Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society (E-Journal - Lesya Ukrainka Eastern European National University) / ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society (E-Journal - Lesya Ukrainka Eastern European National University) / ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІNot a member yet
1783 research outputs found
Sort by
Зміст фітнес-програми силової спрямованості залежно від індивідуальних особливостей будови тіла студентів
Get PDFThe Relevance of the Research. Despite the myriad of innovations in the system of physical education in higher education, in practice the existing physical education programs are somewhat outdated and full of sports, which are poorly popular among students, oriented towards professional or military-applied and physical training, delivery of control standards that require a certain level of physical training, rather than focusing on the correction of the physical condition of youth and the identification and elimination of the disadvantages of the existing system of physical education, taking into account the interest and motivating students. Interesting is the fact that the number of hours for this training is not provided for by the program, and most of the higher educational institutions in our country deviate from the classical system of physical education. Therefore, in our opinion, it is expedient to use sports, taking into account, in the first place, the interest and motivation of youth, which will provide a high level of moral satisfaction from occupations.
An effective mean of attracting students to systematic motor activity is the implementation of new, non-traditional physical exercises. Fitness is a great potential for physically improving of the students. The aim of the Research is to develop the content of the fitness programs of the force orientation depending on the individual features of the students body structure. The Results of the Work. It is established that the basis of fitness is the fitness program, which is characterized by a set of specially selected physical exercises aimed at a comprehensive or selective effects on body systems or parts of the body, depending on the morphological and functional individual abilities. The program should be clearly defined type (or direction) of motor activity or a combination of exercises, intensity of exercises, exercises duration, rest peculiarities, the number of classes a week, the rate of increase in load during the week or the month. Implementation of the power exercises provided for the use of different movements, not only with encumbrances, but also on special simulators and the own weight. Conclusions. For the students with an asthenic body structure the exercises power orientation to increase body weigh, circumference of the body, improvement of the indicators of muscle tone were recommended. Students of the giperstenic structure of the body performed exercises for reducing body mass, the circles of body parts and the fat component. Physical loads of the normostenic body type representatives directed at improving muscle tone, decreased growth rates of the body weight and reducing of the circumference of the pelvis.Актуальность исследования. Несмотря на значительное количество новаций в системе физического воспитания высшей школы, на практике действующие программы по физическому воспитанию несколько устарели и наполненные видами спорта, которые пользуются низкой популярностью у студенческой молодежи, ориентированные на профессионально- или военно-прикладную и физическую подготовку, сдачу контрольных нормативов, которые требуют определенного уровня физической подготовки, а не направлены на коррекцию физического состояния молодежи, а не на выявление и устранение недостатков существующей системы физического воспитания с учетом интереса и мотивации студенческой молодежи. Интересен и тот факт, что количество часов для этой подготовки не предусмотрено программой, а большинство вузов в нашей стране отходят от классической системы физического воспитания. Поэтому, по нашему мнению, целесообразно использование видов спорта с учетом, в первую очередь, интереса и мотивации молодежи, которые обеспечат высокий уровень морального удовлетворения от занятий.
Эффективным средством привлечения студентов к систематической двигательной активности является выполнение новых, нетрадиционных физических упражнений. Большие потенциальные возможности для физического совершенствования студентов имеет фитнес. Цель исследования – разработать содержание фитнес-программы силовой направленности в зависимости от индивидуальных особенностей строения тела студентов. Результаты работы. Установлено, что в основе занятий фитнесом лежит фитнес-программа, для которой характерна совокупность специально подобранных физических упражнений, направленных на комплексное или избирательное влияние на системы организма или отдельные части тела в зависимости в морфофункциональных возможностей человека. В программе необходимо определить вид (или направленность) двигательной активности или сочетание упражнений, интенсивность занятий, длительность упражнений, характер отдыха, количество занятий в неделю, темпы роста нагрузок в неделю или месяц. Выполнение силовых упражнений предусматривало использование различных движений не только с отягощениями, но и на специальных тренажерах и собственным весом. Выводы. Для студентов астенического строения тела рекомендованы упражнения силовой направленности для увеличения массы тела, окружностей частей тела, улучшение показателей тонуса мышц. Студенты гиперстенического телосложения выполняли упражнения для снижение массы тела, уменьшение окружностей частей, уменьшение жирового компонента. Физические нагрузки представителям нормостенического типа телосложения направляли на улучшение тонуса мышц, снижение темпов прироста массы тела и уменьшение окружности таза.Актуальність дослідження. Незважаючи на значну кількість новацій у системі фізичного виховання вищої школи, на практиці чинні програми з фізичного виховання дещо застарілі та наповнені видами спорту, які користуються низькою популярністю в студентської молоді, орієнтовані на професійно- або військово-прикладну й фізичну підготовку, складання контрольних нормативів, які вимагають певного рівня фізичної підготовки, а не спрямовані на корекцію фізичного стану молоді та виявлення й усунення недоліків чинної системи фізичного виховання з урахуванням інтересу та мотивації студентської молоді. Цікавим є й той факт, що кількість годин для цієї підготовки не передбачено програмою, а більшість ВНЗ у нашій державі відходять від класичної системи фізичного виховання. Тому, на нашу думку, доцільне використання видів спорту з урахуванням, передусім, інтересу та мотивації молоді, які забезпечать високий рівень морального задоволення від занять.
