English and American Studies (E-Journal, Dnipro National University ) / Англістика та Американістика
Not a member yet
336 research outputs found
Sort by
«ГАМЛЕТ» В. ШЕКСПІРА У ПЕРЕКЛАДАХ ТА ТВОРЧОМУ ОСМИСЛЕННІ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ХІХ СТОЛІТТЯ
Get PDFThe article is devoted to a detailed analysis of the translations of the tragedy «Hamlet» by William Shakespeare in the context of the aesthetic views of Ukrainian writers of the nineteenth century. The idea that synchronous and diachronic consideration of the literary evolution of Hamlet’s image demonstrates the emergence of Hamletism as a certain aesthetic category is justified. A comparative analysis of the translations of Hamlet by Ukrainian authors was carried out. On the basis of research, it is established that the translator, as well as the reader, finds itself «between» texts of different cultures and literatures, that is, in a situation of complete uncertainty, cultural «border», by performing a double hermeneutic act of «decoding» «one’s» and «another’s» tradition available in the original and in its translation. The author concludes that Shakespeare at the world-philosophical level was close to the Ukrainian translators of the XIX century: the writers considered in Shakespeare’s works a timeless universality and a prehistoric dimension of the human personality, a peculiar human «monad», which can be different in different ways. It was observed that Ukrainian translators are united not only by language innovation, the attraction of deep layers of the Ukrainian language, but also the sole purpose – the cultural revival of the state through the revival of the language.Детально проанализированы переводы трагедии «Гамлет» Уильяма Шекспира в контексте эстетических взглядов украинских писателей XIX века. Обоснована идеяо том, что синхронное и диахронное рассмотрение литературной эволюции образа Гамлета демонстрирует возникновение гамлетизма как определенной эстетической категории. Проведен компаративистический анализ переводов «Гамлета» украинских авторов. На основе исследования установлено, что переводчик, как и читатель, оказывается «между» текстами разных культур и литератур, то есть в ситуации полной неопределенности, культурного «пограничья», осуществляя двойной герменевтический акт «раскодирования» «своей» и «чужой» традиции, имеющейся в оригинале и в его переводе. Автор приходит к выводу, что Шекспир на мировоззренчески-философском уровне был близок украинским переводчикам XIX века: писатели разглядели в шекспировском произведении надвременную универсальность и надисторическое измерение человеческой личности, своеобразную человеческую «монаду», которая может по-разному реализовываться в каждом новом историческом времени. Было прослежено, что украинских переводчиков объединяет не только языковое новаторство, привлечение глубоких слоевукраинского языка, но и единая цель – культурное возрождение государства через возрождение языка.Зроблено детальний аналіз перекладів трагедії «Гамлет» Вільяма Шекспіра у контексті естетичних поглядів українських письменників ХІХ століття. Обґрунтовано ідеюпро те, що синхронний та діахронний розгляд літературної еволюції образу Гамлета демонструє виникнення гамлетизму як певної естетичної категорії. Проведено компаративістичний аналіз перекладів «Гамлета» українських авторів. На основі дослідження встановлено, що перекладач, як і читач, опиняється «між» текстами різних культур і літератур, тобто в ситуації цілковитої невизначеності, культурного «пограниччя», здійснюючи подвійний герменевтичний акт «розкодування» «своєї» і «чужої» традиції, наявної в оригіналі і в його перекладі. Автор доходить висновку, що Шекспір на світоглядно-філософському рівні був близьким українським перекладачам ХІХ століття: письменники розгледіли у шекспірівському творі понадчасову універсальність і надісторичний вимір людської особистості, своєрідну людську «монаду», яка може по-різному реалізовуватися в кожному новому історичному часі. Було простежено, що українських перекладачів поєднує не тільки мовне новаторство, залученнянайглибших шарів української мови, а й єдина мета – культурне відродження держави через відродження мови
ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
Get PDFEducation is a determining factor in the socio-economic development of the information society. Digitalization is gradually reforming all spheres of life, and most actively, theeducational system. Today, there is a clear need to learn foreign languages, and the use of digital tools in teaching is a new trend in education. Educational technologies go beyond the usual multimedia tools, as the current generation of students has challenged educators to use cutting-edge channels of communication with young people to co-create educational content on existing networks. Gamification of tasks, virtual classrooms, online courses have become a reality, so the teacher is obliged to engage them as effectively as possible in the educational process in higher educational institutions.