English and American Studies (E-Journal, Dnipro National University ) / Англістика та Американістика
Not a member yet
336 research outputs found
Sort by
СТИЛІСТИЧНЕ ВТІЛЕННЯ ДИХОТОМІЇ ПРИРОДА – VERSUS ЦИВІЛІЗАЦІЯ В РОМАНІ М. ЕТВУД «ОСЯГНЕННЯ»
Having been developed recently, Canadian literature reached rapid results and its representatives gained international popularity. In the article the tendencies at to Margaret Atwood’s creative works in the contemporary literary science as one of the most popular among the Canadian writhers of the XX-XXIst century are studied. Her works, unfortunately, are still poorly studied on the territory of our country. Her novel “Surfacing” made her famous as a writer to whom the embodiment of such true-Canadian topics as a woman’s look to the problems of modern society, dichotomy woman-man, a person as an embodiment of civilized society in contradiction with nature, the search of personal “I” lost in the modern society, the problem of selfidentification as an individual and national identity of a Canadian. M.Atwood became famous for her personal look to the reality: by the eyes of the woman who does not want to live like that, wants to deprive the feeling of a victim. Such a character reflects M.Atwood’s ideas. Studying the peculiarities of the novel, stylistic embodiment of the maim topicality helps to find out the peculiar features which influence the Canadian writers’ creativity, distinguishing nationalpeculiarities which are excepted and influenced the individual style due to the use of different stylistic devices: antithesis, parallel constructions, repetitions, polisyndeton, metaphors, epithets, simile, alliteration, gradation, use of colloquialisms and vulgarisms, short sentences, etc. It was found out the scholars who deal with M.Atwood’s creative works thematic and stylistic peculiarities in Ukraine and abroad.В последние десятилетия литература Канады достигла быстрого развития, а ее представители получили международное признание. В статье были рассмотрены тенденции в отношении изучения творчества М. Этвуд в современном литературоведении как одного из наиболее известных канадских писателей ХХ–ХХІ столетия, литературное наследие которых, к сожалению, и сегодня остается малоизученым на территории нашей страны. Роман «Постижение» принес успех автору, для которого характерно использование исконно канадских тем: женского вигляда на проблемы современного общества, дихотомии женщина – мужчина, человек как олицетворение цивилизации в борьбе с природой, поиска утраченного в современном обществе собственного «я», изолированности человека, проблемы самоидентификации себя як индивидуума, национального признания себя как канадца и т.д. М. Этвуд прославилась благодаря использованиюсобственного взгляда на реальность: глазами женщины, которая не желает так жить, стремится избавиться от ощущения жертвы. Такая героиня – носительница и выразительница мыслей самой М. Этвуд. Изучение особенностей романа М. Этвуд «Постижение», особенно стилистическая оригинальность тематики, может помочь в выяснении черт, которые влияют на творчество писателей Канады, а также прояснить национальные особенности, которые являются признанными и отразились на индивидуальном стиле писательницы благодаря использованию разнообразных лингвостилистических приемов: антитезы, параллельных конструкций, повторов, полисиндетона, метафор, эпитетов, сравнений, аллитерации, градации, использованию коротких предложений, коллоквиализмов и вульгаризмов. Были определены ученые, которые занимаются изучением тематического и стилистического своеобразия романистики писательницы в Украине и за рубежом.В останні десятиріччя література Канади досягла великого розвитку, а її представники отримали міжнародне визнання. У статті було розглянуто тенденції щодо вивчення творчості М. Етвуд в сучасному літературознавстві як однієї з найвідоміших канадських письменниць ХХ–ХХІ століття, літературне надбання яких, на жаль, і сьогодні залишається маловивченим на теренах нашої країни. Роман «Осягнення» приніс їй успіх як письменниці, для якої характерно втілення суто канадських тем: жіночий погляд на проблеми сучасного суспільства, дихотомія жінка – чоловік, людина як уособлення цивілізації у боротьбі з природою, пошук втраченого в сучасному суспільстві особистого «я», ізольованості людини, проблема самоідентифікації себе як індивідума та національного визнання себе як канадця тощо. М. Етвуд стала відомою завдяки втіленню особистого погляду на реальність: очами жінки, яка не бажає такого існування, прагне позбутися самовідчуття жертви. Така героїня є носієм та виразником думок самої М. Етвуд. Вивчення особливостей роману М. Етвуд «Осягнення», зокрема стилістичного втілення головної тематики, допомагає у з’ясуванні особливостей, які впливають на творчість письменників Канади, та уточненні національних особливостей, які є визнаними й відбилися на її індивідуальному стилі завдяки використанню різних лінгвостилістичних прийомів: антитези, паралельних конструкцій, повторів, полісиндетону, метафори, епітетів, порівнянь, алітерації, градації, вживанню коротких речень, колоквіалізмів та вульгаризмів тощо. Визначено науковців, які вивчають тематичну та стильову своєрідність романістики М. Етвуд в Україні та за кордоном
МОВНА ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ WORK В МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
Contemporary linguistics shows great interest to interrelations between the process of thinking and actual communication. The present article deals with cognitive linguistics through the prism of which linguistic representation of the concept WORK in the British English and German phraseological worldviews is revealed. The topicality of the research is conditioned by many factors, such as the insufficient number of works on this narrow topic in both foreign and national scientific literature, high interest towards interrelations between cognitive processes and the language, and cultural proximity of the two languages the phraseological worldviews of which are studied. During the research, various scientific methods have been used. The most essential are sociolinguistic, quantitative, descriptive and comparative ones. Practical material searched out from a number of lexicographical sources was distributed and described according to the frame method suggested by M. Alefirenko. The results of the research demonstrate both common features and differences of the concept WORK perception by British and German people. The article may be of particular interest for those studying cognitive linguistics, the British English and/or German languages, British and/or German verbalization of the units through, as well as for teachers and students of tertiary education institutions.