Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences / Науковий вісник Східноєвропейсього національного університету імені Лесі Українки. Серія: Біологічні науки
Not a member yet
290 research outputs found
Sort by
Еколого-ценотична характеристика популяції Hedera helix L. (Araliaceae) на території Словечансько-Овруцького кряжу
Get PDFMonitoring of the population dynamics has great theoretical and practical importance. The greatest interest is the population of rare species or those on the verge of its distribution area. Rare species diagnose well integrated complex environmental characteristics. They serve as a sensitive instrument for monitoring state of the environment. The Hedera helix area includes the territory of the Western Europe and south-western part of Eastern Europe. Ivy is considered as relict plant species. Smyk G. K. explains the disjunct of the area with the detrimental effect of massive deforestation of deciduous forests in the 20 years of the last century. New findings of the Hedera helix presence on the territory of Polissya set the question about hypothetical relict status of the species.We analyzed the habitat environment of the species, the flora and vegetation on the territory of the Slovechansko-Ovruchsky ridge. We chose this region as a model because there is the highest diversity of ecosystems and discovery of the new species. Here the landscape and species diversity are higher than in any other Polissya territory. The research material is standard geobotanical descriptions. The study lasted from 2004 to 2018. We used synphytoindication method to evaluate the environment. We determined anthropogenic influence on the level of hemery (anthropotolerance) of plants using the Didukh-Khomyak scale. We used the Simargl 1.12 software to calculate synphytoindication habitat.Our studies have shown that habitat species has narrow range of environmental factors indicators. Hedera helix is located on the territory of the Slovechansk-Ovruch ridge under stenotypic conditions (3% phytoindycation scale overlap). Hedera helix is found in ecosystems with an autotrophic unit in the form of the association Stellario holosteae-Carpinetum betuli (class Carpino-Fagetea). However, along with these habitats there are territories that have similar environmental conditions that are not occupied by Hedera helix. Finding an answer to this question requires more in-depth research.Моніторинг динаміки популяцій має велике теоретичне й практичне значення. Найбільший інтерес представляють популяції рідкісних видів або тих, які перебувають на межі ареалу. Такі види діагностують добре інтегровані комплексні екологічні характеристики. Вони є чутливим інструментом для моніторингу стану навколишнього середовища. Природний ареал Hedera helix уключає територію Західної Європи та південно-західну частину Східної Європи. Вид довгий час уважався реліктовим. Г. К. Смик пояснює диз’юнкції ареалу Hedera helix наслідком масової вирубки лісів у 20-х роках минулого століття. Нові знахідки виду на території Полісся ставлять під сумнів ці гіпотези.Нами проаналізовано середовище існування виду, флору та рослинність у межах місцезнаходжень на території Словечансько-Овруцького кряжу. Ми використовуємо цей регіон як модельний через надзвичайно високу різноманітність оселищ і нові знахідки локалітетів Hedera helix. Ландшафтна й видова різноманітність кряжу вища, ніж на будь-якій іншій території Полісся. Матеріалами дослідження стали стандартні геоботанічні описи. Дослідження тривало з 2004 по 2018 р. Для оцінки середовища використовували метод синфітоіндикації. Антропогенну оцінку здійснювали за допомогою визначення гемеробії (антропотолерантності) угруповань за шкалою Дідуха-Хом’яка. Синфітоіндикаційний аналіз проводили з використанням програми Simargl 1.12.Наші дослідження показали, що вид присутній в екотопах із вузькою амплітудою показників екологічних факторів. Hedera helix на території Словечансько-Овруцького кряжу трапляється в умовах стенотипних умов (перекриття 3 % синфітоіндикаційної шкали) в екосистемах з автотрофним блоком у вигляді асоціації Stellario holosteae-Carpinetum betuli (клас Carpino-Fagetea). Однак поруч наявні території, які мають подібні екологічні умови, але чомусь не зайняті Hedera helix. Пошук відповіді на це питання потребує більш глибоких досліджень
Вплив N-ацетилцистеїну на рухову активність геміпаркінсо-нічних щурів, викликану ін’єкцією агоніста дофамінових рецепторів