Образование является решающим фактором развития информационной среды. Диджитализация наполняет все сферы нашей жизни, а особенно – образовательнуюсистему. Сегодня есть потребность изучать иностранные языки и использование цифровых технологий в преподавании является основной тенденцией в образовании. Образовательные технологии выходят за пределы обычных мультимедийных средств. Современное поколение студентов имеет преподавателей, перед которыми встает проблема использовать передовые цифровые технологии, чтобы создать образовательный контент в социальных сетях. Геймификация заданий виртуальные классы, онлайн курсы стали реальностью. Перед преподавателями возникает задание вовлекать студентов высших учебных заведений в учебный процесс наиболее эфективно.Освіта є вирішальним чинником розвитку інформаційного суспільства. Діджиталізація заповнює усі сфери життя, а особливо активно – освітню систему. Сьогодні існуєпотреба вивчати іноземні мови і використання цифрових засобів у викладанні є новою тенденцією в освіті. Освітні технології виходять за межі звичайних мультимедійних засобів. Сучасне покоління студентів має освітян, перед якими постає проблема використовувати передові комунікаційні технології, щоб створити освітній контент в існую-чих соціальних мережах. Геймифікація завдань, віртуальні класи, онлайн курси стали реальністю. Отже, викладачі змушені залучати студентів вищих навчальних закладіву навчальний процес якнайефективніше
ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ: ГЛОБАЛЬНІ РЕАЛІЇ СУЧАСНОСТІ
Get PDFThis paper addresses to common problems of training a generation of students with clip thinking, fluent in IT‑technologies and modern gadgets. This generation grew up surrounded by constantly improving digital technologies, accompanied by the media, which constantly provides the viewer with information mainly of entertaining or intimidating nature (talk shows, sitcoms, TV shows, contests, games, constantly interrupted by commercials, news, etc.). As a result, the brain is rebuilt, adapting to reality, and a new type of thinking arises – the socalled ‘Clip thinking’, which is characterized by fragmentation, non-linearity, emotionality, quick switching from one topic to another, illogicality. In accordance with this, the features of students’ thinking, over the years of rapid technological progress and the development of the media, have acquired new characteristics. Unlike the previous generation with digital thinking, which is characterized by rationality, ability to think algorithmically and multitasking, students with clip thinking need new approaches in teaching and preparing them for future professional activities. Given the above, it is necessary to create a new teaching technology that will contribute to the quality training of a new generation of future foreign language teachers.Рассмотрены особенности профессиональной подготовки поколения студентов с клиповым мышлением, свободно владеющих IT‑технологиями и современными гаджетами. Это поколение росло в окружении постоянно совершенствующихся цифровых технологий, в сопровождении СМИ, которые постоянно представляют зрителю информацию, в основном, развлекательного или устрашающего характера (ток-шоу, ситкомы, сериалы, конкурсы, игры, новости и т.д) постоянно прерывающуюся рекламными роликами. В итоге мозг перестраивается, адаптируясь к реальности, и возникает новый тип мышления – так называемое «клиповое мышление» (‘Clip thinking’), которому характерны фрагментарность, нелинейность, эмоциональность, быстрое переключение с одной темы на другую, алогичность. В соответствии с этим, особенности мышления студентов за годы стремительного технического прогресса и развития СМИ приобрели новые характеристики. В отличие от предыдущего поколения с цифровым мышлением, которому присущи рациональность, алгоритмичность и многозадачность, студенты с клиповым мышлением нуждаются в новых подходах в обучении и подготовке их к будущей профессиональной деятельности. Учитывая вышесказанное, необходимо создание новой технологии обучения, которая будет способствовать качественной подготовке нового поколения будущих учителей иностранных языков.Розглянуто особливості професійної підготовки покоління студентів з кліповим мисленням, які вільно володіють IT‑технологіями та сучасними гаджетами. Це покоління росло в оточенні цифрових технологій, які постійно удосконалюються, в супроводі ЗМІ, що постійно представляють глядачеві інформацію, в основному, розважальногоабо страхітливого характеру (ток-шоу, сіткоми, серіали, конкурси, ігри, новини і т.д) яка постійно переривається рекламними роликами. В результаті мозок перебудовується, адаптуючись до реальності, і виникає новий тип мислення – так зване «кліпове мислення» (‘Clip thinking’), якому характерні фрагментарність, нелінійність, емоційність, швидке переключення з однієї теми на іншу, алогічність. Відповідно до цього, особливості мислення студентів, за роки стрімкого технічного прогресу і розвитку ЗМІ набули нових характеристик. На відміну від попереднього покоління з цифровим мисленням, якому притаманні раціональність, алгоритмічность і багатозадачність, студенти з кліповим мисленням потребують нових підходів у навчанні та підготовці їх до майбутньої професійної діяльності. З огляду на вищесказане, необхідно створення нової технології навчання, яка буде сприяти якісній підготовці нового покоління майбутніх вчителів іноземних мов
