Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Роль стресового ризику у розвитку та перебігу цереброваскулярної патології
No full textThe aim of research was to evaluate peculiarities of the influence of stress risk factors (behavioral and psychoemotional) in patients with cerebrovascular pathology (CVP) in the dynamics of its development as targets of psychological help.
Materials and methods. The study involved 122 patients with cardiovascular disease with high risk of development CVP – group 1 (G1), 134 patients with clinical manifestations of CVD in form of transient ischemic attacks (TIA) in history – group 2 (G2) and 127 patients who had an ischemic stroke (IS) – group 3 (G3). As a comparison group (CG) observed 47 conditionally healthy persons with no risk or signs of CVP, verified by clinical and laboratory studies. To study the potential stress factors, the Boston Stress Test used with a modification of scoring scales.
Results A high level of stress in the G1-3 was diagnosed, which prognostically indicated about a significant risk for the development of somatic and psychic changes in patients with CVD (34,9±11,7 points in G1, 37,1±11,9 points in G2 and 37,4±12,0 points in G3, p=0,201), whereas in the CG the stress potential was lower (27,7±12,8 points). The correlation between behavioral and psychoemotional stress components showed that in patients with CVP was a higher level of behavioral stress-potentiating factors (18.0±6.1 points versus 17.0±6.1 points, p<0.001), and in patients with IS – psycho-emotional (16,8±5,1 points versus 20,6±7,42 points, p<0,001). While in persons with TIA and CG – in the formation of stress disorders acts the both behavioral and psycho-emotional components (18,3±6,2 and 18,8±6,3 points, p=0,095 in G2, 13,8±6,5 and 13,9±6,8 points, p=0,81).
Conclusions. The higher level of stress, the influence of a wide range of stress-potentiating factors, especially psycho-emotional genesis, in patients with cardiovascular risk and CVD, suggest the need to developing, organizing and implementing psychological measures for this contingent of patients based on a health-centered approach.
Мета – оцінити особливості впливу факторів стресового ризику (поведінкових та психоемоційних) у хворих з цереброваскулярною патологією (ЦВП) в динаміці її розвитку, як мішені медико-психологічної допомоги даному контингенту.
Матеріали та методи. В дослідженні прийняли участь 122 пацієнтів, які мали серцево-судинні захворювання з високим ризиком розвитку ЦВП – група 1 (Г1), 134 пацієнтів з клінічними проявами ЦВП у вигляді транзиторних ішемічних атак (ТІА) в анамнезі – група 2 (Г2), та 127 пацієнтів, які перенесли ішемічний мозковий інсульт (МІ) – група 3 (Г3). В якості групи порівняння (ГП) було обстежено 47 умовно здорових осіб з відсутністю ризику або ознак ЦВП, верифікованих клініко-лабораторним дослідженням. Для вивчення факторів потенційного стресового навантаження застосовано Бостонський тест на стресостійкість (тест «Аналізу стилю життя») з модифікацією оціночних шкал.
Результати. Діагностовано високий рівень стресового навантаження у ОГ, який прогностично вказував на значний ризик щодо розвитку соматичних та психічних зрушень у хворих з кардіоваскулярним ризиком та ЦВП (34,9±11,7 балів у Г1, 37,1±11,9 балів у Г2 та 37,4±12,0 балів у Г3, р=0,201), тоді як у ГП стресовий потенціал був нижчим (27,7±12,8 балів). Співвідношення впливу поведінкової та психоемоційної стресової складової показало, що у пацієнтів з КВР виявлено вищий рівень поведінкових стрес-потенціюючих факторів (18,0±6,1 балів проти 17,0±6,1 балів, р<0,001), хворих після МІ – психоемоційних (16,8±5,1 балів проти 20,6±7,42 балів, р<0,001), тоді як у осіб з ТІА та ГП – у формуванні стресових розладів рівнозначно відігравали як поведінкові так і психоемоційні компоненти (18,3±6,2 та 18,8±6,3 балів, р=0,095 у Г2; 13,8±6,5 та 13,9±6,8 балів, р=0,81).
