English and American Studies (E-Journal, Dnipro National University ) / Англістика та Американістика
Not a member yet
336 research outputs found
Sort by
СОЦИОЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ ОБУЧЕНИЯ ИННОСТРАННЫМ ЯЗЫКАМ
Розглянуто соціолінгвістичні принципи навчання іноземних мов у контексті традиційного підходу до викладання іноземних мов. При залученні соціолінгвістичного аспекту до викладання іноземних мов необхідні нові матеріали для навчання, які забезпечують перенесення знань з лінгвістики, соціуму, мовного досвіду, стратегій і досвіду навчання тощо. Виявлено, що, кінцевий результат у вивченні іноземної мови полягає у засвоєнні позамовної інформації. Соціальні фактори мають стихійний і свідомий вплив на мову. Вони знаходяться у складному взаємозв’язку з мовою і певною мірою взаємодіють з нею. Крім того, соціальні фактори становлять базис для функціонування мови (появи, зародження, змінення). Наголошено, що до засобів формування соціолінгвістичної компетенції відносимо: підручники, посібники, наочність, аудіо- та відеоматеріали, а також ЗМІ. Автентичні засоби – це матеріали, що вміщують соціокультурні компоненти навчання, а саме – ментальність, соціокомунікацію та національне буття. Соціолінгвістичні принципи є невід’ємною частиною у вивченні англійської мови. Вони сприяють формуванню соціолінгвістичної компетенції, тобто системи уявлень про реалії, традиції, національні звичаї країни, мова якої вивчається, допомагає адекватно виразити і донести свої думки до партнера по спілкуванню, тим самим сприяючи повноцінній комунікації.The article is devoted to analysis of the sociolinguistic principles in the context of traditional approach to foreign languages teaching. A sociolingual aspect to FLT requires new teaching and learning materials that support transfer of linguistic knowledge, society? language and learning experience, language learning strategies, language comparisons etc. It reveals that the main result in foreign language teaching is learning of extra-language information. Social factors make conscious impact upon the language. They are in the complex interconnection with the language and they correlate with it to some extent. Besides, social factors are the basis for language functioning (origin, appearance, extinction). Language is considered to be a social phenomenon that cannot exist outside of linguistic consciousness. Linguistic persona as a bearer of this linguistic consciousness faces the fact that the society in this or that way affects the language itself as well as his/her ownmanner of speech. In this case we can speak of definite social groupings and issues that can influence learners` English speech. Social networks as a means of language immersion are considered to be a way of learning EFL. The article stresses that the means of forming sociolinguistic competence are textbooks, manuals, visual aids, audio and video materials as well as Mass media. Authentic means are the materials that contain sociocultural components of teaching, i. e. mentality, socil communication and national life. Sociolinguistic principles are important part in lerning English. They promote formation of the sociolinguistic competence, i. e. the system of knowlwdge about the realities, traditions, national customs of the country, whose language is studied, helps to express and impart their own thoughts to the interlocuter in a proper way. Thus, it helps the communication in such a way. Sociolinguistics issues of culture and its representatives needs to be formulated in such manner that the learners` consideration of foreign people, mentality and traditions will be not only positive but full of respect.Рассмотрены социолингвистические принципы обучения иностранным языкам в контексте традиционного подхода к преподаванию иностранных языков. При привлечении социолингвистического аспекта к преподаванию иностранных языков необходимы новые материалы для обучения, обеспечивающие перенос знаний по лингвистике, социума, языкового опыта, стратегий и опыта обучения и т. д. Выявлено, що конечный результат при изучении иностранного языка – в освоении внеязыковой информации. Социальные факторы имеют стихийное и внеаязыковое влияние на язык. Они имеют сложную взаимосвязь с языком и определённым образом взаимодействуют с ним. Кроме того, социальные факторы являются базисом для функционирования языка (появления, зарождения, изменения). Отмечено, что средства формирования социолингвистической компетенции – это учебники, пособия, наглядные материалы, а также СМИ. Автентичные средства – это материалы, которые содержат в себе социокультурные компоненты обучения, а именно – ментальность, социокоммуникацию и национальный быт. Социолингвистические принципы являются неотъемлемой частью при изу-чении английского языка. Они обеспечивают формирование социолинвистической компетенции, т. е. системы представлений о реалиях, традициях, национальных обычаях страны, язык которой изучают, помогают адекватно выразить и донести свои мысли партнёру по общению, что способствует полноценному общению
ПОЛІТИЧНА МЕТАФОРа ЯК СКЛАДОВА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ, США ТА УКРАЇНИ