ТЕОРІЯ ПЕРЕКЛАДУ ДЕКОНСТРУКЦІОНІСТІВ: ВИДИМІСТЬ РІЗНИЦІ
Get PDFThe paper focuses on the challenge deconstructivist theory constitutes for translation via an analysis of Derrida’s theory that revised not only the «violent hierarchy» of the ‘original – translation’ but also the keystones of translatability: equivalency, adequacy, formal correlation, etc., arguing that translation, in the conventional use of the term, is impossible. From the perspective of deconstruction it is viewed only as a powerful tool in unveiling the plurality of the text’s meaning that makes invisible différance visible. Untranslatability in Derrida’s use of the term does not imply that translators should not translate. It simply implies that it is impossible to produce the plurality of the source text in a translation. Derrrida, Paul de Man, Foucault, Jonathan Culler, J. Hillis Miller et al. criticize the traditional views of translation by eliminating equivalence from the purpose of the translation. The focus is on the complex set of relations between the two texts. The article investigates the issue providing explanations for new approaches to translational phenomena through discussion of Derridian ideas on the variation of meanings advocated in his resonant article «Des Tours de Babel». Derrida redefines translation, calling into question any approach as «reproduction», suggesting that translation can be viewed only as deferring the original text without any possibility to grasp what the original text aimed to tell. He argues that deconstruction and translation are phenomena of the same order and one cannot talk about the reproduction of what does not exist. Rather, there is a reason to talk about «unrepresentability.» The deconstructivists gave a fundamentally different dimension to the old translation problem, casting doubt on traditional theories, demonstrating the illusory nature of any attempt to find the meaning of how to read, interpret or translate.Рассмотрены новые подходы к изучению проблем перевода в аспекте влияния идей деконструктивизма, пересмотревшего не только «жесткую иерархию» оригинал – перевод, но и такие центральные категории этой науки, как адекватность, эквивалентность, формальная корреляция и т. д., утверждая, что перевод в обычном понимании вообще невозможен. С точки зрения деконструкции он может рассматриваться только как необходимый инструмент для раскрытия множества значений текста, которые делают «видимыми невидимые различия». Непереводимость для Деррида не означает отказ от перевода, а лишь указывает на невозможность в переводе сохранить множественность вариантов значений исходного текста. В центре деконструктивистской теории перевода – внимание к сложности отношений между двумя текстами. Свои идеи Деррида изложил в резонансной статье «Вокруг вавилонских башен», предполагая, что перевод можно рассматривать только как «отсрочку» оригинала без какойлибо возможности понять его. Он утверждает, что деконструкция и перевод ‒ явления одного порядка. Именно в процессе перевода эта некая ускользающая суть, которую он называет différаnce, как раз и может быть отслежена. Ученый убежден, что нельзя говорить о репродукции того, чего не существует. Скорее, есть основание говорить о «непредставимости». Новое видится в том, что деконструктивисты придали принципиально иное измерение старойпроблеме, поставив под сомнение исходный тезис всех теорий, показав иллюзорность любой операции по поиску смысла, будь то чтение, интерпретация или перевод.Розглянуто нові підходи до вивчення проблем перекладу в аспекті впливу ідей деконструктивізму, який переглянув не тільки «жорстку ієрархію» оригінал ‒ переклад,але й такі центральні категорії цієї науки, як адекватність, еквівалентність, формальна кореляція тощо, стверджуючи, що переклад у звичайному розумінні взагалі неможливий, але він може розглядатися тільки як необхідний інструмент для розкриття безлічі значень тексту, які роблять «видимими невидимі відмінності». Неперекладність для Дерріда не означає відмову від перекладу, це лише вказує на неможливість у перекладі зберегти множинність варіантів значень оригінального тексту. У центрі деконструктивістської теорії перекладу ‒ увага до складнощів у відносинах між двома текстами. Свої ідеї Дерріда виклав у резонансній статті «Навколо вавилонських веж», припускаючи, що переклад можна розглядати тільки як «відстрочку» оригіналу без будь-якої можливості зрозуміти його. Він стверджує, що деконструкція і переклад ‒ явища одного порядку. Саме у процесі перекладу цю особливість, яку він називає différаnce, як раз і може бути відстежено. Вчений переконаний, що не можна говорити про репродукції того, чого не існує. Швидше, є підстави говорити про те, що не може бути «представлене». Нове полягає в тому, що деконструктівісти надали принципово інший вимір старій проблемі, поставивши під сумнів вихідну тезу всіх теорій, показавши ілюзорність будь-якої операції з пошуку сенсу будь то читання, інтерпретація або переклад
