History of science and technology (Collection of scientific papers of the State University of Infrastructure and Technologies) / Історія науки і техніки (Збірник наукових праць Державного університету інфраструктури та технологій)
Not a member yet
447 research outputs found
Sort by
Становление метрологии как государственно регулируемой деятельности во Франции
No full textThe article has discussed the historical process of development of metrological activity in France. It was revealed that the history of metrology is considered as an auxiliary historical and ethnographic discipline from a social and philosophical point of view as the evolution of scientific approaches to the definition of individual units of physical quantities and branches of metrology. However, in the scientific literature, the little attention is paid to the process of a development of a centralized institutional metrology system that is the organizational basis for ensuring the uniformity of measurements. It was shown that traditionally there are two periods of development of metrology based on the unification of weights and measures: the association under Charlemagne and the introduction of the decimal metric system during the French Revolution. Because this division has a mixed scientific and organizational basis, a new periodization of the development of French metrology from the position of state regulation was proposed. The highlighted stages include the primitive period and the first city-states, the time of the domination of the Roman Empire, the era of the coexistence of many measures, the chapters of Charlemagne, the feudal practices of the Middle Ages, the creation of royal standards under Henry II, the introduction and dissemination of the decimal metric system, the emergence of metrological institutes, laboratories, centers. At the State level the first step in organizing a centralized institutional metrology system was the creation of a testing laboratory, the second was the creation of National Metrological Bureau, national bodies for metrology, and the third was reorganization of the system and appointment of the National Testing Laboratory as the governing metrological body of France. Thus, the French metrology system has experienced many crises and upheavals in the process of its formation. However, France today is one of the most experienced and respected countries in the field of metrology, and at the international level, it was the one who laid the foundations for new metrological agreements, as well as the social, philosophical, scientific, political and geographical area of the new system of measures and weights.У статті розглянуто історичний процес розвитку метрологічної діяльності у Франції. Виявлено, що історію метрології розглядають як допоміжну історичну та етнографічну дисципліну, з соціальної та філософської точок зору, як еволюцію наукових підходів до визначення окремих одиниць фізичних величин і галузей метрології. Однак, в науковій літературі приділено мало уваги процесу створення централізованої інституційної метрологічної системи, яка є організаційною основою забезпечення єдності вимірювань. Встановлено, що традиційно виділяють два періоди розвитку метрології, заснованих на уніфікації мір і ваг: об'єднання за Карла Великого і поява десяткової метричної системи під час Французької революції. Оскільки такий розподіл має змішану науково-організаційну основу, запропоновано нову періодизацію розвитку французької метрології з позиції державного регулювання. Виділені етапи включають первісний період і перші міста-держави, час панування Римської імперії, епоху співіснування безлічі мір, капітули Карла Великого, феодальні практики Середньовіччя, створення королівських еталонів за Генріха II, введення і поширення метричної десяткової системи, виникнення метрологічних інститутів, лабораторій, центрів. На державному рівні першою спробою організувати централізовану інституційну метрологічну систему було створення випробувальної лабораторії, другим – Національного метрологічного бюро, національного органу з метрології, а третім – реорганізація системи і призначення Національної випробувальної лабораторії керівним метрологічним органом Франції. Французька метрологічна система в процесі свого становлення зазнала безліч криз і потрясінь. Проте, Франція сьогодні є однією з найдосвідченіших і авторитетних країн в сфері метрології, а на міжнародному рівні саме вона заклала основи нового метрологічного договору, а також соціальний, філософський, науковий, політичний і географічний ареал нової системи мір і ваг.В статье рассмотрен исторический процесс развития метрологической деятельности во Франции. Выявлено, что историю метрологии рассматривают как вспомогательную историческую и этнографическую дисциплину, с социальной и философской точек зрения, как эволюцию научных подходов к определению отдельных единиц физических величин и отраслей метрологии. Однако, в научной литературе уделено мало внимания процессу создания централизованной институциональной метрологической системы, которая является организационной основой обеспечения единства измерений. Установлено, что традиционно выделяют два периода развития метрологии, основанных на унификации мер и весов: объединение при Карле Великом и появление десятичной метрической системы во время Французской революции. Поскольку такое деление имеет смешанную научно-организационную основу, предложено новую периодизацию развития французской метрологии с позиции государственного регулирования. Выделенные этапы включают первобытный период и первые города-государства, время господства Римской империи, эпоху сосуществования множества мер, капитулы Карла Великого, феодальные практики Средневековья, создание королевских эталонов при Генрихе II, введение и распространение метрической десятичной системы, возникновение метрологических институтов, лабораторий, центров. На государственном уровне первым этапом организовать централизованную институциональную метрологическую систему было создание испытательной лаборатории, вторым – Национального метрологического бюро, национального органа по метрологии, а третьим – реорганизация системы и назначение Национальной испытательной лаборатории руководящим метрологическим органом Франции. Французская метрологическая система в процессе своего становления испытала множество кризисов и потрясений. Тем не менее, Франция сегодня является одной из самых опытных и авторитетных стран в сфере метрологии, а на международном уровне именно она заложила основы нового метрологического договора, а также социальный, философский, научный, политический и географический ареал новой системы мер и весов
Представители сахарной промышленности Российской империи на Всемирной выставке в Париже 1900 года
No full textNineteenth-century world exhibitions were platforms to demonstrate technical and technological changes that witnessed the modernization and industrialization of the world. World exhibitions have contributed to the promotion of new inventions and the popularization of already known, as well as the emergence of art objects of world importance. One of the most important world events at the turn of the century was the 1900 World's Fair in Paris. Participation in the World's Fair was not the first experience of this kind of activity for sugar growers in the Russian Empire. Most of them were members of the Kyiv branch of the Russian Technical Society, which in turn took the most active part in the work of blighty and international industrial exhibitions, receiving high awards. The main sugar enterprises were concentrated on the territory of modern Ukraine in the possession of several large companies owned by Tereshchenko, Kharitonenko, Khanenko, Brodskyi, Simirenko, Yakhnenko and others. The Russian sugar industry occupied a prominent place at the World's Fair in Paris in 1900, as its share in world sugar production was 17%, and the area of beet crops, it was ahead of all other countries (in 1900 sugar beets were sown 548,796 hectares). The exposition testified to this powerful development of the industry. At the World's Fair in 1900, Russia's sugar industry was housed in the Palace of Agriculture and was represented in the pavilions by well-known sugar firms, such as the Department of Land (Timashiv Beet Sugar and Refinery), I. H. Kharitonenko and his son; brothers Lazar and Lev Izrailevich Brodskyi; O. N. Tereshchenko, heirs of F. A. Tereshchenko; the Tereshchenko brothers, the Botkin brothers (Novo-Tavolzhanskyi sugar factory); joint-stock companies of sugar and refineries: “Constance”, “Germanov”, “Gmina Lyshowiche”; E. A. Balasheva (Mariinskyi Sugar Plant of Kyiv Province), H. H. Balakhovski (Mariinskyi beet-sugar and refineries of the Kursk province). A characteristic feature of the sugar industry was that they mainly represented family businesses based on strong family ties, ethno-cultural and religious values. In addition, they intertwined the functions of owners and managers. Thus, the author tries to analyze the participation of representatives of the sugar industry in the World's Fair in 1900 and define the role of exhibitions as indicators of economic development, to show the importance and influence of private entrepreneurs, especially from Ukraine, on the sugar industry and international contacts.Всесвітні виставки дев’ятнадцятого століття були майданчиками для демонстрації технічних і технологічних змін, що стали свідченням модернізації та індустріалізації світу. Всесвітні виставки сприяли просуванню нових винаходів і популяризації вже відомих, а також появі арт-об'єктів світового значення. Однією з найважливіших світових подій на рубежі століть стала Всесвітня Виставка в Парижі 1900 року. Для цукрозаводчиків Російської імперії участь у Всесвітній виставці не була першим досвідом такого виду діяльності. Більшість з них були членами Київського відділення Російського технічного товариства, яке в свою чергу брало найактивнішу участь у роботі вітчизняних та міжнародних промислових виставок, отримуючи на них високі нагороди. Основні цукрові підприємства були сконцентровані на території сучасної України у володіннях кількох великих компаній, що належали Терещенкам, Харитоненкам, Ханенкам, Бродським, Симиренкам, Яхненкам та іншим. Російська цукрова промисловість займала помітне місце на Всесвітній виставці в Парижі 1900 р., адже її участь у світовому виробництві цукру складала 17%, а за площею бурякових посівів вона випереджала всі інші країни (на 1900 р. цукровими буряками було засіяно 548796 га). Експозиція засвідчила цей потужний розвиток галузі промисловості. На Всесвітній виставці 1900 року цукрова промисловість Росії розміщувалася в Палаці землеробства і була представлена в павільйонах відомими цукровими фірмами, такими як Управління уділів (Тимашівскьий бурякоцукровий і рафінадний завод), І. Г. Харитоненко з сином; брати Лазар і Лев Ізраїлевичі Бродські; Н. А. Терещенко, спадкоємці Ф. А. Терещенко; брати Терещенки, брати Боткіни (Ново-Таволжанський цукровий завод); акціонерні товариства цукрових і рафінадних заводів: “Констанція”, “Германов”, “Ґміна Лишковіце”; Е. А. Балашева (Маріїнський цукровий завод Київської губернії), Г. Г. Балаховський (Мар'їнський буряково-цукровий і рафінадний заводи Курської губернії). Характерною особливістю представників цукрової промисловості було те, що вони в основному представляли фамільні підприємства, засновані на міцних родинних зв'язках, етнокультурних і релігійних спільних цінностях. Крім того в них перепліталися функції власників і управлінців. Таким чином авторка в статті зробить спробу проаналізувати участь представників цукрової галузі у Всесвітній виставці 1900 р. та визначити роль виставок як показників досягнень економічного розвитку суспільства, показати значення та вплив приватних підприємців, особливо з України, на розвиток цукрової промисловості та встановлення міжнародних контактів.