English and American Studies (E-Journal, Dnipro National University ) / Англістика та Американістика
Not a member yet
336 research outputs found
Sort by
ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МОВА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ»
Mass media plays an important role in shaping public opinion and influencing people's behavior in the modern world. It is, therefore, crucial for students to develop the necessary communication skills to effectively interact with their audience through various media platforms. Teaching the course “Mass media language” is essential for cultivating these skills. The aim of the article is to examine the peculiarities of teaching this course, including the importance of understanding the target audience, adapting language for different situations, the significance of accuracy in journalistic writing, and the role of technology in mass media language.The course "Mass media language" is a crucial component of education that prepares students for a career in media. It is essential to continue adapting the course curriculum to stay up to date with the constantly evolving world of mass media and be certain that students have the skills and knowledge necessary to communicate effectively in this field.Засоби масової інформації відіграють важливу роль у формуванні громадської думки та впливу на поведінку людей у сучасному світі. Тому для студентів надзвичайно важливо розвивати необхідні комунікаційні навички, щоб ефективно взаємодіяти зі своєю аудиторією через різні медіа-платформи. Викладання курсу «Мова ЗМІ» необхідне для формування цих навичок. Метою статті є дослідити особливості викладання цього курсу, зокрема важливість розуміння цільової аудиторії, адаптацію мови до різних ситуацій, значення точності в журналістському написанні та роль технологій у мові ЗМІ.Курс «Мова ЗМІ» є важливою складовою освіти, яка готує студентів до кар’єри в ЗМІ. Важливо продовжувати адаптацію навчальної програми курсу, щоб залишатися в курсі нових тенденцій та перспектив розвитку в світі засобів масової інформації та переконатися, що студенти мають навички та знання, необхідні для ефективного спілкування в цій галузі
ПРИРОДНІСТЬ СЕКСУАЛЬНОСТІ ЯК ТЕХНІКА СПОКУШАННЯ У ПОЕТИЧНОМУ НАРАТИВІ ТОМАСА КЕР’Ю
The article under consideration focuses on the study of the poetic heritage by one of the prominent representatives of the English literary tradition of the XVIIth century, a leading Cavalier-poet Thomas Carew with special emphasis on the stylistic peculiarity of his erotic discourse. Being restricted by the social norms and behavioral patterns of the court poet still found his own manner of seduction which won him a reputation of the wit of his time and a real libertine. In order to make a sexual appeal less overt the narrator using his erudition and sense of humor tries to demonstrate the naturalness of sexual intercourse, depicting the pleasures of flesh as an integral constituent of the circle of life, the law of Nature. Seducing a lady the narrator appears to contradict the Platonic tradition, being quite tough and stating that courting and complimenting a Lady in a traditional knight manner does not make any sense and a man should not feel inferior to a woman, instead threatening her that her beauty is not for long and thus the lovers are to use their time following the motto of the epoch “carpe diem”. Even the biblical allusions are to prove the naturalness of sexuality being only the frightening background for the lovers who follow their instincts and thus find their own paradise.Представлена наукова розвідка спрямована на дослідження поетичного доробку одного з провідних представників англійської літературної традиції XVII століття, видатного поета-«кавалера» Томаса Кер’ю з акцентуванням уваги на стилістичній специфіці його еротичного дискурса. Не зважаючи на соціальні норми та усталену модель поведінки, які були прийнятні при дворі, поет винайшов власну манеру спокушання, яка й завоювала йому репутацію одного з найяскравіших дотепників та лібертинів свого часу. Намагаючись дещо завуалювати сексуальний виклик, нарратор завдяки власній ерудиції та почуття гумору намагається довести обраниці природність сексуальних стосунків, наголошуючи на тому, що задоволення тілесних бажань є невід’ємною частиною циклічності життя, законом природи. Під час гри спокушання нарратор не погоджується з платонічною традицією, натомість наголошуючи, що залицяння у лицарській манері та компліменти не мають сенсу, а чоловік не повинен ставитись до жінки як до вищої істоти. В свою чергу він у прямолінійно наголошує на тому, що краса є швидкоплинною, тому коханці повинні задовольняти свою пристрасть суголосно культурній конвенції часу “carpe diem”. Навіть роль біблійних алюзій – лише служити фоном, що лякає, тілесних утіх коханців, які слідують власним бажанням та знаходять у цьому свій рай, таким чином підтверджуючи зайвий раз природність сексуальності
