English and American Studies (E-Journal, Dnipro National University ) / Англістика та Американістика
Not a member yet
336 research outputs found
Sort by
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ОПОВІДАННЯ С. ЛІКОКА «ЛЮДИНА В АЗБЕСТІ»: ПРАОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО» УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Get PDFThe role of S. Leacock as a representative of English-Canadian literature and peculiarities of his creative works are given in the article. The peculiarities of the literary translation which aim is to reflect ideas, feelings transforming the author’s images with the help of another language material, the main features that make it different from a classical one were stated. The scholars who scrutinize the problems of a literary text translation in the contemporary linguistics was found out. The differences between the original text of S. Leacock’s short-story «The Man in Asbestos: an Allegory of the Future» and the text of translation and its translation by A. Yevsa were analyzed in the article. The translation can be called adequate as some change of content of the original text by the target language means did not impact into general perception of the short-story in its translation. The translator conveys the author’s ideas provoking reader’s reaction to the story. A. Yevsa preserved its content, the system of images and the author’s style, emotional atmosphere and plot identity of the original text and the choice of linguo-stylistic devices used in the original text. General peculiarities of the translation into Ukrainian, main grammar and lexical transformations used by A. Yevsa were marked, among which are generalization, concretization, compensation, semantic development and combination of sentences prevail.Исследована роль С. Ликока как представителя англо-канадской литературы и особенностей его творческого наследия. Определены особенности литературного перевода, цель которого – отобразить идеи, ощущения, трансформируя образы автора с помощью материала другого языка, главные черты, которые предают литературному произведению его неповторимость. Был выявлен ряд исследователей, которые занимались или продолжают заниматься изучением проблемы перевода художественного текста в современном переводоведении. Также было установлено отличие между оригинальным текстом рассказа С. Ликока «Человек в асбесте»: праобраз будущего» и его переводом А. Евсы. Перевод был признан адекватным: частичное изменение оригинального текста при помощи приемов языка перевода не повлияло на общее восприятие произведения. Переводчик передал мысли автора, сохранил содержание, систему героев, эмоциональную атмосферу и стиль автора, сюжетное освоеобразие рассказа. Он старался сохранить лингвостилистические приемы, использованные С. Ликоком в оригинальном тексте. Выделены особенности перевода, среди которых доминантными являются генерализация, конкретизация, компенсация, прием целостного переосмысления, семантического развития, объединение предложений.Визначено роль С. Лікока як представника англо-канадської літератури та особливості його творчого надбання. Було визначено особливості літературного перекладу,що має на меті відтворити ідеї, відчуття, трансформуючи образи автора за допомогою матеріалу іншої мови, головні риси, які роблять його особливим літературним твором. Було виокремлено плеяду дослідників, які займалися та продовжують займатися вивченням проблеми перекладу художнього твору в сучасному перекладознавстві. Також було зазначено розбіжності між оригінальним текстом оповідання С. Лікока «Людина в азбесті»: праобраз майбутнього» та його перекладом української мовою, наданим А. Євсою. Переклад було визнано адекватним: часткова зміна тексту оригіналу засобами мови перекладу не вплинула на загальне сприйняття твору. Перекладач відтворив думки автора, зберіг зміст, систему образів, емоційну атмосферу та стиль автора, сюжетну своєрідність оригінального тексту. Він намагався зберегти використання лінгвостилістичних засобів, які були застосовані С. Лікоком в оригінальному тексті. Визначено особливості перекладу А. Євси, граматичні та лексичні трансформації, використані при перекладі, серед яких домінують генералізація, конкретизація, компенсація, трансформація, семантичний розвиток, об’єднання речень
ГРА СЛІВ У РОМАНАХ ДІКЕНСА ТА ЗАСОБИ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ
Get PDFThe article deals with the general problem of wordplay and its translation. The relevance of the problem is accounted for by the powerful role of wordplay or puns in creating in special artistic atmosphere of any belle-letter sample and difficulties in its translating. The novels by Ch. Dickens have drawn attention of hundreds, if not thousands, researchers. A greater part of them pays attention to the literary side; the papers dealing with his language are quite versatile as well. But we have not yet met the comprehensive description and classification of Dickens’s puns. The aim of our paper is to classify cases of wordplay in the novels by Ch. Dickens and some possible ways of their translation. To achieve this aim we solved the following tasks: a) to choose a reliable definition of wordplay, or pun; b) to create a set of examples taken from Dickens’ novels and their translation into Russian and Ukrainian which are available at the site Gutenberg Project (https://www.gutenberg.org); c) to classify the puns; d) to analyze ways of their translation. The translation of puns is a really great problem and there exist different ways of solving it. Having analyzed Dickens’ puns and wordplay we can summarize that these ones can be subdivided into personal and common; alphabetical, morphemic and word; homonymic, patronymic and polysemantic. The correlation between puns in the original and translation can be described as their direct relation (pun – pun), asymmetric relation (pun – no pun; no pun – pun) and extralinguistic additions. The prospects of our investigation are connected with the study of Dickens’ art of creating individual manner of speech.