Public Administration Aspects (E-Journal) / Аспекти публічного управління
Not a member yet
906 research outputs found
Sort by
Діяльність органів місцевого самоврядування в реалізації програм розвитку оздоровчої рухової активності населення
Get PDFThe article examines the activities of local governments related to the implementation of programs for the development of health-improving physical activity of the population. It provides a functional analysis of the state and local government activities on the management of professional and grassroots sports through the prism of the management cycle (planning, organization, motivation, and control). It also considers general and special principles of strategic planning for health-improving physical activity of the population as a separate independent field of local government operation (the principle of objectivity; the principle of independence; the principle of equality and the principle of observance of national interests). The article identifies factors that can positively influence the increase in the physical activity of the population (availability of sports infrastructure; availability of other infrastructure that promotes the development of physical activity; availability of services that promote physical activity; appropriate level of public awareness; affordability of sports infrastructure and services; ideology of "healthy lifestyle" of the citizens). It is substantiated that the development of health-improving physical activity of the population, especially in cities, should be carried out within the framework of the strategy of socio-economic development and in connection with the development of sports infrastructure. Local governments should focus their management activities in the field of health-improving physical activity of the population in such areas as investing in new sports infrastructure; capital repairs and reconstructions of existing facilities; promotion of the development of private organizations engaged in services in the field of physical fitness; implementation of targeted information interventions; promotion of a healthy lifestyle; conducting spectacular sports events that involve a large number of spectators. The development and application of relevant indicators for monitoring and evaluation of the development of physical activity of the population is an important element of the program-target management method.В статье исследована деятельность органов местного самоуправления в реализации программ развития оздоровительной двигательной активности населения. Проведен функциональный анализ деятельности государства и органов местного самоуправления по управлению сферой большого спорта и массового спорта сквозь призму управленческого цикла (планирование, организация, мотивация, контроль). Рассмотрены общие и специальные принципы стратегического планирования в сфере оздоровительной двигательной активности населения как отдельного самостоятельного направления деятельности органов местного самоуправления (принцип объективности, принцип самостоятельности, принцип равенства и принцип соблюдения общегосударственных интересов). Определены факторы, которые положительно могут влиять на повышение двигательной активности населения (наличие спортивной инфраструктуры, наличие другой инфраструктуры, которая способствует развитию двигательной активности, наличие услуг, способствующих росту двигательной активности, надлежащий уровень информированности населения; ценовая доступность спортивной инфраструктуры и услуг; идеология «здорового образа жизни» горожан). Обосновано, что развитие оздоровительной двигательной активности населения, особенно в городах, необходимо осуществлять в рамках стратегии социально-экономического развития и во взаимосвязи с развитием спортивной инфраструктуры. Органы местного самоуправления должны фокусировать управленческую деятельность в сфере оздоровительной двигательной активности населения в таких направлениях как: инвестирование в новые объекты спортивной инфраструктуры; капитальные ремонты и реконструкции имеющихся объектов; содействие развитию частных организаций, занимающихся услугами в сфере оздоровительной двигательной активности; осуществления информационных целевых интервенций; работа, связанная с пропагандой здорового образа жизни; проведение зрелищных спортивных мероприятий, к участию в которых привлекается большое количество зрителей. Разработка и применение релевантных показателей мониторинга и оценки развития двигательной активности населения является важным элементом программно-целевого метода управления.У статті досліджено діяльність органів місцевого самоврядування в реалізації програм розвитку оздоровчої рухової активності населення. Здійснено функціональний аналіз діяльності держави та органів місцевого самоврядування з питань управління сферою великого спорту та масового спорту крізь призму управлінського циклу (планування, організація, мотивація, контроль). Розглянуто загальні та спеціальні принципи стратегічного планування у сфері оздоровчої рухової активності населення як окремого самостійного напряму діяльності органів місцевого самоврядування (принцип об’єктивності; принцип самостійності; принцип рівності та принцип дотримання загальнодержавних інтересів). Визначено фактори, які позитивно можуть впливати на підвищення рухової активності населення (наявність спортивної інфраструктури; наявність іншої інфраструктури, яка сприяє розвитку рухової активності; наявність послуг, які сприяють зростанню рухової активності; належний рівень інформованості населення; цінова доступність спортивної інфраструктури та послуг; ідеологія «здорового способу життя» городян). Обґрунтовано, що розвиток оздоровчої рухової активності населення, особливо у містах, необхідно здійснювати в рамках стратегії соціально-економічного розвитку та у взаємозв'язку з розвитком спортивної інфраструктури. Органи місцевого самоврядування повинні фокусувати управлінську діяльність у сфері оздоровчої рухової активності населення в таких напрямках як: інвестування в нові об'єкти спортивної інфраструктури; капітальні ремонти та реконструкції наявних об'єктів; сприяння розвитку приватних організацій, що займаються послугами в сфері оздоровчої рухової активності; здійснення інформаційних цільових інтервенцій; робота, пов'язана з пропагандою здорового способу життя; проведення видовищних спортивних заходів, до участі в яких залучається велика кількість глядачів. Розробка та застосування релевантних показників моніторингу та оцінки розвитком рухової активності населення є важливим елементом програмно-цільового методу управління
Концептуальні засади впровадження моніторингу якості життя населення в практику управління територіями
Get PDFThe article substantiates the conceptual principles of implementation of monitoring the quality of life of the population by public authorities. It is substantiated that a dialogue between the population and public authorities is possible only if the object of managerial influence will be all the life processes of territorial communities.
