Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Психогенна провокація загострення вульгарного псоріазу
No full textThis is a conference abstract from the "Psychosomatic Medicine Of The XXI Century: Realities And Perspectives" Congress. It is dedicated to the psychogenic provocation of exacerbation of plaque psoriasis.Даний текст є тезами Конгресу: «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи». Описане нижче присвячено психогенній повокації загострення вульгарного псоріазу
Переважні страхи студентської молоді під час навчання у вищій школі
No full textThis is a conference abstract from the "Psychosomatic Medicine Of The XXI Century: Realities And Perspectives" Congress. It is dedicated to revailing fears of student youth when studying at a high school.Даний текст є тезами Конгресу: «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи». Описане нижче присвячено переважним страхам студентської молоді під час навчання у вищій школі
Психотичний маніфест як символічний безпечний простір
No full textThe clinical case reflects the manifestation of psychosis in a patient of 22 years who turned to a psychiatrist, accompanied by his parents. He has always shown remarkable success in his studies and professional activities. The development of psychotic symptoms significantly reduced his overall activity and quality of life.
From the anamnesis, it became known that he always preferred to be lonely than in the company of peers. He communicated a lot on the Internet. At home was often under pressure from his parents. He had a younger brother who annoyed him.
The onset of the illness was marked by the bright visions he had seen throughout the day.
Before the onset of the illness, he always believed in the underworld and had the feeling that he should die, because of this he was afraid to look in the mirror. He felt that his thoughts could be read by his surroundings.
Psychiatric status: tension, anxiety and alertness, low mood, sadness, pessimism. Emotionally labile, demonstrated affective outbursts during the conversation.
Сlinical interviewing was complicated by the disorganization of mental processes. Verbal cognitive processes during the interview were reduced.
For psychodiagnostic examination was used MINI (international neuropsychiatric interview), FPI (Freiburg Personality Questionnaire), Thematic apperception test, SCI-PANSS (Positive and negative syndrome scale), ADI-R (Autism Diagnostic interview), ADOS (Autism Diagnostic Observation Schedule).
At the same time, the patient fulfills the criteria for several psychiatric disorders: a major depressive episode, social and generalized anxiety disorder, posttraumatic stress disorder, suicidal thoughts, intentions, attempts in the past, indicating high current suicidality, current psychotic disorder.
Propensities: limited social and communicative skills, poor social experience, resistance to behavioral patterns, which in the patient were clinical manifestations of ASD and demanding mothers. The growing social expectations, which in a certain period of life of the patient was unable to respond, became provocative events that triggered the development of psychotic symptoms.
On the background of a successful treatment, the patient began attending sessions at a psychotherapist with a client-focused psychotherapy direction.Клінічний випадок відображає прояв психозу у пацієнта 22 років, який звернувся за психіатричною допомогою у супроводі батьків. Пацієнт завжди демонстрував чудові успіхи у навчанні та у професійній діяльності. Розвиток психотичних симптомів значно знизив його загальну активність та якість життя.
З анамнезу життя відомо, що він завжди вважав за краще бути самотнім, ніж у компанії однолітків. Багато часу проводив в інтернеті. Вдома часто опинявся під тиском батьків. Мав молодшого брата, який часто його дратував.
Початок хвороби відзначався яскравими видіннями, які він бачив протягом дня.
Проте він завжди вірив у підземний світ і мав відчуття, що має померти, тому боявся дивитися в дзеркало. Часто відчував, що його думки можуть бути прочитані кимось з його оточення.
Психічний статус: напружений, тривожний та насторожений, настрій знижений, смуток, песимізм. Емоційно лабільний, демонстрував афективні спалахи під час розмови.
Клінічне інтерв'ю ускладнювалося дезорганізацією психічних процесів. Вербальні пізнавальні процеси під час співбесіди були знижені. Продемонстрував розпливчасте розуміння своєї хвороби.
Для психодіагностичного обстеження використовували MINI (міжнародне нервово-психіатричне інтерв'ю), FPI (анкета особистості Фрайбурга), тематичний тест на апперцепцію, SCI-PANSS (шкала позитивного та негативного синдрому), ADI-R (інтерв'ю з діагностикою аутизму), ADOS (графік діагностики аутизму).