Рассмотрена общая проблема игры слов и ее перевода. Актуальность проблемы объясняется важной ролью игры слов, или каламбуров в создании особой художествен-ной атмосферы любого художественноо произведения и трудностями ее перевода. К романам Диккенса приковано внимание сотен, если не тысяч, исследователей. Большая их часть уделяет внимание литературной стороне; труды, касающиеся его речи, также разнообразны. Но мы еще не встретили исчерпывающего описания и классификации каламбуров Диккенса. Целью нашей работы является классификация случаев игры слов в романах Ч. Диккенса и некоторых возможных средств их перевода. Для достижения этой цели мы поставили следующие задачи: а) выбрать надежное определение игры слов или каламбура; б) создать набор примеров из романов Диккенса и их перевода на русский и украинский языки, которые размещены на веб-сайте Gutenberg Project (https://www.gutenberg.org) в) классифицировать каламбуры; г) проанализировать способы их перевода. Перевод каламбуров – это действительно большая проблема, и существуют разные способы ее решения. Проанализировав каламбуры Диккенса и игру слов, мы можем подытожить, что их можно разделить на собственные и нарицательные; буквенные, морфемные и словарные; омонимические, паронимическая и многозначные. Корреляцию между каламбурами в оригинале и переводе можно описать как их прямое соотношение (каламбур), асимметричное соотношение (каламбур – не каламбур; не каламбур) и экстралингвистические дополнения. Перспективы нашего исследования связаны с изучением искусства Диккенса в создании индивидуальной манеры речи.Розглянуто загальну проблему гри слів та її перекладу. Актуальність проблеми пояснюється потужною роллю гри або каламбурів у створенні особливої художньої атмосфери будь-якого художнього твору та труднощами в її перекладі. До романів Ч. Діккенса прикута увага сотень, якщо не тисяч, дослідників. Більша їх частина приділяє увагу літературній стороні; праці, що стосуються його мови, є дуже різноманітними. Але ми ще не зустріли вичерпного опису та класифікації каламбурів Діккенса. Метою нашої роботи є класифікація випадків гри слів у романах Ч. Діккенса та деяких можливих засобів їх перекладу. Для досягнення цієї мети ми поставили такі завдання: а) вибрати надійне визначення гри слів або каламбура; б) створити набір прикладів з романів Діккенса та їхнього перекладу російською та українською мовами, які розміщені на веб-сайті Gutenberg Project (https://www.gutenberg.org); в) класифікувати каламбури; г) проаналізувати способи їх перекладу. Переклад каламбурів – це справді велика проблема, і існують різні способи її вирішення. Проаналізувавши каламбури Діккенса та гру слів, ми можемо підсумувати, що їх можна поділити на власні та загальні; буквені, морфемні та словарні; омонімічні, паронімічні та полісемантичні. Кореляцію між каламбурами в оригіналі та перекладі можна описати як їх пряме відношення (каламбур), асиметричне відношення (каламбур – не каламбур; не каламбур) та екстралінгвістичні доповнення. Перспективи нашого дослідження пов’язані з вивченням мистецтва Діккенса у створенні індивідуальної манери мовлення
ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО ЕКСПРЕСИВНОГО ДИСКУРСУ
Get PDFThe article deals with the consideration of different approaches to the study of expressive English discourse, its linguo-stylistic peculiarities. The article presents the views of somelinguists on existing varieties of discourse and identifies the place of expressive discourse among them. In general, discourse is a written or spoken verbal product of a communicative event. Linguists distinguish many different types of discourse, taking into account extralinguistic factors: sociocultural, pragmatic, psychological, etc. In the existing classifications of the typology of discourse the expressive component is indicated, which allows to distinguish a separate kind of discourse – expressive. According to one of the typologies of discourse, there is an expressive type of communicative acts, which is connected with the expression of different feelings, moods, thoughts. According to another classification, an affiliative type of discourse is singled out, which includes the expressive type of speech acts. When investigating expressive discourse, it is necessary to take into account the notion of the expression itself, as well as the notions of expressiveness and emotionality must be distinguished. In scientists’ opinion, the emotional in language is needed for the expression of feelings, and the expressive – for enhancing expressiveness and imagery. The relevance of the study of expressive discourse lies in the need to identify the mechanisms for creating expressive effect.