Get PDFThe muscle contraction during labor activity is accompanied by motor and postural disorders as a results of their fatigue or chronic pain. It is known, that in the process of muscle fatigue development the metabolism is disturbed, products of incomplete oxidation of oxygen – peroxide, free radicals, oxygen ions – are formed. The cells protection from such damage is provided by the antioxidant system. In the field of sport physiology, in the study of muscle fatigue, exogenous antioxidant such as N-acetylcysteine (NAC) is widely used, which accelerates the muscles recovery process after their fatigue. The aim of this study was to detect the preventive effect of a previous injection of NAC on the development of muscle fatigue in a non-anesthetized animal with experimental hemiparkinsonism during prolonged circulatory movements induced by the injection of apomorphine (AM).The studies were conducted on the Wistar-Kyoto line rats, which caused a one-sided destruction of the dopaminergic (DA) upright system of the brain by injection of 8 μg 6-hydroxidophan dissolved in 4 μl of physiological solution with the addition of 0,1 % of ascorbic acid, which inhibits the oxidation of neurotoxin.Animals behavioral reactions to the dopaminomimetics injection were an indirect test for the DA-neurons degeneration level in the middle brain. After seven days of 6-hydroxidophanum administration, the animals were divided into the groups: 1 control animals, which caused intense circulatory movements by injection of apomorphine (0,5 mg / kg) (n = 6); 2–rats, which were injected 0.5 ml of physiological solution (n = 6) one hour prior to the injection of AM; 3–animals that were injected with an N-acetylcysteine solution (150 mg / kg) (n = 6) an hour before the injection of AM.By comparing behavioral tests in rats in three groups, it can be assumed that the decrease in the number of rotation in the control group rats and the animals with the prior injection of the physiological solution was not due to the finish of the apomorphine action, but due to the development of muscle fatigue during prolonged circulatory movements. At the same time, in the rats of the third group, after the application of NAC, there was no decrease in the average number of rotation. This may indicate the activation of the antioxidant defense activity in response to prolonged muscular activity, and the NAC can be considered as a powerful activator of protective mechanisms which reduce the fatigue of skeletal muscle.Мета роботи – виявити профілактичний ефект попередньої ін’єкції N-АЦ на розвиток м’язової втоми в неанестезованої тварини з експериментальним геміпаркінсонізмом під час тривалих циркуляторних рухів, викликаних ін’єкцією апоморфіну (АМ).Дослідження проводили на щурах лінії Вістар-Кіото, у яких викликали однобічне руйнування дофамінергічної (ДА) висхідної системи мозку за допомогою ін’єкції 8 мкг 6-гідроксидофаміну, розчиненого в 4 мкл фізіологічного розчину з додатком 0,1 % аскорбінової кислоти, яка гальмує окислення нейротоксину. Поведінкові реакції тварин на ін’єкцію дофаміноміметика апоморфіну були непрямим тестом на ступінь дегенерації ДА-нейронів середнього мозку. Через сім днів після введення 6-гідроксидофаміну тварин розділили на такі групи: 1 – контрольні тварини, у яких викликали інтенсивні циркуляторні рухи за допомогою ін’єкції апоморфіну (0,5 мг/кг) (n = 6); 2 – щури, яким за годину до ін’єкції АМ вводили 0,5 мл фізіологічного розчину (n = 6); 3 – тварини, яким за годину до ін’єкції АМ вводили розчин N-ацетилцистеїну (150 мг/кг) (n = 6).Порівнюючи поведінкові тести на щурах у трьох групах, можемо припустити, що зменшення числа обертів щурів контрольної групи й тварин із попередньою ін’єкцією фізіологічного розчину відбувалося не через припинення дії апоморфіну, а через розвиток м’язової втоми під час тривалих циркуляторних рухів. Водночас у щурів третьої групи після застосування N-АЦ зниження середньої кількості обертів не спостерігали. Це може вказувати на активацію захисної дії антиоксидантної системи у відповідь на тривалу м’язову активність, а N-АЦ можна розглядати як потужний активатор захисних механізмів, спрямованих на зниження втоми скелетних м’язів
Дослідження морфологічних ознак видів роду Echinacea (L.) Moench. при інтродукції в умови Кременецького ботанічного саду
Get PDFThe article covers the introduction of species of the genus Echinacea in the conditions of the Kremenets' Botanical Garden. The purpose of the work was to study the morphological and biological features of the genus Echinacea at the introduction into the conditions of the Kremenets' Botanical Garden. The objectives of the research were to establish biometric and morphometric indices of shoots, leaves and flowering of generative individuals of different species of the genus Echinacea. The description of the natural and climatic conditions of introduction is given. The botanical descriptions of the three most common types of the genus are given, the analysis of the biometric parameters of the shoots is given. It has been established that young generative plants E. paradoxa have a lower height and diameter of the stem in the third year of vegetation, and a smaller number of generative shoots per plant with 1 or 2 inflorescences on the shoal, as compared to other species. Morphometric parameters of leaves of different species of Echinacea were analyzed, and it was established that the height of plants, diameter of the stem, length of the petiole can be attributed to the signs of species variability of the genera Echinacea. At the same time, the width of the leaf blade is not a distinct feature. According to the phenological observations, it has been established that E. paradoxa, the earliest E. purpurea, blooms under the conditions of the Kremenets' Botanical Garden. The duration of flowering is the longest for E. purpurea. The most intensive flowering is specific for in E. purpurea.