Ефективним засобом залучення студентів до систематичної рухової активності є виконання нових, нетрадиційних фізичних вправ. Великі потенційні можливості для фізичного вдосконалення студентів має фітнес. Мета дослідження – розробити зміст фітнес-програм силової спрямованості залежно від індивідуальних особливостей будови тіла студентів. Результати роботи. Установлено, що в основі занять фітнесом лежить фітнес-програма, для якої характерна сукупність спеціально підібраних фізичних вправ, спрямованих на комплексну або вибіркову дію на системи організму чи окремі частини тіла залежно від морфофункціональних можливостей людини. У програмі потрібно чітко визначити вид (або спрямованість) рухової активності чи поєднання вправ, інтенсивність занять, тривалість вправ, характер відпочинку, кількість занять на тиждень, темпи збільшення навантаження протягом тижня або місяця. Виконання силових вправ передбачало використання різних рухів не лише з обтяженнями, але й на спеціальних тренажерах і власною вагою. Висновки. Для студентів астенічної будови тіла рекомендовано вправи силової спрямованості для збільшення маси тіла, окружностей частин тіла, покращення показників тонусу м’язів. Студенти гіперстенічної будови тіла виконували вправи на зниження маси тіла, зменшення окружностей частин, зменшення жирового компонента. Фізичні навантаження представникам нормостенічного типу статури спрямовували на поліпшення тонусу м’язів, зниження темпів приросту маси тіла та зменшення окружності таза
Теоретичні та методичні основи формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти
Get PDFTopicality. An effective way to improve the youth health is to organize an educational process based on a competent approach that ensures the physical and mental well-being of the individual. However, the scientific literature does not adequately substantiate the information on the components and methods of students` health retaining competence formation of higher educational institutions. The purpose of the research is to develop a methodology for the formation of students’ health retaining competence of higher educational institutions and to check its effectiveness. Methods of the research are the analysis of psychological and pedagogical literature, systematization of information, pedagogical testing, questionnaires, pedagogical experiment, pedagogical observation, and mathematical statistics. 480 students were participated at the various stages of the research. Results. Health retaining competence is a system of values, interconnected and mutual influenced knowledge, skills and abilities, level of physical condition, which provide a high level of healthcare activity. The value, cognitive and activity components lay at the heart of health retaining competence. The valuable component of health retaining competence implies the presence at students of stable interest and motivation to health competence activity, an active attitude to a healthy lifestyle, the ability to reflection and self-regulation of behavior and emotional states. The cognitive component promotes the formation of a system of knowledge, skills that provide a strong state of health. The active component is characterized by systematic physical exercises; the activity in heath retaining activity; using the existing knowledge, skills at students` individual work in the field of physical education. The active component ensures the successful performance of health retaining activity and it is characterized by an adequate level of physical condition and state of health. Conclusions. The formation of health retaining competence is a purposeful and structured process that involves the formation of motivation to health retaining activity and systematic motor activity, assimilation of theoretical knowledge and practical skills, increase of physical preparedness and functionality.Ефективним способом зміцнення здоров’я молоді є організація навчально-виховного процесу на основі компетентнісного підходу, який забезпечує фізичне й психічне благополуччя індивіда. Проте в науковій літературі недостатньо аргументовано відомості щодо складників та методики формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти. Мета дослідження – розробити методику формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти й перевірити її ефективність. Методи дослідження – аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизація інформації, педагогічне тестування, анкетування, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, математична статистика. На різних етапах дослідження взяли участь 480 студентів. Результати. Здоров’язберігальна компетенція – це система цінностей, взаємозв’язаних і взаємозумовлених знань, умінь і навиків, рівня фізичного стану, які забезпечують високий рівень здоров’язберігальної діяльності. В основу здоров’язберігальної компетенції покладено ціннісний, когнітивний та діяльнісний компоненти. Ціннісний передбачає наявність у студентів стійкого інтересу й мотивації до здоров’язберігальної діяльності, активне ставлення до здорового способу життя, здатність до рефлексії та саморегуляції поведінки й емоційних станів. Когнітивний компонент сприяє сформованості в студентів системи знань, умінь і навичок, що забезпечують міцний стан здоров’я. Діяльнісний компонент характеризується систематичністю занять фізичними вправами; активністю в здоров’язберігальній діяльності; використанням сформованих знань, умінь, навичок у самостійній роботі студентів із фізичного виховання. Діяльнісний компонент забезпечує успішне виконання здоров’язберігальної діяльності й вирізняється належним рівнем фізичного стану та стану здоров’я. Висновки. Формування здоров’язберігальної компетенції − це цілеспрямований і структурований процес, який охоплює формування мотивації до здоров’язберігальної діяльності й систематичної рухової активності, засвоєння теоретичних знань і практичних умінь, підвищення фізичної підготовленості та функціональних можливостей.