Всемирные выставки девятнадцатого века были площадками для демонстрации технических и технологических изменений, стали свидетельством модернизации и индустриализации мира. Всемирные выставки способствовали продвижению новых изобретений и популяризации уже известных, а также появлению арт-объектов мирового значения. Одним из важнейших мировых событий на рубеже веков стала Всемирная Выставка в Париже 1900 года. Для сахарозаводчиков Российской империи участие во Всемирной выставке не было первым опытом такого вида деятельности. Большинство из них были членами Киевского отделения Русского технического общества, которое в свою очередь принимало активное участие в работе отечественных и международных промышленных выставок, получая на них высокие награды. Основные сахарные предприятия были сконцентрированы на территории современной Украины во владении нескольких крупных компаний, принадлежавших Терещенко, Харитоненко, Ханенко, Бродским, Симиренко, Яхненко и другим. Российская сахарная промышленность занимала заметное место на Всемирной выставке в Париже в 1900 г., ведь ее участие в мировом производстве сахара составляла 17%, а по площади свекловичных посевов она опережала все остальные страны (в 1900 сахарной свеклой было засеяно 548 796 га). Экспозиция подтвердила такое мощное развитие этой отрасли промышленности. На Всемирной выставке 1900 года експозиция сахарной промышленности России размещалась во Дворце земледелия и была представлена в павильонах известными сахарными фирмами, такими как Управление уделов (Тимашевский свеклосахарный и рафинадный завод), И. Г. Харитоненко с сыном; брать Лазарь и Лев Израилевичи Бродские; Н. А. Терещенко, наследники Ф. А. Терещенко; братья Терещенко, братья Боткины (Ново-Таволжанский сахарный завод); акционерные общества свеклосахарных и рафинадных заводов: “Констанция”, “Германов”, “Лышковице”; Е. А. Балашева (Мариинский сахарный завод Киевской губернии) Г. Г. Балаховский (Марьинский свекольно-сахарный и рафинадный заводы Курской губернии). Характерной особенностью представителей сахарной промышленности было то, что они в основном представляли фамильные предприятия, основанные на прочных родственных связях, этнокультурных и религиозных общих ценностях. Кроме того, в них переплетались функции владельцев и управленцев. Таким образом автор в статье попытается проанализировать участие представителей сахарной отрасли во Всемирной выставке 1900 года и определить роль выставок как показателей достижений экономического развития общества, показать значение и влияние частных предпринимателей, особенно из Украины, на развитие сахарной промышленности и установления международных контактов
Разработка и строительство маневровых электровозов на Днепропетровском электровозостроительном заводе (1960 – 1970-х гг.)
No full textIn the article on the basis of the complex analysis of sources and scientific literature the attempt to investigate historical circumstances of development and construction of shunting electric locomotives at the Dnipropetrovsk electric locomotive plant has been made. It was found that during the 1960s and 1970s, the team of designers of the Dnipropetrovsk plant, having strong research and production potential, at the request of the Ministry of Railways of the USSR developed and built unique samples of shunting electric locomotives of the VL41 and VL26 series to meet the needs of Soviet main-line railways with modern high-tech electric vehicles. It is proved that in the absence of thorough experience and, accordingly, the possibility of a rapid technological breakthrough in the development of main-line locomotives, during the experimental operation of shunting electric locomotives VL41 and VL26, several design shortcomings were identified, which led to their further use exclusively on the house tracks of enterprises, and designers of Dnipropetrovsk plant later focused on the development and construction of traction units for industrial application commissioned by the Ministry of Ferrous Metallurgy of the USSR. At the same time, the construction of the main-line railway equipment to the order of the Ministry of Railways allowed the staff of the enterprise to gain valuable experience, which was later used in the implementation of the renewal program of rolling stock of Ukrzaliznytsia. Although today the Dnipropetrovsk plant is in decline, the analysis of historical circumstances of formation and design and technological heritage of electric locomotive construction in Ukraine is of fundamental importance both in the general perspective of the development of domestic transport engineering, and the railway industry in particular. Further study of the history of Dnipropetrovsk electric locomotive plant requires clarification of the historical circumstances of institutionalization of the Special Design and Technology Bureau of the enterprise from the creation of industrial electric locomotives and traction units to the development and re-equipment of main traction rolling stock and specialized repair equipment within the state enterprise “Ukrainian Research Design Institute of Electric Locomotive Engineering”.У статті на підставі комплексного аналізу джерел і наукової літератури здійснено спробу дослідити історичні обставини розробки та будівництва маневрових електровозів на Дніпропетровському електровозобудівному заводі. З’ясовано, що протягом 1960 – 1970-х рр. колектив конструкторів Дніпропетровського заводу, маючи потужний науково-виробничий потенціал, на замовлення Міністерства шляхів сполучення СРСР здійснив розробку й побудував унікальні зразки маневрових електровозів серій ВЛ41 та ВЛ26 для забезпечення потреб радянських магістральних залізниць сучасним високотехнологічним електротранспортом. Доведено, що за відсутності ґрунтовного досвіду й відповідно можливості здійснення стрімкого технологічного прориву в розробці магістральних локомотивів, під час дослідної експлуатації маневрових електровозів ВЛ41 та ВЛ26 було виявлено ряд конструктивних недоліків, які обумовили їх подальше використання виключно на під'їзних коліях підприємств, а конструктори Дніпропетровського заводу в подальшому зосередились на розробці та будівництві тягових агрегатів промислового призначення на замовлення Міністерства чорної металургії СРСР. У той же час будівництво магістральної залізничної техніки на замовлення МШС дозволило колективу підприємства отримати цінний досвід, який згодом був використаний при реалізації програми оновлення рухомого складу Укрзалізниці. Попри те, що нині Дніпропетровський завод перебуває в занепаді, аналіз історичних обставин становлення й конструкторсько-технологічної спадщини електровозобудування в Україні має принципове значення як в загальній перспективі розвитку вітчизняного транспортного машинобудування, так і залізничної галузі зокрема. Подальше дослідження історії Дніпропетровського електровозобудівного заводу потребує з’ясування історичних обставин інституалізації Спеціального конструкторсько-технологічного бюро підприємства від створення промислових електровозів і тягових агрегатів до розробки та переобладнання магістрального тягового рухомого складу, а також спеціалізованої ремонтної техніки у рамках державного підприємства “Український науково-дослідний проектно-конструкторський інститут електровозобудування”.В статье на основании комплексного анализа источников и научной литературы предпринята попытка исследовать исторические обстоятельства разработки и серийного строительства маневровых электровозов на Днепропетровский электровозостроительном заводе. Установлено, что в течение 1960 – 1970-х гг. коллектив Специального конструкторско-технологического бюро Днепропетровского завода, имея мощный научно-производственный потенциал, по заказу Министерства путей сообщения СССР осуществил разработку и изготовил уникальные маневровые электровозы серий ВЛ41 и ВЛ26 для обеспечения потребностей советских железных дорог современным высокотехнологичным электротранспортом. Доказано, что при отсутствии основательного опыта и соответственно возможности осуществления стремительного технологического прорыва в разработке магистральных локомотивов, при опытной эксплуатации маневровых электровозов ВЛ41 и ВЛ26 был выявлен ряд конструктивных недостатков, которые обусловили их дальнейшее использование исключительно на подъездных путях предприятий, а конструкторы Днепропетровского завода в дальнейшем сосредоточились на разработке и строительстве тяговых агрегатов промышленного назначения по заказу Министерства черной металлургии СССР. В то же время строительство магистральной железнодорожной техники на заказ МПС позволило коллективу Днепропетровского завода получить ценный опыт, который впоследствии был использован при реализации программы обновления подвижного состава Укрзализныци. Несмотря на то, что в настоящее время Днепропетровский завод находится в упадке, анализ исторических обстоятельств становления и конструкторско-технологического наследия электровозостроения в Украине имеет принципиальное значение как в общей перспективе развития отечественного транспортного машиностроения, так и железнодорожной отрасли в частности. Дальнейшее исследование истории Днепропетровского электровозостроительного завода требует выяснения исторических обстоятельств институализации Специального конструкторско-технологического бюро предприятия от создания промышленных электровозов и тяговых агрегатов к разработке и переоборудование магистрального тягового подвижного состава, а также специализированной ремонтной техники в рамках государственного предприятия “Украинский научно-исследовательский проектно-конструкторский институт электровозостроения”
Еволюція викладання теорії ймовірностей на основі підручника В. П. Єрмакова
