Clinical Pharmacy (E-Journal) / Клінічна фармація
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Субодиничні композиції ГАМКa-ергічних рецепторів, що визначають різноманітні фізіологічні процеси і нейротропні властивості лікарських засобів
Get PDFGamma-aminobutyric acid (GABA) became known as a potentially important chemical in the brain 50 years ago, but its significance as a neurotransmitter was fully found 16 years later. It is now known that at least 40 % of the inhibitory synaptic activity in the mammalian brain is accounted for by GABA.
Аim. To analyze achievements in the study of the physiological and pharmacological role of GABA receptor subtypes, their potential applications in drug development and updated information on the clinical development of subtype-selective GABA receptor compounds.
Results. The GABAA-receptor complex (GABA-RC) is ligand-gated ion channels with chloride conductance. These receptors contain α, β, and γ subunits, but δ, ε, θ, and ρ can be also present. The GABA binding site is located at the interface between α and β subunits where a number of important amino acids are also found. GABA-RC is sensitive to a wide range of drugs, e.g. benzodiazepines (BDZ), which are often used for their sedative/hypnotic and anxiolytic effects. Classical BDZ interact non-selectively with α1,3,5 βγ2 GABA-RС in the binding site located at the α+γ− interface.
Conclusions. In addition to the potent and rapid pharmacotherapeutic action BDZ also possess some addictive potential (drug dependence), which appears after the interaction of molecules with α1-receptors. Using the selective targeting to separate subgroups not only the main effect of BDZ without side effects can be provided, but also one can use this approach in creating new analgesic medicines; we have demonstrated it on the example of propoxazepam (full agonist GABA-R).Гамма-аминомасляная кислота (ГАМК) стала известной в качестве потенциально важного химического вещества в мозге 50 лет назад, но ее значение в качестве нейротрансмиттера было полностью установлено спустя 16 лет. Теперь известно, что по меньшей мере 40 % ингибирующей синаптической активности в мозге млекопитающих приходится на ГАМК.
Цель исследования. В этом обзоре проведен анализ достижений в изучении физиологической и фармакологической роли подтипов рецепторов ГАМК, их возможного применения в создании лекарственных средств и обновленной информации о клинической разработке подтип-селективных соединений рецепторов ГАМК.
Результаты. ГАМКА-рецепторный комплекс (ГАМК-РК) представляет собой лиганд-управляемые ионные каналы с хлоридной проводимостью. Эти рецепторы содержат субъединицы α, β и γ, но также могут присутствовать δ, ε, θ и ρ. Сайт связывания ГАМК расположен на границе между α- и β-субъединицами, где также находится и ряд важных аминокислот. ГАМК-РК чувствителен к широкому спектру лекарственных средств, например, бензодиазепинов (БДЗ), которые часто используются в медицинской практике из-за их седативного, снотворного и анксиолитического действия. Классические БДЗ взаимодействуют неселективно с α1-3,5βγ2 ГАМК-РК в сайте связывания, расположенном на интерфейсе α+γ-.
Выводы. Помимо мощного и быстрого фармакотерапевтического действия БДЗ также обладают некоторым аддиктивным потенциалом (лекарственной зависимостью), который возникает после взаимодействия молекул с α1-рецепторами. Используя избирательное нацеливание на отдельные подгруппы, можно не только обеспечить основной эффект БДЗ без побочного действия, но и использовать этот подход при создании новых обезболивающих средств, что продемонстрировано нами на примере пропоксазепама (полного агониста ГАМК-РК).Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) стала відомою потенційно важливою сполукою в мозку 50 років тому, але її значення як нейротрансмітера було повністю встановлено лише через 16 років. Тепер відомо, що щонайменше 40 % гальмівної синаптичної активності в мозку ссавців припадає на ГАМК.
Мета дослідження. У цьому огляді проведено аналіз науково-практичних досягнень у вивченні фізіологічної та фармакологічної ролі підтипів рецепторів ГАМК, їх можливого застосування в створенні лікарських засобів та оновленої інформації про клінічні розробки підтип-селективних сполук рецепторів ГАМК.
Результати. ГАМКА-рецепторний комплекс (ГАМК-РК) представляє собою ліганд-керовані іонні канали з хлоридною провідністю. Ці рецептори містять α,- β- і γ-субодиниці, але також можуть бути присутніми і δ-, ε-, θ- і ρ-композиції. Сайт зв’язування ГАМК розташований на кордоні між α- і β-субодиницями, де також знаходиться і низка важливих амінокислот. ГАМК-РК чутливий до широкого спектра лікарських засобів, наприклад, бензодіазепінів (БДЗ), які часто використовуються в медичній практиці як седативні снодійні та анксіолітичні засоби. Класичні БДЗ взаємодіють неселективно з α1,3,5 βγ2 ГАМК-РК на сайті зв’язування, розташованому на α+γ-інтерфейсі.
Висновки. Крім потужної і швидкої фармакотерапевтичної дії БДЗ також мають деякий адиктивний потенціал (лікарську залежність), який виникає після взаємодії молекул з α1-рецепторами. Використовуючи селективне націлювання на окремі субодиниці, можна не тільки забезпечити основний ефект бензодіазепінів без побічної дії, а й використовувати цей підхід при створенні нових знеболювальних засобів, що було продемонстровано нами на прикладі пропоксазепаму (повного агоніста ГАМК-РК)
Лабораторна токсикологічна діагностика інтоксикацій тразодоном
Get PDFWhen determining the cause of poisoning by antidepressant drugs, the data of laboratory toxicological studies of biofluids for the presence of this group of drugs are of key importance.
Aim. To develop the methods for determining the antidepressant drug trazodone in the blood and urine samples using high-performance liquid chromatography with a UV spectrophotometric detection, which is suitable for analytical diagnosis of the thymoleptics intoxications.
Materials and methods. The model samples of human biofluids spiked with trazodone were studied. The antidepressant was isolated from the blood and urine by the liquid-liquid extraction with methylene chloride from the alkaline medium at pH 9. Concomitant endogenous impurities were removed by extraction with diethyl ether from the acidic medium at pH 1. In the study of the blood the erythrocyte mass was pre-precipitated with the help of 10 % of trichloroacetic acid solution. Chromatographic analysis was performed on a microcolumn chromatograph using a column with a reversed-phase of C18.
Results. The absolute retention time of trazodone in extracts from the model samples of biofluids was 17.91±0.09 min. The quantitative content of trazodone was determined at 250 nm by the calibration dependence of the chromatographic peak area on the concentration (μg/ml) y=(1.74∙10-3±1∙10-5)x. Under the indicated extraction conditions, 35±4 % and 78±4 % of trazodone were isolated from the blood and urine, respectively.
Conclusions. The methods of trazodone isolation from the biofliuds by liquid extraction followed by the determination of the drug by high performance liquid chromatography with a multiwave UV spectrophotometric detection have been developed. The methods are recommended for using in the practice of forensic and clinical toxicology.При установлении причины отравления антидепрессивными препаратами важное значение имеют данные лабораторных токсикологических исследований биожидкостей на наличие в них указанной группы лекарственных веществ.
Целью исследования была разработка методик определения антидепрессивного препарата тразодона в образцах крови и мочи с использованием метода высокоэффективной жидкостной хроматографии с УФ-спектрофотометрическим детектированием, пригодных для проведения аналитической диагностики интоксикаций тимолептиками.
