Public Administration Aspects (E-Journal) / Аспекти публічного управління
Not a member yet
906 research outputs found
Sort by
Взаємодія органів публічного управління та громадянського суспільства у Великій Британії та Україні: теоретико-методологічний аспект
Full text linkAbstract. The relevance of the article is determined by the need for scientific understanding of European trends in the interaction between government and civil society in the context of Ukraine's post-war reconstruction and European integration. The author focuses on studying the specific differences in the interaction between public authorities and civil society in Great Britain and Ukraine, taking into account the current transformation processes in the public governance system.The aim of the article is to study the theoretical and methodological aspects of the interaction between public authorities and society in Great Britain and Ukraine as a scientific problem in domestic and foreign literature.The author examines the historical and institutional prerequisites for the interaction between public authorities and civil society in Great Britain and Ukraine in the context of the development of a partnership model of new public governance. She focuses on common trends and differences in the development of the process of interaction between public authorities and civil society in Great Britain and Ukraine, highlights scientific works by domestic and foreign scholars aimed at legal regulation of the interaction between public authorities and civil society, institutional support for the functioning of public organisations in both countries; the participation of civil society institutions in the development of reforms in the field of public administration and decentralisation in Ukraine and decision-making in the processes of devolution (decentralisation) in the United Kingdom. The focus is on studying the issue of establishing democratic legal awareness among public servants and leaders of public organisations in Ukraine and the United Kingdom. Thus, research into the theoretical and methodological aspects of interaction between public administration bodies and civil society in the United Kingdom and Ukraine is a particularly important tool for the development of public governance in democratic countries around the world, as reflected in the scientific works of domestic and foreign scholars devoted to the adaptation of public administration in Ukraine to European values.Анотація. Актуальність статті зумовлена необхідністю наукового осмислення європейських тенденцій взаємодії влади та громадянського суспільства в контексті завдань повоєнної відбудови та євроінтеграційного курсу України. Авторкою актуалізується увага на вивченні особливих відмінностей взаємодії органів публічної влади та громадянського суспільства Великої Британії та України з урахуванням сучасних трансформаційних процесів у системі публічного врядування.Метою статті передбачено дослідження теоретико-методологічних аспектів взаємодії органів влади та суспільства Великої Британії та України як наукової проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі.Досліджено історичні та інституційні передумови взаємодії органів публічного управління та громадянського суспільства Великої Британії та України в контексті розвитку партнерської моделі нового публічного врядування. Акцентовано увагу на спільних тенденціях та відмінностях розвитку процесу взаємодії органів публічного управління та громадянського суспільства у Великій Британії та Україні, виокремлює наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які спрямовані на правову регламентацію взаємодії органів влади та громадянського суспільства, інституційного забезпечення умов функціонування громадських організацій в обох державах. В центрі уваги – вивчення питання утвердження демократичної правосвідомості публічних службовців та лідерів громадських організацій в Україні та Британії. Дослідження теоретико-методологічних аспектів взаємодії органів публічного управління та громадянського суспільства Великої Британії та України є особливо важливими інструментом розвитку публічного врядування в демократичних країнах світу, які відображені в наукових працях вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених адаптації публічного управління України до європейських цінностей
Державне управління зеленою трансформацією енергетичної галузі україни в контексті євроінтеграції та сталого повоєнного відновлення