Современное языкознание демонстрирует повышенный интерес ко взаимосвязи между процессам мышления и непосредственным процессом общения. Данная статьясвязана с когнитивной лингвистикой, сквозь призму которой раскрывается лингвистическая репрезентация концепта WORK в британской английской и немецкой фразеологической картинах мира. Актуальность данного исследования обусловлена многими факторами, такими как недостаточное количество работ, посвящённых этой узкой теме в отечественном и зарубежном научном процессе, высокий интерес ко взаимосвязи между когнитивными процессами и языком, а также культурной близостью двух языков, чьи фразеологические картины мира изучаются. Во время исследования были использованы разнообразные научные методы. Наиболее весомыми из них являются социолингвистический, количественный, дескриптивный и компаративный. Практический материал, отобранный с помощью лексикографических источников, был распределён и описан по методу фреймового анализа, разработанному М. Алефиренко. Результаты данного исследования демонстрируют общие и различные черты восприятия концепта WORK британским и немецким народами. Статья может представлять интерес для изучающих когнитивную лингвистику, британский английский и/или немецкий языки, особенности вербализации концептов в британском и/или немецком менталитете, атакже для преподавателей и студентов высших учебных заведений.Сучасне мовознавство демонструє підвищений інтерес до взаємозв’язку між процесами мислення та безпосереднім процесом спілкування. Дана стаття пов’язана із ког-нітивною лінгвістикою, крізь призму якої розкривається лінгвістична репрезентація концепту WORK у британській англійській та німецькій фразеологічних картинах світу. Актуальність даного дослідження зумовлена багатьма факторами, наприклад, недостатньою кількістю робіт з цієї вузької теми у вітчизняному та закордонному науковому процесі, високим інтересом до взаємозв’язку між когнітивними процесами та мовою, а також культурною близькістю двох мов, чиї фразеологічні картини світу вивчаються. Протягом дослідження було використано різноманітні наукові методи. Найбільш вагомими з них є соціолінгвістичний, кількісний, описовий та компаративний. Практичний матеріал, зібраний за допомогою лексикографічних джерел, був розподілений та описаний за методом фреймового аналізу, запропонованим М. Алефіренко. Результати даного дослідження демонструють спільні та відмінні риси сприйняття концепту WORK британським та німецьким народами. Стаття може представляти інтерес для тих, хто вивчає когнітивну лінгвістику, британську англійську та/або німецьку мови, особливості вербалізації концептів у британському та/або німецькому менталітеті, а також для викладачів та студентів вищих навчальних закладів
ЛОЛ ЯК ОСОБЛИВЕ ЛІНГВІСТИЧНЕ ЯВИЩЕ
The article deals with a relevant problem as the language of the Internet is becoming more and more influential. More and more texts are being written in some of Internet languages so the philologists have to pay attention to such sublinguistic forms however funny and stupid they may seem at first sight. The language of the Internet has been studied for a long time, anyway we consider that the analysis of peculiarities of the Internet language in connection with usual text is worth special attention. The purpose of this paper is to analyze the Lolspeak as a problem for linguistic study and to give special consideration to this type of the Internet slang from the point of view of its grammar and spelling. LOL is sort of a term which refers to a group of words named abbreviations or acronyms. It was used historically as a very restricted notion but appears to be widely used now practically in all other forms of computer-mediatedcommunication, in private correspondence and even in literature. A specific feature of lolcat style is the usage of lolcat images. These cats perform characteristically human actions or use various gadgets including computers. These texts emotion load is expressed by the capitalisation and exclamation, or by some means of creolized English. To summarize the linguistic peculiarities of lolspeak we enumerate them like this: a) spelling; b) syntax; c) lexicon. The article proved the existence of a specific sublanguage of contemporary English which has got the abbreviated name LOL. There are various deciphering and variants of this term. The Lolspeak seems to be spoiled or broken as it has a certain system of misspelling, extraordinary syntactic structure and new words. The necessity of LOL study is explained by its spread in colloquial correspondence and steady moving into many other language and speech layers. The prospects of the research are seen in defining the optimal way of translation of LOL texts.Рассмотрена актуальная проблема, поскольку язык Интернета становится все более влиятельным. Все больше и больше текстов пишется на некоторых языках Интернета, поэтому филологам приходится обращать внимание на такие субязыковые формы, какими бы смешными и глупыми они ни казались на первый взгляд. Язык Интернета изучается давно, однако мы считаем, что анализ особенностей языка Интернета применительно к обычному тексту заслуживает особого внимания. Цель данной статьи – проанализировать лолспик как проблему для лингвистического изучения и уделить особое внимание этому типу интернет-сленга с точки зрения его грамматики и правописания.LOL – это своего рода термин, который относится к группе слов, называемых аббревиатурами или акронимами. Исторически это использовалось как очень ограниченное понятие, но сейчас оно широко используется практически во всех других формах компьютерной коммуникации, в частной переписке и даже в литературе. Особенностью стиля lolcat является использование изображений кота. Эти кошки выполняют типично человеческие действия или используют различные устройства, включая компьютеры.