У той же час стан пацієнта відповідає критеріям декількох психіатричних розладів: великий депресивний епізод, соціальний і генералізований тривожний розлад, посттравматичний стресовий розлад, суїцидальні думки, наміри, спроби в минулому, що свідчать про високу суїцидальність, нинішній психотичний розлад.
Схильності: обмежені соціальні та комунікативні навички, поганий соціальний досвід, стійкість до поведінкових моделей, які у пацієнтки були клінічними проявами РАС та вимогливих матерів. Зростаючі соціальні очікування, на які в певний період життя пацієнт не зміг задовільнити, стали провокуючими подіями, що спровокували розвиток психотичних симптомів.
На фоні успішного лікування пацієнт почав відвідувати сеанси у психотерапевта з орієнтованим на клієнта напрямом психотерапії
Роль порушень вищих психічних функцій в суїцидогенезі при деменції внаслідок хвороби Альцгеймера
No full textBackground. Dementia is the age-related disease. At the same time, the elderly age has one of the peaks in the number of suicides. Psychology of patients with demetia is characterized by the feeling of hopelessness, pessimism, awareness of own insolvency, dependence on others, that affects the risk of suicide. It is established that the highest risk of suicide in the early stages of dementia with the progression of cognitive deficit, the risk of suicide decreases.
Aim. To study the role of impairment of higher mental functions (perception, reasoning, attention, memory, emotions, will, speech) in the formation of suicidal behaviour in patients with dementia in Alzheimer's disease.
Materials and methods. There were examined 75 patients with dementia in Alzheimer's disease, 36 patients with a history of suicidal behavior composed the main group, and 39 patients without the signs of suicidal behavior composed control group. The study was carried out using clinical-anamnestic, psychopathological methods and mathematical statistical methods.
Results. The high risk of suicide in dementia caused by Alzheimer's disease is combined with the inhibition of thinking, the delusional ideas of self-blame and self-effacement (p ≤ 0.05); depressed mood, inner agitation, anxiety, feeling of despair, hopelessness, guilt, melancholia, apathy (p ≤ 0.05); effector-volitional disorders in the form of hypobulia, hypokinesia, hypomimia, decreased libido (p ≤ 0.05); speech disturbance in the form of bradylalia p ≤ 0.05; greater exhaustion and decreased attention (p ≤ 0.05). On the contrary, the following peculiarities of higher mental functions, namely thought disorder are referred to the anti-risk factors of suicide in dementia caused by Alzheimer's disease: the delusional ideas of relation and damage (p ≤ 0.05); emotions: the feeling of fear (p ≤ 0.05); effector-volitional sphere: parabulia and hyperkinesia (p ≤ 0.05).
Conclusion. On the basis of clinical and psychopathological study of patients with dementia in Alzheimer's disease, the specific impairment of higher mental functions and emotional-volitional spheres reasoning, memory, attention, perception, speech, emotions) are identified associated with high risk of suicide.Актуальність. Деменція є вікозалежним захворюванням. Водночас на похилий вік припадає один з піків по кількості суїцидів. Психологія цементних хворих характеризується приєднанням суб’єктивного відчуття безнадії, песимізму, усвідомленням власної неспроможності, залежністю від оточуючих, що впливає на ризик суїциду. Встановлено, що найвищий ризик суїциду на початкових стадіях деменції, по мірі прогресування когнітивного дефіциту ризик суїциду зменшується.
Мета. Вивчення ролі порушень вищих психічних функцій в формуванні суїцидальної поведінки у хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера.
Матеріали та методи. Обстежено всього 75 хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера, з них 36 осіб з суїцидальною поведінкою в анамнезі склали основну групу, а 39 хворих без ознак суїцидальної поведінки - контрольну. Дослідження проводилось за допомогою клініко-анамнестичного, психопатологічного та методу математичної статистики.
Результати. Високий ризик суїциду при деменції внаслідок хвороби Альцгеймера поєднаний з загальмованістю мислення, маячними ідеями самозвинувачення та самоприниження (р ≤ 0,05); пригніченим настроєм, внутрішнім неспокоєм, тривогою, відчуттям відчаю, безнадійності, вини, замкненості, апатії (р ≤ 0,05); ефекторно - вольовими порушеннями у вигляді гіпобулії, гіпокінезії, гіпомімії, зниженням лібідо (р ≤ 0,05); порушенням мови у формі браділалії р ≤ 0,05; більшою виснаженістю та зменшенням об’єму уваги( р ≤ 0,05). Навпаки, до факторів антиризику суїциду при деменції внаслідок хвороби Альцгеймера відносять наступні особливості вищих психічних функцій, а саме порушення мислення: маячні ідеї відношення та збитку (р ≤ 0,05); емоцій: відчуття страху (р ≤ 0,05); ефекторно-вольової сфери: парабулія та гіперкінезія (р ≤ 0,05).