It is established that the realization of the interests of the general population is to some extent possible through the continuous development and improvement of quality of life criteria, mechanisms for evaluation and improvement, due to the obligation to comply with them.
According to the author, the criteria for the effectiveness of government management to improve the quality of life can be based on a clear definition and improvement of social norms and standards; scientific substantiation of theoretical constructions that reflect the interests of society as a whole; study of the needs of the society of a certain subject (subjects).
The principles of system management can become the basis of effective management of processes of formation of improvement of quality of life of the population: orientation of system of public authorities at regional level on the population that means understanding of current and future shortcomings of the population, performance of its requirements and aspiration to exceed its expectations; the leading role of the leadership, which is to ensure the unity of goals and activities of the regional council to improve the quality of life; defining a mission on quality of life; increasing the responsibility of public servants to improve the quality of life; process approach.У статті обґрунтовано концептуальні засади впровадження моніторингу якості життя населення органами публічної влади. З’ясовано, що діалог між населенням і органами публічної влади можливий тільки в тому випадку, коли об’єктом управлінського впливу стануть всі життєві процеси територіальних громад. Встановлено, що реалізація інтересів широких кіл населення деякою мірою можлива через безперервну розробку й удосконалювання критеріїв якості життя, механізмів оцінки і поліпшення, через обов’язковість їх дотримання.
На думку автора, критерії ефективності управлінської діяльності держави з підвищення якості життя населення можуть будуватися на основі чіткого визначення і підвищення соціальних норм і стандартів; наукового обґрунтування теоретичних конструкцій, що віддзеркалюють інтереси суспільства як цілого; вивчення потреб соціуму визначеного суб’єкта (суб’єктів).
Основами ефективного управління процесами формування підвищення якості життя населення можуть стати принципи системного управління: орієнтація системи органів публічної влади на обласному рівні на населення, що означає розуміння поточних і майбутніх нестатків населення, виконання його вимог і прагнення перевершити його очікування; провідна роль керівництва, що полягає в забезпеченні єдності цілей і напрямів діяльності обласної ради щодо підвищення якості життя населення; визначення місії з питань якості життя; підвищення відповідальності публічних службовців щодо поліпшення якості життя населення; процесний підхід. У статті обґрунтовано концептуальні засади впровадження моніторингу якості життя населення органами публічної влади. З’ясовано, що діалог між населенням і органами публічної влади можливий тільки в тому випадку, коли об’єктом управлінського впливу стануть всі життєві процеси територіальних громад. Встановлено, що реалізація інтересів широких кіл населення деякою мірою можлива через безперервну розробку й удосконалювання критеріїв якості життя, механізмів оцінки і поліпшення, через обов’язковість їх дотримання.
На думку автора, критерії ефективності управлінської діяльності держави з підвищення якості життя населення можуть будуватися на основі чіткого визначення і підвищення соціальних норм і стандартів; наукового обґрунтування теоретичних конструкцій, що віддзеркалюють інтереси суспільства як цілого; вивчення потреб соціуму визначеного суб’єкта (суб’єктів).
Основами ефективного управління процесами формування підвищення якості життя населення можуть стати принципи системного управління: орієнтація системи органів публічної влади на обласному рівні на населення, що означає розуміння поточних і майбутніх нестатків населення, виконання його вимог і прагнення перевершити його очікування; провідна роль керівництва, що полягає в забезпеченні єдності цілей і напрямів діяльності обласної ради щодо підвищення якості життя населення; визначення місії з питань якості життя; підвищення відповідальності публічних службовців щодо поліпшення якості життя населення; процесний підхід. 
Аспекти формування Буджакської етнополітичної дилеми та політетнічної проблеми державного етнічного управління: гагаузький чинник
Get PDFThe article presents the Gagauz factor of aspects of the formation of the Budzhak ethnopolitical dilemma and the polyethnic problem of state ethnic management. Studying this issue from this perspective will allow us to see the problems of the Budzhak ethnic and political node in a new way, to realize the importance of solving the ethno-political dilemma and solving the polyethnic problem for the free movement of Ukraine towards democratic reform and European integration. Moreover, the article examines the Gagauz ethnic factor in the formation of the dilemma and the problem, which motivates to solve this problem due to the interest of EU countries and institutions in addressing all issues of ethnic minorities in both Member States and EU candidate countries.
The article also presents an attempt to analyze the processes of formation of the Gagauz ethnic community in Budzhak and reveals the validity of the Russian Empire's policy towards this community and ill-consideredness with possible complex and even threatening consequences of the ethnic policy of the Moldovan and Ukrainian states throughout independence. The article presents the essence of the ethno-political dilemma regarding the Gagauz of Budzhak and the whole region, identifies the historical preconditions for the emergence of Gagauz settlers in the region, the conditions of colonization and government decisions to acquire the status of Gagauz colonists, first as part of the Bulgarian community and later as a separate community. The fate of the Gagauz in the Russian Empire, Romania, the Soviet Union, and Moldova is retrospectively presented regarding the problems of their incorporation into Russian, Romanian, Soviet, and Moldovan societies, the complexities of these processes and migration processes among the Gagauz, and their consequences for their community. The conditions and reasons for the process of integration of Gagauz into Moldovan society and Ukrainian society since independence have been established.