Эмоциональная нагрузка текстов выражается заглавными буквами и восклицанием или некоторыми средствами креолизованного английского языка. Обобщая лингвистические особенности lolspeak, мы перечисляем их следующим образом: а) орфография; б) синтаксис; в) лексика. Таким образом, в статье доказано существование специфического подъязыка современного английского языка, получившего сокращенное название LOL. Перспективы исследования видятся в определении оптимального способа перевода текстов LOL.Розглянуто актуальну проблему, оскільки мова Інтернету стає все більш впливовою. Дедалі більше текстів пишеться мовами Інтернету, тому філологам доводитьсязвертати увагу на такі субмовні форми, якими б смішними та дурними вони не здавалися на перший погляд. Мова Інтернету вивчається давно, але ми вважаємо, що аналіз особливостей мови Інтернету у зв’язку зі звичайним текстом вартий особливої уваги.Мета цієї роботи – проаналізувати Lolspeak як проблему для лінгвістичного вивчення та приділити особливу увагу цьому типу Інтернет-сленгу з точки зору його граматики та орфографії. LOL – це своєрідний термін, який належить до групи слів, названих абревіатурами або акронімами. Історично воно використовувалося як дуже обмежене поняття, але наразі воно широко застосовується практично в усіх інших формах комп’ютерного опосередкованого спілкування, у приватному листуванні та навіть у літературі. Особливістю стилю lolcat є використання зображень котів. Ці коти виконують характерні для людини дії або використовують різні пристосування, включаючи комп’ютери. Навантаження емоцій цих текстів виражається великими літерами та окликом або креолізованою англійською мовою. Щоб узагальнити мовні особливості lolspeak, ми перелічили їх так: а) правопис; б) синтаксис; в) лексика. Тож lolspeak має певну систему орфографічного написання, надзвичайну синтаксичну структуру та нові слова. Необхідність вивчення LOL пояснюється його поширенням у розмовній відповідності та неухильним переходом до багатьох інших мовних шарів. Перспективи дослідження вбачаються у визначенні оптимального способу перекладу текстів LOL
КОРПУСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НОМІНАТИВНОГО ПОЛЯ КОНЦЕПТУ LANGUAGE POLICY IN EDUCATION ЯК СКЛАДОВОЇ КОНЦЕПТУ LANGUAGE POLICY
This article is dedicated to the corpus research in order to establish the nominative field of the concept. The relevance of the study is the need to examine the nominative field of the concept not only by conducting a semantic analysis of dictionary definitions, but also on the materials of texts created by native speakers. This corpus research is particularly concerned with the determination of the nominative field of the concept by analysing part of the English discourse. The article analyses the concept LANGUAGE POLICY in educational discourse on the basis of scientific articles and official texts with the particular focus on the study of the educational language policy. The purpose of this research is to establish discourse information about the concept LANGUAGE POLICY IN EDUCATION.This study has been conducted on the basis of the created corpus of texts and analysed using the computer program AntConc. During this scientific research, 26 texts related to the given topic have been selected and on the basis of these texts the proprietary corpus of texts has been created.This analysis has been conducted in three stages: during the first stage, the texts involved in this study have been identified. During the second stage, the word list has been developed and analysed. During the third stage, the results of the study have been presented schematically, where the key verbalizers of the concept LANGUAGE POLICY IN EDUCATION have been identified, and it has been found that both the key nominations and the close periphery are formed by lexical units that are directly related to education.Осуществлено корпусное исследование с целью установления номинативного поля концепта. Актуальность исследования заключается в необходимости установления номинативного поля концепта не только путем проведения семантического анализа словарных дефиниций, но и на материале текстов, созданных носителями языка.Это корпусное исследование предполагает определение номинативного поля концепта путем анализа части англоязычного дискурса. В статье был проанализирован концепт LANGUAGE POLICY в образовательном дискурсе на материале научных статей и официальных текстов, посвященных исследованию образовательной языковой политики. Целью этой научной работы было установление дискурсной информации об исследуемом концепте.Это исследование было проведено на базе созданного корпуса текстов и проанализировано с помощью компьютерной программы AntConc. Во время проведения этой научной работы было выделено 26 текстов, связанных с заданной тематикой, и на основе таких текстов был создан собственный корпус текстов.Этот анализ был провен в три этапа: на первом этапе были определены тексты, которые были задействованы в этом исследовании. На втором этапе был устанеовлен ипроанализирован «список слов»; на третьем этапе результаты исследования были предоставлены в схематическом виде, где были определены ключевые номинанты концепта LANGUAGE POLICY IN EDUCATION и установлено, что ключевые номинации, так же как и ближнюю периферию, образуют лексические единицы, которые непосредственно связаны со сферой образования.Здійснено корпусне дослідження з метою встановлення номінативного поля концепту. Актуальність дослідження полягає у необхідності встановлення номінативногополя концепту не лише шляхом проведення семантичного аналізу словникових дефініцій, а й на матеріалі текстів, створених носіями мови. Це корпусне дослідження передбачає визначення номінативного поля концепту шляхом аналізу частини англомовного дискурсу. У статті було проаналізовано концепт LANGUAGE POLICY в освітньому дискурсі на матеріалі наукових статей та офіційних текстів з дослідження освітньої мовної політики. Метою цієї розвідки було встановлення дискурсної інформації про досліджуваний концепт.Це дослідження було проведено на базі створеного корпусу текстів та проаналізовано за допомогою комп’ютерної програми AntConc. Під час проведення цієї науковоїрозвідки було виокремлено 26 текстів, пов’язаних із заданою тематикою, та на основі таких текстів було створено власний корпус текстів.Цей аналіз було проведено в три етапи: на першому етапі було визначено тексти, які було залучено до цього дослідження. На другому етапі було встановлено та проана-лізовано «список слів». На третьому етапі результати дослідження було проілюстровано у схематичному вигляді, де було визначено ключові номінанти концепту LANGUAGE POLICY IN EDUCATION та встановлено, що ключові номінації, так само як і ближню периферію, утворюють лексичні одиниці, які безпосередньо пов’язані зі сферою освіти
