English and American Studies (E-Journal, Dnipro National University ) / Англістика та Американістика
Not a member yet
336 research outputs found
Sort by
КОНЦЕПТ ІСТОРИЧНОГО ШЛЯХУ: ДОСВІД БРИТАНСЬКОГО ШЕДЕВРУ Е. МЕЙ
Full text linkThe development of any country over a long historical period was marked by the establishment of the national code phenomenon. Everything that is inherited from generation to generation becomes a special property of an individual path, which is marked by spiritualand material enrichment. The object of the research in the proposed work is the specificity of the etymological component in the description of mythological images-symbols of the novel of the fantasy genre. The purpose of the work was determined as follows: to analyse the historical material of the mythological aspect as a factor in the development of Scottish culture as a separate code; outline the features of the modern genre of the “fantasy” novel as a demonstration of the integration of the mythological into the real world. Since this scientific work draws attention to the individual cultural aspect, namely, the correlation of the meanings of the images-symbolsof the Scottish folklore tradition with their modern interpretation, we are interested not only in profound changes, which are connectedexclusively with the spheres of literary studies (the state of artistic concepts and techniques that demonstrate the integrity of formal and content components) and linguistics (transformations of the lexical composition of the language under the influence of intralingual contacts).The obtained conclusions and their novelty: the practical research material is important for tracing the historical (etymological) development of culturally recognizable images-symbols of Scottish identity on the example of three novels in the fantasy genre.Об’єктом дослідження в запропонованій роботі є специфіка етимологічного складника в описі міфологічних образів-символівроману жанру фентезі. Метою роботи визначено: наступне: проаналізувати історичний матеріал міфологічного аспекту як чинника розвитку шотландської культури як окремого коду; окреслити особливості сучасного жанру роману–фентезі як демонстрації інтеграції міфологічного в реальне; з’ясувати та описати процес видозміни контексту фольклорних образів-символів з позиції етимологічних досліджень. Оскільки в науковій роботі звернено увагу на індивідуальний культурний аспект, а саме – співвіднесення значень образів-символів шотландської фольклорної традиції із сучасною їх інтерпретацією, нас цікавлять не тільки глибинні зміни, пов’язані винятково зі сферами літературознавства (стан художніх понять та технік, які демонструють цілісність формально-змістових складників) та лінгвістики (трансформації лексичного складу мови під впливом внутрішньомовних контактів).Одержані висновки та їх новизна: практичний матеріал дослідження важливий для простеження історичного (етимологічного) розвитку культурних впізнаваних образів-символів шотландської ідентичності на прикладі трьох романів у жанрі фентезі. Результати дослідження можуть бути застосовані: при підготовці занять із історичної лінгвістики; окремих модулів з культурології; спеціалізованих курсів із сучасної історії шотландської літератури XX та XXI століть
У ПОШУКАХ ЕЛЬДОРАДО (ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ВІРША Е. ПО «ЕЛЬДОРАДО»)
Full text linkThe article focuses on the famous poem by E. Poe “Eldorado” which has become the object of translation efforts for many translators in different countries, Ukraine included. Having a rich semantic potential and a specific functioning of the stylistic resource it remainsa mystery. Surely there are some successful translators’ attempts to convey what E. Poe wanted to say to us but no one of these attempts can be considered quite adequate. Why – that is the question many philologists are trying to solve in numerous investigations – articles,dissertations. A seemingly simple plot of the poem turns out to be the author’s mystification, a hoax with a hidden very important meaning concerning the urgent problems of E. Poe’s life and particularly his country which turned out to be not a desirable Eldorado or Holy Land. Such semantic projection from an illusory abstract Eldorado to the real country – the USA at the beginning of the XIXth century was felt and revealed for the first time by a Ukrainian poet Olexa Vlyz’ko (1908–1934) in his diptych “A Ballad about a shortsighted Eldorado” and “A Ballad for a completely shortsighted Eldorado” (1930). O. Vlyzko was one of the youngest of all those Ukrainian poets and intellectuals known as the “Executed Generation” killed during Stalin’s repression regime for their national-patriotic views.In his improvisation on E. Poe’s” Eldorado” O. Vlyzko develops the theme of an illusory Eldorado that may be a symbol of one’s own country that failed to promise “happy future life” as well as being a kind of Eldorado. The Ukrainian poet felt that disillusionment in theSoviet reality as E. Poe-romantic did in America at the beginning of the XIXth century. The problematic, ambiguous ending of E. Poe’s “Eldorado” which is not conveyed adequately by any translators is caught up and emphasized by O. Vlysko in the key question of his diptych – “Is it better wherever we are not?”