Full text linkThe article examines the issues of forming an effective system of state management of the processes of green transformation of the energy sector of Ukraine in the context of European integration challenges and the need for sustainable post-war recovery. The study analyzes modern approaches to energy transition management, the experience of EU countries in implementing green energy, regulatory and legal frameworks for implementing Ukraine's energy policy, and institutional mechanisms for coordinating transformation processes. The key challenges of state management in the energy sector are identified, including financial constraints, technological barriers, the need to modernize infrastructure and harmonize legislation with European directives. The European experience in the field of energy transition management is summarized and the possibilities of its adaptation in Ukraine are assessed. The focus is on the experience of countries that have rebuilt energy infrastructure after military conflicts and simultaneously implemented the principles of green transformation. It is substantiated that the integration of green economy principles into the processes of post-war restoration of the energy sector creates a unique opportunity for systemic modernization of the sector and acceleration of European integration processes, while requiring improvement of state regulation mechanisms, attraction of international investments, and building institutional capacity. Strategic directions for increasing the efficiency of public administration in the context of post-war reconstruction and European integration are proposed, namely: improving the institutional architecture of public administration in the energy sector, creating a powerful financial architecture to support green transformation, which would combine various sources and mechanisms of financing, accelerated harmonization of Ukrainian legislation with European norms and standards in the energy sector, which is a necessary prerequisite for deepening the integration of the Ukrainian energy market with the European one and access to EU support instruments.У статті досліджується проблематика формування ефективної системи державного управління процесами зеленої трансформації енергетичної галузі України в умовах євроінтеграційних викликів та необхідності сталого повоєнного відновлення. У дослідженні проаналізовано сучасні підходи до управління енергетичним переходом, досвід країн ЄС у впровадженні зеленої енергетики, нормативно-правові засади реалізації енергетичної політики України та інституційні механізми координації процесів трансформації. Визначено ключові виклики державного управління в енергетичній сфері, включаючи фінансові обмеження, технологічні бар'єри, необхідність модернізації інфраструктури та гармонізації законодавства з європейськими директивами. Узагальнено європейський досвід у сфері управління енергетичними переходами та оцінено можливості його адаптації в Україні. Акцентовано увагу на досвіді країн, які здійснювали відбудову енергетичної інфраструктури після воєнних конфліктів та одночасно впроваджували принципи зеленої трансформації. Обґрунтовано, що інтеграція принципів зеленої економіки в процеси повоєнного відновлення енергетичної галузі створює унікальну можливість для системної модернізації сектору та прискорення євроінтеграційних процесів, водночас вимагаючи удосконалення механізмів державного регулювання, залучення міжнародних інвестицій та розбудови інституційної спроможності. Запропоновано стратегічні напрями підвищення ефективності державного управління в контексті повоєнного відновлення та євроінтеграції, а саме: удосконалення інституційної архітектури державного управління енергетичним сектором; створення потужної фінансової архітектури підтримки зеленої трансформації, яка б поєднувала різноманітні джерела та механізми фінансування; прискорена гармонізація законодавства України з європейськими нормами та стандартами в енергетичній сфері, що є необхідною передумовою для поглиблення інтеграції українського енергоринку з європейським та доступу до інструментів підтримки ЄС
Еволюція цифрових механізмів громадського екоконтролю: аналіз зарубіжних традиційних та інноваційних практик
Full text linkRelevance. The constant intensification of the digital transformation of communication processes in all spheres of public life is driving evolutionary processes in the development of modern digital technologies for public administration needs, as this is a necessity today in the context of ensuring effective and convenient interaction between the state and citizens.The organization of digital communication channels between the state and non state sectors in the field of environmental protection contributes to the involvement of experts from non-governmental organizations in the development and implementation of state environmental policy, which has a positive impact on the quality of management decisions and the effectiveness of their implementation.The purpose of the study is to review foreign practices in the application of digital technologies in the field of environmental protection and to provide practical recommendations for the implementation of digital mechanisms for public control in the field of environmental protection.Results. Considering the above, as well as the intensity of digital society development and the rapid dissemination of new forms of citizen involvement in policymaking, it is appropriate to propose a conditional classification of public oversight forms into traditional and innovative. Traditional forms refer to methods whereby public oversight entities carry out their activities using analog mechanisms to perform control functions. Conclusions. In light of the above, we consider it appropriate to enhance the involvement of specialized civil society institutions in the development and implementation of public oversight mechanisms in the environmental sector. Drawing on the experience of Estonia, the United Kingdom, it is evident that professional civil society organizations are capable of performing certain functions, while experts from authorized state bodies can focus on evaluating the effectiveness of the corresponding outputs and selecting the most optimal ones for implementation.