СВОЄРІДНІСТЬ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ В ПОЛІТИЧНОМУ ЕСЕ Р. МЕНАССЕ «EUROPÄISCHER LANDBOTE»
The article focuses on the interpretation of the features of the journalistic style of R. Menasse – the world famous Austrian writer, the discoverer of the European Union asa subject of aesthetic comprehension in world literature, who sharply raised a number of problematic issues of the political reality of the coexistence of European states. These include such as the ratio of the concepts of national interest, national power, nationalism; the possibility of the existence of democracy at the supranational level; the relationship between the elite and democracy; the national bureaucracy and the administrative apparatus of the EU and others, which are practically not affected so far in literary journalism. The concept of the article proceeds from the idea of Menasse’s mentality as a European writer as Europeanist, rooting in the minds of contemporary readers the realities of a new, supranational thinking. In undertaking a revision of the prevailing stereotypes of the EU as a restrictive and bureaucratic institution, Menasse draws on his own research undertaken to create an independent view of the EU’s activities. The writer’s vivid impressions are combined with reflections on the history of European countries and reliable judgments about the practical functioning of the EU. The engaged narrator Menasse sets out his objective concept of an intellectual and an independent thinker, relying on the evidence-based logic of facts and figures, which nowhere become an end in themselves, but illustrate a consistent and rigorous argumentation. The narrator-educator Menasse is characterized by completeness of formulations, frankness of position, honest attitude towards the reader. Thanks to the stylistic skill of the author, the essay develops into an analytical and journalistic compendium in which political objectivism and the power of persuasion dominate.Исследование сосредоточено на интерпретации особенностей публицистического стиля Р. Менассе – всемирно известного австрийского писателя, первооткрывателятемы Европейского Союза как предмета эстетического осмысления в мировой литературе, остро поставившего ряд проблемных вопросов политической реальности сосуществования европейских государств. К их числу относятся такие, как соотношение понятий национальный интерес, национальная держава, национализм; возможность существования демократии на наднациональном уровне; взаимоотношения элиты и демократии; национальная бюрократия и административный аппарат ЕС и другие, практически не затронутые до сих пор в литературной публицистике. Концепт статьи исходит из представления о ментальности Менассе как писателя-европеиста, укореняющего в сознании читателей-современников реалии нового, наднационального мышления. Предпринимая ревизию сложившихся стереотипов ЕС как ограничительной и бюрократической институции, Менассе опирается на собственное исследование, предпринятое в целях создания независимого представления о деятельности ЕС. Живые впечатления писателя сочетаются с рефлексиями об истории стран Европы и достоверными суждениями о практическом функционировании деятельности ЕС. Ангажированный повествователь Менассе излагает свою объективную концепцию интеллектуала и независимого мыслителя, опираясь на доказательную логику фактов и цифр, которые нигде не становятся самоцелью, а иллюстрируют последовательную и строгую аргументацию. Для нарратора-просветителя Менассе характерны законченность формулировок, откровенность позиции, честное отношение к читателю. Благодаря стилевому мастерству автора ессе перерастает в аналитико-публицистический компендиум, в котором доминируют политический объективизм и сила убеждения.Дослідження зосереджено на інтерпретації особливостей публіцистичного стилю Р. Менассе – всесвітньо відомого австрійського письменника, першовідкривача темиЄвропейського Союзу як предмета естетичного осмислення у світовій літературі, який гостро поставив ряд проблемних питань політичної реальності співіснування європейських держав. До їх числа належать такі, як співвідношення понять національний інтерес, національна держава, націоналізм; можливість існування демократії на наднаціональному рівні; взаємини еліти і демократії; національна бюрократія і адміністративний апарат ЄС та інші, практично не порушені досі в літературній публіцистиці. Концепт статті виходить із уявлення про ментальність Менассе як письменника-европеїста, який вкорінює у свідомості читачів-сучасників реалії нового, наднаціонального мислення. Роблячи ревізію сформованих стереотипів ЄС як обмежувальної і бюрократичної інституції, Менассе спирається на власне дослідження, розпочате з метою створення незалежного уявлення про діяльність ЄС. Живі враження письменника поєднуються з рефлексіями про історію країн Європи і достовірними судженнями про практичне функціонування діяльності ЄС. Ангажований оповідач Менассе викладає свою об’єктивну концепцію інтелектуала і незалежного мислителя, спираючись на доказову логіку фактів і цифр, які ніде не стають самоціллю, а ілюструють послідовну і строгу аргументацію викладу. Для наратора-просвітителя Менассе характерні закінченість формулювань, відвертість позиції, чесне ставлення до читача. Завдяки стильовій майстерності автора есе переростає в аналітико-публіцистичний компендіум, в якому домінують політичний об’єктивізм і сила переконання
ІНТЕНЦІЇ АДРЕСАНТА У ТУРИСТИЧНОМУ РЕКЛАМНОМУ ДИСКУРСІ
