Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society (E-Journal - Lesya Ukrainka Eastern European National University) / ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society (E-Journal - Lesya Ukrainka Eastern European National University) / ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІNot a member yet
1783 research outputs found
Sort by
Інформація для авторів
Information for authors
Информация для авторовІнформація для авторі
Взаємозвʼязки силової підготовленості та морфо функціонального стану молоді
The Topicality of our Research is determined by the need to increase the strength of youth preparedness as a means of diversifying the health-improving effect on the body of youth. The purpose of the research is to define the interconnections between the strength preparedness and the morphofunctional state of youth. Methods of the research – theoretical (the analysis of psychological and pedagogical and special literature, comparison, systematization of information), empirical (anthropometric measurements, pedagogical testing, medical-biological methods), statistical methods. A correlation analysis was performed in order to study possible functional interconnections between the indicators of strength`s development and components of physical condition. Results of the Work. The data of flexion and extension of the hands in the emphasis are positively correlated with the circumference of the chest (r = 0,34), shoulder (0,47), forearm (0,37), wrist (0,34) and are negative with body length (-0,32), thickness of skin and fat folds at triceps (-0,36), under ilium bone (-0,37), the gastrocnemius muscle (-0,43). The results of arm-pumping exercises in push-up position have separate connections with other strength`s indications of youth. In particular, the obtained results are related to the data on the bent suspension (0,57), pull-up (0,62), lift up from the lying position per min (0,32), the deadlift (0,34). The deadlift is positively connected with dynamometry (0,31), the standing long jump (0,30), inclining forward from the sitting position; the bent suspension with pulling (0,64). The dynamometry of the wrist is connected with the weight of the body (0,35) and the circumference of a lower leg (0,36); the standing long jump with body length (0,31). Conclusions. The results of the study indicate that there are positive and negative connections between the strength`s preparedness, physical development and youth's functional capabilities. The revealed patterns should be taken into account in the process of planning of training classes on physical education in academic institutions.Актуальность исследования обусловлена необходимостью повышения силовой подготовленности молодежи как средства разностороннего оздоровительного воздействия на ее организм. Цель исследования – определить взаимосвязи силовой подготовленности и морфофункционального состояния молодежи. Методы исследования – теоретические (анализ психолого-педагогической и специальной литературы, сравнение, систематизация информации), эмпирические (антропометрические измерения, педагогическое тестирование, медико-биологические методы), статистические. С целью изучения возможных функциональных взаимосвязей между показателями развития силы и составляющими физического состояния проведен корреляционный анализ. Результаты работы. Данные сгибания и разгибания рук в упоре лежа положительно взаимосвязаны с окружностью грудной клетки (r = 0,34), плеча (0,47), предплечья (0,37), запястьи (0,34) и отрицательно – с длиной тела (-0,32), толщиной кожно-жировых складок трицепса (-0,36), надподвздошной костью (-0,37), берцевой мышцей (-0,43). Результаты сгибания и разгибания рук в упоре лежа имеют отдельные связи с другими силовыми показателями молодежи. В частности, полученные результаты связаны с данными веса на согнутых руках (0,57), подтягивания в висе (0,62), подъема в сид из положения лежа за 1 мин (0,32), становой силой (0,34). Становая сила положительно связана с динамометрией (0,31), прыжком в длину с места (0,30), наклоном вперед из положения сидя; вис на согнутых руках – с подтягиванием (0,64). Динамометрия кисти связана с массой тела (0,35) и окружностью голени (0,36), прыжок в длину с места – с длиной тела (0,31). Выводы. Результаты исследования свидетельствуют о наличии положительных и отрицательных связей между силовой подготовленностью, физическим развитием и функциональными возможностями молодежи. Выявленные закономерности нужно учитывать при планировании учебно-тренировочных занятий по физическому воспитанию в учебных заведениях.Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення силової підготовленості молоді як засобу різнобічного оздоровчого впливу на організм молоді. Мета дослідження – визначити взаємозв’язки силової підготовленості та морфофункціонального стану молоді. Методи дослідження – теоретичні (аналіз психолого- педагогічної та спеціальної літератури, порівняння, систематизація інформації), емпіричні (антропометричні вимірювання, педагогічне тестування, медико-біологічні методи), статистичні. Із метою вивчення можливих функціональних взаємозв’язків між показниками розвитку сили й складниками фізичного стану проведено кореляційний аналіз. Результати роботи. Дані згинання й розгинання рук в упорі лежачи позитивно взаємопов’язані з окружністю грудної клітки (r = 0,34), плеча (0,47), передпліччя (0,37), зап’ястя (0,34) і від’ємно – із довжиною тіла (-0,32), товщиною шкірно-жирових складок трицепса (-0,36), над клубовою кісткою (-0,37), гомілкового м’яза (-0,43) Результати згинання й розгинання рук в упорі лежачи мають окремі зв’язки з іншими силовими показниками молоді. Зокрема, отримані результати пов’язані з даними вису на зігнутих руках (0,57), підтягування у висі (0,62), підйому в сід із положення лежачи за 1 хв (0,32), становою силою (0,34). Станова сила позитивно пов’язана з динамометрією (0,31), стрибком у довжину з місця (0,30), нахилом уперед із положення сидячи; вис на зігнутих руках – із підтягуванням (0,64). Динамометрія кисті пов’язана з масою тіла (0,35) та окружністю гомілки (0,36); стрибок у довжину з місця – із довжиною тіла (0,31). Висновки. Результати дослідження свідчать про наявність позитивних і негативних зв’язків між силовою підготовленістю, фізичним розвитком і функціональними можливостями молоді. Виявлені закономірності потрібно враховувати в процесі планування навчально-тренувальних занять із фізичного виховання в навчальних закладах
Арттерапія в системі методів психофізичної реабілітації
