English and American Studies (E-Journal, Dnipro National University ) / Англістика та Американістика
Not a member yet
336 research outputs found
Sort by
CLICHES IN RESPONSIVE SENTENCES
Розглянуто особливості використання кліше у конструкціях з комунікатив-ним завданням «відповідь на питання» – респонсивних реченнях. Респонсиви, що є шаблонними висловлюваннями в англійській мові, досліджено у семантичному, лексичному та структурному аспектах. У теоретичному плані вказані синтаксичні одиниці аналізуються як такі, що мають свої диференційні ознаки та відрізняються за комунікавною метою від інших. Простежено взаємозв’язок між адресованим реченням (розповідним, питальним чи спонукальним) та реченням-реакцією (відповіддю). Наведено приклади вживання різноманітних кліше-респонсивів. Розглянутоспецифіку клішованих респонсивних речень – відповідей на привітання, прощання, звертання тощо. Особливу увагу звернено на загальні ознаки кліше-респонсивів та їх відмінності від інших типів респонсивних речень. Синтаксичні одиниці, що розглядаються, досліджено як такі, що належать до нефункціонального респонсиву, тобто представляють собою речення, що не дають прямої відповіді на поставлене запитання. Клішовані елементи діалогу є мовними формулами, що сприяють полегшенню процесу комунікації та є легко відтворюваними у певних умовах та контекстах. Респонсивні речення, що представлені кліше, мають значне функціональне навантаження: вказані комунікативні одиниці використовуються практично в усіх сферах людської діяльності. Кліше-респонсиви також є невід’ємною частиною процесу вивчення інозеної мови та пов’язані з отриманням навичок усного мовлення,опануванням граматичних та лексичних особливостей мови.Ключові слова: респонсивне речення, клішовані елементи діалогу, синтаксична одиниця, лексичний матеріал, семантичний аспект.Рассмотрены особенности использования клише в конструкциях с коммуни-кативным заданием «ответ на вопрос» – респонсивных предложениях. Респонсвы, являющиеся шаблонными выражениями в английском языке, исследованы в семантическом, лексическом и структурном аспектах. В теоретическом плане указанные синтаксические единицы анализируются как имеющие свои дифференциальные признаки и отличающиеся от других единиц. Прослежена связь между адресованной фразой (повествовательной, вопросительной или побудительной) и предложением-реакцией (ответом). Приведены примеры использования разнообразных клише-респонсивов. Рассмотрена специфика клишированных респонсивных предложений – ответов на приветствие, прощание, обращение и т.п. Особенное внимание обращено на общие признаки клише-респонсивов и их отличие от других типов респонсивных предложений. Рассматриваемые синтаксические единицы исследованы как относящиеся к нефункциональному респонсиву, т.е. они представляют собой предложения, не дающие прямого ответа на поставленный вопрос. Клишированные элементы диалога являются языковыми формулами, которые облегчают процесс коммуникации, и, кроме этого, легко воспроизводятся в определенных обстоятельствах и контекстах. Респонсивные предложения, представленные клише, имеют значительную функциональную нагрузку: указанные коммуникативные единицы используются практически во всех сферах человеческой деятельности. Клише-респонсивы являются также неотъемлемой частью процесса обучения иностранным языкам и связаны с получением навыков устной речи, усвоением грамматических и лексических особенностей языка.Ключевые слова: респонсивное предложение, клишированные элемеенты диалога, синтаксическая единица, лексический материал, семантический аспект.The article deals with the peculiarities of clichés usage in the constructions with the communicative task «the answer to the question» – responsive sentences. Responsives, which are stereotyped expressions in the English language, are investigated in semantic, lexical and structural aspects. In theoretical aspect the above-mentioned syntactic units are analyzed as the ones having their differential features and different from other ones according to the aim of communication. The article traces the relationship between the sentence addressed (declarative, interrogative or imperative) and the sentence-response(answer). Examples of the usage of various clichés-responsives are presented. The specificity of clichés-responsive sentences – answers to the greeting, saying good-bye, addressing and so on is considered. Special attention is paid to common features of cliché-responsives and their difference from other types of responsive sentences. Syntactic units under review are investigated as belonging to the non-functional responsives, which are sentences thatdo not give a direct answer to the question. Cliché dialogue elements are linguistic formulas that contribute to facilitation of the communication process and are easily reproducible in certain circumstances and contexts. Responsive sentences that are clichés have significant functional loading: these communication units are used in practically all spheres of human activity. Clichés-responsives are also an integral part of foreign language learning and they are connected with the obtaining of oral communication skills, mastering grammatical and lexical features of the language.Keywords: responsive sentence, cliché elements of dialogue, syntactic units, lexical material, semantic aspect
ДО ПИТАННЯ ФЕНОМЕНА ПОРІВНЯННЯ: СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ У ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКИХ КОМПАРАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Рассмотрены вопросы, связанные с определением категории сравнения с точки зрения множественности подходов к изучению этого феномена. Несмотря на большое количество работ по анализу категории сравнения, проблема остается нерешенной, поскольку на каждом этапе научного познания появляются новые аспекты её рассмотрения. В исследованиях природы самого явления компаративности, как и его лингвистического статуса, существует много противоречий, толкований, диаметрально противоположных точек зрения языковедов, что обусловлено его объективной сложностью. Существуют различия взглядов на объем ФЗ и систематизацию компонентов. Процесcу познания свойственен не только интеллектуальный (рациональный), но и эмоциональный характер. Диалектическое единство рационального и эмоционального в мышлении и языке непосредственно отражается в сигнификативно-денотативном компоненте, включающем предметно-логическую информацию, и в коннотативном компоненте, являющемся субъективным элементом значения.