The present investigation is carried out in the framework of cognitive linguistics. The addresser’s intention in modern English tourism advertising discourse is under analysis. The topicality of the paper lies in the necessity to study the cognitive addresser-addressee interaction in discourse. The paradigm of research methods used for a complex analysis of the addresser’s intention in tourism advertising discourse helps to gain the end-goal.The object of the analysis is the tourism advertising discourse and the subject is its cognitive and psycholinguistic resources. Within the addresser-addressee interaction in the tourism advertising discourse the addressee encodes his/her intention aimed at a particular addressee and the addressee’s task is to identify and decode that intention and accept or reject the addresser’s intentions conveyed in the message. When creating text messages without the addressee’s participation the addresser takes into account the idealized concept of the advertised tourism object (product) to effectively influence the addressee. The addresser’s intention has a significant influence on the variety of functional properties.We consider that intention is a cognitive means to influence the addressee. The addresser in the tourism advertising discourse plays the role of the communicative leader with theintention to affect the addressee’s recognition and motivate him/her to “purchase” advertised tourist product.Moreover, the end-goal of this manipulation is also to stipulate addressees to leave a positive feedback on the quality of services of the tourist agency. Advertising texts in the tourism industry are motivated, holistic, meaningful, and emotionally marked, therefore they constitute a communicative unity that includes information, evaluation and motivation functions. The tourism advertising discourse is an addressee-oriented discourse with cognitive, affective, suggestive and connotative impact on a potential tourist.Данное исследование выполнено в рамках когнитивной лингвистики, цель которого заключается в определении реализации интенции адресанта в современном англоязычном туристическом рекламном дискурсе. Актуальность исследования обусловлена необходимостью изучения когнитивных измерений адресантно-адресатного взаимодействия в дискурсе, для чего использована парадигма методов исследования, которые способствовали комплексному описанию интенций адресанта в англоязычном туристическом рекламном дискурсе.Объект анализа – современный туристический рекламный дискурс английского языка. Предмет исследования – когнитивные и психолингвистические ресурсы современного англоязычного туристического рекламного дискурса. В адресантно-адресатных отношениях в туристическом рекламном дискурсе адресант кодирует смысл, который направлен на определенного адресата, задача которого, в свою очередь, состоит в декодировании смысла и принятии или отклонении интенций адресанта, которые передаются в сообщении.Адресант, создавая текст в отрыве от адресата, принимает во внимание идеализированное понятие о рекламируемом объекте для эффективного воздействия на адресата. В зависимости от интенции адресанта варьируются и функциональные свойства каждого из указанных типов.В процессе анализа установлено, что интенция адресанта выступает когнитивным конструктом при осуществлении воздействия на адресата. Адресант в туристическомрекламном дискурсе выполняет роль коммуникативного лидера. А его интенция заключается в использовании технологий, которые влияют на выбор адресата; в мотивации клиента к «покупке» предлагаемых туристических услуг; в реализации коммуникативных стратегий, направленных на манипулятивное воздействие пользователей туристических услуг, побуждение их также в дальнейшем оставлять положительный отзыв о качестве услуг туристической фирмы.Рекламные тексты сферы туризма являются мотивированными, целостными, содержательно-смысловыми и эмоционально окрашенными. Следовательно, они являются комплексным коммуникативным единством, которое включает информационную, оценочную и побудительную функции. Туристический рекламный дискурс – адресатно-ориентированный дискурс, в котором осуществляются когнитивное, аффективное, суггестивное и коннотативное воздействия на потенциального туриста.Дане дослідження виконано у рамках когнітивної лінгвістики, мета якого полягає у визначенні реалізації інтенції адресанта у сучасному англомовному туристично-му рекламному дискурсі. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення когнітивних вимірів адресантно-адресатної взаємодії у дискурсі, для чого використано парадигму методів дослідження, які сприяли комплексному опису інтенції адресанта в англомовному туристичному рекламному дискурсі.Об’єкт аналізу – сучасний туристичний рекламний дискурс англійської мови. Предмет дослідження – когнітивні та психолінгвістичні ресурси сучасного англомовного туристичного рекламного дискурсу. В адресантно-адресатних відносинах у туристичному рекламному дискурсі адресант кодує смисл, націлений на певного адресата, завдання якого полягає у декодуванні смислу та прийнятті або відхиленні інтенцій адресанта, які передаються у повідомленні.Адресант, створюючи текст у відриві від адресата, бере до уваги ідеалізоване поняття про рекламований об’єкт задля ефективного впливу на адресата. Залежно від наміру адресанта функціональні властивості кожного із зазначених типів варіюються. У процесі аналізу встановлено, що інтенція адресанта виступає когнітивним конструктом при здійсненні впливу на адресата. Адресант у туристичному рекламному дискурсі виступає комунікативним лідером. А його інтенція полягає у використанні технологій, які впливають на вибір адресата; у мотивації клієнта до «купівлі» пропонованих туристичних послуг; у реалізації комунікативних стратегій, спрямованих на маніпулятивний вплив користувачів туристичних послуг, що спонукатиме їх також у подальшому залишати свій позитивний відгук про якість послуг туристичної фірми.Рекламні тексти сфери туризму є мотивованими, цілісними, змістовно-смисловими та емоційно забарвленими. Отже, вони є комплексною комунікативною єдністю, якавключає інформаційну, оцінну та спонукальні функції. Туристичний рекламний дискурс – адресато-орієнтований дискурс, в якому здійснюється когнітивний, афективний,сугестивний та конотативний впливи на потенційного туриста
ЕКСПРЕСИВНІ ЗАСОБИ АВТОРСЬКИХ АФОРИЗМІВ