The usage peculiarities of the metaphors connected with the sphere of “war” concepts in contemporary English-language and Ukrainian-language political discourse have been studied. The task to the article has been to analyse metaphor as linguistic influence means, the aim of which is to form in the recipient and in communities on the whole positive or negative attitude towards some or other political phenomenon, political party, political program, etc. Topicality of the article is predetermined by sequence of events intensification on the world public arena leading to demagogic and propagandist rhetoricians’ activation including the mainstream American, British and Ukrainian political discourse.Рассмотрены особенности использования метафор, связанных с концептосферой войны, в современном англоязычном и украиноязычном политическом дискурсе. Основным заданием статьи является анализ метафоры как языкового способа влияния с целью формирования у реципиента и общества позитивного или негативного мнения о том или ином политическом явлении, политической партии, политической программе. Актуальность статьи обусловлена обострением развития событий на мировой политической арене, что способствует активизации демагогических и пропагандистских риторов, в особенности в мейнстримном американском, украинском и британском политическом дискурсе.Розглянуто особливості використання метафор, пов’язаних з концептосферою війни, в сучасному англомовному та україномовному політичному дискурсі. Завданням статті є аналіз метафори як мовного засобу впливу з метою формування в реципієнта та у суспільства в цілому позитивної або негативної думки про те чи інше політичне явище, політичну партію, політичну програму та ін. Актуальність статті зумовлена загостренням розвитку подій на світовій політичній арені, що сприяє активізації демагогічних та пропагандистських риторів, зокрема, й в у мейнстримному американському, британському та українському політичному дискурсі
ПРЕДМЕТНО-МОВНЕ ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ (CLIL): ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ
The article deals with description of CLIL (Content and Language Integrated Learning) and with some aspects of its influence on the process of development of multilingual competence of students-philologists. It is emphasized that multilingualism has become a widespread phenomenon in modern societies. A considerable number of people speak more than two languages in their everyday life due to historical, social, or economic reasons. This is one of the reasons why multilingual competence was defined as one of the key competences that a modern competitive specialist should possess by the European System of Higher Education. CLIL is usually thought to play an increasingly important part in language education, both as a feature of foreign language teaching and learning, and as an element of bi- and multilingualism. Multilingual competence presupposes that speakers use different languages for different contexts and purposes, but their fluency in the languages may differ. The article gives a detailed description of the features typical of CLIL, and on their basis it describes some aspects of experience of the English Philology Department of Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in the application of the CLIL fordevelopment of multilingual competence of students-philologists. The ability to apply multilingual competence is one of the key objectives of the curriculum. All the majors (History of Language, Theory of Grammar, Lexicology, Stylistics and others) are taught in English. In this way, subject learning is combined with language learning, which contributes to the development of multilingual competence.Рассмотрено использование предметно-языкового интегрированного метода (CLIL), а также определены некоторые аспекты его влияния на развитие мультилингвальной компетентности студентов-филологов. Подчеркнуто, что мультилингвизм становится всё более распространённым явлением в современном обществе. Всё больше и больше людей говорят на двух или более языках в своей повседневной жизни, что обусловлено историческими, социальными или экономическими составляющими. Этот факт является одной из причин, почему мультилингвальная компетентность была выделена Европейской системой высшего образования одной из ключевых в ряду тех, которыми должен владеть современный конкурентоспособный специалист. Одним из способов овладения мультилингвальной компетентностью является использование метода CLIL. Считается, что этот метод играет чрезвычайно важную роль в процессе языкового образования, а также является неотъемлемым компонентом билингвального и мультилингвального образования. Мультилинг-вальная компетентность подразумевает то, что говорящий способен использовать разные языки в различных условиях и контекстах, при этом степень владения языками может отличаться. Детально представлены типичные проявления метода CLIL и на их основе описан опыт кафедры английской филологии Днепропетров- ского национального университета имени Олеся Гончара, где практикуется исполь-зование метода CLIL для развития мультилингвальной компетентности у студентов-филологов, что является одной из основных задач учебного плана. Учебные программы дисциплин отвечают требованиям стандарта высшей школы, что позволяет выпускникам профилирующей кафедры быть конкурентоспособными в своей профессиональной деятельности на мировой арене. Все базовые дисциплины (лексикология, теоретическая грамматика, история языка, стилистика и другие) преподаются на английском языке. Таким образом, изучение предмета комбинируется с развитием языковых навыков, что способствует формированию мультилингвальной компетентности.