Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Довга тривалість сну може бути шкідливою для здоров’я
No full textTwo studies from recently published were designed to investigate the effect of sleep duration on health. And both of them carry out bad news for those who like to sleep long.Одразу 2 нещодавніх досліджень були адресовані дослідженню впливу тривалості сну на здоров’я. І в обох було отримано погані новини для тих, хто любить добряче поспати
Наскільки психотерапія ефективна?
No full textAn impartial review of meta-analysis on the effectiveness of psychotherapeutic interventions has been published.Опубліковано неупереджений аналіз досліджень щодо дієвості психотерапевтичних інтервенцій
Гендерно-асоційований аналіз груп підвищеного ризику порушень психічної адаптації до служби в правоохоронних органах
Get PDFBackground. Mental disorders prevention in specific professional groups is impossible without scientifically substantiated allocation of groups with increased neuropsychiatric and psychosomatic disorders risk. This fact indicates the need to study the gender, age and professional characteristics in law enforcement workers who already have problems with psychological adaptation.
Methods and materials. The study involved 1630 law enforcement officers (1,301 men and 329 women) who were evaluated with the Symptom Checklist-90-R (SCL-90-R). As the statistical methods were used the partial regression calculation coefficient η2, cohort calculation risk measures, φ*-total Fischer transformation method, and single-factor dispersion Fisher's analysis.
Results. According to gender characteristics, the problems with psychological adaptation in men were significantly less pronounced than in women (φ*=1.79; p=0.37). These data were confirmed by the cohort calculation and risk measures results: men – 0.261, women – 0.349 (the psychological disadaptation risk in women was 1.3 times higher than men). There weren’t any statistically significant age differences between the representatives of both gender groups with psychological adaptation disturbances and healthy ones (φ* ≤1.19; p≥0.1). Among patients who suffered from psychosomatic diseases, were men over the age of 35 (φ* ≥2.28; p≤0.0001) and women over 26 years old (φ*= 2.16; p=0.014) prevailed. There were significantly fewer people among men with psychosomatic illnesses with 4-9 years of professional working experience than in a healthy group. On the contrary, there were significantly more patients in a law enforcement workers group with 10-15 years working experience than in the healthy one (φ*>1.73; p<0.0001).
Conclusion. The risk of mental health problems in female police officers is much higher than in men. Disadaptation development is not related to the age and length of working experience in the police. Men with working experience greater than 10 years should be included in the risk group for psychosomatic diseases.Актуальність. Планування психопрофілактичних заходів в специфічних професінйих групах неможливо без науково-обгрунтованого виділення груп підвищеного ризику розвитку нервово-психічних та психосоматичних розладів. Це вказує на необхідність дослідження гендерних, вікових та професійних характеристик працівників, у яких вже мають місце порушення психологічної адаптації до служби в правоохоронних органах.
Методи й матеріали. Методами дослідження виступали Опитувальник виразності психопатологічної симптоматики (SCL-90-R), розрахунок коефіцієнту часткової регресії η2, метод когортного розрахунку мір ризику, метод φ*-кутового перетворення Фішера та однофакторний дисперсійний аналіз Фішера.
Результати. Гендерні особливості розповсюдженості порушень психічної адаптації характеризуються тим, що чоловіків в цій групі значущо менше, ніж жінок (φ*=1.79; р=0.37). Це підтверджується результатами когортного розрахунку мір ризику: інцидентність для чоловіків дорінює 0.261, а для жінок – 0.349, тобто ризик порушень психічної адаптації жінок в 1,3 рази вищий за чоловіків. Вікових відмінностей серед представників обох гендерів з порушеннями психічної адаптації та практично здоровими знайдено не було (φ*≤1.19; р≥0.1), тоді як серед пацієнтів, які страждали на психосоматичні захворювання переважали чоловіки у віці більш 35 років (φ*≥2.28; р≤0.0001)та жінки у віці більш 26 років (φ*=2.16; р=0.014). Крім того, серед чоловіків, які страждали на психосоматичні захворювання, осіб зі стажем служби від 4 до 9 років було значно менше, а зі стажем служби від 10 до 15 років, навпаки, значно більше, ніж у групі здорових, адаптованих(φ*>1.73; р<0.0001).
