Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society (E-Journal - Lesya Ukrainka Eastern European National University) / ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society (E-Journal - Lesya Ukrainka Eastern European National University) / ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІNot a member yet
1783 research outputs found
Sort by
Особливості підвищення рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл США
Topicality. Numerical studies of the health status of students in American schools, which were conducted in the 80s of the 20th century, show that the cardiovascular fitness parameters have significantly decreased. A significant proportion of students older than 11 years were overweight and obese. That is why it was concluded that the main factors that adversely affect the health, physical development and physical fitness of children and student youth are the mode of physical inactivity (low mobility in a significant part of schoolchildren), another factor associated with a small number of physical education lessons in some schools (one or two a week) and unsuccessful organization of sports-mass robots with students during off-hour work. Objective – to analyze and summarize the experience of general education schools in the United States regarding the organization and content of pupils' movement activity after school hours. Research Methods – analysis of the literature on the theory and methods of physical education, pedagogy and documents relating to the reform of school education in USA, materials of scientific and practical conferences on the problem of physical education of schoolchildren. The Results of the Study. In connection with the situation that has arisen with the implementation of health-improving tasks in educational institutions of the USA, the Presidential Council has developed recommendations for the administration of education in states, school principals and physical education teachers. Features of physical education in American schools is that in each state for schools to develop their own curriculum. Therefore, the number of lessons of physical education in American schools and classes may have their cancellations. To conduct extracurricular sports-mass robots at school, the teacher prepares a physical education program. Its contents are those sports that are chosen by pupils for extracurricular sports activities. The teacher can also create a combined program with physical education, which will combine basic and elective programs. Teachers of physical education are encouraged to include in the program such types of physical exercises and sports disciplines: sports, gymnastics and acrobatics, dancing, water sports, which a person can do all his life. This takes into account the school's sports base, regional. Climatic and geographical conditions and the interests of students to these sports disciplines. Conclusion. Physical education is a mandatory part of the US school system. It is implemented in the form of lessons, individual physical education and sports (sports sections, recreational activities, competitions, etc.). The program of physical education in American schools is aimed at improving the comprehensive physical readiness and creating a healthy lifestyle, nurturing positive moral and volitional qualities. Актуальность. Многочисленные исследования состояния здоровья учащихся американских школ, которые проводились в 80-е годы XX в. показывают, что у них существенно снизились показатели тренированности сердечно-сосудистой системы. Значительная часть учеников, старших 11 лет, имели лишний вес и ожирение. Поэтому сделаны выводы, что основными факторами, которые негативно влияли на состояние здоровья, физическое развитие и двигательную подготовленность детей и молодежи, является режим гиподинамии (малоподвижности в значительной части школьников); другой фактор связан с незначительным количеством уроков физического воспитания в некоторых школах (один-два в неделю) и неудачной организацией спортивно-массовой работы с учениками во внеурочный период. Цель исследования – проанализировать и обобщить опыт общеобразовательных школ США относительно организации и содержания двигательной активности учеников во внеурочное время. Методы исследования – анализ литературы по теории и методике физического воспитания, педагогики и документов, касающихся реформирования школьного образования в США, материалов научно-практических конференций по проблеме физического воспитания школьников. Результаты исследования. В связи с ситуацией, которая сложилась с реализацией оздоровительных задач в учебных заведениях США, Президентский совет с физической подготовки и спорта разработал рекомендации для руководства образованием в штатах, директоров и учителей физической культуры. Особенности физического воспитания в американских школах состоят в том, чтобы в каждом штате для школ разрабатывать свои учебные планы. Поэтому количество уроков физического воспитания в американских школах и классах может иметь свои отличия. Для проведения внеклассной спортивно-массовой роботы в школе учитель составляет факультативную программу. В ее содержание включаются те виды спорта, которые выбраны учениками для внеклассных спортивных занятий. Учитель может составить также комбинированную программу с физической культуры, которая объединяет основную и факультативную программы. Учителям физической культуры рекомендуется включать в программы такие виды физических упражнений и дисциплин спорта, как спортивные игры, гимнастика и акробатика, танцы, водные виды спорта, которыми человек может заниматься всю жизнь. При этом учитывается спортивная база школы, региональные, климатические и географические условия, интересы учеников к этим спортивным дисциплинам. Выводы. Физическое воспитание является обязательной составной частью системы школьного образования США. Оно реализуется в форме уроков, индивидуальных занятий физкультурой и спортом (спортивные секции, рекреационные занятия, соревнования и др.). Программа по физической культуре в американских школах направлена на повышение всесторонней физической подготовленности и создания здорового стиля жизни, воспитание положительных моральных и волевых качеств. Актуальність. Масові дослідження стану здоров’я учнів американських шкіл, які проводились у 80-х роках ХХ ст., показали, що в них значно знизилися показники тренованості серцево-судинної системи. Значна частина учнів старших класів мала зайву масу тіла й ожиріння. Тому зроблено висновки, що основними чинниками, які негативно впливають на стан здоров’я, фізичний розвиток і рухову підготовленість дітей та учнівської молоді, є режим гіподинамії (малої рухової активності в значної частини школярів); другий чинник пов’язаний із незначною кількістю уроків фізичного виховання в деяких школах (один−два рази на тиждень) та невдалою організацією спортивно-масової роботи зі школярами в позаурочний час. Мета дослідження – проаналізувати та узагальнити досвід загальноосвітніх шкіл США щодо організації й змісту рухової активності учнів у позаурочний час. Методи дослідження – аналіз літератури з теорії та методики фізичного виховання, педагогіки й документів, які стосуються реформування шкільної освіти у США, матеріалів науково-практичних конференцій із проблеми фізичного виховання школярів. Результати дослідження. У зв’язку із ситуацією, яка склалася з реалізацією оздоровчих завдань у навчальних закладах США, Президентська рада з фізичної підготовки та спорту розробила рекомендації для керівництва освіти в штатах, директорів шкіл і вчителів фізичної культури. Особливістю фізичного виховання в американських школах є те, що в кожному штаті для шкіл розробляються свої навчальні плани. Тому кількість уроків фізичного виховання в різних типах шкіл та класах може мати свої відмінності. Для проведення позакласної спортивно-масової роботи в школі вчитель складає факультативну програму. Зміст її становлять ті види спорту, які обрані учнями для позакласних спортивних занять. Учитель може також скласти комбіновану програму з фізичної культури, яка поєднує основну та факультативну програми. Учителям фізичної культури рекомендується включати до програми такі види фізичних вправ і спорту, як спортивні ігри, гімнастика та акробатика, танці, водні види спорту, легка атлетика, єдиноборства й обов’язково рекреаційні види спорту, якими людина може займатися протягом усього життя. При цьому враховується спортивна база школи, регіональні, кліматично-географічні умови та інтерес учнів до цих спортивних дисциплін. Висновки. Фізичне виховання є обов’язковою складовою частиною системи шкільної освіти США. Воно реалізується у формі уроків, індивідуальних занять фізкультурою та спортом у позаурочний час (спортивні секції, рекреаційні заняття, змагання та ін.). Програма з фізичної культури в американських школах спрямована на підвищення всебічної фізичної підготовленості учнів, формування в них стійкої мотивації до рухової активності та створення здорового стилю життя, виховання позитивних моральних і вольових якостей
Обізнаність хворих з метаболічними порушеннями про роль фізичної активності в контексті їх захворювання
Non-communicable chronic diseases, including metabolic diseases, represent a major cause of morbidity and mortality worldwide. Regular physical activity is considered a crucial component of improving the health condition of people suffering from metabolic diseases. Prescription of physical activity by the general physician or other medical specialist can influence patientsˈ behaviour in a significant way. Objective: To get acquainted with the fulfilment of recommendations for performing physical activities by patients with metabolic diseases. Methods: The study group consisted of 407 patients diagnosed with some of the metabolic diseases. One of the important criteria for inclusion in the study was the fact that the diagnosis did not prevent performance of physical activity. To obtain the research data we used the questionnaire method - a questionnaire compiled for the needs of this particular research. Results: Patients involved in our study, in the prevention and treatment of their health problems, put particular emphasis on nutrition and eating habits. In terms of priorities, physical activity is only ranking third in this respect. The vast majority of patients involved in the study had been informed about the importance of purposeful physical activity by physicians; however, nearly half of the patients admitted their lack of willingness to carry out any form of it. The most common activities that patients undertake are domestic chores and walks. Conclusions: The data obtained suggest that some patients are not sufficiently physically active, a number of them are not even aware of the role and importance of physical activity in the treatment of their disease. There are even patients who do not consider such information relevant. This study was supported by Grant project 1/0825/17 «Recommendations for physical activities in prevention and control of non-communicable diseases and their implementation in the eastern part of Slovakia», implemented at Pavol Jozef Šafárik University in Košice.Неинфекционные хронические заболевания, включая метаболические заболевания, является главной причиной заболеваемости и смертности во всем мире. Регулярные физические нагрузки считаются важнейшим компонентом улучшения состояния здоровья людей, страдающих метаболическими заболеваниями. Назначение физической нагрузки врачом общей практики или другим медицинским специалистом может существенно повлиять на поведение пациентов. Цель: ознакомиться с выполнением рекомендаций по выполнению физических нагрузок у пациентов с обменными заболеваниями. Методы. Исследовательская группа состояла из 407 пациентов с диагнозом некоторых метаболических заболеваний. Одним из важных критериев для включения в исследование было то, что диагноз не мешал выполнять физические нагрузки. Для получения данных об исследовании мы использовали метод анкетирования - анкету, составленную для нужд этого конкретного исследования. Результаты. Пациенты, принимающие участие в нашем исследовании, в профилактике и лечении своих проблем со здоровьем, делают особый акцент на питании и пищевых привычках. По приоритетам физическая активность занимает лишь третье место в этом плане. Подавляющее большинство пациентов, участвовавших в исследовании, были проинформированы о важности целенаправленных физических нагрузок врачами; однако почти половина пациентов признали отсутствие готовности выполнять любую ее форму. Наиболее распространенными видами деятельности, которыми занимаются пациенты, есть домашние дела и прогулки. Выводы. Полученные данные говорят о том, что некоторые пациенты недостаточно физически активны, а ряд из них даже не осознает роль и значение физических нагрузок в лечении своей болезни. Даже есть пациенты, которые не считают такую информацию актуальной. Это исследование было поддержано грантовым проектом 1/0825/17 «Рекомендации по физическим занятиям по профилактике и борьбе с незаразными заболеваниями и их реализацией в восточной части Словакии», реализованным в университете Павла Юзефа Шафарика в Кошице.