Розглянуто використання методу предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL), а також визначено деякі аспекти його впливу на розвиток мультилінгвальної компетентності студентів-філологів. Наголошено, що мультилінгвізм стає все більш поширеним явищем у сучасних суспільствах. Все більше людей розмовляють двома або більше мовами в їхньому повсякденному житті, що обумовлюється істо-ричними, соціальними або економічними чинниками. Це одна з причин, чому мультилінгвальна компетентність була означена Європейською системою вищої освіти як одна з ключових серед тих, якими має володіти сучасний конкурентоспроможний спеціаліст. Одним зі шляхів набуття мультилінгвальної компетентності є використання методу CLIL. Вважають, що цей метод відіграє надзвичайно важливу роль у процесі мовної освіти, а також є невід’ємним елементом білінгвальної та мультилінгвальної освіти. Мультилінгвальна компетентність передбачає те, що мовець спроможний використовувати різні мови за різних умов та у різних контекстах, при цьому рівень володіння мовами може відрізнятися. Детально представлено прояви методу CLIL та на їхній основі окреслено досвід роботи кафедри англійської філології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, де практикується застосування методу CLIL для розвитку мультилінгвальної компетентності студентів-філологів, вміння використання якої є одним з основних завдань навчального плану. Навчальні програми дисциплін відповідають вимогам стандарту вищої школи, що дозволяє випускникам кафедри були конкурентоспроможними у своїй професійній галузі на світовій арені. Всі базові дисципліни (лексикологія, теоретична граматика, історія мови, стилістика тощо) викладаються англійською мовою. Таким чином, вивчення предмета поєднується з розвитком мовних навичок, що сприяє розвитку мультилінгвальної компетентності
РЕСПОНСИВНІ РЕЧЕННЯ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Рассмотрены респонсивные предложения – вербальная реакция на разного рода сообщения – на материале английского языка. Обращено внимание на функционирование такого типа структур в художественной литературе. Особое внимание уделено определению понятия «респонсивное предложение», которое описывается как специфический тип синтаксических единиц. Рассмотрены структура и семантика респонсивных предложений в диалогической речи. Выделено три типа респонсивных предложений: контентные – то есть те, которые содержат в себе ответ на заданный вопрос; неконтентные – респонсивы, которые не дают необходимой информации и могут быть не связаны с содержанием самого вопроса, и латентные – респонсивные предложения, которые собеседник должен проанализировать, чтобы понять ответ на свой вопрос, т.е. содержащие скрытый ответ. Рассмотрены разные типы реакции на вопрос, например, такие как формальный респонсив, манипуляция, саботаж, респонсивные предложения с референтным индексом, эвристический, содержательный респонсивы и т.п. Сделан вывод о том, что использование тех или иных респонсивных предложений обусловлено лингвистическими и экстралингвистическими факторами: попытками экономии языковых средств, желанием или нежеланием отвечать на вопрос, попыткой изменить тему разговора и т.д. Рассмотрены особенности лексического наполнения респонсивных предложений в современном английском языке, дано сравнение лексических единиц, характерных для разных типов соответственных синтаксических конструкций. Описаны общие и дифференциальные признаки лексического материала, используемого при построении разных типов респонсивных предложений. Обращено внимание на связь между поставленным вопросом и вербальной реакцией на него.The article deals with the consideration of the responsive sentences – verbal reaction to any kind of expression (on the material of the English language). The attention is focused on the functioning of such structures in the English literature. A special attention is given to identification of the notion of the responsive sentence, which is described as peculiar type of syntactic units. In the given article three types of the responsive sentences are identified: contented responsives are communicative units, containing the answer to the question; uncontented responsives are sentences, having no needed information and they are not always connected with the question itself; latent responsives – are constructions, containing hidden reply to the question and in order to recognize the answer to his\her question, the speaker should analyze the whole verbal expression he\she was given as a reaction from the other participant of the communication. It is considered different types of the reactionto the question for example the following ones: formal responsive sentences, manipulation, sabotage, responsive sentences with the referential index, heuristic and informative responsives etc. It is concluded that the usage of definite types of the responsive sentences is based on different linguistic and extralinguistic reasons, for example, attempts to economize the language means, presence or absence of the desire to answer to the given question, and attempts to change the topic of the conversation etc. In the article are described special features of the lexical filling of the responsive sentences in English, are compared lexical units, which are peculiar for correspondent syntactic construction. Common and special features of the used lexical material are presented in the article. The attention is given to the connection between the question and verbal reaction to it.