No full textThe paper is devoted to the study of what changes the course of the probability theory has undergone from the end of the 19th century to our time based on the analysis of The Theory of Probabilities textbook by Vasyl P. Ermakov published in 1878. In order to show the competence of the author of this textbook, his biography and creative development of V. P. Ermakov, a famous mathematician, Corresponding Member of the St. Petersburg Academy of Sciences, have been briefly reviewed. He worked at the Department of Pure Mathematics at Kyiv University, where he received the title of Honored Professor, headed the Department of Higher Mathematics at the Kyiv Polytechnic Institute, published the Journal of Elementary Mathematics, and he was one of the founders of the Kyiv Physics and Mathematics Society. The paper contains a comparative analysis of The Probability Theory textbook and modern educational literature. V. P. Ermakov's textbook uses only the classical definition of probability. It does not contain such concepts as a random variable, distribution function, however, it uses mathematical expectation. V. P. Ermakov insists on excluding the concept of moral expectation accepted in the science of that time from the probability theory. The textbook consists of a preface, five chapters, a synopsis containing the statements of the main results, and a collection of tasks with solutions and instructions. The first chapter deals with combinatorics, the presentation of which does not differ much from its modern one. The second chapter introduces the concepts of event and probability. Although operations on events have been not considered at all; the probabilities of intersecting and combining events have been discussed. However, the above rule for calculating the probability of combining events is generally incorrect for compatible events. The third chapter is devoted to events during repeated tests, mathematical expectation and contains Bernoulli's theorem, from which the law of large numbers follows. The next chapter discusses conditional probabilities, the simplest version of the conditional mathematical expectation, the total probability formula and the Bayesian formula (in modern terminology). The last chapter is devoted to the Jordan method and its applications. This method is not found in modern educational literature. From the above, we can conclude that the probability theory has made significant progress since the end of the 19th century. Basic concepts are formulated more rigorously; research methods have developed significantly; new sections have appeared.Статья посвящена исследованию, как изменился курс теории вероятностей с конца XIX века до наших дней, на примере анализа учебника Василия Петровича Ермакова “Теория вероятностей”, опубликованного в 1878 году. Чтобы показать компетентность автора этого учебника, кратко рассмотрены биография и творческий путь В. П. Ермакова, известного математика, члена-корреспондента Петербургской Академии наук. Он работал на кафедре чистой математики Киевского университета, где со временем получил звание заслуженного профессора, возглавлял кафедру высшей математики Киевского политехнического института, издавал “Журнал элементарной математики”, был одним из организаторов Киевского физико-математического общества. Статья содержит сравнительный анализ его учебника “Теория вероятностей” и современной учебной литературы. Учебник В. П. Ермакова использует только классическое определение вероятности. Он не содержит таких понятий, как случайная величина, функция распределения, но тем не менее использует математическое ожидание. В. П. Ермаков настаивает на исключении из теории вероятностей понятия нравственного ожидания, принятого в науке того времени. Учебник состоит из предисловия, пяти глав, конспекта, в котором собраны формулировки основных результатов, и сборника задач с решениями и указаниями. В первой главе рассматривается комбинаторика, изложение которой не сильно отличается от современного. Во второй главе вводятся понятия события и вероятности. Хотя операции над событиями не рассматриваются вовсе, рассмотрены вероятности пересечения и объединения событий. Однако, указанное правило для вычисления вероятности объединения событий, вообще говоря, неверно для совместных событий. Третья глава посвящена событиям при повторениях опыта, математическому ожиданию и содержит теорему Бернулли, из которой следует закон больших чисел. В следующей главе рассматриваются условные вероятности, простейший вариант условного математического ожидания, формула полной вероятности и формула Байеса (в современной терминологии). Последняя глава посвящена методу Жордана и его применениям. В современной учебной литературе этот метод не встречается. Из вышеизложенного можно сделать вывод, что теория вероятностей с конца XIX века значительно продвинулась вперёд. Более строго формулируются основные понятия, существенно развились методы исследования, появились новые разделы.Стаття присвячена дослідженню, яких змін зазнав курс теорії ймовірностей з кінця XIX століття до нашого часу, на прикладі аналізу підручника Василя Петровича Єрмакова “Теорія ймовірностей”, опублікованого в 1878 році. Щоб показати компетентність автора цього підручника, коротко розглянуто біографію й творчий шлях В. П. Єрмакова, відомого математика, члена-кореспондента Петербурзької Академії наук. Він працював на кафедрі чистої математики Київського університету, де згодом отримав звання заслуженого професора, очолював кафедру вищої математики Київського політехнічного інституту, видавав “Журнал елементарної математики”, був одним з організаторів Київського фізико-математичного товариства. Стаття містить порівняльний аналіз його підручника “Теорія ймовірностей” і сучасної навчальної літератури. Підручник В. П. Єрмакова використовує тільки класичне визначення ймовірності. Він не містить таких понять, як випадкова величина, функція розподілу, проте використовує математичне сподівання. В. П. Єрмаков наполягає на виключенні з теорії ймовірностей поняття морального сподівання, прийнятого в науці того часу. Підручник складається з передмови, п'яти глав, конспекту, в якому зібрані формулювання основних результатів, і збірки завдань з розв’язаннями та вказівками. У першому розділі розглядається комбінаторика, виклад якої не сильно відрізняється від її сучасного. У другому розділі вводяться поняття події і ймовірності. Хоча операції над подіями не розглядаються зовсім, розглянуто ймовірності перетину й об'єднання подій. Проте вказане правило для обчислення ймовірності об'єднання подій, взагалі кажучи, невірне для сумісних подій. Третя глава присвячена подіям при повторних випробуваннях, математичному сподіванню та містить теорему Бернуллі, з якої випливає закон великих чисел. У наступному розділі розглядаються умовні ймовірності, найпростіший варіант умовного математичного сподівання, формула повної ймовірності та формула Баєса (в сучасній термінології). Остання глава присвячена методу Жордана і його застосуванням. У сучасній навчальній літературі цей метод не зустрічається. З вищевикладеного можна зробити висновок, що теорія ймовірностей з кінця XIX століття значно просунулася вперед. Більш строго формулюються основні поняття, істотно розвинулися методи дослідження, з'явилися нові розділи
Історичні аспекти створення та функціонування залізнично-поромних перевезень
No full textSustainable development of the transport industry can be provided through the introduction of combined transport systems. And one of the most promising ones is the train ferry transport system which combines railway and marine transport facilities. The article deals with the analysis and systematization of the data on the historical development of train ferry routes and describes the background for the construction of train ferry routes and their advantages over other combined transport types. It also deals with the basic features of the train ferries operating on the main international train ferry routes. The study is concerned with both sea routes and routes across rivers and lakes. The article shows the role of train ferry routes in the improvement of a national economy, and in the provision of the military defense, as it was described by Vinogradov at the example of Saratovskaya Pereprava (route) and by Karakashly and Shklyaruk at the example of the lighter Ishimbay which was loaded from the side. The authors have analyzed the development of the train ferry routes serviced by the ice-breaking train ferries Baikal across Lake Baikal, and the ferries Sakhalin linked mainland Russia and Sakhalin Island. The article deals with the peculiarities of transportation by trains ferries in the USA, Japan, Azerbaijan, Dagestan, Germany, Lithuania, and some other countries, and presents the analysis of the operational features of Ukrainian train ferries which connect Ukraine with Bulgaria, Georgia, and Turkey. Besides, the article describes some peculiarities of the loading and transportation of passenger trains by train ferries. The study deals with structural peculiarities, and processing technology used for modern train ferries operating across the Black Sea, the Caspian Sea and the Baltic Sea. The research is based on the analysis of works by Egorov (the Marine Engineering Bureau, Ukraine). The research emphasizes the importance of train ferry transportation for the sustainable development of national economies including the economy of Ukraine.Повышение эффективности развития транспортной отрасли вызывает внедрение в эксплуатацию комбинированных систем транспорта. Одной из наиболее перспективных комбинаций в этом направлении выступают железнодорожно-паромные перевозки, которые являються результатом взаимодействия железнодорожного и водного видов транспорта. В статье проведен анализ и систематизация данных по историческому развитию железнодорожно-паромных маршрутов. Освещены предпосылки создания железнодорожно-паромных перевозок и их преимущества перед другими видами комбинированного транспорта. Рассмотрены основные особенности железнодорожных паромов, обслуживающих самые известные железнодорожно-паромные маршруты. Исследования проведены не только в отношении морских акваторий, а также относительно речных и озерных железнодорожно-паромных переправ. Рассмотрена роль железнодорожно-паромных маршрутов в повышении экономики стран, а также их использование в военно-стратегических целях, что отражено в трудах Виноградова на примере Саратовской переправы, а также Каракашлыи Шклярука– относительно лихтера “Ишимбай” с поперечным погрузкой подвижного состава. Проанализированы особенности развития железнодорожно-паромных маршрутов с использованием паромов-ледоколов, в частности “Байкал”, который эксплуатировался через озеро “Байкал”, а также типа “Сахалин”, соединявший материковую часть России с островом “Сахалин”. Определены особенности перевозок вагонов железнодорожными паромами зарубежом, а именно: США, Япония, Азербайджан, Дагестан, Германия, Литва и др. Проанализированы особенности эксплуатации украинских железнодорожных паромов, которые соединяют Украину с Болгарией, Грузией и Турцией. Освещены особенности погрузки и перевозок пассажирских вагонов на железнодорожных паромах. Определены конструкционные особенности и технология обработки современных железнодорожных паромов для Черного, Каспийского и Балтийского морей. Исследования проведены на основании анализа работ Егорова Г. В. (Морское инженерное бюро, Украина). Проведенные исследования доказывают важность существования железнодорожно-паромных перевозок для развития экономики многих мировых государств, в том числе и Украины.