ІНТЕНЦІЯ ПЕРСУАЗИВНОСТІ В МОВЛЕННІ В.О. ЗЕЛЕНСЬКОГО
The article presents the parameters of the explication of persuasive intention in V. Zelenskyy’s speech. The speech of the Ukrainian President before Congress has been analyzed according to lexical, grammatical and stylistic markers. Among the main means of expressing the modus category of persuasiveness during V. Zelenskyy's speech, the following are distinguished: 1) modal markers such as can, will; 2) nouns with connotations of freedom, indomitability and freedom (freedom, dignity, independence); 3) an adjective with the dominants ‘stability’ and ‘development’; 4) evaluative lexemes (assure, sure); 5) affirmative and generalizing lexemes each and every; 6) personal pronoun I in combination with the verb know; 7) repetitive constructions; 8) parallel comparative constructions. It has been established that in order to achieve certain persuasive steps and convince the audience of the above, the president uses storytelling as a tactic that enables the implementation of certain actions. An important component of any speech is tempo and rhythmicity with intonation highlighting of key ideas. Pauses, rhythm, voice timbre are characterized as intonation persuasive markers. The argumentative strategy for the evidentiality of what is presented forms the basis of the President's speech. The study material is Volodymyr Zelenskyy’s speech in full to a joint session of US Congress (December 21, 2022). The perspective of further scientific research can be seen in the clarification of the intersection of the modus categories of persuasiveness, evidentiality, and epistemicity in V. Zelenskyy’s speech.У статті представлено параметри експлікації інтенції персуазивності в мовленні В. О. Зеленського. Проаналізовано промову президента України перед Конгресом з урахуванням лексичних, граматичних та стилістичних маркерів. Серед основних засобів вираження модусної категорії персуазивності під час виступу В. О. Зеленського виокремлено: 1) модальні маркери на зразок can, will; 2) іменники з конотаціями вільності, незламності та свободи (freedom, dignity, independence); 3) прикметник з домінантами «стійкість» та «розвиненість»; 4) оцінні лексеми (assure, sure); 5) стверджувально-узагальнювальні лексеми each та every; 6) особовий займенник I у поєднанні з дієсловом know; 7) повторювальні конструкції; 8) паралельні порівняльні конструкції. Установлено, що задля досягнення певних персуазивних кроків та переконання аудиторії у зазначеному президент використовує сторітелінг як тактику, що вможливлює реалізацію певних дій. Важливим складником будь-яких промов є темп та ритмічність з інтонаційним виокремленням ключових ідей. Схарактеризовано паузи, ритм, тембр голосу як інтонаційні персуазивні маркери. Стратегія аргументативності задля евіденційності представленого складає підґрунтя мовлення президента. Матеріалом вивчення є промова, виголошена президентом нашої країни 21 грудня 2022 року на спільному засіданні обох палат Конгресу США. Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо у з’ясуванні перетину модусних категорій персуазивності, евіденційності й епістемічності в мовленні В. О. Зеленського
ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЕКСПРЕСИВНОГО ДИСКУРСУ
In this article we deal with different approaches to the study of notion of expressive discourse and functions of this phenomenon in contemporary linguistics. The article is interesting for presentation of points of view of some linguists on existing types of discourse as well as an attempt to determine the place of expressive discourse among them. In a general sense, discourse is considered by scientists as a written or spoken result of a communicative event. When studying the typology of discourse, scientists in one way or another associate it with expressiveness, an expressive communicative act, an expressive type of speech acts, etc. Expressiveness, which is the main distinguishing feature of expressive discourse, is defined as expressive and depicting qualities of language that make it figurative and emotionally coloured. According to many linguists, expressiveness should be considered in relation to the concept of emotionality. The emotional in language is necessary for expressing feelings, and the expressive is necessary for enhancing expressiveness and imagery. Expressiveness is a broader concept than emotionality and includes emotionality as its most important component. One of the purposes of emotional expression is the realization of the speaker’s emotional intentions. The mechanisms of creating expressiveness and expressive colouring require further research. Expressiveness is usually implemented through the lexical means of language, stylistic devices, as well as with the help of various emotional intentions of the speaker and the corresponding emotional reaction of the recipient.