Urgency of the Research. In the system of rehabilitation activities of modern medicine, much attention is paid to rehabilitation. Achieving better results in treatment of patients in general and improving the effectiveness of rehabilitation is an adequate request of the society. Thus, the search for new and improvement of known methods of rehabilitation is a relevant area of research. One of the ways to increase the effectiveness of rehabilitation measures is the mobilization of all internal resources of an organism. In this context, not only peripheral link activation is of great interest, on which, basically, the entire rehabilitation system is built, but also the stimulation of the central, regulatory link with obligatory inclusion of psychological component in full range of recovery processes. Since the art-therapy satisfies these requirements, it seems reasonable for specialists to pay more attention to this particular method. Objective of the Research. The study is devoted to substantiating the art therapy effectiveness and its inclusion in the system of psychophysical rehabilitation. Research Methods. Modern literature reflecting the results of study of nervous system functioning while using various trends of art therapy served the material for the study. Results. The role of psychological component in pathogenesis of diseases of various etiologies and its significance in the system of rehabilitation activities has been established. The system of rehabilitation treatment is considered to be a psychophysical rehabilitation. From this point of view, art therapy, as an element of powerful psychological impact, undoubtedly plays its positive role in stimulating recovery processes and is the basis for broadening indications for its use in psychophysical rehabilitation. Conclusions. According to the results of literary data analysis, the author concludes that positive mechanism of impact of art therapy in rehabilitation process is not only the element of the patient’s creative purposeful activity, it’s not only the aesthetic component and the way to distract from negative state. It is proved that mobilization of ability to high plasticity of brain's neural structures and activation of sensor and motor systems for new neural networks creation, which is influenced by art therapy, and therapeutic effect is achieved.Актуальность темы исследований. В системе восстановительно-оздоровительных мероприятий в современной медицине реабилитации уделяется все больше внимания специалистов. Достижение более високих результатов лечения больных в целом и повышение эффективности восстановительного лечения является адекватным запросом общества. Таким образом, поиск новых и усовершенствование известных методов реаабилитации является актуальным направлением исследований. Один из путей повышения эффективности реабилитационных мероприятий – мобилизация всех внутренних ресурсов организма. В этом отношении интерес представляет активация не только периферического звена, на котором в основном строится вся система реабилитации, но и стимуляция центрального, регулирующего звена с обязательным включением в полный цикл восстановительных процессов психологического компонента. Так как этим требованиям удовлетворяет арттерапия, для специалистов представляется целесообразным больше внимания уделить именно этому методу. Цель исследований. Работа раскрывает обоснование эффективности включения арттерапии в систему психофизической реабилитацции. Методы исследований. Материалом для проведення исследований явились современные источники научной литературы, в которых отражаются результаты исследований функционирования высших отделов нервной системы при применении различных направлений арттерапии. Результати. На основании анализа литературных данных установлена роль психологического компонента в патогенезе заболеваний различной этиологии и его значимость в системе реабилитационных мероприятий. Отмечается целесообразность подхода к рассмотрению системы восстановительного лечения как психо-физической реабилитации. С этой точки зрения, арттерапия как элемент мощного психологического воздействия, безусловно, играет свою позитивную роль в стимуляции восстановительных процессов и является основанием для расширения показаний к ее применению в психо- физической реабилитации. Выводы. По результатам проведенного анализа литературных данных делается заключение о том, что позитивным механизмом воздействия арттерапии в процессе реабилитации является не только элемент творческой целенаправленной деятельности пациента, важны также эстетический компонент и способ отвлечения от негативного состояния. Доказанным является факт мобилизации способности головного мозга к высокой пластичности нейроструктур и активация сенсорно-моторных систем для создания новых нейронних сетей, которые реализуются под влиянием арттерапии, чем и объясняется достигаемый терапевтический эффект.Актуальність теми. У системі відновлювально-оздоровчих заходів сучасної медицини все більше уваги приділяють реабілітації. Досягнення більш значних результатів лікування в цілому й ефективність реабілітації є адекватним питанням суспільства. Щодо цього пошук нових та вдосконалення відомих методів реабілітації є актуальним напрямом досліджень. Одним зі шляхів підвищення ефективності реабілітаційних заходів є мобілізація всіх внутрішніх ресурсів організму. Тут інтерес викликає активація не лише периферійної ланки, на якій переважно будується вся система реабілітаційних заходів, але й на стимуляції центральної, регулювальної ланки з обов’язковим уключенням у повний цикл відновлювальних процесів і психологічного компонента. Оскільки ці вимоги задовольняє арттерапія, фахівцям доцільно більше уваги приділити саме цьому методу. Мета дослідження. У роботі обґрунтовано ефективність уключення арттерапії в систему психофізичної реабілітації. Методи дослідження. Матеріалом для проведення досліджень стали сучасні джерела наукової літератури, у яких відображені результати дослідження функціонування вищих відділів нервової системи за застосування різних напрямів арттерапії. Результати. На підставі аналізу літературних джерел установлено роль психологічного компонента в патогенезі захворювань різної етіології та його значимість у системі реабілітаційних заходів. Відзначено доцільність розгляду системи відновлювального лікування як психофізичну реабілітацію. Щодо цього арттерапія як елемент міцного психологічного впливу, безумовно, відіграє свою позитивну роль у стимуляції відновлювальних процесів і може бути запропонована щодо поширеного застосування в психофізичній реабілітації. Висновки. За результатами проведенного аналізу літературних джерел робимо висновок, що позитивним механізмом впливу арттерапії в процесі реабілітації є не лише елементом творчої цілеспрямованої діяльності пацієнта, важливі також естетичний компонент і спосіб уникннення негативних спогадів.. Доведеним є факт мобілізації здатності головного мозку до високої пластичності нейроструктур й активація сенсорно-моторних систем щодо утворення нових нейронних сітей, які реалізуються під впливом арттерапії, чим і пояснюється необхідний терапевтичний ефект
Інформація про ІІІ Міжнародний науковий конгрес істориків фізичної культури «Історія фізичної культури і спорту народів Європи»
Mission of the congress is a promotion of scientific studies in the field of physical culture and sports, presentation and cooperation of the European scientific schools.Миссия конгресса - активизация научных исследований в области физической культуры и спорта, презентация и сотрудничество европейских научных школ.Місія конгресу – активізація наукових досліджень в галузі фізичної культури і спорту, презентація та співпраця європейських наукових шкіл
Розвиток системи фізичного виховання загальноосвітніх шкіл Польщі (1918–1939 рр.)