НАЦІОНАЛЬНА СВОЄРІДНІСТЬ КОНЦЕПТІВ HEART ТА SOUL В АНГЛІЙСЬКОМУ ФРАЗЕОЛОГІЧНОМУ ПРОСТОРІ: МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНИЙ АСПЕКТ
Get PDFThe research is dedicated to the investigation of the national peculiarities of the concepts heart and soul in the English, German and Ukrainian phraseological worldviews.The examined lexicographic and phraseological sources reveal that the frequency of use of phraseological units with the concept heart is approximately the same in Ukrainian, English and German. Moreover, the phraseological units with the concept heart are widely used in all the three languages and can express a wide range of meanings, connected with the emotional and psychological state of a person and the qualitative and evaluative characteristic of a person, both positive and negative. Thus, the research shows that phraseological units that verbalize the concept heart form an extremely used layer in the Ukrainian, German and English phraseology. Investigation of the concept soul in the Ukrainian, English and German worldviews demonstrates that the human body is considered to be the form of human existence, the soul holder. So, in a figurative meaning, the heart can be the symbol of the soul, its center. Therefore, in the phraseological worldviews of the studied languages, human’s soul, as well as heart, can describe a variety of human feelings, emotions and character traits. The research shows that the English language is not as rich in phraseological units that reflect the concept soul as the Ukrainian language. Thus, the greatest number of phraseological units actualizing the concept soul belongs to the Ukrainian phraseological heritage.Осуществлен анализ национальных особенностей концептов сердце и душа в английской, немецкой и украинской фразеологических картинах мира. На основании исследованных лексикографических и фразеологических источников можно утверждать, что частота употребления фразеологических единиц, актуализирующих концепт сердце, примерно одинакова в украинском, английском и немецком языках. Более того, фразеологические единицы с концептом сердце широко используются во всех трех языках и могут выражать широкий спектр значений, связанных с эмоционально-психологическим состоянием человека и характеристикой качеств личности: как положительных, так и отрицательных. Таким образом, исследование показывает, что фразеологические единицы с концептом сердце формируют чрезвычайно используемей пласт украинской, немецкой и английской фразеологии. Исследование концепта душа в украинской, английской и немецкой картинах мира показывает, что человеческое тело считается формой существования, вместилищем души. Так, в переносном смысле сердце может быть символом души, ее центром. Таким образом, во фразеологической картине мира изученных языков, душа человека, как и сердце, могут описывать различные человеческие чувства, эмоции и черты характера. Исследование показывает, что английский язык не так богат на фразеологические единицы с концептом душа, как украинский. Таким образом, наибольшее количество фразеологических единиц, вербализующих концепт душа, принадлежит украинскому фразеологическому фонду.Проаналізовано національні особливості концептів серце та душа в англійській, німецькій та українській фразеологічних картинах світу. На основі досліджених лексикографічних та фразеологічних джерел можна стверджувати, що частота вживання фразеологічних одиниць, які актуалізують концепт серце, приблизно однакова в українській, англійській та німецькій мовах. Більше того, фразеологічні одиниці з концептом серце широко використовуються в усіх трьох мовах і можуть виражати широкий спектр значень, пов’язаних з емоційно-психологічним станом людини та характеристикою людських чеснот: як позитивних, так і негативних. Таким чином, дослідження показує, що фразеологічні одиниці з концептом серце формують надзвичайно вживаний пласт української, німецької та англійської фразеології. Дослідження концепту душа в українській, англійській та німецькій картинах світу демонструє, що людське тіло вважається формою людського існування, вмістилищем душі. Так, у переносному значенні серце може бути символом душі, її центром. Тому у фразеологічних картинах світу вивчених мов душа людини, як і серце, можуть описувати різноманітні людські почуття, емоції та риси характеру. Дослідження показує, що англійська мова не така багата на фразеологічні одиниці з концептом душа, як українська мова. Таким чином, найбільша кількість фразеологічних одиниць, що вербалізують концепт душа, належить українському фразеологічному фонду
ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ ПРИ НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВОЮ УКРАЇНСЬКИМИ ВЧИТЕЛЯМИ