Актуальність. Активізація цифрової трансформації комунікаційних процесів у всіх сферах суспільного життя є рушійною силою еволюційних процесів у розвитку сучасних цифрових технологій для потреб державного управління, оскільки це є необхідністю сьогодні в контексті забезпечення ефективної та зручної взаємодії між державою та громадянами.Організація цифрових каналів зв'язку між державним та недержавним секторами у сфері охорони навколишнього середовища сприяє залученню експертів неурядових організацій до розробки та реалізації державної екологічної політики, що позитивно впливає на якість управлінських рішень та ефективність їх реалізації.Метою дослідження є огляд зарубіжного досвіду застосування цифрових технологій у сфері охорони навколишнього середовища та надання практичних рекомендацій щодо впровадження цифрових механізмів громадського контролю у сфері охорони навколишнього середовища.Результати. Враховуючи вищезазначене, а також інтенсивність розвитку цифрового суспільства та швидке поширення нових форм участі громадян у розробці політики, доречно запропонувати умовну класифікацію форм громадського контролю на традиційні та інноваційні. Традиційні форми стосуються методів, за допомогою яких суб'єкти громадського контролю здійснюють свою діяльність, використовуючи аналогові механізми для виконання контрольних функцій.Висновки. З огляду на вищезазначене, вважаємо за доцільне посилити залучення спеціалізованих інституцій громадянського суспільства до розробки та впровадження механізмів громадського нагляду в екологічній сфері. Спираючись на досвід Естонії, Великої Британії та Республіки Білорусь, очевидно, що професійні організації громадянського суспільства здатні виконувати певні функції, тоді як експерти уповноважених державних органів можуть зосередитися на оцінці ефективності відповідних результатів та виборі найоптимальніших для впровадження
Визначення єдиного методологічного підходу до аналізу джерельної бази наукових досліджень у сфері державного управління банківською системою України
Full text linkRelevance of the study. The need for a comprehensive analysis of the mechanisms of state governance in the banking system is highlighted, taking into account their strategic importance for macroeconomic stability and sustainable development of the economy. It has been established that despite the significant volume of scientific works devoted to state regulation of the financial and banking sector, as well as the use of various methodologies for conducting scientific analysis, there is still a lack of a single interdisciplinary methodological approach that would integrate the regulatory, legal, economic, financial, technological, social and resource mechanisms of state governance of the banking system of Ukraine.
The purpose of the article is to determine a single methodological approach to analyzing the source base of scientific research in the field of state governance of the banking system of Ukraine.
Results. An algorithm for the sequential implementation of certain and interconnected stages of the analysis of the source base of scientific research in the field of public administration of the banking system of Ukraine is proposed: definition of the information base, which includes academic works, regulatory legal acts, statistical data, publications of international organizations and analytical reports, etc.
Conclusions. A single methodological approach to the analysis of the source base of scientific research in the field of public administration of the banking system of Ukraine is proposed, which is aimed at creating a holistic theoretical and methodological basis for further research, and its practical application will contribute to the development of scientific discourse in this area, increasing the effectiveness of state policy in the financial sector and integrating the best international practices into the national regulation of the banking system.Актуальність дослідження. Актуалізовано необхідність здійснення комплексного аналізу механізмів державного управління в банківській системі, враховуючи їх стратегічну важливість для макроекономічної стабільності та сталого розвитку економіки. Встановлено, що незважаючи на значний обсяг наукових праць, присвячених державному регулюванню фінансово-банківської сфери, а також попри застосування різних методології стосовно проведення наукового аналізу, й досі бракує єдиного міждисциплінарного методологічного підходу, який би інтегрував нормативно-правові, економічні, фінансові, технологічні, соціальні та ресурсні механізми державного управління банківської системи України.