Підвищення ефективності розвитку транспортної галузі викликає впровадження в експлуатації комбінованих систем транспорту. Однією з найбільш перспективних комбінацій в цьому напрямку виступають залізнично-поромні перевезення, які є результатом взаємодії залізничного та водного видів транспорту. У статті проведено аналіз та систематизацію даних щодо історичного розвитку залізнично-поромних маршрутів. Висвітлено передумови створення залізнично-поромних перевезень та їх переваги перед іншими видами комбінованого транспорту. Розглянуто основні особливості залізничних поромів, які обслуговують найвідоміші залізнично-поромні маршрути. Дослідження проведені не тільки стосовно морських акваторій, а також відносно річкових та озерних залізнично-поромних переправ. Розглянуто роль залізнично-поромних маршрутів у підвищенні економіки країн, а також їх використання у військово-стратегічних цілях, що відображено в працях Виноградова на прикладі Саратівської переправи, а також Каракашли та Шклярука – відносно ліхтера “Ішимбай” з поперечним завантаженням рухомого складу. Проаналізовано особливості розвитку залізнично-поромних маршрутів з використанням поромів-льодоколів, зокрема “Байкал”, який експлуатувався через озеро “Байкал”, а також типу “Сахалін”, що сполучав материкову частину Росії з островом “Сахалін”. Визначено особливості перевезень вагонів залізничними поромами закордоном, а саме: США, Японія, Азербайджан, Дагестан, Німеччина, Литва та ін. Проаналізовано особливості експлуатації українських залізничних поромів, які сполучають Україну з Болгарією, Грузією та Туреччиною. Висвітлено особливості завантаження та перевезень пасажирських вагонів на залізничних поромах. Визначено конструкційні особливості та технологію обробки сучасних залізничних поромів для Чорного, Каспійського та Балтійського морів. Дослідження проведені на підставі аналізу праць Єгорова Г. В. (Морське інженерне бюро, Україна). Проведені дослідження доводять важливість існування залізнично-поромних перевезень для розвитку економіки багатьох світових держав, у тому числі і України
Тролейбуси “MAN” в Україні (1939-1951): історія, технічні характеристики, особливості експлуатації
No full textThe growth of the vehicle assets and bus services in Ukrainian cities increases the level of environmental pollution. During the environmental crisis, electric transport (e-transport) is becoming a matter for scientific inquiry, a subject of discussion in politics and among public figures. In the program for developing the municipal services of Ukraine, priorities are given to the development of the infrastructure of ecological transport: trolleybuses, electric buses, electric cars. The increased attention to e-transport on the part of the scientific community, politicians, and the public actualizes the study of its history, development, features of operation, etc. The historiographic analysis carried out by the authors allows us to say about insufficient coverage by Ukrainian researchers of a number of aspects and periods in the history of e-transport. A small number of special works on the history of the operation of foreign-made trolleybuses in Ukrainian cities in the first half of the 20th century and an analysis of their technical characteristics determine the relevance and scientific novelty of this study. When writing the work, Ukrainian and foreign scientific reference publications, monographs, papers, mainly from foreign electronic resources, have been used. The authors have used both general scientific (analysis, synthesis, deduction, induction) and historical research methods, in particular, problem-chronological, comparative-historical, retrospective methods, etc. The aim of the study is to highlight little-known facts of the history of production and operation of MAN trolleybuses in Ukrainian cities, as well as to introduce their technical characteristics into scientific circulation. The etymology of the model names of German trolleybuses, which usually consisted of the names of the manufacturers of chassis, body, and electrical equipment, has been clarified. The types, specific design solutions of the first MAN trolleybus generation and the prerequisites for their appearance in Chernivtsi have been determined. Particular attention has been paid to trolleybuses that were in operation in Germany and other Western European countries from the first half of the 1930s to the early 1950s. In the mid-1930s, the MAN plant in Nuremberg began production of trolleybuses; its models had the most modern constructive solutions at that time, a characteristic design and a state-of-the-art heating system. Depending on the length, German manufacturers divided the trolleybus models into four types. As a result of problems with the operation of the bus fleet in Chernivtsi, the city authorities have decided to build a trolleybus line in the city; four trolleybuses manufactured by the MAN plant were purchased. The paper traces the stages of operation of the MAN trolleybuses in Chernivtsi, where they worked during 1939–1944 and after the end of the Second World War, they were transferred to Kyiv. After two years of operation in the Ukrainian capital, the trolleybuses entered the routes in Dnipropetrovsk during 1947–1951. The technical characteristics of the first MAN trolleybus generation, which were operated in Ukrainian cities, have been presented and analyzed. It was determined that in all the main indicators and operational parameters, they were as close as possible to similar models of German trolleybuses. The proposed methodology and the structure of the study can later be used to write papers on the history of science and technology, in particular, of an e-transport.Рост автомобильного парка и автобусных перевозок в городах Украины повышает уровень загрязненности окружающей среды. В условиях экологического кризиса электротранспорт становится объектом научных исследований, предметом дискуссий в среде политиков и общественных деятелей. В программе развития муниципального хозяйства Украины приоритетным является совершенствование инфраструктуры экологического транспорта: троллейбусов, электробусов, электромобилей. Повышенное внимание к электротранспорту со стороны научного сообщества, политических деятелей и общественности актуализирует исследования его истории, развития, особенностей эксплуатации и т.п. Проведенный авторами историографический анализ дает основания говорить о недостаточном освещении украинскими исследователями ряда аспектов и периодов в истории электротранспорта. Незначительное количество специальных работ, посвященных истории эксплуатации троллейбусов иностранного производства в украинских городах в первой половине ХХ в. и анализу их технических характеристик, обуславливают актуальность и научную новизну данного исследования. При написании работы были использованы украинские и зарубежные научно-справочные издания, монографии, статьи, в основном из зарубежных электронных ресурсов. Авторами были применены как общенаучные (анализ, синтез, дедукция, индукция), так и собственно исторические методы исследования, в частности проблемно-хронологический, сравнительно-исторический, ретроспективный методы и др. Целью исследования является освещение малоизвестных фактов, касающихся истории производства и эксплуатации в украинских городах троллейбусов “MAN”, а также введение в научный оборот их технических характеристик. Установлено этимологию названий моделей немецких троллейбусов. Название обычно состояло из названий заводов-производителей шасси, кузова и электрооборудования. Определены типы, специфические конструктивные решения троллейбусов “MAN” первого поколения и предпосылки их появления в Черновцах. Особое внимание сосредоточено на троллейбусах, которые были в эксплуатации в Германии и других западноевропейских странах с первой половины 1930-х гг. до начала 1950-х гг. В середине 1930-х гг. выпуск троллейбусов начал завод “MAN” в Нюрнберге, его модели имели самые современные на то время конструктивные решения, характерный дизайн и новую систему отопления. В зависимости от длины немецкие производители разделяли модели троллейбусов на четыре типа. Вследствие проблем с эксплуатацией автобусного парка в Черновцах, городские власти приняли решение о строительстве в городе троллейбусной линии; было закуплено четыре троллейбуса производства завода “MAN”. В статье прослеживаются этапы эксплуатации троллейбусов “MAN” в Черновцах, где они работали в течение 1939-1944 гг., а после окончания Второй мировой войны были переведены в Киев. После двухлетней эксплуатации в столице троллейбусы в течение 1947-1951 гг. выходили на маршруты в Днепропетровске. Приведены и проанализированы технические характеристики троллейбусов “MAN” первого поколения, которые эксплуатировались в украинских городах. Определено, что по всем основным показателям и эксплуатационным параметрам они были максимально приближены к аналогичным моделям немецких троллейбусов. Предложенная методология и структура исследования в дальнейшем может быть использована для написания статей по истории науки и техники, в частности электротранспорта.