Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society (E-Journal - Lesya Ukrainka Eastern European National University) / ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society (E-Journal - Lesya Ukrainka Eastern European National University) / ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІNot a member yet
1783 research outputs found
Sort by
Німецько-польські спортивні відносини − з давніх часів до сьогодні (огляд)
Get PDFTopicality. The development of sports and physical education have become one of the important instruments for the economic modernization and development of civil society in Poland and Germany. Sport discourse between Germans and Poles before World War I is a discourse of alienation and national conflict between the сountries. Despite the difficulties of post-war formation, countries were able to develop and intensify sports activities, which became key in establishing cultural and social relations, integrating them into the European space. The aim of the research is to determine the international nature and specificity of German-Polish sports relations through a historical and legal analysis of their origin and formation on the European continent. The following research methods were used in the paper: analysis of literary sources in sports and physical education, methods of comparative analysis, systematic approach, historical method. The results of the research. A retrospective analysis of sports, in particular the football experience of Germany and Poland in the post-war period and to the present, showed its importance in the development of international relations of both countries, as evidenced by a sufficient number of sports games, competitions, football matches, and as a result – reaching mutual understanding between peoples and successful bilateral cooperation. Conclusions. In the postwar period, the factors that led to an increase the role of sports and physical culture in society were preserved in Germany and Poland. At the same time, the tendency to intensify the intervention of state structures, political parties, public and regional organizations in spreading physical culture and using it for their own interests, including as a means of ideological influence, was clearly manifested. Physical education developed in close dependence on the political and economic conditions of these countries. At the same time, democratic transformations in Eastern Europe have led to the emergence of new trends in physical education and sport.Актуальность. Развитие спорта и физического воспитания стали одними из важных инструментов экономической модернизации и становления гражданского общества Польши и Германии. Спортивный дискурс между немцами и поляками в Первой мировой войне – дискурс отчуждения и национального конфликта между двумя народами. Несмотря на трудности послевоенного становления, страны сумели развить и активизировать спортивную деятельность, стало ключевым в установлении культурных и социальных отношений, их интеграции в европейское пространство. Целью исследования является определение международного характера и специфики немецко-польских спортивных отношений с помощью историко-правового анализа их зарождения и становления на европейском континенте. В работе были использованы следующие методы исследования: анализ литературных источников по спорту и физическому воспитанию, методы сравнительного анализа, системного подхода, исторический метод. Результаты исследования. Ретроспективный анализ спортивного, в частности футбольного опыта Германии и Польши в послевоенный период и сегодня, продемонстрировал его значимость в становлении межгосударственных отношений двух стран, о чем свидетельствует достаточное количество проведенных спортивных игр, соревнований, футбольных матчей, и как, результат – достижение взаимопонимания между народами и успешная двустороннее сотрудничество. Выводы. В послевоенный период в Германии и Польше сохранились факторы, обусловившие рост роли физической культуры в жизни общества. Одновременно четко проявилась тенденция к усилению вмешательства государственных структур, политических партий, общественных и региональных организаций в распространении физической культуры и использования ее в своих интересах, в том числе как средства идеологического воздействия. Физическая культура развивалась в тесной зависимости от политических и экономических условий этих стран. Вместе с тем, демократические преобразования в Восточной Европе, привели к появлению новых веяний в физическом воспитании и спорте.Актуальність. Розвиток спорту та фізичного виховання стали одними із важливих інструментів економічної модернізації та становлення громадянського суспільства Польщі та Німеччини. Спортивний дискурс між німцями та поляками до І світової війни – дискурс відчуження та національного конфлікту між двома народами. Не дивлячись на труднощі післявоєнного становлення, країни зуміли розвинути та активізувати спортивну діяльність, що стало ключовим у встановленні культурних та соціальних відносин, їх інтеграції до європейського простору. Метою дослідження є визначення міжнародного характеру та специфіки німецько-польських спортивних відносин за допомогою історико-правового аналізу їх зародження та становлення на європейському континенті. У роботі були використані такі методи дослідження: аналіз літературних джерел зі спорту та фізичного виховання, методи порівняльного аналізу, системного підходу, історичний метод. Результати дослідження. Ретроспективний аналіз спортивного, зокрема футбольного досвіду Німеччини та Польщі у післявоєнний період і до сьогодні, продемонстрував його значущість у становленні міждержавних відносин обох країн, про що свідчить достатня кількість проведених спортивних ігор, змагань, футбольних матчів, і як, результат – досягнення взаєморозуміння між народами та успішна двостороння співпраця. Висновки. У післявоєнний період у Німеччині та Польщі збереглися фактори, що обумовили зростання ролі фізичної культури у житті суспільства. Одночасно чітко проявилася тенденція до посилення втручання державних структур, політичних партій, громадських і регіональних організацій у поширенні фізичної культури і використання її у своїх інтересах, в тому числі як засобу ідеологічного впливу. Фізична культура розвивалася у тісній залежності від політичних та економічних умов цих країн. Разом з тим, демократичні перетворення у Східній Європі, призвели до появи нових віянь у фізичному вихованні і спорті
Методичні основи організації рухової діяльності дітей молодшого дошкільного віку залежно від рівня фізичного стану
Get PDFIntroduction. Recently the problem of health decreasing of preschoolers causes anxiety. Increasing the level of physical state of children of primary school age largely depends on the optimal motor regime in preschool education institutions. Its content is a set of organizational forms of physical education (physical education classes, physical and recreational activities in day mode, leisure, independent physical activity of children), which are used in the pedagogical process in the institution of preschool education. The purpose is to scientifically substantiate the organizational and methodological approaches to the organization of younger preschoolers` motor activity in preschool education institutions of various types in order to increase their level of physical state. The studies were conducted during 2013-2014 years in preschool educational institutions of general development, combined, sanatorium and compensatory types. Developed organizational and methodological approaches were implemented in the following organizational forms of physical education in preschool educational institutions: physical education classes, physical training and recreational activities, activities in the day regime, active rest, independent children's motor activity in the daily regime. Methods – theoretical (analysis and synthesis of scientific and methodical literature and Internet sources) pedagogical (observation, experiment). Results. The forms of work and types of motor activity are determined to optimize the physical state of children 3-4 years old in preschool institutions of various types. The organization of the process of children's motor activity in preschool educational institutions includes the following components: organized forms of children's motor activity, an integrated approach to methods of regulating motor activity, a variety of movements in organized forms of motor activity, independent motor activity, inter-age game interaction. Conclusions. Organizational and methodological approaches to the organization of a rational motor regime of children 3-4 years old in institutions of preschool education of various types are justified. The proposed model for optimizing the motor activity of younger preschoolers age does not replace and does not exclude compulsory physical education classes in accordance with the state programs of upbringing and development of a child.