Если в лексическом значении главная роль принадлежит сигнификативному и денотативному элементам, то во фразеологическом значении коннотативный элемент выполняет намного более важную функцию, хотя и нельзя однозначно утверждать, что коннотация – доминантный елемент фразеологического значения. Сложность фразеологической семантики обусловлена внутренней формой, которая выполняет своеобразную и специфическую роль во фразеологической номинации ФЕ. Сравнения имеют большое значение при создании образной системы произведения и темсамым дают возможность передать читателю особенное видение мира, свойственное тексту, автору или персонажу. ФЕ имеют многокомпонентную структуру, включая денотативный, сигнификативный и коннотативный компоненты. Ключевые слова: внутренняя форма, компаративный фразеологизм, компаративность, сравнение, коннотация, образность, фразеологическое значение.The article deals with the definition of comparison / simile considering a variety of approaches towards the study of the given issue. A number of scientific works on the analysis of the category do not cover all the aspects. As a such, at every step of scientific development new facets of the issue appear. The objective complexity of the simile encounters contradictions and diametrically oppositional opinions of the linguists. Сhallenges encountered on interpretation / translation of phraseological units are caused by complexity of internal form. The latter plays a unique and specific role in phraseological nomination. Comparativephraseologisms are multi-structural units, composed of denotative, significativeand connotative components. Cognition involves both intellectual and emotional processes. Dialectic unity of rational and emotional in consciousness and language is indispensably reflected by significative and denotative elements. While lexical meaning predominantly possesses significative and denotative elements, connotative element performs a vital function in phraseological meaning. However, it is hardly possible to state that connotation is the dominant element of phraseological meaning. Similes are of significant importance increation of imagery of the literary work. Moreover, they enable transmitting to the readers a special world perception pertinent to a text, author or character. Background and etymological origins of most idioms is at best obscure. This is the reason why a study of differences between the idioms of English and Ukrainian is somewhat difficult. But it also makes the cases, where background, etymology and history are known, even more interesting, moreover the choice of this theme is caused by the small studying of this question in literature and linguistics. Exploring the interaction between culture and language, examiningthe cultural components of phraseological units and analysing from an areal andlanguage-typological aspect and the communicational function of the information encoded in phraseological units is of great theoretical and practical significance. As phraseological units represent the national cultural worldview and mentality of peoples and nations, they play an important role in revealing variety of world map. Keywords: comparison, comparative phraseologism, connotation, image, internal form,phraseological meaning, simile.Розглянуто питання, пов’язані з визначенням категорії порівняння з точки зору різноманітності підходів до вивчення зазначеного феномена. Незважаючи на велику кiлькiсть досліджень з аналізу категорії порівняння, проблема залишається невирішеною, оскільки на кожному етапі наукового пізнання з’являються нові аспекти її розгляду. У дослідженнях природи самого явища компаративності, як і його лінгвістичного статусу, є надзвичайно багато суперечностей, різнотлумачень, діаметральнопротилежних поглядів мовознавців, що зумовлено об’єктивною складністю цього мовного явища. Ускладненість фразеологічної семантики зумовлює внутрішня форма, яка відіграє своєрідну та специфічну роль у фразеологічній номінації ФО. Порівняння відіграють провідну роль у створенні образної системи твору і тим самим дають змогу передати читачам те особливе бачення світу, яке притаманне тексту, автору чи його персонажу. ФЗ має багатокомпонентну структуру, яка включає денотативний, сигніфікативний та конотативний компоненти. Процес пізнання має не тільки інтелектуальний (раціональний), а й емоційний характер. Діалектична єдність раціонального та емоціонального в мисленні і мові безпосередньо відображається в сигніфікативно-денотативному компоненті, що містить предметно-логічну інформацію, і в конотативному компоненті, який є суб’єктивним елементомзначення. Якщо у лексичному значенні головну роль відіграють сигніфікативний і денотативний елементи, то у фразеологічному значенні конотативний елемент виконує набагато важливішу функцію, хоча й не можна однозначно стверджувати, що конотація – домінантний елемент фразеологічного значення. Проте існує розбіжність поглядів на обсяг ФЗ та систематизацію його компонентів.Ключові слова: внутрішня форма, компаративний фразеологізм, компаративність, порівняння, конотація, образність, фразеологічне значення
THE PROBLEM OF THE CHOICE OF READING MATERIAL FOR INTERMEDIATE EFL STUDENTS MAJORING IN ENGLISH IN HOME-READING CLASSES
Розглянуто проблему вибору матеріалу для читання для студентів першого курсу філологічних факультетів університетів, які вивчають англійську мову як основну іноземну, на заняттях з домашнього читання. Основну увагу приділено автентичним і методично автентичним текстам літературних творів, зокрема їх перевагам і недолікам. Незважаючи на те, що автентичним текстам, спочатку не призначеним для навчальних цілей, часто надається перевага, використання тільки такого роду матеріалів у навчальному процесі здається нереальним, особливо при навчанні груп студентів різних здібностей, де деякі з них на початку першого року навчання в університеті ще не досягли компетенції середнього рівня. Таким студентам можуть бути запропоновані методично автентичні тексти, що відповідають не тільки стандартам і цілям природної комунікації, але також їх інтелектуальному та мовному рівню. Крім того, розглянуто переваги використання художньої літератури та одного з її жанрів – короткого оповідання, при навчанні читання студентів першого курсу, які вивчають англійську мову як основну іноземну. Не претендуючи розглянути всі аспекти даної проблеми в рамках однієї статті, автор даного дослідження ставить своєю метою виділити особливості роботи з автентичними і методично автентичними літературними текстами на заняттях з домашнього читання. Плануючи роботу з методично автентичними матеріалами у групах студентів різних здібностей, викладачам слід балансувати між сильними і слабкими студентами, підтримуючи їх інтерес індивідуальними завданнями. Розробляючи практикум з домашнього читання на основі автентичних матеріалів, їм необхідно звернути особливу увагу на завдання, які спрямовані на зняття мовних труднощів сприйняття тексту.Ключові слова: відповідність змісту інтересам читача, придатність до використання, читабельність, автентичні тексти, методично автентичні тексти, коротке оповідання, групи студентів різних здібностей.