Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Майндфулнес ефективна при хронічному болю
A new meta-analysis has shown the method efficacy in reducing pain intensity, depression symptoms, and improving quality of life. В рамках нового мета-аналізу метод продемонстрував дієвість в зниженні інтенсивності болю, симптомів депресії та покращення якості життя
Наскільки ефективним може бути плацебо?
Patients knew that they were taking pills without active substance, but nevertheless their condition improved.Пацієнти знали, що приймають таблетки без діючої речовини, але, все одно, їх стан покращувавс
Просто про генетичну модифікацію: у фокусі метод CRISPR
Recently, US scientists successfully modified human embryonic genes with CRISPR. The article describes this method.Нещодавно американські вчені успішно модифікували гени людського ембріону за допомогою CRISPR. В статті представлений опис цього методу
Лікування тривожно-депресивних розладів у пацієнтів з хронічним болем
Background. The problem of the treatment of anxiety-depressive disorders in chronic pain is not solved, considering the significant somatization of psychopathological manifestations in dorsalgia and fibromyalgia; triggering and aggravating role of stress; lack of clear clinical recommendations for the management of patients with combined disease states.
Methods and materials. 164 patients with anxiety-depressive disorders and chronic pain were divided into the study group (n=81) with fibromyalgia and the comparison group (n=83) with joint pain (M25.5) or dorsalgia (M54 .0-9). Both groups were randomized into psychotherapeutic or pharmacotherapeutic treatment: F-Ph (fibromyalgia patients, psychopharmacotherapy - 42 persons), F-Ps (fibromyalgia patients, psychotherapy - 39 persons), JD-Ph (joint pain/dorsalgia patients, psychopharmacotherapy - 45 persons) JD-Ps (joint pain/dorsalgia patients, psychotherapy - 38 persons). Psychopharmatherapy included SSRIs, SNRIs, and pregabalin in standard dosages according to the instructions. Psychotherapeutic interventions involved the following methods: psychoeducation, progressive muscle relaxation, rational therapy, art therapy, elements of cognitive behavioral therapy. Evaluating the effectiveness of the treatment was carried out at week 4 and 12 with Hamilton anxiety and depression scales (HAM-A and HAM-D).
Results. At week 4 of treatment, the most significant reduction in anxiety and depression symptoms occurred in psychopharmacotherapy groups, compared to psychotherapy. In particular, in patients with fibromyalgia (13.5 vs. 7.8, p=0.026 and 8.2 vs. 5.9, p=0.048, respectively).At week 12 (end of treatment), there wasn't noted any significant difference between the effectiveness of pharmacotherapy and psychotherapy interventions for reducing anxiety and depression symptoms.
Conclusion. These data indicate the similar effectiveness of pharmacotherapy and psychotherapy in the treatment of anxiety and depression symptoms in patients with chronic pain.Актуальність. Проблема лікування тривожно-депресивних розладів при хронічному болю не є вирішеною, вважаючи на значну соматизацію психопатологічних проявів при дорсалгіях і фіброміалгії; тригерну і обтяжуючу роль стресу; відсутність чітких клінічних рекомендацій щодо курації пацієнтів з поєднаними хворобливими станами.
Методи і матеріали. 164 пацієнта з тривожно-депресивними розладами і хронічним болем були розділені на основну групу (ОГ) з 81 особи з фіброміалгією (M79.0) та порівняльну групу (ПГ) зі 83 осіб, у яких ХБС був обумовлений болем в суглобах (M25.5) або дорсалгією (M54.0-9). Обидві групи були рандомізовані на чотири групи терапії: ОГ-ПФ (психофармакотерапія - 42 особи), ОГ-ПТ (психотерапія – 39 осіб), ПГ-ПФ (психофармакотерапія – 45 осіб) та ПГ-ПТ (психотерапія – 38 осіб). Психофармакотерапія проводилась СІЗЗС, ІЗЗСН і прегабаліном в стандартних дозуваннях відповідно до інструкцій. Психотерапевтичне втручання передбачало наступні методи: психоосвіта, м’язова релаксація за Джекобсоном, раціональна психотерапія, арт-терапія, елементи когнітивно-поведінкової терапії. Оцінка ефективності терапії проводилась через 4 і 12 тижнів після початку лікування за шкалами тривоги і депресії Гамільтона (HAM-A i HAM-D).