Введение. В последнее время особое беспокойство вызывает факт снижения здоровья детей дошкольного возраста. Повышение уровня физического состояния детей младшего школьного возраста в значительной степени зависит от оптимального двигательного режима в учреждениях дошкольного образования. Его содержанием является комплекс организационных форм физического воспитания (физкультурные занятия, физкультурно-оздоровительные мероприятия в режиме дня, активный отдых, самостоятельная двигательная активность ребенка), которые используются в педагогическом процессе в учреждении дошкольного образования. Цель статьи – научно обосновать организационно-методические подходы к организации двигательной деятельности детей младшего дошкольного возраста в условиях учреждений дошкольного образования разного типа для повышения уровня их физического состояния. Исследования проводили на протяжении 2013–2014 г. в учреждениях дошкольного образования общего развития, комбинированного, санаторного, компенсирующего типов. Разработанные организационно-методические подходы реализовались в таких формах организации работы по физическому воспитанию в условиях работы учреждений дошкольного образования: физкультурных занятиях, физкультурно-оздоровительных мероприятиях, мероприятиях в режиме дня, активном отдыхе, самостоятельной двигательной активности детей в режиме дня. Методы – теоретические (анализ и обобщение научно-методической литературы и интернет-источников), педагогические (наблюдение, эксперимент). Результаты. Определяются формы работы и виды двигательной деятельности для оптимизации физического состояния детей 3–4 лет в учреждениях дошкольного образования разного типа. Организация процесса двигательной активности детей в условиях учреждений дошкольного образования предусматривает следующие компоненты: организованные формы двигательной активности детей, комплексный подход к методам регулирования двигательной активности, разнообразие движений в организованных формах двигательной деятельности, самостоятельная двигательная активность, межвозрастное игровое взаимодействие. Выводы. Обоснованные организационно-методические подходы к организации рационального двигательного режима детей 3–4 лет в учреждениях дошкольного образования различного типа. Предложенная модель оптимизации двигательной активности детей младшего дошкольного возраста не заменяет и не исключает обязательных занятий физическими упражнениями соответствии с государственными программами воспитания и развития ребенка.Вступ. Останнім часом особливе занепокоєння викликає факт зниження здоров’я дітей дошкільного віку. Підвищення рівня фізичного стану дітей молодшого шкільного віку значною мірою залежить від оптимального рухового режиму в закладах дошкільної освіти. Його змістом є комплекс організаційних форм фізичного виховання (фізкультурні заняття, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня, активний відпочинок, самостійна рухова діяльність дитини), який використовується в педагогічному процесі закладів дошкільної освіти. Мета статті – науково обґрунтувати організаційно-методичні підходи до організації рухової діяльності дітей молодшого дошкільного віку в умовах закладів дошкільної освіти різного типу для підвищення рівня їхнього фізичного стану. Дослідження проводили протягом 2013–2014 років у закладах дошкільної освіти комбінованого типу, санаторного типу, компенсуючого типу та загального розвитку. Розроблені організаційно-методичні підходи реалізовували в таких формах організації роботи з фізичного виховання в умовах роботи закладів дошкільної освіти: фізкультурних заняттях, фізкультурно-оздоровчих заходах у режимі дня, активному відпочинку, самостійній руховій діяльності дітей у режимі дня. Методи дослідження – теоретичні (аналіз й узагальнення науково-методичної літератури та інтернет-джерел); педагогічні (спостереження, експеримент). Результати. Визначено форми роботи та види рухової діяльності для оптимізації фізичного стану дітей 3–4 років у закладів дошкільної освіти різного типу. Організація процесу рухової активності дітей в умовах закладів дошкільної освіти передбачає такі компоненти: організовані форми рухової активності дітей, комплексний підхід до методів регулювання рухової активності, різноманітність рухів в організованих формах рухової діяльності, самостійна рухова активність, міжвікова ігрова взаємодія. Висновки. Обґрунтовані організаційно-методичні підходи до організації раціонального рухового режиму дітей 3– 4 років у закладів дошкільної освіти різного типу. Запропонована модель оптимізації рухової активності дітей молодшого дошкільного віку не замінює й не виключає обов’язкових занять фізичними вправами відповідно до державних програм виховання та розвитку дитини
Розвиток силових якостей легкоатлетів-метальників груп підвищення спортивної майстерності за допомогою засобів кросфіту
Get PDFTopicality of the study is caused by the introduction into the training process of students engaged in enhancement sports skills groups (the group of throw), a popular type of motor activity in Ukraine, a crossfit. The program of which includes functional complex exercises of power direction. The purpose of the study is to develop and experimentally test the impact of the Crosfit program on raising the level of strength and athletic skills of the track and field athletes-throwers of higher education institutions. Results of the Research. Analyzing the results of the test at the beginning of the experiment, we have found that the control group (CG) exceeds the results of the experimental group (EG) in almost all of the indicators, but at the same time it should be noted that if we take average indicators, thus the experimental group showed results not worse than the control group. This is evident in jumping on a 50 cm pedestal for 30 seconds, also the left hand dynamometry and the flexed arm hangs, where a slight advantage was recorded. The results of the conducted researches at the end of the experiment indicate that higher percent of the increase in strength training indicators is noted at the track and field athletes-throwers of EG compared with the CG, which at the explosive force averagely was 12,25 %, accordingly at maximum strength – 6,75 % and in force endurance (static and dynamic) – 20,75 %. In addition, if at the beginning of the experiment, EG was inferior at the athletic skills with 6 results of the 3rd grade level and 2 of the 2nd grade compared to 5 results of the 3rd grade of CG and 3 results of the 2nd grade. Then at the end of the experiment there is a dynamics of increasing athletic skill at EG (7 – the 2rd grade, 1 – 1st grade) in comparison with CG (6 – 2nd grade, 2 – 3rd grade). Conclusions. The results of the conducted pedagogical experiment indicate that the program for increasing the level of power qualities of the throw athletes using the means of Crosphit contributed to the development of strength, speed and power of the throw athletes and had led the throwing training process to a high-quality level.