У статті висвітлено питання інтродукції видів роду Echinacea в умови Кременецького ботанічного саду. Мета роботи – комплексне дослідження морфобіологічних особливостей видів роду Echinacea при інтродукції в умови Кременецького ботанічного саду. Завдання досліджень – установити біометричні та морфометричні показники пагонів, листків і цвітіння генеративних особин різних видів роду Echinacea. Наведено характеристику природно-кліматичних умов регіону інтродукції. Подано ботанічні описи трьох найбільш поширених видів роду, здійснено аналіз біометричних параметрів пагонів. Установлено, що молоді генеративні рослини E. рaradoxa на третій рік вегетації мають меншу висоту, діаметр стебла та кількість генеративних пагонів на рослину з 1-м або 2 суцвіттями на пагоні, порівняно з іншими видами. Проаналізовано морфометричні параметри листків різних видів Ехінацеї, установлено, що до ознак видової мінливості рослин роду Echinacea можна віднести висоту рослин, діаметр стебла, довжину черешка. Водночас ширина листкової пластинки не є чіткою видовою ознакою. За даними фенологічних спостережень установлено, що найпершою в умовах Кременецького ботанічного саду зацвітає E. рaradoxa, найпізніше – E. purpurea. Тривалість цвітіння найдовша в E. purpurea. Найбільш інтенсивно цвітіння проходить в E. purpurea
Large Chicory aphid (Uroleucon cichorii (Koch, 1855): Sterrnorhyncha: Aphididae) – Invasive Alien Aphid Species in the Fauna of Belarus
Get PDFПроаналізовано результати афідологічних публікацій про перші реєстрації великої цикорієвої попелиці (Uroleucon cichorii (Koch)) в країнах Європи. Вид за межами континенту відзначений у Передній і Центральній Азії, Кореї. У Білорусі U. cichorii є чужорідним видом, який здійснив експансію із Середземномор’я після успішної натуралізації й становлення кормової рослини – цикорію звичайного (Cichorium intybus L.) – як фонового елементу рудеральної та сегетальної рослинності.У результаті обробки багаторічних (1986–2018 рр.) зборів на території всіх адміністративних областей Білорусі складено карту реєстрацій U. cichorii. Найбільшу кількість реєстрацій відзначено в липні–серпні, що опосередковано відображає сезонну динаміку популяційної чисельності. Велика цикорієва попелиця є відкритоживучою меристемофільною нетератогенною формою, належить до гербобіонтної фітобіонтної екологічної групи попелиць, в умовах Білорусі – спеціалізований монофаг цикорію звичайного. Біологічний цикл – повний, нормальний однодомний. Шкодить цикорію як декоративній, лікарській і сільськогосподарській культурі.Uroleucon cichorii (Insecta: Hemipteroidea: Rhynchota: Sternorrhyncha: Aphididae) is an invasive alien species in the fauna of Belarus. In 1854 the species has been described by C. L. Koch from Germany. For the first time U. cichorii has been noted in Great Britain in 1876, in Estonia – 1894, in Romania – 1896, in Italy – 1900, in Belgium – 1901, in Crimea – 1903, in Latvia – 1924, in Poland –1930, in Netherlands – 1939, in Finland – 1941, in Ukraine – 1945, in France – 1948, in Sweden – 1949, in Norway – 1953, in Denmark – 1954, in Moldavia – 1955, in Austria – 1956, in Czech – 1958, in Hungary – 1959, in Bulgaria – 1960, in European Russia – 1962–1964, in Bosnia and Herzegovina – 1963, in Serbia – 1963, in Lithuania – 1963–1980, in Macedonia – 1964, in Switzerland – 1967, in Spain – 1971, in Sicily –1973, in Corsica – 1973, in Balearic Islands (Mallorca) – 1982, in Belarus – 1986 and Greece – after 1992. It is obvious that this chronological list describes a history of aphidological research rather than spreading of the invider across the European regions. As considered, the species has Mediterranean origin. Outside of Europe the species is known from Near East as well as Central Asia, Korea and North America. As host plants U. cichorii s.str. uses common chicory (Cichorium intibus L.) and related species of Cichorieae (Asteraceae). The species is known as a pest of common chicory (including leaf chicory) and endive. For the first time U. cichorii has been registered in 1986. At present the species is common for C. intibus growing on roadsides and in other ruderal biotopes. During 1986–2018 U. cichorii has been registered in the all regions of the Republic of Belarus. The map of geographic points of registrations is given. It is obvious that the invider’s expansion in the regions of Belarus is finished. The