The period of attempts of self - realization of the Gagauz national idea and creation by them of autonomy as a part of Moldova and influence of these processes on Gagauz in Ukraine is analyzed. The importance of pursuing a more effective policy on ethnic minorities in Budjak was stressed. The aim of the study is to analyze the process of formation of the Budzhak political problem, its aspects in terms of influencing the processes of the Gagauz factor in the state ethnic administration of Ukraine to find ways to solve the problems of the Budzhak node.У статті представлено гагаузький чинник аспектів формування Буджакської етнополітичної дилеми та політетнічної проблеми державного етнічного управління. Вивчення цього питання під таким ракурсом дозволить по новому побачити проблеми Буджакського етнічного й політичного вузла, усвідомити важливість рішення етнополітичної дилеми й вирішення політетнічної проблеми задля вільного руху України у напрямку демократичного реформування й європейського інтегрування. Тим більш, що у статті розглядається гагаузький етнічний чинник аспектів формування дилеми й проблеми, що спонукає до вирішення цієї проблеми через зацікавленість країн і інститутів ЄС у вирішенні всіх питань етнічних меншин як у країнах-членах, так і у країнах-кандидатах на вступ до ЄС.
В статті представлена й спроба аналізу процесів формування етнічної спільноти гагаузів Буджаку й розкриваються вивіреність політики Російської імперії щодо цієї спільноти й непродуманість з можливими складними і, навіть, загрозливими наслідками етнічної політики молдовської й української держав на всьому протязі незалежності щодо даної етнічної спільноти. У статті представлена суть етнополітичної дилеми щодо безпосередньо гагаузів Буджаку і всього регіону, визначені історичні передумови появи гагаузьких переселенців у регіоні, умови колонізації та правлінські рішення щодо набуття статусу колоністів гагаузами, спочатку у складі спільноти болгар, а згодом і як окремої спільноти. Ретроспективно представлена доля гагаузів у складі Російської імперії, Румунії, Радянського Союзу, Молдови щодо проблем їх інкорпорації до російського, румунського, радянського і молдовського суспільств, складностей цих процесів і міграційні процеси серед гагаузів, і їх наслідки для їх спільноти. Встановлені умови й причини процесу інтеграції гагаузів до молдовського суспільства й українського суспільства часу незалежності.
Проаналізовано період спроб самореалізації гагаузької національної ідеї й створення ними автономії у складі Молдови і вплив цих процесів на гагаузів в Україні. Наголошено на важливості проведення більш ефективної політики щодо етнічних меншин в Буджаку. Метою дослідження є аналіз процесу формування Буджакської політетнічної проблеми, її аспекти з точки зору впливу на процеси гагаузького фактора у державному етнічному управлінні України задля пошуку шляхів вирішення проблем Буджакського вузла.У статті представлено гагаузький чинник аспектів формування Буджакської етнополітичної дилеми та політетнічної проблеми державного етнічного управління. Вивчення цього питання під таким ракурсом дозволить по новому побачити проблеми Буджакського етнічного й політичного вузла, усвідомити важливість рішення етнополітичної дилеми й вирішення політетнічної проблеми задля вільного руху України у напрямку демократичного реформування й європейського інтегрування. Тим більш, що у статті розглядається гагаузький етнічний чинник аспектів формування дилеми й проблеми, що спонукає до вирішення цієї проблеми через зацікавленість країн і інститутів ЄС у вирішенні всіх питань етнічних меншин як у країнах-членах, так і у країнах-кандидатах на вступ до ЄС.
В статті представлена й спроба аналізу процесів формування етнічної спільноти гагаузів Буджаку й розкриваються вивіреність політики Російської імперії щодо цієї спільноти й непродуманість з можливими складними і, навіть, загрозливими наслідками етнічної політики молдовської й української держав на всьому протязі незалежності щодо даної етнічної спільноти. У статті представлена суть етнополітичної дилеми щодо безпосередньо гагаузів Буджаку і всього регіону, визначені історичні передумови появи гагаузьких переселенців у регіоні, умови колонізації та правлінські рішення щодо набуття статусу колоністів гагаузами, спочатку у складі спільноти болгар, а згодом і як окремої спільноти. Ретроспективно представлена доля гагаузів у складі Російської імперії, Румунії, Радянського Союзу, Молдови щодо проблем їх інкорпорації до російського, румунського, радянського і молдовського суспільств, складностей цих процесів і міграційні процеси серед гагаузів, і їх наслідки для їх спільноти. Встановлені умови й причини процесу інтеграції гагаузів до молдовського суспільства й українського суспільства часу незалежності.