Рассмотрены различные подходы к изучению англоязычного экспрессивного дискурса, его лингвостилистических особенностей. Представлены взгляды некоторыхлингвистов на существующие разновидности дискурса и определено место экспрессивного дискурса среди них. В общем понимании, дискурс представляет собой письменный или речевой вербальный продукт коммуникативного события. Лингвисты выделяют много различных типов дискурса, учитывая экстралингвистические факторы: социокультурные, прагматические, психологические и др. В существующих классификациях типологии дискурса так или иначе присутствует экспрессивный компонент, позволяющий выделить отдельный вид дискурса – экспрессивный. По одной из типологий дискурса, выделяют экспрессивный тип коммуникативных актов, который связан с выражением различных чувств, настроений, мыслей. В другой классификации выделяется афилятивний тип дискурса, который включает в себя экспрессивный тип речевых действий. Исследуя экспрессивный дискурс, необходимо учитывать понятие и самой экспрессии. Так, экспрессивность включает в себя выразительно-изобразительные качества речи, которые придают ей образность и эмоциональную окрашенность. Однако, необходимо различать понятия экспрессивности и эмоциональности. По мнению ученых, эмоциональное в языке необходимо для выражения чувств, а экспрессивное – для усиления выразительности и образности. Актуальность исследования экспрессивного дискурса заключается в необходимости выявления механизмов создания экспрессивного эффекта.Розглянуто різні підходи до вивчення англомовного експресивного дискурсу, його лінгвостилістичних особливостей. Представлено погляди деяких лінгвістів на існуючірізновиди дискурсу та визначено місце експресивного дискурсу серед них. У загальному розумінні, дискурс являє собою письмовий або мовний вербальний продукт комунікативної події. Лінгвісти виділяють багато різних типів дискурсу, ураховуючи екстралінгвістичні фактори: соціокультурні, прагматичні, психологічні тощо. У існуючих класифікаціях типології дискурсу так чи інакше зазначається експресивний компонент, що дозволяє виділити окремий різновид дискурсу – експресивний. Заоднією з типологій дискурсу, виділяють експресивний тип комунікативних актів, який пов’язаний з вираженням різних почуттів, настроїв, думок. За іншою класифікацією, зазначається афілятивний тип дискурсу, який включає в себе експресивний тип мовленнєвих дій. Досліджуючи експресивний дискурс, необхідно враховувати поняття й самої експресії. Так, експресивність включає в себе виражально-зображальні якості мовлення, що надають йому образності та емоційної забарвленості. Проте, необхідно розрізняти поняття експресивності та емоційності. На думку вчених, емоційне в мові необхідне для вираження почуттів, а експресивне – для підсилення виразності й образності. Актуаль-ність дослідження експресивного дискурсу полягає в необхідності виявлення механізмів створення експресивного ефекту
ПОЛІТИЧНА МЕТАФОРА ЯК ЛІНГВІСТИЧНИЙ ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБРАЗА ДОНАЛЬДА ТРАМПА В ЗМІ
Get PDFThe article under discussion has focused on the peculiarities the conceptual metaphor usage in the speeches of the 45th and current president of the United States Donald Trump. The topicality of the investigation is predetermined by the steady increase of professional interest of political discourse participants, mass media in particular, in the choice of effective instruments of political and ideological relations coverage with a simultaneous public request for quality of the politically directed content. The differentiation of political metaphor features and its functions in publicistic discourse is essential for the exploration of efficient linguistic means of impact on the political mediatext audience. Grounding on the empiric material analysis (leading English-language mass media) the linguistic factors of the leader of a democratic country political image formation have been considered. The characteristics of the use of metaphor as a multilingual means of a politician mass media image formation based on the contemporary mass media have been outlined. The article suggests a complex study of the use of political metaphor in the texts of English-language mass media with the emphasis on the leading tendencies of the political utterance metaphorization within the framework of the contemporary political discourse. The major types of conceptual metaphor, facilitating the political image formation, have been studied.Обсуждаемая статья сосредоточена на особенностях использования концептуальной метафоры в выступлениях 45-го президента США Дональда Трампа. Актуальность исследования предопределена неуклонным ростом профессионального интереса участников политического дискурса, в частности СМИ, к выбору эффективных инструментов освещения политических и идеологических отношений с одновременным общественным запросом на качество политически направленного контента. Разграничение характеристик политической метафоры и ее функций в публицистическом дискурсе имеет важное значение для исследования эффективных языковых средств воздействия на аудиторию политического медиатекста. На основе анализа эмпирического материала (ведущих англоязычных СМИ) рассмотрены лингвистические факторы формирования политического имиджа лидера демократической страны. Обозначены особенности использования метафоры как многоязычного средства формирования имиджа политика в СМИ. В статье предложено комплексное исследование использования политической метафоры в текстах англоязычных СМИ с акцентом на ведущие тенденции метафоризации политического высказывания в рамках современного политического дискурса. Основные типы концептуальных метафор, облегчающих политическое формирование имиджа, были рассмотрены.У статті основну увагу приділено особливостям використання концептуальної метафори у виступах 45-го президента США Дональда Трампа. Актуальність дослідження зумовлена неухильним зростанням професійного інтересу учасників політичного дискурсу, зокрема засобів масової інформації, до вибору ефективних інструментіввисвітлення політичних та ідеологічних відносин з одночасним публічним запитом на якість політично спрямованого контенту. Диференціація ознак політичної метафори та її функцій у публіцистичному дискурсі є суттєвою для дослідження ефективних мовних засобів впливу на аудиторію політичного медіатексту. Ґрунтуючись на емпіричному аналізі матеріалів (провідних англомовних ЗМІ), розглянуто лінгвістичні фактори формування політичного іміджу лідера демократичної країни. Викладено характеристики використання метафори як багатомовного засобу формування іміджу політика у ЗМІ на основі сучасних засобів масової інформації. Запропоновано комплексне дослідження використання політичної метафори в текстах англомовних засобів масової інформації з акцентом на провідні тенденції метафоризації політичного висловлювання в рамках сучасного політичного дискурсу. Основні типи концептуальних метафор, що сприяють політичному формуванню іміджу, були розглянуті та дослідженні
МУЛЬТИКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІНГВОКУЛЬТУРНИХ РЕАЛІЙ В РОМАНІ ТОНІ МОРРІСОН «ДЖАЗ»
Get PDFThe article deals with the issue of linguistic and cultural realia and their peculiarities in Tony Morrison’s novel «Jazz». The study is carried out in the multicultural aspect and begins with the detailed analysis of the terms ‘multiculturalism’ and ‘multicultural literature’. The theoretical background of the article is based on the works of Taylor, Sanders, Gutmann,Zverev, Tolkachev, Denisova, Tlostanova in which they defined the concept of multiculturalism and dwelled on the issues of ethnic literatures and their peculiarities. The article focuses on the specific features of the multicultural phenomenon in AfricanAmerican society, on the issues of the national identity and language identity of African-Americanpeople. The article outlines the major means of expression the national and cultural code in the artistic text, gives the definition of the term ‘realia’, emphasizes the importance of these linguistic means in conveying the authentic cultural atmosphere of the text. Characteristic features of the novel «Jazz» are analyzed in the research as well as the use of various linguo-cultural devices such as anthroponyms, toponyms, cultural and historical realia, symbols, allusions, cultural myths. The peculiarities of the language of the protagonists are also studied in detail, such as the use of African American Vernacular English. The article outlines the brightest examples of the combination of language and culture in the work of fiction in the multicultural aspect.Рассмотрены лингвистические и культурные реалии в романе Тони Моррисон «Джаз». Исследование проводится в мультикультурном аспекте и начинается с подробного анализа понятий «мультикультурализм» и «мультикультурная литература». Теоретическая база статьи основана на работах Тейлора, Сандерс, Гутмана, Зверева, Толкачева, Денисовой, Тлостановой, в которых они определили концепцию мультикультурализма и описали проблемы национальных литератур и их особенности. Рассмотрены особенности мультикультурности в афро-американском обществе, проблемы национального самосознания и языковой идентичности афро-американского народа. В данной работе проанализированы основные средства выражения национального и культурного кода в художественном тексте, дано определение термина ‘реалия’, подчеркнута важность этих языковых средств в передаче подлинной культурной атмосферы текста. Характерные особенности романа «Джаз», использование различных лингвокультурных реалий – антропонимов, топонимов, исторических и культурных реалий, символов, аллюзий, культурных мифов – детально рассмотрены в статье. Особенности языка героев романа также берутся во внимание, в частности, использование афро-американского диалекта в английском языке. Приведены самые яркие примеры сочетания языка и культуры в художественном произведении в мультикультурном аспекте.Досліджено особливості використання лінгвокультурних реалій в романі Тоні Моррісон «Джаз». Дослідження проводиться у мультикультурному аспекті і починається з докладного аналізу понять «мультикультуралізм» і «мультикультурна література». Теоретична база статті заснована на роботах Тейлора, Сандерс, Гутмана, Звєрєва, Толкачева, Денисової, Тлостанової, в яких вони визначили концепцію мультикультуралізму і описали проблеми національних літератур та їх характерні риси. Розглянуто особливості мультикультурності в афро-американському суспільстві, проблеми національної самосвідомості і мовної ідентичності афро-американського народу. У даній роботі проаналізовано основні засоби вираження національного та культурного коду в художньому тексті, дано визначення терміна «реалія», наголошено на важливості цих мовних засобів для відтворення аутентичної культурної атмосфери тексту. Характерні особливості роману «Джаз», використання різних лінгвокультурних реалій, а саме: антропонімів, топонімів, історичних та культурних реалій, символів, алюзій, культурних міфів детально розглянуто у статті. Особливості мови героїв роману такожберуться до уваги, зокрема, використання афро-американського діалекту в англійській мові. Наведено найяскравіші приклади поєднання мови та культури в художньому творі в мультикультурному аспекті
МОТОРОШНЕ У «КАРМІЛЛІ» ДЖ. Ш. ЛЕ ФАНЮ У КОНТЕКСТІ НІЦШЕАНСЬКОГО ТА ПСИХОАНАЛІТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ
Get PDFThe article deals with the category of uncanny as an integral part of Gothic literature in the aspect of philosophical and aesthetic views. It traces the connection between the notions of «horrible», «ugly» and «sublime», as well as the artistic embodiment of this connection in the novella about the vampires «Carmilla» by J. S. Le Fanu. Sigmund Freud’s article «The Uncanny» gave literary critics one of the key concepts that are used in the analysis of Gothic literature and literature of horror. The Uncanny, according to Freud is something strange, which disguises itself as a familiar one, it is something that should be hidden, but suddenly showed itself. In Gothic, this is usually embodied in anthropomorphic objects that resemble humans (or other living creatures), but are not in truth: dolls, mechanical toys, art images, etc. That is, the things acquire properties unusual and uncharacteristic for them. At the heart of the horror literature as a successor to a Gothic novel lays the idea of the wrongness and disharmony. In this context, Freud’s «uncanny» echoes the Kantian notion of «sublime», as well as, to a certain extent, the paradox of the ugly put forward by N. Goodman. Kant’s «sublime» is aesthetically close to Freud’s «uncanny». This is something recognisable and at the same time immense, which gives a sense of grandeur and even holiness, and hence, causes surprise, connected with awe and fear. The ideal content of the sublime is far greater than its real embodiment. Following F. Nietzsche, who advocated aesthetic relativism and considered the irrationalDionysian impulse to be no less important than the rational Apollonian one, the postmodernists rejected the aesthetic distinction between Good and Evil and, consequently, the contrast between the Beautiful and the Ugly. Thus, N. Goodman, in his paradox of the ugly, says that under certain circumstances ugly objects can be perceived as attractive ones, and the beautiful arouses disgust. And J. Kristeva believes that it is through disgust caused by the ugly that catharsis occurs as purification from existential fear. We traced the features of the artistic embodiment of horror, disgust and uncanny in «Carmilla» by J. S. Le Fanu.Рассмотрена категория жуткого как неотъемлемая составляющая готической литературы в аспекте философско-эстетических взглядов. Прослежена связь между понятиями «ужасное», «безобразное» и «возвышенное», а также художественное воплощение этой связи в новелле о вампирах Дж. Ш. Ле Фаню «Кармилла». Статья Зигмунда Фрейда «Жуткое» подарила литературоведам одно из ключевых понятий, которым оперируют при анализе готической литературы и литературы ужасов. Жуткое, по Фрейду, – это чужеродное, которое маскируется под знакомое, это то, что должно быть скрытым, но неожиданно проявило себя. В готике это обычно воплощено в антропоморфных объектах, кажущихся человеком (или другим живым существом), но им не являющихся: куклах, механических игрушках, художественных изображениях и др. То есть вещи приобретают необычные, не характерные для них свойства. В основе литературы ужасов как преемницы готического романа лежит идея неправильности, дисгармонии. В этом контексте «жуткое» Фрейда перекликается с кантовским понятием «возвышенного», а также в определенной степени – с парадоксом безобразного, выдвинутым Н. Гудменом. «Возвышенное» Канта эстетически близко к «жуткому» Фрейда. Это осознаваемое и в то же время необъятное, которое дает ощущение величия и даже святости, и отсюда, вызывает удивление, связанное с благоговением и страхом. Идеальное содержание возвышенного значительно больше, чем его реальное воплощение. Вслед за Ф. Ницше, который выступал за эстетический релятивизм и считал иррациональное дионисийское начало не менее важным, чем рациональное аполлоновское, постмодернисты отвергали эстетическое разграничение Добра и Зла и, соответственно, противопоставление Прекрасного и Безобразного. Так, Н. Гудмен в парадоксе безобразного говорит о том, что при определенных обстоятельствах уродливые объекты могут восприниматься как привлекательные, а прекрасное вызвать отвращение. А Ю. Кристева считает, что именно через отвращение, вызванное уродливым, происходит катарсис как очищение от экзистенциального страха. Мы проследили особенности художественного воплощения ужаса, отвращения и жуткого в новелле Ле Фаню «Кармилла».Розглянуто категорію моторошного як невід’ємної складової готичної літератури в аспекті філософсько-естетичних поглядів. Прослідковано зв’язок між поняттями«жахливе», «потворне» і «піднесене», а також художнє втілення цього зв’язку у новелі про вампірів Дж. Ш. Ле Фаню «Кармілла». Стаття Зиґмунда Фройда «Моторошне» подарувала літературознавцям одне з ключових понять, яким оперують при аналізі готичної літератури та літератури жахів. Моторошне, за Фройдом, – це чужорідне, що маскується під знайоме, це те, що мало б бути прихованим, але несподівано виявило себе. У готиці це зазвичай втілено в антропоморфних об’єктах, що здаються людиною (або іншою живою істотою), але не є нею: ляльки, механічні іграшки, художні зображення та ін. Тобто речі набувають незвичайних, не притаманних їм властивостей. В основі літератури жахів як наступниці готичного роману лежить ідея неправильності, дисгармонії. У цьому контексті «моторошне» Фройда перегукується з кантівським поняттям «піднесеного», а також певною мірою – з парадоксом потворного, висунутим Н. Ґудменом. «Піднесене» Канта є естетично близьким до «моторошного» Фройда. Це щось, що ми усвідомлюємо, і водночас неосяжне, що дає відчуття величності й навіть святості, і звідси, викликає здивування, пов’язане з благоговінням і страхом. Ідеальний зміст величного значно більший ніж його реальне втілення. Слідом за Ф. Ніцше, який виступав за естетичний релятивізм і вважав ірраціональне діонісійське начало не менш важливим, ніж раціональне аполлонівське, постмодерністи відкидали естетичне розмежування Добра і Зла і, відповідно, протиставлення Прекрасного і Потворного. Так, у парадоксі потворного Н. Ґудмена йдеться про те, що за певних обставин потворні об’єкти можуть сприйматися як привабливі, а прекрасне викликати огиду. А Ю. Кристєва вважає, що саме через огиду, викликану потворним, відбувається катарсис як очищення від екзистенціального страху. Ми простежили особливості художнього втілення жаху, огиди і моторошного у новелі Ле Фаню «Кармілла»
СТИЛІСТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОПОВІДАНЬ Ф. С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА
Get PDFThe main task of an artistic text interpretation is to get maximum ideas and feelings of an artist blocked up there. Interpretation is always a version which can be disproved. F. ScottFitzgerald is one of the greatest American writers notable for his unique originality. He is well – known not only for his famous novels but also for his brilliant short stories where hereproduced the crucial moment in the consciousness of the American people. His individual style is considered to be one of the best in American literature. He was a reformer of theAmerican short story as far as the plot structure is concerned. Many of his short stories have unexpected or symbolic endings ruining the traditional «happy end».Главной задачей интерпретации художественного текста является получение максимума информации о замысле и чувствах его автора. Интерпретация – это всегдаверсия, которую можно опровергнуть. Ф. Скотт Фицджеральд является одним из величайших американских писателей, который отличается неповторной самобытностью. Он известен не только своими знаменитыми романами, но также и блестящими рассказами, в которых он передал слом в сознании американцев. Его индивидуальный стиль считается одним из лучших в американской литературе. Он был реформатором американского рассказа в плане композиции художественного произведения. Многие его рассказы имеют неожиданные или символические концовки, как бы разрушая традиционный «хэппи-энд».Головним завданням інтерпретації художнього тексту є вилучити максимум ідей та почуттів його автора. Інтерпретація – це завжди версія, яка може бути спростована. Ф. Скотт Фіцджеральд є одним з визначних американських письменників, який відрізняється неповторною самобутністю. Він відомий не тільки своїми знаменитимироманами, а також і блискучими оповіданнями, в яких він передав злам у свідомості американців. Його індивідуальний стиль вважається одним з найкращих в американській літературі. Він був реформатором американського оповідання стосовно композиції художнього твору. Багато його оповідань мають несподівані або символічні кінцівки, немов руйнуючи традиційний «хеппі-енд»
НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНОГО РОЗУМУ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД
Get PDFIn the focus of attention in the article are challenges of multilingual education reflected through the prism of prominent European multilingual universities’ experience. Crucial issue considered is whether they aim to develop a multilingual and multicultural competence in all students or a considerable part of the student population, or whether they allow students to follow a monolingual programme in the context of a multilingual university environment. The higher demand for international mobility among students and staff is one more incentive to adapt the educational programme at least in part and open it to other target groups, supported by a more heterogeneous staff. It is common knowledge that many European universities have parallel programmes in English and native languages, which aim at separate student groups. At the same time there are those which integrate programmes and expect their students to follow at least part of their studies in both languages. The main difficulty for the latter is the case of how to prepare a shift in language of instruction. This is the problem all universities with different languages at undergraduate and master’s level have to face, and there is no easy solution. One step towards lessening tension is the «early start direction»: a renovation in views to primary school education. As far as the academy itself is concerned, the increasingly dominant role of English in research makes it necessary to add English as a language of instruction. Without English as a lingua franca there would be much less communication and mutual understanding amongst Europeans today.В центре предлагаемого исследования – «вызовы», которые встают на пути современного мультилингвального образования и рассматриваются сквозь призму опытанекоторых ведущих европейских университетов. Ключевой вопрос заключается в следующем: нацелены ли университеты на формирование мультилингвальной и мультикультурной компетентности у всех студентов без исключения (у подавляющего большинства студентов), или же студенты вправе выбирать монолингвальные программы в контексте мультилингвального окружения? Высокий спрос на международную студенческую и преподавательскую мобильность является еще одним стимулом к адаптации (возможно и частичной) программ к требованиям времени. Для специалистов не секрет, что многие университеты предлагают параллельное обучение на английском и местном языке, и оно направлено на отдельные группы студентов. Одновременно существуют университеты с интегрированными программами. Как осуществить продвижение студента к восприятию неродного языка обучения – является сложным вопросом. Один из вариантов его решения – «ранний старт»: обновленный подход к обучению в младшей школе. Возрастающая роль английского языка, и это подтверждается исследованиями, подчеркивает необходимость его введения в качестве языка преподавания. Без английского как языка-посредника современная Европа будет иметь меньше возможностей длякоммуникации и взаимопонимания.