Рассмотрена проблема выбора материала для чтения для студентов первогокурса филологических факультетов университетов, изучающих английский язык как основной иностранный, на занятиях по домашнему чтению. Основное внимание уделено аутентичным и методически аутентичным текстам литературных произведений, в частности их преимуществам и недостаткам. Несмотря на то, что аутентичным текстам, изначально не предназначенным для учебных целей, часто отдается предпочтение, использование только такого рода материалов в учебном процессе кажется нереальным, в особенности при обучении групп студентов разных способностей, где некоторые из них в начале первого года обучения в университете еще не достигли компетенции среднего уровня. Таким студентам могут быть предложены методически аутентичные тексты, соответствующие не только стандартам и целям естественной коммуникации, но также их интеллектуальному и языковому уровню.Кроме того, рассматрены преимущества использования художественной литературы и одного из ее жанров – короткого рассказа, при обучении чтению студентов первого курса, изучающих английский язык как основной иностранный. Не претендуя рассмотреть все аспекты данной проблемы в рамках одной статьи, автор данного исследования ставит своей целью выделить особенности работы с аутентичными и методически аутентичными литературными текстами на занятиях по домашнему чтению. Планируя работу с методически аутентичными материалами в группах студентов разных способностей, преподавателям следует балансировать между сильными и слабыми студентами, поддерживая их интерес индивидуальными заданиями. Разрабатывая практикум по домашнему чтению на основе аутентичных материалов, им необходимо обратить особое внимание на задания, которые направлены на снятие языковых трудностей восприятия текста.Ключевые слова: соответствие содержания интересам читателя, пригодность к использованию, читабельность, аутентичные тексты, методически аутентичные тексты, короткий рассказ, группы студентов различных способностей.The article is devoted to the problem of the choice of reading material for intermediate EFL students studying English as their major in home-reading classes. It focuses on authentic and learner-authentic texts of literary works, in particular their advantages and disadvantages. Although some EFL teachers prefer authentic texts, which are written for use by the foreign language community, not for language learners, the use of only authentic materials in teaching process seems to be unreal, especially if language teachers deal withmixed-ability classes where some students in their first year of study at university have not yet achieved intermediate competence. At the beginning of the academic year first-year students can be offered learner-authentic texts that correspond not only to standards and aims of natural communication, but also to students’ intellectual and language level. Besides, the article considers the main advantages of using fiction and one of its genres – a short story,in teaching reading to intermediate EFL students. Without pretending to treat all the aspects of the problem, the author of the article makes it her aim to single out peculiarities of work with authentic and learner-authentic literary texts in home-reading classes. Planning work with learner-authentic materials in mixed-ability classes, teachers should balance between the best students and those who are weak in studies by giving them individual tasks that keep them interested in reading these materials. Working out activities on the basis ofauthentic materials, teachers should pay special attention to tasks which help to remove barriers to understanding the text.Keywords: suitability of content, exploitability, readability, authentic texts, learner-authentic texts, short story, mixed-ability classes
AESTHETIC DOMINANTS OF THE IMAGE OF JAPAN IN TODD SHIMODA’S WORKS
Вивчено недосліджений феномен творчості Тодда Шімода – художній синтезскладових західної та східної культур у створенні образу Японії. Розглянуто категорії східної естетики, проаналізовано їх роль у визначенні тематики, проблематики та поетики романів письменника. Образ Японії у творах Шімода конструюється зсередини її естетики та культури, а не як плід орієнталістської уяви чи декоративної екзотики. З огляду на імагологічний складник творчості Шімода в статті проаналізовано стилістичний феномен контрапункту і роль ключових слів у гіпертексті. Доведено новацію романів письменника, передусім роману «Четвертий скарб», обраного для імагологічного аналізу, яка полягає в тому, що письменник і водночас учений-когнітивіст створює особливий тип книжки з традиційним подієвим сюжетом і разом з тим книжки-студії японського мистецтва каліграфії. Вивчено, як у доробку японсько-американського письменника на різних рівнях тексту в техніці постмодерністського інтертекстуального, гіпертекстуального, інтермедіального письма й у координатах традиційної японської культури створюється образ Японії, що протистоїть як стереотипам про непорушність засад і традицій, так і впливовому у 1980-х рр. антияпонському напряму («Japan-bashing»), що пропагував в Америці зневагу до всього японського. У статті доведено, що письменник звертається до оригінальних оповідних форм, будуючи свої романи за законами постмодерністського мистецтва. Залучення східних і західних естетичних настанов надає романам Шімода особливої специфіки, створюючи, за словами самого автора, «нову естетику» роману («a nоvel aesthetics»).Ключові слова: Тодд Шімода, образ, імідж, Японія, моно-но аваре, саторі, каліграфія.Представлен неисследованный феномен творчества Тодда Симода – художе-ственный синтез составляющих западной и восточной культур при формировании образа Японии. Рассмотрены категории восточной эстетики, проанализирована их роль в определении тематики, проблематики и поэтики романов писателя. Образ Японии в произведениях Симода конструируется изнутри ее эстетики и культуры, а не как плод ориенталистского воображения или декоративной экзотики. В статье с учетом имагологической составляющей творчества Симода проанализированы стилистический феномен контрапункта и роль ключевых слов в гипертексте. Изучена новация романов писателя, прежде всего романа «Четвертое сокровище», выбранногодля имагологического анализа, которая заключается в том, что писатель и одновременно ученый-когнитивист создает особый тип книги с традиционным событийным сюжетом и вместе с тем книгу-студию японского искусства каллиграфии. Изучено, как в активе японско-американского писателя на разных уровнях текста в технике постмодернистского интертекстуального, гипертекстуального, интермедиального письма и в координатах традиционной японской культуры создается образ Японии, который противостоит как стереотипам о незыблемости устоев и традиций, так и влиятельному в 1980-х гг. антияпонскому направлению («Japan-bashing»), коорый пропагандировал в Америке пренебрежение ко всему японскому. Доказано, что писатель обращается к оригинальным повествовательным формам, создавая роман позаконам постмодернистского искусства: фрагментарность, гипертекст, нелинейная последовательность сюжета и т. д. Привлечение восточных и западных эстетических установок придает романам писателя особую специфику, создавая, по словам самого автора, «новую эстетику» романа («a nоvel aesthetics»).