У статті розглядаються різні підходи до вивчення поняття експресивного дискурсу та функцій цього явища в сучасній лінгвістиці. Стаття цікава тим, що в ній представлені погляди деяких лінгвістів на існуючі типи дискурсу, а також спроба визначити місце експресивного дискурсу серед них. В загальному розумінні дискурс розглядається вченими як письмовий або мовний результат комунікативної події. При дослідженні типології дискурсу вчені так чи інакше пов’язують його з експресивністю, експресивним комунікативним актом, експресивним типом мовленнєвих дій тощо. Експресивність, яка виступає головною відмінною ознакою експресивного дискурсу, визначається як виразно-зображальні якості мови, що роблять його образним і емоціонально забарвленим. На думку багатьох лінгвістів, експресивність має розглядатися у співвідношенні з поняттям емоційності. Емоційність у мові необхідна для вираження почуттів, а експресивність для підсилення виразності й образності. Експресивність більш широке поняття ніж емоційність і включає емоційність як свою найголовнішу складову частину. Одним із призначень емоційної експресії виступає реалізація емоційних інтенцій мовця. Потребують дослідження механізми створення експресивності й експресивного забарвлення. Зазвичай експресивність реалізується за рахунок лексичних засобів мови, стилістичних прийомів, а також за допомогою різних емоційних інтенцій мовця та відповідної емотивної реакції реципієнта
РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ ЦІКАВОГО НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ WORDWALL НА ЗАНЯТТІ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ
The article is devoted to one of the innovative, alternative tools of teaching vocabulary in EFL classroom and offers teachers the general outline of an online platform Wordwall. Teaching online has become more popular, yet challenging, for many students and teachers. The author considers games to be a source of fresh ideas with the ability to relieve the monotony of education. Alongside traditional vocabulary presentations, games play a very important role in language teaching and learning. Moreover, games are a good way to raise students’ motivation for learning English as a foreign language and to improve and extend learning skills, which is essential for language learning. The evidence shows that online games significantly diversify the entire educational process. Based on our teaching experience, we can state that introducing vocabulary through online games greatly facilitates students’ understanding, raises their engagement into the lesson, makes them interested to advance in their learning, provides new ideas and brings variety into the classroom. Wordwall provides teachers with plenty of templates, ranging from the common multiple-choice quiz to matching pairs, anagram, sorting out, or cloze questions. Teachers can create resources and host activities by sharing an assignment link with students. Students can do the activities as an interactive in-class part or as homework. Students’ activity results can be tracked by the teacher.Стаття присвячена одному з альтернативних засобів навчання англійській мові як іноземній і пропонує викладачам загальний огляд онлайн-платформи Wordwall. Викладання онлайн стало більш популярним, але водночас і складним завданням для багатьох студентів та викладачів. Автор статті висловлює думку, що ігри є джерелом нових ідей і привносять різноманітність в навчання. Поряд із традиційними способами презентації лексичного матеріалу, ігри відіграють важливу роль у викладанні та вивченні мови. Окрім того, он-лайн ігри – гарний спосіб підвищити мотивацію студентів до навчання, вдосконалити та розширити навчальні навички, що є необхідним при вивченні мови. Факти свідчать, що ігри значною мірою розмаїтять увесь освітній процес. Спираючись на наш професійний досвід, ми можемо стверджувати, що презентація лексики через ігри значно полегшує розуміння матеріалу, підвищує рівень активності студентів на занятті, заохочує їх до подальшого прогресу в навчанні. Wordwall надає викладачам різноманітні шаблони, починаючи від звичайної вікторини з декількома варіантами відповідей і закінчуючи завданнями на встановлення відповідностей, анаграмами, сортуванням або питаннями закритого типу. Вчителі можуть створювати ресурси та проводити вправи, надаючи студентам посилання на завдання. Студенти можуть виконувати завдання як інтерактивну частину заняття або як домашнє завдання. Викладач може відстежувати результати роботи студентів
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЯК ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ЦИФРОВИХ ІГОР