.Увагу зосереджено на славетному вірші Е. По «Ельдорадо», який став об’єктом перекладацьких зусиль багатьох перекладачів з різних країн, України в тому числі. Маючи великий семантичний потенціал та своєрідне функціонування стильового ресурсу, цей вірш все ще залишається загадковим пазлом. Безумовно, є певні успішні перекладацькі спроби передати те, що Е. По дійсно бажав сказати нам, але жодна з цих спроб не може вважатися цілком адекватною. Чому? На це питання багато вчених-філологівнамагаються відповісти в численних дослідженнях – статтях, дисертаціях. Простий, як здається, сюжет поеми виявляється авторською містифікацією з прихованим, але дуже важливим значенням, яке стосується насущних гострих проблем життя Е. По і особливо життя його країни, яка виявилася не бажаним Ельдорадо або Землею Обітованою. Таку семантичну проєкцію – від ілюзорного абстрактного Ельдорадо до реальної країни – Сполучених Штатів Америки початку ХІХ століття – відчув у вірші Е. Поі, мабуть, вперше в історії сприйняття твору передав український поет Олекса Влизько (1908–1934) у своєму диптиху «Балада про короткозоре Ельдорадо» та «Балада про остаточно короткозоре Ельдорадо» (1930). О. Влизько був одним з наймолодших україн-ських поетів, інтелектуалів, відомих як «Розстріляне покоління», яких страчено в період сталінського режиму репресій за їх націонал-патріотичні погляди.У своїй імпровізації на тему «Ельдорадо» Е. По О. Влизько розвиває тему ілюзорності Ельдорадо, яке може бути символом країни будь-кого, країни, що не виконала обіцянки надати «щасливе майбутнє життя», як і стати для громадян своєрідним Ельдорадо. Український поет відчував розчарування в радянській дійсності, як і романтик Е. По в американській початку ХІХ століття. Проблематичність, амбівалентність кінцівки вірша Е. По, яка не знаходить адекватного перекладу, відчута й посилена О. Влизьков ключовому питанні його диптиху: «Чи краще там, де нас нема?»
ЛІНГВІСТИЧНА БИТВА: НЕОЛОГІЗМИ В МАСМЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ, ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ТА США В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
Full text linkThe article under consideration examines the peculiarities of the formation and use of neologisms in the publicistic discourse of Ukraine, Great Britain, and the United States in the context of Ukraine’s war against the Russian invaders. The purpose of this study is to investigate neologisms in Ukrainian, British English, and American English from a comparative point of view. Due to the constant change and transformation of languages, a large number of neologisms have been created, which remain unexplored and through which can be seen as the aspect the development of languages and societies can be studied from. The nature and functional peculiarity of neologisms in British English, American English, and Ukrainian are still an unexplored area in modern Ukrainian linguistics.The object of the given investigation is neologisms that appear in the contemporary mass media discourse. The language of the media is very dynamic, and one cannot help but notice the activity of innovative processes in the vocabulary of modern media. The relevance of the work is because the latest media resources of Ukraine, the UK, and the USA of recent years were chosen as the research materials. The significance of the study lies in gaining knowledge about the types, nature, features, and main ways of formation of Ukrainian and English neologisms in the context of the Russian-Ukrainian war.У статті розглянуто особливості утворення та використання неологізмів у публіцистичному дискурсі України, Великобританії та США в контексті війни України проти російських загарбників. Метою розвідки є дослідження неологізмів в українській, британській англійській та американській англійській мовах у компаративному аспекті. Через постійну зміну та трансформацію мов виникає велика кількість неологізмів, які залишаються не вивченими та через які можна дослідити розвиток мов і суспільств. Порівняння неологізмів британської англійської, американської англійської та української мов залишається маловивченою сторінкою в сучасному українському мовознавстві.Обʼєктом дослідження у статті є неологізми, що виникають у сучасному масмедійному дискурсі. Мова ЗМІ дуже динамічна, тож не можна не помітити активності інноваційних процесів у лексиці сучасних ЗМІ. Актуальність роботи зумовлена тим, щоматеріалами дослідження були обрані новітні медіаресурси України, Великобританії та США останніх років. Значущість проведеного дослідження полягає в отриманні знань стосовно типів, сутності, ознак та основних способів утворення українських та англійських неологізмів у контексті російсько-української війни
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕОЛОГІЗМІВ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ, ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ТА США