Ключевые слова: Тодд Симода, образ, имидж, Япония, моно-но аваре, сатори, калиграфия.The article deals with the unexamined phenomena of Todd Shimoda’s works which can be claimed to be the artistic synthesis of components of Western and Eastern cultures when forming the image of Japan. The article focuses on the categories of Eastern aesthetics, analyses the role of those categories in definition of the themes, problems and poetics of the author’s works. The image of Japan in Shimada’s works is constructed inside its aesthetics and culture; it is not the result of Orientalistic imagination or decorative exoticism. Considering the imagological component of Shimada’s work, the article studies the stylistic phenomena of counterpoint and the role of keywords in hypertext.These elements provide a contrast with the sensibilities of the old Japanese aesthetic term and urgency of finding meaning in the hyper-connected world creating renewed image of contemporary Japan. We study the innovation of writer’s novels, which consists in the fact that the writer, being a cognitive scientists creates a particular type of book with a traditional event-driven storyline and yet the book is the studio of Japanese art of calligraphy. The article proves that the writer refers to the original narrative forms, creating novels by the laws of postmodern art: fragmentation, hypertext, intertext, intermediality, nonlinear sequence of the plot etc. It analyses how the author covers topics as wide-ranging as Japanese woodblock prints, robotics, Japanese calligraphy, and neuroscience, creating the multilayered image of Japan in his works. Implementing the Eastern and Western aesthetic categories and narrative techniques gives specific nature to the Shimada’s novels, creating, in the words of the author «a novel aesthetics».Keywords: Todd Shimoda, image, Japan, mono no aware,, satori, calligraphy
TEACHING SPEAKING ENGLISH UNDER CONDITIONS OF TIME DEFICIT
Рассмотрены особенности обучения англоязычному говорению студентов-экономистов младших курсов в условиях дефицита времени. Предложены принципы поэтапной выработки навыков монологической и диалогической речи как последовательности структурно-ситуативного этапа тренировки речевых образцов, т.е. достигается овладение речевыми действиями и языковыми средствами, их реализация на уровне простых предложений, которые относятся к экономической теме; этапа объединения речевых образцов по тематическому или логико-смысловому принципу в монологическое высказывание путём расширения лексики по теме; межтемного этапа, когда образцы, изученные ранее по темам, комбинируются друг с другом в другом сочетании в соответствии с межпредметными ситуациями общения. Формирование умений и навыков пользования иностранным языком как средством общения в пределах той тематики, которую предусматривает специальность, достижения студентов адекватно оцениваются относительно трёх сторон монолога/диалога:формальной (грамматическая, лексическая, фонетическая правильность); содержательной (соответствие теме); соответствующей экстралингвистическим условиям. Достижение положительного конечного результата предполагает обеспечение для студента возможности каждую неделю тренировать диалог, одновременно расширяя свой словарный запас и грамматические навыки. Сделан вывод о существовании увеличения роли правильно подобранных аудиторных упражнений и их соотношения с самостоятельной работой студентов над говорением в условиях дефицита времени.Ключевые слова: адекватное оценивание, англоязычное говорение, монологическая и диалогическая речь, обучение, студенты-экономистыРассмотрены особенности обучения англоязычному говорению студентов-экономистов младших курсов в условиях дефицита времени. Предложены принципы поэтапной выработки навыков монологической и диалогической речи как последовательности структурно-ситуативного этапа тренировки речевых образцов, т.е. достигается овладение речевыми действиями и языковыми средствами, их реализация на уровне простых предложений, которые относятся к экономической теме; этапа объединения речевых образцов по тематическому или логико-смысловому принципу в монологическое высказывание путём расширения лексики по теме; межтемного этапа, когда образцы, изученные ранее по темам, комбинируются друг с другом в другом сочетании в соответствии с межпредметными ситуациями общения. Формирование умений и навыков пользования иностранным языком как средством общения в пределах той тематики, которую предусматривает специальность, достижения студентов адекватно оцениваются относительно трёх сторон монолога/диалога: формальной (грамматическая, лексическая, фонетическая правильность); содержательной (соответствие теме); соответствующей экстралингвистическим условиям.Достижение положительного конечного результата предполагает обеспечение для студента возможности каждую неделю тренировать диалог, одновременно расширяя свой словарный запас и грамматические навыки. Сделан вывод о существовании увеличения роли правильно подобранных аудиторных упражнений и их соотношения с самостоятельной работой студентов над говорением в условиях дефицита времени.Ключевые слова: адекватное оценивание, англоязычное говорение, монологическая и диалогическая речь, обучение, студенты-экономистыThe article considers the features of teaching English speaking economics tosophomore students under conditions of academic time deficit. We suggest principles of the three-stage development of monologue and dialogic speech skills as a sequence of structural and situational stage of speech patterns training, i.e. achieving speech actions domain at the simple sentences level in Economics; stage of association of speech samples in the monologue/dialogic utterance according to topical and logic and semantic principles by way of expanding vocabulary; intertopic stage when speech samples are combined in a different way in accordance with interdisciplinary conversational situations. Formationof habits and skills to use a foreign language as a means of communication for special purposes within the topics specified. Students’ progresses are evaluated from three sides of a monologue/dialogue: formal, factful and appropriate for linguistic conditions. Achieving a final result involves providing students with the opportunity to train a monologue every week, and then a dialogue, alongside with expanding their vocabulary and grammar skills. As a result we make a conclusion about a significant increase of the role of properly selected classroom exercises and their correlation with the independent student work to speaking skills under the condition of time deficit.Keywords: adequate assessment, monologue and dialogic speech, students of Economics, teaching English speaking skills
СТИЛІСТИЧНІ ФІГУРИ ЯК ЗАСОБИ МОДЕЛЮВАННЯ СВІТОГЛЯДНОЇ ПОЗИЦІЇ АВТОРА У МЕДИТАТИВНИХ ПРИТЧАХ ЕНТОНІ де МЕЛЛО