Зростання автомобільного парку й автобусних перевезень у містах України підвищує рівень забрудненості навколишнього середовища. В умовах екологічної кризи електротранспорт стає об’єктом наукових досліджень, предметом дискусій у середовищі політиків і громадських діячів. У програмі розвитку муніципального господарства України пріоритети надано розбудові інфраструктури екологічного транспорту: тролейбусів, електробусів, електромобілів. Підвищена увага до електротранспорту з боку наукового співтовариства, політикуму та громадськості актуалізує дослідження його історії, розвитку, особливостей експлуатації тощо. Проведений авторами історіографічний аналіз дає підстави говорити про недостатнє висвітлення українськими дослідниками низки аспектів і періодів в історії електротранспорту. Незначна кількість спеціальних робіт з історії експлуатації тролейбусів іноземного виробництва в українських містах у першій половині ХХ ст. та аналізу їх технічних характеристик зумовлюють актуальність і наукову новизну цього дослідження. При написанні роботи були використані українські й зарубіжні науково-довідкові видання, монографії, статті, здебільшого із закордонних електронних ресурсів. Авторами були застосовані як загальнонаукові (аналіз, синтез, дедукція, індукція), так і власне історичні методи дослідження, зокрема проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, ретроспективний методи тощо. Метою дослідження є висвітлення маловідомих фактів з історії виробництва та експлуатації в українських містах тролейбусів “MAN”, а також уведення до наукового обігу їх технічних характеристик. З’ясовано етимологію назв моделей німецьких тролейбусів, яка зазвичай складалася з назв заводів-виробників шасі, кузову й електрообладнання. Визначено типи, специфічні конструктивні рішення тролейбусів “MAN” першого покоління та передумови їх появи в Чернівцях. Особлива увага зосереджена на тролейбусах, які були в експлуатації в Німеччині та інших західноєвропейських країнах із першої половини 1930-х рр. і до початку 1950-х рр. У середині 1930-х рр. випуск тролейбусів розпочав завод “MAN” у Нюрнберзі, його моделі мали найсучасніші на той час конструктивні рішення, характерний дизайн і новітню систему опалення. Залежно від довжини німецькі виробники поділяли моделі тролейбусів на чотири типи. Внаслідок проблем із експлуатацією автобусного парку в Чернівцях міська влада прийняла рішення щодо побудови в місті тролейбусної лінії; було закуплено чотири тролейбуси виробництва заводу “MAN”. У статті простежено етапи експлуатації тролейбусів “MAN” у Чернівцях, де вони працювали протягом 1939–1944 рр., а після закінчення Другої світової війни були переведені до Києва. Після дворічної експлуатації в столиці тролейбуси протягом 1947−1951 рр. виходили на маршрути в Дніпропетровську. Наведено й проаналізовано технічні характеристики тролейбусів “MAN” першого покоління, які експлуатувалися в українських містах. Визначено, що за всіма основними показниками й експлуатаційними параметрами вони були максимально наближені до аналогічних моделей німецьких тролейбусів. Запропонована методологія та структура дослідження в подальшому може бути використана для написання статей з історії науки й техніки, зокрема електротранспорту
PREFACE
Get PDFThe issue of the journal opens with an article dedicated to the formation of metrology as government regulated activity in France. The article has discussed the historical process of development of metrological activity in France. It was revealed that the history of metrology is considered as an auxiliary historical and ethnographic discipline from a social and philosophical point of view as the evolution of scientific approaches to the definition of individual units of physical quantities and branches of metrology. However, in the scientific literature, the little attention is paid to the process of a development of a centralized institutional metrology system that is the organizational basis for ensuring the uniformity of measurements.
The article by Irena Grebtsova and Maryna Kovalska is devoted to the of the development of the source criticism’s knowledge in the Imperial Novorossiya University which was founded in the second half of the XIX century in Odesa. Grounding on a large complex of general scientific methods, and a historical method and source criticism, the authors identified the stages of the formation of source criticism in the process of teaching historical disciplines at the university, what they based on an analysis of the teaching activities of professors and associate professors of the Faculty of History and Philology. In the article, the development of the foundations of source criticism is considered as a complex process, which in Western European and Russian science was the result of the development of the theory and practice of everyday dialogue between scientists and historical sources. This process had a great influence on the advancement of a historical education in university, which was one of the important factors in the formation of source studies as a scientific discipline.
The article by Tetiana Malovichko is devoted to the study of what changes the course of the probability theory has undergone from the end of the 19th century to our time based on the analysis of The Theory of Probabilities textbook by Vasyl P. Ermakov published in 1878. The paper contains a comparative analysis of The Probability Theory textbook and modern educational literature.
The birth of children after infertility treatment of married couples with the help of assisted reproductive technologies has become a reality after many years of basic research on the physiology of reproductive system, development of oocyte’s in vitro fertilization methods and cultivation of embryos at pre-implantation stages. Given the widespread use of assisted reproductive technologies in modern medical practice and the great interest of society to this problem, the aim of the study authors from the Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the National Academy of Sciences of Ukraine was to trace the main stages and key events of assisted reproductive technologies in the world and in Ukraine, as well as to highlight the activities of outstanding scientists of domestic and world science who were at the origins of the development of this area. As a result of the work, it has been shown that despite certain ethical and social biases, the discovery of individual predecessor scientists became the basis for the efforts of Robert Edwards and Patrick Steptoe to ensure birth of the world's first child, whose conception occurred outside the mother's body. There are also historical facts and unique photos from our own archive, which confirm the fact of the first successful oocyte in vitro fertilization and the birth of a child after the use of assisted reproductive technologies in Ukraine.
In the next article, the authors tried to consider and structure the stages of development and creation of the “Yermak”, the world's first Arctic icebreaker, and analyzed the stages of preparation and the results of its first expeditions to explore the Arctic. Systematic analysis of historical sources and biographical material allowed to separate and comprehensively consider the conditions and prehistory for the development and creation of “Yermak” icebreaker. Also, the authors gave an assessment to the role of Vice Admiral Stepan Osypovych Makarov in those events, and analyzed the role of Sergei Yulyevich Witte, Dmitri Ivanovich Mendeleev and Pyotr Petrovich Semenov-Tian-Shansky in the preparation and implementation of the first Arctic expeditions of the “Yermak”icebreaker.
The authors of the following article considered the historical aspects of construction and operation of train ferry routes. The article deals with the analysis and systematization of the data on the historical development of train ferry routes and describes the background for the construction of train ferry routes and their advantages over other combined transport types. It also deals with the basic features of the train ferries operating on the main international train ferry routes. The study is concerned with both sea routes and routes across rivers and lakes. The article shows the role of train ferry routes in the improvement of a national economy, and in the provision of the military defense.
An analysis of numerous artefacts of the first third of the 20th century suggests that the production of many varieties of art-and-industrial ceramics developed in Halychyna, in particular architectural ceramic plastics, a variety of functional ceramics, decorative tiles, ceramic tiles, facing tiles, etc. The artistic features of Halychyna art ceramics, the richness of methods for decorating and shaping it, stylistic features, as well as numerous art societies, scientific and professional associations, groups, plants and factories specializing in the production of ceramics reflect the general development of this industry in the first half of the century and represent the prerequisites the emergence of the school of professional ceramics in Halychyna at the beginning of the 20th century. The purpose of the next paper is to analyze the formation and development of scientific and professional schools of art-and-industrial ceramics of Halychyna in the late 19th – early 20th centuries.
During the environmental crisis, electric transport (e-transport) is becoming a matter for scientific inquiry, a subject of discussion in politics and among public figures. In the program for developing the municipal services of Ukraine, priorities are given to the development of the infrastructure of ecological transport: trolleybuses, electric buses, electric cars. The increased attention to e-transport on the part of the scientific community, politicians, and the public actualizes the study of its history, development, features of operation, etc. The aim of the next study is to highlight little-known facts of the history of production and operation of MAN trolleybuses in Ukrainian cities, as well as to introduce their technical characteristics into scientific circulation. The types, specific design solutions of the first MAN trolleybus generation and the prerequisites for their appearance in Chernivtsi have been determined. Particular attention has been paid to trolleybuses that were in operation in Germany and other Western European countries from the first half of the 1930s to the early 1950s. The paper traces the stages of operation of the MAN trolleybuses in Chernivtsi, where they worked during 1939–1944 and after the end of the Second World War, they were transferred to Kyiv. After two years of operation in the Ukrainian capital, the trolleybuses entered the routes in Dnipropetrovsk during 1947–1951.
The purpose of the article by authors from the State University of Infrastructure and Technologies of Ukraine is to thoroughly analyze unpaved roads of the late 18th – early 19th century, as well as the project of the first wooden trackway as the forerunner of the Bukovyna railways. To achieve this purpose, the authors first reviewed how railways were constructed in the Austrian Empire during 1830s – 1850s. Then, in contrast with the first railway networks that emerged and developed in the Austrian Empire, the authors made an analysis of the condition and characteristics of unpaved roads in Bukovyna. In addition, the authors considered the first attempt to create a wooden trackway as a prototype and predecessor of the Bukovyna railway.The issue of the journal opens with an article dedicated to the formation of metrology as government regulated activity in France. The article has discussed the historical process of development of metrological activity in France. It was revealed that the history of metrology is considered as an auxiliary historical and ethnographic discipline from a social and philosophical point of view as the evolution of scientific approaches to the definition of individual units of physical quantities and branches of metrology. However, in the scientific literature, the little attention is paid to the process of a development of a centralized institutional metrology system that is the organizational basis for ensuring the uniformity of measurements.