Проаналізовано період спроб самореалізації гагаузької національної ідеї й створення ними автономії у складі Молдови і вплив цих процесів на гагаузів в Україні. Наголошено на важливості проведення більш ефективної політики щодо етнічних меншин в Буджаку. Метою дослідження є аналіз процесу формування Буджакської політетнічної проблеми, її аспекти з точки зору впливу на процеси гагаузького фактора у державному етнічному управлінні України задля пошуку шляхів вирішення проблем Буджакського вузла
Запровадження єдиної інформаційної системи в контексті реформування публічного управління соціальною сферою
Get PDFThe digital transformation of various spheres of public life in Ukraine, which directly affects public administration reforms, has already been included in the agenda not only of strategic planning, but also of current practical actions of public authorities and local self-government. The issue of creating various information systems (unified information systems) to solve a wide range of problem situations in certain areas of public administration and the provision of various services by the authorities to the population is becoming important. The purpose of the study is to determine the features of the development and implementation in Ukraine of a single information system of the social sphere as part of the state policy of digital transformation.Цифрова трансформація різних сфер суспільного життя України, що безпосередньо впливає на реформи публічного управління, вже увійшла до порядку денного не тільки стратегічного планування, але й поточних практичних дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Важливого значення набуває питання створення різноманітних інформаційних систем (єдиних інформаційних систем) для вирішення широкого комплексу проблемних ситуацій окремих сфер публічного управління та надання органами влади різноманітних послуг населенню. Метою дослідження є визначення особливостей розроблення та запровадження в Україні єдиної інформаційної системи соціальної сфери як складової державної політики цифрової трансформації
Цифрові робочі місця в системі управління
Get PDFThedigitaltransformationofpublicadministrationleadsto a changeintheorganization of the workofpublicservants.Withthisinmind, the taskistousetheexperience of digitalizationofmanagementinbusiness.Inparticular,thisconcernsthecreationofdigitaljobsinpublicadministrationbodies. Conceptual approaches to the definition of the term "digital workplace" are considered, some issues of organization of a new management system and encouragement of employees to perform their duties more effectively and meet the needs of consumers of administrative services are analyzed. It is noted that the digital workplace gives employees the opportunity to access applications and data in real time on any device from anywhere, regardless of where the information is stored: in cloud services or in a data center.Цифрова трансформація публічного управління спричиняє необхідність зміни в організації роботи публічних службовців. З огляду на це, постає завдання використання досвіду цифровізації управління в бізнесі. Зокрема це стосується створенню цифрових робочих місць в органах публічного управління. Розглянуто концептуальні підходи до визначення терміну «цифрове робоче місце», проаналізовані деякі питання організації нової системи управління та заохочення службовців до більш ефективного виконання своїх обов’язків та задоволення потреб споживачів адміністративних послуг. Відзначено, що цифрове робоче місце дає співробітникам можливість доступу до додатків та даних у режимі реального часу на будь-якому пристрої з будь-якого місця, незалежно від того, де зберігається інформація: у хмарних сервісах або в центрі обробки даних
Формування правосвідомості у публічних службовців: понятійне поле, види, структура
Get PDFIn this article the authors focuses on the constitutional aspects of state formation of Ukraine, which cannot be resolved without the formation of the necessary level of legal consciousness and legal culture of citizens, society. Therefore, today, in the context of the integration processes of the Ukrainian state into the European Union, there is an important task of rethinking and perceiving the new democratic values of public life, which requires a critical review of approaches to enhancing legal consciousness of public servants and fostering the new legal values. The author outlines the existed issues in the field of civil service today that prevent a confident and coherent movement for reforming state administration into public administration, and to build the rule of law and civil society. Among the main problems the author highlights the lack of high-level legal consciousness among public servants admitted to governance, that accordingly sets the task for society to determine certain evaluation criteria of the legal consciousness of candidates for certain public service positions.
The article outlines the conceptual field and defines the essential characteristics of legal consciousness, its types and structure. Indeed, such negative socio-psychological factors as "absenteeism", "legal nihilism", "legal idealism (fetishism)", "legal radicalism" and others, hinder the development of legal consciousness among public servants in terms of public administration reform. The author characterized the purpose and provision of legal educational influence in the governance activities of public servants. The conditions that directly affect the mechanisms of legal consciousness development among public servants in the conditions of public administration reform are determined. This article also considered the tasks and directions of such mechanism’s improvement in modern conditions.
The author of this article reveals the content, structure and types of legal consciousness among public servants in the context of public administration reform.У поданій статті авторами акцентовано увагу на конституційних аспектах державтворення України, які не можуть бути вирішені без формування необхідного рівня правової свідомості й правової культури громадян, суспільства. Тому сьогодні, в умовах інтеграційних процесів Української держави до Європейського Союзу постає важливе завдання переосмислення та сприйняття нових демократичних цінностей суспільного буття, що вимагає критичного перегляду підходів до підвищення рівня правосвідомості державних службовців та прищеплення їм нових правових цінностей. Автор статті окреслює проблеми, які існують у сфері державної служби на сьогоднішній день і заважають впевнено та згуртовано рухатися шляхом реформування державного управління в публічне, до побудови правової держави та громадянського суспільства. Серед головних проблем він вбачає відсутність в публічних службовців, допущених до управ¬ління державою, високого рівня правової свідомості, що відповідно ставить перед суспільством завдання визначити певні критерії оцінки правової свідомості кандидатів на окремі посади державної служби.
В статті окреслено понятійне поле та визначимо сутнісну характеристику правосвідомості, її види та структуру. Адже такі негативні соціально-психологічні чинники як «абсентеїзм», «правовий нігілізм», «правовий ідеалізм (фетишизм)», «правовий радикалізм» та інші, перешкоджа¬ють розвитку правосвідомості публічних службовців в умовах реформування державного управління. Охарактеризовано мету та забезпечення правовиховного впливу в управлінській діяльності публічних службовців. Визначено умови, які безпосередньо впливають на механізми розвитку правосвідомості публічних службовців в умовах реформування державного управління та розглянуто завдання і напрями їх удосконалення в сучасних умовах. Стаття розкриває зміст, структуру та види правосвідомості публічних службовців в умовах реформування державного управління.У поданій статті авторами акцентовано увагу на конституційних аспектах державтворення України, які не можуть бути вирішені без формування необхідного рівня правової свідомості й правової культури громадян, суспільства. Тому сьогодні, в умовах інтеграційних процесів Української держави до Європейського Союзу постає важливе завдання переосмислення та сприйняття нових демократичних цінностей суспільного буття, що вимагає критичного перегляду підходів до підвищення рівня правосвідомості державних службовців та прищеплення їм нових правових цінностей. Автор статті окреслює проблеми, які існують у сфері державної служби на сьогоднішній день і заважають впевнено та згуртовано рухатися шляхом реформування державного управління в публічне, до побудови правової держави та громадянського суспільства. Серед головних проблем він вбачає відсутність в публічних службовців, допущених до управ¬ління державою, високого рівня правової свідомості, що відповідно ставить перед суспільством завдання визначити певні критерії оцінки правової свідомості кандидатів на окремі посади державної служби.