Актуальность исследования обусловлена внедрением в учебно-тренировочный процесс студентов, занимающихся в группах повышения спортивного мастерства, популярного в Украине вида двигательной активности кросфита, в программу которого входят функциональные комплексные упражнения силовой направленности. Цель исследования – разработать и экспериментально проверить влияние Кросфит-программы на повышение уровня силовых качеств и спортивного мастерства легкоатлетов-метателей в учреждениях высшего образования. Результаты исследования. Анализируя результаты тестирования в начале эксперимента, мы наблюдаем, что контрольная группа почти по всем показателям превышает результат участников экспериментальной группы, но в тоже время, необходимо отметить, что если взять средние показатели, то экспериментальная группа имеет результаты не хуже чем контрольная. Это видно в заскакивании на тумбу 50 см за 30 секунд, динамометрии левой кисти и висе на согнутых руках, где фиксируется незначительное преимущество. Результаты проведенных исследований в конце эксперимента свидетельствуют, что выше процент прироста показателей силовой подготовленности отмечается у легкоатлетов-метателей ЭГ, по сравнению с КГ, который в среднем составил во взрывной силе 12,25 %, в максимальной – 6,75 % и в силовой выносливости (статической и динамической) – 20,75 %. К тому же, если в начале эксперимента ЭГ уступала в спортивном мастерстве, имея шесть результатов уровня III разряда и два – ІІ-го, по сравнению с 5-ю результатам третьего разряда КГ и 3-мя – II-го, то в конце эксперимента наблюдается динамика повышения спортивного мастерства в ЭГ (7–II разряд, 1–I-й), по сравнению с КГ (6–II разряд, 2–III-й). Выводы. Результаты проведенного педагогического эксперимента свидетельствуют, что программа повышения уровня силовых качеств метателей с использованием средств кросфита способствовала развитию силы, скорости и мощности в метателей и вывела тренировочный процесс в метаниях на более высокий, качественный уровень.Актуальність дослідження зумовлена впровадженням у навчально–тренувальний процес студентів, котрі займаються в групах підвищення спортивної майстерності (група метання), популярного в Україні виду рухової активності – кросфіт – у програму якого входять функціональні комплексні вправи силової спрямованості. Мета дослідження – розробити та експериментально перевірити вплив кросфіт-програми на підвищення рівня силових якостей та спортивної майстерності легкоатлетів-метальників закладів вищої освіти. Результати дослідження. Аналізуючи результати тестування на початку експерименту, ми виявили, що контрольна група майже за всіма показниками перевищує результати учасників експериментальної групи, але вожночас потрібно відзначити, що якщо взяти середні показники, то експериментальна група мала показники не гірші ніж контрольна. Це видно в застрибуваннях на тумбу 50 см за 30 секунд, динамометрії лівої кисті та висі на зігнутих руках, де зафіксовано незначну перевагу. Результати проведених досліджень у кінці експерименту засвідчують, що вищий відсоток приросту показників силової підготовленості спостерігаємо в легкоатлетів-метальників ЕГ, порівняно з КГ, який у середньому становив у вибуховій силі 12,25 %, у максимальній силі – 6,75 % та в силовій витривалості (статичній і динамічній) – 20,75 %. До того ж, якщо на початку експерименту ЕГ поступалась у спортивній майстерності, маючи шість результатів рівня ІІІ розряду й два – ІІ-го, порівняно з 5-ма результатами третього розряда КГ та 3-ма результатами ІІ-го, то в кінці експерименту простежуємо динаміку підвищення спортивної майстерності в ЕГ (7– II розряд, 1–I-й), порівняно з КГ (6–II розряд, 2–III-й). Висновки. Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать, що програма підвищення рівня силових якостей метальників із використанням засобів кросфіту сприяла розвитку сили, швидкості та потужності в метальників і вивела тренувальний процес у метаннях на більш високий, якісний рівень
Рівень розвитку психофізіологічних особливостей студентів вищих закладів освіти
Get PDFTopicality. Motor activity is one of the main factors determining the level of physical health of young people. There are many academic papers and significant part of the methodological experiences, which express the general issues of motor activity, virtually unclear remain issues of control of the motor activity that depend from the psychophysical features of the students. The purpose of the research is to study the levels of development of psychophysiological features of the higher educational students. Methods of the Research. For the evaluation of psychophysiological features of the students, the following tests were performed: tepping test, speed of simple and complex reaction, static and dynamic tremor, attention stability to the Anfimova`s table. Altogether 160 students of 1–4 years of study of the Faculty of Physical Culture, Sports and Health of the Lesya Ukrainka Eastern European National University participated in the pedagogical research. The Results of the Research. The speed of a simple reaction, depending on the year of study is 0,16–0,19 s. Complex reaction is 0.04–0.06 seconds longer. The highest rates of simple and complex reaction are observed with students of 1 and 4 years of study. Indicators of static tremor are 2,20–3,87 seconds touch (right hand) and 4,91–5,80 touch (left hand). There is a rather peculiar tendency of deterioration of the tremor in students of 1 and 2 years of study. Analysis of the students accuracy from different courses within 5 minutes at Anfimov's table showed that the best results were observed with students of the first year of study, the worst results of the sustainability of attention were demonstrated by students of the second year of study. Conclusions. The highest rates of frequency of movement by the results of tepping test in students were observed at the first stage of the test. The highest rates of simple and complex response were observed in the 1 and 4 years of study. Dynamic tremor results are much worse than static. Workforce productivity index, depending on the year of study was 0,49–0,63 us.un. An analysis of the accuracy of students` work of different years of study for 5 minutes according to the Anfimov table showed that the best results were observed in students of the 1st year, the worst results of stability of attention were shown by students of the 2nd year of study. The 2nd year study students had the highest productivity (especially at 1,3 and 4 minutes of work).Актуальность. Двигательная активность – один из главных факторов, определяющих уровень физического здоровья молодежи. Существует много академических работ и значительная часть работ методического характера, выражают общие вопросы двигательной активности, практически не выясненными остаются вопросы управления двигательной активностью в зависимости от психофизических особенностей студентов. Цель исследования – изучение уровней развития психофизиоло- гических особенностей студентов высших учебных заведений. Методы. Для оценки психофизиологических особенностей студентов проводили теппинг-тест, скорость простой и сложной реакции, статический и динамический тремор, устойчивость внимания по таблице Анфимова. Всего в педагогическом исследовании участвовало 160 студентов 1–4 курсов факультета физической культуры, спорта и здоровья ВНУ им. Леси Украинки. Результаты. Скорость простой реакции в зависимости от курса обучения составляла 0,16–0,19 с. Сложная реакция на 0,04–0,06 с длительнее. Самые высокие показатели простой и сложной реакции наблюдались на 1- и 4-х курсах. Показатели статического тремора составляли 2,20–3,87 прикосновения (правая рука) и 4,91–5,80 прикосновения (левая рука). Анализ точности работы студентов разных курсов в течение 5-ти минут по таблице Анфимова свидетельствовали, что лучшие результаты наблюдались у студентов 1-го курса, худшие результаты устойчивости внимания демонстрировали студенты 2-го курса обучения. Выводы. Самые высокие показатели частоты движений по результатам теппинг-теста у студентов наблюдались на первом этапе выполнения теста. Самые высокие показатели простой и сложной реакции наблюдались на 1- и 4-м курсах обучения. Результаты динамического тремора значительно хуже, чем статического. Коэффициент производи- тельности в зависимости от курса обучения составлял 0,49–0,63 у.е. Анализ точности работы студентов разных курсов в течение 5 мин по таблице Анфимова свидетельствовал, что лучшие результаты наблюдались у студентов 1-го курса, худшие результаты устойчивости внимания демонстрировали студенты 2-го курса обучения. Производительность работы высшей была у студентов 2-го курса (особенно на 1,3 и 4 минутах работы).