Неінфекційні хронічні захворювання, включаючи метаболічні захворювання, є головною причиною захворюваності та смертності в усьому світі. Регулярні фізичні навантаження вважаються найважливішим компонентом покращення стану здоров’я людей, які страждають на метаболічні захворювання. Призначення фізичного навантаження лікарем загальної практики або іншим медичним фахівцем може суттєво вплинути на поведінку пацієнтів. Мета: ознайомитись з виконанням рекомендацій щодо виконання фізичних навантажень пацієнтами з обмінними захворюваннями. Методи. Дослідницька група складалася з 407 пацієнтів з діагнозом деяких метаболічних захворювань. Одним з важливих критеріїв для включення в дослідження було те, що діагноз не заважав виконувати фізичні навантаження. Для отримання даних про дослідження ми використовували метод анкетування − анкету, складену для потреб цього конкретного дослідження. Результати. Пацієнти, які беруть участь у нашому дослідженні, у профілактиці та лікуванні своїх проблем зі здоров’ям, роблять особливий акцент на харчуванні та харчових звичках. За пріоритетами фізична активність займає лише третє місце в цьому плані. Переважна більшість пацієнтів, які брали участь у дослідженні, були проінформовані про важливість цілеспрямованих фізичних навантажень лікарями; однак майже половина пацієнтів визнали відсутність готовності виконувати будь-яку її форму. Найпоширенішими видами діяльності, якими займаються пацієнти, є домашні справи та прогулянки. Висновки. Отримані дані говорять про те, що деякі пацієнти недостатньо фізично активні, а ряд із них навіть не усвідомлює роль та значення фізичних навантажень у лікуванні своєї хвороби. Навіть є пацієнти, які не вважають таку інформацію актуальною. Це дослідження було підтримано грантовим проектом 1/0825/17 «Рекомендації щодо фізичних занять по профілактиці та боротьбі з незаразними захворюваннями та їх реалізацією у східній частині Словаччини», реалізованим в університеті Павола Юзефа Шафарика в Кошице
Морфофункціональний стан юних спортсменок-плавчинь, з різним типом розвитку
Topicality. The main purpose of the training process is achieving the necessary level of development of leading functions at all stages of long-term training. For planning the long-term preparation and assessment of the athlete’s prospects, it is necessary taking into account sexual characteristics, individual rates and terms of biological maturation. The purpose of the research is to analyze the indicators of morphofunctional status of female athletes engaged in swimming. Materials and methods of the research. The survey involved 106 female athletes of various sports qualifications engaged in swimming. 12 surveys were conducted during the 2016−2019 in accordance to full anthropological program. Anthropometric measurements, indicators of the components of body mass, body proportions, biological age, morphofunctional condition of swimmers were determined in the research using special scales for assessment of the morphofunctional preparedness the girls (11−18 years of age) for swimming. The research results. As a result of the conducted research, the parameters of total, transverse, grasp body sizes, indicators of components of body mass composition and functional indicators of qualified female athletes of 11−16 years were established. A high increase in length, body weight and chest circumference was observed in the age of 13 to 14 years. It was revealed that 5,48 % of women athletes engaged in swimming are low morphological status, 47,26 % average, 36,36 % and 10,90 % girls have high morphological status. The obtained results indicate that in the studied age groups, 52,8 % female athletes have got retarded type of development, 31,6 % of them are with normal (average) type of development and 15,6 % female athletes – with accelerated type of development. Conclusions. Based on the obtained data, the level of morphofunctional condition of the studied female athletes was determined. Taking these results into account will allow to evaluate the prospects of female swimmers and to plan their long-term training in the most rational way.Вступление. Главной целью тренировочного процесса является достижение необходимого уровня развития ведущих функций на всех этапах многолетней подготовки. При планировании многолетней подготовки и оценке перспективности спортсмена необходим учет половых особенностей, индивидуальных темпов и сроков биологического созревания. Цель исследования – провести анализ показателей морфофункционального состояния спортсменок, занимающихся плаванием. Материалы и методы исследования. В обследовании приняли участие 106 спортсменок различной спортивной квалификации, занимающиеся плаванием. Было проведено 12 обследований в течение 2016−2019 гг. по полной антропологической программе. В исследовании использовались антропометрические измерения, показатели компонентов состава массы тела, пропорции тела, биологический возраст, морфофункциональное состояния пловцов определялось с помощью специальных шкал для оценки морфофункциональной пригодности девушек 11−18 лет к занятиям плаванием. Результаты исследования. В результате проведенных исследований установлены параметры тотальных, поперечных, обхватных размеров тела, показателей компонентов состава массы тела и функциональных показателей квалифицированных спортсменок 11−16 лет. Отмечен высокий прирост длины, массы тела и окружности грудной клетки в возрастном промежутке от 13 до 14 лет. Выявлено, что к низкому уровню морфологического состояния относятся – 5,48 % спортсменок, занимающихся плаванием, к среднему – 47,26 %, к выше среднего – 36,36 % и 10,90 % девушек являются обладателями высокого уровня морфологического состояния. Полученные результаты свидетельствуют о том, что в исследуемых возрастных группах превалируют (52,8 %) спортсменки с ретардированным типом развития; 31,6 % − с нормальным (средним) типом развития и 15,6 % составляют спортсменки акцелерированного типа развития. Выводы. На основе полученных данных был определен уровень морфофункционального состояния исследуемых спортсменок. Учёт этих результатов позволит оценить перспективные возможности спортсменок-пловцов и наиболее рационально планировать их многолетнюю подготовку.