Мета статті є визначення єдиного методологічного підходу до проведення аналізу джерельної бази наукових досліджень у сфері державного управління банківською системою України.
Результати. Запропоновано алгоритм послідовної реалізації визначених та взаємопов’язаних етапів аналізу джерельної бази наукових досліджень у сфері державного управління банківською системою України: визначення інформаційної база, яка охоплює академічні праці, нормативно-правові акти, статистичні дані, публікації міжнародних організацій та аналітичні звіти тощо.
Висновки. Запропоновано єдиний методологічний підхід щодо проведення аналізу джерельної бази наукових досліджень у сфері державного управління банківською системою України, який спрямовано на створення цілісної теоретико-методологічної основи для подальших досліджень, а його практичне застосування сприятиме розвитку наукового дискурсу у цій сфері, підвищенню ефективності державної політики у фінансовому секторі та інтеграції кращих міжнародних практик у національне регулювання банківської системи
Особливості нормативно-правового забезпечення державної політики цифрового розвитку України
Full text linkRelevance of the Research. Digital development is an essential aspect of human existence, that has fundamentally altered it. The modern digital challenges that the Ukrainian society faces, especially under martial law conditions, have led to corresponding transformations in administrative thought. Digital transformations have influenced both the theory and practice of public administration science, highlighting the character of Weber's model of social development.
Purpose of the Article. The article analyzes the regulatory and legal framework of the state digital development policy of Ukraine.
Results. The article identifies three main stages in the development of the regulatory and legal framework for Ukraine's digital development sector: establishment (informatization, 1998–2009), implementation (e-governance, 2010–2017), and development (digital transformation, from 2018 onward). The article highlights growth in both the quantity and quality of digital services due to regulatory expansion of IT applications and their online delivery capabilities.
Conclusions. It is substantiated that the reform of the public administration system in the field of Ukraine's digital development should consider the following: ensuring informational transparency in the activities of public authorities and local self-governments; upholding legality and legitimacy of state actions in the virtual space; protecting the fundamental informational rights and freedoms of individuals and citizens; reducing administrative barriers and restrictions; advocating for Ukraine's national interests in cyberspace; and creating a functional and effective regulatory and legal framework for the state's activities in the digital sphere.Актуальність дослідження. Цифровий розвиток є важливою частиною людського існування, фундаментально змінивши його. Сучасні цифрові виклики, з якими стикається українське суспільство, передусім в умовах воєнного стану, спричинили відповідні трансформації також і в управлінській думці. Цифрові трансформації вплинули як на теорію, так і на практику науки державного управління, виділяючи характер веберівської моделі суспільного розвитку. При цьому неодмінним успіхом цифрового розвитку публічного управління є наявність ефективного нормативно-правового підґрунтя процесів формування та реалізації державної політики України, що і обумовило актуальність дослідження.
Метою статті є визначення особливостей нормативно-правового забезпечення державної політики цифрового розвитку України.
Результати. У статті виокремлено три основні етапи розвитку нормативно-правового забезпечення сфери цифрового розвитку України, а саме: становлення (інформатизація, 1998-2009 рр.), впровадження (електронного урядування, 2010-2017 рр.) та розвиток (цифрова трансформація, з 2018 р.). Констатовано зростання кількості та якості цифрових послуг/сервісів завдяки нормативному розширенню сфери застосування ІТ й можливостей їх онлайн надання.
Висновки. Обґрунтовано, що реформа системи державного управління у сфері цифрового розвитку України повинна здійснюватися з урахуванням: забезпечення інформаційної прозорості діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, законності та легітимності дій держави у віртуальному просторі, захисту основних інформаційних прав та свобод людини і громадянина; зниження адміністративних бар’єрів і обмежень; відстоювання національних інтересів України у кіберпросторі; створення дієвої та ефективної нормативно-правової бази для діяльності держави у цифровій сфері
Особливості ідентифікації функціональних типів територій: український та європейський підходи
Full text linkRelevance. The article examines the peculiarities of the formation of functional types of territories within the framework of the state strategy for regional development of Ukraine and the policy of territorial cohesion of the European Union as one of the key European integration processes in bringing Ukraine closer to obtaining the status of a member state of the European Union. The need to create a mechanism for the development and support of functional types of territories in Ukraine as a sphere of public management of territorial development, the process of synchronization and harmonization of regional development policies of Ukraine and territorial cohesion of the European Union is substantiated.