Актуальність. Рухова активність – один із головних чинників, які визначають рівень фізичного здоров'я молоді. Існує багато академічних праць і значна частина робіт методичного характеру, які висловлюють загальні питання рухової активності. Практично не зʼясованими залишаються питання управління руховою активністю залежно від психофізичних особливостей студентів. Мета дослідження – вивчення рівнів розвитку психо- фізіологічних особливостей студентів вищих закладів освіти. Методи. Для оцінювання психофізіологічних особливостей студентів проводилися теппінг-тест, швидкість простої та складної реакції, статичний і динамічний тремор, стійкість уваги за таблицею Анфімова. Усього в педагогічному дослідженні брало участь 160 студентів 1– 4 курсів факультету фізичної культури, спорту та здоровʼя СНУ ім. Лесі Українки. Результати. Швидкість простої реакції залежно від курсу навчання становила 0,16–0,19 с. Складна реакція на 0,04–0,06 с триваліша. Найвищі показники простої й складної реакцій спостерігали на 1- і 4-му курсах. Показники статичного тремору становили 2,20–3,87 доторкування (права рука) та 4,91–5,80 доторкування (ліва рука). Аналіз точності роботи студентів різних курсів протягом 5 хв за таблицею Анфімова свідчив, що найкращі результати спостерігали в студентів 1-го курсу, найгірші результати стійкості уваги демонстрували студенти 2-го курсу навчання. Висновки. Найвищі показники частоти рухів за результатами теппінг-тесту в студентів спостерігали на першому етапі виконання тесту. Найвищі показники простої та складної реакцій простежено на 1- і 4-му курсах навчання. Результати динамічного тремору значно гірші за статичний. Коефіцієнт продуктивності залежно від курсу навчання становив 0,49–0,63 ум. од. Аналіз точності роботи студентів різних курсів протягом 5 хв за таблицею Анфімова свідчив, що найкращі результати спостерігали в студентів 1-го курсу, найгірші результати стійкості уваги демонстрували 2-курсники. Продуктивність роботи була найвищою в студентів 2-го курсу (особливо на 1-, 3- і 4-й хв роботи)
Історичні засади формування гендерного підходу у фізичному вихованні
Get PDFActuality. The presented thesis outlines the key theoretical aspects and historical preconditions for the emergence of a gender approach in the physical education of schoolchildren. The correlation between the biological and personal characteristics of an individual are examined from the perspective of a “gender”. The main feature of this study is an interdisciplinary, cross-sectoral approach to gender, which covers the relevant philosophical, psychological, pedagogical, sociological, legal and other aspects to its understanding. A syncretic combination of information from the theory and practice of physical education, pedagogy, psychology in the context of the organization of training and education of schoolchildren in the process of their gender socialization is noted. The aim of the study. Studying the historical bases of the formation of gender approach in the structure of development of physical culture and sports. Methods. Theoretical methods of research were used: analysis, comparison, generalization, systematization, theoretical modeling. Results. Substantiation of the research issue relevance, analyses and summarizes the data of domestic and foreign authors on the historical background of differentiated physical education of young people, establishes the essence of “gender” phenomenon, considers the historical aspect of the gender approach emergence in pedagogical science, characterizes the development of gender studies in Ukraine. By systematizing the essential content of the category “gender” in the context of psychological and pedagogical research, we ascertain its different interpretations by researchers, consider the historical aspect of the emergence of a gender approach in pedagogical science, and characterize the features of the development of gender research in Ukraine. It has been established that the factors influencing the priorities of using the gender approach in pedagogy are the debatable issues of the predominance of two paradigms: sociocultural and socio-biological, which convincingly confirms the need to attract new knowledge in the field of physical culture and sports with identifying priority areas for the impact of the targeted influence of the gender approach on the formation of values individual physical culture of schoolchildren. Conclusions. The historical aspect of the formation of a gender approach in the field of physical culture and sport has certain differences and peculiarities, which makes it a separate area of gender cognition, according to which all pedagogical and socio-cultural aspects in physical education of young people can have a gender dimension.Актуальность. В представленной работе изложены основные теоретические аспекты и исторические предпосылки возникновения гендерного подхода в физическом воспитании. Рассмотрены и охарактеризованы соотношение биологических и социальных характеристик личности сквозь призму категории «гендер». Основой особенностью данного исследования является междисциплинарный, кросс-секторный подход к гендерной проблематике, охватывающий соответствующие философские, психолого-педагогические, социологические, правовые и другие аспекты к его пониманию. Отмечено синкретическое объединение теоретических и практических знаний в сфере физической культуры, педагогики, психологии в контексте организации обучения и воспитания школьников в процессе их гендерной социализации. Цель. Изучение исторических основ формирования гендерного подхода в структуре развития физической культуры и спорта. Методы исследования. Были использованы теоретические методы исследования: анализ, сравнение, обобщение, систематизация, теоретическое моделирование. Результаты исследования. Обоснована актуальность темы, проанализированы и обобщены данные отечественных и зарубежных авторов относительно исторических предпосылок дифференцированного физического воспитания молодежи, установлено сущность феномена «гендер», рассмотрены исторический аспект возникновения гендерного подхода в педагогической науке, охарактеризованы особенности развития гендерных исследований в Украине. Систематизируя сущностно-содержательную характеристику категории «гендер» в контексте психолого-педагогических исследований, констатируем его различное толкование исследователями, рассмотрены исторический аспект возникновения гендерного подхода в педагогической науке, охарактеризованы особенности развития гендерных исследований в Украине. Установлено, что факторами влияния на приоритеты использования гендерного подхода в педагогике есть дискуссионные вопросы преобладания двух парадигм: социокультурной и социо-биологической, что убедительно подтверждает необходимость привлечения новых знаний в области физической культуры и спорта с определением приоритетных направлений воздействия целенаправленного влияния гендерного подхода на формирование ценностей индивидуальной физической культуры школьников. Выводы. Исторический аспект формирования гендерного подхода в сфере физической культуры и спорта имеет определенные отличия и особенности, что делает его отдельным направлением гендерного познания, согласно которому все педагогические и социокультурные аспекты в воспитании молодежи могут иметь гендерное измерение.Актуальність. У представленій роботі викладено основні теоретичні аспекти та історичні передумови виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні. Розглянуто та охарактеризовано співвідношення біологічних та соціальних характеристик особистості крізь призму категорії «гендер». Основою особливістю даного дослідження є міждисциплінарний, крос-секторальний підхід щодо гендерної проблематики, який охоплює відповідні філософські, психолого-педагогічні, соціологічні, правові та інші аспекти до його розуміння. Наголошено на синкретичному поєднанні відомостей теорії і практики фізичної культури, педагогіки, психології в контексті організації навчання та виховання школярів в процесі їхньої гендерної соціалізації. Мета. Вивчення історичних засад у формуванні гендерного підходу у структурі розвитку фізичної культури і спорту. Методи дослідження. Були використані теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати дослідження. Обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних авторів щодо історичних передумов диференційованого фізичного виховання молоді. Систематизуючи сутнісно-змістовну характеристику категорії «гендер» у контексті психолого-педагогічних досліджень, констатуємо його різне тлумачення дослідниками, розглянуто історичний аспект виникнення ґендерного підходу в педагогічній науці, охарактеризовано особливості розвитку ґендерних досліджень в Україні. З’ясовано, що факторами впливу на пріоритети використання гендерного підходу у фізичному вихованні є дискусійні питання переважання двох парадигм: соціокультурної і соціо-біологічної, що переконливо доводить про необхідність залучення нових знань у галузі фізичної культури і спорту з визначенням пріоритетних напрямків спрямованого впливу гендерного підходу на формування цінностей індивідуальної фізичної культури школярів. Висновки. Історичний аспект формування гендерного підходу у сфері фізичної культури і спорту має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Використання гендерного підходу в теорії і методиці фізичного виховання надає широкі можливості для конструктивної взаємодії змісту гендерних досліджень з наявними методиками навчання та концепціями у сфері фізичного виховання школярів