The article is done within the framework of anthropocentric paradigm of modernlinguistic studies aimed at the description of verbalized fragments of any work in their syntactic-stylistic and cognitive-communicative content. The focus of our interest is on the meditative parables by Anthony de Mello, which seems topical from the viewpoint of the investigation of cognition mechanisms and the ways of their presentation on the level of text formations. This phenomenon is placed in the center of an unfailing interest among linguists nowadays.The article analyses the main stylistic devices that are used in meditative parables by Anthony de Mello to decode the author’s worldview. Anthony de Mello’s worldview perception is based on the conviction that the desired calmness of life may be found close to nature in solitude and observation. This conviction is verbalized in his idiostyle on the level of the stylistic devices of paradox, oxymoron, simile and personification actualized in the parables under investigation. The philosophy of the author is based on the paradoxof world perception: he is a priest but treats religion as one of the destructive elements for a person’s development he tries to act as a Master-teacher but at the same time states one of his key paradoxical ideas that a Master exists «to make you see the uselessness of having one».Stylistic figures of paradoxes, oxymorons, antitheses, similes and personifications are pointed out and lexical units used to verbalize the corresponding figures of speech are highlighted in the article. Verbs denoting «sense perception» are employed in paradoxical and oxymoronic combinations and are built on lexical transformations denoting «to listen to something that can’t be heard», «to look at something that can’t be seen». Their meaning is strengthened and supplemented by means of allusions from the Bible, similes, antitheses etc. Another prominent stylistic device of meditative parables is personification. In meditative parables plants, animals, nature and abstract phenomena talk, act, think. Elements of personification are also revealed in the use of possessive pronouns to denote the above-mentioned categories.All in all, lexical units used to verbalize the corresponding figures of speech belong to the sphere of our everyday life and are familiar to the reader due to the connection with their jobs, modes of life, flora or fauna. Paradoxical constructions, oxymoronic transformations and examples of personification coincide with the author’s understanding of the world that everything is hidden in nature and simplicity. Stylistic figures of paradox, oxymoron and antithesis as key stylistic devices, make meditative parables more expressive, evoke different emotions and are used by the author to reveal the general conception of theworks in question as well as the author’s paradoxically-contradictory worldview understanding.Keywords: meditative parable, stylistic device, paradox, oxymoron, antithesis, simile, personification.Статья выполнена в рамках антропоцентрической парадигмы современныхлингвистических исследований, направленных на описание вербализованныхфрагментов произведения в их синтаксически-стилистическом и когнитивно-коммуникативном наполнении. Основу нашего интереса составляют медитативные притчи Энтони де Мелло, что кажется актуальным с точки зрения исследования механизмов познания и способов их реализации на уровне текстовых образований в современной языковедческой науке.Проанализированы основные стилистические приемы, использованные в медитативных притчах Энтони де Мелло, которые помогают дешифровать мировоззренческую позицию автора. Выделены стилистические фигуры парадоксов, оксюморонов, антитезы, сравнений и персонификации. Глаголы, обозначающие «восприятие с помощью органов чувств», использованные в парадоксальных и оксюморонных комбинациях, которые, в свою очередь, построены на лексических трансформациях со значением «слушать то, что нельзя услышать», «смотреть на то, что нельзя увидеть». Их значение усиливается и дополняется с помощью аллюзий из Библии, сравнений, антитез и т.д.Еще одним важным стилистическим приемом медитативных притч являетсяперсонификация. В медитативных притчах растения, животные, природа и абстрактные явления разговаривают, действуют, думают. Элементы персонификации также обнаружены в использовании притяжательных местоимений для обозначения вышеупомянутых категорий.В целом стилистические фигуры парадокса, оксюморона, антитезы и персо-нификации, как одни из ключевых стилистических приемов, делают медитативные притчи более выразительными, вызывают различные эмоции и используются для вербализации общей концепции исследуемых произведений, равно как и парадоксально-противоречивой мировоззренческой позиции автора.Ключевые слова: медитативная притча, стилистический прием, парадокс, оксюморон, антитеза, сравнение, персонификация.Статтю виконано в рамках антропоцентричної парадигми сучасних лінгвіс-тичних досліджень, спрямованих на опис вербалізованих фрагментів твору у їх синтаксично-стилістичному і когнітивно-комунікативному наповненні. Основу нашого зацікавлення складають медитативні притчі Ентоні де Мелло, що здається актуальним з точки зору дослідження механізмів пізнання і способів їх реалізації на рівні текстових утворень у сучасній мовознавчій науці.Проаналізовано основні стилістичні прийоми, використані в медитативнихпритчах Ентоні де Мелло, які допомагають дешифрувати світоглядну позицію автора. Виокремлено стилістичні фігури парадоксів, оксюморонів, антитези, порівнянь і персоніфікації. Дієслова, які позначають «сприйняття за допомогою органів чуттів», використані в парадоксальних і оксюморонних комбінаціях, які, у свою чергу, побудовані на лексичних трансформаціях зі значенням «слухати те, що не можна почути», «дивитися на те, що не можна побачити». Їхнє значення посилюється і доповнюється за допомогою алюзій з Біблії, порівнянь, антитез тощо.Іншим важливим стилістичним прийомом медитативних притч є персоніфіка-ція. В медитативних притчах рослини, тварини, природа і абстрактні явища розмовляють, діють, думають. Елементи персоніфікації також виявлено у використанні присвійних займенників для позначення вищезазначених категорій.У цілому стилістичні фігури парадоксу, оксюморону, антитези і персоніфіка-ції, як одні із ключових стилістичних прийомів, роблять медитативні притчі більш виразними, викликають різноманітні емоції і використані з метою вербалізації загальної концепції досліджуваних творів, так само як і парадоксально-суперечливої світоглядної позиції автора.Ключові слова: медитативна притча, стилістичний прийом, парадокс, оксюморон, антитеза, порівняння, персоніфікація
PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR CREATING SKILLS OF ENGLISH PROFESSIONAL COMMUBICATION IN STUDENTS OF HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS
Розглянуто групи вмінь, необхідних спеціалістам у галузі фармації для реалі-зації комунікативних намірів у процесі професійного спілкування, виділено особливості професійного спілкування фармацевтів як іноземною, так і рідною мовами, на відміну від інших спеціальностей, визначено комунікативні ситуації, на основі яких розроблено систему вправ для формування виділених груп умінь професійного англомовного спілкування. Для успішного ведення професійно орієнтованого спілкування спеціалісти у галузі фармації повинні вміти прогнозувати процес комунікації щодо оптимального виду власної комунікативної поведінки для досягнення мети спілкування і будувати своє мовлення відповідно до запланованого комунікативного ефекту та професійного результату; вести ділову бесіду; дотримуватися норм мовленнєвого етикету; спілкуватися невербально. Загальна система вправ для формування вмінь професійного спілкування англійською мовою у студентів фармацевтичного факультету складається із підсистем (систем вправ нижчого рівня) відповідно до кількості відібраних типових комунікативних ситуацій. Кожна підсистема вправ у загальній системі включає групи вправ для формування умінь професійного спілкування у говорінні та аудіюванні. Групи вправ, у свою чергу, складаються із шести підгруп вправ для формування мовних навичок, кожна з яких має певний набір комплексів вправ. Важливу роль у формуванні мовленнєвих умінь студентів мають комунікативні завдання у формі рольової професійно орієнтованої гри, як відтворення професійних міжнародних контактів спеціалістів.Ключові слова: мовленнєве вміння, мовна навичка, фармація, лексична одиниця, граматична структура, відбір навчального матеріалу, система вправ.Рассмотрены группы умений, необходимых специалистам в области фармациидля реализации коммуникативных намерений в процессе профессионального общения, выделены особенности профессионального общения фармацевтов как на иностранном, так и на родном языке, в отличие от других специальностей, определены коммуникативные ситуации, на основе которых разработана система упражнений для формирования выделенных групп умений профессионального англоязычного общения. Для успешного ведения профессионально ориентированного общения специалисты в области фармации должны уметь прогнозировать процесс коммуникации относительно оптимального вида собственного коммуникативного поведениядля достижения цели общения и строить свою речь в соответствии с запланированным итогом коммуникативного воздействия и профессионального результата; вести деловую беседу; соблюдать нормы речевого этикета; общаться невербально. Общая система упражнений для формирования умений профессионального общения на английском языке у студентов фармацевтического факультета состоит из подсистем (систем упражнений низшего уровня) в соответствии с количеством отобранныхтипичных коммуникативных ситуаций. Каждая подсистема упражнений в общей системе включает группы упражнений для формирования умений профессионального общения в говорении и аудировании. Группы упражнений состоят из шести подгрупп упражнений для формирования речевых навыков, каждая из которых состоит из определенного набора комплексов упражнений. Важную роль в формировании речевых умений студентов играют коммуникативные задачи в форме ролевой профессионально ориентированной игры, как воспроизведение профессиональных международных контактов специалистов.Ключевые слова: речевое умение, языковой навык, фармация, лексическая единица, грамматическая структура, отбор учебного материала, система упражнений.The article deals with a group of skills necessary for specialists in the field of pharmacy to implement communicative intentions in the professional communication, defines communicative situations on which the system of exercises for development of professional English communication habits is built. To successfully run professionally oriented communication specialists in the field of pharmacy should be able to predict the process of communication with respect to the optimal type of own communication behavior to achieve the purpose of communication and build their speech according to the intended effect of communication and professional results; conduct business conversation; follow the rules of speech etiquette; communicate nonverbally. Common system of exercises creating skills for professional communication in English in pharmaceutical students consists of subsystems (lower level of exercises) according to the number of selected typical communicative situations.Each subsystem of exercises in the overall system includes group of exercises creating skills for professional communication in speaking and listening. The group of exercises consists of six sub-groups of exercises developing language skills, each of which consists of a specific set of exercises for the formation of individual skills. Important role in shaping the language skills of students are communicative tasks in the form of role-playing professionally oriented games which reflect models of real professional international contacts between specialists.Keywords: speech skills, language skills, pharmacy, lexical items, grammatical structure, selection of educational material, a system of exercises
THE DISCOVERY OF JAPAN IN AMERICAN LITERATURE: LAFCADIO HEARN AS CULTURTREGER AND INTERPRETER OF TWO DISPARATE WORLDS
Розглянуто початковий етап освоєння японської культури в американській лі-тературі початку ХХ ст., вивчено маловідому у нас діяльність японського літератора і перекладача Лафкадіо Херна – інтерпретатора японської та англомовної культури на Сході й Заході, що став сполучною ланкою між культурами двох країн. В історії літератури непоміченою залишилася двоспрямованість культуртрегерської активності Херна: він не лише відкривав культуру Японії Заходові, але, будучи викладачем англійської літератури в Токійському імператорському університеті і в університетіВаседа, знайомив Японію із західною культурою. Його культурологічна, літературна, перекладацька діяльність, і перш за все його інтерпретація особливостей японського художнього мислення, збагачувала те підґрунтя, на якому зароджувалася модерністська поезія. Це відбувалося за рахунок кумулятивного ефекту численних імплантацій японської поетики й естетики, розвитку на цьому літературному підґрунті нових поетичних форм. Вивчення ролі Херна залишається однією з малодосліджених і актуальних проблем історії модернізму на Заході. Аналіз робіт Херна про культуру і літературу Японії дає підстави сумніватися щодо думки авторитетного компаративіста-літературознавця Е. Мінера, коли він відмовляє Херну в ролі впливового культуртрегера, одного з небагатьох, хто представляв один з витоків «орієнтального» модернізму на Заході. Для англо-американських поетів-модерністів японські відкриття Лафкадіо Херна не пройшли безслідно.Ключові слова: японська поезія, модернізм, імажизм, Лафкадіо Херн, транснаціональний феномен, інтерпретація, Kulturträger.