Introduction. The article discusses the main trends in the formation and development in physical education of Polish students attending to secondary schools (the creation of new curricula and their subsequent modification; the development of school sports; the improvement of the material base; the opening of the first faculties of physical education in higher educational institutions to train physical education teachers) in this historical period. The aim of the research: to analyse the formation and development of the system of physical education of students from Polish secondary schools in the period between1918–1939. Research methods: analysis of historical and pedagogical literature from the theory and methodology of the physical education system from Polish secondary schools in the period 1918–1939, which relate to the reform of school education in Poland at that time. The results of the study. After the restoration of independence of Poland, one of the main task of the government was to revive the national education. In 1918, the Ministry of Religion and Public Education was established. One of the first state decrees of February 1919 was the introduction of compulsory 7-year for children aged from 7 to 14 years of age. Physical education has become a compulsory subject of curricula for secondary schools. Physical education programs at school defined the following groups physical exercises: general development exercises; balance exercises; outdoor games; walking and running; jumps, climbing and also they included a section with methodical recommendations, instructions for the teacher regarding the exercise, planning, organization and maintenance. Finding. Physical education of pupils in Poland in the 20–30s became an integral part of the general educational process at school. The period between the two world wars in Poland was characterized by a significant increase in the interest of children and young people in sports activities. At the same time, most serious problems of Polish physical education were: lack of teachers in most schools, including teachers of physical culture; the lack of an adequate material base, the conservative attitude of the leadership of individual schools to the physical education of schoolchildren.Вступление. В статье рассматриваются основные тенденции становления и развития процесса физического воспитания учащихся польских общеобразовательных школ (создание новых учебных программ и их последующая модификация; развитие школьного спорта; улучшение материальной базы; открытие первых факультетов физического воспитания в высших учебных заведениях с целью подготовки учителей физической культуры) в этот исторический период. Цель исследования – проанализировать становление и развитие системы физического воспитания учащихся польских общеобразовательных школ в 1918–1939 гг. Методы исследования – анализ исторической и педагогической литературы с теории и методики системы физического воспитания учащихся польских общеобразовательных школ в 1919–1939 гг., которые относятся к реформированию школьного образования в Польше в то время. Результаты исследо- вания. После восстановления независимости Польши одной с основных задач правительства было возрождение национального образования. В 1918 г. образовано Министерство по делам религии и общественного образования. Одним с первых государственных декретов от 7 февраля 1919 г. стало введение обязательного 7-летнего образования для детей в возрасте 7–14 лет. Физическое воспитание стало обязательным предметом учебных планов общеобразовательных школ. Программы по физическому воспитанию в школе определяли следующие группы физических упражнений: общеразвивающие упражнения; упражнения на равновесие; подвижные игры; ходьба и бег; прыжки, лазание, метание, они также включали раздел с методическими рекомендациями для учителя относительно к планированию занятий, их организации и содержания. Выводы. Физическое воспитание учащихся в Польше в 20–30-х годах ХХ ст. стало интегральной частью общего учебно- воспитательного процесса в школе. Период между двумя мировыми войнами в Польше характеризовался существенным повышением интереса детей и молодежи к спортивным занятиям. Также серьѐзными проблемами польского физического воспитания были нехватка учителей в большинстве школ, в том числе учителей физической культуры; отсутствие соответствующей материальной базы; консервативное отношение руководства отдельных школ к физическому воспитанию школьников.Вступ. У статті розглянуто основні тенденції становлення та розвитку системи фізичного виховання учнів польських загальноосвітніх шкіл (розроблено навчальні програми й здійснено їх наступну модифікацію, розвиток шкільного спорту, розбудову матеріальної бази, відкриття перших факультетів фізичного виховання у вищих навчальних закладах з метою підготовки вчителів фізичної культури) у цьому історичному періоді. Мета дослідження – проаналізувати становлення та розвиток системи фізичного виховання учнів польських загальноосвітніх шкіл у міжвоєнний період (1918–1939 рр.). Методи дослідження. Аналіз історичної й педагогічної літератури з теорії та методики фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл Польщі в період 1918–1939 рр., документів, які стосуються реформування шкільної освіти в Польщі у той час. Результати дослідження. По виборенню незалежності Польщі одним із головним завданням уряду стало відродження національної освіти. 1918 р. створено Міністерство у справах релігії і громадянської освіти. Одним із перших державних декретів від 7 лютого 1919 р. стало введення обов’язкової 7-річної освіти для дітей 7–14 років життя. Фізичне виховання було обов’язковим предметом навчальних планів загальноосвітніх шкіл. Програми з фізичного виховання в школі визначали такі групи фізичних вправ: загальнорозвивальні; вправи на утримання рівноваги; рухливі ігри; ходьба й біг; стрибки, лазіння, а також розділ із методичними рекомендаціями щодо планування занять для вчителів. Висновки. Фізичне виховання учнів у Польщі у 20–30 рр. ХХ ст. стало інтегральною складовою частиною загального навчально-виховного процесу в школі. Міжвенний період у Польщі характеризувався значним підвищенням інтересу учнів до занять спортом. Водночас суттєвими недоліками тогочасного шкільного фізичного виховання були недостатня кількість педагогів у більшості шкіл, у тому числі вчителів фізичної культури; відсутність відповідної для занять фізкультурою й спортом матеріальної бази; консервативне ставлення дирекції окремих шкіл до фізичного виховання школярів
Функціональна підготовленість гирьовиків середньої кваліфікації в підготовчому періоді