Теоретико-педагогічні передумови розвитку фізичного виховання дітей та молоді на польських землях (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Get PDFThe article is devoted to the problems of the development of theoretical thought of Polish scientists, doctors and public figures in the field of physical education of children and young people in the second half of the 19th – early 20th century. The basic concepts of physical education in the system of preschool and school education on Polish lands in this historical period are analysed. The attention of Polish researcher during that time was mainly focused on the introduction of systematic physical education classes in all types of schools, use of mobile games in the educational process, the popularization of physical education in kindergartens, the involvement of parents in the process of physical education of children in the family, vocational training and training of physical education teachers and others. The purpose of the study. Determination of the main directions and trends in the development of theoretical thought of Polish scientists, doctors and public уfigures in the second-half of the 19th – beginning of the 20th century in the field of physical education of children and youth. Research methods – the study of literary sources, archival documentary materials, theoretical analysis and synthesis of the data. The results of the study. In the second half of the 19th – early 20th centuries the problem of physical education became an integral element of the programs of pedagogical congresses of Polish teachers, which drew attention to the exceptionally important role of physical education in the education of the younger generation, as well as in raising the general health level of the population. Polish scientists, educators, doctors took an active part in number of European congress and forums that were held in the early twentieth century, which addressed the problems of physical education, health and hygiene of children and young people. The 9th congress of Polish teachers and biologists, which took place in 1900 in Krakow, played a significant role in popularizing the physical education of children and youth in the Polish society. For the first time during such forums, a special section was organized on the subject of physical education of children and youth. Findings. The analysis made suggests that despite the many difficulties in the process of organizing physical education in preschool and school education on Polish lands during this historical period (weak material basis for conducting physical education classes; lack of trained teachers of this subject; conservatism of the management of some schools). The practical development of physical education of the younger generations has made significant progress compared to previous decades.Статья посвящена проблематике развития теоретической мысли польских ученых, врачей и общественных деятелей в области физического воспитания детей и молодёжи во второй половине ХIX − начало XX века. Проанализировано основные концепции физического воспитания в системе дошкольного и школьного образования на польских землях в этот исторический период. В основном внимание польских исследователей того времени было сосредоточено на введение систематических занятий физического воспитания во всех типах школ, широкое использования подвижных игр в учебном процессе, популяризации физической культуры в детских садах, привлечения родителей к процессу физического воспитания детей в семье, профессиональной подготовке учителей физической культуры и др. Цель исследования. Определить основные направления и тенденции развития теоретической мысли польских ученых, врачей и общественных деятелей во второй половине ХIX − начало XX века в области физического воспитания детей и молодежи. Методы исследования. Изучение литературных источников, архивных документальных материалов, теоретический анализ и синтез полученных данных. Результаты исследования. Во второй половине XIX − начало XX века проблематика физического воспитания стала интегральным элементом программ педагогических съездов польских учителей, на которых обращалось внимание на исключительно важную роль физического воспитания в образовании молодого поколения, а также в подъёме уровня состояния здоровья населения в целом. Польские ученые, педагоги, врачи принимали активное участие в ряде европейских конгрессов и форумов, которые проходили в начале ХХ века, на которых рассматривались проблемы физического воспитания, здоровья и гигиены детей и молодежи. Значительную роль в популяризации в польском обществе физического воспитания детей и молодежи сыграл IX съезд польских учителей и биологов, который состоялся в 1900 году в Кракове. Впервые во время проведения таких форумов было организовано специальную секцию с проблематики физического воспитания детей и молодежи. Выводы. Проведенный анализ литературных и архивных документов позволяет утверждать, что несмотря на многочисленные трудности в процессе организации физического воспитания в дошкольном и школьном образовании на польских землях в этот исторический период (слабая материальная база для проведения занятий физического воспитания; отсутствие подготовленных учителей этого предмета; консерватизм руководства некоторых школ) теоретическое и практическое развитие физического воспитания подрастающих поколений достигло значительного прогресса по сравнению с предыдущими десятилетиями. Стаття присвячена проблематиці розвитку теоретичної думки польських вчених, лікарів та суспільних діячів у галузі фізичного виховання дітей і молоді в другій половині ХІХ та початку ХХ ст. Проаналізовано основні концепції фізичного виховання в системі дошкільної та шкільної освіти на польських землях в цей історичний період. В основному, увага польських дослідників того часу зосереджувалася на впровадженні систематичних занять з фізичного виховання у всіх типах польських шкіл, застосування рухових ігор і забав у навчальному процесі, популяризації фізичної культури в закладах дошкільної освіти, залучення батьків у процес фізичного виховання дітей у родині, фаховій підготовці вчителів фізичної культури та ін. Мета дослідження. Визначити основні напрямки та тенденції розвитку теоретичної думки польських вчених, лікарів та суспільних діячів в другій половині ХІХ та початку ХХ ст. у галузі фізичного виховання дітей і молоді. Методи дослідження. Вивчення літературних джерел, документальних матеріалів, теоретичний аналіз і синтез отриманих даних. Результати дослідження. У другій половині ХІХ − початку ХХ ст. проблематика фізичного виховання стала інтегральним елементом програм педагогічних з’їздів польських вчителів на яких зверталась увага на надзвичайно суттєву роль фізичного виховання в освіті молодого покоління, а також у покращенню стану здоров’я населення загалом. Польські вчені, педагоги лікарі приймали активну участь в ряді європейських конгресів та форумів, що відбувалися на початку ХХ ст., на яких розглядалися проблеми фізичного виховання, здоров’я та гігієни дітей і молоді. Значну роль у популяризації в польському суспільстві питань фізичного виховання дітей та молоді відіграв ІХ з’їзд польських лікарів і біологів, який відбувся у 1900 році в Кракові. Вперше під час проведення таких форумів було організовано спеціальну секцію з проблематики фізичного виховання дітей і молоді. Висновки. Проведений аналіз літературних джерел та архівних документів дозволяє стверджувати, що незважаючи на чисельні труднощі у процесі організації фізичного виховання в дошкільній та шкільній освіті на польських землях у цей історичний період (слабка матеріальна база для проведення занять з фізичного виховання; відсутність підготовлених вчителів з цього предмету; консерватизм керівництва частини шкіл) теоретичний та практичний розвиток фізичного виховання підростаючих поколінь осягнув значного прогресу у порівнянні з попередніми десятиріччями. 