The article deals with the investigation of author’s aphorisms as one of the types of expressive compressed texts as well as their expressive means. In addition, the features of functioning of diverse means of aphorisms’ building typical to a certain author are considered in the article. Researches of expressive means in aphorisms are relevant both in synchrony and in diachrony: in the aspect of historical development, and also in view of peculiarities of author’s style. The expressive means in author’s aphorisms are, first of all, represented by stylistic devices as the expressive discourse is actualized through stylistics. In addition, expressive means in author’s aphorisms can be identified at all the language levels, namely, phonetic, lexical and grammatical, including morphological and syntactical ones. Thus, the expressive phonetic, lexical, grammatical and purely stylistic means have been analyzed in the examples of aphorisms by different authors in the article. The investigation of the aphorism itself has shown that in opinion of different linguists it is considered as a concise expressive text, capable of conveying a generalized but deep thought on various topics. The most common stylistic means, typical for various authors, having been distinguished in the aphorisms analyzed are metaphors and parallel constructions. Generally, the style of this or that author has its impact on the use of certainexpressive means in their aphorisms, but at the same time it depends on the topic aphorisms reveal and may be peculiar to several authors.Исследованы авторские афоризмы как одна из разновидностей экспрессивных сжатых текстов, а также их экспрессивных средств. Также рассмотрены особенностифункционирования разнообразных средств построения афоризмов, характерных для определенного автора. Исследования экспрессивных средств в афоризмах являются перспективными как в синхронии, так и в диахронии: в аспекте исторического развития, а также учитывая особенности авторского стиля. Экспрессивные средства в авторских афоризмах прежде всего представлены стилистическими приемами, поскольку экспрессивный дискурс актуализируется с помощью стилистики. Кроме того, выразительные средства в авторских афоризмах могут быть обнаружены на всех языковых уровнях, а именно фонетическом, лексическом и грамматическом, включая морфологический и синтаксический уровни. Таким образом, экспрессивные фонетические, лексические, грамматические и чисто стилистические средства были проанализированы на примерах афоризмов разных авторов. Исследование самого афоризма показало, что, по мнению разных лингвистов, он рассматривается как сжатый экспрессивный текст, способный передать обобщенную, но глубокую мысль на разные темы. Наиболее распространенными стилистическими средствами, типичными для различных авторов, которые были выделены в анализируемых афоризмах, выступают метафоры и параллельныеконструкции. Как правило, стиль того или иного автора влияет на использование определенных экспрессивных средств в их афоризмах, но в то же время зависит от темы, которую раскрывают афоризмы, и может быть присущим нескольким авторам.Досліджено авторські афоризми як один із різновидів експресивних стислих текстів, а також їх експресивних засобів. Також розглянуто особливості функціонуваннярізноманітних засобів побудови афоризмів, характерні для певного автора. Розвідки експресивних засобів у афоризмах є перспективними як у синхронії, так і в діахронії: в аспекті історичного розвитку, а також з огляду на особливості авторського стилю. Виразні засоби в авторських афоризмах, насамперед, представлені стилістичними прийомами, оскільки експресивний дискурс актуалізується за допомогою стилістики. Крім того, виразні засоби в авторських афоризмах можуть бути виявлені на всіх мовних рівнях, а саме фонетичному, лексичному та граматичному, включаючи морфологічний і синтаксичний рівні. Таким чином, експресивні фонетичні, лексичні, граматичні та суто стилістичні засоби було проаналізовано на прикладах афоризмів різних авторів. Дослідження самого афоризму показало, що, на думку різних лінгвістів, він розглядається як стислий експресивний текст, здатний передати узагальнену, але глибоку думку на різні теми.Найбільш поширеними стилістичними засобами, типовими для різних авторів, які були виділені в аналізованих афоризмах, є метафори та паралельні конструкції. Як правило, стиль того чи іншого автора впливає на використання певних експресивних засобів у їхніх афоризмах, але водночас це залежить від теми, яку розкривають афоризми, і може бути властивим кільком авторам
ІСТОРИЧНІ МЕЖІ Й ФІЛОСОФСЬКІ РИСИ БРИТАНСЬКОГО ПОСТПОСТМОДЕРНІЗМУ: ОКРЕСЛЮЮЧИ КОНЦЕПТ «CONNECTEDNESS»
In the paper, the author states that in the UK the emergence of theoretical compendia that represent and simultaneously revise the literary landscape of this country (as well as the United States), determines the necessity to outline the boundaries of the period, which in these works is defined as post-postmodernism. The latter concept has no clear theoretical explication and is discussed in the form of literary directions (altermodernism, digimodernism, metamodernism) that define new aesthetic and philosophical grounds that differ from postmodernism. In the paper, the author substantiates the historical boundaries of post-postmodernism, in particular emphasizing the factors that led to the formation of a new literary paradigm after 2000s. The ideas of British theorists on «realisms» in contemporary British literature have been developed with the emphasis on the presentation of new worldview models and identities in the contemporary British novels. A review of «The Routledge Companion to Twenty-First Century Literary Fiction» (edited by D. O’Gorman and R. Eaglestone) is represented, which gives a condensed view of the aesthetic and philosophical pursuits of the contemporary British novel. The transformation of the archetype of Home in the paradigm of the contemporary (postpostmodern) novel has been spotlighted. Attention is drawn to explaining the representation of «one’s own» and «another’s» («alien») concepts, which reconstructs the traditional idea of Home as a space of protection and security. The transcultural processes inherent in the British novel have been discussed. The new character of the worldview (based on the materials of the novels by D. Mitchell and M. Haddon) has been outlined, which gives reason to speak abouta special postpostmodern way of observing the reality and provide its interpretations. The outline of the corpus of epistemological problems in the contemporary British novel actualizes the experience of philosophy of I. Kant, which is emphasized primarily by British theorists, referring in their own interpretative models to this tradition of German classical philosophy, which becomes important for the post-postmodern novels since 2000s.