species is holocyclic and monoecious. Feeding on forage plants contributes to the loss of a significant amount of plastic substances, which leads to their dehydration and slow growth, and, as a result, a slight deformation of the stem. U. cichorii does not initiate the deformation of leaf blades and the premature dying off of the inflorescences, and also does not lead to the formation of galls. Perennial data show the appearance of fundatrices from overwintering eggs in the third decade of April – the first decade of May. Further a series of successive parthenogenetic generations and the growth of colonies occur. The winged females are recorded in July–August. The appearance of winged males and normal females occurs in September – the first decade of October. The eggs are deposited in the end of October. The largest peak in the number of U. cichorii registrations occurs in July–August
Вплив «акутравматичного зубця» аудіограми на нейромережі головного мозку ветеранів ООС із черепно-мозковою травмою під час тестування зорової оперативної пам’яті
Get PDFAs of today, Ukraine has developed a tendency to increase the hearing problems of national servicemembers, who have fallen into an area of sound wave. Therefore, the purpose of our work was to study the effect of acoustic traumatic and «acoustic peak» on traumatic brain injury (TBI) while testing visual working memory. 18 KNU students of Taras Shevchenko (control group) and 11 servicemembers with TBI and right-sided hearing loss - patients of the rehabilitation center «Military sanatorium of Ukraine «Pusha Vodytsya»» adopted part in study. We have found that patients with right-sided hearing loss can have a «acoustic peak», as well as it can be missing. It was found that when testing the visual working memory in the control group, the effect of the level of complexity of stimulus was found only for the levels of complexity of more than 5 stimulus, that were presented for memorization, and only for the left hand. In the group without «acoustic peak» the level of difficulty had a significant effect on the number of errors, both left and right hands, in comparison with the control group, the number of errors the left hand was significantly greater for 2–4 stimulus and the reaction time with the left hand was significantly larger for all levels of complexity. In the group with «acoustic peak», there was no significant effect of the level of complexity on the number of errors with the left and right hands. However, they made a larger number of errors and had a longer reaction both hands at all levels of difficulty compared with the control group and made more mistakes of the right hand with longer response time for 7 stimulus compared with the non-«acoustic peak» group. In the control group, at the level of complexity up to 5 geometric figures, a ventral system of visual working memory was discovered and when the complexity of the task was overcome, processes of «top-down» control and decision-making were activated. In the group of patients without «acoustic peak» only the ventral system of visual memory was revealed, while in the group of patients with «acoustic peak» was chaotic activation at different levels of complexity of various zones, which are related to the perception of visual stimuli, memory, retrieval and decision-making processes, as a result, an adequate and effective system of visual working memory was not created. Thus, raising the thresholds for auditory sensitivity by 4/6 kHz and, that is, the presence of a «acoustic peak» can be considered a specific marker of deeper damage to the structures of the brain.У контрольній групі при рівні складності до п’яти фігур виявлено вентральну систему візуальної оперативної пам’яті, а за підвищення складності завдання – активацію процесів top-down контролю. У групі без «акутравматичного зубця» виявлено лише вентральну систему зорової оперативної пам’яті, а в групі з «акутравматичним зубцем» – хаотичну активацію на різних рівнях складності різноманітних зон, у результаті чого не була створена адекватна система зорової оперативної пам’яті. Підвищення порогів слухової чутливості на 4/6 кГц і формування «акутравматичного зубця» аудіограми можна вважати специфічним маркером більш глибоких уражень структур головного мозку при ЧМТ та акутравмі
Філогенетичний аналіз деяких таксонів Однодольних за даними порівняльної морфології квітки