Вступ. Головною метою тренувального процесу є досягнення необхідного рівня розвитку провідних функцій на всіх етапах багаторічної підготовки. При плануванні багаторічної підготовки і оцінки перспективності спортсмена необхідний облік статевих особливостей, індивідуальних темпів і термінів біологічного дозрівання. Мета дослідження − провести аналіз показників морфофункціонального стану спортсменок, що займаються плаванням. Матеріали і методи дослідження. В обстеженні взяли участь 106 спортсменок різної спортивної кваліфікації, які займаються плаванням. Було проведено 12 обстежень протягом 2016−2019 рр. по повній антропологічної програмі. У дослідженні використовувалися антропометричні вимірювання, показники компонентів складу маси тіла, пропорції тіла, біологічний вік, морфофункциональний стан плавців визначався за допомогою спеціальних шкал для оцінки морфофункціональної придатності дівчат 11−18 років до занять плаванням. Результати дослідження. В результаті проведених досліджень встановлено параметри тотальних, поперечних, обхоплювальної розмірів тіла, показників компонентів складу маси тіла та функціональних показників кваліфікованих спортсменок 11−16 років. Відзначено високий приріст довжини, маси тіла і окружності грудної клітки в віковому проміжку від 13 до 14 років. Виявлено, що до низького рівня морфологічного стану відносяться − 5,48 % спортсменок, що займаються плаванням, до середнього − 47,26 %, до вище середнього − 36,36 % і 10,90 % дівчат є власниками високого рівня морфологічного стану. Отримані результати свідчать про те, що в досліджуваних вікових групах переважають (52,8 %) спортсменки з ретардованим типом розвитку; 31,6 % − з нормальним (середнім) типом розвитку і 15,6 % складають спортсменки акцелерованого типу розвитку. Висновки. На основі отриманих даних було визначено рівень морфофункціонального стану досліджуваних спортсменок. Облік цих результатів дозволить оцінити перспективні можливості спортсменок-плавців і найбільш раціонально планувати їх багаторічну підготовку
Урахування соматотипу в розробці методики початкового навчання плавання дітей
The study reveals the issue of studying the physical development and a somatotype of a child to develop a methodology for initial swimming training in open water bodies. The following methods are used in the work: analysis and generalization of literary sources, medical-biological methods (anthropometric), pedagogical observation, methods of mathematical statistics with using «Excel 2000». The buoyancy of primary school children was diagnosed in real conditions of swimming training lessons with two tests: horizontal and vertical. The survey sample consisted of children aged 8–9, out of which there were 15 girls and 14 boys. They were at «Swimming school» in Kherson during June 2016. All children were able to swim. An individual assessment of the degree of anthropometric development indicators using centimetric tables revealed that children with an average level of physical development predominated in two sexually active age groups, but there was a significant percentage of children with a low level of physical development. In the course of the study, it was discovered that boys and girls of hypersthenic somatotype had high level in two exercises; children of primary school age of normostenic and asthenic somatotype had less buoyancy. The analyzed values of the correlation coefficients indicated that there was an insignificant connection between height and buoyancy. The study observed the relationship between the indicators of body weight and the result of buoyancy test. The most significant relationship wass between the result of the chest volume and the result of the buoyancy tests.В исследовании раскрываются вопросы изучения физического развития и соматотипа ребенка для разработки методики начального обучения плаванию на открытых водоемах. В работе использованы такие методы, как анализ и обобщение литературных источников, медико-биологические методы (антропометрические), педагогическое наблюдение, методы математической статистики с применением программы «Excel 2000». Плавучесть детей младшего школьного возраста диагностировалась в реальных условиях проведения учебных занятий по плаванию двумя тестами горизонтальным и вертикальным. Обследуемый контингент составили 29 детей в возрасте 8–9 лет, которые находились в «Школе плавания» в Херсоне в 2016 г. в течение июня месяца. Все дети умели плавать. Индивидуальная оценка степени развития антропометрических показателей с использованием центильних таблиц позволила определить, что в двух половозрастных группах преобладают дети со средним уровнем физического развития, но наблюдается наличие значительного процента детей с низким уровнем физического развития. В ходе исследования обнаружено, что высокий уровень из двух упражнений получили мальчики и девочки гиперстенического соматотипе, дети младшего школьного возраста с нормостеническим и астеническим соматотипами имеют меньшую плавучесть. Проанализированы значения коэффициентов корреляции, свидетельствующих о наличии незначительной связи между ростом и плавучестью. В ходе исследования замечается связь между показателями веса тела и результатом теста на плавучесть. Наиболее существенные взаимосвязи между результатами объем грудной клетки и тестов на плавучесть.У дослідженні розкрито питання врахування фізичного розвитку та соматотипу дитини для розробки методики початкового навчання плавання на відкритих водоймах. У роботі використано такі методи: аналіз й узагальнення літературних джерел, медико-біологічні методи (антропометричні), педагогічне спостереження, методи математичної статистики із застосуванням програми «Excel 2000». Плавучість дітей молодшого шкільного віку діагностували в реальних умовах проведення навчальних занять із плавання двома тестами – горизонтальним і вертикальним. Обстежуваний контингент склали 29 дітей віком 8–9 років, які перебували в «Школі плавання» м. Херсона у 2016 р. протягом червня місяця. Усі діти вміли плавати. Індивідуальна оцінка ступеня розвитку антропометричних показників із використанням центильних таблиць виявила, що у двох статевовікових групах переважають діти із середнім рівнем фізичного розвитку, але спостерігали наявність значного відсотка досліджуваних із низьким рівнем фізичного розвитку. У ході дослідження виявили, що високий рівень із двох вправ отримали хлопчики й дівчатка гіперстенічного соматотипу, діти молодшого шкільного віку з нормостенічним та астенічним соматотипом мають меншу плавучість. Проаналізовані значення коефіцієнтів кореляції свідчать про наявність незначного зв’язку між зростом і плавучістю. У ході дослідження помічено зв’язок між показниками ваги тіла та результатом тесту на плавучість. Найбільш істотні взаємозв’язки простежили між результатами об’єму грудної клітини та тестів на плавучість
Властивості нейродинамічних та психічних функцій у спортсменів