Aim. to find out the effectiveness of the influence of the experimental methodology of the kettlebell-lifters’ training process on the functional state in the preparatory period. Objective. to analyze the influence of author’s methodology on the individualization of the training process on the functional readiness of the kettlebell-lifters. Materials. The research involved 11 sportsmen-kettlebell-lifters aged 16– 17 years of the 1st–2nd sports categories. All participants gave their informed consent to participate in this experiment. The digital materials obtained during the research were processed by means of a general-purpose data-processing package Statistica of 10,0 version. The reliability of the distinction between the groups (comparing the average values of the indicator for the every group) were determined by means of Student’s criterion (t). Results. The expediency of using the developed methodology was determined. The effectiveness of the influence of static-dynamic exercises with weighting, taking into account its measuring for improving the functional preparedness of kettlebell-lifters, was established. The analysis of the stress-resistance of the blood circulatory system, according to the indicator of the reaction of the cardiovascular system on psycho-emotional stress, proved that at the end of the preparatory period, kettlebell-lifters had a high degree of stress-resistance of the cardiovascular system to external and internal influences of a different nature. The indicators of systolic and diastolic pressure of the investigated sportsmen met the age norms in accordance with the World Health Organization standards. The MOC score of the kettlebell-lifters was improved on 1,45 ml/min/kg (p<0,001). Conclusions. The expediency of the author’s methodology of training sessions use to increase the functional readiness of the kettlebell-lifters in the preparatory period was proved. In performing most of the control standards, after the preparatory period sportsmen significantly improved their functional readiness. The application of means of static-dynamic orientation helped to organize the training process on the high emotional background, which was extremely important for stimulating a great interest in the trainings. The presented data indicated on significant morphological rearrangements in the sportsmen’s organisms while forming long-term adaptation reactions to actual strength work and training for the development of strength endurance.Цель – выяснить эффективность воздействия экспериментальной методики тренировочного процесса гиревиков на функциональное состояние в подготовительном периоде. Задания – проанализировать влияние авторской методики индивидуализации тренировочного процесса на функциональную подготовленность гиревиков. Материал. В исследовании приняли участие 11 спортсменов-гиревиков 1–2 спортивных разрядов в возрасте 16–17 лет. От всех участников получено информированное согласие на участие в этом эксперименте. Цифровой материал, полученный в процессе исследования, обработан с помощью пакета программ обработки данных общего назначения Statistica версии 10.0. Достоверность различий между группами (сравнение средних значений показателя по каждой группе) определяли с помощью критерия Стьюдента (t). Результаты. Определена целесообразность использования разработанной методики. Установлена эффективность воздействия статодинамических упражнений с отягощением с учетом дозирования на улучшение функциональной подготовленности гиревиков- спортсменов. Анализ стрессоустойчивости системы кровообращения по показателю реакции сердечно- сосудистой системы на психоэмоциональный стресс указывает на то, что в конце подготовительного периода гиревики имеют высокую степень стрессоустойчивости сердечно-сосудистой системы к внешним и внутренним воздействиям различного характера. Показатели систолического и диастолического давления у исследуемых спортсменов соответствуют возрастным нормам согласно стандарту Всемирной организации здравоохранения. Показатель МСК спортсменов-гиревиков улучшился на 1,45 мл/мин/кг (р<0,001). Выводы. Доказана целесообразность использования авторской методики тренировочных занятий для повышения функциональной подготовленности гиревиков в подготовительном периоде. В выполнении большинства контрольных нормативов спортсмены после подготовительного периода достоверно улучшили показатели функциональной подготовленности. Применение средств статодинамической направленности позволяет организовать тренировочный процесс на высоком эмоциональном фоне, что чрезвычайно важно для формирования устойчивого интереса к занятиям. Представленные данные свидетельствуют о значительных морфологические перестройки в организме спортсменов при формировании долговременных адаптационных реакций к собственно силовой работе и тренировок на развитие силовой выносливости.Мета статті – з’ясувати ефективність впливу експериментальної методики тренувального процесу гирьовиків на функціональний стан у підготовчому періоді. Завдання – проаналізувати вплив авторської методики індивідуалізації тренувального процесу на функціональну підготовленість гирьовиків. Матеріал. У дослідженні взяли участь 11 спортсменів-гирьовиків 1–2 спортивних розрядів віком 16–17 років. Від усіх учасників отримано інформовану згоду на участь у цьому експерименті. Цифровий матеріал, отриманий у процесі дослідження, оброблено за допомогою пакета програм обробки даних загального призначення Statistica версії 10.0. Достовірність різниць між групами (порівняння середніх значень показника за кожною групою) визначали із застосуванням критерію Стьюдента (t). Результати. Визначено доцільність використання розробленої методики. Установлено ефективність впливу статодинамічних вправ з обтяженням з урахуванням дозування на покращення функціональної підготовленості гирьовиків-спортсменів. Аналіз стресостійкості системи кровообігу за показником реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стрес вказує на те, що наприкінці підготовчого періоду гирьовики мають високий ступінь стресостійкості серцево-судинної системи до зовнішніх і внутрішніх впливів різного характеру. Показники систолічного та діастолічного тиску в досліджуваних спортсменів відповідають віковим нормам згідно зі стандартом Всесвітньої організації охорони здоров’я. Показник МСК спортсменів-гирьовиків покращився на 1,45 мл/хв/кг (р<0,001). Висновки. Доведено доцільність використання авторської методики тренувальних занять для підвищення функціональної підготовленості гирьовиків у підготовчому періоді. У виконанні більшості контрольних нормативів спортсмени після підготовчого періоду достовірно покращили показники функціональної підготовленості. Застосування засобів статодинамічної спрямованості дає змогу організувати тренувальний процес на високому емоційному тлі, що надзвичайно важливо для формування стійкого інтересу до занять. Представлені дані свідчать про значні морфологічні перебудови в організмі спортсменів при формуванні довготривалих адаптаційних реакцій до власне силової роботи та тренувань на розвиток силової витривалості