Актуальність. Ефективним способом зміцнення здоров’я молоді є організація навчально-виховного процесу на основі компетентнісного підходу, який забезпечує фізичне й психічне благополуччя індивіда. Проте в науковій літературі недостатньо аргументовано відомості щодо складників та методики формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти. Мета дослідження – розробити методику формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти й перевірити її ефективність. Методи дослідження – аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизація інформації, педагогічне тестування, анкетування, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, математична статистика. На різних етапах дослідження взяли участь 480 студентів. Результати. Здоров’язберігальна компетенція – це система цінностей, взаємозв’язаних і взаємозумовлених знань, умінь і навиків, рівня фізичного стану, які забезпечують високий рівень здоров’язберігальної діяльності. В основу здоров’язберігальної компетенції покладено ціннісний, когнітивний та діяльнісний компоненти. Ціннісний передбачає наявність у студентів стійкого інтересу й мотивації до здоров’язберігальної діяльності, активне ставлення до здорового способу життя, здатність до рефлексії та саморегуляції поведінки й емоційних станів. Когнітивний компонент сприяє сформованості в студентів системи знань, умінь і навичок, що забезпечують міцний стан здоров’я. Діяльнісний компонент характеризується систематичністю занять фізичними вправами; активністю в здоров’язберігальній діяльності; використанням сформованих знань, умінь, навичок у самостійній роботі студентів із фізичного виховання. Діяльнісний компонент забезпечує успішне виконання здоров’язберігальної діяльності й вирізняється належним рівнем фізичного стану та стану здоров’я. Висновки. Формування здоров’язберігальної компетенції − це цілеспрямований і структурований процес, який охоплює формування мотивації до здоров’язберігальної діяльності й систематичної рухової активності, засвоєння теоретичних знань і практичних умінь, підвищення фізичної підготовленості та функціональних можливостей
Рецензія на колективну монографію «Соціально-педагогічні та медико-біологічні основи фізичної активності різних груп населення»
Get PDFРецензія на колективну монографію «Соціально-педагогічні та медико-біологічні основи фізичної активності різних груп населення» (авт.: Анатолій Цьось, Анатолій Хомич, Анджей Сорока та ін.; за наук. ред. проф. А. В. Цьося
Вплив координаційних вправ на учнів молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку
Get PDFNovelty. The investigators have established that children with mental retardation consist of one fifth from all elementary schoolchildren. It’s proved the novelty of problem and necessity to find of effective ways for its solution. Purpose of research – to show the effectiveness of influence of coordination exercises on coordination skills, psychiatric processes and qualities of elementary schoolchildren with mental retardation. Methods of Research. It was used theoretical, empirical, statistical methods of investigation. The research was carried out during 2012–2016 years and divided into four stages: analytico-ascertaining, searching, formating and synthesis. Research was done in Lutsk educational and rehabilitation centre. Results of Research. It was made methods for teaching of elementary schoolchildren with mental retardation to coordination exercises. Methods consists of two blocks – psychological and physical. Psychological block contains such processes and properties: visual and listening memory, figurological and visually active mentation. Physical block consists of such coordination skills: possibility to estimate and regulate dynamic and temporal parameters of movement, space orientation, static and dynamic stability. Means which are used for these methods are divided into common and special. The peculiarity of special means was execution conditions which influence on development of coordination skills, psychological processes and properties effectiveness. Conclusions. It was proved the effectiveness of experimental methods. Statistical significance changes of self-exiting operative visual and hearing memory, fugurological and visually active mentation were stated. It was improved the capacity to estimation and regulation of spacotemporal and dynamic parameters of movements, static and dynamic stability. Актуальность. Исследователями установлено, что дети с задержкой психического развития составляют одну пятую часть от общего количества детей, которые идут в первый класс. Это является свидетельством актуальности проблемы и необходимости поиска эффективных путей для ее решения. Задача работы – обосновать эффективность влияния координационных упражнений на координационные способности, психические процессы и свойства учащихся младшего школьного возраста с задержкой психического развития. Методы исследования. Использованы теоретические, эмпирические, статистические методы исследования. Исследование происходило на протяжении 2012–2016 гг. и реализовывалось в четыре этапа: аналитико-констатирующий, поисковый, формирующий и обобщающий. Опытно-экспериментальную работу осуществляли на базе Луцкого учебно-реабилитационного центра. Результаты работы. Разработана методика обучения координационных упражнений учащихся младшего школьного возраста с задержкой психического развития. Методика состоит из двух блоков – психического и физического. Психический блок содержит такие процессы и свойства: зрительная и слуховая память; образно-логическое и наглядно-действенное мышление. К физическому блоку вошли такие координационные качества, как способность к оценке и регулированию динамических и временных параметров движения, ориентировка в пространстве; равновесие статическое и динамическое. Средства, которые использовались при реализации методики, делились на общие и специальные. Особенностью специальных средств были условия их выполнения, которые подобраны таким образом, чтобы наиболее эффективно содействовать развитию координационных способностей, психических процессов и свойств. Выводы. Подтверждена эффективность экспериментальной методики. Выявлены статистически значимые изменения по произвольным оперативным зрительным и слуховым запоминаниям, образно-логическому и наглядно-действенному мышлению. Улучшено способность к оценке и регуляции пространственно-временных и динамических параметров движений, устойчивость равновесия статического и динамического.Актуальність. Дослідниками встановлено, що діти із затримкою психічного розвитку становлять одну п’яту частину від загальної кількості дітей, які йдуть до першого класу. Це свідчить про актуальність проблеми й необхідність пошуку ефективних шляхів для її розв’язання. Мета роботи – обґрунтувати ефективність впливу координаційних вправ на координаційні здібності, психічні процеси та властивості учнів молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку. Методи дослідження. Використано теоретичні, емпіричні, статистичні методи дослідження. Дослідження відбувалося впродовж 2012–2016 рр. і реалізовувалось у чотири етапи: аналітико-констатувальний; пошуковий; формувальний та узагальнювальний. Дослідницько-експериментальну роботу здійснювали на базі Луцького навчально-реабілітаційного центру. Результати роботи. Розроблено методику навчання координаційних вправ учнів молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку. Методика складається з двох блоків – психічного та фізичного. Психічний блок містить такі процеси та властивості: зорова й слухова пам’ять, образно-логічне та наочно-дійове мислення. До фізичного блоку увійшли такі координаційні якості: здатність до оцінки та регулювання динамічних і часових параметрів руху, орієнтування в просторі; рівновага статична й динамічна. Засоби, які використовувалися під час реалізації методики поділялися на загальні та спеціальні. Особливістю спеціальних засобів були умови їх виконання, які підібрані таким чином, щоб як найефективніше сприяти розвитку координаційних здібностей, психічних процесів і властивостей. Висновки. Підтверджено ефективність експериментальної методики. Виявлено статистично значимі зміни за мимовільним оперативним зоровим та слуховим запам’ятовуванням, образно-логічним і наочно-дійовим мисленням. Покращено здатність до оцінки й регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів, стійкість рівноваги статичної та динамічної