Рассмотрен начальный этап освоения японской культуры в американской литературе начала ХХ ст., изучена малоизвестная у нас деятельность японского литератора и переводчика Лафкадио Хёрна – интерпретатора японской и англоязычной культуры на Востоке и Западе, ставшего связующим звеном между культурами двух стран. В истории литературы незамеченной осталась двунаправленность культуртрегерской активности Хёрна: он не только открывал культуру Японии Западу, но, являясь преподавателем английской литературы в Токийском императорскомуниверситете и в университете Васеда, знакомил Японию с западной культурой. Его культурологическая, литературная, переводческая деятельность, и прежде всего его интерпретация особенностей японского художественного мышления, обогащала почву, на которой зарождалась модернистская поэзия. Это происходило за счет кумулятивного эффекта многочисленных вживлений японской поэтики и эстетики, развития на этой литературной почве новых поэтических форм. Изучение роли Хёрна – остается одной из малоисследованных и актуальных проблем истории модернизма на Западе. Анализ работ Хёрна о культуре и литературе Японии дает основание подвергнуть сомнению мнение авторитетного компаративиста-литературоведа Э. Минера, который отказывает Хёрну в роли влиятельного культуртрегера, одного из немногих, кто представлял один из истоков «ориентального» модернизма на Западе. Для англо-американских поэтов-модернистов японские открытия Лафкадио Хёрна не прошли бесследно.Ключевые слова: японская поэзия, модернизм, имажизм, Лафкадио Хёрн, транцациональный феномен, интерпретация, Kulturträger.The paper focuses on the first stage in adaptation of the Japanese cultural tradition in American literature at the end of the 19th – the beginning of the 20th Century, represented by Lafcadio Hearn – a prolific American writer, translator, oriental culturologist and journalist, who is underevaluated in contemporary criticism. He was the first interpreter of Japanese and Anglophone culture for the East and for the West, representing the most important link between two disparate cultures. The paper outlines his main cultural, aesthetic and artistic discoveries of Japan with reference to how his nonfictional booksand translations of Japanese prose and poetry influenced the aesthetic climate of incipient literary modernism. The history of his critical reception is a combination of upsets and admirations provoked by his adoration of Japan – the country viewed as militaristic in the West. In his numerous writings he gives a panoramic interpretation of Japan and its culture, penetrating deeply into the totality of this living spirit of Japan. The analysis of Hearn’s achievements in interpreting Japanese culture and in understanding the Japanese literature, provided in the paper, challenges the authoritative view of comparative literaryscholar Earl Miner who refuses Hearn the role of influential figure in the history of aesthetic climate of incipient literary modernism in the West. The main argument of the paper is that the English-language poets have much to learn from the Japanese discoveries made by Lafcadio Hearn.Keywords: Japanese poetry, modernism, imagism, Lafcadio Hearn, transnational phenomenon, interpretation, Kulturträger
ПРОБЛЕМАТИКА СУЧАСНОГО СИНО-АМЕРИКАНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОГО ДИСКУРСУ
The article is an enhanced studying of Chinese American literary discourse in thelight of the problem that has recently become one of the most urgent for comparativists: the phenomenon of transculture. Transcultural processes of todays globalized world provides the new horizon of scientific interest – not only hetero-images and auto-images, but also the images of post-national identity. This all leads to reconsideration of Comparative Literature methodology and elaboration of new paradigms in accessing the concept of identity. The former studies of Chinese American literature were mostly connected to the markers of «ethnicity», «diaspora», and «immigrant literature». Comparative studies of Chinese American literature mostly involved the novels of different Asian American writers, and did not see them as an object to be compared with world literature. One of the most important problems for Comparative Literature in the age of globalization is related to the East-West discourse. For many years the discipline has remained concentrated on European and American research models, the great heritage of the literature of the East was seldom taken into consideration, as well as the scientific approaches of eastern colleagues. The situation seemed to change during the first decade of the new century, when the need of active dialog between cultures and a Comparative Literature in its global scale has become obvious. The new ways of researching Chinese American literature must come to terms with the concept of «literariness», introduced by famous American comparativist Rene Wellek, and later supported by his successors. Scholars call such process of getting back to the literary criticism in spite of cultural anthropology and ideology «the revitalization of the aesthetics». While describing contemporary Chinese American Cultural Discourse in Academia the importance of including Chinese American literature into the mainstream, and excluding it from «ethnic literature» boundaries must be emphasized. Contemporary Chinese American literary discourse reveals new approaches in researching cultural issues in globalized world: it highlights aesthetical and axiological criteria in Chinese American writings. Cultural identity, as well as the images and stereotypes of Chinese-ness, are also being questioned in the works of Chinese American writers. Not only western scholars but writers themselves join resonant discourse on Chinese Americanness nature, elaborate the strategies of Chinese-ness, American-ness, Chinese Americanness creation and perception.Keywords: Chinese American literature, Comparative literature, Imagology, transculturation, globalization.Осуществлено углубленное исследование сино-американского литературно-критического дискурса, а также проблемы, не так давно ставшей наиболее актуальной для компаративистов: феномена транскультурации. Транскультурные процессы современного глобального мира представляют для исследователей новые горизонты изучения – не только гетеро- и авто-образы, но и образы постнациональной идентичности, что ведет к переосмыслению методологии сравнительного литературоведения и разработке новых парадигм к исследованию концепции идентичности.Важнейшая проблематика современного сравнительного литературоведения в эпоху глобализации связана с «восточно-западным критическим дискурсом». На протяжении длительного времени дисциплина преимущественно применяла европо- и американоцентичные модели исследования, при этом не учитывались ни огромное наследие литератур Востока, ни научные разработки восточных коллег. Изменения становятся более ощутимыми в первой декаде нового столетия, когда необходимость диалога между культурами и функционирование глобального сравнительного литературоведения очевидны. Эстетические, аксиологические критерии все чаще выходят на первый план изучения. Культурная идентичность, равно как и имиджи-стереотипы «китайскости», художественно проблематизируются в произведениях ведущих сино-американских писателей. Не только западные критики, но и писатели включаются в резонансный дискурс о природе сино-американскости, разрабатывая художественную стратегию постижения и изображения «китайскости», «сино-американскости»,«амери канскости».