Теоретичні основи формування готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту до професійної діяльності
The need for a clear understanding and differentiation of key concepts and terms for the successful activities of future specialists in physical education and sports has caused the topicality of the paper. The purpose of the article was to determine the theoretical grounds for the training of future specialists in physical education and sport for professional activities. During the study, the following tasks were to be solved: to analyze scientific and methodological literature on the research problem; select and describe an array of basic terms related to the training of future specialists in physical education and sport for their professional activities. To achieve this purpose and to solve the research tasks, a set of research methods was used, in particular: theoretical analysis, synthesis, comparison, systematization and generalization. Results. Based on theoretical analysis and generalization of the data of encyclopedic, reference and psychological and pedagogical literature, the main concepts of the educational component of the training of future specialists in physical education and sport for professional activity have been described. In particular, the essence of the concepts of «higher education institution», «training», «professional training», «professional training of future specialists in physical education and sports», «professional readiness», «readiness for activity», «readiness of future specialists in physical education and sports to professional activity». We rely on the definition of key concepts integrated or suggested by other scholars. «Higher Physical Education» is a purposeful formation of knowledge, skills and abilities for the acquisition of social experience in achieving physical perfection. «Preparation» is a process that results in readiness. «Readiness» is considered as integrated quality of personality, characterizing its emotional, cognitive and volitional selective predictive mobilization at the moment of inclusion in the activity of a certain orientation. Under the notion «readiness of future specialists of physical education and sports for professional activity» we understood the complex of necessary knowledge and abilities formed as a result of general education and professional education, whose structural components are psychological, physical, theoretical and practical readiness.Актуальность работы обусловлена необходимостью четкого понимания и дифференциации ключевых понятий и терминов для успешной практической деятельности будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту. Цель статьи – определить теоретические основы подготовки будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту к профессиональной деятельности. В ходе исследования предусматривалось решение следующих задач: проана- лизировать научно-методическую литературу по проблеме исследования; выбрать и описать массив базовых терминов, связанных с подготовкой будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту к профессио- нальной деятельности. Для выполнения поставленной цели и решения задач исследования использовался комплекс методов исследования, в частности теоретический анализ, синтез, сравнение, систематизация и обобщение. Результаты. На основе теоретического анализа и обобщения данных энциклопедической, справоч- ной и психолого-педагогической литературы дается характеристика основных понятий образовательной со- ставляющей подготовки будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту к профессиональной деятельности. В частности, определяется сущность понятий «учреждение высшего образования», «подготовка», «профессиональная подготовка», «профессиональная подготовка будущих специалистов по физической культуре и спорту», «профессиональная готовность», «готовность к деятельности», «готовность будущих специалистов физического воспитания и спорта к профессиональной деятельности». В работе используем интегрированные или предложенные другими учеными определения ключевых понятий. «Высшее физкультурное образование» – это целенаправленное формирование знаний, умений и навыков для усвоения социального опыта достижения физического совершенства. «Подготовка» – это процесс, результатом которого является готовность. «Готовность» рассматриваем как «целостное интегрированное качество личности, характеризующее ее эмоционально-когнитивную и волевую выборочную прогнозирующую мобилизациозность в момент включения в деятельность определенной направленности». Под понятием «готовность будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту к профессиональной деятельности» понимаем комплекс необходимых знаний, умений и способностей, сформированных в результате воспитания и профессионального образования, структурными компонентами которой является психологическая, физическая, теоретическая и практическая готовность.Актуальність роботи зумовлена потребою чіткого розуміння та диференціації ключових понять і термінів для успішної практичної діяльності майбутніх фахівців із фізичного виховання й спорту. Мета статті – визначити теоретичні основи підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту до професійної діяльності. У ході дослідження передбачено виконання таких завдань: проаналізувати науково-методичну літературу з проблеми дослідження; вибрати та описати масив базових термінів, пов’язаних із підготовкою майбутніх фахівців із фізичного виховання й спорту до професійної діяльності. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань дослідження використано комплекс методів дослідження, зокрема теоретичний аналіз, синтез, порівнян- ня, систематизацію й узагальнення. Результати. На основі теоретичного аналізу та узагальнення даних енцикло- педичної, довідкової й психолого-педагогічної літератури схарактеризовано основні поняття освітянської складової частини підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту до професійної діяльності. Зокрема, визначено сутність понять «заклад вищої освіти», «підготовка», «професійна підготовка», «професійна підготовка майбутніх фахівців із фізичного виховання й спорту», «професійна готовність», «готовність до ді- яльності», «готовність майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту до професійної діяльності». У роботі опираємося на інтегровані чи запропоновані іншими науковцями визначення ключових понять. «Вища фізкультурна освіта» – це цілеспрямоване формування знань, умінь і навичок для засвоєння соціального досвіду досягнення фізичної досконалості. «Підготовка» – це процес, результатом якого є готовність. «Готовність» розглядаємо як «цілісну інтегровану якість особистості, що характеризує її емоційно-когнітивну та вольову вибіркову прогнозуючу мобілізаційність у момент уключення в діяльність певної спрямованості. Під поняттям «готовність майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту до професійної діяльності» розуміємо комплекс необхідних знань, умінь і здібностей, сформованих у результаті виховання та професійної освіти, структурними компонен- тами якої виступає психологічна, фізична, теоретична та практична готовність