Використання елементів тенісу, як засобу підвищення фізичної активності дітей початкової школи
Get PDFRelevance. Nowadays the sedentary lifestyle is increasing among children which influence for delayed development of physical qualities. That’s why preserving and improving the health of primary school children, increasing their physical activity, development and improvement of physical qualities is the main task of physical education of primary school children. Goal – substantiate the methodology of organization physical education lessons for primary school children using tennis elements to improve physical activity level. Research organization. In the study involved 64 children (boys, girls) 8-9 years old. Children are assigned to the main medical group for health reasons. We saved all the study topics, hours and lessons structure, but divided the semesters into blocks. For a harmonious development, we performed elements and exercise with both right and left hands. Using of tennis elements was introduced into the process of physical education in each lessons. Results. Investigated the effectiveness of the developed methodology comparing the results of the control and experimental group. Determined that the children of the experimental group had significantly lower level of health problems think’s to the use of tennis elements in physical education lessons. And the results of the physical fitness level were significantly better. Namely: muscle fat of hands increased 6,33 and 3,21 times (respectively for boys and girls); speed-strength physical qualities – 5,34 and 4,19 times, torso muscle strength – 4,94 and 4,07 times; coordination – 4,05 and 3,26 times; flexibility – 5,14 and 6,18 times; speed – 3,01 and 2,59 times. Conclusion. The results show the effectiveness of the developed methodology, which is aimed at the use of tennis elements during physical education lessons in the primary school.Актуальность. В наши дни среди детей растет популярность в малоподвижном образе отдыха, что способствует задержке развития физических качеств. Поэтому, сохранение и укрепление здоровья детей начальной школы, повышение уровня их двигательной активности, развитие и усовершенствование физический качеств является основной задачей физического воспитания детей младшего школьного возраста. Цель – обосновать методику организации уроков физической культуры для детей младшего школьного возраста при использовании элементов тенниса для повышения уровня физической активности учеников. Организация исследования. В исследовании приняло участие 64 ученика (мальчики, девочки) 8-9 лет, по состоянию здоровья – основная медицинская группа. Мы сохранили все учебные темы, часы и структуру урока, но поделили семестры на блоки. Для гармоничного развития ребенка мы предлагаем использовать элементы тенниса и упражнения двумя руками. Элементы тенниса использовались на каждом уроке. Результаты. Изучили эффективность разработанной методики при сравнении показателей контрольной и экспериментальной групп. Определили, что у учеников экспериментальных групп показатели заболеваемости значительно меньше благодаря использованию на уроках физической культуры элементов тенниса. А уровень физической подготовленности детей экспериментальных групп значительно повысился, нежели у представителей контрольных групп. А именно: сила мышц кисти – в 6,33 и 3,21 раза (соответственно, мальчики и девочки); скоростно-силовые способности – в 5,34 и 4,19 раза; сила мышц туловища – в 4,94 и 4,07 раза; ловкость в 4,05 и 3,26 раза; гибкость – в 5,14 и 6,18 раза; скорость – в 3,01 и 2,59 раза. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют об эффективности разработанной нами методики, которая направлена на использование элементов тенниса во время уроков физической культуры в начальной школе.Актуальність. В наші дні серед дітей зростає популярність малорухомого способу дозвілля, що сприяє затримці розвитку фізичних якостей. Тому, збереження і зміцнення здоров’я дітей початкової школи, підвищення рівня їх рухової активності, розвиток та удосконалення фізичних якостей є головними завданнями фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Мета – обґрунтувати методику організації уроків фізичної культури для дітей молодшого шкільного віку з використанням елементів тенісу для підвищення рівня фізичної активності учнів. Організація дослідження. У досліджені взяло участь 64 учні (хлопці, дівчата) 8−9 років, стан здоров’я – основна медична група. Ми зберегли всі учбові теми, години та структуру уроку, але розділили семестри на блоки. Для гармонійного розвитку дітей ми пропонуємо виконувати елементи тенісу та вправи обома руками. Використання елементів тенісу було впроваджено у процес фізичного виховання на кожному уроці. Результати. Дослідили ефективність розробленої методики при порівняні показників контрольної та експериментальної груп. Виявлено, що у учнів експериментальних груп показники захворюваності значно менші завдяки використанню на уроках фізичної культури елементів тенісу. А рівень фізичної підготовленості дітей експериментальних груп значно підвищився, ніж у представників контрольних груп. А саме: сили м’язів кисті рук – у 6,33 та 3,21 раза (відповідно, для хлопців та дівчат); швидкісно-силові здібності – у 5,34 та 4,19 раза; сили м’язів тулуба – у 4,94 та 4,07 раза; спритності у 4,05 та 3,26 раза; гнучкості – у 5,14 та 6,18 раза; бистроти – у 3,01 та 2,59 раза. Висновки. Отримані результати свідчать про ефективність розробленої нами методики, яка спрямована на використання елементів тенісу під час уроків фізичної культури у початковій школі
Соціально-економічні умови розвитку форм активного дозвілля в країнах Сходу в епоху Середньовіччя
Get PDFRelevance. A comprehensive analysis of the scientific and scientific-methodical literature of domestic and foreign authors gives reason to argue that the problems of physical recreation and improving physical fitness were the subject of a significant amount of research. It was determined that physical recreation is part of the physical culture of society, can be considered as a separate area of physical education and at the same time as a component of the physical education system of various population groups. Physical recreation has specific functions, goals, objectives, main features, development factors, means and organizational forms. At the same time, studies of the problems of the historical development of physical recreation, in particular, determining the prerequisites for its occurrence and patterns of development as a segment of a person’s active leisure in various socio- economic formations (including feudal ones), there are practically no such studies. The goal is to determine and disclose factors of influence on the development of recreational forms of physical culture in the countries of the East in the Middle Ages (mid-V-mid-XVII century). Research Methods. In the research process, the following methods were used: analysis and synthesis of data from the scientific and methodological literature; system analysis method; chronological method, historical-logical method, descriptive method; comparative method. The Results of the Study. Recreational forms of physical culture in the era of feudalism developed under the influence of religious, political, socio-economic factors. Among the most developed peoples of medieval Asia (India, China, Japan), elements of feudal society arose earlier than in Europe and had certain differences. Unlike Christianity, the religions that dominated these regions did not deny the importance of physical culture and even actively influenced its practical health systems (Buddhism contributed to the development of hatha yoga). The historical significance of the forms of active leisure in Asia lies in the fact that their rational nature played the role of social self-regulation, which distinguished them from the European physical culture of a recreational direction. Conclusions. Various social needs of this period, conditions, local traditions contributed to the diversity of forms of leisure and culture, which are differentiated by social characteristics.