Розглянуто респонсивні речення – вербальна реакція на різного типу висловлювання – на матеріалі англійської мови. Звернено увагу на функціонування такого типу структур у художній літературі. Особливу увагу приділено визначенню поняття «респонсивне речення», що описується як специфічний тип синтаксичних одиниць. Виділено три типи респонсивних речень: контентні – тобто ті, що містять у собі відповідь на поставлене запитання, неконтентні – респонсиви, що не дають необхідної інформації та часто можуть бути не пов’язаними зі змістом самого питання, і латентні – респонсивні речення, які співбесідник повинен проаналізувати для того, щоб зрозуміти відповідь на своє питання, тобто такі речення містять приховану відповідь. Розглянуто різні типи реакції на запитання, наприклад, такі як формальнийреспонсив, маніпуляція, саботаж, респонсивні речення з референтним індексом, евристичний, змістовний респонсиви і т.п. Зроблено висновок про те, що використання тих чи інших респонсивних речень обумовлено лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами: прагненням до економії мовних засобів, бажанням чи небажанням відповідати на запитання, намаганням змінити тему розмови і т.д. Розглянуто структуру та семантику респонсивних речень у діалогічному мовленні; особливості лексичного наповнення респонсивних речень у сучасній англійській мові, порівняно лексичні одиниці, що характерні для різних типів відповідних синтаксичних конструкцій. Описано спільні та диференційні ознаки лексичного матеріалу, що використовується при побудові різних типів респонсивних речень. Звернено увагу на зв’язок поставленого питання та вербальної реакції на нього
НОВИЙ ВИКЛИК ПЕРЕКЛАДАЧАМ: ПРОДОВЖЕННЯ РОМАНУ ГАРПЕР ЛІ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ
Рассмотрена история написания, особенности содержания и перевода романа Харпер Ли «Пойди, поставь сторожа». Проблемы художественного перевода были рассмотрены во многих лингвистических трудах, ряд статей посвящены переводу «Убить пересмешника», однако перевод романа «Пойди, поставь сторожа» еще не получил достаточного освещения. Художественный текст, как целостное сложное явление – это объект анализа не только традиционной лингвистики, но и психологии, антропологии, философии, культуры, логики, текстологии. Цель статьи – проанализировать наиболее яркие достижения, находки и потери переводчиков романа Харпер Ли. Переводы рассмотрены в таких аспектах, как лексико-грамматическое соответствие (включая морфологическое соответствие, фразеологию, идиомы, словообразование), перевод названий, учет фоновых знаний и реалий при переводе. Рассмотрена связь событийной канвы романов и жизни их автора Харпер Ли. Особый интерес представляет собой название романа, его толкование и перевод. Название представляет собой отсылку к шестому стиху двадцать первой главы Книги пророка Исайи. В романе «Пойди, поставь сторожа» рассказывается о возвращении уже взрослой Джин-Луизы Финч из Нью-Йорка в родной городок Мейкомб. Главным ее открытием и разочарованием становится то, что идеализированный ею отец адвокат Аттикус Финч оказывается расистом и сторонником сегрегации. Текст насыщен аллюзиями, интертекстуальными вкраплениями, реалиями Юга США и лексикой местного диалекта, что значительно усложняет профессиональный перевод. По нашим наблюдениям, в украинском переводе преобладает прием переводческой нейтрализации, в русском значительно шире используется метафоризация.The article discusses the history of writing, the content and features of the translation of the novel by Harper Lee, «Go and Set a Watchman». Problems of literary translation are considered in many linguistic works, a series of articles deals with the translation of «To Kill a Mockingbird,» but the novel, «Go and Set a Watchman,» the translation has not yet received sufficient analysis. The literary text as an integral complex phenomenon becomes the object of analysis not only of traditional linguistics, but also psychology, anthropology, philosophy, culture, logic, textual. The purpose of the article is to analyze the most outstanding achievements, discoveries and losses in translation of the novel by Harper Lee. Translations are considered in such aspects as lexical and grammatical compliance (including morphology, phraseology, idioms, word formation), translating of names, keeping the background knowledge and the realities of the translation. Of particular interest is the title of the novel, its interpretation and translation. The name is a reference to the twenty-first verse of the sixth chapter of the Book of Isaiah. The novel «Go and Set a Watchman» tells of the return of adult Jean Louise Finch from New York to her native town Maycomb. Her main discovery and disappointment is that her idealized father, lawyer Atticus Finch is a racist and segregationist. The text is full of allusions, intertextual patches, the realities of the US South and the vocabulary of the local dialect, which greatly complicates the professional translation. According to our observations, in Ukrainian translation neutralization prevails, in Russian metaphorization is more widely used.