The purpose of the article is to study the peculiarities of the formation of functional types of territories within the framework of the state strategy for regional development of Ukraine and the territorial cohesion policy of the European Union in order to create a mechanism for the development and support of functional types of territories in Ukraine.
Results. The article analyzes the European experience of creating mechanisms and tools for managing functional types of territories and the specifics of the Ukrainian experience of forming functional types of territories. It is proven that functional types of territories are influential results of European integration and the modern Eurointegration process. Functional types of territories are studied as modern ecosystems of public management of territorial development and European integration.
Conclusions. The process of forming an effective mechanism for supporting and developing functional types of territories in Ukraine depends on the ability to apply European practical experience in the field of forming functional territorial models of cooperation and partnership of communities and regions at the micro-regional and macro-regional levels.Актуальність. У статті досліджено особливості формування функціональних типів територій в рамках державної стратегії регіонального розвитку України та політики територіальної згуртованості Європейського Союзу, як одного з ключових євроінтеграційних процесів наближення України до отримання статусу країни члена Європейського Союзу. Обґрунтовано необхідність створення механізму розвитку та підтримки функціональних типів територій в Україні, як сфери публічного управління розвитком територій, процесу синхронізації та гармонізації політик регіонального розвитку України і територіальної згуртованості Європейського Союзу.
Метою статті є дослідження особливостей формування функціональних типів територій в рамках державної стратегії регіонального розвитку України та політики територіальної згуртованості Європейського Союзу для створення механізму розвитку і підтримки функціональних типів територій в Україні.
Результати дослідження. У статті проаналізовано європейський досвід розробки механізмів та інструментарію управління функціональними типами територій та особливості українського досвіду формування функціональних типів територій. Доведено, що функціональні типи територій є впливовим чинником європейської інтеграції та сучасним євроінтеграційним процесом. Досліджено функціональні типи територій, як сучасні екосистеми публічного управління розвитком територій та європейської інтеграції.
Висновки. Процес формування ефективного механізму підтримки та розвитку функціональних типів територій в Україні залежить від вміння застосовувати європейський практичний досвід у сфері формування функціональних територіальних моделей співробітництва та партнерства громад і регіонів на мікрорегіональному та макрорегіональному рівнях
Зарубіжний досвід надання адміністративних послуг органами публічної влади та можливості його використання в Україні
Full text linkRelevance. One of the primary tasks of the upgrade of public administration in Ukraine is to optimize the system of providing administrative services (AS) by public authorities. The formation of accessible and transparent conditions for their receipt by consumers is positioned as an important aspect of innovative national development and stimulation of social development in the context of European integration. The implementation of successful practical experience of the international community in this area, which includes innovative practices of public administration, will allow the formation of an effective mechanism of social and legal protection of the public, will stimulate the activity of society in the field of public administration, and will contribute to improving the quality of providing AS by public authorities.The purpose is the generalization of positive foreign experience in the provision of administrative services by public authorities and identification of opportunities for its use in Ukraine.Results. The article examines the theoretical and methodological basis of successful practices of the international community in the field of public administration for optimizing the functioning of administrative service centers (ASCs) in Ukraine. Recommendations are formulated for the creation and integration of European experience in digitalized offices. The main challenges and risks that accompany modern approaches to the provision of administrative services in the context of digitalization are considered. It is found that the effectiveness of the upgrade of the studied area is determined by the level of interaction between society and public authorities.Conclusions. The study proves that the effective provision of AP by public authorities should be carried out through a combination of traditional and digital channels, with maximum involvement of successful international experience practices in the Ukrainian public administration system.