Актуальность. Всесторонний анализ научной и научно-методической литературы отечественных и зарубежных авторов дает основания утверждать, что проблемы физической рекреации и оздоровительной физической культуры были предметом значительного количества исследований. Определено, что физическая рекреация является частью физической культуры общества, может рассматриваться как отдельное направление физкультурной деятельности и одновременно как составляющая системы физического воспитания различных групп населения. Физическая рекреация имеет специфические функции, цели, задачи, основные признаки, факторы развития, средства и организационные формы. Вместе с этим, исследований проблематики исторического развития физической рекреации, в частности определения предпосылок ее возникновения и закономерностей развития как сегмента активного досуга человека в разные общественно-экономические формации (в том числе феодальной), то такие исследования практически отсутствуют. Цель – определить и раскрыть факторы влияния на развитие рекреационных форм физической культуры в странах Востока в Средние века (середина V – середина XVII в.). Методы исследо- вания. В процессе исследования использованы такие методы: анализ и обобщение данных научно- методической литературы; метод системного анализа; хронологический метод, историко-логический метод, описательный метод; компаративный метод. Результаты исследования. Рекреационные формы физической культуры в эпоху феодализма развивались под влиянием религиозных, политических, социально-эконо- мических факторов. У наиболее развитых народов средневековой Азии (Индия, Китай, Япония) элементы феодального общества возникли раньше, чем в Европе и имели определенные отличия. В отличие от христианства, религии, которые господствовали в этих регионах, не отрицали значения физической культуры и даже активно влияли на ее практические оздоровительные системы (буддизм способствовал развитию хатха- йоги). Историческое значение форм активного досуга в Азии состоит в том, что их рациональная сущность осуществляла роль общественного саморегулирования, что отличало их от европейской физической культуры рекреативного направления. Выводы. Различные общественные потребности этого периода, условия, местные традиции способствовали разнообразию форм досуга и культуры, которые дифференцируются по социальным признакам.Актуальність. Усебічний аналіз наукової й науково-методичної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів дає підстави стверджувати, що проблеми фізичної рекреації та оздоровчої фізичної культури були предметом значної кількості досліджень. Визначено, що фізична рекреація є частиною фізичної культури суспільства, може розглядатися як окремий напрям фізкультурної діяльності й водночас як складова частина системи фізичного виховання різних груп населення. Фізична рекреація має специфічні функції, мету, завдання, основні ознаки, чинники розвитку, засоби та організаційні форми. Водночас, що стосується досліджень проблеми історичного розвитку фізичної рекреації, а саме визначення передумов її виникнення й законо- мірностей розвитку як сегменту активного дозвілля людини в різні суспільно-економічні формації (у тому числі феодальної), то такі дослідження практично відсутні. Мета – визначити та розкрити чинники впливу на розвиток рекреаційних форм фізичної культури в країнах Сходу в середні віки (середина V – середина XVII ст.). Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі методи: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури; метод системного аналізу; хронологічний метод; історико-логічний метод; описовий метод; компаративний метод. Результати дослідження. Рекреаційні форми фізичної культури в епоху феодалізму розвивалися під впливом релігійних, політичних, соціально-економічних чинників. У найбільш розвинених народів середньовічної Азії (Індія, Китай, Японія) елементи феодального суспільства виникли раніше, ніж у Європі й мали певні відмінності. На відміну від християнства, релігії, які панували в цих регіонах, не заперечували фізичної культури, а навіть активно впливали на її практичні оздоровчі системи (буддизм сприяв розвитку хатха-йоги). Історичне значення форм активного дозвілля в Азії полягає в тому, що їх раціональна сутність виконувала роль суспільного саморегулювання, що відрізняло їх від європейської фізичної культури рекреативного спрямування. Висновки. Різноманітні суспільні потреби цього періоду, умови, місцеві традиції сприяли різноманітності форм дозвілля й фізичної культури, які диференціюються за соціальними ознаками
Умови адаптації опорно-рухового апарату як предик- торів виникнення болю в попереково-крижовому відділі в спортивних іграх
Get PDFObjective. The objective of this systematic review of literature was to identify if the musculoskeletal condition and disorders caused by adaptation on specific movement patterns in sports games is as risk factors of low back pain (LBP). Data sources. A comprehensive search of articles published in the last 20 years was conducted in four databases (PubMed®, Google Scholar, Web of Science). Different combinations of keywords such as LBP, muscle imbalance, muscle strength, muscle endurance, musculoskeletal system and sport game were used, applying the Boolean operators. After establishing the criteria of selection, 9 studies of 52 initially identified were analyzed. Results. From the viewpoint of musculoskeletal condition and its functional adaptation as the possible risk factors of LBP in the sports games it is suggested that the musculoskeletal system, its functional disorders, endurance and maximal strength of the trunk muscles are not risk factors of LBP in every aspect. The risk factors appear to be muscle imbalances combined with functional asymmetry of pelvic and its asymmetrical rotation as a result of unilateral overloading, as well as the low maximal lumbar[ flexion. Low level of endurance of trunk and core muscles cannot be uniquely identified as a risk factor of LBP. Similarly, the maximal isometric strength of trunk muscles do not act as a risk factor of LBP, either. Conclusion. A detailed comparison of data between the sports games, within game, sex or age was not possible. Further research is necessary. Nevertheless, based on the results of this review, it is obvious that in sports games LBP is a consequence of functional and structural changes of pelvic and related muscles. There is less evidence for endurance and maximal isometric strength of trunk muscles to be a risk factor of LBP.