Розглянуто історію написання, особливості змісту і перекладу роману Гарпер Лі «Іди, вартового постав». Проблеми художнього перекладу розглянуто в багатьох лінгвістичних працях, ряд статей присвячено перекладу «Убити пересмішника», проте переклад роману «Іди, вартового постав» ще не набув достатнього висвітлення. Художній текст, як цілісне складне явище, є об’єктом аналізу не тільки традицій-ної лінгвістики, а й психології, антропології, філософії, культури, логіки, текстології. Мета статті – проаналізувати найбільш яскраві досягнення, знахідки і втрати перекладачів роману Гарпер Лі. Переклади розглянуто в таких аспектах, як лексико-граматична відповідність (включаючи морфологічну відповідність, фразеологію, ідіоми, словотвір), переклад назв, урахування фонових знань і реалій при перекладі. Розглянуто зв’язок подієвої канви романів і життя їх автора Гарпер Лі. Особливий інтерес представляє собою назва роману, її тлумачення та переклад. Назва являє собою відсилання до шостого вірша двадцять першого розділу Книги пророка Ісаї. Уромані «Іди, вартового постав» розповідається про повернення дорослої Джин-Луїзи Фінч з Нью-Йорка до рідного містечка Мейкомб. Головним її відкриттям і розчаруванням стає те, що ідеалізований нею батько адвокат Аттікус Фінч виявляється расистом і прихильником сегрегації. Текст насичений алюзіями, інтертекстуальними вкрапленнями, реаліями Півдня США і лексикою місцевого діалекту, що значноускладнює професійний переклад. За нашими спостереженнями, в українському перекладі переважає прийом перекладацької нейтралізації, в російській значно ширше використовується метафоризація
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРЫ ЛИНГВОКУЛЬТУРНОГО КОНЦЕПТА “ИТАЛИЯ”
Надано визначення поняття «концепт» та представлено його основні характеристики. Розглянуто особливість концепту як поняття лінгвокультурології. У представленій роботі описано основні теорії структури концепту в сучасній когнітивній науці. На основі аналізу статей найбільш визначних видань словників сучасної англійської мови було встановлено багатошаровість та складну структуру концепту«Італія». У результаті проведеного дослідження було встановлено, що концепт «Італія» є лінгвокультурологічним концептом та включає в себе цілу низку характеристик та асоціацій, що зберігаються у свідомості людей, котрі розмовляють англійською мовою. У процесі опрацювання представленої тематики було встановлено, що поняття «концепт» з погляду лінгвокультурології включає в себе компоненти, які є важливими та невід’ємними складовими культурної спадщини людства і тому потребують подальшого вивчення. Було встановлено, що концепт «Італія» належить до значимих лінгвокультурних елементів англійської мови та має велику кількість визначень, які складають багатогранність цього концепту. Аналіз теоретичних джерел з вивчення найбільш популярних у сучасній когнітивній науці теорій структури концепту дозволив зробити спробу створити модель структури лінгвокультурного концепту «Італія» за польовим принципом на основі частоти та порядку визначень концепту у словниках сучасної англійської мови. Ядром концепту є найбільш чуттєвий та конкретний елемент визначення – уявлення про територію, близькою периферією – уявлення про устрій та населення, віддаленою периферією – уявлення про культурну та духовну цінність. Отримана структура відповідає також трикомпонентній моделі концепту, що складається із чуттєвого образу, інформаційного змісту та інтерпретаційного поля, яка активно опрацьовується сучасною когнітивною наукою.The article deals with the definitions of the notion “concept” and its main characteristics. The notion “concept” is given consideration to as a linguocultural term. The main theories of concept structure widely spread in current cognitive science are described in the article. On the basis of the analysis of the entries of the most significant editions of contemporary English language dictionaries it has been found out that the concept “Italy” has a complex and a multilayer structure. The results of the research show that the concept “Italy” is a linguocultural concept which includes a whole range of characteristics and associations that persist in English native speakers’ consciousness. In the process of studying the subject matter given it has been established that the notion “concept” in terms of linguoculturology includes the components which are important and integral constituents of cultural heritage of the mankind and demands further study. It has been stated that the concept “Italy” relates to significant elements of the English language and has a huge variety of definitions, creating versatility of the concept.The analysis of the theoretical sources, devoted to the study of the most popular theories in the current cognitive research, gives the possibility to make an attempt to create the model of the structure of the linguocultural concept “Italy” according to the field-principle and on the basis of frequency and order of definitions of the concept in dictionaries of contemporary English. The nuclear of the concept is the most perceivable and concrete element of the definition – representation of the territory, close periphery – representation of organization and population, remote periphery – representation of cultural and spiritual value. The structure received as a result corresponds to the three-component model of theconcept, consisting of the perceivable image, informational content and interpretational field, which is being actively studied by current cognitive science.