Актуальність. Одним із першочергових завдань апгрейду публічного управління в Україні є оптимізація системи надання адміністративних послуг (АП) органами публічної влади. Формування доступних та прозорих умов їх отримання споживачами позиціонується важливим аспектом інноваційного національного розвитку та стимулювання суспільного розвитку в контексті євроінтеграції. Впровадження успішного практичного досвіду міжнародної спільноти у даній сфері, що включає інноваційні практики публічного адміністрування, дозволить формувати ефективний механізм соціально-правового захисту громадськості, стимулюватиме активність соціуму в сфері публічного управління, сприятиме підвищенню якості надання АП органами публічної влади. Метою дослідження є узагальнення позитивного зарубіжного досвіду надання адміністративних послуг органами публічної влади та визначення можливостей його використання в Україні.Результати. У статті розглянуто теоретико-методологічне підґрунтя успішних практик міжнародної спільноти в сфері публічного управління для оптимізації функціонування центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) в Україні. Сформовано рекомендації щодо створення та інтеграції європейського досвіту цифровізованих офісів. Розглянуто основні виклики та ризики, що супроводжують сучасні підходи до надання АП в контексті цифровізації. З`ясовано, що результативність апгрейду досліджуваної сфери детермінується рівнем налагодження взаємодії між суспільством та органами публічної влади. Висновки. У дослідженні доведено, що ефективне надання АП органами публічної влади має здійснюватися шляхом поєднання традиційних та цифрових каналів, з максимальним залученням практик успішного міжнародного досвіду в українську систему публічного управління
Механізми публічно-приватного партнерства в соціогуманітарній сфері в умовах збройної агресії проти України
Full text linkRelevance of the topic. The necessity of implementing public-private partnership (PPP) mechanisms in the socio-humanitarian sphere, adapted to wartime conditions and post-war reconstruction in Ukraine, has been emphasized. This is especially critical given limited financial resources and the growing social problems, which require new approaches to managing the recovery process and supporting those affected by the consequences of the war.Purpose of the article. The article aims to analyze the impact of PPP mechanisms in the socio-humanitarian sphere on addressing social and humanitarian issues during the armed aggression against Ukraine and to identify directions for their further development.Results. The study clarifies the mechanisms of PPP in the socio-humanitarian sphere and their influence on solving social and humanitarian problems caused by the war. It analyzes the experience of cooperation among public authorities, business, and civil society structures in the social and humanitarian fields under conditions of armed aggression. The challenges of implementing PPP in the socio-humanitarian sphere in Ukraine are identified. The study substantiates the need to move from situational, short-term cooperation between authorities, business, and civil society in the socio-humanitarian sphere during the war to implementing PPP mechanisms. This approach involves aligning partners’ interests, pooling resources, and clearly distributing risks, benefits, and responsibilities among them, which will facilitate projects aimed at achieving long-term results in the socio-humanitarian sphere.Conclusions. Priority directions for implementing PPP projects are determined, particularly regarding the restoration of social infrastructure, housing construction, and the development of PPP mechanisms in the socio-humanitarian sphere in the post-war period. These include activating the role of local communities in initiating projects; using mixed financing models; creating innovative models for providing social services; and integrating best international practices.Актуальність теми. Актуалізовано необхідність впровадження механізмів публічно-приватного партнерства у соціогуманітарній сфері, адаптованих до умов воєнного часу та післявоєнного відновлення України, в умовах обмеженості фінансових ресурсів та наростання соціальних проблем, що потребує нових підходів до управління процесом відновлення соціальної інфраструктури та підтримки потерпілих від наслідків війни. Метою статті є проаналізувати вплив механізмів ППП у соціогуманітарній сфері на вирішення соціальних і гуманітарних проблем в умовах збройної агресії проти України та визначити напрями їх розвитку.