В статті окреслено понятійне поле та визначимо сутнісну характеристику правосвідомості, її види та структуру. Адже такі негативні соціально-психологічні чинники як «абсентеїзм», «правовий нігілізм», «правовий ідеалізм (фетишизм)», «правовий радикалізм» та інші, перешкоджа¬ють розвитку правосвідомості публічних службовців в умовах реформування державного управління. Охарактеризовано мету та забезпечення правовиховного впливу в управлінській діяльності публічних службовців. Визначено умови, які безпосередньо впливають на механізми розвитку правосвідомості публічних службовців в умовах реформування державного управління та розглянуто завдання і напрями їх удосконалення в сучасних умовах. Стаття розкриває зміст, структуру та види правосвідомості публічних службовців в умовах реформування державного управління
Використання маркетингового підходу в діяльності органів публічного управління медичною сферою
Get PDFReforming the public sphere requires public authorities to increase the effectiveness of management activities, and thus the search for new innovative management tools that would meet the requirements of the time in terms of quality, efficiency and customer-oriented activities.
The article reveals the essence of the implementation of the marketing concept in public administration. The key approaches to understanding the essence of the concept of "public marketing" are identified. It is established that the main condition for the formation of marketing-oriented public services is to ensure their attractiveness to potential consumers, in fact, the modern consumer, his desires determine what will be the management services provided by public institutions and public authorities.
The types and main tools of the marketing complex in public administration are identified. Service marketing, social marketing, policy marketing and demarketing are described. Particular attention is paid to territorial marketing as a modern method of administrative management, a new concept of territorial management, which is based on a new understanding of the role and functions of territorial authorities - as effective management of resources and public services. The common features of public services are considered, the mechanisms of territorial marketing are determined.
The main directions of transformation of marketing activity of public administration bodies in the conditions of digitalization are determined. Forms and tools of digital marketing, perspective directions of development of its strategies are described.
It is shown that the use of marketing technologies in health care can help optimize the activities of health care facilities and improve the quality of medical services. Some examples of the use of public marketing tools by the Ministry of Health of Ukraine, customer-oriented marketing of modern health care facilities in the context of the COVID-19 pandemic are analyzed.
Peculiarities of marketing complex implementation in the field of public administration are determined.Реформування публічної сфери вимагає від органів публічного управління підвищення результативності управлінської діяльності, а отже пошуку нових інноваційних інструментів управління, які б задовольняли вимогам часу щодо якості, результативності та клієнтоорієнтованої діяльності.
У статті розкрито сутність реалізації маркетингової концепції в публічному управлінні. Визначено ключові підходи щодо розуміння суті поняття «публічний маркетинг». Встановлено, що основною умовою формування маркетинговоорієнтованих послуг публічної сфери є забезпечення їх привабливості для потенційного споживача, фактично, сучасний споживач, його бажання визначають те, якими будуть управлінські послуги, що надаватимуть публічні інституції та органи публічної влади.
Ідентифіковано типи та основні інструменти комплексу маркетингу у публічному управлінні. Охарактеризовано маркетинг послуг, соціальний маркетинг, маркетинг політики та демаркетинг. Окрему увагу приділено територіальному маркетингу, як сучасному методу адміністративного менеджменту, новій концепції управління територією, в основі якої лежить нове розуміння ролі і функцій територіальних органів влади – як ефективного управління ресурсами даної території і надання населенню суспільних послуг. Розглянуто спільні ознаки публічних послуг, визначені механізми територіального маркетингу.
Визначено основні напрямки трансформації маркетингової діяльності органів публічного управління в умовах цифровізації. Описано форми та інструменти цифрового маркетингу, перспективні напрямки розробки його стратегій.
Показано, що застосування маркетингових технологій в охороні здоров’я спроможне сприяти оптимізації діяльності закладів охорони здоров’я та підвищенню якості медичних послуг. Проаналізовано окремі приклади використання інструментів публічного маркетингу Міністерством охорони здоров’я України, клієнтоорієнтований маркетинг сучасних закладів охорони здоров’я в умовах пандемія COVID-19.
Визначені особливості реалізації комплексу маркетингу у сфері публічного управління.Реформування публічної сфери вимагає від органів публічного управління підвищення результативності управлінської діяльності, а отже пошуку нових інноваційних інструментів управління, які б задовольняли вимогам часу щодо якості, результативності та клієнтоорієнтованої діяльності.
У статті розкрито сутність реалізації маркетингової концепції в публічному управлінні. Визначено ключові підходи щодо розуміння суті поняття «публічний маркетинг». Встановлено, що основною умовою формування маркетинговоорієнтованих послуг публічної сфери є забезпечення їх привабливості для потенційного споживача, фактично, сучасний споживач, його бажання визначають те, якими будуть управлінські послуги, що надаватимуть публічні інституції та органи публічної влади.
Ідентифіковано типи та основні інструменти комплексу маркетингу у публічному управлінні. Охарактеризовано маркетинг послуг, соціальний маркетинг, маркетинг політики та демаркетинг. Окрему увагу приділено територіальному маркетингу, як сучасному методу адміністративного менеджменту, новій концепції управління територією, в основі якої лежить нове розуміння ролі і функцій територіальних органів влади – як ефективного управління ресурсами даної території і надання населенню суспільних послуг. Розглянуто спільні ознаки публічних послуг, визначені механізми територіального маркетингу.