Висновки. Вищий рівень стресового навантаження, вплив широкого спектру стрес-потенціюючих чинників, особливо психоемоційного ґенезу, у пацієнтів з КВР та ЦВП, дають підстави стверджувати про необхідність розробки, організації та впровадження медико-психологічних заходів для даного контингенту хворих на основі здоров’я-центованого підходу.
 
Випадок атипової нервової анорексії
No full textBackground. Anorexia nervosa is a syndrome characterized by a deliberate and extremely persistent restriction in food, which often leads to cachexia. The leading symptom is the idea fixe about conviction in overweight, distorted perception of the one’s body in which the “fear of obesity” and the attitude to weight loss are formed. Anorexia nervosa, according to ICD-10, relates to eating disorders, which are behavioral syndromes associated with physiological disorders. The complexity of diagnosis and treatment is associated with the tendency of patients to dissimulation, late referral of parents and the low curability of psycho-pathological symptoms, the complexity of rehabilitation issues.
Objective. To demonstrate an atypical clinical picture of the anorexia nervosa case.
Materials. For the study purpose clinical history and anamnesis according to the mother were examined.
Results. A girl was administered medical treatment and out patiently visited psychologist. During the treatment of side effects, there were no complications. After discharge the girl continues to study at school, has good marks and friendly relations with peers. She became calmer in the family. She has been on maintenance therapy for six months. Later medication was discontinued. According to the two-year-old medical history mother does not notice any problems in food behavior.
Conclusions. The atypicalness of the clinical picture of anorexia nervosa in this case was manifested in the expressions of the personality accentuation. They manifested themselves in early childhood in heightened suspiciousness, vulnerability, and sensitivity, and were accompanied by various obsessions. In the future, these traits were expressed in psychopathization with a tendency to self-harm and aggressiveness to relatives, and they determined the peculiarities of the clinical picture of anorexia, which led to using an atypical antipsychotic in complex therapy. We mainly associate a good therapeutic effect when staying in the hospital and in the subsequent out-patient treatment with the fact that psychotherapy was conducted almost daily by both a doctor and a clinical psychologist.Актуальність. Нервова анорексія це синдром, що характеризується умисним і надзвичайно наполегливим обмеженням в їжі, що приводить нерідко до вираженої кахексії. Провідним симптомом є ідея щодо переконаності у наявності надмірної ваги у пацієнта, спотвореному сприйнятті тіла, через що формується «страх ожиріння» та поведінка направлена на схуднення. Нервова анорексія, згідно з МКХ-10, відноситься до розладів, пов'язаних зі споживанням їжі , які є поведінковими синдромами, пов'язаними із фізіологічними розладами та фізичними факторами. Складність діагностики та лікування пов’язана зі схильністю пацієнтів до дисимуляції, несвоєчасним зверненням батьків та низькою виліковністю психопатологічних симптомів, складністю питань реабілітації.
Мета. Демонстрація атипової клінічної картини випадку нервової анорексії.
Матеріали. З метою дослідження було обстежено клінічну історію та анамнез за даними матері пацієнтки.
Результати. Пацієнтці було призначено медикаментозне лікування, а також відвідування психолога. Під час лікування побічних ефектів ускладнень не було. Після виписки пацієнтка продовжувала вчитися в школі, мала хороші оцінки та дружні стосунки з однолітками. У родині їй стало спокійніше. Вона проходила підтримуючу терапію півроку. Пізніше ліки було відмінено. За дворічною історією хвороби мати не помічає жодних проблем у поведінці пов’язаній зі споживанням їжі.
Висновки. Атиповість клінічної картини нервової анорексії в цьому випадку виявлялася в проявах акцентуації особистості. Вони проявлялися в ранньому дитинстві у підвищеній підозрілості, вразливості та чутливості, супроводжувалися різними нав'язливими станами. Надалі ці риси виражалися у психопатизації із схильністю до самопошкодження та агресивності до родичів, і вони визначали особливості клінічної картини анорексії, що призвело до використання нетипового антипсихотичного засобу в комплексній терапії. В основному хороший терапевтичний ефект при перебуванні в стаціонарі та при подальшому амбулаторному лікуванні пов'язується з тим, що психотерапію проводили майже щодня як лікар, так і клінічний психолог
Маркери ризику-антиризику формування соматоформних розладів у осіб молодого віку
Get PDFThis is a conference abstract from the "Psychosomatic Medicine Of The XXI Century: Realities And Perspectives" Congress. It is dedicated to the markers of receptivity-resistance of origin somatoform disorders in young peopleДаний текст є тезами Конгресу: «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи». Описане нижче присвячено маркерам ризику-антиризику формування соматоформних розладів у осіб молодого віку
Обгрунтування статистичної достовірності критеріїв обмеженої осудності у осіб, які скоїли сексуальні злочини
No full textBackground. The results of scientific research conducted within the framework of the doctoral thesis "Forensic psychiatric evaluation of persons who have committed sexual criminal offenses".