Full text linkThe article examines the peculiarities of the formation of neologisms in modern Ukrainian and English political discourses. We set the task: to analyze the current ways of word formation in modern political discourse. The lexical features of the political discourses of Ukraine, Great Britain, and the USA are studied. Language is one of those types of human activity that is one of the first to reflect changes in social, political, economic, cultural, and other aspects of human activity. A living language develops very quickly, under the influence of internal and external factors it adapts to constant changes in social, cultural, and scientific life. Each change in society gives rise to new words and terms, that is, the creation of new words in the language is carried out as a reflection in the language of social needs in the expression of new concepts.New words in the language are a reflection of objective reality. New formations in a certain historical period are determined by both intra-speech and extra-speech factors, which play a key role in the study of certain language changes. Understanding neology as the lexical renewal of the national language by borrowing new formations and new meanings, it should be noted the importance of this process for the phenomenon of political discourse.У статті розглядаються особливості формування неологізмів у сучасному українському та англійському політичному дискурсах. Ми ставимо завдання: проаналізувати актуальні способи словотворення в сучасному політичному дискурсі. Досліджено лексичні особливості політичних дискурсів України, Великої Британії та США. Мова – одна з тих видів людської діяльності, яка однією з перших відображає зміни в соціальних, політичних, економічно-культурних та інших аспектах людської діяльності. Жива мова розвивається дуже швидко, вона під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів пристосовується до постійних змін у суспільному, культурному та науковому житті. Кожна зміна в суспільстві породжує нові слова і терміни, тобто творення нових слів у мові здійснюється як відображення в мові суспільних потреб у вираженні нових понять. Нові слова в мові є відображенням об›єктивної дійсності. Новоутворення в певний історичний період визначаються як внутрішньомовленнєвими, так і зовнішньомовленнєвими факторами, які відіграють ключову роль у дослідженні певних мовних змін. Неологія як лексичне оновлення національної мови шляхом запозичення нових утворень і нових значень є важливою для феномену політичного дискурсу
ДОБРОБУТ ВИКЛАДАЧА У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Full text linkThe article deals with the issues of Teacher Well-Being in the modern Methodology of Foreign Language Teaching (FLT), revealing the peculiarities of educators’ burnout, compassion fatigue, and secondary trauma. 50 Ukrainian educators became the material for analysesin our research. We have attempted to study effective methods and means of forming teacher-wellbeing to develop speaking skills using social-emotional learning. It is mentioned that education must respond to the challenges that modern society poses. Social-emotionallearning, or SEL becomes an effective tool. It is the process by which students and adults acquire and effectively use the knowledge, attitudes, and skills needed to understand and manage their emotions. Existing social-emotional training programs need support and distribution as well as require approval at the level of the Ministry of Education and Science of Ukraine. In the system of compulsory secondary education, it is appropriate to introduce social-emotional education programs in several dimensions: in the invariant component (topics in standard curricula); in the variable component (optional courses, circles, electives, etc.); in the educational processof the educational institution (events, projects included in the plan of educational work of the institution).У статті розглядаються проблеми добробуту вчителя в сучасній методиці викладання іноземних мов, розкриваються особливості вигоряння педагогів, втоми від співчуття, вторинної травми. Матеріалом для аналізу в нашому дослідженні стали 50 українських освітян. Ми зробили спробу вивчити ефективні методи та засоби формування добробуту вчителя під час розвитку мовленнєвих навичок із застосуванням соціально-емоційного навчання. Зазначається, що освіта має відповідати на виклики, які ставить перед собою сучасне суспільство. Соціально-емоційне навчання стає ефективним інструментом. Це процес, за допомогою якого учні та дорослі набувають й ефективно використовують знання, ставлення та навички, необхідні для розуміння своїх емоцій і керування ними. Наявні програми соціально-емоційного навчання потребують підтримки та розповсюдження, а також потребують погодження на рівні Міністерства освіти і науки України. У системі загальної середньої освіти доцільно запроваджувати програмисоціально-емоційного виховання в кількох вимірах: в інваріантному складнику (теми типових навчальних планів); у варіативному складнику (факультативи, гуртки тощо); у навчально-виховному процесі закладу освіти (заходи, проєкти, включені до плану виховної роботи закладу)
КОНЦЕПТ ЩАСТЯ В МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