With the focus on teaching ESL vocabulary and developing speaking skills, the article considers the issue that ESL learners could improve their language proficiency while playing video and online computer games. The paper aims to study the issue under review in the context of informatization and gamification of education by determining the criteria for selecting computer games for the Humanities who study English as a second language. The purpose is to present the ways of integrating computer-mediated methods into ESL learning and examine the effect they have on the learning process and learning strategies, and the students’ perception of the learning experiences afforded by gaming resources. It justifies that information and communication technologies, whose didactic possibilities were immediately appreciated by educators and adapted to their own advantage, may get an effective means to sort this problem out.In particular, the article gives a detailed account of the criteria met by computer-mediated games, that are, in their turn, will be used to optimize teaching English as a foreign language to German and French majors. These include the genre of the computer game, requirements for the technical side, game content and didactic requirements. The criteria highlighted in the article are of practical significance due to their possible use in selecting computer games for their further integration into the process of ESL learning.У статті розглянуто питання інтеграції комп’ютерних ігор у процес вивчення іноземних мов у контексті інформатизації та гейміфікації освіти. Зокрема, описано критерії відбору цифрових ігор для оптимізації вивчення вокабуляру та розвитку мовленнєвих навичок студентами філологічних спеціальностей ЗВО, що вивчають англійську мову як другу іноземну мову. Мета полягає в тому, щоб представити способи залучення комп’ютерних методів у навчання англійської як другої іноземної мови, стратегії навчання, та вивчити вплив, який інформаційно-комунікаційні технології, чиї дидактичні можливості відразу оцінили освітяни, мають на навчальний процес.У статті детально досліджено критерії, яким повинні відповідати комп’ютерні ігри. Серед них жанр гри, техніко-дидактичні вимоги, а також вимоги до змісту гри. Подані критерії мають практичну значущість у зв’язку з можливістю їх використання при виборі комп’ютерних ігор для подальшої інтеграції в процес навчання англійської мови, зокрема, створення комунікативної ситуації, наближеної до реальної. Актуальність дослідження полягає в тому, що ряд критеріїв, які вивчаються в тематичних дослідженнях, є універсальними і можуть бути застосовані для оцінки різних програмних продуктів. При цьому враховано особливості цього навчального засобу. Впровадження ігрового навчання разом із використанням інформаційно-комунікаційних технологій сприяє формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців
МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ
The history of the English language is a compulsory subject included into the curriculum of students majoring in English. As a theoretical course, it focuses students’ attention on the English language development from both diachronic, and synchronic perspective, spots the differences between Old, Middle and Modern English, guides them through the changes English has experienced over history. Obviously, English is not the only language whose structure has changed over time, and our idea was to highlight the similarities and differences between English as the major language and French, German and Spanish as minor languages our students learn as part of their compulsory curriculum. Despite belonging to different language groups, the four languages can be compared in terms of various grammar structures, thus giving students an opportunity to practice not only English, but also other languages they learn at university.The aim of this article is to show the ways to incorporate the multilingual approach to teaching the history of English and to emphasize its advantages and disadvantages from both teacher, and student perspective.Історія англійської мови є обов’язковим компонентом освітньої програми студентів, які вивчають англійську як основну іноземну мову. Як теоретичний курс, він концентрує увагу студентів на розвитку англійської мови як в діахронічному, так і в синхронічному аспектах, фокусується на різниці між давньою, середньовічною та сучасною англійською, пояснює їм зміни, які відбулися в англійській мові протягом її історії. Очевидно, що англійська – не єдина мова, структура якої змінилася з часом, і ми вирішили зробити акцент на подібність та розбіжності між англійською як основною іноземною мовою та французькою, німецькою й іспанською як другими іноземними мовами, які наші студенти вивчають в якості обов’язкових дисциплін. Попри належність до різних мовних груп, чотири мови можна порівнювати в плані різноманітних граматичних структур, надаючи студентам змогу практикувати не лише англійську, але й інші мові, які вони вивчають в університеті.Мета цієї статті – показати шляхи залучення мультилінгвального підходу до викладання історії англійської мови та визначити його переваги й недоліки з боку як викладача, так і студентів
ЗМІСТ І СТРУКТУРА ПІДРУЧНИКІВ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СЕРЕДНІХ ШКІЛ БУКОВИНИ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТ.)