Purpose. The research aimed to develop criteria for a forensic psychiatric assessment of individuals (suspects, accused persons), who have committed sexual assault, with the selection of the group with "limited sanity". It was based on the study of clinical and pathopsychological, socio-demographic patterns of mental disorders, using the method of situational analysis.
Materials. For this study the author analyzed 286 cases of forensic psychiatric examinations regarding the subject, those committed the sexual offense and were at the forensic psychiatric examination in Kyiv city center forensic psychiatric examination from 2000 to 2016 (16 years).
Objective. To determine the relationship between the degree of opportunities, to realize their actions and manage the solutions and expert author on the group - "responsibility" - was empirically selected group - "limited responsibility", which was formed artificially, based on the national concept of "limited responsibility".
Results. To determine the connection between the degree of the ability to realize one’s actions and to govern them and the decision of expert questions, all the observations were divided into two comparison groups. Diagnostics of paraphilia, determination of its forms and types were carried out according to the criteria for the diagnostics used in ICD-10, as well as definitions adopted in Ukrainian psychiatry. Sexual deviation and various forms of unusual sexual interests from generally accepted as part of the ethnic-cultural forms of sexual behavior.
Conclusions. Results revealed that the identified socio-demographic and clinical data in this scientific research can be determined by the criteria "limited responsibility" in forensic psychiatric examinations of persons who have committed sexual offenses. Consequently, these groups are heterogeneous whether examinee was intoxicated during the SDA or not the "limited sanity" of sexual assault is warranted.Актуальність. У статті наведені результати наукового дослідження, виконаного у рамках докторської дисертації «Судово-психіатрична оцінка осіб, які скоїли кримінальні правопорушення на сексуальному підгрунті».
Мета. Метою було на основі дослідження клініко-патопсихологічних, соціально-демографічних закономірностей протікання психічних розладів, застосовуючи метод ситуаційного аналізу розробити критерiї судово-психiатричної оцiнки, з виділенням групи "обмежено осудних" щодо осiб (підозрюваних, обвинувачених), які скоїли злочини на сексуальному грунтi.
Матеріали. Для досягнення мети дослідження автором було проаналізовано 279 випадків судово-психіатричних експертиз відносно підекспертних, якi скоїли правопорушення на сексуальному грунтi та знаходилися на судово-психіатричній експертизi в Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи з 2001р. по 2015р. (16 рокiв).
Завдання. З метою визначення взаємозв’язку між ступенем порушення можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними та вирішенням експертних питань автором з групи – “осудних” – емпірично була виділена група –“обмежено осудних” , яка була сформована штучно, виходячи з вітчизняної концепції “обмеженої осудності”.
Результати. Щоб визначити зв’язок між ступенем здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними та вирішенням експертних питань, усі спостережені були розділені на дві групи порівняння. Діагностика парафілій, визначення їх форм і типів проводилися відповідно до критеріїв діагностики, що використовуються в МКХ-10, а також визначень, прийнятих в українській психіатрії. Концепція обмеженої осудності базується на системному підході до поняття “обмежена осудність”, який розроблявся в українській судовій психіатрії В.Б. Первомайським та методологічній позиції “особистість-діяльність” Ф.В. Кондратьєва.