Full text linkThe purpose of the article is to scrutinize the concept of HAPPINESS: its representation and partial systematization of the revealed manifestations in a multilingual aspect. In the study of both – the given linguistic unit and its general cultural phenomenon, fundamental conceptual approaches dominate. The theoretical and methodological basis of our research has been compiled on the scientific works of O.Vorobyova, S. Zhabotynska, A. Prykhodko and others. The relevance of the work is supported by the fact that the concept of HAPPINESS is still in the process of an institutional conceptual nature forming, due to the fact that in various scientific disciplines and approaches there is a tendency to replace it with more holistic theoretical constructs, such as “psychological well-being”, “harmony”, “success”, and others.The article summarizes main features and highlights various aspects of the named concept in its general philosophical interpretation, including the objective state of a person, embodied in success or achievement in a certain field of activity; an internal psychological statein which a person feels satisfaction from the realization of a certain intention; possession of the best goods of life, and the moral reaction of an individual who has these goods and which is expressed in a certain contentment with life in general.According to the results of the research, it can be concluded that the features and characteristics of the concept of HAPPINESS in Ukrainian, English and French languages are universal in the multilingual picture of the world; however, happiness can be differently reflected in individual language pictures.Метою статті є розгляд проблеми репрезентації концепту ЩАСТЯ та часткова систематизація виявлених проявів у мультилінгвальному аспекті. У дослідженні ЩАСТЯ як мовної одиниці, загальнокультурного феномену й фундаментальногопоняття у свідомості суспільств і людей, домінують концептуальні підходи. Теоретичною та методологічною основою нашого дослідження є наукові праці О. Воробйової, С. Жаботинської, А. Приходько та інших.Актуальність роботи обумовлена тим фактом, що концепція ЩАСТЯ ще досі перебуває у стані формування інституціональної концептуальної природи, через те що в різних наукових дисциплінах та підходах існує тенденція замінити її на більш ціліснітеоретичні конструкти, такі як: «психологічне благополуччя», «добробут», «гармонія», «успіх» тощо.У статті узагальнено основні філософські концепції та виокремлено різні аспекти загальнофілософського трактування концепції щастя, серед яких: об›єктивний стан людини, втілений в успіху або досягненні в певній сфері діяльності; внутрішній психологічний стан, в якому людина відчуває задоволення від реалізації певного наміру; володіння кращими благами життя та моральна реакція індивіда, який має ці блага, що виражається в певному задоволенні від життя загалом.За результатами дослідження особливостей і характеристик концепту ЩАСТЯ в українській, англійській та французькій мовах можна зробити висновок, що в мультилінгвальній картині світу він є універсальним, проте поняття «щастя» може бути по-різному відображене в індивідуальних мовних картинах
ВАРІАТИВНІСТЬ ПРОСТОРУ ІМІДЖЕВИХ ХАРАКТЕРИСТИК КРІЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНИХ ТРАКТУВАНЬ
Full text linkPeople of all ages, creeds, and nationalities around the world live their daily lives, constantly interacting with the environment using sensory systems. We use our five senses regularly and continuously because they are vital to our survival. It is our sensory receptors thatanalyze the surroundings and report back to our brains this information which then helps us navigate the world. Needless to say, because we rely so heavily on our sensory perception, it is largely what shapes our reality or at least our understanding of it. Therefore, we react quicker and more enthusiastically to something that is recognized by our neurons and sensory memory.Thus, in a text that uses imagery to convey some sort of information, that information is much more likely to be received, memorized, and learned by the reader or listener. Imagery is an integral part of our language today. The story of language started with primitive people carving images in the caves to tell a story. Then, in such languages as Chinese, the individual images slowly began to morph into the hieroglyphs, as we know them. Moreover, the letters themselves could once also be recognized as specific images. In literature, however, imagery is usually much more elevated in style and much less trite than in daily speech. Authors strive to devise imagery that is both new (so that it sparks interest) and familiar (so that it is more or less easily recognizable and comprehensible) at the same time. In addition, writers can use various images that are already deeply ingrained in their culture with different intentions: either to go against the norm and use them in a completely unexpected way or the opposite – to underline the connection with one culture or another.