Материалы и методы. Исследованы модельные образцы проб биожидкостей человека, к которым предварительно добавляли тразодон. Изолировали антидепрессант из крови и мочи методом жидкостно-жидкостной экстракции метиленхлоридом из щелочной среды при рН 9. Сопутствующие эндогенные примеси удаляли экстракцией диэтиловым эфиром из кислой среды при рН 1. При исследовании крови предварительно эритроцитарную массу осаждали с помощью 10 % раствора трихлоруксусной кислоты. Хроматографирование проводили на микроколоночном хроматографе с использованием колонки с обращенной фазой С 18.
Результаты. Абсолютное время удерживания тразодона в экстрактах из модельных образцов биожидкостей составило 17,91 ± 0,09 мин. Количественное содержание тразодона определяли при 250 нм по градуировочной зависимости площади хроматографического пика от концентрации (мкг/мл) y = (1,74∙10-3 ± 1∙10-5)x. В указанных условиях экстракции было выделено из крови и мочи 35 ± 4 % и 78 ± 4 % тразодона соответственно.
Выводы. Разработаны методики изолирования тразодона из биожидкостей методом жидкостной экстракции с последующим определением препарата с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии с мультиволновым УФ-спектрофотометрическим детектированием. Методики рекомендованы для использования в практике судебной и клинической токсикологии.При встановленні причини отруєння антидепресивними препаратами важливе значення мають дані лабораторних токсикологічних досліджень біорідин на наявність у них зазначеної групи лікарських речовин.
Метою дослідження була розробка методик визначення антидепресивного препарату тразодону в зразках крові та сечі з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії з УФ-спектрофотометричним детектуванням, придатних для проведення аналітичної діагностики інтоксикацій тимолептиками.
Матеріали та методи. Досліджені модельні зразки проб біорідин людини, до яких попередньо додавали тразодон. Ізолювали антидепресант з крові та сечі методом рідинно-рідинної екстракції метиленхлоридом з лужного середовища при рН 9. Супутні ендогенні домішки видаляли екстракцією діетиловим етером з кислого середовища при рН 1. При дослідженні крові попередньо осаджували еритроцитарну масу за допомогою 10 % розчину кислоти трихлорацетатної. Хроматографування проводили на мікроколоночному хроматографі з використанням колонки з оберненою фазою С 18.
Результати. Абсолютний час утримування тразодону в екстрактах з модельних зразків біорідин становив 17,91 ± 0,09 хв. Кількісний вміст препарату визначали при 250 нм за градуювальною залежністю площі хроматографічного піку від концентрації (мкг/мл) y = (1,74∙10-3 ± 1∙10-5)x. В наведених умовах екстракції було виділено з крові та сечі 35 ± 4 % та 78 ± 4 % тразодону відповідно.
Висновки. Розроблені методики ізолювання тразодону з біорідин методом рідинної екстракції з наступним визначенням препарату за допомогою високоефективної рідинної хроматографії з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектуванням. Методики рекомендовані для використання у практиці судової та клінічної токсикології
Асортиментний аналіз лікарських препаратів з хлоргексидином та дані закупівель державних і комунальних організацій
Get PDFChlorhexidine is an effective cationic antiseptic and disinfectant that has been used in medical practice for decades. It is generally recommended to use different concentrations of aqueous or alcoholic solutions of chlorhexidine for different therapeutic purposes.
Objective. To determine the proportions of different chlorhexidine concentrations in medicines purchased by state and municipal organizations and to identify possible issue of chlorhexidine formulations utilization in the suboptimal or insufficient concentrations.
Results. The vast majority of the chlorhexidine-containing medicines found in the State Register of Medicines of Ukraine are 0.05% solutions for external use, 0.05% gels for dental and urological use and vaginal suppositories (pessaries) with 16 mg of chlorhexidine in one dose. While the most common representatives of chlorhexidine-containing medicines abroad are solutions with a concentration of 4% and 2%, as well as mouthwashes with a concentration of 0.12%. The highest share - 96% - among the procurements of chlorhexidine-containing medicines by state and municipal organizations is 0.05% aqueous solution for external use. Instructions for medical use of 0.05% aqueous chlorhexidine solution for external use contain indications that are not supported by international documents: WHO Model List of Essential Medicines and British National Formulary.
Conclusions. The obtained results suggest probable cases of irrational use of chlorhexidine medicines in medical practice in Ukraine. The consequences of such cases are not limited to the failure to achieve therapeutic goals or to the development of nosocomial infection, but includes also the selection of chlorhexidine-resistant strains of microorganisms.
Key words: chlorhexidine; assortment analysis; medicinal procurements study; suboptimal concentration; rational pharmacotherapyХлоргексидин является эффективным катионным антисептиком и дезинфектантом, который десятилетиями используется в медицинской практике. При этом для различных терапевтических целей рекомендуется применение различных по силе концентраций водных или спиртовых растворов хлоргексидина.
Цель исследования. Определение соотношения между различными концентрациями хлоргексидина в препаратах, которые закупаются государственными и коммунальными организациями, а также идентификация возможной актуальной проблемы, связанной с применением препаратов хлоргексидина для целей, при которых концентрация активного фармацевтического ингредиента является неоптимальной или недостаточной.
Результаты. В Государственном реестре лекарственных средств Украины подавляющее большинство ассортимента лекарственных средств на основе хлоргексидина составляют 0,05% растворы для наружного применения, 0,05% гели для стоматологического и урологического применения, вагинальные суппозитории (пессарии) с 16 мг хлоргексидина в одной дозе. Тогда как наиболее распространенными представителями лекарственных препаратов с хлоргексидином за рубежом являются растворы концетрации 4% и 2%, а также жидкости для полоскания полости рта концетрации 0,12%. Самую высокую долю - 96% - среди заказов лекарственных препаратов хлоргексидина государственными и коммунальными учреждениями занимает 0,05% водный раствор для наружного применения. Инструкции к применению лекарственных препаратов 0,05% водного раствора для наружного применения содержат показания, которые не поддерживаются международными документами: Модельным перечнем основных лекарственных средств ВОЗ и Британским национальным формуляром.
Выводы. Полученные результаты позволяют предположить возможные случаи нерационального применения препаратов хлоргексидина в отечественной медицинской практике. Следствием таких случаев может быть не только недостижение терапевтических целей и развитие внутрибольничной инфекции, но и селекция резистентых к действию хлоргексидина штаммов микроорганизмов.
Ключевые слова: хлоргексидин; ассортиментный анализ; исследования закупок лекарственных средств; субоптимальная концентрация; рациональная фармакотерапияХлоргексидин є ефективним катіонним антисептиком та дезінфектантом, що десятиліттями використовується у медичній практиці. При цьому для різних терапевтичних цілей рекомендується застосування різних за силою концентрацій водних чи спиртових розчинів хлоргексидину.
Мета дослідження. Визначення співвідношення між різними концентраціями хлоргексидину у препаратах, які закуповуються державними і комунальними організаціями, та ідентифікація можливої актуальної проблеми, пов’язаної із застосуванням препаратів хлоргексидину для цілей, при яких концентрація активного фармацевтичного інгредієнта є неоптимальною чи недостатньою.
