Public Administration Aspects (E-Journal) / Аспекти публічного управління
Not a member yet
906 research outputs found
Sort by
Нормативно-правовий механізм забезпечення виконавської дисципліни на публічній службі
Get PDFAbstract. In the article the author analyzes the normative-legal mechanism of ensuring executive discipline in the public service. Emphasis is placed on the need to ensure a thorough revision of regulations governing the implementation of executive discipline, their radical renewal, taking into account changes in current legislation. It regulates the activities of public servants, helps to strengthen and develop in the future the level of executive discipline in the public service.
The purpose of the article is to explore the regulatory and legal mechanism for ensuring performing discipline in domestic legislation, to characterize the priority principles that contribute to the improvement of legal acts, to point out the weak and strong points of the legal and regulatory framework for performing discipline in public service and to suggest ways to improve it.
The expediency of studying the legal mechanism for ensuring executive discipline in the public service is due to the importance of developing proper democratic governance in Ukraine. This will help increase the reputation of public service in civil society, grow the image of a professional public servant among young people, the formation of a qualitatively new system of public service in Ukraine in terms of reforming the outdated system of public administration.
Scientific approaches to the concepts of "civil service", "executive discipline", "public administration" reflect new, current trends in the formation of scientific discourse on this issue in the field of knowledge 281 "Public Administration", which can be a platform for further study, communication and conclusions on the directions of increasing the effectiveness of the discipline in the public service.
These factors require a careful analysis of theoretical approaches to understanding the above definitions. The study used the formulation of their own interpretation of the conceptual field and mechanisms for ensuring executive discipline in the public service in Ukraine.
The article also reveals the priority principles and reflects the classification of regulations aimed at ensuring effective executive discipline in the public service in Ukraine.У статті автором здійснено аналіз нормативно-правового механізму забезпечення виконавської дисципліни на публічній службі, акцентовано увагу на необхідності забезпечення наскрізного перегляду нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення виконавської дисципліни, їх кардинального оновлення з огляду на зміни, які відбулися у чинному законодавстві. Це регулює діяльність публічних службовців, допомагає закріпити та розвинути в майбутньому рівень виконавської дисципліни на публічній службі.
Метою статті автор передбачає дослідити нормативно-правовий механізм забезпечення виконавчої дисципліни у вітчизняному законодавстві, охарактеризувати пріоритетні принципи, які сприяють удосконаленню нормативно-правових актів, вказати на слабкі та сильні місця нормативно-правового забезпечення виконавчої дисципліни на публічній службі та запропонувати шляхи.
Доцільність дослідження нормативно-правового механізму забезпечення виконавської дисципліни на публічній службі обумовлюється важливістю розвитку належного демократичного врядування в Україні. Це сприятиме підвищенню репутації публічної служби в органах влади, зростанню іміджу публічного службовця, формуванню якісно нової системи публічної служби в Україні.
У статті також розкриті пріоритетні принципи та відображено класифікацію нормативно-правових актів, які направлені на забезпечення виконавської дисципліни на публічній службі в Україні. У статті автором здійснено аналіз нормативно-правового механізму забезпечення виконавської дисципліни на публічній службі, акцентовано увагу на необхідності забезпечення наскрізного перегляду нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення виконавської дисципліни, їх кардинального оновлення з огляду на зміни, які відбулися у чинному законодавстві. Це регулює діяльність публічних службовців, допомагає закріпити та розвинути в майбутньому рівень виконавської дисципліни на публічній службі.
Метою статті автор передбачає дослідити нормативно-правовий механізм забезпечення виконавчої дисципліни у вітчизняному законодавстві, охарактеризувати пріоритетні принципи, які сприяють удосконаленню нормативно-правових актів, вказати на слабкі та сильні місця нормативно-правового забезпечення виконавчої дисципліни на публічній службі та запропонувати шляхи.