Представлено определение понятия «концепт» и его основные характеристики. Рассмотрена особенность концепта как понятия лингвокультурологии. В представленной работе описаны основные теории структуры концепта в современной когнитивной науке. На основе анализа статей наиболее значимых изданий словарей современного английского языка была установлена многослойность и сложная структура концепта «Италия». В результате проведенного исследования было установлено, что концепт «Италия» является лингвокультурным концептом и включает в себя целый ряд характеристик и ассоциаций, которые сохраняются в сознании людей, говорящих на английском языке. В процессе проработки представленной тематики было установлено, что понятие «концепт» с точки зрения лингвокультурологии включает в себя компоненты, которые являются важными и неотъемлемыми составляющими культурного наследия человечества и потому требуют дальнейшего изучения. Было установлено, что концепт «Италия» относится к значимым элементам английского языка и имеет большое количество определений, которые составляют многогранность этого концепта. Анализ теоретических источников, посвященных изучению наиболее популярных в современной когнитивной науке теорий структуры концепта, позволил сделать попытку создания модели структуры лингвокультурного концепта «Италия» по полевому принципу на основе частоты и порядка определений концепта в словарях современного английского языка. Ядром концепта является наиболее чувственный и конкретный элемент определения – представление о территории, ближней периферией – представление об устройстве и населении, дальней периферией – представление о культурной и духовной ценности. Полученная структура соответствует также трехкомпонентной модели концепта, состоящей из чувственного образа, информационного содержания и интерпретационного поля, которая активно прорабатывается современной когнитивной наукой
ФРЕЙМОВА СТРУКТУРА КОНЦЕПТУ “МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНА ОСВІТА”
The research represents various definitions of the notion “concept” as well as its main characteristics. Besides, the article also reveals the theoretical background of “frame semantics”, examines the concept “Multilingual education”, elucidates the peculiarities of the frame structure of multilingual education. Moreover, the lexemes which are used to represent the concept “Multilingual education” have been singled out. In the process of research it has been found out that there exist two main approaches to the study of the notion “concept” in modern linguistics: the frame as well as the field structure. With a view to describe the structure the concept “Multilingual education” and to define its peculiarities, the theory of “Frame semantics”, which was introduced by Ch. Fillmore, has been applied. A frame is formed with the help of slots, which make up its nucleus and basic structure. About 150 lexical units have been singled out to be the factual material for the current research. These lexemes verbalize different aspects of Multilingual education. Having carried out the research, 6 slots, composing the basic structure of the concept “Multilingual education”, have been singled out: “Organization of learning and teaching process”, “Administration of Educational Institution”, “Structure of Educational Institution”, “Multilingual programs”, “Multilingual communities”. On the basis of the study it has been proved that the slot “Organization of learning and teaching process” is the most abundant one, as the notions it represents are general terms which are widely used with the same meaning in different spheres. However, such slots as “Multilingual programs”, “Multilingual communities” include various verbal representations of the same notions. Such a phenomenon can be explained with the fact that the concept “Multilingualism” has not been investigated profoundly by scholars.Представлены различные определения понятия “концепт”, а также его основные характеристики. Кроме того, раскрыта теоретическая основа “фреймовой семантики”, исследован концепт “мультилингвальное образование”, выявлены особенности структуры мультилингвального образования. Кроме того, в процессе исследования были выделены лексемы, которые используются для представления понятия “мультилингвальное образование”. В ходе исследования было установлено, что в современной лингвистике существуют два основных подхода к изучению понятия «концепт»: фреймовая и полевая структуры. С целью определения структуры концепта “мультилингвальное образование”, а также выявления ее особенностей, была применена теория “фреймовой семантики”, которая была введена Ч. Филлмором. Фрейм формируется с помощью слотов, которые составляют его ядро и основную структуру. В качестве фактического материала для текущего исследования было выделено около 150 лексических единиц. Эти лексемы вербализируют различные аспекты мультилингвального образования. Было выделено 6 слотов, составляющих основную структуру концепта “мультилингвальное образование”, а именно: “организация учебного процесса”, “управление учебным заведением”, “структура учебного заведения”, “мультилингвальные программы», “мультилингвальные общества”. На основе исследования было доказано, что слот “организация учебного процесса” является наиболее многокомпонентным, поскольку содержит понятия, которые являются общими терминами, которые широко используются с одинаковым значением в разных сферах. Тем не менее такие слоты, как “мультилингвальные программы», “мультилингвальные общества», включают в себя различные вербальные представления одних и тех же понятий. Данная особенность может быть объяснена тем, что концепт “мультилингвизм” еще не был глубоко исследован учеными.