Висновки. Встановлено, що виявлені соцiально-демографiчнi та клiничнi особливостi при даному науковому дослидженнi можуть бути викоростанi для визначення критерiiв «обмеженої осудностi» при судово-психiатричнiй оцiнцi осiб, якi скоїли кримiнальнi правопорушення на сексуальному грунтi
Горе, яке може вбити: Вплив переживання тяжкого горя на розвиток захворюваннь серцево-судинної системи, і як наслідок - смерті
No full textInfluence of the experience of severe grief on the development of diseases of the cardiovascular system.Вплив переживання тяжкого горя на розвиток захворюваннь серцево-судинної системи, і як наслідок - смерті
Аналіз впливу біопсихосоціальних факторів на рівень психічного здоров’я працівників промислових підприємств
Get PDFДаний текст є тезами Конгресу: «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи». Описане нижче присвячено аналізу впливу біопсихосоціальних факторів на рівень психічного здоров’я працівників промислових підприємств
Порушення управління емоціями і соціального функціонування при психозах з депресивно-параноїдною симптоматикою
No full textBackground. The problem of social functioning is one of the most relevant at the present stage. Over the past decades, first being in the sphere of interests of social psychiatry it has become one of the main focuses of research in clinical psychiatry. The number of works on this topic is increasing and motivating researchers to look for predictors of violations in social functioning. Recently, a lot of attention in these studies is devoted to the study of social cognition. Though, the studies are carried out within the framework of individual nosology types. At the same time, in our opinion, it would be interesting to expand the study using the syndromological approach in the "broad field" of psychotic disorders.
Aim. Study of social cognition in patients with depressive-paranoid symptoms in psychotic disorders with the following nosology types: paranoid schizophrenia (F 20.0), schizoaffective disorder, depressive type (F25.1) and recurrent depressive disorder, current episode severe with psychotic symptoms of inpatient treatment at the stage of remission.
Materials and methods. 61 patients have been examined. They are divided into three groups according to nosology types: 1 group - 21 patients with a diagnosis of paranoid schizophrenia (F 20.0 - Sch), group 2 - 23 patients diagnosed with depressive type of schizoaffective disorder (F 25.1 - SchAD) ) and group 3 - 17 patients suffering from recurrent depressive disorder (F 33.3 - RDD). The evaluation of social cognition, namely the level of emotion management, was conducted using the Russian-language version of the test of J. Meier, P. Selovey and D. Caruso "Emotional Intelligence" (MSCEIT V. 2.0) in the adapted version of E.A. Sergienko, I.I. Vetrova [1] *. One of the four branches of the test was used, namely, "Emotion Management", as well as PANSS and PSP scales.
Results. The MSCEIT test emotion control scales are within the normal range, but the ratios are different in three groups: in the group of patients with Sch (and is the highest among the three groups), the indicators of the regulation scale of their own emotional states in relation to the indicators of emotional regulation of the states of other people prevail. The opposite picture is observed in the group of patients with SchAD. At the same time, the group of patients with RDD has low rates on both scales, but they are close to the lower boundary of the norm. Consequently, at each of the nosology types there is a specificity of cognitive impairment caused by the major disease. It is also indicative that the clinical picture of schizophrenia and schizoaffective disorder is similar but opposite in terms of MSCEIT indicators. The revealed link of indicators of the function of managing emotions and the level of social functioning allows us to determine the "targets" for rehabilitation programs in Sch (regulation of emotional states of other people) and RDD (regulation of their own emotional states). However, in this study, no such "targets" have been detected in the SchAD. There has been detected no clear link between the level of social functioning and the severity of the negative (deficient) symptoms, which for a long time has been considered the main factor of social maladaptation, but our data require additional research and more observations.
Conclusion. The connection of certain psychopathological symptoms with the indicators of emotional management function allows to determine the "risk groups" among patients with each of the nosology types, which in advance can direct psychotherapeutic or psycho-rehabilitation measures focused on the correction of detected cognitive impairments.Актуальність. Проблема соціального функціонування є однією з найбільш актуальних на сучасному етапі. За останні десятиріччя зі сфери інтересів соціальної психіатрії воно стало одним з головних фокусів досліджень у клінічній психіатрії. Кількість робіт з даної тематики збільшується та мотивує дослідників на пошук предикторів порушень соціального функціонування. Останнім часом багато уваги в цих дослідженнях приділяється вивченню соціальних когнітивних функцій, але вони проводяться у рамках окремих нозологій. В той час на нашу думку цікавим буде розширення дослідження з застосуванням синдромологічного підходу у «широкому полі» психотичних розладів.