Висновок. Ризик виникнення порушень психічної адаптації для представників жіночого гендеру працівників поліції заначно вищий, ніж для чоловіків, при чому, якщо розвиток стану парціальної психічної дезадаптації не пов’язаний ні з віком, ні зі стажем служби в поліції, то до групи ризику виникнення психосоматичних захворювань треба віднести чоловіків зі стажем служби більшим за 10 років
Нарцисизм та нарцисичний розлад особистості
No full textThis a video is one of the series of lectures about personality disorders. It covers the concept of narcissism and the concept of narcissism personality disorder. The lecture is mainly focused on the differences between normal and pathological narcissism as well as etiology, diagnosis and practical recommendations on treatment of narcissism personality disorder.Ця лекція є однією із циклу лекцій, присвячених розладам особистості. Вона включає основні поняття нарцисизму та нарцисичного розладу особистості. Лекція в більшій мірі сфокусована на аналізі відмінностей між нормальним та патологічним нарцисизмом, а також на етіологію, діагностику та практичні рекомендації щодо лікування нарцисичного розладу особистост
Резистентна депресія: критерії визначення, фактори ризику і терапевтичні стратегії
Get PDFBackground. Therapy of resistant depression raises a number of diagnostic and therapeutic problems, requires the solution of a number of methodological issues. A scientific discussion continues around the definition of depression resistance, assessment of the degree of reduction of depressive symptoms, the level of social and role functioning of patients; the improvement of models for determining the degree of resistance to various types of depression therapy continues; new methods of therapy and new algorithms of combined therapy are being developed. The ultimate goal of all these efforts should be practical recommendations for determining therapeutic options for the treatment of patients with resistant depression, which will help doctors make informed decisions on intervention strategies.
Aim. To analyze the therapeutic possibilities of treating depressive disorders that are resistant to therapy.
Methods. Publications from the Pubmed, MEDLINE, the Cochrane Library, Web of Science, Google Scholar databases were analyzed. Tags: depression, treatment, resistance, psevdoresistence, therapeutic response, resistance to treatment, strategies for treatment of resistant depression.
Results. The terminology related to resistant depression was defined: lack of a therapeutic response, adequate dose, adequate duration of treatment, antidepressant intolerance, pseudo-resistance, relative resistance to treatment, absolute resistance to treatment, treatment of resistant depression, remission, recovery. Models for determining the resistance of depression have been described: the Thase & Rush model; European stepped model; A step model of the Massachusetts hospital; Step model of Maudsley; Form of the history of treatment with antidepressants. Risk factors for treatment of resistant depression were identified, and the main therapeutic strategies were described: optimization, switching, augmentation, combination and non-drug therapy. Particular attention is paid to the use of atypical antipsychotics as the augmentation strategy. A complex approach is described, which includes various combinations of the above strategies.
Conclusion. Each case of treatment-resistant depression has its own unique characteristics and requires careful evaluation to determine the correct diagnosis and the quality of the therapeutic response. Equally important for building an adequate treatment plan is evaluating risk factors for the treatment of resistant depression. There is a wide variety of options for the treatment of resistant depression, so each therapeutic strategy should be used to help patients with treatment-resistant depression. The combination of antidepressant therapy and atypical antipsychotics with antidepressant properties in combination with psychotherapeutic intervention and adherence to adequate doses and duration of treatment may be a choice strategy for patients with treatment-resistant depression.
Актуальність. Лікування резистентної депресії підіймає ряд діагностичних і терапевтичних проблем, потребує вирішення низки методологічних питань. Продовжується наукова дискусія навколо визначення резистентності депресії, оцінки ступеню редукції власне депресивної симптоматики, рівня соціального і рольового функціонування пацієнтів; продовжується удосконалення моделей визначення ступеню резистентності до різних видів терапії депресії; розробляються нові методи терапії і нові алгоритми комбінованої терапії.. Кінцевою метою всіх цих зусиль мають бути практичні рекомендації з визначення терапевтичних можливостей лікування пацієнтів з резистентною депресією, що допоможуть лікарям приймати обґрунтовані рішення щодо стратегій втручання.