Доцільність дослідження нормативно-правового механізму забезпечення виконавської дисципліни на публічній службі обумовлюється важливістю розвитку належного демократичного врядування в Україні. Це сприятиме підвищенню репутації публічної служби в органах влади, зростанню іміджу публічного службовця, формуванню якісно нової системи публічної служби в Україні.
У статті також розкриті пріоритетні принципи та відображено класифікацію нормативно-правових актів, які направлені на забезпечення виконавської дисципліни на публічній службі в Україні. 
Аспекти формування Буджакської етнополітичної дилеми та політетнічної проблеми державного етнічного управління: болгарський чинник
Get PDFThe article presents the Bulgarian factor of aspects of the formation of the Budzhak ethno-political dilemma and the poly-ethnic problem of state ethnic governance. Studying this issue from this perspective will allow us to see anew the problems of the Budzhak ethnic and political node, realize the importance of solving the ethno-political dilemma and solving the polyethnic problem for the free movement of Ukraine towards democratic reform and European integration. Moreover, the article examines the Bulgarian ethnic factor in the formation of the dilemma and the problem, which makes the solution of this problem with the problems of studying the historical roots of the member state of the European Union - the Republic of Bulgaria. The article also presents an attempt to analyze the processes of formation of the ethnic community of Bessarabian (Budzhak) Bulgarians and reveals the accuracy of the Russian Empire's policy towards this community and the incompetence with possible complex and even threatening consequences of the Ukrainian state's ethnic policy throughout independence. The article presents the essence of the ethno-political dilemma directly towards the Bulgarians of Budjak and the whole region, identifies the historical preconditions for the emergence of Bulgarian immigrants in the eighteenth and nineteenth centuries. in the region, the conditions of colonization and government decisions to acquire the status of colonists by local Bulgarians. The fate of the Budzhak Bulgarians in the Russian Empire, Romania, and the Soviet Union is retrospectively presented, as well as the problems of their incorporation into Russian, Romanian, and Soviet societies, the complexity of these processes and migration processes among the Budzhak Bulgarians, and their consequences for their community. The conditions and reasons for a calmer, albeit slow, process of integration of Bulgarians into Ukrainian society since independence have been established, in contrast to a similar, but more acute and explosive, process of integration of the Gagauz community into Moldovan society. Peculiarities of living in the region and coexistence with Bulgarians of the Albanian ethnic minority are also presented. The importance of a more effective policy on ethnic minorities in Budjak was stressed.У статті представлено болгарський чинник аспектів формування Буджакської етнополітичної дилеми та політетнічної проблеми державного етнічного управління. Вивчення цього питання під таким ракурсом дозволить по новому побачити проблеми Буджакського етнічного й політичного вузла, усвідомити важливість рішення етнополітичної дилеми й вирішення політетнічної проблеми задля вільного руху України у напрямку демократичного реформування й європейського інтегрування. Тим більш, що у статті розглядається болгарський етнічний чинник аспектів формування дилеми й проблеми, що споріднює вирішення цієї проблеми з проблемами вивчення історічного коріння країни-члена Європейського Союзу- Республіки Болгарії. В статті представлена й спроба аналізу процесів формування етнічної спільноти бессарабських (буджакських) болгар й розкриваються вивіреність політики Російської імперії щодо цієї спільноти й недолугість з можливими складними і, навіть, загрозливими наслідками етнічної політики української держави на всьому протязі незалежності щодо даної етнічної спільноти. У статті представлена суть етнополітичної дилеми щодо безпосередньо болгар Буджаку і всього регіону, визначені історичні передумови появи болгарських переселенців у ХVІІІ-ХІХ ст. в регіоні, умови колонізації та правлінські рішення щодо набуття статусу колоністів місцевими болгарами. Ретроспективно представлена доля буджакських болгар у складі Російської імперії, Румунії, Радянського Союзу, щодо проблем їх інкорпорації до російського, румунського і радянського суспільств, складностей цих процесів і міграційні процеси серед буджакських болгар, і їх наслідки для їх спільноти. Встановлені умови й причини більш спокійного, хоч і повільного, процесу інтеграції болгар до українського суспільства часу незалежності, на відміну від подібного, але більш гострого й вибухонебезпечного, процесу інтеграції гагаузької спільноти до молдовського суспільства. Також представлені особливості проживання в регіоні і співіснування з болгарами албанської етнічної меншини. Наголошено на важливості проведення більш ефективної політики щодо етнічних меншин в Буджаку. Метою дослідження є аналіз процесу формування Буджакської політетнічної проблеми, її аспекти з точки зору впливу на процеси бессарабсько-болгарського фактора у державному етнічному управлінні України задля пошуку шляхів вирішення проблем Буджакського вузла
Особливості та проблеми здійснення митного контролю в контексті європейської інтеграції
Get PDFThe article considers the stages of formation of customs business and initial training integration processes of Ukraine in the European Union in the field of cross-border cooperation, settlement of border relations, development of a custom policy which is capable to ensure effective contacts of the parties etc. Also the article considers the definition of customs control in current legislation and done by scientists.