Фактори патології органів зору в студентів та їх профілактика
Get PDFTopicality. The urgency of the article is determined by a large number of students with a visual organs disorder, which causes anxiety both to doctors and teachers, as vision is one of the most important analyzers of the human body, which provides full dynamic information about a color, a form, a distance, the world around us, etc. The goal of this research is to synthesize the causes of the visual organs pathology and the ways of preserving the sense of vision. Methodology of the research is the analysis of scientific and methodological cited literature, the survey of students on the use of computer and mobile devices. Results: the factors of the visual organs pathology have been generalized, they may be hereditary, congenital and acquired. Hereditary factors of the visual organs pathology are transmitted from parents to children, or through generations. Congenital factors of the visual organs pathology can have negative effects on the fetus during pregnancy. The reason for the acquired diseases is the disease of internal systems and organs, primarily diseases of ORL organs and cardiovascular pathologies, as well as bad habits, inappropriate nutrition, environmental conditions and the work with displays. Many-hours-long reading from the monitor provokes the visual syndrome and generally worsens the eyesight. Students are obsessed with the computer and mobile technologies, leaving out of account their negative impact. Consequently, the authors emphasize the need to adhere to the rules of using the computers and mobile devices, to provide special exercises for prevention and vision correction, which are to increase the level and intensity of metabolic processes in the human body, and blood circulation are to be enhanced. These regular special exercises affect both the work of eye muscles and the visual acuity positively. Conclusions. The visual organs pathology can be prevented by doing the therapeutic exercises and the exercises for relaxation, as well as by following both general and special recommendations such as a proper display arrangement and regular breaks.Актуальность статьи обусловлена значительным количеством студенческой молодежи с нарушением зрения, что вызывает тревогу как у медиков, так и в педагогов, ведь зрение является одним из главных анализаторов организма, обеспечивает получение полной динамической информации о цвете, форме, расстоянии, окружающем мире и т. п. Целью данной работы является обобщение причин патологии органов зрения и способы его сохранения. Методология исследования – анализ научно-методической литературы, опрос студентов по использованию компьютерных и мобильных устройств. Результаты. Обобщены факторы патологии зрения, которые могут быть наследственными, врожденными и приобретенными. Наследственные передаются от родителей или через поколение. К врожденной патологии могут привести негативные воздействия на плод в период беременности. Причиной приобретенных являются заболевания внутренних систем и органов, прежде всего, болезни ЛОР-органов и сердечно-сосудистые патологии, вредные привычки, нерациональное питание, экологические условия, а также работа с дисплеями. Многочасовое чтение с монитора провоцирует зрительный синдром и ухудшает зрение. Студенческая молодежь слишком увлекается компьютерными и мобильными технологиями, несмотря на их негативное влияние. Поэтому авторы подчеркивают необходимость соблюдения правил пользования компьютерами и мобильными устройствами, приводят специальные упражнения для профилактики и коррекции зрения, благодаря которым повышается уровень и интенсивность обменных процессов в организме, усиливается кровообращение. Регулярное их выполнение положительно влияет как на работу мышц глаза, так и на остроту зрения. Выводы. Руководствуясь как общими, так и специальными рекомендациями, такими как надлежащая организация работы с дисплеями, регулярные перерывы, использование упражнений для расслабления и лечебной гимнастики, можно предотвратить патологии зрения.Актуальність статті зумовлена значною кількістю студентської молоді з порушенням зору, що викликає тривогу як у медиків, так і в педагогів, адже зір – один із найголовніших аналізаторів організму, який забезпечує отримання повної динамічної інформації про колір, форму, віддаль, навколишній світ тощо. Мета роботи – узагальнення причин патології органів зору та способи його збереження. Методологія дослідження – аналіз науково-методичної літератури, опитування студентів щодо користування комп’ютерними й мобільними пристроями. Результати. Узагальнено фактори патології зору, які можуть бути спадковими, вродженими та набутими. Спадкові передаються від батьків або через покоління. До вродженої патології можуть призвести негативні впливи на плід у період вагітності. Причиною набутих є захворювання внутрішніх систем й органів, передусім хвороби ЛОР-органів та серцево-судинні патології, шкідливі звички, нераціональне харчування, екологічні умови, а також робота з дисплеями. Багатогодинне читання з монітора провокує зоровий синдром і загалом погіршує зір. Студентська молодь надто захоплюється комп’ютерними й мобільними технологіями, незважаючи на їх негативний вплив. Тому науковці наголошують на необхідності дотримання правил користування комп’ютерами й мобільними пристроями, наводять спеціальні вправи для профілактики та корекції зору, завдяки яким підвищуються рівень й інтенсивність обмінних процесів в організмі, посилюється кровообіг. Регулярне їх виконання позитивно впливає як на роботу м’язів ока, так і на гостроту зору. Висновки. Керуючись як загальними, так і спеціальними рекомендаціями, такими як належна організація роботи з дисплеями, регулярні перерви, використання вправ для розслаблення та лікувальної гімнастики, можна запобігти патології зору. 