Методика формування здорового стилю життя студентів у процесі навчання основздоров’я
Relevance of the Theme. Educational reform requires to introduce innovative teachingmethods into pedagogical processthat would stimulate and motivate students to personal development. The use of modern techniques in the health fundamentals learning processenables to create health preservingcompetence among students, increase their interest in heath preserving subjects and change their attitude towards their own health and the health of others. The method of forming a healthy lifestyle of students in the health fundamentals learning process is aimed at the acknowledgement and development of personal qualities, as well as the disclosure of the creative and physical potential of the individual. The objective of the work is to develop a method of forming a healthy lifestyle of students in the health fundamentals learning process. Methods. Analysis of scientific publications, interviews, questionnaires, pedagogical experiment. Results.The work explores and identifies the differences and features of applying the «healthy lifestyle» and «healthy way of life» categories. The author considers the purpose and tasks of the method of forming a healthy lifestyle of students in the health fundamentals learning process, as well as defines the methods of teaching, theoretical and methodological approaches to the formation of a healthy lifestyle, the results of the formation of the students’ healthy lifestyle, and the criteria and indicators: motivational and value, cognitive-theoretical, operational- technological, reflexive-estimating. The method of forming a healthy lifestyle of students in the health fundamentals learning processincreases students' cognitive and creative activity, stimulates the development of physical, moral and intellectual potential, helps to identify individual typological features of the person and forms new behavioral skills. Conclusions. The implementation of this method can increase the students' interest in health problems, master the culture of health, realize the unique value of the very phenomenon of «health» and form their own healthy lifestyle.Актуальность темы. Реформирование системы образования требует внедрения инновационных методов обучения в учебный процес, которые бы стимулировали и мотивировали студентов к личностному развитию. Использование современных методик при обучении основам здоровья по- зволяет сформировать здоровьясберегающие компетентности у студентов, повысить интерес к предметам здо- ровьясберегающего направления и изменить их отношение к собственному здоровью и здоровью окружающих. Методика формирования здорового стиля жизни студентов в процессе обучения основам здоровья нацелена на познание и развитие личностных качеств, а также на раскрытие творческого и физического потенциалов лич- ности. Цель работы – разработка методики формирования здорового стиля жизни студентов в процессе обучения основам здоровья. Методы – анализ научных публикаций, беседа, анкетирование, педагогический эксперемент. Результаты. В работе эксплицируются и определяются различия и особенности применения категорий «здо- ровый образ жизни» и «здоровый стиль жизни». Рассматриваются цели и задачи, методика формирования здоро- вого стиля жизни студентов в процессе обучения основам здоровья, опредяются методы обучения, обосновы- ваются теоретико-методологические подходы к формированию здорового стиля жизни, устанавливаются ре- зультаты сформированности здорового стиля жизни студентов и уточняются критерии и показатели: мотивацио- нно-ценностный, когнитивно-теоретический, операционно-технологический, рефлексивно-оценочный. Методика формирования здорового стиля жизни студентов в процессе обучения основам здоровья повышает у студентов познавательную и творческую активность, стимулирует развитие физического, нравственного и интеллектуального потенциалов, помогает определить стилевые особенности личности и формирует новые поведенческие навыки. Выводы. Реализация данной методики способствует росту заинтересованности студентов проблемами здоровья, позволяет овладеть культурой здоровья, осознать неповторимую ценность самого феномена «здоровье» и сформировать собственный здоровый стиль жизни.Актуальність теми. Реформування системи освіти потребує впровадження інноваційних методів навчання в педагогічний процес, які б стимулювали й мотивували студентів до особистісного розвитку. Використання сучасних методик під час навчання основ здоровʼя дає змогу сформувати здоров’язберігальні компетентності в студентів, підвищити інтерес до предметів здоров’язберігального спрямування та змінити їхнє ставлення до власного здоровʼя й здоров’я навколишніх. Методика формування здорового способу життя студентів у процесі навчання основ здоровʼя націлена на пізнання та розвиток особистісних якостей, а також на розкриття творчого та фізичного потенціалів особистості. Мета роботи – розробка методики формування здорового стилю життя сту- дентів у процесі навчання основ здоровʼя. Методи – аналіз наукових публікацій, бесіда, анкетування. Резуль- тати. У роботі експліковано та визначено відмінності й особливості застосування категорій «здоровий стиль життя» та «здоровий спосіб життя». Розглянуто мету й завдання методики формування здорового стилю життя студентів у процесі навчання основ здоров’я, визначено методи навчання, обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування здорового стилю життя, установлено результати сформованості здорового стилю життя студентів та уточнено критерії й показники: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-теоретичний, операційно-техно- логічний, рефлексивно-оцінний. Методика формування здорового стилю життя студентів у процесі навчання основ здоровʼя підвищує в студентів пізнавальну й творчу активність, стимулює розвиток фізичного, морального та інтелектуального потенціалів, допомагає визначити стильові особливості особистості й формує нові поведінко- ві навички. Висновки. Реалізація цієї методики сприяє зростанню зацікавленості студентів проблемами здоровʼя, дає змогу оволодіти культурою здоровʼя, усвідомити неповторну цінність самого феномену «здоровʼя» та сформу- вати власний здоровий стиль життя