Investigated the main offenses during the implementation of customs control, which underestimate the effectiveness of this procedure and make it ineffective to perform their functions. The main problems of methodological inefficiency are given during ensuring the activities of customs authorities in the exercise of their powers, which has a negative influence on the quality, reliability and efficiency of their implementation tasks.
Carried out an analysis of the staffing of customs authorities, namely their qualifications, the quality of the organization of working conditions, the peculiarities of business trips and their payment, wages and others problems that hinder the effective work of regulatory authorities. Revealed the main tasks related to the formation of a new personnel policy in the customs authorities through improving of professional level of training of employees, organization of cooperation between regulatory authorities and educational institutions and providing the necessary methodological, practical and educational literature of persons who teach courses or undergo advanced training, etc.
Proposed ways of improving public administration by customs control in Ukraine in order to prevent such common offenses as proliferation of schemes illicit trafficking in goods and smuggling, withdrawal from the shadow of trade in goods that imported from abroad. Emphasized on necessity to eliminate the problem of effectively coordination of the activities of customs control bodies, and also the problem of acceleration of control procedures, registration, control and others formalities at the border through the coordination of the Ukrainian legal framework with international standards. The analysis of the main problems of the previous customs is carried out control and suggested ways to solve them.
Argued areas for improving public administration by the customs control of Ukraine, which will help to detect offenses in research area more effectively, develop methods and approaches to their elimination and minimization and also to indemnify for damages incurred in the process of violating the law.The article considers the stages of formation of customs business and initial training integration processes of Ukraine in the European Union in the field of cross-border cooperation, settlement of border relations, development of a custom policy which is capable to ensure effective contacts of the parties etc. Also the article considers the definition of customs control in current legislation and done by scientists.
Investigated the main offenses during the implementation of customs control, which underestimate the effectiveness of this procedure and make it ineffective to perform their functions. The main problems of methodological inefficiency are given during ensuring the activities of customs authorities in the exercise of their powers, which has a negative influence on the quality, reliability and efficiency of their implementation tasks.
Carried out an analysis of the staffing of customs authorities, namely their qualifications, the quality of the organization of working conditions, the peculiarities of business trips and their payment, wages and others problems that hinder the effective work of regulatory authorities. Revealed the main tasks related to the formation of a new personnel policy in the customs authorities through improving of professional level of training of employees, organization of cooperation between regulatory authorities and educational institutions and providing the necessary methodological, practical and educational literature of persons who teach courses or undergo advanced training, etc.
Proposed ways of improving public administration by customs control in Ukraine in order to prevent such common offenses as proliferation of schemes illicit trafficking in goods and smuggling, withdrawal from the shadow of trade in goods that imported from abroad. Emphasized on necessity to eliminate the problem of effectively coordination of the activities of customs control bodies, and also the problem of acceleration of control procedures, registration, control and others formalities at the border through the coordination of the Ukrainian legal framework with international standards. The analysis of the main problems of the previous customs is carried out control and suggested ways to solve them.