Цель исследования – выяснить, являются ли факторами риска возникновения боли в пояснице (LBP) расстройства опорно-двигательного аппарата, вызванные адаптацией к конкретным двигательным упраж- нениям в спортивных играх. Источники сбора даннях. Обработано научные статьи, опубликованные за последние 20 лет в четырех базах данных (PubMed®, Google Scholar, Web of Science). Применялись различные комбинации ключевых слов, таких как LBP, дисбаланс мышц, сила мышц, выносливость мышц, опорно- двигательный аппарат и спортивная игра. После определения критериев отбора анализировались девять с 52 имеющихся исследований. Результаты исследования. С точки зрения состояния опорно-двигательного аппарата и его функциональной адаптации как возможных факторов возникновения риска LBR в спортивных играх можем считать, что опорно-двигательный аппарат, его функциональные нарушения, выносливость и максимальная сила мышц туловища не являются факторами риска возникновения LBR. Зато выявляются следующие факторы риска, такие как дисбаланс мышц в сочетании с функциональной асимметрией таза и его асимметричным вращением в результате односторонней перегрузки, а также максимально сильным сгибанием в пояснице. Низкий уровень выносливости мышц туловища и основных мышц однозначно не является определяющим фактором риска LBR. Аналогично максимальная изометрическая сила мышц туловища не выступает фактором риска LBR. Выводы. Не удалось детально собрать данные о физическом состоянии между спортивной игрой, а также во время игры, в частности сравнить их по полу или возрасту. Перспективы исследования. Таким образом, исходя из результатов нашего исследования, очевидным является тот факт, что в спортивных играх LBR является следствием функциональных и структурных изменений тазовых и сопут- ствующих мышц. Менее доказательным остается тот факт, что выносливость и максимальная изометрическая сила мышц туловища является фактором риска LBR.Мета дослідження – з’ясувати, чи розлади опорно-рухового апарату, спричинені адаптацією до конкретних рухових вправ у спортивних іграх, є факторами ризику виникнення болю в попереку (LBP). Джерела збору даних. Опрацьовано наукові статті, опубліковані за останні 20 років, у чотирьох базах даних (PubMed®, Google Scholar, Web of Science). Застосовано різні комбінації ключових слів, таких як LBP, дисбаланс м’язів, сила м’язів, витривалість м’язів, опорно-руховий апарат і спортивна гра. Після визначення критеріїв відбору проаналізовано девʼять із 52 наявних досліджень. Результати дослідження. Із погляду стану опорно-рухового апарату та його функціональної адаптації як можливих факторів виникнення ризику LBR у спортивних іграх можна вважати, що опорно-руховий апарат, його функціональні порушення, витривалість і максимальна сила м’язів тулуба не є чинниками ризику виникнення LBR. Натомість виявлено такі фактори ризику, як дисбаланс м’язів у поєднанні з функціональною асиметрією таза та його асиметричним обертанням у результаті одностороннього перевантаження, а також максимально сильним згинанням у попереку. Низький рівень витривалості м’язів тулуба й основних м’язів однозначно не є визначальним фактором ризику LBR. Аналогічно, що максимальна ізометрична сила м’язів тулуба не виступає фактором ризику LBR. Висновки. Не вдалося детально зібрати дані про фізичний стан між спортивною грою, а також під час гри, зокрема порівняти їх за статтю чи віком. Перспективи дослідження. Отже, виходячи з результатів нашого дослідження, бачимо, що очевидним є той факт, що в спортивних іграх LBR є наслідком функціональних і структурних змін тазових та супутніх м’язів. Менш доказовим залишається той факт, що витривалість і максимальна ізометрична сила м’язів тулуба є фактором ризику LBR
Рудольф Лабан – життя, педагогіка та хореографія
Get PDFThe article analyzes life and body of work of the famous choreographer and teacher Rudolf Laban – the author of the concept of expressive gymnastics, which was a kind of protest against the conservative methodical requirements in structure of the content of physical education classes in secondary schools. The purpose of the research is to analyze the life course and creative activity of choreography of the teacher R. Laban. Research methods: analysis of literature from pedagogy, theory and methods of physical education and choreography. The results of the study. The expressive concept made by R. Laban basically contains the creative motor improvisation of students. It will give the teacher a wide opportunity in choosing physical and dance exercises, outdoor games and musical works. Their implementation stimulates activity and improvisation in motor activity in children, effectively influences the development of aesthetic feelings, from coordination of movements, combines its actions with a partner and a group. Sense of movement body weight, space, time. ect- all of those parts are being develpped. Conclusion. During his 79-years period of his life Rudolf Laban made a significant contribution to the development of art, pedagogy and ergonomics. His enthusiasm, energy and creativity in all areas of activity: choreography, directing, pedagogy, physical education made it possible to develop and test in practice original approaches in these areas of people. Therefore the innovative scientific and practical heritage of L. Laban is relevant in our time.В статье проанализировано жизненный путь и творческая деятельность известного хореографа и педагога Рудольфа Лабана – автора концепции экспрессивной гимнастики, которая была своеобразным протестом против консервативных методичных требований в структуре содержании занятий физического воспитания в общеобразовательных школах. Цель исследования – проанализировать жизненный путь и творческую деятельность хореографии педагога Р. Лабана. Методы исследования: анализ литературы с педагогики, теории и методики физического воспитания, хореографии. Результаты исследования. Концепция экспрессивной Р. Лабана в своей основе содержит творческую двигательную импровизацию учащихся. Она даст широкую возможность учителю в выборе физических и танцевальных упражнений, подвижных игр и музыкальных произведений. Их выполнение стимулирует у детей активность и импровизацию в двигательной деятельности, эффективно влияет на развитие эстетических чувств, формирует координацию движений, сочетать свой действия с партнером и группой. Развития чувства движения, веса тела, пространства, времени и др. Выводы. За свою 79-летний период жизни Рудольф Лабан внес значительный вклад в развитие искусства, педагогику и эргономику. Его энтузиазм, энергия и творческий подход во всех направлениях деятельности: хореографии, режиссуре, педагогике, физическом воспитании дали возможность разрабатывать и апробировать на практике оригинальные подходы в данных сферах деятельности людей. Поэтому новаторское научно-практическое наследие Р. Лабана является актуальным и в наше время.У статті проаналізовано життєвий шлях та творча діяльність відомого хореографа і педагога Рудольфа Лабана – автора концепції експресивної гімнастики, яка була своєрідним протестом проти консервативних методичних вимог щодо структури та змісту занять з фізичного виховання у загальноосвітніх школах. Мета дослідження – проаналізувати життєвий шлях та творчу діяльність відомого хореографа та педагога Р. Лабана. Методи дослідження: аналіз літератури з педагогіки, теорії і методики музичного та фізичного виховання, хореографії. Результати дослідження. Концепція експресивної гімнастики спирається на творчу рухову імпровізацію учнів у супроводі музики. Вона дає вчителю можливості у виборі фізичних та танцювальних вправ, рухливих ігор, музичних творів. Їх виконання стимулює у учнів активність та фантазування у руховій діяльності, позитивно впливає на розвиток естетичних почуттів, формує координацію рухів, узгодження своїх дій з рухами партнерів та ін. Р. Лабан пропонує оригінальні комплекси експериментальної гімнастики, які мають свою тематику. Наприклад, відчуття руху, ваги тіла. Формування вмінь співпрацювати з партнерами і групою, розвиток відчуття руху, ваги тіла, простору, часу та ін. Висновки. За своє 79-річне життя Рудольф Лабан зробив значний внесок у мистецтво, педагогіку, ергономіку. Його ентузіазм, енергія та творчий підхід у всіх напрямках діяльності і хореографія, режисура, педагогіка, фізичне виховання дали можливість сформувати та апробувати на практиці новаторські підходи у цих сферах людської діяльності. Тому новаторська науково-практична спадщина Р. Лабана є актуальною й у нас час, незважаючи на політичні зміни, що відбулися у більшості країн світу