Результати. Після перших 4 тижнів лікування найбільше зменшення симптомів тривоги та депресії спостерігалист в групах, які проходили психофармакотерапію у порівнянні із тими, хто проходив психотерапію. Так, у пацієнтів із фіброміалгією ці зміни для тривоги склали 13.5 та 7.8 балу відповідно (р=0.026), а для депресії 8.2 та 5.9 балу відповідно (р=0.048) Через 12 тижнів лікування не було помічено достовірних відмінностей у симптомах тривоги та депресії серед пацієнтів, які проходили фармакотерапію та психотерапії.
Висновки. Ці дані свідчать про те, що психофармакотерапія та психотерапія мають приблизно однакову ефективність при лікуванні симптомів депресії та тривоги у пацієнтів із хронічним болем, але перший тип лікування дозволяє швидко досягти більш значної редукції болю
Алгоритм професійного спілкування лікаря в окремих клінічних ситуаціях
This is a short algorithm for professional communication in specific clinical situations. Recommendations are developed on the basis of the guidelines on objective structured clinical examination. It is an educational material, intended for medical students and physicians, who have just started a clinical practice. Це короткий алгоритм професійного спілкування для лікарів у різних клінічних ситуаціях. Рекомендації побудовані на основі настанов для підготовки до екзамену із об'єктивного клінінічного обстеження пацієнта, який проводиться в США та інших країнах для оцінки практичних вмінь під час навчання в університеті та після отримання диплому. Цей освітній матеріал включає такі клінічні ситуації: повідомлення поганих новин, взаємодія із пацієнтом, який переживає сильні емоції, пояснення пацієнту лікування, проведення деяких процедур, використання інгаляторів та щеплення.  
Медико-психологічна допомога в онкологічній практиці
Background. The psychological effects of cancer and its treatment on the patients, their families, and healthcare workers point the need to develop a program of psychological interventions for use in oncology practice.
Methods. The study was conducted at the Kyiv City Clinical Cancer Center during 2014-2016 years and had an observational design. It included 422 cancer patients: 80 patients – diagnostic stage, 187 - primary treatment and 155 - secondary treatment caused by cancer progression; 218 family members: 79 – relatives of patients on primary treatment (Gp), 68 - secondary treatment (Gs), 71 - palliative care (Gpal). In the study also participated 50 oncologists. We used Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), Big Five Personality Questionnaire (5PFQ), Dealing with Difficult Life Situations (developed by W. Janke, H. Erdmann), Type Attitude to the Disease Questionnaire (TOBOL), Quality of Life Index (developed by J. E. Mezzich, N. Cohen, J. Liu, M. Ruiperez, and G. Yoon). Oncologists were evaluated for emotional burnout symptoms by Maslach Burnout Inventory.
Results. Cancer has caused a significant influence on patients’ mental state, reflected in personal, behavioral and psychosocial levels. HADS showed more pronounced anxious versus depressive symptoms (p<0.05), although the symptomatic structure among different patients was similar. On diagnostic stage, depression and anxiety were higher (p<0.05). In patients were noted destructive personal patterns (12,7%), ineffective coping strategies (24,6%), maladjusted reactions on disease (62,8%). The main types of reactions on the disease were: anosognostic (13,0%), anxious-sensitive (11,4%), ergopathic-anxious (10,4%), sensitive (7,8%), anxious (7,6%) and hypochondriac (6,4%). Patient`s relatives experienced high levels of stress due to cancer diagnosis. The high levels of distress were noted in 92,4% relatives - in Gp, 86,8% - Gs and 91,5% - Gpal. Emotional exhaustion in oncologists was estimated at 16,1 ± 9,1, depersonalization - 6,0 ± 4,5 points, professional achievements - 35,4 ± 7,5 points. In 34% oncologist from 1 to 3 components of burnout were present.
Conclusion. According to the results, psychological help is a major component of cancer management. Due to high levels of distress and emotional burnout, it must be provided not only to patients but to their relatives (caregivers) and oncologists. The results of this study could help in the creation of a new complex program of psychological interventions for these individuals.Актуальність. Психологічні наслідки онкологічного захворювання та його лікування у хворого, членів його сім’ї та медичних працівників, вказують на актуальність та необхідність розробки медико-психологічних заходів у онкологічній практиці.