Представлено різні визначення поняття “концепт”, а також його основні характеристики. Крім того, розкрито теоретичну основу “фреймової семантики”, досліджено концепт “мультилігвальна освіта”, виявлено особливості структури мультилігвальної освіти. Крім того, у процесі дослідження було виділено лексеми, які використовуються задля репрезентації поняття “мультилігвальна освіта”. У ході дослідження було встановлено, що в сучасній лінгвістиці існують два основні підходи до вивчення поняття «концепт»: фреймова і польова структури. З метою визначення структури концепту “мультилігвальна освіта”, а також виявлення її особливостей, було застосовано теорію “фреймової семантики”, яка була введена Ч. Філлмором. Фрейм формується за допомогою слотів, які складають його ядро і основну структуру. У якості фактичного матеріалу для даного дослідження було виділено близько 150 лексичних одиниць. Ці лексеми вербалізують різні аспекти мультилігвальної освіти. Було виділено 6 слотів, що складають основну структуру концепту “мультилігвальна освіта”, а саме: “організація навчального процесу”, “управління навчальним закладом”, “структура навчального закладу”, “мультилінгвальні програми», “мультилінгвальні суспільства». На основі дослідження було доведено, що слот “організація навчального процесу” є найбільш багатокомпонентним, оскільки містить поняття, які є загальними термінами, які широко використовуються з однаковим значенням у різних сферах. Проте, такі слоти, як “мультилінгвальні програми”, “мультилінгвальні суспільства”, включають в себе різні вербальні репрезентації одних і тих самих понять. Дана особливість може бути пояснена тим, що концепт “мультилінгвізм” ще не був глибоко досліджений вченими
УКРАИНСКИЙ КОНТЕКСТ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ТРАГЕДИИ «КОРОЛь ЛИР» УИЛЬЯМА ШЕКСПИРА (НА ПРИМЕРЕ ПЕРЕВОДА М. РЫЛЬСКОГО)
Досліджено історичний аспект англійської трагедії «Король Лір» В. Шекспіра в українській літературі ХХ століття. У фокусі дослідження постає вивчення стратегії перекладу Максима Рильського, а також роздуми науковців щодо створеного ним перекладу. Показано, що художній переклад часто демонструє своєрідність погляду перекладача на творчість письменника, обумовлений вузьким аспектом інтерпретаційного художнього поля. У цьому плані горизонт очікувань іншої національної літератури, яка сприймає іншомовний твір, відповідає та цілком узгоджується із внутрішніми потребами національної літератури. Особливу увагу приділено осмисленню та аналізу рецепції Шекспіра в період утвердження націєтворчих тенденцій в українській літературі ХІХ–ХХ ст., який своїми творами заклав провідні культурні «коди» європейської художньої свідомості. Рецепція твору «Король Лір» визначається орієнтацією Максима Рисльського на укра-їнські реалії, за допомогою яких відображається національний колорит літературного твору. Ці національно-спеціфічні елементи відображають додаткові смислові відтінки, що є результатом національного бачення світу українського письменника. Труднощі художнього перекладу трагедії «Король Лір» передусім полягають у неоднозначній концепції цього твору, його складній ідейно-естетичній структурі. Стратегія перекладу англійського твору, здійсненого українським письменником, була спробою формування у перекладі специфічної індивідуальної художньої манери у самого перекладача.In the article the historical aspect of the English tragedy «King Lear» written by William Shakespeare in ukrainian literature in the twentieth century was investigated. The focus of the research presents the strategies of translation of Maxim Rylsky and the thoughts of the scientists as for the translation. It is shown that literary translation often demonstrates the originality in terms of interpreter writer due to a narrow aspect of interpretative art field. In this regard, the horizon of expectations of another national literature, which sees the foreign language work, responsible and consistent with the internal needs of national literature. Particular attention is paid to the understanding and analyzing the reception of Shakespeare during the creation of nation consolidation trends in the Ukrainian literature of the nineteenth and twentieth centuries. His works laid the leading cultural «codes» of European artistic consciousness. The reception of the tragedy “King Lear” is defined bythe orientation of Maxim Rylsky to Ukrainian realities by which the national character of a literary work is reflected. These national specific elements reflect the additional connotations that are the result of a national vision of the world of the Ukrainian writer. The difficulties of translation of the tragedy “King Lear” primarily consist in the ambiguous concept of the work, challenging the ideological and aesthetic structure. The strategy of the English translation of the work, carried out by the Ukrainian writer, was an attempt of formation in the translation of specific individual artistic manner of the interpreter.Исследован исторический аспект английской трагедии «Король Лир» У. Шекспира в украинской литературе ХХ века. В фокусе исследования – изучение стратегии перевода Максима Рыльского, а также размышления ученых о созданном им переводе. Показано, что художественный перевод часто демонстрирует своеобразие точки зрения переводчика на творчество писателя, обусловлен узким аспектом интерпретационного художественного поля. В этом плане горизонт ожиданий иной национальной литературы, которая воспринимает иноязычное произведение, соответствует и согласуется с внутренними потребностями национальной литературы. Особое внимание уделено осмыслению и анализу рецепции Шекспира в период утверждения национальных тенденций в украинской литературе XIX–XX вв., который своими произведениями заложил ведущие культурные «коды» европейского художественного сознания. Рецепция произведения «Король Лир» определяется ориентацией Максима Рыльского на украинские реалии, с помощью которых отображается национальный колорит литературного произведения. Эти национально-специфические элементы отражают дополнительные смысловые оттенки, которые являются результатом национального видения мира украинского писателя. Трудности художественного перевода трагедии «Король Лир» прежде всего заключаются в неоднозначной концепции этого произведения, его сложной идейно-эстетической структуре. Стратегия перевода английского произведения, совершенного украинским писателем, была попыткой формирования в переводе специфической индивидуальной художественной манеры у самого переводчика