Мета. Вивчення соціальних когнітивних функцій у пацієнтів з депресивно-параноїдною симптоматикою при психотичних розладах при наступних нозологіях: шизофренія, параноїдна форма (F 20.0), шизоафективний розлад, депресивний тип (F25.1) та рекурентний депресивний розлад з психотичними симптомами (F33.3) в умовах стаціонарного лікування на етапі становлення ремісії.
Матеріали та методи. Було обстежено 61 пацієнт, які були розділені на три групи за нозологіями: 1 група – 21 пацієнт з діагнозом шизофренія, параноїдна форма (F 20.0 – ПШ), 2 група – 23 пацієнти, у яких діагностовано депресивний тип шизоафективного розладу (F 25.1 – ШАР) та 3 група – 17 пацієнтів, що страждають на рекурентний депресивний розлад з психотичними симптомами (F 33.3 – РДР). Оцінювання соціальних когнітивних функцій, а саме рівень управління емоціями проводилось з використанням російськомовної версії тесту Дж. Мейера, П. Селовея та Д. Карузо «Емоційний інтелект» (MSCEIT V. 2.0) у адаптованому варіанті О.О. Сергієнко, І.І. Ветрової [1]*. Використовувались одна з чотирьох гілок тесту, а саме «Управління емоціями»,а також шкали PANSS та PSP.
Результати. Показники шкал гілки здатності до управління емоціями тесту MSCEIT знаходяться у межах норми, але співвідношення є різним у трьох групах: у групі хворих з ПШ превалюють (та є найвищими серед трьох груп) показники шкали регуляції власних емоційних станів по відношенню до показників регуляції емоційних станів інших людей. У групі хворих з ШАР спостерігається протилежна картина. В той же час група хворих з РДР має низькі показники по обох шкалах, однак вони наближені до нижньої границі норми. Отже при кожній з нозологій спостерігається специфічність когнітивних порушень, що викликані основним захворюванням. Показовим також є той факт, що схожі у клінічній картині шизофренія та шизоафективний розлад мають протилежну картину. Виявлений зв’язок показників функції управління емоціями та рівня соціального функціонування дозволяє визначити «мішені» для реабілітаційних програм при ПШ (регуляція емоційних станів інших людей) та РДР (регуляція власних емоційних станів). Але у даному дослідженні не виявлені такі «мішені» при ШАР. Не виявлено чіткого зв’язку рівня соціального функціонування та вираженості негативної (дефіцитарної) симптоматики, що довгий час вважалась основним фактором соціальної дезадаптації, але наші дані потребують додаткового дослідження та більшої кількості спостережень.
Висновок. Зв’язок певних психопатологічних симптомів з показниками функції управління емоціями дозволяє визначати «групи ризику» серед пацієнтів при кожній з нозологій, котрим можна буде завчасно спрямувати психотерапевтичні чи психореабілітаційні заходи, сфокусовані саме на корекції виявлених когнітивних порушень
Клінічний випадок: короткострокова КПТ при змішаному тривожному та депресивному розладі
No full textIntroduction. Epidemiological studies indicate that anxiety and depressive disorders are the most common mental health problems, without timely and effective help, they can have a pronounced negative impact on the quality of life of a person. Cognitive-behavioral therapy is one of the most researched and effective psychotherapeutic methods for treating depression, anxiety disorders, PTSD, eating disorders, and many others.
Purpose. The purpose of this article is to show the effectiveness of short-term cognitive-behavioral psychotherapy of mixed anxiety and depressive disorder. The clinical case presented in this article illustrates a person whose mental disorder caused somatic symptoms, reduced life quality.
Materials and methods. Patient K., 52 years old, went to the Clinic for comprehensive psychotherapy rehabilitation with complaints of anxiety, insomnia, limb tremor, weakness in the legs, feeling of tightness in the chest, lower abdominal pain, lack of appetite. She noted weight loss, dry mouth, digestive disorders. The patient was disturbed by unbearable anxiety-depressive thoughts, feeling of irritability, and low mood.