Get PDFAccording to the evolutionary-morphological analysis of the flower by studied taxa, 39 features were identified that will be formalized and used for phylogenetic analysis of the species. Among the features we have discovered there are features of the flower vascular anatomy, the internal structure and vertical zonality of gynoecium, the structure of septal nectar. Most signs of gynoecium and flower vascular anatomy were used for cladistic analysis at the first time. There were study 11 genus (Sansevieria Thunb., Dracaena Vand. ex L., Asparagus L., Ruscus L., Polygonatum Mill., Convallaria L., Maianthemum L., Anthericum L., Cordyline Comm. еx R. Br., Chlorophytum Ker Gawl., Ruscus L.). The evolutionary-morphological analysis and cladistic analysis of the studied species gave some different results in relation to the affinity of the studied taxa, although they allowed for the formation of clear organization levels and morphological types of perianth, androecium and gynoecium. The cladistic analysis was performed using TNT 1.1. (Goloboff et al., 2008). The search for the optimal and shortest cladogram by the maximum parsimony method was performed by heuristic search.За даними проведеного еволюційно-морфологічного аналізу квітки досліджених таксонів було виявлено 39 ознак, які можна формалізувати і використати для філогенетичного аналізу видів. У числі виявлених нами ознак є особливості васкулярної анатомії квітки, внутрішної структури та вертикальної зональності гінецея, структури септального нектарника. Більшість ознак гінецея та васкулярної анатомії квітки використані для кладистичного аналізу вперше. Досліджені представники 11 родів (Sansevieria Thunb., Dracaena Vand. ex L., Asparagus L., Ruscus L., Polygonatum Mill., Convallaria L., Maianthemum L., Anthericum L., Cordyline Comm. еx R. Br., Chlorophytum Ker Gawl., Ruscus L.). Еволюційно-морфологічний аналіз та кладистичний аналіз досліджених видів дали дещо різні результати щодо спорідненості досліджених таксонів, хоча дозволили сформували уявлення про чітко виражені рівні організації та морфологічні типи оцвітини, андроцею та гінецею
До історії вивчення прісноводної малакофауни Закарпатської області
Get PDFFreshwater malacofauna of Transcarpathia until today remains poorly understood and our research is aimed to contribute data on solution of this problem. This article presents an analytical review of the available literature data concerning the knowledge of freshwater molluscs fauna of the Transcarpathian region. The list of all species of freshwater molluscs (gastropods and bivalves) that were observed or have been collected by different authors in the territory during the 19-21 centuries is presented. Altogether the list contains 86 species of freshwater gastropods from 13 families and 33 species of bivalves, which belong to 2 families. One species, Viviparus rossmaessleri (Bourguignat, 1880) is only indicated as a possible resident of the area. Status of other species that are mentioned in the analyzed literature require further clarification, as in species of independence, and about the real presence of them in the area. The presence of some of them was confirmed as a result of our revisions of the malacological collections of natural institutions of Ukraine. A significant number of names (species) are listed in this article, by a modern classification (World Register of Marine Species), reduced to synonyms, common species, so such a taxa number, which is indicated in the literature, in our opinion, is overestimated. In this article we do not aim to reduce this list, but only based on literature data, showing the general picture of the composition of the molluscs fauna of this region. Our further work will be aimed at the systematic study of the freshwater molluscs fauna of the Transcarpathian region, based on our own sampling from this area that were carried out during the years 2016-2019. This should add more reliable evidences in assessment of the species diversity of the freshwater malacofauna of the Transcarpathian region. As a result, the whole list of all species of freshwater molluscs available on the territory will be presented, taking into account modern views on their taxonomy.Прісноводна малакофауна Закарпаття до сьогоднішнього часу залишається маловивченою і наші дослідження спрямовані на вирішення цієї проблеми. Дана стаття представляє аналітичний огляд наявних літературних відомостей щодо вивченості прісноводної малакофауни Закарпатської області. У ній наведено перелік всіх видів прісноводних молюсків (черевоногих та двостулкових), які відмічались або були зібрані різними авторами на території дослідження впродовж 19-21 ст. Загалом перелік включає 86 видів прісноводних черевоногих молюсків з 13 родин та 33 види двостулкових, які належать до 2 родин. Один вид, Viviparus rossmaessleri (Bourguignat, 1880), вказується лише як можливий мешканець території дослідження. Решта видів, які згадуються у проаналізованій літературі потребують подальшого уточнення, як щодо видової самостійності, так і щодо реальної наявності їх у регіоні. Значна кількість назв (видів) перерахованих у цій статті, за сучасною системою (World Register of Marine Species), зводиться до синонімів загальноприйнятих видів, тому така їх кількість, яка зазначається в літературі на нашу думку є значно перебільшеною. У цій статті ми не ставимо перед собою мету скоротити цей перелік, а лише, спираючись на літературні матеріали, показуємо загальну картину щодо складу малакофауни регіону. Подальша наша робота буде спрямована на систематичне вивчення прісноводної малакофауни Закарпаття, опираючись на власні збори з території дослідження, які проводились впродовж 2016-2019 років. У подальшому це повинно додати наукової певності в оцінці видового складу прісноводної малакофауни Закарпатського регіону