Місце фізичної терапії в системі легеневої реабілітації при хронічному обструктивному захворюванні легень (аналіз клінічних настанов)
Get PDFTopicality. Currently, pulmonary rehabilitation is an intervention recommended to all chronic obstructive pulmonary disease patients, regardless of the disease severity, and physical therapy is an integral part of effective pulmonary rehabilitation programs. Although there is a sheer number of studies on the impact of pulmonary rehabilitation programs (both in its general context and individual components), as well as on the physical, functional and psycho-emotional state of patients, the number of the detailed clinical guidelines on PR inthe case of chronic obstructive pulmonary disease is limited. The purpose of the study is to analyse clinical guidelines for management and pulmonary rehabilitation and to evaluate the role of physical therapy in the system of pulmonary rehabilitation in the case of chronic obstructive pulmonary disease. Clinical guidelines selected on the basis of the research conducted on databases of PubMed (data over the past 5 years), PEDro, Cochrane (January, 2018), dedicated to clinical guidelines on treatment, management, pulmonary rehabilitation and physical therapy of chronic obstructive pulmonary disease patients, were chosen as the subject of the analysis. It has been established that physical therapy is an integral part of pulmonary rehabilitation programs for COPD patients. The main means of physical therapy recommended by the clinical guidelines for COPD patients are the following: physical training, respiratory exercises, training of respiratory muscles, chest physical therapy and electrostimulation of peripheral muscles. Methods of the use of physical training for chronic obstructive pulmonary disease patients are the most extensively described. Recommendations regarding special features of physical therapy in the case of exacerbation and under conditions of inpatient treatment are either absent or insufficient; the amount of information on the role and specifics of the use of respiratory exercises and chest physical therapy for COPD patients at different stages of treatment is inadequate.Актуальность. На сегодня легочная реабилитация – это вмешательство, которое рекомендуется всем пациентам с хроническими обструктивными заболеваниями легких, независимо от тяжести течения заболевания, а средства физической терапии являются неотъемлемой составляющей эффективных программ легочной реабилитации. Наряду с большим количеством исследований о влиянии программ легочной реабилитации и отдельных ее компонентов, на физическое, функциональное и психоэмоциональное состояние пациентов есть ограниченное количество детальных клинических руководств по легочной реабилитации при хронических обструктивных заболеваниях легких. Цель исследования – проанализировать клинические руководства по менеджменту и легочной реабилитации и оценить место физической терапии в системе легочной реабилитации при хронических обструктивных заболеваниях легких. Анализируются клинические руководства, которые отобраны на основе поиска, совершенного по базам данных PubMed (за последние пять лет), PEDro, Cochrane в январе 2018 г., которые касаются клинических руководств по лечению, менеджменту, легочной реабилитации и физической терапии пациентов с хроническими обструктивными заболеваниями легких. Установлено, что физическая терапия является неотъемлемой составляющей программ легочной реабилитации пациентов с хроническими обструктивными заболеваниями легких. Основными средствами физической терапии, рекомендуемыми клиническими рекомендациями для пациентов с хроническими обструктивными заболеваниями легких, являются физическая тренировка, дыхательные упражнения, тренировки дыхательных мышц, физическая терапия грудной клетки, электростимуляция периферических мышц. Наиболее полно описаны методики применения физической тренировки у пациентов с хроническими обструктивными заболеваниями легких. Отсутствуют или недостаточны рекомендации по особенностям физической терапии при обострении и в условиях стационарного лечения; недостаточно информации о месте и применении дыхательных упражнений и физической терапии грудной клетки у пациентов с ХОБЛ на разных этапах лечения.Актуальність. На сьогодні легенева реабілітація – це втручання, яке рекомендоване всім пацієнтам із хронічними обструктивними захворюваннями легенів, незалежно від важкості перебігу захворювання, а засоби фізичної терапії є невід’ємною складовою частиною ефективних програм легеневої реабілітації. Поряд із великою кількістю досліджень про вплив програм ЛР загалом та окремих її компонентів на фізичний, функціональний та психоемоційний стан пацієнтів, детальних клінічних настанов із легеневої реабілітації при хронічних обструктивних захворюваннях легенів є обмежена кількість. Мета дослідження – проаналізувати клінічні настанови щодо менеджменту й легеневої реабілітації та оцінити місце фізичної терапії в системі легеневої реабілітації при хронічних обструктивних захворюваннях легенів. Проаналізовано клінічні настанови, відібрані на основі пошуку, здійсненого в базах даних PubMed (за останні п’ять років), PEDro, Cochrane в січні 2018 р., які стосуються клінічних настанов щодо лікування, менеджменту, легеневої реабілітації та фізичної терапії пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Установлено, що фізична терапія є невід’ємною складовою частиною програм легеневої реабілітації пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Головними засобами фізичної терапії, які рекомендовані клінічними настановами для пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів, є фізичне тренування, дихальні вправи, тренування дихальних м’язів, фізична терапія грудної клітки, електростимуляція периферичних м’язів. Найбільш повно описано методики застосування фізичного тренування в пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Відсутні або недостатні рекомендації щодо особливостей фізичної терапії при загостренні та в умовах стаціонарного лікування; недостатньо інформації стосовно місця й особливостей застосування дихальних вправ і фізичної терапії грудної клітки в пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів на різних етапах лікування
Програма спеціальної фізичної підготовки арбітрів у футболі