Результати. У Державному реєстрі лікарських засобів України переважну більшість асортименту лікарських засобів на основі хлоргексидину становлять 0,05% розчини для зовнішнього застосування, 0,05% гелі для стоматологічного та урологічного застосування та вагінальні супозиторії (песарії) із 16 мг хлоргексидину в одній дозі. Тоді як найбільш поширеними представниками лікарських препаратів з хлоргексидином за кордоном є розчини з концетрацією 4% та 2%, а також рідини для полоскання ротової порожнини з концетрацією 0,12%. Найвищу частку – 96%, – серед замовлень лікарських препаратів хлоргексидину державними та комунальними закладами займає 0,05% водний розчин для зовнішнього застосування. Інструкції до медичного застосування лікарських препаратів 0,05% водного розчину для зовнішнього застосування містять показання, які не підтримуються міжнародними документами: Модельним переліком основних лікарських засобів ВООЗ та Британським національним формуляром.
Висновки. Отримані результати дозволяють припустити імовірні випадки нераціонального застосування препаратів хлоргексидину у вітчизняній медичній практиці. Наслідком таких випадків може бути не тільки недосягнення терапевтичних цілей та розвиток внутрішньолікарняної інфекції, а й виведення резистентих до дії хлоргексидину штамів мікроорганізмів.
Ключові слова: хлоргексидин; асортиментний аналіз; дослідження закупівель лікарських засобів; субоптимальна концентрація; раціональна фармакотерапі
Фітонірингові лікарські препарати для лікування кашлю: шляхи забезпечення раціональної фітотерапії
Get PDFDiseases of the respiratory system occupy an important place in the structure of morbidity in the population of Ukraine, being only second to diseases of the cardiovascular system in prevalence. Patients with a respiratory pathology make up a significant part of the pharmacy visitors. In most cases, at the first symptoms of such diseases, patients begin to be treated on their own with the help of non-prescription drugs, and quite often the first person they turn to is a pharmacist. A striking example of the effectiveness and safety of herbal medicine is the symptomatic treatment of cough as one of the most characteristic symptoms of the respiratory tract pathology. The use of herbal products with the antitussive, expectorant, mucolytic action has a long history, and currently it does not lose its significance. The clinical efficacy of herbal products is determined by the mechanism of their specific action, and the rational choice of the optimal drug taking into account the cause of the cough, its nature and the characteristics of the course of the inflammatory process in the respiratory organs, allows eliminating cough or effectively managing it. Bronchipret® is a herbal product of “Bionorica SE” company, which is one of the most studied and widely used in medical practice. The drug is indicated for the treatment of respiratory tract diseases accompanied by cough and sputum formation, including acute and chronic bronchitis. The main and well-studied pharmacological effects of Bronchipret® are secretolytic/mucolytic, anti-inflammatory, antiviral, antimicrobial and bronchospasmolytic ones. The pharmacological effects listed are due to a complex of biologically active substances (BAS) of such plants as the root of spring primrose, thyme herb, ivy leaf. All medicinal plants that make up the “active core” of the drug have a long history of their use in folk medicine. Moreover, their various beneficial effects on the human body in different diseases and conditions have been confirmed by empirical experience. The drug is produced in three dosage forms (drops, syrup, tablets), and it determines the targeting of its prescription to different categories of patients. The drug has a high evidence base and has been studied at the cellular and molecular levels.
Conclusions. In the case of choosing a herbal medicine for responsible self-medication, drug consumers can rely on their own experience, but most of them trust the knowledge of a pharmaceutical professional, and this fact increases the pharmacist’s responsibility for the treatment prescribed. Therefore, it should be the choice of a drug with an optimal efficacy/safety ratio, which is determined from the standpoint of evidence-based medicine. It is precisely these requirements that the phytoneering drug Bronchipret® meets.Болезни органов дыхания занимают важное место в структуре заболеваемости населения Украины, уступая по распространенности только заболеваниям сердечно-сосудистой системы. Больные с патологией органов дыхания составляют значительную часть посетителей аптеки. В большинстве случаев при первых симптомах таких заболеваний пациенты начинают лечиться самостоятельно с помощью безрецептурных препаратов, и довольно часто первым, к кому они обращаются, является провизор. Ярким примером эффективности и безопасности фитотерапии является симптоматическое лечение кашля как одного из наиболее характерных симптомов патологии дыхательных путей. Применение растительных препаратов противокашлевого, отхаркивающего, муколитического действия имеет многовековую историю и сейчас не теряет своего значения. Клиническая эффективность растительных средств определяется механизмом их специфического действия, а рациональный выбор оптимального препарата с учетом причины возникновения кашля, его характера и особенностей течения воспалительного процесса в органах дыхания позволяет ликвидировать кашель или эффективно им управлять. Одним из самых исследованных и широко применяемых в медицинской практике фитопрепаратов компании «Бионорика СЕ» является Бронхипрет®. Препарат показан для лечения заболеваний дыхательных путей, сопровождающихся кашлем и образованием мокроты, в том числе острого и хронического бронхита. Основными и хорошо изученными фармакологическими эффектами препарата Бронхипрет® является секретолитическое/муколитическое, противовоспалительное, противовирусное, противомикробное и бронхоспазмолитическое. Перечисленные фармакологические эффекты обусловлены комплексом биологически активных веществ (БАВ) таких растений как корень первоцвета весеннего, трава чабреца, лист плюща обыкновенного. Все лекарственные растения, которые составляют «активное ядро» препарата, имеют многовековую историю применения в народной медицине, а их разнообразное благоприятное воздействие на организм человека при различных заболеваниях и состояниях подтверждено эмпирическим опытом. Выпускается препарат в трех лекарственных формах (капли, сироп, таблетки), что определяет адресность его назначения различным категориям больных. Препарат обладает высокой доказательной базой и изучен на клеточном и молекулярном уровнях.
Выводы. В случае выбора фитопрепарата для ответственного самолечения потребители лекарственных средств могут ориентироваться на собственный опыт, но большинство из них доверяет профессиональным знаниям фармацевтического работника, что повышает ответственность последнего за назначенное лечение. Поэтому это должен быть выбор лекарственного препарата с оптимальным соотношением эффективность/безопасность, что определено с позиций доказательной медицины. Именно таким требованиям и соответствует фитониринговый лекарственный препарат Бронхипрет®.Хвороби органів дихання посідають важливе місце в структурі захворюваності населення України, поступаючись за поширеністю лише хворобам серцево-судинної системи. Хворі з патологією органів дихання складають значну частину відвідувачів аптеки. У більшості випадків при перших симптомах таких захворювань пацієнти починають лікуватися самостійно за допомогою безрецептурних препаратів, і досить часто першим, до кого вони звертаються, є провізор. Яскравим прикладом ефективності та безпеки фітотерапії є симптоматичне лікування кашлю як одного з найбільш характерних симптомів патології дихальних шляхів. Застосування рослинних препаратів протикашльової, відхаркувальної, муколітичної дії має багатовікову історію і наразі не втрачає свого значення. Клінічна ефективність рослинних засобів визначається механізмом їх специфічної дії, а раціональний вибір оптимального препарату з урахуванням причини виникнення кашлю, його характеру та особливостей перебігу запального процесу в органах дихання дозволяє ліквідувати кашель або ефективно ним керувати. Одним із найбільш досліджених та широко застосовуваних у медичній практиці фітопрепаратів компанії «Біонорика СЕ» є Бронхипрет®. Препарат призначений для лікування захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем і утворенням мокротиння, у тому числі гострого та хронічного бронхіту. Основними та добре вивченими фармакологічними ефектами препарату Бронхипрет® є секретолітичний/муколітичний, протизапальний, противірусний, антимікробний та бронхоспазмолітичний. Перелічені фармакологічні ефекти обумовлені комплексом біологічно активних речовин (БАР), зокрема таких рослин, як корінь первоцвіту весняного, трава чебрецю звичайного, лист плюща звичайного. Усі лікарські рослини, які складають «активне ядро» препарату, мають багатовікову історію застосування у народній медицині, а їх різноманітний сприятливий вплив на організм людини при різних захворюваннях та станах підтверджений емпіричним досвідом. Випускається препарат у трьох лікарських формах (краплі, сироп, таблетки), що визначає адресність його призначення різним категоріям хворих. Препарат має високу доказову базу і вивчений на клітинному та молекулярному рівнях.