Вплив температури на ріст і життєздатність міцелію штамів мікофільного гриба Cladobotryum dendroides
No full textThe influence of temperature in interval -18±0,3°С - 45±0,3°С on growth rate, colony morphology and mycelia vitality of 5 strains Cladobotryum dendroides is considered. The strains were isolated from Agaricus bisporus carpophores which were affected by cobweb disease. It was demonstrated that the temperature 25±0,3°С was optimal for growth of all strains on potato glucose agar medium. The growth rate was decreased in 65-120 times under conditions of temperature increase from 25±0,3°С to 31±0,3°С. The growth rate was decreased in 3-5 times under conditions of temperature decrease from 25±0,3°С to 18±0,3°С. The temperature 35±0,3°С was critical for the growth of 3 from 5 investigated strains, and the temperature 34±0,3°С was critical for the growth of others. It was found, that the temperatures -18±0,3°С, 5±0,3°С and 15± 0,3°С have fungistasis action for all C. dendroides strains. It was shown that temperature increase (30±0,3°С, 31±0,3°С, 34±0,3°С) results in changes of morphological characteristics of mycelia: edge of colony becomes irregular, the colony color changes from yellow or light yellow to rose, dark brown or dark cherry, the riversum color – from yellow on dark brown or dark cherry.У статті представлені результати досліджень впливу різних значень температур (від 18±0,3°С до 45±0,3°С) на швидкість росту, морфологію колоній та життєздатність міцелію 5 штамів Cladobotryum dendroides, що виділені з уражених павутинною цвіллю плодових тіл їстівного гриба Agaricus bisporus. Установлено, що оптимальною температурою для всіх штамів на картопляно-глюкозному агаризованому середовищі була 25±0,3°С. Збільшення температури на 6°С (с 25±0,3°С до 31±0,3°С) спричинило значне зменшення швидкості росту – для різних штамів – у 65–120 разів. Зниження температури на 7°С (с 25±0,3°С до 18±0,3°С) не настільки негативно вплинуло на швидкість росту досліджених штамів – цей показник знизився в 3–5 разів, порівняно зі швидкістю росту при оптимальній температурі. Установлено, що температура 35±0,3°С була критичною для росту міцелію трьох із 5 досліджених штамів, а для двох інших штамів значення критичної температури було на 1°С нижче й становило 34±0,3°С. Продемонстровано, що міцелій жодного з досліджених штамів C. dendroides не ріс при температурах -18±0,3°С, 5±0,3°С і 15± 0,3°С. Однак при перенесенні культур в умови оптимальної температури ріст відновився. Швидкість росту при цьому незначно відрізнялася від відповідних ростових показників штамів, культивованих при оптимальній температурі. Отже, показники температур -18±0,3°С, 5±0,3°С та 15±0,3°С спричиняють фунгістатичну дію на ріст міцелію досліджених штамів C. dendroides. У результаті дослідження впливу температури на морфологічні особливості росту міцелію штамів C. dendroides установлено, що при підвищенні температури інкубації (30±0,3°С, 31±0,3°С, 34±0,3°С) колонії всіх штамів набувають характерних морфологічних ознак: край колонії стає нерівним, колір колонії змінюється з блідо-жовтого або жовтого на рожевий, темно-бурий чи темно-вишневий, реверзум змінює колір із жовтого на темно-бурий або темно-вишневий
Грегарина Gigaductus exiguus (Gigaductus) паразитує в турунах Calathus melanocephalus (Carabidae) в умовах центральної частини степової зони України
No full textThe article presents the species identification and variability of indices of morphometric indices for the species Gregaductus exiguus (Gigaductus) Wellmer, 1911, as a parasite of the intestinal tract of one of the mass species of ground beetles Calathus melanocephalus (Carabidae) Linnaeus, 1758. The result of the work is a morphometric analysis of 27 Gregarin indices determine the size of the parasite's cell, under the conditions of four typological ecosystems in the central part of the steppe zone of Ukraine. C. melanocephalus is defined as the most massive among the territorial conditions with different types of geobotanical formations and anthropogenic technogenic pressure. The level of invasion of Gregarin is closely related to the level of moisture within each trial area, which is formed under special microrelief conditions in the study sites. The interrelations between the indices of morphometric species identification of apicomplexes from their total number per one unit of the host have been revealed. Common methods of field entomology and laboratory studies are used to determine apicomplexes of the intestinal tract of ground beetles. Microscopy