Get PDFNovelty. Level of football referee conditioning directly influence on quantity and quality of lapses in judgment. So, design and implementation of effective training programs in pipe-line of referee is actual. Purpose of research: to prove the effectiveness of experimental program of football referee conditioning. Method of research: the reaction of organism on training loading was studied by pulsometer Polar M 200. The average age of experimental subject was 30 years. The program was tested on 10 referees. The first stage was planning. During second stage the theoretical design of experimental program was done. The third stage was a practical testing of program. The effectiveness was studied at the forth state. Result of Research. Experimental program consists of one training mesocycle divided into retractor, basic and control-preparative microcycles. Microcycles consist of training which have seven directions depend on their influence on organism. They are: uniform training, uniform training+, uniform and basic training, uniform and fast training, basic longtime training, fast training, fast and maximum training. Conclusions. Testing of experimental program has proved its effectiveness. It was shown the increasing of 10 km distance rate of advance with the same average heart rate, it was accompanied by tendency to energy demands decreasing. Analysis of running index shown positive ynamics of conditioning changes in the context of experimental program in general and in any referee certain. At the start of program the mean group running index was estimated as «average» during realization of program it was improved to «very good».Актуальность. Уровень специальной физической подготовленности арбитра напрямую влияет на количество и качество ошибочных решений. Поэтому разработка и внедрение в процесс подготовки арбитров эффективных тренировочных программ есть актуальными. Цель работы – обосновать эффективность экспериментальной программы специальной физической подготовки арбитров в футболе. Методы исследования. Реакцию организма на тренировочную нагрузку изучали при помощи часов-пульсометра Polar M200. Средний возраст обследуемых – 30 лет. Программа апробирована на 10 арбитрах. Первый этап исследований предусматривал планирование, на втором – осуществлялась теоретическая разработка экспериментальной программы. Задачей третьего этапа было апробировать программу на практике. На четвертом этапе изучали ее эффективность. Результаты работы. Экспериментальная программа состоит из одного тренировочного мезоцикла, содержащего втягивающий, базовый и контрольно-подготовительный микроциклы. Микроциклы состоят из тренировочных занятий, в зависимости от воздействия на организм имеют семь направлений: равномерная тренировка; равномерная +; равномерная и базовая; равномерная и темповая; базовая длительная; темповая +; темповая и максимальная тренировки. Выводы. Апробация экспериментальной программы подтвердила ее эффективность. Выявлено увеличение темпа преодоления десятикилометровой дистанции при одинаковой средней частоте сердечных сокращений, которое сопровождалось тенденцией к уменьшению энергозатрат. Анализ индекса бега показал положительную динамику изменений специальной физической подготовки в условиях экспериментальной программы в группе исследуемых в общем и каждого арбитра в частности. В начале реализации программы среднегрупповой индекс бега оценивался как «средний» и улучшился за период реализации программы до уровня «очень хороший».Актуальність. Рівень спеціальної фізичної підготовленості арбітра напряму впливає на кількість і якість помилкових рішень. Тому розроблення й упровадження в процес підготовки арбітрів ефективних тренувальних програм є актуальним. Мета роботи – обґрунтувати ефективність експериментальної програми спеціальної фізичної підготовки арбітрів у футболі. Методи дослідження. Реакцію організму на тренувальне навантаження вивчали за допомогою годинника-пульсометра Polar M200. Середній вік обстежуваних – 30 років. Програму апробовано на 10 арбітрах. Перший етап досліджень передбачав планування, на другому здійснено теоретичну розробку експериментальної програми. Завданням третього етапу було апробувати програму на практиці. На четвертому етапі вивчали її ефективність. Результати роботи. Експериментальна програма складається з одного тренувального мезоциклу, який містить утягувальний, базовий та контрольно-підготовчий мікроцикли. Вони складаються з тренувальних занять, які залежно від дії на організм мають сім напрямів: рівномірне тренування; рівномірне тренування +; рівномірне й базове; рівномірне та темпове; базове тривале; темпове+; темпове й максимальне тренування. Висновки. Апробація експериментальної програми підтвердила її ефективність. Виявлено збільшення темпу долання десятикілометрової дистанції при однаковій середній частоті серцевих скорочень, яке супроводжувалося тенденцією до зменшення енергозатрат. Аналіз індексу бігу засвідчив позитивну динаміку змін спеціальної фізичної підготовки в умовах експериментальної програми в групі досліджуваних загалом і в кожного арбітра зокрема. На початку реалізації програми середньогруповий індекс бігу оцінювали як «середній» і покращився за період реалізації програми до рівня «дуже хороший»
Рекреаційний туризм у процесі підготовки майбутніх фахівців галузі фізичної культури та здоров’я
Get PDFThe topicality of the research is due to the contradiction between the need for competent specialists in the field of Physical Culture, Tourism and Recreation and insufficient models for its education, in particular for the discipline «Recreational Tourism».The aim of the research is to develop a model of the optimal educational process of Recreational Tourism for the students of Physical Culture faculties in the field of Recreational Tourism. The methods of research: questionnaires, theoretical modeling, analysis and generalization of literary sources, pedagogical observation, method of mathematical statistics. The Results of the Work. It is established that the professional training of future specialists in recreational tourism is defined as a process that reflects scientifically and methodically substantiated educational measures of a higher educational institution that are of a theoretical and practical nature. These studies have testified that in studying of the educational "Recreational Tourism" discipline, students prefer practical classes, informational lectures (26,9 %), lectures-visualizations (26,9 %), lecture-discussions (22,6 %), meetings with practices in the field of recreational tourism, meetings with practitioners in the field of recreation tourism, excursions, touristic attractions andtravel agencies, etc. The researchers also recommend to the supplement the education system by the following education methods: problem situations, business games, online trainings, conferences, and create theinterdisciplinaryrelations with foreign languages, economics and management. With regard to the disciplines that students would like to learn firstly on a practical level, the most interest is noted in active types of tourism, such as sports, in particular pedestrian, tourist services, ethnographic studies and tourist animation. Conclusions. Thus, the formation of an effective model of profile training of students of the Physical Culture and Health faculties, in particular the complexity in organizing of the educational process for Recreational Tourism, taking into account the views of students, colleagues and the theorists and practitioners work on the selection of content, methods and forms of classes, methods of knowledge assessment, will allow to raise the level of knowledge and motivationto study this discipline.