Висновки. При виборі фітопрепарату для відповідального самолікування споживачі лікарських засобів можуть орієнтуватися на власний досвід, але більшість із них довіряє професійним знанням фармацевтичного працівника, що підвищує відповідальність останнього за призначене лікування. Тому це має бути вибір лікарського препарату з оптимальним співвідношенням ефективність/безпека, що визначено з позицій доказової медицини. Саме таким вимогам і відповідає фітоніринговий лікарський препарат Бронхипрет®
Валідація біохімічної методики визначення рівня загального холестерину у зразках біологічних рідин як основа забезпечення якості діагностики дисліпідемій
Get PDFThe main principles of creating a quality system in modern laboratory diagnostics are: standardization of laboratory processes by developing standard operating procedures; general quality management of laboratory research based on the development and implementation of the requirements of international standards (according to ISO 15189: 2015 "Medical laboratories. Basic requirements for quality and competence"); quality control of all stages of the laboratory process through the implementation of the validation procedure.
Aim. To develop a methodology for conducting validation procedures to assess the suitability of a biochemical method for determining the level of total cholesterol in biological fluids in the Clinical Diagnostic Laboratory of the Clinical Diagnostic Center of the NUPh.
Materials and methods. The object of the study was a standardized method for determining the concentration of total cholesterol. The method was validated using the “Cholesterol Reagent Set” test kit and the standard sample “Chemical control. Reagent kit. Level 1 ", manufactured by High Technology, Inc. (USA) with known concentration. The measurements were carried out on an Express Plus automatic biochemical analyzer manufactured by Bayer Corporation, Germany. When processing the research results, descriptive statistics were used and a number of statistical evaluations were carried out.
Results. A protocol and a validation report were developed at the Clinical Diagnostic Laboratory of the CDC NUPh to assess the suitability of the method for determining the concentration of cholesterol in biological fluids by the photometric enzymatic method on an automatic biochemical analyzer Express Plus (using reagents and control material manufactured by High Technology, Inc., USA). The validation characteristics of the method were determined: repeatability and reproducibility, correctness and uncertainty of measurements.
Evaluation of the internal laboratory repeatability and reproducibility of this technique indicates the absence of gross errors in the operation of the instrument and statistically important differences in measurements. The assessment of the correctness of the method (carried out using the control material) proved that the systematic error is not significant (according to a given acceptance criterion). The expanded uncertainty calculation showed that the obtained values of the total cholesterol level can be considered accurate and reliable.
Conclusions. Validation of the method for determining total cholesterol in human blood by the photometric enzymatic method has proven that this method has performance characteristics that correspond to the regulated ones, meets the established criteria, and the parameters measured with it correspond to the proper ones.
Key words: validation, determination method, total cholesterol, repeatability and reproducibility, correctness and uncertainty of measurementsОсновными принципами создания системы качества в современной лабораторной диагностике являются: стандартизация лабораторных процессов путем разработки стандартных операционных процедур; общее управление качеством лабораторных исследований на основе разработки и выполнения требований международных стандартов (согласно ISO 15189:2015 «Лаборатории медицинские. Основные требования к качеству и компетентности»); контроль за качеством всех этапов лабораторного процесса через внедрение процедуры валидации.
Цель. Разработка методики проведения валидационных процедур по оценке пригодности биохимической методики определения уровня общего холестерина в биологических жидкостях в Лаборатории клинической диагностики Клинико-диагностического центра НФаУ.
Материалы и методы. Объектом исследования была стандартизированая методика определения концентрации общего холестерина. Валидацию методики проведено при использовании тест - набора «Cholesterol Reagent Set» и по стандартному образцу «Химический контроль. Набор реагентов. Уровень 1», производства High Technology, Inc. (США) с известной концентрацией. Измерения проводились на автоматическом биохимическом анализаторе Express Plus производства фирмы «Bayer Corporation», Германия. При обработке результатов исследований были использованы показатели описательной статистики и проведен ряд статистических оценок.
Результаты. В Лаборатории клинической диагностики КДЦ НФаУ были разработаны протокол и валидационный отчет для оценки пригодности методики определения концентрации холестерина в биологических жидкостях фотометрическим ферментативным методом на автоматическом биохимическом анализаторе Еxpress Рlus (с помощью реагентов и контрольного материала производства High Technology, Inc., США). Были определены валидационные характеристики методики: сходимость и воспроизводимость, правильность и неопределенность измерений.
Оценка внутреннелабораторной сходимости и воспроизводимости данной методики указывает на отсутствие грубых ошибок в работе прибора и статистически важных различий при проведении измерений. Оценка правильности методики (проводили с помощью контрольного материала) доказала, что систематическая погрешность не значима (по заданному критерию приемлемости). Расчет расширенной неопределенности показал, что полученные значения уровня общего холестерина можно считать точными и достоверными.
Выводы. Валидация методики определения общего холестерина в крови человека фотометрическим ферментативным методом доказала, что данная методика имеет рабочие характеристики, которые соответствуют регламентированным, удовлетворяет установленным критериям, а измеренные с помощью нее параметры соответствуют должным.
Ключевые слова: валидация, методика определения, общий холестерин, сходимость и воспроизводимость, правильность и неопределенность измеренийОсновними принципами створення системи якості у сучасній лабораторній діагностиці є: стандартизація лабораторних процесів через розробку стандартних операційних процедур; загальне управління якістю лабораторних досліджень на основі розробки та виконання вимог міжнародних стандартів (згідно ISO 15189:2015 «Лабораторії медичні. Основні вимоги до якості і компетентності»); контроль за якістю всіх етапів лабораторного процесу через впровадження процедури валідації.
Мета. Розробка методики проведення валідаційних процедур з оцінки придатності біохімічної методики визначення рівня загального холестерину у біологічних рідинах у Лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру НФаУ.
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження була стандартизована методика визначення концентрації загального холестерину. Валідацію методики проведено при використанні тест – набору «Cholesterol Reagent Set» та за стандартним зразком «Хімічний контроль. Набір реагентів. Рівень 1», виробництва High Technology, Inc. (США) з відомою концентрацією. Вимірювання проводилися на автоматичному біохімічному аналізаторі Express Plus виробництва фірми «Bayer Corporation», Німеччина. При обробці результатів досліджень були використані показники описової статистики та проведено ряд статистичних оцінок.