Люди різного віку, віросповідань і національностей регулярно й безперервно використовують свої п’ять органів чуття, оскільки вони є життєво важливими для виживання. Це сенсорні рецептори, які аналізують оточення і повідомляють нашому мозку цю інформацію, яка потім допомагає нам орієнтуватися у світі. Оскільки ми так сильно покладаємося на наше чуттєве сприйняття, це значною мірою те, що формує нашу реальність або принаймні наше розуміння її. Таким чином, ми швидше і з більшим ентузіазмом реагуємо на те, що розпізнають наші нейрони та сенсорна пам’ять. Отже, образи зазвичай звертаються до наших почуттів і роблять текст набагато більш пам’ятним. Образність сьогодні є невіддільною частиною нашої мови. Історія мови почалася з того, що первісні люди вирізали зображення на печерах, щоб розповісти історію. Потім у таких мовах, як китайська, окремі зображення почали повільно перетворюватися в ієрогліфи, якими ми їх знаємо тепер. Більше того, самі літери колись також можна було розпізнати як окремі образи. Однак у літературі образність зазвичай набагато більш піднесена за стилем і набагато менш банальна, ніж у щоденній мові. Автори прагнуть створити образи, які водночас є новими (щоб викликали інтерес) і знайомими (щоб їх було більш-менш легко впізнати та зрозуміти). Крім того, письменники можуть використовувати різноманітніобрази, які вже глибоко вкорінені в їхній культурі, з різними намірами: або протистояти нормі й використовувати їх абсолютно несподівано, або навпаки – підкреслювати зв’язок з тією чи іншою культурою
ПРАГМАСЕМАНТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕКСТІВ ДИСКУРСИВНОГО ЖАНРУ «ДЕРЖАВНИЙ ГІМН»: АНГЛІЙСЬКО-НІМЕЦЬКІ ПАРАЛЕЛІ
Full text linkThis research focuses on the texts of national anthems from English and German-speaking countries. Specifically, it examines the pragmasemantic algorithm within these texts, which serves as a blueprint for the combinatorial use of speech acts within a single textualentity. The linguopragmatic analysis of the anthems in question is predicated on the existence of three models for the combinatorial use of illocutions: a simple model (one-act mono-illocution), and two syncretic models (multi-act mono-illocutions, multi-act poly-illocutions).Multi-act mono-illocutive blocks consist of several homogeneous illocutions that form composite chains, resembling groups of utterances appearing consecutively in anthem texts according to the echelonization scheme of the narrative process. Multi-act multi-illocutives are composed of several heterogeneous illocutions, combined into a conglomerate of diverse speech units. These units are intertwined and engage in various pragmasemantic relationships, following a pattern of symbiosis.The study proves that the syncretic arrangement of illocutionary chains in the texts of the anthems analysed is on the verge of creating and utilizing advertising texts. Despite this, the types of texts studied represent a unique and specific “product”, such as love, devotion, and loyalty to one’s homeland. Thus, the texts of national anthems emerge as a kind of verbalized product of the speech activity of discourse agents, designed to exert suggestive and persuasive pressure on discourse clients to foster or maintain active patriotism.Об’єктом аналізу в цій статті є тексти державних гімнів англо- та німецькомовних країн, предметом – їх прагмасемантична організація, яка є схемою комбінаторного вико- ристання мовленнєвих актів в єдиному текстовому цілому. Лінгвопрагматичний аналіз зазначених гімнів виходить із факту існування трьох моделей комбінаторного використання іллокуцій: однієї простої (одноактові моноіллокутиви) і двох синкретичних (багатоактові моно- та полііллокутиви). Багатоактові моноіллокутивні блоки поєднують декілька гомогенних іллокуцій, які утворюють композитні ланцюги і зовнішньо нагадують грона висловлювань, щоз’являються в текстах гімнів одне за одним за схемою ешелонізації. Багатоактові полііллокутиви складаються з декількох гетерогенних іллокуцій, поєднаних між собою в конгломерат різнорідних мовленнєвих одиниць. Вони вступають у різноманітні прагмасемантичні відносини за зразком симбіозу.Доведено, що синкретичне аранжування іллокутивних ланцюжків у текстах гімнів має схожість з методикою творення рекламних текстів. На відміну від них ці тексти пропонують товар особливого ґатунку – любов, відданість, лояльність до батьківщини. У такий спосіб тексти державних гімнів постають як своєрідний вербалізований продукт мовленнєвої діяльності агентів дискурсу, покликаний здійснювати сугестивний і персуазивний тиск на клієнтів дискурсу з метою виховання патріотизму або його підтримання в активному стані
ЛЕКСИЧНІ ТА ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОВІДАНЬ О. ГЕНРІ ЗІ ЗБІРКИ «ЗАЛИШКИ»