Висновок. На підставі клініко-психопатологічного дослідження хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера виділено специфічні порушення вищих психічних функцій та емоційно-вольової сфери (мислення, пам’яті, уваги, сприйняття, мови, емоцій), що асоційовані з високим ризиком суїциду. 
Тривога у дітей: шляхи подолання
No full textCan you imagine how it would feel when everything inside you is telling you something is wrong, but the person you trust keeps telling you there’s nothing to worry about? This article disclose important information regarding anxiety in children and how to overcome it.Можете собі уявити, як себе почуваєш, коли все твоє єство каже тобі, що щось не так, а людина, котрій ти повність довіряєш завіряє тебе, що немає через що хвилюватись? Дана стаття висвітлює важливу інформацію про тривогу у дітей та те, як із нею боротися. Ця стаття є перекладом із англійської, авторські права на оригінальну публікацію належать Карен Янг
Поширеність рухових порушень та повторюваних рухів серед дітей з розладами аутистичного спектра та тикозними розладами
No full textBackground. Children with autism spectrum disorders (ASD) have difficulties in the development of simulating, gross and fine motor skills, hand-eye coordination and language skills. Tics and repetitive movements often associated with ASD, intellectual deficiency.
Aim. To identify a relationship between tic disorders and specific developmental disorders: motor skills, speech, cognitive functions in children with ASD.
Methods. There were randomized 79 children aged 4-6 years with ASD, 38 children among them with comorbid tics disorders (TD). For the diagnosis of ASD were used diagnostic criteria of ICD-10, Autism Diagnostic Interview-Revised (ADI-R), Autism Diagnostic Observation Schedule (ADOS). The development of motor skills, speech, and cognitive function was assessed using Psycho-educational Profile (PEP-R). For the diagnosis of comorbid mental disorders ware conducted using The Development and Well-Being Assessment (DAWBA). As motor disorders considered tics, abnormal movements associated with ADHD, anxiety and obsessive-compulsive disorders. Tics were assessed by Yale Global Tic Severity Scale (YGTSS).
Results. In children with ASD and comorbid TD was noted retardation of formation of gross motor skills in comparison with the control group by PEP-R. It was also noted delay in the formation of skills in receptive speech and gross motor skills in accordance with the results of evaluation by using Vineland-II.Мета. Діти з розладами аутистичного спектра (РАС) мають труднощі в розвитку імітації, дужої та дрібної моторики, зорово-моторної координації та мовних навичок. Тикозні розлади, інтелектуальний дефіцит, повторювальна поведінка та рухи часто пов'язані з РАС. Мета дослідження – виявити зв'язок між тикозними розладами та специфічними порушеннями розвитку: рухові навички, мовлення, пізнавальні функції у дітей з РАС.
Методи. Було рандомізовано 79 дітей у віці 4-6 років з РАС, з них 38 дітей мали коморбідні тикозні розлади (ТД). Для діагностики РАС були використані діагностичні критерії МКХ-10, напівструктуроване діагностичне інтерв'ю для аутизму (ADI-R), напівструктуровані оцінку аутистичної поведінки (ADOS). Розвиток рухових навичок, мовної та пізнавальної функції оцінювали за допомогою психо-педагогічного профілю (PEP-R). Для діагностики супутніх психічних розладів використовувави оцінку розвитку та благополуччя (DAWBA). Для оцінки тикозних розладів застосовували Єльську шкалу для оцінки тиків (YGTSS).