Матеріали та методи. Дослідження проводилося у Київському міському клінічному онкологічному центрі. Було проведене психологічне обстеження 422 онкологічних пацієнтів, 218 членів сім’ї та 50 медичних працівників.
Результати. Згідно із результатами опитування за шкалою HADS особливостями психоемоційного стану онкохворих було превалювання тривожного стану над депресивним (p<0,05), однак структура симптоматики у онкологічних пацієнтів протягом різних стадій лікування була подібною. Діагностичний етап від стадії первинної терапії відрізняли високі рівні як тривоги так і депресії, (p<0,05). Особистісний профіль з деструктивно-обтяжуючим впливом на лікування було діагностовано у 12,7% онкологічних пацієнтів. Копінг з низькою опірністю стресу реєструвався у 24,6% опитуваних. У 62,8% онкологічних хворих виявлено дезадаптивні типи реагування на захворювання, порушення інтрапсихічної адаптації превалювало над інтерпсихічною (p<0,05). Серед онкологічних пацієнтів найчастіше зустрічалися анозогнозичний (13,0±3,4%), тривожно-сензитивний (11,4±3,2%), ергопатично-тривожний (10,4±3,1%), сензитивний (7,8±2,7%), тривожний (7,6±2,6%) та іпохондричний типи (6,4±2,4%). Онкологічне захворювання також впливало на психоемоційний стан рідних хворого. Вираженість зрушень у психічному стані, що досягала високого рівня прояву, відмічалась серед 92,4±2,6% родичів у Г(п), 86,8±3,4% у Г(в) та 91,5±2,8% у Г(пал). Рівень емоційного виснаження у лікарів-онкологів становив 16,1±9,1 балів, деперсоналізації – 6,0±4,5 балів, самооцінки професійних досягнень – 35,4±7,5 балів. У 34% лікарів-онкологів були присутніми від 1 до 3 складових емоційного вигорання з високими показниками.
Висновок. Таким чином, в онкологічній практиці потреба у психологічній допомозі є значною, а медико-психологічні заходи бути спрямовані на пацієнта, його родину та медичних працівників як єдину систему. Загальними засадами організації медико-психологічної допомоги в онкології є комплексність, послідовність, методичність, клінічна обґрунтованість психологічних заходів, гнучкість щодо форм та методів психологічних інтервенцій.
 
Ефективність гомеопатії у лікуванні найбільш розповсюджених проблем зі здоров’ям
On July 5, the Ministry of Health of Ukraine published a news about the ineffectiveness of homeopathy, referring to the results of the Australian study. This is a brief overview of these results.5го липня МОЗ України опублікувало новину про неефективність гомеопатії із посиланням на результати австралійського дослідження. В цьому короткому огляді представлені основні результати цієї роботи
Безпечність метамізолу (Анальгіну): критичний погляд
Analgin is among most popular analgetics that is widely sold in drugstores in Ukraine, but not all doctors and patients are familiar with all its effects.Анальгін – це один із популярних знеболюючих препаратів, який широко продається в аптеках України, однак не всі лікарі та пацієнти знайомі із всіма його ефектам
Репродуктивна здатність чоловіків за останні 4 десятиліття значно знизилась
From 1973 to 2011 the total sperm icount n the ejaculate decreased by 59.3% and continues to decrease by 1.6% annually.З 1973 по 2011 роки кількість сперматозоїдів в еякуляті знизилась на 59,3% і продовжує знижуватись на 1,6% щороку
Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів
The core concept of the current review was a description and a discussion of the current situation of treating PTSD among military service members and veterans.This paper is focused solely on combat-related PTSD. It explores guideline recommended interventions for such PTSD, its implication, and efficacy based on the examination of the variety of researches being done around the world.Основна концепція огляду - проаналізувати поточну ситуацію у лікуванні ПТСР серед військовослужбовців і ветеранів. Ця стаття орієнтована саме на посттравматичний стресовий розлад, пов’язаний із перебування в зоні бойових дій. В ній досліджуються орієнтовні заходи, рекомендовані для використання при цьому стані, наслідки ПТСР і ефективність різних підходів щодо лікування згідно із міжнародними рекомендаціями щодо доказової медицини