Визначено основні напрямки трансформації маркетингової діяльності органів публічного управління в умовах цифровізації. Описано форми та інструменти цифрового маркетингу, перспективні напрямки розробки його стратегій.
Показано, що застосування маркетингових технологій в охороні здоров’я спроможне сприяти оптимізації діяльності закладів охорони здоров’я та підвищенню якості медичних послуг. Проаналізовано окремі приклади використання інструментів публічного маркетингу Міністерством охорони здоров’я України, клієнтоорієнтований маркетинг сучасних закладів охорони здоров’я в умовах пандемія COVID-19.
Визначені особливості реалізації комплексу маркетингу у сфері публічного управління
Теоретичні підходи до побудови інноваційного механізму інноватизації управління підприємствами в Україні
Get PDFThe results of the study are devoted to solving the problem of increasing the innovation of management systems of industrial enterprises through the construction and application of a comprehensive integrated management mechanism. Generalized theoretical and practical recommendations and conclusions on creating conditions for initiating an updated methodological approach to the formation of innovation management processes in order to increase the level of innovation and manageability of development processes. The expediency of deepening the attention to increase the degree of innovation of management systems as an influential factor of socio-economic development is substantiated. The necessity of a systematic approach to the creation of innovative management systems of economic entities and the innovative environment of their development for the management of all areas of production management. The cognitive-analytical content-process practical essence of the components of the innovative mechanism of innovation of development process management is revealed. Using the subordination, goals and logic of the formation of management processes and results of production activities, it is proposed to determine the essential content and components of the innovative mechanism of innovation management of enterprises. It is seen as a complex flexible, mobile and powerful lever of direct and indirect influence on the innovation of management and control systems, which combines innovative elements of existing local management mechanisms and motivates the management system to become innovative, increase the potential of their systemic development and sustainable dynamics of performance. The innovative mechanism of management innovation is proposed to be used to create conditions for long-term management, timely introduction of its elements into the processes of continuous improvement, which begin with anticipation.Результаты исследования посвящены решению проблемы повышения инновационности систем промышленных предприятий за счет построения и применения комплексного интегрированного механизма управления. Предоставлены обобщенные теоретические и практические рекомендации и выводы по созданию условий для начала обновленного методического подхода к формированию процессов инновационного управления с целью повышения уровня инновационности и управляемости процессов развития. Обоснована целесообразность углубления внимания к повышению степени инновационности систем управления как влиятельного фактора социально-экономического развития. Доказана необходимость системного подхода к созданию инновационных систем управления хозяйствующими субъектами и инновационным средой их развития для управления всеми направлениями производственной управленческой деятельности. Раскрыта познавательно-аналитическая содержательно-процессная практическая сущность составляющих инновационного механизма инноватизации управления процессами развития. С использованием соподчинения, целей и логики формирования управленческих процессов и результатов производственной деятельности предложено определение сущностного содержания и составляющих инновационного механизма инноватизации управления предприятиями. Он рассматривается как комплексный гибкий, подвижный и мощный рычаг прямого и косвенного воздействия на инноватизации деятельности руководящей и управляемой систем управления, объединяющий инновационные элементы действующих локальных механизмов управления и мотивирует систему управления до вступления инновационного характера, повышение потенциала возможностей их системного развития и устойчивой динамики результатов деятельности. Инновационный механизм инноватизации управления предлагается применять для создания условий долгосрочного хозяйствования, своевременного введения его элементов в процессы непрерывного усовершенствования, которые начинаются с предсказания.Результати дослідження присвячені вирішенню проблеми підвищення інноваційності систем управління промислових підприємств за рахунок побудови і застосування комплексного інтегрованого механізму управління. Надані узагальнені теоретичні і практичні рекомендації і висновки щодо створення умов для започаткування оновленого методичного підходу до формування процесів інноваційного управління з метою підвищення рівня інноваційності і керованості процесів розвитку. Обґрунтована доцільність поглиблення уваги до підвищення ступеня інноваційності систем управління як впливового чинника соціально-економічного розвитку. Доведена необхідність системного підходу до створення інноваційних систем управління господарюючими суб’єктами і інноваційним середовищем їх розвитку для управління всіма напрямами виробничої управлінської діяльності. Розкрита пізнавально-аналітична змістовно-процесна практична сутність складників інноваційного механізму інноватизації управління процесами розвитку. З використанням супідрядності, цілей і логіки формування управлінських процесів і результатів виробничої діяльності запропоновано визначення сутнісного змісту і складників інноваційного механізму інноватизації управління підприємствами. Він розглядається як комплексний гнучкий, рухливий і потужний важіль прямого й опосередкованого впливу на інноватизацію діяльності керівної і керованої систем управління, який об’єднує інноваційні елементи чинних локальних механізмів управління і вмотивовує систему управління до набуття інноваційного характеру, підвищення потенціалу можливостей їх системного розвитку і стійкої динаміки результатів діяльності. Інноваційний механізм інноватизації управління пропонується застосовувати для створення умов довгострокового господарювання, своєчасного запровадження його елементів у процеси безперервного удосконалення, які починаються з передбачення
Публічне управління та трансформації української моделі громадянського суспільства