Full text linkWilliam Porter, better known as O. Henry, appeared in the American literary arena like a meteor. He also disappeared suddenly, but his legacy endured and became international. The article deals with the collection “Waifs and Strays”, published after the death of the author.Short stories from this collection were analyzed from lexical and grammatical perspective in order to identify some peculiarities of the writer’s style. From a lexical perspective, O Henry uses a large variety of lexical units, but his writing in general tends to be brief and laconic. In the text, a large number of slang and dialect words, along with the usage of foreign languages, were used by the author in order to make his stories more emotional and appealing to the reader. Other lexical devices, such as epithets and connotative words, are used mostly to emphasize some aspects of the story. From a grammatical perspective, O. Henry often uses complex sentences to make his writing more eloquent. The author often uses the passive voice as an indicator of the formal style. He also uses such devices as rhetorical questions, linking words, repetition to express his character’s opinion, but he avoids these grammatical devices during the narrator’s speech. In general, grammatical devices are rather diverse, and O. Henry tries to avoid the repetitive use of the same means. Thus, “Waifs and Strays” demonstrates O. Henry’s writing at its highest point. It shows a large variety of lexical and grammatical devices that created his unique writing style.Вільям Портер, більше відомий під іменем О. Генрі з’явився на американській літературній арені, як метеор. Зник він теж раптово, але його творчість витримала випробування часом та стала загальновизнаною. В цій статті розглядається збірка «Залишки», опублікована після смерті автора. Оповідання з цієї збірки були проаналізовані з лексичної та граматичної точки зору для виокремлення особливостей авторського стилю. З лексичної точки зору, О. Генрі використовує досить різноманітні лексичні одиниці, але його стиль залишається лаконічним. Це пов’язано з особливостями написання оповідань – письменник писав свої оповідання швидко, використовуючи лише ті слова, які першими спали на думку. У збірці автор використав велику кількість сленгу,діалектизмів та елементів іноземної мови задля зближення з читачем та підвищення емоційності. Інші лексичні засоби, як-от епітети та оцінна лексика, використані з метою підкреслення певних сюжетних елементів. З граматичної точки зору, О. Генрівикористовує складні речення для того, щоб зробити текст більш витонченим. Пасивний стан дієслів використовується як маркер офіційного стилю. Також автор використовує повтори, вставні слова та риторичні запитання, але він уникає таких граматичнихзасобів у мові автора. В цілому О. Генрі використовує досить різноманітні граматичні засоби, але без надмірного повторення. Загалом «Залишки» демонструють талант О. Генрі в його найвищій точці. Лексичні та граматичні особливості збірки створюютьунікальний авторський стиль О. Генрі
РОЛЬ КРОСКУЛЬТУРНОГО ПІДХОДУ ТА ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ У ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ОСНОВІ РУМУНСЬКОГО ДОСВІДУ
Full text linkThe article highlights the problem of professional training of prospective English language teachers at the current stage of globalization transformations in the European educational space. The role of the cross-cultural approach in the training of prospective Englishteachers is determined. The relevance of the investigated problem is substantiated; the reasons for unresolved problems related to the topic of the article are indicated. The theoretical aspects of the cross-cultural approach to the training of English language teachers and ways of its implementation are presented. The study of the cross-cultural approach in education, presented in domestic and foreign scientific literature is analyzed. The role of the English language as a means of intercultural communication, which contributes to the acquisition of international educational experience and spreading of cultural relations and forming professional competences is determined. Three levels of strategic planning for the development of intercultural competence are distinguished and characterized. The main learning strategies of formation prospective English language teachers’ cross-cultural competence are defined. Also, the didacticnecessity of using authentic textbooks and materials in training prospective English teachers has been proven.В статті висвітлено проблему професійної підготовки майбутніх вчителів англійської мови на сучасному етапі глобалізаційних перетворень у європейському освітньому просторі. Детерміновано роль кроскультурного підходу в підготовці майбутніх вчителіванглійської мови. Обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, зазначено причини невирішених проблем, які пов’язані з темою статті. Наведено теоретичні аспекти кроскультурного підходу до підготовки вчителів англійської мови та шляхи його впро-вадження. Проаналізовано дослідження питання кроскультурного підходу у навчанні, представлене у вітчизняній та зарубіжних науковій літературі. Визначено роль англійської мови як засобу міжкультурної комунікації, яка сприяє отриманню міжнародногоосвітнього досвіду, поширенню культурних відносин та являє собою ефективний засіб формування професійних компетентностей. Виокремлено та охарактеризовано три рівні стратегічного планування розвитку міжкультурної компетентності. Визначені основ-ні стратегії навчання для формування кроскультурної компетенції у майбутніх вчителів англійської мови. Також доведено дидактичну необхідність використання автентичних підручників та матеріалів для навчання англійської мови майбутніх вчителів