У дослідженні сконцентровано увагу на викликах, з якими стикається сучасна мультилінгвальна освіта, та які розглянуто на ґрунті досвіду деяких провідних європейських університетів. Центральним питанням є таке: чи націлені університети на формування мультилінгвальної та мультикультурної компетентності в усіх студентів без винятку (у переважної більшості студентів), або вони дозволяють студентам обирати монолінгвальні програми в контексті мультилінгвального університетського оточення? Високий попит на міжнародну мобільність як серед студентів, так і серед викладачів вишів є ще одним чинником, що стимулює до адаптування програм сучасним вимогам, навіть частково. Загальновідомо, що багатьма європейськими університетами пропонуються паралельні програми навчання англійською та місцевими мовами, які скорельовано на окремі групи. В той же час існують і заклади з інтегрованими програмами, які надають студентам змогу опанувати частину навчального навантаження двома мовами. Як здійснити просування студента на шляху до іншої, ніж рідна, мови викладання – є найважчим питанням для другого типу закладів. Ця проблема постає перед усіма мультилінгвальними університетами і не має простого вирішення. Одним із варіантів усунення проблеми є так званий «ранній старт»: оновлений погляд на початкову освіту. В рамках академічної освіти вочевидь зростаюча, за даними наукових розвідок, панівнароль англійської, у свою чергу, підкреслює необхідність її введення як мови викладання. Без англійської як «мови-посередника» сучасна Європа буде мати набагато менше шансів до комунікації та взаєморозуміння
УКРАИНСКАЯ РЕАЛИЯ XIX ВЕКА И ЕЕ ПЕРЕВОД (НА МАТЕРИАЛЕ ПОЭМЫ Т. Г. ШЕВЧЕНКО «КАТЕРИНА»)
Get PDFСтаття написана в руслі актуальних досліджень, оскільки проблема вивчення українських реалій представляє безсумнівний інтерес по декільком причинам. По-перше, розуміння реалій сприятиме кращому розумінню різними народами один одного; по-друге, визначення оптимальних засобів перекладу реалій є певним внеском до загальної теорії перекладу. Запропоновано різнотипні класифікації реалій, досліджено труднощі, пов’язані з адекватним перенесенням у перекладний текст всього масиву культурної інформації, закодованої в реаліях, що містяться в першотворі. Ґрунтуючись на аналізі численних перекладів літературних творів, українські дослідники (Р. Зорівчак, В. Коптілов, О. Кундзіч, О. Чередниченко та ін.) показують шляхи подолання мовних перешкод, зумовлених розбіжностями культур. Але, наскільки нам відомо, проблема перекладу українських реалій у творах Т. Г. Шевченка ще не є вичерпно висвітленою. Метою цієї статті є аналіз особливостей використання реалій у творі Т. Г. Шевченка «Катерина» та їх перекладу англійською мовою. Нами подано ідеографічну класифікацію лексичних одиниць – українських реалій у художній літературі та проаналізовано такі засоби їх перекладу, як калька, реномінація, транскрипція з поясненням, введення неологізму, принцип родо-видової заміни, що дає змогу передати (приблизно, наближено) зміст реалій більш широким, загальним значенням, тобто прийом генералізації. Результати нашого аналізу дають змогу скласти ідеографічну класифікацію українських реалій, які вживаються в художній літературі, а також підсумкувати поширеність засобів їх перекладу. Перспективи подальшого дослідження ми бачимо в аналізі певних перекладацьких невдач при перекладі реалій та запропонувати оптимальні варіанти їх перекладу.The article is written in line with current research, since the problem of studying Ukrainian realities is of unquestionable interest for several reasons. First, understanding the realities will promote bettermutual understanding of different peoples; and secondly, the definition of optimal means of translating the realities is a definite contribution to the general theory of translation. Different types of real-world classifications are proposed, the difficulties associated with the adequate transfer into the translated text of an entire array of cultural information encoded in the realities contained in the origina text are investigated. Basing on the analysis of numerous translations of literary works, Ukrainian researchers (R. Zorivchak, V. Koptilov, O. Kundzich, O. Cherednichenko, etc.) show ways to overcome linguistic obstacles caused by cultural differences. But, as far as we know, the problem of the translation of Ukrainian realities in the works of T. Shevchenko is not yet exhaustively highlighted. The purpose of this article is to analyze the peculiarities of the use of realities in the work of Taras Shevchenko "Katerina" and their translation into English. We have given an ideographic classification of lexical units - Ukrainian realities in fiction and analyzed such means of their translation as calque, renomination, transcription with explanation, the introduction of neologism, the principle of generic-species replacement, which allows conveying (approximately) the content of the realities by a broader, general meaning, that is, the reception of generalization. The results of our analysis allow us to make an ideographic classification of Ukrainian realities that are used in fiction, as well as to summarize the prevalence of their means of translation. Prospects for further research are seen in the analysis of certain translation failures in the translation of realities and to offer the best options for their translation.Статья написана в русле актуальных исследований, поскольку проблема изучения украинских реалий представляет несомненный интерес по нескольким причинам. Во-первых, понимание реалий способствует лучшему пониманию различными народами друг друга; во-вторых, определение оптимальных средств перевода реалий является определенным вкладом в общую теорию перевода. Предложены разнотипные классификации реалий, исследованы проблемы, связанные с адекватным переносом в переводной текст всего массива культурной информации, закодированной в реалиях, содержащейся в подлиннике. Основываясь на анализе многочисленных переводов литературных произведений, украинские исследователи (Р. Зоривчак, В. Коптилов, О.