Ключевые слова: сино-американская литература, сравнительное литературоведение, имагология, транскультурация, глобализация.Здійснено поглиблене дослідження сино-американського літературно-критич-ного дискурсу, а також проблеми, що нещодавно стала найбільш актуальною для компаративістів: феномена транскультурації. Транскультурні процеси сучасного глобалізованого світу представлять для дослідників нові горизонти для вивчення – не тільки гетеро- і авто-образи, але і образи постнаціональної ідентичності, що веде до переосмислення методології порівняльного літературознавства і розробки нових парадигм до дослідження концепції ідентичності. Важлива проблематика сучасного порівняльного літературознавства у добу глобалізації пов’язана із «східно-західним критичним дискурсом». Упродовж тривалого часу дисципліна зверталася до європо- і америкоцентричних моделей дослідження, при цьому не враховувалися ні велика спадщина літератур Сходу, ні наукові надбання східних колег. Зміни стають більш відчутними у першій декаді нового століття, коли необхідність активного діалогу між культурами і функціонування глобального порівняльного літературознавства стають очевидними. Естетичні, аксіологічні критерії все частіше виходять на перший план дослідження. Культурна ідентичність, так само як і іміджі-стереотипи «китайськості», художньо проблематизуються у творах відомих сино-американських письменників. Не тільки західні критики, але і самі письменники прилучаються до резонансного дискурсу про природу сино-американськості та розробляють художні стратегії до усвідомлення і репрезентації «китайськості», «сино-американськості», «американськості».Ключові слова: сино-американська література, порівняльне літературознавство, імагологія, транскультурація, глобалізація
КОНОТАТИВНИЙ АСПЕКТ АНГЛІЙСЬКИХ ПРИКМЕТНИКІВ З КОНЦЕПТОМ КОЛЬОРОПОЗНАЧЕННЯ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД
The article deals with the connotative aspect of the English adjectives with the concept of colour designation and their translation. There are large groups of adjectives with the concept of colour designation in all languages Adjectives help convey thought in an expressive and bright way and show the relation to the uttered idea. Concept is the category basis of the language. The material and spiritual culture of the people is expressed in the language. Concepts play an important role in the collective language consciousness of the people, so the research of the concept is topical. The research has been carried out on the material of the English adjectives green and blue. The semantic structure of these adjectives has been regarded. The positive and negative connotations are manifested in the semantic structure of these adjectives. Their functioning in speech and reflection of the connotative aspect in the Ukrainian translations has been analyzed. It is rather difficult to translate when the adjectives green and blue are the components of the phraseological units, so the best way is to use the analogous phraseological variants if they are in the language of translation. If there are no analogous phraseological units, the translators try to replace them or they use the descriptive way of translation. If the translator failedto convey the connotative aspect of the adjectives with colour designation the translation can’t be fully equivalent. Connotative aspects of the adjectives with the concept of colour designation do not coincide in different languages, so the translator has to pay attention to this aspect trying to achieve the highest degree of translation equivalency.Keywords: the English adjective, concept, connotation, colour designation, translation.Рассмотрен коннотативный аспект английских прилагательных с концептомцветообозначения и их перевод. Прилагательные цветообозначения составляют большую группу во всех языках. Они помогают передать мысль выразительно и ярко, показать отношение к высказываемой мысли. Концепт является категориальной основой языка. В языке передаётся материальная и духовная культура народа. Концепты играют важную роль в коллективном языковом сознании, поэтому их исследование является актуальным. Исследование проводилось на материале английских прилагательных green и blue. Рассмотрена семантическая структура этих прилагательных. Установлено, что в семантической структуре прилагательных green и blue реализуется как положительная, так и отрицательная коннотация. Исследовано функционирование этих прилагательных в речи. Проанализированопроявление коннотативного аспекта в семантической структуре этих прилагательных, их функционирование в речи и отражение коннотативного аспекта в украинских переводах. Особенные трудности возникают, когда прилагательные green и blue входят в состав фразеологических единиц. Переводчики используют аналогичныефразеологические соответствия, если они существуют в языке перевода. А если они отсутствуют, то используют те фразеологизмы, которые могут их заменить, или обращаются к описательному способу перевода. Если переводчику не удается передать коннотативный аспект прилагательных с концептом цветообозначения, то перевод не будет полностью эквивалентным. Коннотативные аспекты прилагательных с концептом цветообозначения не совпадают в разных языках, поэтому переводчикунеобходимо обращать внимание на этот момент, чтобы добиться эквивалентности перевода.Ключевые слова: английское прилагательное, концепт, коннотация, цветообозначение, перевод.Розглянуто конотативний аспект англійських прикметників з концептом ко-льоропозначення та їх переклад. Прикметники кольоропозначення складають велику групу в усіх мовах. Вони допомагають висловити думку виразно та яскраво, передати ставлення до висловленого. Концепт є категоріальною основою мови. В мові втілюється матеріальна й духовна культура народу. Концепти відіграють важливу роль у колективній мовній свідомості, тому їх дослідження є актуальним. Дослідження проводилося на матеріалі англійських прикметників green і blue. Розглянуто семантичну структуру цих прикметників. Встановлено, що в семантичній структурі прикметників green та blue реалізується як позитивна, так і негативна конотація.Проаналізовано функціонування цих прикметників у мові та відображення конотативного аспекту в українських перекладах. Особливі труднощі виникають, коли прикметники green і blue входять до складу фразеологічних одиниць. Перекладачі використовують аналогічні фразеологічні відповідники, якщо вони існують у мові перекладу. А коли вони відсутні, то використовують ті фразеологізми, які їх можуть замінити, або звертаються до описового способу перекладу. Коли перекладачеві не вдається передати конотативний аспект прикметника з концептом кольоропозначення, то переклад не буде повністю еквівалентним. Конотативні аспекти прикметниківз концептом кольоропозначення не співпадають у різних мовах, тому перекладачеві необхідно звертати увагу на цей аспект, щоб досягнути еквівалентності перекладу.Ключові слова: англійський прикметник, концепт, конотація, кольоропозначення, переклад