The article describes German textbooks for secondary schools in Bukovyna in the first half of the 20th century. It has been established that according to the curriculum, the direct method of foreign language teaching was implemented in the textbooks of that time. At the initial stage, the purpose of foreign language teaching was to enable the learners to speak and express their thoughts in a written form in everyday situations, to understand the German culture. In the upper grades, the learners had to be able to read works of fiction related to the history, science and modern culture of the German, toapply the acquired knowledge in oral and written forms. It has been found that the curricula during the period under study included requirements and recommendations for the manual compilation.The investigation reveals that the textbooks in German were divided into two groups: books including texts, various exercises and tasks; readers containing the excerpts from various genres of fiction by famous writers. The textbooks in German contained song material for the formation of correct pronunciation skills. The tests, based on choosing the correct answer (in 1925), were first found. In 1929 the appendix with guidelines for teachers first appeared in the textbook.It has been established that the textbooks did not contain phonetics. Visual semantics, later verbal semantics were used to gain the vocabulary at the beginning of a foreign language teaching. Grammar was almost always taken from the texts and exercises, so that learners could see the language in action, and understand how and when it was used. Communicative practice included such speaking tasks as a personal response to a reading text, a discussion comparing information and opinions, making up dialogues and personalized exchanges. The reading texts represented a variety of genres that corresponded to the text type that learners could encounter in their everyday lives. Activities such as dictations, essays, letters, and reports were used to teach writing. The learners also had an opportunity to practice the Gothic font. The authors tried to avoid translation, however, it was used when explaining grammar in junior grades. The readers included the translated passages of Romanian authors, works for extracurricular reading, explanations of words and expressions.Здійснено аналіз підручників з німецької мови для середніх шкіл Буковини у першій половині XX ст. В ході дослідження встановлено, що, в тогочасних підручниках, згідно з навчальною програмою, здійснювалася реалізація прямого методу навчання іноземних мов. Визначено, що на початковому етапі вивчення німецької мови метою навчання було формування навичок та вмінь правильного і вільного висловлювання в усній і письмовій формах у повсякденних побутових ситуаціях, а також розуміння культури німецького народу. У старших класах необхідно було вміти вільно читати твори художньої літератури, які пов’язані з історією, наукою та сучасною культурою німецького народу, вміти застосувати отримані знання німецькою мовою в усній та письмовій формах. Виявлено, що навчальні програми досліджуваного відрізка часу включали вимоги та рекомендації до укладання підручників.Проаналізовані підручники зазначеного періоду поділено на дві групи: підручники, які містили тексти, різні вправи та завдання; хрестоматії для читання, до яких входили уривки різножанрової художньої літератури провідних письменників.У процесі навчання іноземної мови у підручниках акцентували увагу на використанні пісенного матеріалу для формування вмінь правильної вимови. У навчальному виданні з німецької мови 1925 р. уперше виявлено виконання тестів, які полягали у виборі правильної відповіді серед запропонованих, а у підручнику 1929 р. з’являється додаток із методичними рекомендаціями для вчителя щодо виконання учнями завдань.Встановлено, що навчальні видання не містили фонетичного матеріалу. Для засвоєння лексичного матеріалу на початку вивчення іноземної мови використовувалась наочна семантизація, котру згодом замінили на вербальну. Пояснення граматичних явищ відбувалось на основі підібраних прикладів із текстів та вправ, а також рідною мовою учнів. Навчання говоріння здійснювалось за допомогою текстів, діалогів і вправ на розвиток усного мовлення. Читанню різножанрової літератури приділяли значну увагу. Для навчання письма використовувалися такі види вправ, як диктанти, переписування, творчі завдання тощо. Пропонувалось також ознайомлення з готичним шрифтом. Автори намагалися уникати перекладу, проте його все ж використовували під час пояснення граматичного матеріалу в молодших класах.Головна особливість хрестоматій з німецької мови полягала в наявності перекладених уривків румунських авторів, творів для позакласного читання, пояснень слів і виразів
КОЛИ ПОЕЗІЯ ГОВОРИТЬ: ЕМІЛІ ДІКІНСОН ТА ЇЇ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ
The proposed study is focused on the search for individual and authorial features of the poetic style in Emily Dickinson's works, which is largely determined by the peculiarities of the poet's general picture of the world, formed under the influence of her attention to nature due to the limitations of the social experience of communication.Emily Dickinson is one of the most widely read American poets of all time. With her unique author's style and figurative language, she was ahead of her time and continues to attract domestic and foreign researchers to "think" on understanding what a metaphor is, where are the limits of the author's imagination, and how can they be achieved.The purpose of this article is a general review of the artistic originality of Emily Dickinson's authorial style and the uniqueness of linguistic and stylistic means of creating imagery in her poetry.At present there is a need to address the world of the poetic personality of Emily Dickinson in the light of growing attention to the work of women writers and poets and their role in the general cultural process, taking into account the special interest that has arisen recently in such global concepts as the linguistic image of the world, the author's picture of the world, as well as the world of a creative person. The world of the poet is of particular value in this chain.Many of Dickinson's poems still need to be deciphered, as the poet balances between adherence to the rules of English grammar and the use of free word order in a sentence, where meaning is prioritized over the need to adhere to correct syntactic form.