Мета. Аналіз терапевтичних можливостей лікування депресивних розладів, що є резистентними для терапії.
Методи і матеріали. Було проаналізовано публікації з баз даних Pubmed, MEDLINE, the Cochrane Library, Web of Science, Google Scholar за ключовими словами: депресія, лікування, резистентність, пвевдорезистентність, терапевтична відповідь, опір до лікування, стратегії терапії резистентної депресії.
Результати. Була визначена термінологія, що відноситься до резистентної депресії: відсутність терапевтичної відповіді, адекватна доза, адекватна тривалість лікування, непереносимість антидепресанту, псевдорезистентність, відносний опір лікуванню, абсолютний опір лікуванню, лікування резистентної депресії, ремісія, видужання. Були описані моделі визначення резистентності депресії: модель Thase&Rush; Європейська ступенева модель; ступенева модель Массачусетської лікарні; ступенева модель Модслі; форма історії лікування антидепресантами. Були виділені фактори ризику для лікування резистентної депресії, а також описані основні терапевтичні стратегії: оптимізація, перемикання, поєднання, додавання і немедикаментозна терапія. Окрема увага приділена застосуванню атипових нейролептиків в межах стратегії аугментації. Описаний комплексний підхід, що містить у собі різні комбінації вищеперелічених стратегій
Висновки. Кожний випадок резистентної до терапії депресії має свої унікальні риси і вимагає ретельної оцінки для визначення вірного діагнозу і якості терарпевтичної відповіді на антидепресанти. Не менш важливою для вибудови адекватного плану терапії є оцінка факторів ризику для лікування резистентної депресії. Існує велика різноманітність варіантів для лікування резистентної депресії, тому кожна терапевтична стратегія повинна бути використана при наданні допомоги пацієнтам з резистентною до терапії депресії. Поєднання терапії антидепресантами і атиповими антипсихотиками з антидепресивними якостями в сполученні з психотерапевтичним втручанням та дотриманням адекватних доз и тривалості лікування може бути стратегією вибору для пацієнтів з резистентною до терапії депресією
Наскільки ефективними є вакцини проти грипу? Уроки Кокранівських оглядів
Get PDFVaccines for a long time have been used to prevent influenza. They are often recommended for healthy adults before an influenza season, despite the low risk of complications due to this infection in them. The article reviews the rationale for such recommendations.Вакцини вже довгий час використовуються для профілактики грипу, але чи насправді вони є дієвими
Аналіз доцільності використання особистісного тесту FPI для виявлення працівників поліції зі зниженим рівнем нервово-психічної стійкості
Get PDFBackground. Psychological and psychiatric work activity support of law enforcement officers is a basic component for the efficient functioning of the internal affairs institutions. Improvement of this work is impossible without increasing the effectiveness of the personnel psychological selection.
Methods. Research methods included "Freiburg Personality Inventory" (FPI) - Option «B» and «Minnesota Multiphasic Personality Inventory» – MMPI. The study group comprised of 158 respondents: 79,1 % (n=125) were men and 20,9% (n=33) - women. To analyze the results obtained, we used the methods of descriptive statistics, frequency analysis, and Kendell rank correlation.
Results. Particular attention should be paid to the fact, that it would be logical to expect the presence of correlations between FPI and MMPI scales, similar in their diagnostic orientation. But such correlations were found neither for the male or female gender (τ-b ≤0,17;p ≥0,06). This unexpected discovery, as well as the lack of systematic and gender-wide universality between the FPI and MMPI scores, are pointing to a rather serious content heterogeneity between these psychological tests.
Conclusion. The results of the analysis do not provide an opportunity to recommend the wide usage of FPI questionnaire in practical activities for the professional selection of law enforcement officers.Актуальність. Психолого-психіатричний супровід трудової діяльності працівників правоохоронних органів є невід'ємного складового ефективного й професійного функціонування транспортної системи. Вдосконалення цієї роботи є неможливим без підвищення ефективності психологічного відбору кандидатів на службу в поліції.