Relevance. The research on the correlation between individual-typological qualities of higher nervous activity, sensomotor reaction, memory and attention functions and the achievements in sports could serve a scientific basis for carrying out theoretical and practical tasks for sports orientation and selection. The purpose of the research is to study the correlation between sports achievements and the qualities of neurodynamic and mental functions of athletes of various qualifications and orientations. The Results of the Work. It was found out that the qualities of the basic nervous processes correlated with the nature of athlete’s sports activity. The highest indices to both functional lability and nervous processes force were observed in the groups of wrestlers and gymnasts, and the lowest indices were in the beginner's group. It was stated that the students with the best skills of the sensomotor reaction of various difficulty, memory and attention functions were those who had masters of sports or masters for sports. The analysis of the indices to the sensomotor reaction in groups of athletes in different sports revealed that the wrestlers were characterized by shorter latent periods of a simple visual-motor reaction while the fighters and representatives of game sports were characterized by complex visual-motor reactions. Due to regular trainings and competitions the athletes of high qualification keep necessary coordination, preserve and improve the level of correlation between different nervous processes that cause the increase in neurodynamic and mental functions. Taking into account the high determination of typological qualities of higher nervous system it is necessary to consider that the high level of the qualities in question of athletes of high qualification may be a result of natural selection that can be typical. Conclusions. Individual-typological qualities (functional mobility and basic nervous processes force) and the qualities of sensomotor reactivity together with individual mental functions constitute the neurophysiologic basis for the effectiveness of sports activity.Исследование зависимости между индивидуально-типологическими свойствами высшей нервной деятельности, сенсомоторного реагирования, функциями памяти и внимания с результативностью достижений в спорте могло бы служить научной основой для обоснования и разработки теоретических и практических задач спортивной ориентации и отбора. Цель исследования – изучение связи результативности спортивной деятельности из свойствами нейродинамических и психических функций у спортсменов различной квалификации и направленности. Результаты работы. Обнаружено, что свойства основных нервных процессов находятся в соответствующей связи с характером спортивной деятельности, в которой тренируется спортсмен. Самые высокие показатели как функциональной подвижности, так и силы нервных процессов обнаружены в группах борцов и гимнастов, а самые низкие – в группе новичков. Показано, что достоверно лучшими показателями сенсомоторного реагирования различной сложности, функций памяти и внимания характеризовались студенты, которые имели спортивную квалификацию мастера или кандидата в мастера спорта. При анализе показателей сенсомоторного реагирования в группах спортсменов различной направленности опредилили, что коротшими латентными периодами простой зрительно-моторной реакции характеризовались борцы, а относительно сложных зрительно-моторных реакций – борцы и представители игровых видов спорта. У высококвалифицированных спортсменов систематические тренировки и регулярные соревнования сохраняют необходимую координацию, удерживают и повышают уровень согласованности различных звеньев нервной системы, что проявляется в повышении состояния свойств нейродинамических и психических функций. Учитывая высокую детерминированность типологических свойств высшей нервной деятельности и их роль в формировании нейродинамических и психических функций, следует обращать внимание и на тот факт, что высокий уровень исследуемых свойств у высококвалифицированных спортсменов может быть также закономерным результатом естественного отбора. Выводы. Индивидуально-типологические свойства (функциональная подвижность и сила основных нервных процессов) и свойства сенсомоторной реактивности вместе с отдельными психическими функциями составляют нейрофизиологическую основу результативности спортивной деятельности.Актуальність. Дослідження залежності між індивідуально-типологічними властивостями вищої нервової діяльності, сенсомоторним реагуванням, функціями пам’яті та уваги з результативністю досягнень у спорті могло б слугувати науковою основою для обґрунтування й розробки теоретичних і практичних завдань спортивної орієнтації та відбору. Мета дослідження – вивчення зв’язку результативності спортивної діяльності з властивостями нейродинамічних та психічних функцій у спортсменів різної кваліфікації й спрямованості. Результати роботи. Виявлено, що властивості основних нервових процесів перебувають у відповідному зв’язку з характером спортивної діяльності, у якій тренується спортсмен. Найвищі показники як функціональної рухливості, так і сили нервових процесів виявлено в групах борців і гімнастів, а найнижчі – у групі новачків. Показано, що достовірно кращими показниками сенсомоторного реагування різної складності, функцій пам’яті та уваги характеризувалися студенти, які мали спортивну кваліфікацію майстра чи кандидата в майстри спорту. Під час аналізу показників сенсомоторного реагування в групах спортсменів різної спрямованості з’ясовано, що коротшими латентними періодами простої зорово-моторної реакції характеризувалися борці, а щодо складних зорово-моторних реакцій – борці й представники ігрових видів спорту. У висококваліфікованих спортсменів систематичні тренування та регулярні змагання зберігають необхідну координацію, утримують і підвищують рівень узгодженості різних ланок нервової системи, що виявляється в підвищенні стану властивостей нейродинамічних та психічних функцій. Зважаючи на високу детермінованість типологічних властивостей вищої нервової діяльності і їхньої роль у формуванні нейродинамічних та психічних функцій, слід ураховувати й той факт, що високий рівень досліджуваних властивостей у висококваліфікованих спортсменів може стати результатом природного добору, що також є закономірним. Висновки. Індивідуально-типологічні властивості (функціональна рухливість і сила основних нервових процесів) та властивості сенсомоторної реактивності разом з окремими психічними функціями становлять нейрофізіологічну основу результативності спортивної діяльності
Силова підготовленість юних спортсменів, схильних до спринтерських і стаєрських дистанцій