Результати. У дітей з РАС і коморбідними ТР відзначено затримку формування навичок дужої моторики у порівнянні з контрольною групою за PEP-R. Було також відзначено затримку у формуванні навичок рецептивної мови та дужої моторики відповідно до результатів оцінки за допомогою Vineland-II
Дослідження когнітивних функцій дітей, які переміщені із Південного Сходу України (зони проведення антитерористичної операції)
No full textThis is a conference abstract from the "Psychosomatic Medicine Of The XXI Century: Realities And Perspectives" Congress. It is dedicated to the study of cognitive functions of children who have been moved from the southeast of Ukraine.Даний текст є тезами Конгресу: «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи». Описане нижче присвячено дослідженню когнітивних функцій дітей, які переміщені із південного сходу україни (зони проведення антитерористичної операції
Обґрунтування критеріїв обмеженою осудності у осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення
Get PDFThe results of scientific research conducted within the framework of the doctoral thesis "Forensic psychiatric evaluation of persons who have committed sexual criminal offences." For the purpose of the study, the author analyzed 279 cases of forensic psychiatric examinations of persons who committed the sexual offence and were at the forensic psychiatric examination in Kiev Center for Forensic Psychiatric Examination during 2001-2015 (15 years). To determine the relationship between the degree of opportunities to realize their actions/manage them and expert's conclusion, from the group of compos mentis was derived a group of partially compos mentis patients; it was formed artificially, based on the national concept of "limited sanity". As a result, we have identified socio-demographical and clinical criteria for "limited compos mentis" in forensic psychiatric examinations of persons who have committed sexual offences.У статті наведені результати наукового дослідження, виконаного у рамках докторської дисертації «Судово-психіатрична оцінка осіб, які скоїли кримінальні правопорушення на сексуальному підгунті». Для досягнення мети дослідження автором було проаналізовано 279 випадків судово-психіатричних експертиз відносно підекспертних, якi скоїли правопорушення на сексуальному грунтi та знаходилися на судово-психіатричній експертизi в Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи з 2001р. по 2015р(15 рокiв). З метою визначення взаємозв’язку між ступенем порушення можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними та вирішенням експертних питань автором з групи – “осудних” – емпірично була виділена група –“обмежено осудних” , яка була сформована штучно, виходячи з вітчизняної концепції “обмеженої осудності”. Встановлено, що виявлені соцiально-демографiчнi та клiничнi особливостi при даному науковому дослидженнi можуть бути викоростанi для визначення критерiiв «обмеженої осудностi» при судово-психiатричнiй оцiнцi осiб, якi скоїли кримiнальнi правопорушення на сексуальному грунтi
Трансформація особливостей особистості та копінг-стратегій залежно від тривалості рекурентного депресивного розладу
Get PDFBackground. The high prevalence of recurrent depressive disorders and the severity of the medical and social consequences of the depression in the form of chronization, relapse, resistance, disorders of social functioning, quality of life and suicidal behavior place the problem in the rank of the most urgent, requiring study in terms of early diagnosis and assessment of the condition, depending on the duration of the disease.
Methods. An integrated approach was used including clinical-psychopathological, psychodiagnostic and statistical methods. 40 patients with recurrent depressive disorders were examined, 35 people without mental disorders were included in the comparison group.
Results. The structure of clinical-psychopathological manifestations of the depressive spectrum in patients with the recurrent depressive disorder was characterized by the presence of affective, motivational-will, cognitive, psychomotor and somatic disorders. Among the personality features, patients differed in a more actualization of the non-adaptive copy-strategy and low self-actualization.
Conclusion. Data which we received should be considered when conducting diagnostic and psychotherapeutic interventions for patients with the recurrent depressive disorder.Актуальність. Висока поширеність рекурентних депресивних розладів та вираженість медико-соціальних наслідків перебігу депресій у вигляді хроніфікації, рецидивування, резистентності, порушень соціального функціонування, якості життя та суїцидальної поведінки ставлять проблему в ранг найбільш актуальних, що потребують вивчення в плані ранньої діагностики та оцінки стану в залежності від тривалості захворювання.
Методи. Використовувався комплексний підхід, що включав клініко-психопатологічний, психодіагностичний та статистичний методи. Для реалізації поставленої мети були обстежені 40 хворих на рекурентні депресивні розлади, до групи порівняння увійшли 35 осіб без психічних розладів.
Результати. Структура клініко-психопатологічних проявів депресивного спектру у хворих на рекурентні депресивні розлади характеризувалася наявністю афективних, мотиваційно-вольових, когнітивних, психомоторних та соматичних порушень. Серед особистісних особливостей хворі на рекурентний депресивний розлад відрізнялись більшою актуалізацією неадаптивних копінг-стратегії та низькими показниками самоактуалізації.
Висновок. Отримані дані слід враховувати при проведенні діагностичних та психотерапевтичних заходів з хворими на рекурентний депресивний розлад