Методи та матеріали. Методами дослідження виступали особистісні опитувальники «Freiburg Personality Inventory» (FPI) – варіант «В» (J. Fahrenberg, R. Hampel, H. Selg) та «Minnesota Multiphasic Personality Inventory» – ММРІ, (S. R. Hathaway & J. C. McKinley). Досліджувана група - 158 респондентів: 79,1% (125 чіл.) чоловіків і 20,9% (33 чіл.) жінок. Для аналізу отриманих результатів використовувалися методи описової статистики, частотного аналізу й рангової кореляції Kendell.
Результати. Особливої уваги заслуговує той факт, що хоча при порівнянні показників діагностичних шкал методик FPI і MMPI цілком логічно було б очікувати присутність кореляційних зв'язків між показниками шкал, аналогічних за своєю діагностичною спрямованістю, таких кореляційних зв'язків ні в межах чоловічого, ні жіночого гендерів знайдено не було (τ-b≤0,17; р≥0,06). Цей досить неочікуваний, факт, а також відсутність системності й гендерної універсальності виявлених кореляційних зв'язків між показниками методик FPI і ММРІ, указують на досить серйозну змістовну різнорідність цих психологічних тестів.
Висновки. Результати проведеного аналізу не дають можливості обґрунтовано рекомендувати тест FPI для широкого використання в практичній діяльності по професійному відборі працівників органів внутрішніх справ
Травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія для посттравматичного стресового розладу
No full textPosttraumatic Stress Disorder (PTSD) is a widespread condition, that affects near 20% of individuals, exposed to traumatic event. Moreover, recent studies suggest, that it has a tendency for chronic course and is associated with increased risk of cardiovascular events. According to clinical guidelines as first line therapy for PTSD trauma-focused cognitive-behavioral therapy or eye movement desensitization and reprocessing therapy must be used. In this educational course are presented highlights of 2-day trauma-focused cognitive therapy training, including PTSD symptoms, overall CBT methods overview, theoretical and practical implications.Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є розповсюдженим станом, на який страждають 20% осіб, що пережили травматичну подію. Крім того, згідно із результатами нещодавніх досліджень цей має тенденцію до хронізації перебігу та асоційований із збільшенням ризику негативних кардіоваскулярних подій. Згідно із клінічними настановами до терапії першої лінії слід відносити травмофокусовану когнітивно-поведінкову терапію та десенсибілізацію і переробку травми рухами очей. В цьому освітньому курсі представлені ключові моменти 2-денного тренінгу по травмофокусованій когнітивно-поведінковій терапії, включає огляд діагностичних критеріїв, основних методів КПТ, технік та їх практичне використання
Як мозок впливає на серцево-судинне здоров’я?
Get PDFIn the article the mechanisms of stress response regulation by the brain are reviewed, as well as the data from a new study in this area, which was focused on a detailed analysis of brain activity changes in people with excessive cardiovascular stress response.В статті розглянуті механізми регулювання мозком відповіді на стресові стимули, а також представлені дані нового дослідження, яке було сфокусоване на детальному аналізі змін у мозку у осіб із надмірним кардіоваскулярним реагуванням на стрес
Фактори, що передують виникненню первинної та вторинної гострої соціальної самоізоляції
Get PDFBackground. The phenomenon of acute social withdrawal (ASW) is becoming more common and widespread nowadays and can be characterized by complete solitude/alienation from society for 6 months or longer. Previous studies of the ASW included patients with mental disorders and were focused on the psychopathological features of secondary ASW caused by depression, social phobia, or bulimia.
Aim. To increase the effectiveness of acute social withdrawal differential diagnostics by determining the etiopathogenetic factors of its development and psychopathological features to improve further management of this condition.
Materials and methods. At the Department of Psychosomatic Medicine and Psychotherapy of Bogomolets National Medical University 70 patients with ASW were examined: the first experimental group (EG1) - patients with mental disorders and ASW (n = 42), and the second (EG2) - a mentally healthy contingent with primary ASW (n = 28). Healthy people without ASW (n=56, control group, CG) as well were examined. The following methods were used: Buss Durkee Hostility Inventory, Victim Behavior Questionnaire, Toronto Alexithymia Scale (TAS-26), Leongard-Schmishek Accentuated Personality Trait Questionnaire, Life Event Questionnaire (LEQ), Chaban Quality of Life Scale.