Актуальность исследования обусловлена противоречием между потребностью в компетентных специалистах в сфере физической культуры, туризма и рекреации и недостаточными моделями их подготовки, в частности по дисциплине «Рекреационный туризм». Цель исследования – разработать модель оптимального образовательного процесса обучения рекреационном туризма студентов факультетов физической культуры по направлению рекреационного туризма. Методы исследования – анкетирование, теоретического моделирования, анализ и обобщение литературных источников, педагогическое наблюдение, метод математической статистики. Результаты работы. Установлено, что профессиональная подготовка будущих специалистов рекреационного туризма определяется как процесс, отражающий научно и методически обоснованные образовательно-воспитательные мероприятия высшего учебного заведения, имеющие теоретический и практический характер. Данные исследования показали, что при изучении учебного предмета «Рекреационный туризм» студенты предпочитают практическим занятиям, информационным лекциям (26,9 %), лекциям визуализации (26,9 %), лекциям-дискуссиям (22,6 %), встречам с практиками в области рекреационного туризма, посещению экскурсий, туристических объектов, турагентств и т. п. Ученые также рекомендуют дополнять систему образования подготовки таких специалистов такими методами обучения, как проблемные ситуации, деловые игры, интернет-тренинги, конференции, – и создавать межпредметные связи с иностранными языками, экономикой и менеджментом. По разделам дисциплины, которые студенты хотели овладеть прежде всего на практическом уровне, наибольший интерес отмечается в активных видах туризма, таких как спортивный, в частности пешеходный, туристических услугах, краеведении и туристической анимации. Выводы. Таким образом, формирование эффективной модели профильной подготовки студентов факультетов физической культуры и здоровья, именно комплексность в организации учебного процесса по рекреационному туризму, учета мнения студентов, коллег и наработки теоретиков и практиков по подбору содержания, методов и форм занятий, способов оценки знаний, позволит повысить уровень знаний и мотивацию к изучению данной дисциплины.Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між потребою в компетентних спеціалістах у сфері фізичної культури, туризму та рекреації й недостатніми моделями їх підготовки, зокрема з дисципліни «Рекреаційний туризм». Мета дослідження – розробити модель оптимального освітнього процесу навчання рекреаційному туризму студентів факультетів фізичної культури з напряму рекреаційного туризму. Методи дослідження – анкетування, теоретичне моделювання, аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, метод математичної статистики. Результати роботи. Установлено, що професійна підготовка майбутніх фахівців рекреаційного туризму визначається як процес, що відображає науково та методично обґрунтовані освітньо-виховні заходи вищого закладу освіти, які мають теоретичний і практичний характер. Дані дослідження засвідчили, що під час вивчення навчального предмету «Рекреаційний туризм» студенти надають перевагу практичним заняттям, інформаційним лекціям (26,9 %), лекціям-візуалізаціям (26,9 %), лекціям-дискусіям (22,6 %), зустрічам із практиками в галузі рекреаційного туризму, відвідуванню екскурсій, туристичних об’єктів, турагентств тощо. Науковці також рекомендують доповнювати систему освіти підготовки таких фахівців такими методами навчання, як проблемні ситуації, ділові ігри, Інтернет-тренінги, конференції, та створювати міжпредметні зв’язки з іноземними мовами, економікою й менеджментом. Щодо розділів дисципліни, які б студенти хотіли опанувати передусім на практичному рівні, то найбільшу зацікавленість відзначено в активних видах туризму, таких як спортивний, зокрема пішохідний, туристичних послугах, краєзнавстві та туристичній анімації. Висновки. Отже, формування ефективної моделі профільної підготовки студентів факультетів фізичної культури й здоров’я, саме комплексність в організації навчального процесу з рекреаційного туризму, урахування думки студентів, колег і напрацювання теоретиків та практиків щодо підбору змісту, методів і форм занять, способів оцінки знань, дасть змогу підвищити рівень знань та мотивацію до вивчення цієї дисципліни
Проблеми генетичної діагностики: серологічні маркери в прогнозі розвитку швидкісних здібностей людини
Get PDFThe article presents data on the study of a correlation between blood groups system AB0 and Rh with the peculiarities of the development of human speed abilities. It identifies a complex of genetic markers and substantiates the possibility of using this complex in the individual prognosis of the development of human motor abilities. The study shows that individuals with 0(I) and A(II) blood groups and Rh+ have a high predisposition to the development of speed abilities.В статье приведен материал об изучении ассоциативной связи между группами крови системы АВ0 и Rh с особенностями развития скоростных способностей у мужчин и женщин. Выявлен комплекс генетических маркеров, которые можно использовать в индивидуальном прогнозе развития двигательных способностей человека. Среди них высокую предрасположенность к развитию скоростных способностей маркируют 0(I), A(II) группы крови и положительный резус-фактор.У статті наведено матеріал про вивчення асоціативних зв’язків між групами крові системи АВ0 та Rh з особливостями розвитку швидкісних здібностей у чоловіків і жінок. Визначено комплекс генетичних маркерів, який можливо використовувати в індивідуальному прогнозі розвитку рухових здібностей людини. Серед них високу прогностичну цінність мають маркери 0(I), A(II) груп крові та позитивний резус-фактор
Вплив силової підготовки на змагальний результат спортсменів у Workout