Get PDFThe article reviles the potential of group work as an effective means for mastering EFL. This article aims to outline the definition of group work as methods of teaching notion, toanalyze the advantages of group work for learners and teachers on theoretical level and to contrast them with the results of the practical research on the group work experience inUkrainian school. The basic definition of group work is students working together with a number of other students rather in pairs or as a whole class. Numerous authors emphasize the advantages of group work as it makes learning more meaningful, namely, increase the time and opportunity to use the language and learners motivation; it provides positive affective climate and encourages a friendly relaxed learning environment. Despite the majority of theoretical works on the benefits and effectiveness of group work for EFL acquisition, our research reviles that teachers who work in Ukrainian schools still tend to implement traditional forms of whole class and individual work interaction types instead of group work. The received results logically prove that the prevailing number of teachers (63,5 %) of any experience level see no real benefits in harnessing group work in classroom interaction. They note more disadvantages than advantages in group work, such as noise and fall of discipline, difficulty in controlling and assessing the individual participation in the group work performance, difficulties in organizing and grouping learners. Altogether, the teachers tackle with the lack of methodology knowledgeon group work and experience due to the teacher-oriented approach dominating in teacher training higher schools in Ukraine.Раскрыт потенциал групповой работы как эффективного средства овладения английским языком. Целью данной статьи является дать определение групповой работекак методическому понятию, проанализировать преимущества групповой работы для учащихся и преподавателей на теоретическом уровне и сопоставить их с результатами практического исследования опыта использования групповой работы в украинской школе. Основное определение групповой работы – это форма классной работы, при которой учащиеся работают вместе в группах, а не в парах или фронтально. Многочисленные авторы подчеркивают преимущества групповой работы, так как она делает обучение более значимым, а именно – увеличивает время и возможность использовать язык и мотивирует учащихся на его изучение; она обеспечивает положительный аффективный климат и способствует созданию благоприятной учебной среды. Несмотря на множество теоретических работ о преимуществах и эффективности групповой работы при обучении английскому языку, наше исследование обнаружило, что учителя, которые работают в украинских школах, все еще склонны применять традиционные формы фронтальной и индивидуальной работы в классе вместо групповой работы. Полученные результаты логически доказывают, что преобладающее количество учителей (63,5 %) любого уровня опыта не видят реальных преимуществ в использовании групповой работы в классе. Они отмечают больше недостатков, чем преимуществ применения групповой работы, таких как шум и падение дисциплины, сложность контроля и оценки индивидуального участия в выполнении групповой работы, трудности в организации и группировании учащихся. В целом учителя сталкиваются с недостаткомметодических знаний по групповой работе и опытом из-за подхода, ориентированного на учителя, доминирующего в педагогических вузах в Украине.Розглянуто потенціал групової роботи як ефективного засобу для оволодіння англійською мовою. У статті маємо на меті окреслити різні визначення групової роботи якметодичного поняття, проаналізувати переваги групової роботи для учнів та вчителів на теоретичному рівні та порівняти їх з результатами практичних досліджень досвіду групової роботи в українській школі. Основне визначення групової роботи – це форма роботи у класі, при якій учні працюють разом з низкою інших учнів, а не в парах або цілим класом. Численні автори підкреслюють переваги групової роботи, оскільки вона робить навчання більш осмисленим, а саме – збільшує час та можливість використовувати мову та мотивує учнів; вона забезпечує позитивний психологічний клімат та створює доброзичливе невимушене навчальне середовище. Незважаючи на великий теоретичний доробок про переваги та ефективність використання групової роботи у процесі навчання англійської мови, наше дослідження виявило, що вчителі, які працюють в українських школах, як правило, впроваджують традиційні форми фронтальної та індивідуальної роботи замість групової роботи. Отримані результати логічно підтверджують, що переважна кількість вчителів (63,5 %) будь-якого рівня досвіду, які взяли участь у дослідженні, не бачить реальної користі у використанні групової роботи у класі. Вони відзначають більше недоліків, ніж переваг у груповій роботі, таких як шум і падіння дисципліни, труднощі в контролі та оцінці індивідуальної участі учнів у груповій роботі, труднощі в організації та групуванні учнів. Загалом учителі стикаються з нестачею методологічних знань щодо організації групової роботи через підхід, орієнтований на вчителя, а не на учнів, що домінує у вищих навчальних закладах України
СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА НОМІНАТИВНОГО ПОЛЯ КОНЦЕПТУ LANGUAGE POLICY