Results. Comparing EG and CG regarding significance, there were determined several differences. The level of alexithymia in the EG was significantly higher than in the CG (p<0.005). The quality of life in the EG was significantly lower than in the CG (p<0.005). According to the Leongard-Schmishek test in EG accentuated personality traits such cyclothymia, hyperthymia, dysthymia, anxiety (p<0.005), pedantic (p<0.05), demonstrativeness (p <0.1) were significantly higher than in the CG. According to the Buss-Durkee Hostility Inventory, such indicators as resentment (p<0.005), irritability (p<0.05), suspicion (p<0.05) and, as a consequence, an index of aggression (IA), (p<0.05) were significantly higher than in CG. The results of Life Traumatic Events Questionnaire (LEQ) demonstrated that the impact of traumatic events index (p<0.05) and the trauma index (TI) (p<0.05) in EG were significantly higher than in the CG. As a result of the comparison of the correlation matrices of the E1 and the E2, it was found that the groups differ both in the number of statistically significant links and in the correlation structure.
Conclusion. In this study, the psychopathological features of patients with ASW were determined in comparison with healthy control group. It was confirmed that the patients with primary ASW differ from patients with secondary ASW and have other antecedents of this behaviour.Актуальність. Cтрімко набирає обороти явище гострої соціальної самоізоляції (ГСС), феномен, для якого характерно повне усамітнення/відчуження від суспільства протягом 6 місяців або довше. Попередні дослідження ГСС включали пацієнтів з психічною патологією та зосереджувались на патопсихологічних особливостях вторинної ГСС, викликаної депресією, соціальною фобією, булімією.
Мета. Підвищити ефективність диференційної діагностики гострої соціальної самоізоляції різної етіології (первинної і вторинної) на основі вивчення етіопатогенетичних факторів формування та особливостей патопсихологічних проявів.
Матеріали і методи. На базі кафедри психосоматичної медицини і психотерапії НМУ імені О.О. Богомольця було обстежено пацієнтів з ГСС (n=70): тих, хто мали психічні розлади (n=42) – перша експериментальна група (ЕГ1), та друга (ЕГ2) - психічно здоровий контингент з проявами гострої соціальної ізоляції (n=28). В якості групи контроля (КГ) було обстежено 56 психічно здорових людей без проявів ГСС. Були застосовані наступні методики: опитувальник агресивності Басса-Даркі, методика дослідження схильності до віктимної поведінки, Торонтська алекситимічна шкала, TAS-26, опитувальник акцентуйованих рис особистості Леонгарда – Шмішека, опитувальник травматичних ситуацій, LEQ, шкала оцінки рівня якості життя.
Результати. ЕГ та КГ за ступенем значимості (за Т-критерій) були виявлені наступні особливості: рівень алекситимії в ЕГ значимо вищій ніж у КГ (р<0,005); оцінка якості життя в ЕГ значимо нижча ніж в КГ (р<0,005); за опитувальником Леонгарда – Шмішека у ЕГ показники неврівноваженість, гіпертимність, дистимічність, тревожність (р<0,005), педантичність (р<0,05); демонстративність (р<0,1) були значимо вищі ніж у КГ; за опитувальником агресивності Басса-Даркі такі показники, як образа (р<0,005), роздратованість (р<0,05), підозрілість (р<0,05) та індекс агресивності, ІА (р<0,05), були статистично значимо вищі ніж у КГ; опитувальник травматичних ситуацій виявив, що показник впливу травматичних подій (р<0,05) та індекс травматичності (IT) (р<0,05) статистично значимо вищій ніж у КГ. В результаті порівняння кореляційних матриць ЕГ1 та ЕГ2 було виявлено, що групи розрізняються як за кількістю статистично значущих зв’язків, так і за кореляційною структурою.
Висновок. В ході дослідження були вивчені патопсихологічні особливості пацієнтів з ГСС у порівнянні зі здоровим контингентом. Була підтверджена гіпотеза про те, що патопсихологічно пацієнти з ГСС без психічної патології відрізняються від пацієнтів з ГСС та психічною патологією та мають інші передумови формування даної поведінки