Complex treatment of the patient - psychotherapeutic interventions in combination with pharmacotherapy was carried out. Cognitive behavioral therapy (CBT) has become the method of choice in this clinical case.
Results. The introduction of cognitive-behavioral therapy in national protocols of treatment of mental disorders will improve the quality of life, facilitate faster re-socialization and rehabilitation of patients. This clinical case meets the criteria of psychosomatic disorder, because it combines anxiety, depressive symptoms, autonomic symptoms, psychogenic prerequisites for the disorder. This patient has a combination of mental and somatic symptoms, with the predominance of the latter.
The combination of medication and psychotherapy methods (including cognitive-behavioral therapy) according to international protocol, produces positive results in a limited time, reduces anxiety, and significantly reduces depression. Such a combination is most appropriate, since the number of relapses after the use of complex therapy is objectively shother in comparison of the use of both methods separately, our clinical case confirms this.Вступ. Епідеміологічні дослідження показують, що тривожність та депресивні розлади є найпоширенішими проблемами психічного здоров’я, без своєчасної та ефективної допомоги вони можуть мати виражений негативний вплив на якість життя людини. Когнітивно-поведінкова терапія - один з найбільш досліджених та ефективних психотерапевтичних методів лікування депресії, тривожних розладів, ПТСР, розладів харчування та багатьох інших.
Мета. Мета цієї статті - показати ефективність короткочасної когнітивно-поведінкової психотерапії змішаного тривожного та депресивного розладу. Клінічний випадок, представлений у цій статті, ілюструє людину, психічний розлад якої спричинив соматичні симптоми, зниження якості життя.
Матеріали та методи. Пацієнт К., 52 роки, звернувся до клініки за комплексною психотерапевтичною реабілітацію зі скаргами на тривожність, безсоння, тремор кінцівок, слабкість у ногах, відчуття напруги в грудях, біль унизу живота, відсутність апетиту. Вона відзначила втрату ваги, сухість у роті, порушення травлення. Хвору турбували нестерпні тривожно-депресивні думки, почуття дратівливості та низький настрій.
Комплексне лікування пацієнта - проведено психотерапевтичні втручання у поєднанні з фармакотерапією. Когнітивна поведінкова терапія (КПТ) стала методом вибору в цьому клінічному випадку.
Результати. Впровадження когнітивно-поведінкової терапії у національні протоколи лікування психічних розладів покращить якість життя, сприятиме більш швидкій ресоціалізації та реабілітації пацієнтів. Цей клінічний випадок відповідає критеріям психосоматичного розладу, оскільки поєднує тривожність, депресивні симптоми, вегетативні симптоми, психогенні передумови розладу. У цього пацієнта спостерігається поєднання психічних і соматичних симптомів з переважанням останніх.Поєднання медикаментозних та психотерапевтичних методів (включаючи когнітивно-поведінкову терапію) згідно з міжнародним протоколом дає позитивні результати за обмежений час, зменшує тривожність та значно зменшує депресію. Таке поєднання є найбільш доцільним, оскільки кількість рецидивів після застосування комплексної терапії об'єктивно зменшується порівняно із застосуванням обох методів окремо, наш клінічний випадок це підтверджує
Взаємозв’язок нейротизму з посттравматичними стресовими розладами в учасників бойових дій
No full textOn the basis of complex analysis of psychophysiological properties, an attempt was made to find predictors of post-traumatic stress disorder. The revealed features of the interconnection of genetically determined properties of temperament with post-traumatic stress disorder in persons who were in the area of combat operations, namely between the level of neuroticism and the indicators of the clinical diagnostic criteria of CAPS, are reliable correlations. Consequently, individuals with a high level of neuroticism have a significantly higher probability of suffering from PTSD in extreme conditions.На основі комплексного аналізу психофізіологічних властивостей була зроблена спроба знайти предикатори посттравматичного стресового розладу. Виявлені особливості взаємозв'язку генетично визначених властивостей темпераменту з посттравматичним стресовим розладом у осіб, що перебували в зоні бойових дій, а саме між рівнем нейротизму та показниками клініко-діагностичних критеріїв CAPS. Отже, особи з високим рівнем нейротизму мають значно більшу ймовірність страждати від ПТСР в екстремальних умовах