Результати. У Лабораторії клінічної діагностики КДЦ НФаУ були розроблені протокол та валідаційний звіт для оцінки придатності методики визначення концентрації холестерину в біологічних рідинах фотометричним ферментативним методом на автоматичному біохімічному аналізаторі Еxpress Рlus (за допомогою реагентів та контрольного матеріалу виробництва High Technology, Inc., США). Були визначені валідаційні характеристики методики: збіжність і відтворюваність, правильність та невизначеність вимірювань.
Оцінка внутрішньо-лабораторної збіжності та відтворюваності даної методики вказує на відсутність грубих помилок в роботі приладу та статистично важливих відмінностей при проведені вимірювань. Оцінка правильності методики (проводили за допомогою контрольного матеріалу) довела, що систематична похибка не значима (по заданому критерію прийнятності). Розрахунок розширеної невизначеності показав, що отримані значення рівня загального холестерину можна вважати точними та достовірними.
Висновки. Валідація методики визначення загального холестерину в крові людини фотометричним ферментативним методом довела, що дана методика має робочі характеристики, які відповідають регламентованим, задовольняє встановленим критеріям, а вимірюванні за допомогою неї параметри відповідають належним.
Ключові слова: валідація, методика визначення, загальний холестерин, збіжність та відтворюваність, правильність та невизначеність вимірюван
Аналіз підходів до проведення досліджень біоеквівалентності та політики забезпечення «прозорості» їх результатів в Україні, Сполучених Штатах Америки та країнах Європейського Союзу
Get PDFProviding the population of Ukraine with quality, effective and, at the same time, economically affordable medicines is a priority task of the healthcare system. Taking into account the relatively low cost of their development generic drugs are available to the majority of the country’s population; thus, bioequivalence studies are needed to obtain data on their efficacy and safety. Ukraine is currently in the process of harmonizing domestic regulatory requirements for generic drugs and conducting bioequivalence studies with global ones. Therefore, it is important to find out the differences in approaches to the registration of generics and studies of their bioequivalence in Ukraine and other countries. Another important aspect is to provide the policy of “transparency” of bioequivalence research results, which contributes to the use of better drugs.
Aim. To analyze domestic and global approaches to the organization of the bioequivalence research and provide the policy of “transparency” of their results.
Materials and methods. A comparative analysis of approaches to drug registration, requirements for generic drugs and bioequivalence studies and ways to provide the policy of “transparency” of their results in Ukraine, the United States and the European Union was conducted.
Results. The analysis has revealed that the methods of registration of drugs in Ukraine, the United States and the EU are the same. Approaches to providing the “transparency” of the results of bioequivalence studies differ since in Ukraine the publication of such information is not mandatory and is at the discretion of pharmaceutical manufacturers.
Conclusions. Domestic regulatory requirements for assessing generic drugs are harmonized with the world ones. Today, there is a need to introduce a mandatory requirement for the publication of bioequivalence studies, and it will contribute to providing an effective “transparency” policy.Обеспечение населения Украины качественными, эффективными и одновременно экономически доступными лекарственными средствами является первоочередной задачей системы здравоохранения. Генерические лекарственные средства (ЛС), учитывая сравнительно низкую стоимость их разработки, доступны для большей части населения страны, поэтому для получения данных об их эффективности и безопасности необходимо проведение исследований биоэквивалентности. Украина сейчас находится в процессе гармонизации отечественных нормативных требований к генерическим ЛС и проведению исследований биоэквивалентности с мировыми. Поэтому важно выяснить, в чем заключаются различия в подходах к регистрации генериков и исследований их биоэквивалентности в Украине и других странах мира. Также важным аспектом является обеспечение политики «прозрачности» результатов исследований биоэквивалентности, что способствует применению более качественных ЛС.
Цель. Проанализировать отечественные и мировые подходы к организации исследований биоэквивалентности и обеспечению политики «прозрачности» их результатов.
Материалы и методы. Нами был проведен сравнительный анализ подходов к регистрации ЛС, требований к генерических ЛС и проведения исследований биоэквивалентности и способов обеспечения политики «прозрачности» их результатов в Украине, Соединенных Штатах Америки и странах Европейского Союза.
Результаты. В ходе проведенного анализа установлено, что способы регистрации ЛС в Украине, США и странах ЕС одинаковы. Подходы к обеспечению «прозрачности» результатов проведенных исследований биоэквивалентности отличаются, ведь в Украине обнародование такой информации не является обязательным и происходит на усмотрение фармацевтических производителей.
Выводы. Отечественные регуляторные требования по оценке генерических ЛС являются гармонизированными с мировыми. На сегодняшний день существует потребность во внедрении обязательного требования относительно обнародования результатов исследований биоэквивалентности, что будет способствовать обеспечению эффективной политики «прозрачности».Забезпечення населення України якісними, ефективними та водночас економічно доступними лікарськими засобами є першочерговим завданням системи охорони здоров’я. Генеричні лікарські засоби (ЛЗ) з огляду на порівняно нижчу вартість їх розробки доступні для більшої частини населення країни, тому для отримання даних щодо їх ефективності та безпеки необхідним є проведення досліджень біоеквівалентності. Україна наразі перебуває у процесі гармонізації вітчизняних регуляторних вимог щодо генеричних ЛЗ та проведення досліджень біоеквівалентності зі світовими. Тому важливо з’ясувати, у чому полягають відмінності у підходах до реєстрації генериків та досліджень їх біоеквівалентності в Україні та інших країнах світу. Також важливим аспектом є забезпечення політики «прозорості» результатів досліджень біоеквівалентності, що сприяє застосуванню більш якісних ЛЗ.
Мета. Проаналізувати вітчизняні та світові підходи до організації досліджень біоеквівалентності та забезпечення політики «прозорості» їх результатів.
Матеріали та методи. Нами був проведений систематичний аналіз підходів до реєстрації ЛЗ, вимог до генеричних ЛЗ та проведення досліджень біоеквівалентності та способів забезпечення політики «прозорості» їх результатів в Україні, Сполучених Штатах Америки та країнах Європейського Союзу.
Результати. У ході проведеного аналізу з’ясовано, що способи реєстрації ЛЗ в Україні, США та країнах ЄС є однаковими. Підходи до забезпечення «прозорості» результатів проведених досліджень біоеквівалентності відрізняються, адже в Україні оприлюднення такої інформації не є обов’язковим та відбувається на розсуд фармацевтичних виробників.
Висновки. Вітчизняні регуляторні вимоги до оцінки генеричних ЛЗ є гармонізованими зі світовими. На теперішній час існує потреба у впровадженні обов’язкової вимоги щодо оприлюднення результатів досліджень біоеквівалентності, що сприятиме забезпеченню ефективної політики «прозорості»
Шляхи лікарської профілактики та лікування доксорубіцин-індукованої кардіоміопатії в онкологічних хворих
Get PDFThe high incidence of malignant tumors is currently supported by the general ageing of the world population and unfavorable environmental factors. In 2018, 18.1 million new cases of cancer and 9.6 million deaths from them were registered in the world. At the same time, a significant increase in the life expectancy of these patients after the treatment noted over the past 20 years highlights the problem of side effects of the anticancer therapy. One of the most serious side effects is the development of doxorubicin-induced cardiomyopathy (DRIC). In all three distinct clinical forms (acute, early and late) DRIC can develop in 58 % of patients after using anticancer treatment regimens with the inclusion of doxorubicin. The review provides a detailed analysis of medicinal treatment regimens and preparations (ACE inhibitors, beta-blockers, statins, etc.) currently used, and evaluates their effectiveness and expected results. Currently, several therapeutic strategies have been proposed for the prevention and treatment of DRIC, each of them has certain positive results. At the same time, some therapeutic methods used in the clinic have some disadvantages.