Результати. Уточнено механізми ППП в соціогуманітарній сфері та їх вплив на вирішення соціогуманітарних проблем, спричинених війною. Проаналізовано досвід співпраці органів публічної влади, бізнесу та громадських структур у соціальній та гуманітарній сферах в умовах збройної агресії. З’ясовано проблеми впровадження ППП в соціогуманітарній сфері в Україні. Обгрунтовано необхідність переходу від ситуативної, короткострокової співпраці між владою, бізнесом і громадянським суспільством у соціогуманітарній сфері в умовах війни до системної взаємодії впровадження механізмів ППП, що передбачає узгодження інтересів партнерів, об’єднання ресурсів, чіткий розподіл ризиків, вигод і відповідальності між ними та сприятиме впровадженню проєктів, спрямованих на довгострокові результати в соціогуманітарній сфері. Висновки. Визначено пріоритетні напрями реалізації проєктів ППП, зокрема щодо відновлення соціальної інфраструктури, будівництва житла та перспективи розвитку механізмів ППП у соціогуманітарній сфері в післявоєнний період в контексті нового Закону України “Про публічно-приватне партнерство”: активізація ролі місцевих громад у ініціюванні проєктів; використання змішаних мо
Цифрова лояльність та відповідальність: особливості взаємодії бізнесу та влади в цифровому суспільстві
Full text linkThe digital age has brought fundamental changes to all areas of human life, including the economy, politics and social relations. In this context, the relationship between business and government has undergone a significant transformation. Digital technologies have created new forms of interaction that require rethinking traditional approaches to loyalty, partnership, and regulation. Digital loyalty as a new phenomenon is characterized by special mechanisms for building trust, the use of big data for decision-making, opportunities for rapid communication, as well as new challenges in the field of cybersecurity and ethics.The purpose of the study is to determine the main directions for the formation of digital loyalty and responsibility in the relationship between business and government.Theoretical and practical aspects of digital loyalty in the context of interaction between business and government are considered. The features of the formation of digital loyalty, its impact on economic processes, as well as the opportunities and risks that it creates for various subjects are analyzed. Particular attention is paid to the balance of interests of business and the state in the context of digital transformation and globalization.It is concluded that the formation of an effective digital loyalty system requires a systematic approach that takes into account various aspects and ensures a balance of interests of business, government and society. This includes the development of digital infrastructure and competencies, the transformation of public services, the creation of cooperation platforms, the development of digital regulation and international cooperation. Digital loyalty is not only a technological but also a social phenomenon that reflects the transformation of social relationships, values and practices in the digital age. It requires a new understanding of trust, responsibility, and partnership that is responsive to the realities of the digital societyЦифрова епоха принесла фундаментальні зміни у всі сфери людського життя, включаючи економіку, політику та суспільні відносини. У цьому контексті значної трансформації зазнали відносини між бізнесом та владою. Цифрові технології створили нові форми взаємодії, які вимагають переосмислення традиційних підходів до лояльності, партнерства та регулювання. Цифрова лояльність як новий феномен характеризується особливими механізмами формування довіри, використанням великих даних для прийняття рішень, можливостями швидкої комунікації, а також новими викликами у сфері кібербезпеки та етики.Метою дослідження є визначення основних напрямків формування цифрової лояльності та відповідальності у взаємовідносинах між бізнесом та владою.Розглянуто теоретичні та практичні аспекти цифрової лояльності в контексті взаємодії бізнесу та влади. Проаналізовано особливості формування цифрової лояльності, її вплив на економічні процеси, а також можливості та ризики, які вона створює для різних суб'єктів. Особливу увагу приділено балансу інтересів бізнесу та держави в умовах цифрової трансформації та глобалізації.Робиться висновок, що формування ефективної системи цифрової лояльності вимагає системного підходу, який враховує різноманітні аспекти та забезпечує баланс інтересів бізнесу, влади та суспільства. Це включає розвиток цифрової інфраструктури та компетенцій, трансформацію публічних послуг, створення платформ співпраці, розвиток цифрового регулювання та міжнародного співробітництва. Цифрова лояльність є не лише технологічним, але й соціальним феноменом, який відображає трансформацію соціальних відносин, цінностей та практик в цифрову епоху. Вона вимагає нового розуміння довіри, відповідальності та партнерства, яке відповідає реаліям цифрового суспільств