Argued areas for improving public administration by the customs control of Ukraine, which will help to detect offenses in research area more effectively, develop methods and approaches to their elimination and minimization and also to indemnify for damages incurred in the process of violating the law.В статті розглянуто етапи становлення митної справи та започаткування інтеграційних процесів України в Європейський Союз у сфері транскордонної співпраці, врегулювання прикордонних взаємовідносин, розробки митної політики, яка здатна забезпечити ефективні контакти сторін тощо. Розглянуто визначення митного контролю у чинному законодавстві та науковцями.
Досліджено основні правопорушення при здійсненні митного контролю, які знижують ефективність цієї процедури та роблять її неспроможною результативно виконувати свої функції. Наведено основні проблеми недієвості методологічного забезпечення діяльності митних органів при виконанні їх повноважень, що негативним чином впливає на якість, достовірність та оперативність виконання покладених на них завдань.
Здійснено аналіз кадрового забезпечення митних органів, а саме їх кваліфікації, якості організації умов праці, особливостей відряджень та їх оплати, заробітної плати та інших проблем, що стоять на перешкоді ефективної роботи контролюючих органів. Розкрито основні завдання, які пов’язані із формуванням нової кадрової політики в митних органах через покращення професійного рівня підготовки працівників, організацію співробітництва між контролюючими органами і навчальними закладами та забезпечення необхідною методичною, практичною і навчальною літературою осіб, які навчають на курсах чи проходять підвищення кваліфікації тощо.
Запропоновано шляхи покращення державного управління митним контролем в Україні задля запобігання таким розповсюдженим правопорушенням як поширення схем незаконного обігу товарів та контрабанди, виведення з тіні товарообігу товарів, що імпортуються з-за кордону. Наголошено на необхідності усунення проблеми ефективної координації діяльності органів, що здійснюють митний контроль, а також проблемі прискорення здійснення контрольних процедур, оформлення, контролю та інших формальностей на кордоні через узгодження української законодавчої бази з міжнародними стандартами. Здійснено аналіз основних проблем попереднього митного контролю та запропоновано шляхи їх вирішення.
Аргументовано напрямки вдосконалення державного управління митним контролем України, які допоможуть ефективніше виявляти правопорушення в досліджуваній сфері, розробляти методи та підходи до їх усунення та мінімізації, а також відшкодовувати збитки, які з’являються в процесі порушень законодавств
Вплив рівня довіри громадян до суб’єктів публічної влади на застосування публічного маркетингу в Україні
Get PDFNowadays there is an active development of trust marketing, which is designed to form long-term relationships between customers and businesses, providing the latter with significant competitive advantages in the consumer market. Awareness of the importance of trust in the commercial sector and maintaining it at a high level allows companies to increase their profits. If a person trusts the company, he is more likely to buy the product from him than from someone he does not trust at all. Equally important is the trust of citizens in public authorities. After all, it appears as a kind of advance in the relationship regarding future activities. A high credit of public confidence in public authorities allows public administrators to implement reforms, make changes in society and innovate as soon as possible. Distrust leads to resistance to change, increases the instability of the state, ultimately increases the cost of time and money to verify information, documents and so on.The scientific article describes the differences between state and public authorities. Thus, it has been determined that the subjects of state power are the legislative, executive and judicial authorities and the subjects of public authority are public authorities and local governments in Ukraine. The interpretation of the concept of "trust" has been covered, the level of trust of Ukrainian citizens to public authorities has been analysed. Also, a number of factors influencing the formation of trust and distrust in public authorities in Ukraine have been identified and analysed. It has been found that corruption, insufficient level of professionalism and moral values of public managers, opacity and lack of accountability of Ukrainian cities contribute to the formation of distrust to the government among the population. It has been established that the factor of citizens' trust in public authorities also influences the successful implementation of public marketing. After all, the greater the credit of trust held by public authorities, the more convincing it will sound for citizens to present those public ideas and decisions that are promoted through the use of public marketing tools.