Get PDFRelevance of the investigation is caused by regularities of the origin and development of Workout as one of the directions of strength gymnastics, to achieve results in which the level of the development of strength qualities plays an important role. Analysis of the up-to-date studies on Workout development points out the need to draw attention to peculiarities in the organization and methods of providing training sessions. The necessary physical preparation and high sports results can be achieved by taking in consideration all factors and the rational structure of training process. The purpose of investigation – to work out a method of strength training in Workout and to check it up in competition activities. Results of investigation. A modern trend of strength-building acrobatics «Street workout» appeared as the variety of bodybuilding and is based on gymnastic exercises. Workout – English-American term is translated as «training» and composed of the complex of physical exercises directed to the improvement of strength, strength endurance and body shape. Therefore, exercises in speed-and-strength moves and methods of static and isometric exercises are used in special training. The trainings that are provided in different regimens and give significant results are considered as special methods of the development of strength, in which the variety of the regulations of tension in different regimens of their work, namely, isometric, concentric, eccentric, is of great importance. The article claims that the most effective ways and methods of strength development in Workout are varieties of exercises «Finger-tip push-up» (press-ups), method of isometric and static tensions, Tabat’s protocol. The analysis of our experimental findings has proven that the developed methods of strength training of athletes-workouters provide the most significant increase in the results of control exercises «Horizontal backward hang», «Muscle–up on horizontal bar», «Push-ups from the floor» and «Arm balance». In the process of the investigation, a direct correlation between strength preparedness and the results of competitions in the exercise «Chest Dips with additional weight»; between strength preparedness and the final results of competitions in Workout was established. The obtained data are confirmed by the results of sportsmen’s participation in regional competitions in Street Workout. Актуальность исследования обусловлена закономерностями возникновения и развития Workout как одного из направлений силовой гимнастики, в котором для достижения результатов важную роль играет уровень развития силовых качеств. Анализ передовых исследований по развитию Workout указывает на необходимость обратить внимание на особенности организации и методики проведения тренировочных занятий. Только с учетом всех факторов и рационального построения структуры тренировочного процесса можно достичь необходимой физической подготовки и высоких спортивных результатов. Цель исследования – разработать методику силовой подготовки в Workout и проверить ее эффективность в соревновательной деятельности. Результаты исследования. Современное направление силовой акробатики «Street workout» возникло как разновидность атлетической гимнастики и базируется на гимнастических упражнениях. Workout – англо-американский термин, что переводится как «тренировка» и состоит из комплекса физических упражнений, направленных на совершенствование силы, силовой выносливости и формы тела. Исходя из этого, в специальной подготовке используют упражнения, где выполняются скоростно-силовые движения и используются методы статических и изометрических упражнений. Тренировки, проводимые в различных режимах, дают весомые результаты, а поэтому их правомерно считать специальными методами развития силы, в которых необходимо разнообразить регуляцию напряжения в различных режимах их работы: изометрическом, концентрическом, эксцентричном. В статье указывается, что наиболее эффективные средства и методы развития силы в Workout – разновидности упражнения «Сгибание и разгибание рук в упоре лежа» (отжимание), метод изометрических и статических напряжений, протокол Табата. Анализ собственных экспериментальных данных дал основание определить, что разработанная методика силовой подготовки спортсменов-воркаутцив дает наиболее значимые приросты результата в контрольных упражнениях «Горизонтальный вис сзади», «Подъем силой на перекладине», «Отжимание от пола» и «Стойка на руках». В процессе исследования установлена прямая корреляционная связь между силовой подготовленностью и результатами соревнований в упражнении «Отжимание на брусьях с дополнительным весом»; силовой подготовленностью и итоговыми результатами соревнований по Workout. Полученные данные подтверждаются результатами выступлений спортсменов на областных соревнованиях по Street Workout.Актуальність дослідження зумовлена закономірностями виникнення та розвитку Workout як одного з напрямів силової гімнастики, у якому для досягнення результатів важливу роль відіграє рівень розвитку силових якостей. Аналіз передових досліджень із розвитку Workout указує на потребу звернути увагу на особливості організації та методики проведення тренувальних занять. Тільки з урахуванням усіх факторів і раціональної побудови структури тренувального процесу можна досягти необхідної фізичної підготовки та високих спортивних результатів. Мета дослідження – розробити методику силової підготовки у Workout і перевірити її ефективність у змагальній діяльності. Результати дослідження. Сучасний напрям силової акробатики «Street workout» виник як різновид атлетичної гімнастики й ґрунтується на гімнастичних вправах. Workout – англо-американський термін, перекладається як «тренування» та складається з комплексу фізичних вправ, спрямованих на вдосконалення сили, силової витривалості й форми тіла. Тому в спеціальній підготовці використовують вправи, де застосовують швидкісно-силові рухи та методи статичних й ізометричних вправ. Тренування, що проводяться в різних режимах і дають вагомі результати, правомірно вважати спеціальними методами розвитку сили, у яких потрібно урізноманітнювати регуляцію напруги в різних режимах їхньої роботи: ізометричному, концентричному, ексцентричному. У статті зазначено, що найбільш ефективними засобами й методами розвитку сили у Workout є різновиди вправи «Згинання та розгинання рук в упорі лежачи» (віджимання), метод ізометричних і статичних напруг, протокол Табата. Аналіз власних експериментальних даних дав підставу визначити, що розроблена методика силової підготовки спортсменів-воркаутців дає найбільш значимі прирости результату у контрольних вправах «Горизонтальний вис ззаду», «Підйом силою на поперечені», «Віджимання від підлоги» та «Стійка на руках». У процесі дослідження встановлено прямий кореляційний зв’язок між силовою підготовленістю та результатами змагань у вправі «Віджимання на брусах із додатковою вагою»; силовою підготовленістю й підсумковими результатами змагань із Workout. Отримані дані підтверджуються результатами виступів спортсменів на обласних змаганнях із Street Workout