Кундзич, А. Чередниченко и др.) показывают пути преодоления языковых препятствий, обусловленных различиями культур. Но, насколько нам известно, проблема перевода украинских реалий в произведениях Т. Г. Шевченко еще не исчерпывающе исследована. Целью этой статьи является анализ особенностей использования реалий в произведении Т. Г. Шевченко «Катерина» и их перевода на английский язык. Нами предложены идеографические классификации лексических единиц - украинских реалий в художественной литературе и проанализированы такие средства их перевода, как калька, реноминации, транскрипция с объяснением, введение неологизма, принцип родо-видовой замены, что позволяет передать (примерно, приближенно) содержание реалий более широким, общим значением, то есть прием генерализации. Результаты нашего анализа позволяют составить идеографические классификации украинских реалий, которые употребляются в художественной литературе, а также проанализировать распространенность средств их перевода. Перспективы дальнейшего исследования мы видим в анализе определенных переводческих неудач при переводе реалий и предложении оптимальных вариантов их перевода
ГРАФІЧНІ ЗАСОБИ В АНГЛОМОВНИХ ЕКСПРЕСИВНИХ СТИСЛИХ ТЕКСТАХ
Get PDFThis article deals with the consideration of functioning of graphic means on the basis of the English-language expressive compressed texts. The types of abbreviations as well as other graphic peculiarities of the information presentation in the text have been investigated, using examples of English advertising texts, anecdotes, aphorisms, and contemporary American literature. English-language compressed texts have both leading and subordinate features. Their leading feature is increased informational saturation, while the subordinate signs usually include abbreviations, lack of auxiliary and emotionally coloured words. Among the main graphic means used in the English-language compressed texts, various cuts of words in the form of abbreviations, traditional or specific reductions should be noted. One can also mention a special system of the location of the material, which allows to highlight the main information and omit the secondary, significantly reducing the volume. The use of footnotes also helps to save a certain amount of text array. Punctuation marks in compressed text not only make it possible to reduce a certain part of the information, but may also carry additional information load. In general, the use of the mentioned graphic means in English-language compressed texts have been analyzed, the peculiarities of their functioning have been revealed in the article. As the perspectives of the research, it was offered to identify and investigate the existing graphic means in other types of the English-language compressed texts.Статья посвящена рассмотрению функционирования графических средств на материале англоязычных экспрессивных сжатых текстов. Исследованы виды сокращений, а также другие графические особенности представления информации в тексте на примерах англоязычных рекламных текстов, анекдотов, афоризмов и современной американской литературы. Англоязычные сжатые тексты обладают как ведущими, так и подчиненными признаками. Их ведущим признаком выступает повышенная информационная насыщенность, в то время как к подчиненным признакам обычно относят сокращения, отсутствие вспомогательных и эмоционально окрашенных слов. Среди основных графических средств, используемых в англоязычных сжатых текстах следует отметить разнообразные сокращения слов в виде аббревиатур, традиционных или специфических сокращений. Также можно выделить особую систему расположения материала, которая позволяет выделить главную информацию и опустить второстепенную, значительно сокращая объем. Использование сносок также способствует экономии определенного объема текстового массива. Знаки препинания в сжатом тексте не только позволяют сократить определенную часть информации, но и могут нести дополнительную информационную нагрузку. В целом в статье проанализировано использование указанных графических средств в англоязычных сжатых текстах, выявлены особенности их функционирования. В качестве перспектив исследования предложено выявление и изучение существующих графических средств в других разновидностях англоязычных сжатых текстов.Статтю присвячено розгляду функціонування графічних засобів на матеріалі англомовних експресивних стислих текстів. Досліджено різноманітні види скорочень, а також інші графічні особливості представлення інформації в тексті на прикладах англомовних рекламних текстів, анекдотів, афоризмів і сучасної американської літератури. Англомовні стислі тексти володіють як провідними, так і підпорядкованими ознаками. Їхньою провідною ознакою виступає підвищена інформаційна насиченість, у той час як до підпорядкованих ознак зазвичай відносять скорочення, відсутність допоміжних і емоційно забарвлених слів. Серед основних графічних засобів, які використовуються в англомовних стислих текстах слід зазначити різноманітні скорочення слів у вигляді абревіатур, традиційних або специфічних скорочень. Також можна виділити особливу систему розташування матеріалу, що дозволяє виокремити головну інформацію та опустити другорядну, значно скорочуючи обсяг. Використання виносок також сприяє економії певного обсягу текстового масиву. Розділові знаки в стислому тексті не лише дозволяють скоротити певну частину інформації, але й можуть нести додаткове інформаційне навантаження. В цілому в статті проаналізовано використання зазначених графічних засобів у англомовних стислих текстах, виявлено особливості їхнього функціонування. В якості перспектив дослідження запропоновано виявлення та вивчення існуючих графічних засобів у інших різновидах англомовних стислих текстів