Conclusions. The limitations of the results of DRIC prevention achieved by the existing therapeutic regimens, as well as the possibilities for their prediction, have been stated. The need for further research to improve the effectiveness of medicinal prevention and treatment of DRIC is emphasized.Высокая заболеваемость злокачественными опухолями в настоящее время объясняется общим старением мирового населения и неблагоприятными факторами экологии. В 2018 году в мире было зарегистрировано 18,1 млн новых случаев онкологических заболеваний и 9,6 млн смертей от них. В то же время отмечаемое за последние 20 лет существенное увеличение продолжительности жизни таких пациентов после лечения выдвигает на первый план проблему побочных эффектов противоопухолевой терапии. Одним из наиболее серьезных является развитие доксорубицин-индуцированной кардиомиопатии (ДРИК). Во всех трех различаемых клинических формах (острой, ранней и поздней) ДРИК может развиться у 58 % пациентов после использования схем противоопухолевого лечения с включением доксорубицина. В обзоре детально проанализированы используемые в настоящее время схемы лекарственного лечения и препараты (ингибиторы АПФ, бета-адреноблокаторы, статины и др.), оценена их эффективность и ожидаемый результат. В настоящее время предложено несколько терапевтических стратегий по профилактике и лечению ДРИК, каждая из которых дает определенные положительные результаты. В то же время некоторые используемые в клинике терапевтические методы обладают и целым рядом недостатков.
Выводы. Констатирована ограниченность достигаемых результатов профилактики ДРИК существующими терапевтическими схемами, а также возможностей для их индивидуального прогнозирования. Подчеркивается необходимость дальнейших исследований с целью повышения эффективности лекарственной профилактики и лечения ДРИК.Висока захворюваність на злоякісні пухлини на теперішній час підтримується загальним старінням населення світу і несприятливими факторами екології. У 2018 році в світі було зареєстровано 18,1 млн нових випадків онкологічних захворювань і 9,6 млн смертей від них. У той же час за останні 20 років відзначається істотне збільшення тривалості життя таких пацієнтів після лікування, що висуває на перший план проблему побічних ефектів протипухлинної терапії. Одним з найбільш серйозних з них є розвиток доксорубіцин-індукованої кардіоміопатії (ДРІК). У всіх трьох клінічних формах (гострій, ранній та пізній) ДРІК спроможна розвинутися у 58 % пацієнтів після використання схем протипухлинного лікування з включенням доксорубіцину. В огляді детально проаналізовані схеми лікарського лікування і препарати (інгібітори АПФ, бета-адреноблокатори, статини та ін.), що використовуються в теперішній час, оцінена їх ефективність і очікуваний результат. Натепер запропоновано декілька терапевтичних стратегій з профілактики та лікування ДРІК, кожна з яких має визначені позитивні результати. У той же час деякі використовувані в клініці терапевтичні методи мають і цілий ряд недоліків.
Висновки. Констатовано обмеженість досяжних результатів профілактики ДРІК існуючими терапевтичними схемами, а також можливостей для їх індивідуального прогнозування. Підкреслюється необхідність подальших досліджень з метою підвищення ефективності лікарської профілактики і лікування ДРІК
Аналіз основних напрямків терапевтичних схем лікування гельмінтозів травної системи, наведених у нових клінічних протоколах лікування
Get PDFThe treatment of helminthiases of the digestive system is a socially significant problem that is urgent for many countries in the world, including Ukraine. Over the last 5 years, cases of enterobiosis, ascariasis and trichocephalosis have been reported most frequently in Ukraine. Therefore, it is advisable to update and implement the latest treatment protocols for the specified pathology.Aim. To analyze recommendations for the treatment of helminthiasis of the digestive system, which are given in the new clinical protocols, and identify the promising directions for saturation of the domestic pharmaceutical market with drugs that meet the needs of patients with this pathology.Materials and methods. The objects of the study were guidelines for the treatment of helminthiases of the digestive system in the open access on the website of the Ministry of Health of Ukraine, scientific publications of domestic and foreign authors and our own research. The methods of generalization, systematization of theoretical and practical material, bibliosemantic and systematic analysis were used in the work.Results. The study of recommendations for the treatment of enterobiosis, ascariasis, intestinal cestodes, strongyloidosis, nematodosis and trichocephalosis has shown that the drug of choice for the treatment of this group of diseases is albendazole, which is included in each treatment protocol. Mebendazole is recommended for use in all regimens, except for the treatment of strongyloidosis. Drugs of other pharmaceutical ingredients are recommended for administration in rare cases. The main types of the pharmacological activity and side effects of albendazole are given.Conclusions. The treatment regimens recommended for helminthiasis of the digestive system have been analyzed, and the substances, based on which the development of domestic anthelmintic drugs is rational, have been determined.Лечение гельминтозов пищеварительной системы является социально значимой проблемой, которая актуальна для многих стран мира, в том числе и для Украины. В течение последних 5 лет в Украине чаще всего регистрируются случаи энтеробиоза, аскаридоза и трихоцефалеза. Поэтому целесообразным является обновление и внедрение в использование новейших протоколов лечения указанной патологии.Цель работы. Целью данной работы является анализ рекомендаций по лечению гельминтозов пищеварительной системы, приведенных в новых клинических протоколах, и определение перспективных направлений по насыщению отечественного фармацевтического рынка лекарственными средствами, отвечающими потребностям пациентов с данной патологией.Материалы и методы. Объектами исследования были рекомендации по лечению гельминтозов пищеварительной системы, находящиеся в открытом доступе на сайте Министерства здравоохранения Украины, научные публикации отечественных и зарубежных авторов, собственные исследования. В работе использовались методы обобщения, систематизации теоретического и практического материала, библиосемантичного и системного анализов.Результаты и их обсуждение. Изучение рекомендаций по лечению энтеробиоза, аскаридоза, кишечных цестодозов, стронгилоидоза, нематодоза и трихоцефалеза показало, что лекарственным препаратом выбора для лечения данной группы заболеваний является альбендазол, который указан в каждом протоколе лечения. Мебендазол рекомендован к применению во всех схемах, кроме терапии стронгилоидоза. Лекарственные препараты других фармацевтических ингредиентов рекомендованы к применению в редких случаях. Для альбендазола приведены основные виды фармакологической активности и побочных эффектов.Выводы. Проанализированы лечебные схемы, рекомендованные для лечения гельминтозов пищеварительной системы, и установлены субстанции, на основе которых разработка отечественных противогельминтных лекарственных препаратов является рациональной.Лікування гельмінтозів травної системи є соціально значущою проблемою, яка є актуальною для багатьох країн світу, в тому числі і для України. Впродовж останніх 5 років в Україні найчастіше реєструються випадки ентеробіозу, аскаридозу та трихоцефальозу. Тому доцільним є оновлення та впровадження у використання новітніх протоколів лікування вказаної патології.Мета роботи. Метою даної роботи є аналіз рекомендацій з лікування гельмінтозів травної системи, наведених у нових клінічних протоколах, та визначення перспективних напрямків з насичення вітчизняного фармацевтичного ринку лікарськими засобами, що відповідають потребам пацієнтів з вказаною патологією.