Запропоноване дослідження зорієнтоване на пошук індивідуально-авторських рис поетичного стилю творів Емілі Дікинсон, який значною мірою зумовлений особливостями загальної картини світу поетеси, що формується під впливом її уваги до природи через обмеження соціального досвіду спілкування.Емілі Дікинсон - одна з найбільш читаних американських поетес усіх часів. Своїм неповторним авторським стилем та образною системою вона випередила свій час і продовжує залучати вітчизняних та зарубіжних дослідників до «співпраці» над розумінням, що таке метафора, де межі авторської уяви, та як можна їх досягти.Метою даної статті є загальний огляд художньої своєрідності авторського стилю Емілі Дікинсон та унікальності мовно-стилістичних засобів створення образності у її поезії.Сьогодні виникає необхідність звернення до світу поетичної особистості Емілі Дікинсон у світлі зростаючої уваги до творчості жінок-письменниць і поетів та їхньої ролі у загальнокультурному процесі, з урахуванням особливого інтересу, що постав останнім часом до таких глобальних понять, як мовний образ світу, авторська картина світу, світ творчої особи. Особливу цінність у цьому ланцюжку представляє світ поета.Багато віршів Дікінсон ще потребують розгадки, оскільки поетеса балансує між дотриманням норм граматики англійської мови та використанням вільного порядку слів у реченні, де смисл є пріоритетним на противагу необхідності дотримання правильної синтаксичної форми
ТАКТИКИ НЕЙРОЛІНГВІСТИЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ У ТУРИСТИЧНОМУ РЕКЛАМНОМУ ДИСКУРСІ
Advertisements should always be relevant and concentrate on reality due to its communicative and cognitive impact on the recipient's consciousness through actualization of multiple influence techniques and tactics.The research focuses on the investigation of the influence strategies used in tourism destination advertisements. Several tasks must be carried out in order to accomplish the goal: define the basic structure of advertisements in tourism discourse, and analyze how NLP techniques are used in the advertising texts of the studied discourse.The analysis of 514 advertising messages in travel brochures for 2020-2022 has revealed that information in advertisements in tourism discourse has three-level structure: thematic (description of the tourist object), tactical (implementation of NLP techniques), and immersion (immersion of the recipient into the atmosphere of the advertised destination). Each level is a micro entity that must be correctly actualized for its right interpretation.The analysis of advertising texts revealed two neurolinguistic programming techniques: non-linguistic – attention focusing, building the "foundation", using lexeme commands, generalization techniques, modality implementation, and comparisons; and linguistic – attention focusing, visualization and infographics, text marking, and textualization.NLP approaches are commonly used in tourism discourse to alter and influence the priorities and preferences of potential customers. It is essential to pay special attention to how each piece interacts in order to form a "harmonious composition": logically given data, appropriate usage of visual imagery, and the creation of the "right destination background."Реклама здійснює комунікативно-когнітивний вплив на свідомість реципієнта шляхом актуалізації різних способів технік впливу, тому у рамках туристичного дискурсу вона має завжди бути актуальною та акцентуватись на сучасних реаліях.Дослідження структури та впливу реклами у дискурсах аналізувались з різних аспектів, що й спричинило актуальність пропонованого дослідження. Мета дослідження полягає у спробі дослідити основні техніки впливу у рекламі туристичного об’єкту і вимагає реалізації низки завдань, а саме, визначення базової структури рекламних повідомлень у туристичному дискурсі та аналіз базових тактик нейролінгвістичного програмування, які актуалізуються у рекламних текстах досліджуваного дискурсу.Аналіз 514 рекламних повідомлень у рекламно-туристичних брошурах за 2020-2022 виявив, що рекламні повідомлення туристичного дискурсу структуруються за трьома основними рівнями: тематичний (опис туристичного об’єкту), тактичний (актуалізація тактик нейролінгвістичного програмування) та імерсійний (занурення реципієнта в атмосферу рекламованого туристичного об’єкту), кожен з яких є мікросутністю, яку необхідно коректно актуалізувати для її правильної інтерпретації.Аналіз рекламних текстів на тактичному рівні виокремив два напрями тактик нейролінгвістичного програмування: нелінгвістичні – образи, візуалізація та інфографіка, маркування тексту та текстуалізація, прийоми асоціацій та лінгвістичні - фокусування уваги, закладання «фундаменту», використання лексем-команд, прийоми узагальнення, використання модальності, прийом порівнянь.Тактики нейролінгвістичного програмування широко застосовуються у рекламних текстах у туристичному дискурсі для коригування та змін пріоритетів і вподобань потенційних клієнтів. У рекламі туристичних об’єктів важливим є дотримання кореляції компонентів для створення «гармонійної композиції»: раціональної подачі фактів, доцільної візуальної сугестії, креації «вірного фону» для сприйняття інформації адресатом