В статье автор утверждает, что появление в Великобритании теоретических компендиумов, представляющих и одновременно ревизирующих литературный ландшафтэтой страны (а также США), детерминирует необходимость определения границ периода, определенного в указанных работах как постпостмодернизм. Последнее понятие не имеет четкой теоретической экспликации и представлено в виде литературных направлений и течений (альтермодернизм, диджимодернизм, метамодернизм), которые определяют новые эстетические искания и философский фундамент, отличный от постмодернистского. В представленной статье обоснованы исторические границы постпостмодернизма, в частности отмечены факторы, которые привели к формированию новой литературной парадигмы после 2000 года. Развиты идеи британских теоретиков о «реализмах» в современной британской литературе, отмечено представление новых мировоззренческих моделей и идентичностей в современном британском романе. Осуществлен обзор издания «The Routledge Companion to Twenty-First Century Literary Fiction» (edited by D. O’Gorman and R. Eaglestone), которое в конденсированной форме дает представление об эстетических и философских исканиях в лоне современного британского романа. Отмечена трансформация архетипа Дома в парадигме современного (то есть постпостмодернистского) романа. Внимание уделено репрезентации «своего» и «чужого», деконструирующей традиционное представление о Доме как пространстве защиты и безопасности. Отмечены транскультурные процессы, присущие британскомуроману. Определен новый характер мироощущения (на примере романов Д. Митчелла и М. Хэддона), что дает основания говорить об особом постпостмодернистском способе видения действительности и ее интерпретации. Определен корпус эпистемологических проблем в современном британском романе, актуализирующий философию И. Канта, что отмечают, прежде всего, сами британские теоретики, обращаясь в собственных интерпретационных моделях к данной традиции немецкой классической философии, приобретающей значимость для постпостмодернизма и представленной в мировосприятии персонажей британских романов после 2000-го года.У статті автор стверджує, що поява у Великій Британії теоретичних компендіумів, що репрезентують і водночас ревізують літературний ландшафт цієї країни (а такожСША), детермінує потребу окреслення меж періоду, який у зазначених працях визначений як постпостмодернізм. Останнє поняття не має чіткої теоретичної експлікації йпредставлено у вигляді літературних напрямів і течій (альтермодернізм, діджимодернізм, метамодернізм), які визначають нові естетичні шукання й філософський фундамент, відмінний від постмодерного. У представленій статті обґрунтовано історичні межі постпостмодернізму, зокрема наголошено на факторах, що спричинилися до формування нової літературної парадигми після 2000-го року. Розвинуто думку британських теоретиків про «реалізми» в сучасній британській літературі, наголошено на представленні нових світоглядних моделей та ідентичностей у сучасному британському романі. Здійснено огляд видання «The Routledge Companion to Twenty First Century Literary Fiction» (edited by D. O’Gorman and R. Eaglestone), який у конденсованій формі дає уявлення про естетичні й філософські шукання в лоні сучасного британського роману. Наголошено на трансформації архетипу Дому в парадигмі сучасного (тобто постпостмодерністського) роману. Увагу приділено з’ясуванню репрезентації «свого» й «чужого», що деконструює традиційне уявлення про Дім як простір захисту й безпеки. Наголошено на транскультурних процесах, властивих британському роману. Окреслено новий характер світовідчуття (на матеріалах романів Д. Мітчелла й М. Геддона), що дає підстави говорити про особливий постпостмодерністський спосіб бачення дійсності та її інтерпретації. Окреслення корпусу епістемологічних проблем у сучасному британському романі актуалізуєдосвід філософії І. Канта, на чому наголошують передусім самі британські теоретики, звертаючись у власних інтерпретаційних моделях до цієї традиції німецької класичної філософії, що набуває значущості для постпостмодернізму і яка представлена у світосприйнятті персонажів британських романів після 2000-го року
ПРО ОДНУ ФОРМУ ПОЕТОЛОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ В ЛІРИЦІ ДЖИЛЛІАН АЛЛНАТ, КЕРОЛ ЕНН ДАФФІ, САЙМОНА АРМІТИДЖА
The aim of this paper was to consider one form of poetological reflexivity connected with the interaction of poetry with non-poetic discourses in the context of contemporary culture. Poetological reflexivity is understood here as foregrounding in poetry author’s contemplations dealing with the creative process, including such philological aspects as aesthetic criteria, normative cannons, relationship with the art of predecessors, interpretation of language expressive means, stylistic devices, poetic techniques (meter, rhyme, stanza, rhythmic modifiers) and others, incorporated into the texture of a poem. Such poems are often referred to as «metapoetic lyrics» or «metapoetry». Three poems by Gillian Allnutt, Carol Ann Duffy and Simon Armitage were analyzed from the point of view of language signs actualizing authors’ reflexivity concerning the relationship between poetic and non-poetic discourses. This problem, which has always been in the center of poets’ attention became especially acute today in the context of expanding mass media. The analysis of the poems revealed verbal and nonverbal markers of their authors’ reflexivity connected with the use of language means and discourse strategies of nonfiction registers, which appeared to be a productive resource for enrichment of poetic speech. These markers manifest themselves in a different way however all of them can be coordinated with their metapoetic function – expression of their authors’ understanding of poetry specifics.