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження є настанови з лікування гельмінтозів травної системи, що є у відкритому доступі на сайті Міністерства охорони здоров’я України, та наукові публікації вітчизняних і закордонних авторів і власні дослідження. У роботі використовувались методи узагальнення, систематизації теоретичного і практичного матеріалу, бібліосемантичного та системного аналізів.Результати та їх обговорення. Вивчення рекомендацій з лікування ентеробіозу, аскаридозу, кишкових цестодозів, стронгілоїдозу, нематодозу та трихоцефальозу показало, що лікарським препаратом вибору для лікування даної групи захворювань є альбендазол, який міститься у кожному протоколі лікування. Мебендазол рекомендований до застосування у всіх схемах, окрім терапії стронгілоїдозу. Лікарські препарати інших фармацевтичних інгредієнтів рекомендовані до застосування в поодиноких випадках. Для альбендазолу наведені основні види фармакологічної активності та побічних ефектів.Висновки. Проаналізовані лікувальні схеми, рекомендовані для лікування гельмінтозів травної системи, та встановлені субстанції, на основі яких розробка вітчизняних протигельмінтних лікарських препаратів є раціональною
Фітонірингові лікарські препарати в лікуванні гострого риносинуситу: акцент на ефективність та безпеку застосування
Get PDFThe choice of an optimal drug is only one of the components of high-quality pharmacotherapy of acute rhinosinusitis, which is supplemented by providing a patient with full information about the action of the drug selected, its rational use and duration of drug administration, possible side effects, as well as drug and food interactions. There are no “good” or “bad” medicines because even the most effective drug can prove to be ineffective precisely through the wrong choice and insufficient information about its use. The solution to this problem will allow increasing not only the effectiveness, but also the safety of acute rhinosinusitis treatment. Today, phytoneering drugs occupy an important place in the treatment of patients with acute rhinosinusitis and have evidence-based effectiveness and safety. Thus, according to the EPOS 2020 recommendations, some herbal medicines are included into the treatment regimens for acute viral and post-viral rhinosinusitis with the level of evidence 1b by the GRADE methodology. A special place is occupied by the Sinupret products line manufactured by “BIONORIKA СE” company, Germany. All Sinupret drugs are related to the original plant raw material, the qualitative composition of the active substances that determine their pharmacological activity. “Sinupret®” contains standardized extracts of 5 plants: elder flowers (Sambucus nigra), primrose flowers (Primula versis), sorrel herb (Rumex acetosa), verbena herb (Verbena officinalis) and gentian root (Gentiana lutea). The high efficiency of each of the plants was confirmed by practical experience, and the therapeutic combination subsequently received a strong scientific basis. Due to the unique combination of biologically active substances of 5 medicinal plants “Sinupret®” exerts a versatile complex effect, breaking the “vicious circle” in rhinosinusitis. The pharmacodynamics of “Sinupret®” includes the following main effects: secretolytic and secretomotor, anti-inflammatory, anti-infective and immunomodulative. The administration of “Sinupret®” (taking into account the available pharmacodynamic effects) allows avoiding potentially problematic polypragmasia – simultaneous indication (in this context – unjustified) of several medicines to a patient, often for the treatment of the same symptom. This is especially true for the uncontrolled use of antibiotics without indications, and it has already led to the spread of such a dangerous phenomenon as antibiotic resistance all over the world.Conclusions. Considering the weighty data of evidence-based medicine the “Sinupret®” line medicines is an alternative choice for the treatment of persons with non-complicated acute rhinosinusitis.Выбор оптимального лекарственного препарата – лишь одна из составляющих качественной фармакотерапии острого риносинусита, которая дополняется предоставлением пациенту полной информации о действии выбранного препарата, о способе его применения (как, когда, в каких дозах, как долго), возможных побочных эффектах, совместимости с другими лекарствами и едой. Не существует «хороших» или «плохих» лекарств, ведь даже самый эффективный препарат может оказаться неэффективным именно через неверный выбор и недостаточную информированность относительно условий его применения. Решение этой проблемы позволит повысить не только эффективность, но и безопасность лечения острого риносинусита. На сегодня фитониринговые лекарственные препараты занимают почтенное, обоснованное позициями доказательной медицины (доказанной эффективности и безопасности) место в лечении пациентов с острым риносинуситом. А именно, согласно рекомендациям EPOS 2020 некоторые растительные препараты входят в схемы лечения острого вирусного и поствирусного риносинусита с уровнем доказательности 1b по методологии GRADE. Среди них особое место занимает линейка препаратов «Синупрет®» производства компании «БИОНОРИКА СЕ», Германия. Все препараты Синупрета родственны исходным растительным сырьем, качественным составом действующих веществ, обусловливающих их фармакологическую активность. «Синупрет®» содержит стандартизированные экстракты 5 растений: цветков бузины (Sambucus nigra), цветков первоцвета (Primula versis), травы щавеля (Rumex acetosa), травы вербены (Verbena officinalis) и корня горечавки (Gentiana lutea). Высокая эффективность каждого из растений подтверждена практическим опытом, а терапевтическая комбинация впоследствии получила и весомое научное обоснование. Благодаря уникальному сочетанию биологически активных веществ 5 лекарственных растений «Синупрет®» оказывает разностороннее комплексное действие, разрывая «порочный круг» при риносинусите. Фармакодинамика Синупрета включает следующие основные эффекты: секретолитическое и секретомоторное, противовоспалительное, противоинфекционное и иммуномодулирующее. Назначение Синупрета (с учетом имеющихся у него фармакодинамических эффектов) позволяет избежать потенциально проблематичной полипрагмазии – одновременного назначения (в данном контексте – неоправданного) больному нескольких лекарственных средств, нередко для лечения одного и того же симптома. Особенно это касается нерационального применения антибиотиков, что уже привело к распространению такого опасного явления во всем мире как антибиотикорезистентность.Выводы. С учетом весомых данных доказательной медицины препараты линейки «Синупрет®» являются средствами альтернативного выбора для лечения лиц с неосложненным острым риносинуситом.