of the stomach tract of ground beetles uses a physiological solution that reduces the error of the osmotic pressure on the membrane of the gregarine cell while fixing the basic metric indicators of the form of the gregarins, which are the main indicators for the reliable identification of single-cell parasites to the taxonomic genus and species. The maximum and minimum rates of invasion were revealed. The most invasion by parasites was found in the conditions of the first trial area, the dolin-beam type of the landscape of the wall type forest. The number of individuals is 11,0 % of the total sample of entomological material, 27,2 % of them are infected, 30,7 % of males and 25,0 % of females. Population dynamics here is more stable, which causes a high number of infected individuals. The least indicator of infestation is characterized by a forest-park zone of the third trial area. The density of the population is 18,6 % of the total sample of C. malanocephalus among trial plots, the number of infected individuals is 15,1 %, the males among them are 23,0 %, and females – 10,0 %. In the conditions of this trial area, the pronounced anthropo-technogenic influences on the host and parasite are significant. There were no significant differences between the invasion in the sex structure of the population for the study period and separately for each month. All the same, a non-linear distribution of the number of parasites per one unit of the host is recorded in connection with gender. Among the main morphometric indicators, metric characteristics and their proportional relationship were used to reliably determine the appearance of apicomplexes of parasites. The work includes one table of morphometric indices and nine microphotographs of trophozoites and syzygia for Gigaductus exiguus from the stomach path of ground beetles. In the tabular data are given indexes of species identification with the indication of the minimum and maximum values.У статті приведемо видову ідентифікацію та варіативність індексів морфометричних показників для виду грегарин Gigaductus exiguus (Gigaductus) Wellmer, 1911 як паразита кишкового тракту одного з масових видів турунів Calathus melanocephalus (Carabidae) Linnaeus, 1758. Результатом роботи є морфометричний аналіз 27 показників грегарин, які визначають розміри клітини паразита, в умовах чотирьох типологічних екосистем у центральній частині степової зони України. C. melanocephalus визначено як найбільш масовий серед територіальних умов із різним типом геоботанічних формувань та антропотехногенного пресингу. Рівень інвазії грегаринами тісно пов’язаний із рівнем вологи в межах кожної пробної площі, який формується в особливих умовах мікрорельєфу на ділянках дослідження. Виявлено взаємозв’язк між показниками морфометричної видової ідентифікації апікомплексних із їх загальною чисельністю на одну одиницю господаря. Використовуються загальноприйняті методи польової ентомології та лабораторних досліджень при визначенні апікомплексних кишкового тракту турунів. При мікроскопії шлункового тракту турунів використовується фізіологічний розчин, який зменшує похибку осматичного тиску на мембрану клітини грегарини при фіксації основних метричних показників форми грегарин, які є основними показниками для достовірної ідентифікації одноклітинних паразитів до таксономічного роду та виду. Виявлено максимальні й мінімальні показники інвазії. Найбільша інвазія паразитами виявлена в умовах першої пробної площі, придолинно-балочного типу ландшафту пристінного типу лісу. Кількість особин становить 11,0 % від загальної вибірки ентомологічного матеріалу, із них заражено 27,2 %, самців – 30,7 %, самок – 25,0 %. Популяційна динаміка тут виражена більш стабільно, що зумовлює високе число заражених особин. Найменшим показником зараженості характеризується лісопаркова зона третьої пробної площі. Щільність популяції становить 18,6 % від загальної вибірки C. malanocephalus серед пробних площ, кількість заражених особин – 15,1 %, самців серед них – 23,0 %, а самок – 10,0 %. В умовах цієї пробної площі значно виражений антропотехногенний вплив на хазяїна та паразита. Достовірних відмінностей між інвазією в структурі популяції за статевою ознакою не виявлено за період дослідження й окремо за кожний місяць. Однаково фіксується нелінійний розподіл кількості паразитів на одну одиницю хазяїна у зв’язку зі статевою ознакою. Серед основних морфометричних показників використані метричні характеристики і їх пропорційне співвідношення, для достовірнішого визначення виду апікомплексних паразитів. Робота включає одну таблицю морфометричних індексів та дев’ять мікрофотографій трофозоїтів і сизигіїв для Gigaductus exiguus зі шлункового тракту турунів. У табличних даних наведемо індекси видової ідентифікації з позначенням мінімальних і максимальних величин
Моніторинг популяцій раритетних видів судинних рослин Черемського природного заповідника (Західне Полісся, Україна)