Спритність та показники уваги студентів інституту інформаційних технологій
Relevance of Research Topic. The high level of development of psychophysical qualities of a specialist promotes high efficiency and good health, professional success. The positive influence of the use of games in the physical education of students on their psychophysical indicators is proved. The existence of the relationship between individual indicators of psychophysical and physical preparedness is proved. However, the lack of information on the degree of interconnection between the level of development of agility and the indicators of attention in the students of the specialty «information technology» inhibit the process of finding effective means of physical education students of computer specialties, although the concentration and stability of attention are professional-significant psychophysical qualities of students of information and logic groups of specialties. The aim of the work was to find out the possibilities of improving the indicators of concentration, stability and switching the attention of the students of the Institute of Information Technologies to the development of agility. Methods. The experiment was attended by 548 male students of the first year of the Institute of Computer Technologies, Automation and Metrology. Attention was determined using Bourdon's corrective test. The agility was determined by the result of a shuttle run of 4 × 9 m. A correlation analysis was conducted. Results of Work. Only a small number (5,1 %) of students showed a very high concentration of attention. One third of students had high and very high (36,7 and 3,5 %) levels of sustainability. According to concentration and sustainability indicators, 16,1 and 21,3 % of students need urgent correction because they have low and very low rates; and by indicators of switching the attention of such students is significantly higher (28,2 %). Dexterity has a higher than average impact on the indicators of switching attention. Conclusions. Students of the Institute of Information Technologies require focused development of attention within the framework of psychophysical training during academic or extra-curricular physical education classes. Effective ones can be tools for developing agility.Актуальность темы исследования. Высокий уровень развития психофизических качеств специалиста способствует высокой работоспособности и крепкому здоровью, профессиональному успеху. Доказывается положитель- ное влияние применения игр в физическом воспитании студентов на их психофизические показатели, существование взаимосвязи между отдельными показателями психофизической и физической подготовленности. Однако отсутствие информации о степени взаимосвязей между уровнем развития ловкости и показателями внимания у студентов специальности «Информационные технологии» тормозят процесс отбора эффективных средств физического воспитания студентов компьютерных специальностей, хотя концентрация и устойчивость внимания являются профессионально-значимыми психофизическими качествами студентов информационно-логической группы специальностей. Цель работы – выяснить возможности улучшения показателей концентрации, устойчивости и переключения внимания студентов института информационных технологий средствами по развитию ловкости. Методы. В эксперименте приняли участие 548 студентов мужского пола первого курса института компьютерных технологий, автоматики и метрологии. Внимание определяли с применением корректурной пробы Бурдона. Ловкость определяли по результатам челночного бега 4 × 9 м. Проводили корреляционный анализ. Результаты работы. Лишь небольшое количество (5,1 %) студентов продемонстрировала очень высокий уровень концентрации внимания. Треть студентов имели высокий и очень высокий (36,7 и 3,5 %) уровни устойчивости внимания. По показателям концентрации и устойчивости внимания 16,1 и 21,3 % студентов нуждаются в неотложной коррекции, поскольку имеют низкие и очень низкие показатели; по показателям переключения внимания таких студентов существенно больше (28,2 %). Ловкость имеет выше средней степени влияния на показатели переключение внимания. Выводы. Студенты института информационных технологий требуют целенаправленного развития внимания в рамках психофизической подготовки во время академических или внеучебных занятий по физическому воспитанию. Эффективными для этого могут быть средства по развитию ловкости.Актуальність теми дослідження. Високий рівень розвитку психофізичних якостей фахівця сприяє високій працездатності й міцному здоров’ю, професійному успіху. Доведено позитивний вплив застосування ігор у фізичному вихованні студентів на їхні психофізичні показники. Доведено існування взаємозв’язку між окремими показниками психофізичної та фізичної підготовленості. Проте відсутність інформації про ступінь взаємозв’язків між рівнем розвитку спритності та показниками уваги в студентів спеціальності «Інформаційні технології» гальмують процес добору ефективних засобів фізичного виховання студентів комп’ютерних спеціальностей, хоча концентрація й стійкість уваги є професійно-значущими психофізичними якостями студентів інформаційно- логічної групи спеціальностей. Метою роботи було з’ясувати можливості покращення показників концентрації, стійкості та переключення уваги студентів Інституту інформаційних технологій засобами з розвитку спритності. Методи. У констатувальному експерименті взяли участь 548 студентів чоловічої статі першого курсу Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології. Увагу визначали із застосуванням коректурної проби Бур- дона, спритність – за результатом човникового бігу 4×9 м. Проводили кореляційний аналіз. Результати роботи. Лише невелика кількість (5,1 %) студентів продемонструвала дуже високий рівень концентрації уваги. Третина студентів мали високий і дуже високий (36,7 та 3,5 %) рівні стійкості уваги. За показниками концентрації та стійкості уваги 16,1 і 21,3 % студентів потребують нагальної корекції, позаяк мають низькі й дуже низькі показники; за показниками переключення уваги таких студентів суттєво більше (28,2 %). Спритність має вищий від середнього ступінь впливу на показники переключення уваги. Висновки. Студенти Інституту інформаційних технологій потребують цілеспрямованого розвитку уваги в рамках психофізичної підготовки під час академічних чи позанавчальних занять із фізичного виховання. Ефективними для цього можуть бути засоби з розвитку спритності