Get PDFThe peculiarities of the semantic structure of the lexical unit language policy in the framework of the nominative field of the concept LANGUAGE POLICY have been considered.The definition of the term «nominative field» has been given, the types of nominations have been specified, the stages of constructing the nominative field of the concept have been determined. It is stated that the nominative field of the concept contains both direct nominations of the concept and nominations of cognitive signs. It is established that one of the key stages of constructing a nominative field is conducting a component analysis of the concept. During the analysis of definitions their variety has been obtained from linguistic and non-linguistic Ukrainian, Russian and English sources. It is determined that, defining the phenomenon under study, researchers describe one and the same notion with the help of different definitions. Eight lexical-and-semantic variants have been identified that make up the semantic structure of the concept LANGUAGE POLICY. The semantic structure of the concept LANGUAGE POLICY has been found to be polysemantic, and all lexical-and-semantic variants complement each other. Within each lexical-and-semantic variant, its hierarchical structure has been established: the archiseme, the differential semes and the potential semes have been identified. The semantic structure of the lexical unit language policy has been presented in the form of ordered sets of semes – sememes.Рассмотрены особенности семантической структуры лексической единицы language policy в рамках исследования номинативного поля концепта LANGUAGE POLICY. Предоставлены дефиниции понятия «номинативное поле», указаны типы номинаций, определены этапы построения номинативного поля концепта. Отмечено, что номинативное поле концепта содержит как прямые номинации концепта, так и номинации отдельных когнитивных признаков. Установлено, что одним из ключевых этапов конструирования номинативного поля является проведение компонентного анализа концепта. При проведении анализа дефиниций были отобраны определения с лингвистических и нелингвистических украиноязычных, русскоязычных и англоязычных источников. Определено, что исследователи используют различные дефиниции при описании одного и того же явления. Было выявлено восемь лексико-семантических вариантов, которые составляют семантическую структуру концепта LANGUAGE POLICY. Установлено, что семантическая структура концепта LANGUAGE POLICY является полисемантической, все лексико-семантическиеварианты взаимодополняют друг друга. В составляющей каждого лексико-семантического варианта было выделено его иерархическую структуру: была определена архисема, дифференциальная сема и потенциальная сема там, где она присутствует. Семантическая структура лексической единицы language policy была представлена в виде упорядоченных наборов сем – семем.Розглянуто особливості семантичної структури лексичної одиниці language policy в рамках дослідження номінативного поля концепту LANGUAGE POLICY. Надано дефініції поняттю «номінативне поле», зазначено типи номінацій, визначено етапи побудови номінативного поля концепту. Зазначено, що номінативне поле концепту містить як прямі номінації концепту, так і номінації окремих когнітивний ознак. Встановлено, що одним з ключових етапів конструювання номінативного поля є проведення компонентного аналізу концепту. Під час проведення дефініційного аналізу було отримано визначення з лінгвістичних та нелінгвістичних україномовних, російськомовних та англомовних джерел. Визначено, що дослідники описують одне й те саме явище за допомогою різних дефініцій. Було виявлено вісім лексико-семантичних варіантів, які складають семантичну структуру концепту LANGUAGE POLICY. Встановлено, що семантична структура концепту LANGUAGE POLICY є полісемантичною, всі лексико-семантичні варіанти взаємодоповнюють один одного. У складовій кожного лексико-семантичного варіанта було встановлено його ієрархічну структуру: було визначено архісему, диферен-ційну сему та потенційну сему там, де вона присутня. Семантичну структуру лексичної одиниці language policy було представлено у вигляді впорядкованих наборів сем – семем
ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПРОСТОРУ АНГЛІЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ МЕТОДОМ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ
Get PDFThis article is devoted to the systematic investigation of the conceptual space of the English folk fairy tales. This space was considered as a holistic prototypical entity made by theconceptual fields of the English folk fairy tale characters. The latter has been analyzed with regard to their general types and their typical encarnations in the English folk fairy tale. The conceptual field of a character was structured as a frame including attributive, functional, causative and resultative zones. It was established that each zone is represented by a number of definite concepts which can be regarded as more or less typical for the English folk fairy tales. Within the general conceptual model of the English folk fairy tale we identified the central schema and its transformations. Special attention was paid to the conceptual model space-andtime, to the role of sacred numbers in English folk fairy-tale semantics and to the description symbolic images which can be related to the archetypes of the unconscious investigated by K. Yung. The archetypes are considered to be the basis of the conceptual model of the English folk fairy tales.