Проанализированы три стихотворения британских поэтов – Джиллиан Аллнат, Кэрол Энн Даффи, Саймона Армитиджа, объединённых общим мотивом авторскойрефлексии, относящейся к процессу порождения и бытования поэтического произведения в контексте современной культуры. Все три стихотворения принадлежат к такназываемой метапоэтической лирике, или метапоэзии, темой которых, по выражению Х. Вейнриха, является «своё собственное производство». Предметом авторской рефлексии являются такие аспекты творчества вообще и собственного языкового поведения в частности, как эстетические критерии, нормативные каноны, отношение к творчеству предшественников, логика повествования, отбор лексики, интерпретация выразительных и изобразительных средств языка, поэтической техники (метрика, рифмовка, строфика) и др. Рассмотрена одна из форм творческой рефлексии авторов трёх стихотворений, а именно: взаимодействие поэзии с нехудожественными (функциональными) регистрами современного английского языка, которое находит языковое выражение в тексте произведения, что является обязательным условием метапоэтической (поэтологической) лирики. В текстах анализируемых стихотворений обнаруживаются вербальные и невербальные знаки поэтологической рефлексии, связанные с использованием языковых средств и дискурсивных стратегий функциональных регистров, являющихся продуктивным ресурсом для развития и обогащения поэтической речи. Эти вербальные знаки функционируют по-разному в стихотворениях Аллнат, Даффи и Армитиджа, однако всеони соотносимы с их метапоэтической функцией – выражением глубинных представлений автора о специфике поэзии.Розглянуто три вірші британських поетів – Джилліан Аллнат, Керол Енн Даффі і Саймона Армітиджа, об’єднаних загальним мотивом авторської рефлексії щодо породження та побутування поетичного твору в контексті сучасної культури. Всі три вірша належать до так званої метапоетичної лірики, або метапоезії, яка, за висловом Х. Вейнріха, має темою «своє власне виробництво». Предмет авторської рефлексії становлять такі аспекти творчості і власної мовної поведінки, як естетичні критерії, нормативні канони, ставлення до мистецтва попередників, логіка оповіді, відбір лексики та її інтерпретація, трактування мовних виразних і образних засобів, поетичних технік (метрика, ритміка, строфіка) і таке інше. Проаналізовано одну з форм творчої рефлексії авторів трьох віршів, а саме: взаємодію поетичної мови з не-поетичними регістрами сучасної англійської мови, яка втілена в самому поетичному тексті, що є неодмінною умовою метапоетичної (поетологічної) лірики. На матеріалі трьох віршів досліджено мовні засоби та дискурсивні стратегії деяких функціональних регістрів, які використовуються авторами проаналізованих поезій як продуктивний ресурс для розширення і збагачення своєї поетичної мови. Вербальні знаки поетологічної рефлексії виявляють себе по-різному у творах Аллнат, Даффі і Армітиджа, оскільки їх розуміння творчого процесу індивідуальне, але всі вони співвіднесені з їх метапоетичною функцією – вираження глибинних уявлень автора про специфіку поезії
МОВНА АКТУАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ФАУНА В МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
The article gives the definition of a notion «concept» and presents its main interpretations in modern linguistic science. This article also describes the notion of «phraseologicalworldview» and its relation to the notion «concept». Based on the selected phraseological units that actualize the concept FAUNA in three languages – English, Spanish and Ukrainian, their analysis, comparison and classification were carried out. This allowed us to prove that the language actualization of the concept FAUNA, which is based on the material of the English, Spanish and Ukrainian phraseological units, is associated with the identification of national characteristics of the researched cultures. The peculiarities of the phraseological worldview of a particular language are influenced by linguistic and cultural factors, geographical location, customs and traditions of the country. Together with the peculiarities of the world perception of British, Spanish and Ukrainian people, these factors influence the language organization, human traits, ideas and meanings that are embedded in the concepts of various animals. In the course of the research, the main different and common features of the language actualization of the concept FAUNA in English, Spanish and Ukrainian phraseological worldviews have been discovered.В статье дано определение понятия «концепт», представлены его основные интерпретации в современной лингвистической науке. В данной работе также дано описание понятия «фразеологическая картина мира», его связь с понятием «концепт». На основе отобранных фразеологических единиц, которые актуализируют концепт ФАУНА в трех языках – английском, испанском и украинском, был проведен их анализ, сравнение и классификация. Это позволило доказать, что языковая актуализация концепта ФАУНА, которая базируется на материале фразеологических единиц английского, испанского и украинского языков, связана с выявлением национальных особенностей исследуемых культур. На особенности фразеологической картины мира того или иного языка влияют лингвокультурные факторы, географическое положение, обычаи и традиции страны. Все эти факторы вместе с особенностями мировосприятия британцев, испанцев и украинцев влияют на языковую организацию, на то, какие черты человеческого характера, идеи и значения заложены в концептах различных животных. В процессе исследования были установлены основные отличительные и общие черты языковой актуализации концепта ФАУНА в английской, испанской и украинской фразеологических картинах мира.У статті визначено поняття «концепт», представлено його основні інтерпретації у сучасній лінгвістичній науці. В даній роботі також описано поняття «фразеологічнакартина світу», його зв’язок з поняттям «концепт». На основі відібраних фразеологічних одиниць, що актуалізують концепт ФАУНА в трьох мовах – англійській, іспанськійі українській, було проведено їх аналіз, порівняння і класифікацію. Це дозволило довести, що мовна актуалізація концепту ФАУНА, що базується на матеріалі фразеологічних одиниць англійської, іспанської й української мов, пов’язана з виявленням національних особливостей досліджуваних культур. На особливості фразеологічної картині світу тієї чи тієї мови впливають лінгвокультурні фактори, географічне положення, звичаї та традиції країни. Всі ці фактори разом з особливостями світосприйняття британців, іспанців і українців впливають на мовну організацію, на те, які риси людського характеру, ідеї і значення закладено в концептах різних тварин. У процесі дослідження було встановлено основні відмінні та спільни риси мовної актуалізації концепту ФАУНА в англійській, іспанській і українській фразеологічних картинах світу