Get PDFThe task of the reformers of the modern administrative system of Ukraine is to search for the optimal, harmonious balance of state participation in public affairs, with the creation of a set of mechanisms for interaction between the government and society that would not hinder, but contribute to the development of civil society. Such conditions should help the modern model to gradually transform into the Ukrainian model.The purpose of the article is to analyze the processes of development of civil society in Ukraine, formulate proposals and recommendations of theoretical and practical significance regarding its transformation into a Ukrainian model in the public administration system.It is proposed: to transform the existing “catching up” model into the Ukrainian model of civil society, going through three stages: I – identification of the consequences of the post-Soviet past; II – overcoming problematic phenomena, according to the proposed directions; III - according to the developed system of indicators (indicators), control the update process. A harmonious balance of the participation of state institutions in the affairs of society will protect civil society from unnecessary impact, but will create conditions for its development. The model focuses on the citizen (free individual), from whom the entire system of public administration is built; relations between civil society and power are based on the principles of individualism, not collectivism. The author summarizes: the formation of the Ukrainian model of civil society should take place taking into account the cultural-historical, national-ethnic and socio-economic characteristics of Ukraine's development. The focus of this model is the citizen, from whom the entire system of public administration is built. The model provides for a developed system of democratic institutions; legal protection of citizens; competition of institutions, structures, social groups of the population, etc.; recognition and provision of a wide range of human rights and freedoms; free formation of public opinion, pluralism; high level of civic culture and education of the population; diversified economy; specific and determining weight in the middle class society (40–70%); a developed system of self-government (thanks to the introduction of multi-level management) the predominance of social policy in the activities of the state (focusing efforts on increasing economic efficiency and general welfare).Задачей реформаторов современной управленческой системы Украины является поиск оптимального, гармоничного соотношения участия государства в общественных делах, с созданием комплекса таких механизмов взаимодействия власти и общества, которые не препятствовали бы, а способствовали развитию гражданского общества. Такие условия и должны помочь современной модели постепенно трансформироваться в украинскую модель. Целью статьи является анализ процессов развития гражданского общества в Украине, формулирование предложений и рекомендаций теоретического и практического значения относительно трансформаций его в украинскую модель в системе публичного управления. Предложено: существующую «догоняющую» модель трансформировать в украинскую модель гражданского общества, пройдя три этапа: I – выявление последствий постсоветского прошлого; II – преодоление проблемных явлений, согласно предложенным направлениям; III – согласно разработанной системе индикаторов (показателей) контролировать процесс обновлений. Гармоничное соотношение участия институтов государственной власти в делах общества обезопасит гражданское общество от излишнего воздействия, но создаст условия для его развития. В центре внимания модели – гражданин (свободный индивид), от которого выстраивается и вся система публичного управления; отношения гражданского общества и власти основываются на принципах индивидуализма, а не коллективизма. Автор резюмирует: формирование украинской модели гражданского общества должно происходить с учетом культурно-исторических, национально-этнических и социально-экономических особенностей развития Украины. В центре внимания этой модели – гражданин, от которого выстраивается и вся система публичного управления. В модели предусмотрены развитая система институтов демократии; правовая защищенность граждан; конкуренция институтов, структур, общественных групп населения и т.д.; признание и обеспечение широкого спектра прав и свобод человека; свободное формирование общественного мнения, плюрализма; высокий уровень гражданской культуры и образования населения; многоукладная экономика; удельный и определяющая вес в обществе среднего класса (40–70%); развитая система самоуправления (благодаря внедрению многоуровневого управления) преобладание социальной политики в деятельности государства (направление усилий на повышение экономической эффективности и общего благосостояния).Завданням реформаторів сучасної управлінської системи України є пошук оптимального, гармонійного співвідношення участі держави в суспільних справах, зі створенням комплексу таких механізмів взаємодії влади та суспільства, які не перешкоджали б, а сприяли розвитку громадянського суспільства. Такі умови і повинні допомогти сучасній моделі поступово трансформуватися в українську модель. Метою статті є аналіз процесів розвитку громадянського суспільства в Україні, формулювання пропозицій і рекомендацій теоретичного і практичного значення щодо трансформацій його в українську модель у системі публічного управління. Запропоновано: наявну модель, що «доганяє», трансформувати в українську модель громадянського суспільства, пройшовши три етапи: I – виявлення наслідків пострадянського минулого; II – подолання проблемних явищ, згідно із запропонованими напрямками; III – згідно з розробленою системою індикаторів (показників) контролювати процес оновлення. Гармонійне співвідношення участі інститутів державної влади в справах суспільства убезпечить громадянське суспільство від зайвого впливу, але створить умови для його розвитку. У центрі уваги моделі – громадянин (вільний індивід), від якого вибудовується і вся система публічного управління; відносини громадянського суспільства і влади ґрунтуються на принципах індивідуалізму, а не колективізму. Автор резюмує: формування української моделі громадянського суспільства має відбуватися з урахуванням культурно-історичних, національно-етнічних і соціально-економічних особливостей розвитку України. У центрі уваги цієї моделі – громадянин, від якого вибудовується і вся система публічного управління. У моделі передбачені розвинена система інститутів демократії; правова захищеність громадян; конкуренція інститутів, структур, громадських груп населення і т.д .; визнання і забезпечення широкого спектру прав і свобод людини; вільне формування громадської думки, плюралізму; високий рівень громадянської культури та освіти населення; багатоукладна економіка; питома і визначальна вага в суспільстві середнього класу (40–70%); розвинена система самоврядування (завдяки впровадженню багаторівневого управління) переважання соціальної політики в діяльності держави (спрямування зусиль на підвищення економічної ефективності і загального добробуту)