В статье посвящена системно исследовано концептуальное пространство английской народной сказки, выявлены генерализованные концептуальные типы сказочных персонажей и представляющие их конкретные образы; смоделировано концептуальное поле каждого персонажа путем выявления его атрибутивной, функциональной,каузативной и фактитивной зон, установлен перечень концептов, формирующих эти зоны, рассмотрено концептуальное поле каждого персонажа как прототипической категории, представленной центральными, наиболее характерными для английской народной сказки, и периферийными понятиями, описаны модели сказочного хронотопа – эксплицированного в сказке образа пространства-времени, определены роли сакральных чисел при структурации содержания английской народной сказки, выявлены в семантике символические образы, которые соответствуют архетипам коллективного бессознательного, получившим описание в работах К. Юнга.У статті системно досліджено концептуальний простір англійської народної казки, встановлено генералізовані концептуальні типи казкових персонажів та конкретних образів, що їх втілюють, побудовано концептуальне поле кожного персонажа з урахуванням атрибутивної зони його статичних ознак, зони функцій, каузативної зони, а також фактитивної зони, що містить результати дій персонажів, встановлено перелік концептів, що формують ці зони, розглянуто концептуальне поле кожного персонажа як прототипової категорії, до якої входять центральні, найбільш характерні для англійської народної казки, та периферійні поняття, проаналізовано моделі казкового хронотопу – експлікованого в казці образу простору-часу; з’ясовано ролі сакральних чисел у структурації концептуальної моделі англійської народної казки, розпізнано ті концепти моделі, що відповідають архетипам колективного підсвідомого, які були проаналізовані в роботах К. Юнга
ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ УРОКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ПЛАТФОРМ У ОЧНУ ОСВІТУ
Get PDFThe article offers a general outline of particular online platforms that have proved effective for teaching and learning English as a second language in a regular classroom. A bigfocus is placed on activities each platform has to offer, as well as on various teacher access options and benefits. The idea behind this article is to share experience and disseminate success stories related to the use of these platform in our routine teaching practice. Since nowadays teaching focus has shifted from reproduction to competence acquisition, every competence implies certain skills and abilities that can be used for career and life success. One of these key competences is digital literacy, which can be developed through integrating technology into classroom activities. Alongside gaining appropriate digital skills, digital technology can significantly diversify the entire learning process and make language learning a combination of skills acquisition and pleasure.Предложен общий обзор конкретных онлайн-платформ, доказавших свою эффективность в преподавании и изучении английского языка как иностранного в условияхтрадиционного класса. Задача этой статьи – поделиться опытом и распространить истории успеха, связанные с использованием этих платформ в повседневной преподавательской деятельности. Поскольку сегодня фокус преподавания сместился от воспроизведения к овладению компетентностями, каждая компетентность предусматривает определенные навыки и умения, которые можно использовать для карьерного и жизненного успеха. Одной из ключевых компетентностей является цифровая грамотность, которую можно развивать путем интеграции технологий в занятия в классе. Наряду с приобретением необходимых цифровых навыков, интерактивные технологии могут существенно разнообразить весь процесс преподавания и изучения иностранного языка.Запропоновано загальний огляд конкретних онлайн-платформ, які довели свою ефективність у викладанні та вивченні англійської мови як іноземної в умовах традиційного класу. Завдання цієї статті – поділитися досвідом та розповсюдити історії успіху, пов’язані з використанням цих платформ у повсякденній викладацькій діяльності. Оскільки сьогодні фокус викладання змістився від репродукування до оволодіння компетентностями, кожна компетентність передбачає певні навички та вміння, які можна використовувати задля кар’єрного та життєвого успіху. Однією з цих ключових компетентностей є цифрова грамотність, яку можна розвивати шляхом інтеграції технологій у заняття в класі. Поряд із набуттям необхідних цифрових навичок, інтерактивні технології можуть значно розмаїтити увесь процес викладання та вивчення іноземної мови
КОНКРЕТИЗАЦІЯ ТА ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ В ПАЛІТРІ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