Внесок закладів вищої освіти України у досягнення Цілей Сталого Розвитку
Full text linkRelevance. Higher education institutions (HEIs) play a key role in implementing sustainable development strategies and achieving the Sustainable Development Goals (SDGs) at both national and international levels. Universities fulfill a multifaceted mission – they train future professionals, conduct research aimed at advancing sustainability, and serve as centers of innovation and social responsibility. In the context of global challenges such as climate change, political instability, war, migration, and biodiversity loss, objective evaluation of HEIs’ performance becomes particularly important for making informed management decisions. In this regard, a systematic study of the effectiveness of SDG implementation by Ukrainian HEIs is essential, including the analysis of change dynamics, identification of priority areas of activity, and determination of factors that facilitate or hinder progress.The purpose of this article is to investigate the effectiveness of management practices in Ukrainian higher education institutions in achieving the SDGs during the period from 2019 to 2024.Results. The study explores the contribution of Ukrainian HEIs to the achievement of the Sustainable Development Goals between 2019 and 2024 based on their participation in the Times Higher Education Impact Rankings. It analyzes trends across selected SDGs, particularly through scientific research, interdisciplinary collaboration, environmental management of infrastructure, and integration of sustainability principles into educational programs.Conclusions. The application of a comparative methodology adapted from Canadian studies enabled a comprehensive assessment of progress, identification of barriers, and definition of potential directions for improving strategies. The ranking has served as a tool for self-assessment and the development of new initiatives, while the results highlight the importance of further integrating the SDGs – especially in the environmental dimension – to enhance the effectiveness of HEIs’ contributions toward the 2030 Agenda for Sustainable Development.Актуальність. Заклади вищої освіти (ЗВО) відіграють ключову роль у реалізації стратегії сталого розвитку та досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР) як на національному, так і на міжнародному рівнях. Університети виконують багатофункціональну місію – готують майбутніх фахівців, здійснюють наукові дослідження, спрямовані на посилення сталості, а також виступають осередками інновацій та соціальної відповідальності. В умовах глобальних викликів, таких як зміна клімату, політична нестабільність, війна, міграція та втрата біорізноманіття, об’єктивне оцінювання ефективності діяльності ЗВО набуває особливої ваги для ухвалення виважених управлінських рішень. У цьому контексті важливим є системне дослідження ефективності реалізації ЦСР українськими ЗВО, зокрема: аналіз динаміки змін, визначення пріоритетних напрямів діяльності, а також виявлення чинників, що сприяють або перешкоджають прогресу.Метою статті є дослідження ефективності управлінських практик в закладах вищої освіти України щодо досягнення ЦСР в період з 2019 по 2024 рік. Результати. Досліджено внесок закладів вищої освіти України у досягнення Цілей сталого розвитку у 2019–2024 роках на основі участі у міжнародному рейтингу Times Higher Education Impact Rankings. Проаналізовано динаміку змін за окремими ЦСР, зокрема через наукову діяльність, міждисциплінарну співпрацю, екологічне управління інфраструктурою та інтеграцію принципів сталості в освітні програми. Висновки. Застосування компаративної методології, адаптованої з канадських досліджень, дозволило здійснити комплексну оцінку прогресу, виявити бар’єри та визначити потенційні вектори для вдосконалення стратегій. Рейтинг став для університетів інструментом самооцінки та розвитку нових ініціатив, а результати підкреслюють важливість подальшої інтеграції ЦСР, особливо в екологічному вимірі, задля ефективнішого внеску ЗВО у досягнення цілей сталого розвитку до 2030 року