The article by Irena Grebtsova and Maryna Kovalska is devoted to the of the development of the source criticism’s knowledge in the Imperial Novorossiya University which was founded in the second half of the XIX century in Odesa. Grounding on a large complex of general scientific methods, and a historical method and source criticism, the authors identified the stages of the formation of source criticism in the process of teaching historical disciplines at the university, what they based on an analysis of the teaching activities of professors and associate professors of the Faculty of History and Philology. In the article, the development of the foundations of source criticism is considered as a complex process, which in Western European and Russian science was the result of the development of the theory and practice of everyday dialogue between scientists and historical sources. This process had a great influence on the advancement of a historical education in university, which was one of the important factors in the formation of source studies as a scientific discipline.
The article by Tetiana Malovichko is devoted to the study of what changes the course of the probability theory has undergone from the end of the 19th century to our time based on the analysis of The Theory of Probabilities textbook by Vasyl P. Ermakov published in 1878. The paper contains a comparative analysis of The Probability Theory textbook and modern educational literature.
The birth of children after infertility treatment of married couples with the help of assisted reproductive technologies has become a reality after many years of basic research on the physiology of reproductive system, development of oocyte’s in vitro fertilization methods and cultivation of embryos at pre-implantation stages. Given the widespread use of assisted reproductive technologies in modern medical practice and the great interest of society to this problem, the aim of the study authors from the Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the National Academy of Sciences of Ukraine was to trace the main stages and key events of assisted reproductive technologies in the world and in Ukraine, as well as to highlight the activities of outstanding scientists of domestic and world science who were at the origins of the development of this area. As a result of the work, it has been shown that despite certain ethical and social biases, the discovery of individual predecessor scientists became the basis for the efforts of Robert Edwards and Patrick Steptoe to ensure birth of the world's first child, whose conception occurred outside the mother's body. There are also historical facts and unique photos from our own archive, which confirm the fact of the first successful oocyte in vitro fertilization and the birth of a child after the use of assisted reproductive technologies in Ukraine.
In the next article, the authors tried to consider and structure the stages of development and creation of the “Yermak”, the world's first Arctic icebreaker, and analyzed the stages of preparation and the results of its first expeditions to explore the Arctic. Systematic analysis of historical sources and biographical material allowed to separate and comprehensively consider the conditions and prehistory for the development and creation of “Yermak” icebreaker. Also, the authors gave an assessment to the role of Vice Admiral Stepan Osypovych Makarov in those events, and analyzed the role of Sergei Yulyevich Witte, Dmitri Ivanovich Mendeleev and Pyotr Petrovich Semenov-Tian-Shansky in the preparation and implementation of the first Arctic expeditions of the “Yermak”icebreaker.
The authors of the following article considered the historical aspects of construction and operation of train ferry routes. The article deals with the analysis and systematization of the data on the historical development of train ferry routes and describes the background for the construction of train ferry routes and their advantages over other combined transport types. It also deals with the basic features of the train ferries operating on the main international train ferry routes. The study is concerned with both sea routes and routes across rivers and lakes. The article shows the role of train ferry routes in the improvement of a national economy, and in the provision of the military defense.
An analysis of numerous artefacts of the first third of the 20th century suggests that the production of many varieties of art-and-industrial ceramics developed in Halychyna, in particular architectural ceramic plastics, a variety of functional ceramics, decorative tiles, ceramic tiles, facing tiles, etc. The artistic features of Halychyna art ceramics, the richness of methods for decorating and shaping it, stylistic features, as well as numerous art societies, scientific and professional associations, groups, plants and factories specializing in the production of ceramics reflect the general development of this industry in the first half of the century and represent the prerequisites the emergence of the school of professional ceramics in Halychyna at the beginning of the 20th century. The purpose of the next paper is to analyze the formation and development of scientific and professional schools of art-and-industrial ceramics of Halychyna in the late 19th – early 20th centuries.
During the environmental crisis, electric transport (e-transport) is becoming a matter for scientific inquiry, a subject of discussion in politics and among public figures. In the program for developing the municipal services of Ukraine, priorities are given to the development of the infrastructure of ecological transport: trolleybuses, electric buses, electric cars. The increased attention to e-transport on the part of the scientific community, politicians, and the public actualizes the study of its history, development, features of operation, etc. The aim of the next study is to highlight little-known facts of the history of production and operation of MAN trolleybuses in Ukrainian cities, as well as to introduce their technical characteristics into scientific circulation. The types, specific design solutions of the first MAN trolleybus generation and the prerequisites for their appearance in Chernivtsi have been determined. Particular attention has been paid to trolleybuses that were in operation in Germany and other Western European countries from the first half of the 1930s to the early 1950s. The paper traces the stages of operation of the MAN trolleybuses in Chernivtsi, where they worked during 1939–1944 and after the end of the Second World War, they were transferred to Kyiv. After two years of operation in the Ukrainian capital, the trolleybuses entered the routes in Dnipropetrovsk during 1947–1951.
The purpose of the article by authors from the State University of Infrastructure and Technologies of Ukraine is to thoroughly analyze unpaved roads of the late 18th – early 19th century, as well as the project of the first wooden trackway as the forerunner of the Bukovyna railways. To achieve this purpose, the authors first reviewed how railways were constructed in the Austrian Empire during 1830s – 1850s. Then, in contrast with the first railway networks that emerged and developed in the Austrian Empire, the authors made an analysis of the condition and characteristics of unpaved roads in Bukovyna. In addition, the authors considered the first attempt to create a wooden trackway as a prototype and predecessor of the Bukovyna railway.The issue of the journal opens with an article dedicated to the formation of metrology as government regulated activity in France. The article has discussed the historical process of development of metrological activity in France. It was revealed that the history of metrology is considered as an auxiliary historical and ethnographic discipline from a social and philosophical point of view as the evolution of scientific approaches to the definition of individual units of physical quantities and branches of metrology. However, in the scientific literature, the little attention is paid to the process of a development of a centralized institutional metrology system that is the organizational basis for ensuring the uniformity of measurements.
The article by Irena Grebtsova and Maryna Kovalska is devoted to the of the development of the source criticism’s knowledge in the Imperial Novorossiya University which was founded in the second half of the XIX century in Odesa. Grounding on a large complex of general scientific methods, and a historical method and source criticism, the authors identified the stages of the formation of source criticism in the process of teaching historical disciplines at the university, what they based on an analysis of the teaching activities of professors and associate professors of the Faculty of History and Philology. In the article, the development of the foundations of source criticism is considered as a complex process, which in Western European and Russian science was the result of the development of the theory and practice of everyday dialogue between scientists and historical sources. This process had a great influence on the advancement of a historical education in university, which was one of the important factors in the formation of source studies as a scientific discipline.
The article by Tetiana Malovichko is devoted to the study of what changes the course of the probability theory has undergone from the end of the 19th century to our time based on the analysis of The Theory of Probabilities textbook by Vasyl P. Ermakov published in 1878. The paper contains a comparative analysis of The Probability Theory textbook and modern educational literature.
The birth of children after infertility treatment of married couples with the help of assisted reproductive technologies has become a reality after many years of basic research on the physiology of reproductive system, development of oocyte’s in vitro fertilization methods and cultivation of embryos at pre-implantation stages. Given the widespread use of assisted reproductive technologies in modern medical practice and the great interest of society to this problem, the aim of the study authors from the Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the National Academy of Sciences of Ukraine was to trace the main stages and key events of assisted reproductive technologies in the world and in Ukraine, as well as to highlight the activities of outstanding scientists of domestic and world science who were at the origins of the development of this area. As a result of the work, it has been shown that despite certain ethical and social biases, the discovery of individual predecessor scientists became the basis for the efforts of Robert Edwards and Patrick Steptoe to ensure birth of the world's first child, whose conception occurred outside the mother's body. There are also historical facts and unique photos from our own archive, which confirm the fact of the first successful oocyte in vitro fertilization and the birth of a child after the use of assisted reproductive technologies in Ukraine.
In the next article, the authors tried to consider and structure the stages of development and creation of the “Yermak”, the world's first Arctic icebreaker, and analyzed the stages of preparation and the results of its first expeditions to explore the Arctic. Systematic analysis of historical sources and biographical material allowed to separate and comprehensively consider the conditions and prehistory for the development and creation of “Yermak” icebreaker. Also, the authors gave an assessment to the role of Vice Admiral Stepan Osypovych Makarov in those events, and analyzed the role of Sergei Yulyevich Witte, Dmitri Ivanovich Mendeleev and Pyotr Petrovich Semenov-Tian-Shansky in the preparation and implementation of the first Arctic expeditions of the “Yermak”icebreaker.
The authors of the following article considered the historical aspects of construction and operation of train ferry routes. The article deals with the analysis and systematization of the data on the historical development of train ferry routes and describes the background for the construction of train ferry routes and their advantages over other combined transport types. It also deals with the basic features of the train ferries operating on the main international train ferry routes. The study is concerned with both sea routes and routes across rivers and lakes. The article shows the role of train ferry routes in the improvement of a national economy, and in the provision of the military defense.