The article asserts the necessity to improve the sport training of swimmers, sprinters and stayers. The dynamics of strength preparedness indices of young swimmers belonging to experimental and control groups under the influence of training loads is studied. The influence of the main training aids on the indices of strength preparedness among young athletes aged 12–13 is defined. The divided strength preparedness of sprinters and stayers contributes to the realization of the capabilities of athletes in the competitive process.В данной статье представлена необходимость совершенствования спортивной подготовки пловцов-спринтеров и стайеров. Изучена динамика показателей силовой подготовленности юных пловцов экспериментальной и контрольной групп под воздействием тренировочных нагрузок. Определяется воздействие основных тренировочных средств на показатели силовой подготовленности юных спортсменов 12–13 лет. Разделенная силовая подготовленность спринтеров и стайеров способствует реализации возможностей спортсменов в процессе соревновательной деятельности.У статті відзначено потребу вдосконалення спортивної підготовки плавців-спринтерів і стаєрів. Вивчено динаміку показників силової підготовленості юних плавців експериментальної й контрольної груп під впливом тренувальних навантажень. Визначено вплив основних тренувальних засобів на показники силової підготовленості юних спортсменів 12–13 років. Розділена силова підготовленість спринтерів і стаєрів сприяє реалізації можливостей спортсменів у процесі змагальної діяльності
Характеристика антропологічних та силовых показників спортсменок різної кваліфікації в гребелі на байдарках
Topicality. Morphological features of man - one of the genetically predetermined factors, most fully and clearly determines the individual specificity, allowing to assess a person’s capabilities in a particular sport. Record achievements are demonstrated by those who have the most optimal morphofunctional data. The aim of work was to investigate the anthropological and power indexes of sportswomen of different qualification in rowing on kayaks. Material and Methods of Research. A total of 136 sportswomen were surveyed. Of these, athletes of high qualification – 57 people. Age of subjects aged 13 to 26 years. The comprehensive examination included anthropometric measurements of total, longitudinal, transverse body dimensions, diameters, girths, partial body dimensions, and analysis of components of body composition. Results. When comparing the indicators of the anthropological survey, it was revealed that the greatest length and weight of the body, the circumference of the chest and the absolute surface of the body were noted by athletes of the elite, and the least indicators were noted at the athletes of the second grade. With age and advanced training, total dimensions and indicators of absolute and relative muscle mass increase, which is due to age-related changes and the influence of rowing classes at athletes. Analysis of the components of the weight composition of athletes showed that with increasing age and athletes’ qualifications, the fat mass declines. There is also an increase in the circumferential dimensions of the body, the kayak strength indicators. Conclusions. Morphofunctional indices of athletes of different qualification groups engaged in kayaking rocks were studied. It is revealed that with the increase of qualification there is an increase in muscle and a decrease in fat mass. It is noted that the greatest morphofunctional indicators are athletes of the elite group: Honored masters of sports and masters of sports of international class. The model characteristics of athletes-kayaks developed by us, differing qualifications from the honored masters of sports to the second level, can be used for selection and sport orientation in the dam at various stages of preparation and control of the dynamics of the morphofunctional state in the annual training cycle.Актуальность. Морфологические особенности человека – один из генетически предопределенных факторов, наиболее полно и наглядно определяющий индивидуальную специфичность, позволяющий оценить возможности человека в том или ином виде спорта. Рекордные достижения демонстрируются именно теми, кто обладает наиболее оптимальными морфофункциональными данными. Цель работы – исследовать антропологические и силовыепоказатели спортсменок различной квалификации в гребле на байдарках. Материал и методы исследования. Всего обследовано 136 спортсменок. Из них высокой квалификации – 57 человек. Возраст испытуемых – от 13 до 26 лет. Комплексное обследование включало антропометрические измерения тотальных, продольных, поперечных размеров тела, диаметров, обхватов, частичных размеров тела и анализ компонентов состава массы тела. Результаты. При сопоставлении показателей антропологического обследования выявлено, что наибольшая длина и масса тела, обхват грудной клетки и абсолютная поверхность тела отмечается в спортсменок элиты, наименьшие показатели отмечаются у спортсменок II разряда. С возрастом и повышением квалификации тотальные размеры и показатели абсолютной и относительной мышечной массы увеличиваются, что связано с возрастными изменениями и влиянием занятий греблей у спортсменок. Анализ компонентов состава массы тела спортсменокпоказал, что с повышением возраста и квалификации спортсменок показатели жировой массы уменьшаются. Такжеотмечается увеличение обхватных размеров тела, силовых показателей байдарочниц. Выводы. Изучаются морфофункциональные показатели спортсменок разных квалификационных групп, занимающихся греблей на байдарках. Выявлено, что с повышением квалификации происходит увеличение мышечной и уменьшение жировой массы. Отмечается, что наибольшими морфофункциональными показателями обладают спортсменки элитной группы: заслуженные мастера спорта и мастера спорта международного класса. Разработанные нами модельные характеристики спортсменок-байдарочниц разной квалификации от заслуженных мастеров спорта до II-го разряда можно использовать для отбора и спортивной ориентации в греблю на различных этапах подготовки и контроля динамики морфофункционального состояния в годичном цикле подготовки.