Get PDFThe article deals with the problem of determining the place of concretization and generalization among other translational transformations and the description of the lingualcategories underlying these transformations. The relevance of the topic is determined by the constant expansion of various international contacts (scientific, technical, tourist, cultural, etc.), which require refinement of translation techniques, a conscious approach to the use of those or other translational transformations, among which concretization and generalization are very important. The purpose of the article is to determine the lingual basis of the use of concretization and generalization on the material of a story by Terry Pratchett’s To achieve this goal, tasks such as the analysis and synthesis of theoretical developments in translation theory regarding translation transformations have been accomplished, and relevant factual material has been analyzed and classified. In the text of the story, 106 cases of use of concretization or generalization were found (63 and 43 examples respectively). It is concluded that generalization and concretization are widely used when translating any text. Concretization can be considered more common among them; it occurs when translating desemantic lexical units, polysemantic words, etc. The most common words in this case are verbs and nouns (have, get, take, go, point, stuff, etc.). The appropriateness of using generalization is largely determined by the difference in word compatibility in English and other languages. We see the prospects for further research in a more detailed analysis of the relationship between different types of lexical transformations.Исследована проблема определения конкретизации и генерализации среди других переводческих трансформаций и описания лингвальных категорий, которые лежат в основе этих трансформаций. Актуальность темы определяется постоянным расширением различных международных контактов (научных, технических, туристических, культурных и т. д.), что требует совершенствования техники перевода, сознательного подхода к использованию тех или иных переводческих трансформаций, среди которых конкретизация и генерализация занимают не последнее место. Целью статьи является определение лингвальных основ использования конкретизации и генерализации на материале одного отдельного произведения. Проанализировано небольшое по объему произведение Терри Пратчетта «Мост троллей» и его перевод. Для достижения цели выполнены такие задачи, как анализ и синтез теоретических разработок по теории перевода в аспекте переводческих трансформаций, проанализирован и классифицирован накопленный релевантный фактический материал. В тексте рассказа найдено 106 случаев использования конкретизации или генерализации (63 и 43 примера соответственно). Сделаны выводы, что генерализация и конкретизация широко используются при переводе любого текста. Более распространенной среди них можно считать конкретизацию, которая возникает при переводе десемантизированных лексических единиц, многозначных слов и тому подобное. Наиболее распространенными словами в этом случае являются глаголы и существительные (have, get, take, go, point, stuff т. д.). Целесообразность использования генерализации определяется в значительной мере разницей в сочетаемости слов в английском и других языках. Перспективы дальнейшего исследования мы видим в более детальном анализе соотношения различных видов лексических трансформаций.Досліджено проблему визначення місця конкретизації та генералізації серед інших перекладацьких трансформацій та опису лінгвальних категорій, які лежать в основіцих трансформацій. Актуальність теми визначається постійним розширенням різноманітних міжнародних контактів (наукових, технічних, туристичних, культурних тощо), які потребують удосконалення техніки перекладу, свідомого підходу до використання тих чи тих перекладацьких трансформацій, серед яких конкретизація та генералізація посідають не останнє місце. Метою статті є визначення лінгвального підґрунтя використання конкретизації та генералізації на матеріалі одного окремого твору. Проаналізовано невеликий за обсягом твір Террі Пратчетта «Міст тролей» та його переклад. Для досягнення мети виконано такі завдання, як аналіз та синтез теоретичних розробок з теорії перекладу щодо перекладацьких трансформацій, проаналізовано та класифіковано накопичений релевантний фактичний матеріал. У тексті оповідання знайдено 106 випадків використання конкретизації або генералізації (63 та 43 приклади відповідно). Зроблено висновки, що генералізація та конкретизація широко використовуються під час перекладу будь-якого тексту. Більш поширеною серед них можна вважати конкретизацію, яка виникає під час перекладу десемантизованих лексичних одиниць, полісемантичних слів тощо. Найпоширенішими словами у цьому випадку є дієслова та іменники (have, get, take, go, point, stuff тощо). Доцільність використання генералізації визначається значною мірою різницею у сполучуваності слів в англійській та інших мовах. Перспективи подальшого дослідження ми убачаємо в більш детальному аналізі співвідношення різних видів лексичних трансформацій