An analysis of numerous artefacts of the first third of the 20th centur
Історія допоможних репродуктивних технологій: від заборони до визнання
No full textThe birth of children after infertility treatment of married couples with the help of assisted reproductive technologies has become a reality after many years of basic research on the physiology of reproductive system, development of oocyte’s in vitro fertilization methods and cultivation of embryos at pre-implantation stages. Given the widespread use of assisted reproductive technologies in modern medical practice and the great interest of society to this problem, the aim of the study was to trace the main stages and key events of assisted reproductive technologies in the world and in Ukraine, as well as to highlight the activities of outstanding scientists of domestic and world science who were at the origins of the development of this area. The paper used historical methods to study and interpret the texts of primary sources and present scientific historical events. In addition, the current trends in assisted reproductive technologies are covered based on the results of our own, more than 30 years of experience in the field of reproductive biology and medicine, and the achievements of world scientists. As a result of the work, it has been shown that despite certain ethical and social biases, the discovery of individual predecessor scientists became the basis for the efforts of Robert Edwards and Patrick Steptoe to ensure birth of the world's first child, whose conception occurred outside the mother's body. There are also historical facts and unique photos from our own archive, which confirm the fact of the first successful oocyte in vitro fertilization and the birth of a child after the use of assisted reproductive technologies in Ukraine. Over the last 20 years, assisted reproductive technologies have continued to grow, addressing many other issues of reproductive potential preservation and infertility treatment. State of the art methods of assisted reproductive technologies include the development of cryopreservation method of gametes and embryos by vitrification, genetic screening of embryos in order to prevent the hereditary diseases transmission and embryo transfer with chromosomal abnormalities, the birth of a child “from three parents” in severe cases of mutations in the mitochondrial genome, etc.Рождения детей после лечения бесплодия семейных пар с помощью вспомогательных репродуктивных технологий стало реальностью после многих лет фундаментальных исследований физиологии репродуктивной системы, разработки методов оплодотворения in vitro ооцитов и культивирование эмбрионов доимплантационных стадий развития. Учитывая широкое применение вспомогательных репродуктивных технологий в современной медицинской практике и большой интерес общества к этой проблеме целью исследования было проследить основные этапы и ключевые события становления вспомогательных репродуктивных технологий в мире и в Украине, а также осветить деятельность выдающихся ученых отечественной и мировой науки, которые стояли у истоков развития этого направления. В работе использовали исторические методы для изучения и интерпретации текстов первоисточников и представления научных исторических событий. Кроме того, на основе результатов собственного, более чем 30-летнего опыта работы в сфере репродуктивной биологии и медицины и достижений ученых мировой науки, освещены современные направления развития вспомогательных репродуктивных технологий. В результате работы показано, что, несмотря на определенные этические и социальные предубеждения, открытие отдельных ученых ‒ предшественников создали фундамент того, что усилиями Роберта Эдвардса и Патрика Стептоу родился первый в мире ребенок, зачатие которого произошло вне организма матери. Также представлены исторические факты и уникальные фотографии из собственного архива, подтверждающие факт первого успешного оплодотворения ооцита in vitro и рождения ребенка после применения вспомогательных репродуктивных технологий в Украине. Последние 20 лет вспомогательных репродуктивных технологий продолжают неустанно развиваться, решая многие проблемы сохранения репродуктивного потенциала и лечения бесплодия. Среди современных методов вспомогательных репродуктивных технологий можно выделить разработку способа криоконсервирование гамет и эмбрионов путем витрификации, проведение генетического скрининга эмбрионов с целью предотвращения передачи наследственных болезней, и переноса эмбрионов с хромосомными аномалиями, рождение ребенка “от трех родителей” при тяжелых случаях мутаций митохондриального генома и многое другое.Народження дітей після лікування безпліддя сімейних пар за допомогою допоміжних репродуктивних технологій стало реальністю після багатьох років фундаментальних досліджень щодо фізіології репродуктивної системи, розробки методів запліднення in vitro ооцитів та культивування ембріонів передімплантаційних стадій розвитку. Враховуючи широке застосування допоміжних репродуктивних технологій у сучасній медичній практиці та великий інтерес суспільства до цієї проблеми метою дослідження було прослідкувати основні етапи та ключові події становлення допоміжних репродуктивних технологій в світі та в Україні, а також висвітлити діяльність видатних вчених вітчизняної та світової науки, які стояли у витоків розвитку цього напряму. В роботі використовувались історичні методи для вивчення та інтерпретації текстів першоджерел та представлення наукових історичних подій. Крім того, на основі результатів власного, більш ніж 30-ти річного досвіду роботи у сфері репродуктивної біології і медицини та досягнень вчених світової науки, висвітлено сучасні напрямки розвитку допоміжних репродуктивних технологій. В результаті роботи показано, що, не дивлячись на певні етичні та соціальні упередження, відкриття окремих вчених-попередників стали підґрунтя для того, щоб зусиллями Роберта Едвардса та Патрика Стептоу народилася перша в світі дитина, зачаття якої відбулося поза організмом матері. Також представлено історичні факти та унікальні фотографії з власного архіву, які підтверджують факт першого успішного запліднення ооцита in vitro та народження дитини після застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні. Останні 20 років допоміжних репродуктивних технологій продовжують невпинно розвиватися, вирішуючи багато інших проблем збереження репродуктивного потенціалу та лікування безпліддя. Серед сучасних методів допоміжних репродуктивних технологій можна виділити розробку способу кріоконсервування гамет та ембріонів шляхом вітрифікації, проведення генетичного скринінгу ембріонів з метою запобігання передачі спадкових хвороб, та переносу ембріонів з хромосомними аномаліями, народження дитини “від трьох батьків” при тяжких випадках мутацій мітохондріального геному та багато іншого
Становление основ источниковедения как научной дисциплины в Императорском Новороссийском университете
No full textThe article is devoted to the study of the development of the source criticism’s knowledge in the Imperial Novorossiya University which was founded in the second half of the XIX century in Odesa. Grounding on a large complex of general scientific methods, and a historical method and source criticism, the authors identified the stages of the formation of source criticism in the process of teaching historical disciplines at the university, what they based on an analysis of the teaching activities of professors and associate professors of the Faculty of History and Philology. In the article, the development of the foundations of source criticism is considered as a complex process, which in Western European and Russian science was the result of the development of the theory and practice of everyday dialogue between scientists and historical sources. This process had a great influence on the advancement of a historical education in university, which was one of the important factors in the formation of source studies as a scientific discipline. The history of individual scientific disciplines cannot be understood outside the context of the development of science altogether, therefore the authors paid attention to the change of scientific paradigms in the period under the study. It is noted that reforms in the field of education and the development of European historical knowledge have become the main components of the formation of historians, who, with their scientific activities at the theoretical and practical levels, contributed to the development of the special historical disciplines. The article reveals a gradual increase in the number of courses taught at the historical department of the Faculty of History and Philology, in which teachers used the opportunity to teach students to work with various types and kinds of sources. The authors examine the contribution of the historians of Odesa in the XIX – early XX century in the process of institutionalization of historical disciplines, in the formation of a complex of special historical disciplines, which resulted in the actualization of their scientific works in subsequent years. As a result of the study, the authors came to the conclusion that the professors of the departments of general and Russian history, with their teaching and scientific activities, laid the foundations of source criticism as a special scientific discipline, raising theoretical problems in their lecture courses, and at the training workshops, teaching students how to work with sources in practical terms.Стаття присвячена дослідженню становлення джерелознавчих знань у відкритому в другій половині XIX ст. в Одесі Імператорському Новоросійському університеті. Спираючись на комплекс загальнонаукових, історичних і джерелознавчих методів автори на основі аналізу викладацької діяльності професорів та доцентів історико-філологічного факультету розкрили етапи становлення джерелознавства в процесі викладання історичних дисциплін в університеті. У статті формування основ джерелознавства розглядають як складний процес, який в західноєвропейській і вітчизняній науці став результатом розвитку теорії та практики повсякденного діалогу вчених з історичними джерелами. Цей процес мав великий вплив на розвиток університетської історичної освіти, що, як показано в статті, було одним з важливих чинників формування джерелознавства як наукової дисципліни. Історію окремо взятих наукових дисциплін не можна зрозуміти поза контекстом розвитку науки в цілому, тому автори приділили увагу зміні наукових парадигм в досліджуваний період. Відзначається, що реформи в сфері освіти і розвиток європейського історичного знання стали основними складовими формування вчених-істориків, які своєю науковою діяльністю на теоретичному і практичному рівні сприяли становленню спеціальних історичних дисциплін. У статті виявлено поступове збільшення на історичному відділенні історико-філологічного факультету числа курсів, що читалися, в яких викладачами використовувалася можливість навчити студентів працювати з різними типами і видами джерел. Авторами розглядається внесок істориків Одеси XIX – початку ХХ ст. в процес інституалізації історичних дисциплін, в формування комплексу спеціальних історичних дисциплін, наслідком чого стала актуалізація їх наукових праць в наступні роки. В результаті дослідження автори прийшли до висновків, що професори кафедр загальної та російської історії своєї викладацькою та науковою діяльністю заклали основи джерелознавства як спеціальної наукової дисципліни, піднімаючи в лекційних курсах теоретичні проблеми, а на практикумах, навчаючи студентів практичній роботі з джерелами.Статья посвящена исследованию становления источниковедческих знаний в открытом во второй половине XIX ст. в Одессе Императорском Новороссийском университете. Опираясь на комплекс общенаучных, исторических и источниковедческих методов авторы на основе анализа преподавательской деятельности профессоров и доцентов историко-филологического факультета раскрыли этапы становления источниковедения в процессе преподавания исторических дисциплин в университете. В статье формирование основ источниковедения рассматривают как сложный процесс, который в западноевропейской и отечественной науке стал результатом развития теории и практики повседневного диалога ученых с историческими источниками. Этот процесс имел большое влияние на развитие университетского исторического образования, которое, как показано в статье, являлось одним из важных факторов формирования источниковедения как научной дисциплины. Историю отдельно взятых научных дисциплин нельзя понять вне контекста развития науки в целом, поэтому авторы уделили внимание смене научных парадигм в исследуемый период. Отмечается, что реформы в сфере образования и развитие европейского исторического знания стали основными составляющими формирования ученых-историков, которые своей научной деятельностью на теоретическом и практическом уровне способствовали становлению специальных исторических дисциплин. В статье выявлено постепенное увеличение на историческом отделении историко-филологического факультета числа читаемых курсов, в которых преподавателями использовалась возможность научить студентов работать с различными типами и видами источников. Авторами рассматривается вклад историков Одессы XIX – начала ХХ ст. в процесс институализации исторических дисциплин, в формирование комплекса специальных исторических дисциплин, следствием чего стала актуализация их научных трудов в последующие годы. В результате исследования авторы пришли к выводам, что профессора кафедр общей и русской истории своей преподавательской и научной деятельностью заложили основы источниковедения как специальной научной дисциплины, поднимая в лекционных курсах теоретические проблемы, а на практикумах, обучая студентов практической работе с источниками.  