Загрози економічній безпеці держави в умовах глобалізації
Get PDFToday, the influence of dynamic changes in geopolitical and geo-economics’ conditions requires new requirements to ensure the national security of the state and its sustainable development. One of the central places in the structure of the national security of Ukraine is its economic security, which guarantees the independence of the country, the conditions of stability and effective functioning of society. In this regard, tracking of trends in the economic sphere, detection of the main risks and threats to economic security, identification of measures dealing with reduction of their negative impact are relevant both from a scientific and practical point of view. This article considers the key threats to the economic security of the state in the context of globalization, the long-term influence of which reduces the economic security of the state, makes it vulnerable to external challenges, and significantly weakens its position on the world stage.The importance of ensuring the state economic security and counteracting the negative impact of threats that may harm it has been proved. It has been noted that ensuring of economic security is a priority of the state. The essence of economic security of the state and its importance for national security in general has been described. The current legislative documents, which identify the main real and potential threats to the national security of Ukraine at the present stage, including in the economic sphere have been considered. The interference of threats to the state economic security, which are divided according to the scope of their occurrence into internal and external, has been assessed. It has been determined that external threats are associated with adverse processes in the world economy, and internal threats are dealing with the activities of public authorities, macroeconomic and microeconomic instability of the market economy, they are stipulated to those processes that occur during economic policy. It has been noted that the current conditions for the development of the state security, due to new challenges and threats, need to improve and implement new measures to combat the negative influence of major threats to the national economic security. As a result of the study, the main measures to counter the main threats to the state economic security were identified.Сегодня влияние динамического изменение геополитических и геоэкономических условий выдвигает новые требования к обеспечению национальной безопасности государства и его устойчивого развития. Одно из центральных мест в структуре национальной безопасности Украины занимает ее экономическая безопасность, которая гарантирует независимость страны, стабильной и эффективной жизнедеятельности общества. В связи с этим отслеживание тенденций в экономической сфере, выявление основных рисков и угроз безопасности экономики, определение мер по снижению их негативного влияния актуальны как с научной, так и с практической точки зрения. В данной статье рассмотрены ключевые угрозы экономической безопасности государства в условиях глобализации, долговременное влияние которых снижает экономическую безопасность государства, делает ее уязвимой перед внешними вызовами, существенно ослабляет позиции на мировой арене.
Доказана важность обеспечения экономической безопасности государства и противодействия негативному влиянию угроз. Указано, что обеспечение экономической безопасности - приоритетное направление деятельности государства. Охарактеризованы сущность экономической безопасности государства и его важность для национальной безопасности в целом. Рассмотрены действующие законодательные документы, в которых определены основные реальные и потенциальные угрозы национальной безопасности Украины на современном этапе, в том числе в экономической сфере. Оценено влияние угроз экономической безопасности государства, которые делятся согласно сферы их возникновения на внутренние и внешние. Определено, что внешние угрозы связаны с неблагоприятными процессами в мировой экономике, а внутренние угрозы связаны с деятельностью органов государственной власти, макроекномичною и микроэкономической нестабильностью рыночной экономики, они обусловлены теми процессами, которые возникают в ходе реализации экономической политики государства. Отмечено, что современные условия развития безопасности государства, обусловленные новыми вызовами и угрозами, требуют совершенствования и внедрения новых мер противодействия негативному влиянию основных угроз национальной экономической безопасности государства. В результате проведенного исследования определены основные мероприятия по противодействию основным угрозам экономической безопасности государства.На сьогодні вплив динамічного змінення геополітичних та геоекономічних умов потребує нові вимоги до забезпечення національної безпеки держави та її сталого розвитку. Одне з центральних місць у структурі національної безпеки України займає її економічна безпека, яка гарантує незалежність країни, умови стабільності і ефективної життєдіяльності суспільства. У зв’язку з цим відстеження тенденцій в економічній сфері, виявлення основних ризиків і загроз безпеці економіки, визначення заходів щодо зниження їх негативного впливу актуальні як з наукової, так і з практичної точки зору. У даній статті розглянуто ключові загрози економічній безпеці держави в умовах глобалізації, довготривалий вплив яких знижує економічну безпеку держави, робить її вразливою перед зовнішніми викликами, суттєво послаблює позиції на світовій арені. Доведено важливість забезпечення економічної безпеки держави та протидії негативному впливу загроз, що їй можуть зашкодити. Зазначено, що забезпечення економічної безпеки – пріоритетний напрямок діяльності держави. Охарактеризовано сутність економічної безпеки держави і її важливість для національної безпеки в цілому. Розглянуто чинні законодавчі документи, у яких визначені основні реальні та потенційні загрози національній безпеці України на сучасному етапі, в тому числі в економічній сфері. Оцінено вплив загроз економічній безпеці держави, які поділяються згідно сфери їх виникнення на внутрішні та зовнішні. Визначено, що зовнішні загрози пов'язані з несприятливими процесами в світовій економіці, а внутрішні загрози пов’язані з діяльністю органів державної влади, макроекономічною і мікроекономічною нестабільністю ринкової економіки, вони обумовлені тими процесами, які виникають в ході реалізації економічної політики держави. Зазначено, що сучасні умови розвитку безпеки держави, зумовлені новими викликами і загрозами, потребують удосконалення та впровадження нових заходів протидії негативному впливу основних загроз національній економічній безпеці держави. В результаті проведеного дослідження визначено основні заходи щодо протидії основним загрозам економічній безпеці держави