Вплив занять кросфітом на психічний стан та якість життя молоді
Topicality. Despite significant achievements and a detailed study of the biological, social and behavioral aspects and the importance of motor activity for a person's mental health, open to consideration and discussion remains the question of understanding the mechanisms of the influence of physical activity on the mental health of children and adolescents. The purpose was to evaluate the impact of CrossFit training on the mental status and indicators of life quality of adolescents. Methods. The study involved 14 people aged 14–16 years. CrossFit training lasted 1 hour 3 times a week for two months. The training included multifunctional complex exercises, mainly of strength orientation, which participants performed in the aerobic mode in a zone of high intensity, duration of no more than 20 minutes. The PedsQL™ questionnaire (Generic Core, Ukrainian version for respondents aged 13–18 years) was used to assess the quality of life. Participants perception about themselves (self-concept) was studied by the assessment of the physical self- concept, mood, sports and academic competencies. Dependent nonparametric samples were compared using the Wilcoxon Z-criterion. Results. After participating in the 8-week program, there was an increase (p<0,01) of the level of physical preparedness by the results of the performance of exercise complexes. The average values of all indicators of the self- concept increased after participating in the program. Positive dynamics was observed for indicators «Mood» (p=0,09), «Sports Competence» (p=0,09), «Academic Competence» (p=0,10). At the end of the program, the quality of life indicators increased by 4–10 points and exceeded the value of 75 points. Changes were observed to the indicators of the Physical Functioning Scale (10 %, p=0,1), Emotional Functioning Scale (14 %, p=0,09) and School Functioning Scale (15 %, p=0,03). Conclusions. Simultaneously with raising in the level of physical preparedness, 8-week CrossFit program was useful for increasing of self-confidence and improving mood. The participants have observed an increase in the quality of life by 10–15 %.Актуальность. Несмотря на значительные наработки, детальное изучение биологических, социальных и поведенческих аспектов и значения двигательной активности для психического здоровья человека, открытыми для рассмотрения и дискуссии остаются вопросы понимания механизмов влияния физической активности на психическое здоровье детей и подростков. Цель статьи – оценить влияние занятий кросфитом на психическое состояние и показатели качества жизни лиц подросткового возраста. Методы. В исследовании приняли участие 14 человек в возрасте 14–16 лет. Тренировки с кросфита продолжительностью 1 час происходили три раза в неделю в течение двух месяцев. В состав тренировок входили многофункциональные комплексные упражнения, преимущественно силовой направленности, которые участники выполняли в аэробном режиме в зоне высокой интенсивности, длительностью не более чем 20 мин. Для оценки качества жизни применяли анкету PedsQL™ (Generic Core, украинский вариант для респондентов в возрасте 13–18 лет). Представление участников о самом себе («Я»-концепция) изучали по оценке физического «Я», настроения, спортивной и академической компетентности. Зависимые между собой непараметрические выборки сравнивали с помощью Z-критерия Вилкоксона. Результаты. После участия в 8-недельной программе наблюдали рост (p <0,01) уровня физической подготовленности по результатам выполнения комплексов упражнений. Средние значения всех показателей «Я»-концепции росли после участия в программе. Положительную динамику наблюдали для показателей «Настроение» (р=0,09), «Спортивная компетентность» (р=0,09), «Академическая компетентность» (р=0,10). По завершению программы показатели качества жизни выросли на 4–10 баллов и превышали значение 75 баллов. Изменения наблюдали по показателям шкал «Физическое функционирование» (на 10 %, p=0,1), «Эмоциональное функционирование» (на 14 %, p=0,09) и «Функционирование в школе» (на 15 %, p=0,03). Выводы. Одновременно с увеличением уровня физической подготовленности 8-недельные тренировки с кросфита способствовали росту уверенности в себе, улучшению настроения. В участников программы наблюдали рост показателей качества жизни на 10–15 %.Актуальність. Незважаючи на значні напрацювання, детальне вивчення біологічних, соціальних та поведінкових аспектів і значення рухової активності для психічного здоров’я людини, відкритими для розгляду й дискусії залишаються питання розуміння механізмів впливу фізичної активності на психічне здоров’я дітей та підлітків. Мета статті – оцінити вплив занять кросфітом на психічний стан і показники якості життя осіб підліткового віку. Методи. У дослідженні взяли участь 14 осіб віком 14–16 років. Тренування з кросфіту тривалістю 1 год відбувалися тричі на тиждень упродовж двох місяців. До складу тренувань входили багатофункціональні комплексні вправи переважно силової спрямованості, які учасники виконували в аеробному режимі в зоні високої інтенсивності, тривалістю не більше ніж 20 хв. Для оцінювання якості життя застосовували анкету PedsQL™ (Generic Core, український варіант для респондентів віком 13–18 років). Уявлення учасників про самого себе («Я»-концепція) вивчали за оцінкою фізичного «Я», настрою, спортивної й академічної компетентностей. Залежні між собою непараметричні вибірки порівнювали за допомогою Z-критерію Вілкоксона. Результати. Після участі у 8-тижневій програмі спостерігали зростання (p<0,01) рівня фізичної підготовленості за результатами виконання комплексів вправ. Середні значення всіх показників «Я»-концепції зростали після участі в про- грамі. Позитивну динаміку спостерігали для показників «Настрій» (р=0,09), «Спортивна компетентність» (р=0,09), «Академічна компетентність» (р=0,10). По завершенню програми показники якості життя зросли на 4–10 балів та перевищували значення 75 балів. Зміни спостерігали щодо показників шкал «Фізичне функціонування» (на 10 %, p=0,1), «Емоційне функціонування» (на 14 %, p=0,09) і «Функціонування в школі» (на 15%, p=0,03). Висновки. Одночасно зі збільшенням рівня фізичної підготовленості, 8-тижневі тренування з кросфіту сприяли зростанню впевненості в собі, поліпшенню настрою. В учасників програми спостерігали зростання показників якості життя на 10–15 %