Анализ деятельности Клавдия Семеновича Немешаева на посту Министра путей сообщения Российской империи
No full textThe article continues the series of publications devoted to the assessment of activities of the heads of the Ministry of Railways of the Russian Empire. In this article, the authors attempt to systematize and analyze historical data on the activities of Klavdii Semyonovich Nemeshaev as the Minister of Railways of the Russian Empire. There are numerous biographical studies devoted to K. S. Nemeshaev, but little is known about his activities as a minister, and to date the data are scattered and not systematized. The analysis of archival materials, scientific publications, memoirs of Nemeshaev's contemporaries and colleagues allowed us to conduct a detailed assessment of his activities and ministerial policy. It has been found that despite his short term of office, Nemeshaev's consistent policy and extensive managerial experience allowed him to carry out two significant reforms in a short time. The first one involved redistribution of the state-owned railway lines between separate local administrations and merging them into larger groups, which was important in terms of improving their operations and facilitating the cost efficiency, as well as speeding up freight traffic. In opinion of the authors of this article, another important achievement of Nemeshaev as the Minister of Railways was the establishment in 1906 of the central, local and district committees regulating mass transportation of goods. This was the first centralized measure aimed at managing the rolling stock. Nemeshaev's extensive managerial experience, high erudition and energy also led to prominent outcomes in some other areas of the Ministry operation. Attempts were made to create syndicates of shipowners in river transport. Modernization of river and sea vessels was carried out. Works on projects for the development of the Northern Sea Route has begun. The article also assesses the development and construction of railway network in the Russian Empire during Nemeshaev's office, in particular, of the Amur Line and Moscow Encircle Railway, as well as the increase in the capacity of the Trans-Siberian Railway. It has been found out that K. S. Nemeshaev paid great attention to various social aspects of railway employees’ activities. The article also highlights the legislative policy of the Ministry of Railways of that period. Nemeshaev's participation in the preparation of the French scientist’s Paul Pelliot and the Russian officer’s Carl Gustaf Mannerheim joint trip to China has been analyzed. Due to the mass replacement of light and worn-out rails on state-owned railways with heavier ones and the need to discharge a significant number of steam locomotives built in the 1850s and 1860s, an introduction of more powerful steam locomotives was expedient. The article discusses K. S. Nemeshaev's contribution to the development of technology and the introduction of a new type of freight steam locomotive for state-owned railways. Nemeshaev's political views have also been assessed.Стаття продовжує цикл статей авторів, присвячений оцінці діяльності керівників Міністерства шляхів сполучення Російської імперії. У даній статті автори зробили спробу систематизувати та проаналізувати історичні дані про діяльність Клавдія Семеновича Немішаєва на посаді Міністра шляхів сполучення Російської імперії. На відміну від численних біографічних досліджень, присвячених К. С. Немішаєву, про його діяльність на посаді міністра відомостей мало, і вони до сих пір носили розрізнений і не систематизований характер. Аналіз архівних матеріалів, наукових публікацій, мемуарів сучасників і колег Немішаєва, дозволили провести детальну оцінку його діяльності і політики управління міністерством. Показано, що незважаючи на короткий термін керівництвом відомством, послідовна політика Немішаєва і великий досвід роботи на керівних посадах, дозволили йому в стислі терміни провести дві значні реформи. Перша полягала в перегрупуванні казенних залізничних ліній між окремими місцевими управліннями та об'єднанні їх в більш великі групи, що мало важливе значення як для поліпшення і здешевлення їх експлуатації, так і для прискорення товарного руху. Ще одним з найважливіших досягнень Немішаєва на посаді Міністра шляхів сполучення, автори даної статті вважають створення в 1906 році центральних, місцевих та порайонних комітетів з регулювання масових перевезень вантажів. Це була перша централізована міра з регулювання вагонного парку. Великий управлінський досвід, висока ерудованість і енергійність Немішаєва, обумовлювали також окремі успіхи на інших напрямках роботи ввіреного йому відомства. Були спроби створення синдикатів судновласників на річковому транспорті. Відбувалася модернізація річкових і морських судів. Почалася розробка проектів освоєння Північного морського шляху. Дана оцінка розвитку і будівництва мережі залізниць в Російській імперії, під час керування міністерством Немішаєва, зокрема Амурської лінії і Московської окружної залізниці, збільшення пропускної здатності Транссибу. Показано, що далеко не на останньому місці для К. С. Немішаєва були різні соціальні аспекти, що стосуються діяльності службовців залізниць. Також в статті розглянута законотворча політика Міністерства шляхів сполучення тих років. Розглянуто участь Немішаєве в підготовці подорожі французького вченого Поля Пеллі і російського офіцера Карла Густава Маннергейма в Китай. У зв'язку з масовою заміною на казенних залізницях легких і зношених рейок важчими, і необхідністю списання з інвентарю значної кількості паровозів споруди 1850-х і 1860-х років, доцільно було ввести паровози більш потужного типу. Показаний внесок К. С. Немішаєва в розвиток техніки і створення нового типу товарного паровоза для казенних залізниць. Дана оцінка політичними поглядами Немішаєва.Статья продолжает цикл статей авторов, посвященный оценке деятельности руководителей Министерства путей сообщения Российской империи. В данной статье авторы сделали попытку систематизировать и проанализировать исторические данные о деятельности Клавдия Семеновича Немешаева на посту Министра путей сообщения Российской империи. В отличие от многочисленных биографических исследований, посвященных К. С. Немешаеву, о его деятельности на посту министра сведений мало, и они до сих пор носили разрозненный и не систематизированный характер. Анализ архивных материалов, научных публикаций, мемуаров современников и коллег Немешаева, позволили провести детальную оценку его деятельности и политики управления министерством. Показано, что несмотря на короткий срок руководством ведомством, последовательная политика Немешаева и большой опыт руководящей работы, позволили ему в сжатые сроки провести две значительные реформы. Первая заключалась в перегруппировке казенных железнодорожных линий между отдельными местными управлениями и объединении их в более крупные группы, что имело важное значение как для улучшения и удешевления их эксплуатации, так и для ускорения товарного движения. Еще одним из важнейших достижений Немешаева на посту Министра путей сообщения, авторы данной статьи считают учреждение в 1906 году центральных, местных и порайонных комитетов по регулированию массовых перевозок грузов. Это была первая централизованная мера по регулированию вагонного парка. Большой управленческий опыт, высокая эрудированность и энергичность Немешаева, обуславливали также отдельные успехи на других направлениях работы вверенного ему ведомства. Предпринимались попытки создания синдикатов судовладельцев на речном транспорте. Происходила модернизация речных и морских судов. Началась разработка проектов освоения Северного морского пути. Дана оценка развития и строительства сети железных дорог в Российской империи, во время управления министерством Немешаева, в частности Амурской линии и Московской окружной железной дороги, увеличения пропускной способности Транссиба. Показано, что далеко не на последнем месте для К. С. Немешаева были различные социальные аспекты, касающиеся деятельности служащих железных дорог. Также в статье рассмотрена законотворческая политика Министерства путей сообщения тех лет. Рассмотрено участие Немешаева в подготовке путешествия французского ученого Поля Пеллио и российского офицера Карла Густава Маннергейма в Китай. В связи с массовой заменой на казенных железных дорогах легких и износившихся рельсов более тяжелыми и необходимостью списания с инвентаря значительного количества паровозов постройки 1850-х и 1860-х годов целесообразно было ввести паровозы более мощного типа. Показан вклад К. С. Немешаева в развитие техники и создание нового типа товарного паровоза для казенных железных дорог. Дана оценка политическим взглядам Немешаева