Вибір оптимального лікарського препарату – лише одна зі складових якісної фармакотерапії гострого риносинуситу, яка доповнюється наданням пацієнту повної інформації про дію обраного препарату, спосіб його застосування (як, коли, в яких дозах, як тривало), можливі побічні ефекти, сумісність з іншими ліками та їжею. Не існує «добрих» чи «поганих» ліків, адже навіть найефективніший препарат може виявитися неефективним саме через невірний вибір і недостатню інформованість щодо умов його застосування. Вирішення цієї проблеми дозволить підвищити не тільки ефективність, але й безпеку лікування гострого риносинуситу. На теперішній час фітонірингові лікарські препарати посідають поважне, обґрунтоване з позицій доказової медицини (доведеної ефективності та безпеки) місце у лікуванні пацієнтів з гострим риносинуситом. А саме, згідно з рекомендаціями EPOS 2020, деякі рослинні препарати входять до схем лікування гострого вірусного та поствірусного риносинуситу з рівнем доказовості 1b за методологією GRADE. Серед них особливе місце посідає лінійка препаратів «Синупрет®» виробництва компанії «БІОНОРИКА СЕ», Німеччина. Усі препарати Синупрету споріднені вихідною рослинною сировиною, якісним складом діючих речовин, які обумовлюють їхню фармакологічну активність. «Синупрет®» містить стандартизовані екстракти 5 рослин: квіток бузини (Sambucus nigra), квіток первоцвіту (Primula versis), трави щавлю (Rumex acetosa), трави вербени (Verbena officinalis) і корінь тирличу (Gentiana lutea). Висока ефективність кожної з рослин підтверджена практичним досвідом, а терапевтична комбінація згодом отримала і вагоме наукове обґрунтування. Завдяки унікальному поєднанню біологічно активних речовин 5 лікарських рослин «Синупрет®» чинить різнобічну комплексну дію, розриваючи «хибне коло» при риносинуситі. Фармакодинаміка Синупрету включає такі основні ефекти: секретолітичний і секретомоторний, протизапальний, протиінфекційний та імуномодулюючий. Призначення Синупрету (з урахуванням наявних у нього фармакодинамічних ефектів) дозволяє уникнути потенційно проблематичної поліпрагмазії – одночасного призначення (у даному контексті – невиправданого) хворому декількох лікарських засобів, нерідко – для лікування одного й того ж симптому. Особливо це стосується нераціонального застосування антибіотиків, що вже призвело до поширення такого небезпечного явища в усьому світі як антибіотикорезистентність.Висновки. Зважаючи на вагомі дані доказової медицини, препарати лінійки «Синупрет®» є засобами альтернативного вибору для лікування осіб з неускладненим гострим риносинуситом
Деякі фармакоекономічні аспекти епілепсії у дорослих
Get PDFAccording to some publications, epilepsy accounts for 0.6 % of the global burden of diseases, and the cost of treatment of one patient with epilepsy reaches 88.2 % of the gross national product per capita. All this determines a great importance of pharmacoeconomic aspects in the treatment and life of these patients.Aim. To perform pharmacoeconomic calculations for patients with epilepsy; to assess the following indices: cost of the disease, the human capital index, the realized human capital, a percentage of the human capital implementation, direct and indirect medical costs, a percentage of direct medical costs.Materials and methods. The analysis was carried out on the basis of a sample from 74 patients (including 31 male and 43 female patients) with the average age of 36.99 ± 1.10 years old, who lived in Kharkiv or the Kharkiv Region.Results. It has been found that the treatment of epilepsy inUkraine is rather expensive. The general cost of the disease is just over 100,000 UAH per year for a patient (approximately 3,500 US dollars). The most part of this cost consisted of indirect costs (73 % of the general cost of the disease on average). Indirect costs depend directly on the presence of seizures; patients, who have no seizures for a long time, have significantly lower indirect costs. All the indices of costs are the highest in a symptomatic form of epilepsy and the lowest in its idiopathic form. Among clinical parameters, the most significant ones for the formation of the cost of the disease were mental health disorders in epilepsy, especially dementia as a result of epilepsy.Conclusions. The study performed shows that it is appropriate to use high-cost drugs, which result in compensation of the disease, ever from the economic point of view, not to mention social and medical aspects. In addition, the successful therapy with achieving long-term control of seizures (in accordance with data from the International League Against Epilepsy, it is possible for 70 % of such patients) results in an increase of a part of the realized human capital, i.e. in an appropriate socialization of these patients.По некоторым данным, на эпилепсию приходится 0,6 % глобального бремени болезней, а стоимость лечения одного пациента с эпилепсией достигает 88,2 % валового национального продукта на душу населения. Это обусловливает большое значение фармакоэкономических аспектов лечения и жизни этих больных.Целью исследования было проведение фармакоэкономических расчетов для больных эпилепсией. Оценены такие показатели, как цена болезни, индекс человеческого капитала, реализованный человеческий капитал, процент реализации человеческого капитала, прямые и непрямые медицинские затраты, процент прямых медицинских затрат.Материалы и методы. Анализ был выполнен на основе выборки из медицинских карт 74 пациентов (включая 31 мужчину и 43 женщины), проживающих в г. Харькове или Харьковской области, средний возраст больных составляет 36,99 ± 1,10 лет.Результаты. Выявлено, что лечение эпилепсии в Украине является достаточно дорогим. Общая стоимость болезни составляет чуть более ста тысяч гривен в год у одного пациента, что эквивалентно примерно 3500 долларам США. Большую часть расходов составляют непрямые затраты (в среднем 73 % общей стоимости болезни). Размер косвенных затрат напрямую зависит от наличия приступов – у больных, не имеющих приступов длительное время, непрямые затраты значительно уменьшаются. Все затраты являются самыми высокими при симптоматической форме эпилепсии и наименьшими – при идиопатической форме болезни. Среди клинических показателей наиболее значимыми для формирования затрат вследствие болезни оказались психические расстройства при эпилепсии, особенно деменция вследствие эпилепсии.Выводы. Проведенное исследование свидетельствует о целесообразности применения препаратов высокой стоимости, которые приводят к компенсации заболевания даже с экономической точки зрения, не говоря уже о социальных и медицинских аспектах. Кроме того, именно успешное лечение с достижением длительного контроля приступов, которое, по данным Международной противоэпилептической лиги, возможно у 70 % этих пациентов, приводит к увеличению доли реализованного человеческого капитала, то есть к адекватной социализации этих больных.За окремими даними, на епілепсію припадає 0,6 % глобального тягаря хвороб, а вартість лікування одного пацієнта з епілепсією сягає 88,2 % валового національного продукту на душу населення. Це обумовлює велике значення фармакоекономічних аспектів лікування та життя цих хворих.Метою дослiдження було проведення фармакоекономічних розрахунків для хворих на епілепсію. Оцінені такі показники, як ціна хвороби, індекс людського капіталу, реалізований людський капітал, відсоток реалізації людського капіталу, прямі і непрямі медичні витрати, відсоток прямих медичних витрат.Матерiали та методи. Аналіз був виконаний на основі вибірки з медичних карток 74 пацієнтів (включаючи 31 чоловіка та 43 жінки) середнім віком 36,99 ± 1,10 років, які проживають у м. Харкові або Харківській області.Результати. Як виявилося, лікування епілепсії в Україні є достатньо дорогим. Загальна вартість хвороби становить трохи більше ста тисяч гривень на рік у одного пацієнта, що еквівалентно приблизно 3500 доларів США. Більшу частку витрат складають саме непрямі витрати (в середньому 73 % загальної вартості хвороби). Розмір непрямих витрат напряму залежить від наявності нападів – у хворих, які не мають нападів тривалий час, непрямі витрати значно зменшуються. Усі показники витрат є найбільшими при симптоматичній формі епілепсії і найменшими – при її ідіопатичній формі. Серед клінічних показників найбільш значущими для формування витрат на хворобу виявилися психічні розлади при епілепсії, особливо деменція внаслідок епілепсії.Висновки. Проведене дослідження свідчить про доцільність застосування препаратів високої вартості, які приводять до компенсації захворювання навіть з економічної точки зору, не кажучи вже про соціальні та медичні аспекти. Окрім того, саме успішне лікування з досягненням тривалого контролю нападів, яке за даними Міжнародної протиепілептичної ліги є можливим у 70 % таких хворих, приводить до збільшення частки реалізованого людського капіталу, тобто до адекватної соціалізації таких хворих