Get PDFThe results of the inventory of the populations status of rare vascular plants with different levels of protection (international, national and regional) in the wetland area of Cheremskyi Nature Reserve have been established. Among them two species (Dactylorhiza incarnata (L.) Soó and Hammarbya paludosa (L.) O. Kuntzeand) are listed for Addition ІІ CITES. Six species (Carex chordorrhiza Ehrh., D. incarnata, H. paludosa, Salix lapponum L., Scheuchzeria palustris L., Utricularia intermedia Hayne) are protected according to the Red Data Book of Ukraine (2009). Two species (Carex limosa L. and Drosera rotundifolia L.) are regionally rare for the Volyn region. The populations of model plant species have been assessed by structural and functional parameters, which it is advisable to choose as the criteria for determination of their condition in the process of conducting monitoring research. The population of D. rotundifolia covers almost the entire bog, the projective cover of the species is up to 5 %. The population of C. limosa is thriving and does not need any additional conservation measures. A high adaptive potential of C. chordorrhiza was noted, which allows the species to spread quite effectively to different parts of the bog massif, which differ by the degree of trophicity. In the investigated territory S. palustris is noted by a rather high-frequency of occurrence, its projective cover in some places reaches 10 %. In the mesotrophic areas of the Cheremske bog, in hollows, U. intermedia forms small population loci, the area of which for the most part does not exceed 0,25 cm2. On an area of about 50 m2, only young individuals of S. lapponum were found, spreading diffusely at a distance of 2−3 m from each other. The H. paludosa population locus occupies a small area of 16 m2 in the community of a meso-oligotrophic plant complex with a predominance of small sedges and a dense sphagnum cover. The generative individuals of the species have a medium and low level of vitality. D. incarnata in the territory of the bog is rather sporadic – the population area reaches 5000 m2 with a sparsely-diffuse spatial location. The obtained results are summarized and practical recommendations are developed regarding the application of the proposed methodologies for the study of selected criteria for the status of the rare species populations during their monitoring on the territory of the Cheremskyi Nature Reserve, which is the basis of the science-based criteria for the sozological management.Наведено результати оцінки стану популяцій восьми раритетних видів судинних рослин із різними рівнями охорони (міжнародним, національним і регіональним) для території водно-болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника. Серед них два види − (Hammarbya paludosa (L.) O. Kuntze та Dactylorhiza incarnata (L.) Soó) − уключено до Додатка ІІ CITES. Шість видів − (Carex chordorrhiza Ehrh., D. incarnata, H. paludosa, Salix lapponum L., Scheuchzeria palustris L., Utricularia intermedia Hayne) − перебувають під охороною Червоної книги України; два − (Carex limosa L., Drosera rotundifolia L.) − регіонально рідкісні для Волинської області. На популяціях модельних видів рослин проведено апробацію інформативності диференційних й інтегральних ознак популяцій, які доцільно обрати за критерії визначення їх стану в процесі проведення моніторингових досліджень. Площа популяції D. rotundifolia охоплює практично все болото, проективне покриття виду становить до 5 %. Популяція C. limosa є процвітаючою, жодних додаткових заходів зі збереження не потребує. Відзначено високий адаптивний потенціал C. chordorrhiza, що дає змогу виду досить ефективно поширюватися на різні ділянки болотного масиву, відмінні за ступенем трофності. На досліджуваній території S. palustris відзначається доволі високою частотою трапляння, його проективне покриття подекуди досягає 10−15 %. На мезотрофних ділянках Черемського болота, у мочажинах й у вікнах серед різнотрав’я U. intermedia формує невеличкі популяційні локуси, площа яких здебільшого не перевищує 0,25 см2. На площі близько 50 м2 виявлено виключно молоді особини S. lapponum, поширені розсіяно-дифузно на віддалі 2−3 м одне від одного. Популяційний локус H. paludosa займає невелику площу 16 м2 у складі мезооліготрофного рослинного комплексу з переважанням дрібних осок та щільного сфагнового покриття. Генеративні особини виду мають низький та середній рівні життєвості. D. incarnata на території масиву поширена доволі спорадично – площа популяції досягає 5000 м2 із розсіяно-дифузним просторовим розміщенням. Узагальнено отримані результати й розроблено практичні рекомендації щодо застосування пропонованих методик дослідження вибраних критеріїв стану популяцій раритетних видів рослин під час їх моніторингу на території Черемського природного заповідника, що є основою науково обґрунтованих критеріїв созологічного менеджменту