НОВАТОРСТВО В ТВОРЧЕСТВЕ АНГЛИЙСКОГО «ОКОПНОГО» ПОЭТА ЗИГФРИДА САССУНА
Розглянуто антивоєнну творчість найяскравішого представника англійської «окопної» поезії Зігфрида Сассуна. Виділено новаторські риси, притаманні його поезії. Він одним із перших увів у поезію розмовну лексику, жаргонізми і просторіччя, що було непритаманним поезії взагалі й поезії георгіанської епохи зокрема. Такі нововведення в поетичний синтаксис, як паузи всередині рядка й нестабільне, уривчасте перенесення фраз, допомогли Зігфриду Сассуну висловити своє ставлення до війни як до політичного й жорстокого побоїща. Висвітлено головні образи вірша “They” («Вони»). Новаторство його творчості полягає в тому, що твори пронизані страхітливою правдою про війну, насичені описами людських страждань. Неприхований реалізм його антивоєнних поезій спричинив значний вплив на розвиток англійської модерністської поезії.The article is devoted to the anti-war poems by the brightest representative of English “trench” poets Siegfried Sassoon. The innovation features characteristic of his poetry are under consideration. Siegfried Sassoon was one of the first poets to introduce colloquialisms and jargonisms, which was not peculiar to the poetry in general and to the Georgian poetry in particular. Such innovations as pauses in the middle of the line, not stable and abrupt division of words helped Sassoon express his attitude to war as political cruel slaughter. The main images of the poem “They” are under analysis. Siegfried Sassoon`s innovation lies in the fact that his poems are full of horrifying truth about war, of human suffering. Uncovered realism of his anti-war poems greatly influenced the development of English modernistic poetry.Рассмотрено антивоенное творчество самого яркого представителя английской «окопной» поэзии Зигфрида Сассуна. Выделены новаторские черты, присущие его военным стихам. Он одним из первых ввел в поэтическую речь разговорную лексику, жаргонизмы и просторечия, что было неприемлемым для поэзии вообще, а также для поэзии георгианской эпохи в частности. Такие нововведения, как паузы в середине строки и нестабильный, резкий перенос фраз, помогли З. Сассуну выразить свое отношение к войне как жестокому, политическому побоищу. Рассмотрены основные образы стихотворения «Они». Новаторство Зигфрида Сассуна заключается в том, что его стихотворения пронизаны ужасающей правдой о войне, насыщены описаниями человеческих страданий. Неприкрытый реализм его антивоенной поэзии оказал значительное влияние на английскую модернистскую поэзию
КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ У ФОРМУВАННІ ПРОДУКТИВНИХ НАВИЧОК ДЛЯ ЕКЗАМЕНУ
The article examines Critical Thinking strategies, in particular, those based on Bloom’s taxonomy, which are crucial for the development of productive language skills, such as writing and speaking, for the IELTS examination. As far as the theoretical sources are concerned, the author outlines the main categories of the cognitive domain with the corresponding skills as specified in Bloom’s taxonomy, as well as its revised variant. The article also deals with the types of the examination tasks in the IELTS, making emphasis on the Critical Thinking skills required for each of the written assignments. Furthermore, the author points out the ways to promote higher order Critical Thinking skills in learners training for the IELTS, in particular, asking the right questions, organizing vocabulary acquisition around Bloom’s taxonomy, as well as using TED talks with the follow-up assignments.Рассмотрены стратегии критического мышления, в частности, основанные на таксономии Блума, которые имеют решающее значение для развития продуктивных языковых навыков, таких как письмо и говорение, для экзамена IELTS. Что касается теоретических источников, выделены основные категории когнитивной области с соответствующими навыками, указанными в таксономии Блума, а также ее пересмотренный вариант. Также рассмотрены типы экзаменационных заданий в IELTS, в которых особое внимание уделено навыкам критического мышления, требуемым для каждого письменного задания. Кроме того, указано, как продвигать навыки критического мышления высшего порядка в процессе подготовки к экзамену IELTS, в частности, задавая правильные вопросы, организуя работу с лексикой в соответствии с таксономией Блума, а также используя презентации TED с последующими заданиями.Розглянуто стратегії критичного мислення, зокрема, ті, які засновані на таксономії Блума, які мають вирішальне значення для розвитку продуктивних мовних навичок, таких, як усне та письмове мовлення, для іспиту IELTS. Що стосується теоретичних джерел, окреслено основні категорії когнітивної області з відповідними навичками, зазначеними в таксономії Блума, а також її переробленому варіанті. Також розглянуто типи екзаменаційних завдань в IELTS, зроблено акцент на навички критичного мислення, необхідні для кожного з письмових завдань. Крім того, зазначено способи розвитку навичок критичного мислення вищого порядку в підготовці до екзамену IELTS, зокрема, правильні питання, організація роботи з лексикою навколо таксономії Блума, а також за допомогою презентацій TED з подальшими завданнями