Актуальність. Морфологічні особливості людини – одна з генетично заздалегідь визначених факторів, що найбільш повно та наочно визначає індивідуальну специфічність дає змогу цінити можливості людини в тому чи іншому виді спорту. Рекордні досягнення демонстрируются саме тими, хто володіє найбільш оптимальними морфофункціональними даними. Мета роботи – дослідити антропологічні й силові показники спортсменок різної кваліфікації в гребелі на байдарках. Матеріал і методи дослідження. Усього обстежено 136 спортсменок, із них високої кваліфікації – 57. Вік досліджуваних – 13–26 років. Комплексне обстеження включало антропометричні вимірювання тотальних, повздовжніх, поперечних розмірів тіла, діаметрів, обхватів, часткових розмірів тіла та аналізу компонентів маси тіла. Результати. За зіставлення показників антропологічного обстеження виявлено, що найбільша довжина та маса тіла, обхват грудної клітини й абсолютна поверхня тіла відзначаються в спортсменок еліти, найменші показники – у досліджуваних II розряду. Із віком і підвищенням кваліфікації тотальні розміри та показники абсолютної та відносної м’язової маси збільшуються, що пов’язано з віковими змінами та впливом заняття греблею в спортсменок. Аналіз компонентів складу маси тіла досліджуваних засвідчив, що зі збільшенням віку та кваліфікації спортсменок показники жирової маси зменшуються. Також відзначається збільшення обвідних та силовых показників спортсменок. Висновки. Вивчені морфофункціональні показники досліджуваних різних кваліфікаційних груп, які займаються гребенями на каяках. Виявлено, що з підвищенням кваліфікації відбувається збільшення м’язової й зменшення жирної маси тіла. Відзначено, що найбільшими морфофункціональними показниками володіють спортсмени елітної групи: заслужені майстри спорту та майстри спорту міжнародного класу. Розроблені нами модельні характеристики для спортсменок-байдарочниць, різної кваліфікації від заслужених майстрів спорту до II-го розряду можна використовувати для відбору й спортивної орієнтації в гребі на різних етапах підготовки та контролю динаміки морфофункціонального стану в річному циклі підготовки
Технологія моделювання кінематичної структури рухів у процесі технічної підготовки кваліфікованих метальників списа
The development and usage of models are connected with modelling – the process of designing, studying and using models for determination and specification of characteristics and optimization of the process of athletic preparation and participation in competitions. Therefore, elaboration of the technology for modelling the motion kinematic structure within the process of skilled javelin throwers’ preparation is a hot scientific topic requiring detailed studying and substantiating. Objective and Methods of Study. To develop the technology of modelling the motion kinematic structure in the process of technical preparation of skilled javelin throwers. The following methods of study were used in the furtherance of the objective: analysis of scientific and methodical literature and Internet information; video recording; video computer analysis; modelling; methods of mathematical statistics. Results. Mean group models of biomechanical structure of javelin thrower motor actions, regression models of javelin throwing techniques, prognostic model characteristics of javelin throwing techniques have been developed, and on this basis, the technology of modelling the motion kinematic structure in the process of technical preparation of skilled javelin throwers has been elaborated. Conclusions. The technology of modelling kinematic and dynamic motion structure in the process of technical preparation of skilled javelin throwers has been elaborated and substantiated. It is focused on the achievement of target sports results on the basis of the developed mean group, regression models and prognostic model characteristics being the foundation for selecting special preparation means maximally close to the competitive activity in form and structure, which contributes to the improvement of technical skills of athletes specialized in javelin throwing.Актуальність. Розробка й використання моделей пов’язані з моделюванням – процесом побудови, вивчення та використання моделей для визначення й уточнення характеристик та оптимізації процесу спортивної підготовки й участі в змаганнях. Тому розробка технології моделювання кінематичної структури рухів у процесі технічної підготовки кваліфікованих метальників списа є актуальним науковим напрямом, що потребує детального вивчення й обґрунтування. Мета та методи дослідження. Розробити технологію моделювання кінематичної структури рухів у процесі технічної підготовки кваліфікованих метальників списа. Для досягнення мети використовували такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та інформації світової мережі Інтернет; відеозйомка; відеокомп’ютерний аналіз; моделювання; методи математичної статистики. Результати роботи. Розроблено середньогрупові моделі біомеханічної структури рухових дій метальників списа, регресійні моделі техніки метання списа, прогностичні модельні характеристики техніки метання списа й на цій основі обґрунтовано технологію моделювання кінематичної структури рухів у процесі технічної підготовки кваліфікованих метальників списа. Висновки. Розроблено й обґрунтовано технологію моделювання кінематичної та динамічної структури рухів у процесі технічної підготовки кваліфікованих метальників списа. Технологія спрямована на досягнення заданих спортивних результатів на основі розроблених середньогрупових, регресійних моделей і прогностичних модельних характеристик, які є основою для вибору засобів спеціальної підготовки, максимально наближених за формою й структурою до змагальної діяльності, що сприяє вдосконаленню технічної майстерності спортсменів, котрі спеціалізуються в метанні списа
Роль фізичної активності в процесі фізичної реабілітації вагітних
Pregnancy and childbirth are a significant physical strain on the body of every woman. Fetal bearing and labor activity require the pregnant to strengthen the functioning of all organs and systems of the body. The purpose of the study is to theoretically substantiate the peculiarities of physical rehabilitation of pregnant women in the prenatal period. The material presented in the article indicates that motor activity during pregnancy contributes to the normalization of the psychological state of women during pregnancy, the formation of a generic dominant, prevents the development of stress and promotes the preservation and strengthening of the health of the mother and offspring, and thus the health of the family. Also, physical exercises allow you to effectively prepare for childbirth and facilitate the rapid course of the maternity and post-natal period. They have positive emotions, mood improves, confidence in a favorable pregnancy, full development of the fetus, overcoming difficulties with bearing a fetus and during childbirth, the birth of a normal healthy child. Pregnant women, who exercised on the proposed program, noted the tonic, health and general strengthening effect of the classes.Беременность и роды являются значительной физической нагрузкой на организм каждой женщины. Вынашивание плода и родовая деятельность требуют от беременной усиленного функционирования всех органов и систем организма. Цель исследования – теоретически обосновать особенности проведения физической реабилитации беременных женщин в предродовом периоде. Представленный в статье материал свидетельствует, что двигательная активность во время беременности способствует нормализации психологического состояния женщин во время беременности, формированию родовой доминанты, препятствует развитию стресса и способствует сохранению и укреплению здоровья матери и потомства, а тем самым – и здоровью семьи. Также физические упражнения позволяют эффективно подготовиться к родам и способствовать быстрому протеканию родильного и послеродового периода. У них возникают положительные эмоции, улучшается настроение, создается уверенность в благоприятном течении беременности, полноценном развитии плода, преодолении трудностей с вынашиванием плода и во время родов, рождением нормального здорового ребенка. Беременные, которые занимались физическими упражнениями по предложенной программе, отметили тонизирующий, оздоровительный и общеукрепляющий эффект занятий.Вагітність і пологи є значним фізичним навантаженням на організм кожної жінки. Виношування плода та пологова діяльність вимагають від вагітної посиленого функціонування всіх органів і систем організму. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати особливості проведення фізичної реабілітації вагітних жінок у передпологовому періоді. Представлений у статті матеріал свідчить, що рухова активність під час вагітності сприяє нормалізації психологічного стану жінок у процесі вагітності, формуванню родової домінанти, перешкоджає розвитку стресу та сприяє збереженню й зміцненню здоров’я матері та потомства, а тим самим – і здоров’ю сім’ї. Також фізичні вправи дають змогу ефективно підготуватися до пологів і сприяти швидкому протіканню пологового та післяпологового періоду. У них виникають позитивні емоції, покращується настрій, створюється впевненість у сприятливому перебігу вагітності, повноцінному розвитку плода, подоланні труднощів із його виношуванням і під час пологів та народження нормальної здорової дитини. Вагітні, які займалися фізичними вправами за запропонованою програмою, відзначили тонізуючий, оздоровчий і загальнозміцнювальний ефект занять
Динаміка показників активності повсякденного життя осіб із травмами хребта та спинного мозку під впливом таборів активної реабілітації
Topicality. Today, the soldiers who have been injured as a result of hostilities are added to people who receive injuries of the spine and spinal cord in living conditions or in traffic accidents. Invalidation of these persons lies the loss of the ability to move or carry out activities in daily living independently. This article describes the impact of active rehabilitation camps (ARC) on improving self-care in the daily living of persons with spinal cord and vertebral column injuries. The purpose of the study is to determine the effectiveness of the ARC program for persons with spinal cord and vertebral column injuries. The effectiveness of the ARC program has been analyzed using the Barthel Activity of the Daily Living (ADL) Index in two stages, in 2004–2009 and 2013–2017. The study covered 204 people, of which 84 persons with cervical spine and spinal cord injuries, 62 with thoracic spine and spinal cord injuries, and 58 persons with lumbar spine and spinal cord injuries. The ARC program has proven a 25% increase in most indicators of everyday life. The best results have been attributed to the movement of one's own body in space, improvement of dressing skills, and overcoming of architectural obstacles. The major difficulties for ARC refer to stair climbing, independent bathing and defecation skills. It has been established that the growth of life activity indicators depends on the severity of injury, which contributed to division of participants of the experiment into groups of similar injuries.Актуальность. В наше время к лицам, которые получают травмы позвоночника и спинного мозга в бытовых условиях или во время дорожно-транспортных происшествий, добавляются и военные, пострадавшие в результате боевых действий. Инвалидизация этих людей заключается в потере возможности самостоятельно передвигаться и выполнять некоторые бытовые действия. В статье описывается влияние лагерей активной реабилитации (ЛАР) на улучшение уровня самообслуживания в повседневной жизни у лиц с травмой позвоночника и спинного мозга. Цель исследования – определить эффективность применения программы ЛАР для лиц с травмой позвоночника и спинного мозга. Анализ эффективности применения программы ЛАР осуществлялся при помощи индекса активности повседневной жизни Бартела (Barthel Activities of Daily Living (ADL) Index) в два этапа в течение 2004–2009 и 2013–2017 гг. Исследованием охватили 204 человека, из которых 84 – с поражением шейного отдела спинного мозга, 62 – с травмой грудного отдела спинного мозга и 58 – поясничного отдела позвоночника и спинного мозга. Установлено, что программа ЛАР имеет в большинстве показателей повседневной жизни прирост в пределах 25 %. Лучшие результаты достигнуты в выполнении заданий, связанных с перемещением собственного тела в пространстве, освоением навыков одевания, преодоления архитектурных преград. Наиболее сложным для участников ЛАР было освоение лестничных маршей, принятие ванны и самостоятельное выполнение акта дефекации.Актуальність. Нині до осіб, які отримують травми хребта та спинного мозку в побутових умовах чи під час дорожньо-транспортних пригод, додаються й військові, які постраждали внаслідок бойових дій. Інвалідизація таких людей полягає у втраті можливості самостійно пересуватися чи виконувати побутові дії. У цій статті описано вплив таборів активної реабілітації (ТАР) на покращення рівня самообслуговування в повсякденному житті осіб з ураженням хребта й спинного мозку. Мета дослідження – визначити ефективність застосування програми ТАР для осіб з ураженням хребта та спинного мозку. Аналіз ефективності застосування програми ТАР здійснено за допомогою індексу активності повсякденного життя Бартела (Barthel Activities of Daily Living (ADL) Index) за два етапи, протягом 2004–2009 і 2013–2017 рр. Дослідженням охоплено 204 особи, із яких 84 – з ураженням шийного відділу хребта й спинного мозку, 62 – з ураженням грудного відділу хребта й спинного мозку та 58 – поперекового відділу хребта й спинного мозку. Установлено, що програма ТАР має в більшості показників повсякденного життя приріст у межах 25 %. Найкращі результати пов’язані з переміщенням власного тіла в просторі, освоєнням навичок одягання, долання архітектурних перепон. Найважче учасникам ТАР було освоїти долання сходових маршів, прийняти ванну й самостійно виконати акт дефекації. Установлено, що приріст показників активності життя залежить від рівня ураження, що зумовило розподіл учасників експерименту на рівноцінні за ураженням групи