В настоящее время происходит активное развитие маркетинга доверия, который призван сформировать длительные взаимоотношения между клиентами и коммерческими предприятиями, обеспечивая последним заметны конкурентные преимущества на потребительском рынке. Осознание важности фактора доверия в коммерческом секторе и поддержания его на высоком уровне позволяет предприятиям увеличивать собственную прибыль. Если лицо доверяет предприятию, то она скорее приобретет товар у него, чем у того, кому она вообще не доверяет. Не менее важна и доверие граждан к публичной власти. Ведь она предстает неким авансом в отношениях относительно будущей деятельности. Высокий кредит доверия граждан к субъектам публичной власти позволяет публичным управленцам реализовывать реформы, осуществлять изменения в обществе, внедрять инновации быстрее. Недоверие же приводит к сопротивлению изменениям, повышает нестабильность государства, в конечном итоге увеличивает затраты времени и средств на проверку информации, документов и тому подобное.В научной статье описано различия между государственной и публичной властью. Так, определено, что субъектами государственной власти выступают органы законодательной, исполнительной и судебной власти, а субъектами публичной власти выступают органы государственной власти и органы местного самоуправления в Украине. Освещены толкование понятия «доверия», проанализирован уровень доверия граждан Украины к субъектам публичной власти. Также, определены и проведен анализ ряда факторов, влияющих на формирование доверия и недоверия к органам публичной власти в Украине. Выявлено, что коррупция, недостаточный уровень профессионализма и моральных ценностей публичных управленцев, непрозрачность и неподотчетность украинских городов способствуют формированию недоверия к власти у населения. Установлено, что фактор доверия граждан к публичной власти влияет также и на успешное осуществление публичного маркетинга. Ведь, чем больше кредитом доверия обладают субъекты публичной власти, тем убедительнее для граждан будет звучать представление тех публичных идей и решений, продвигаемых с помощью использования инструментов публичного маркетинга.В наш час відбувається активний розвиток маркетингу довіри, котрий покликаний сформувати тривалі взаємовідносини між клієнтами та комерційними підприємствами, забезпечуючи останнім помітні конкурентні переваги на споживчому ринку. Усвідомлення важливості чинника довіри в комерційному секторі та підтримання його на високому рівні дозволяє підприємствам збільшувати власний прибуток. Якщо особа довіряє підприємству, то вона скоріше придбає товар у нього, ніж у того, кому вона взагалі не довіряє. Не менш важливою є і довіра громадян до публічної влади. Адже, вона постає таким собі авансом у відносинах стосовно майбутньої діяльності. Високий кредит довіри громадян до суб’єктів публічної влади дозволяє публічним управлінцям реалізовувати реформи, здійснювати зміни у суспільстві, впроваджувати інновації щонайшвидше. Недовіра ж призводить до опору змінам, підвищує нестабільність держави, зрештою збільшує витрати часу та коштів на перевірку інформації, документів тощо. У науковій статті описано відмінності між державною та публічною владою. Так, визначено, що суб’єктами державної влади виступають органи законодавчої, виконавчої та судової влади, а суб’єктами публічної влади виступають органи державної влади та органи місцевого самоврядування в Україні. Висвітлено тлумачення поняття «довіри», проаналізовано рівень довіри громадян України до суб’єктів публічної влади. Також, визначено та проведено аналіз ряду факторів, що впливають на формування довіри та недовіри до органів публічної влади в Україні. Виявлено, що корупція, недостатній рівень професіоналізму та моральних цінностей публічних управлінців, непрозорість та непідзвітність українських міст сприяють формуванню недовіри до влади у населення. Встановлено, що фактор довіри громадян до публічної влади впливає також і на успішне здійснення публічного маркетингу. Адже, чим більшим кредитом довіри володіють суб’єкти публічної влади, тим переконливіше для громадян звучатиме подання тих публічних ідей та рішень, що просуваються за допомогою використання інструментів публічного маркетингу
Роль комунікацій в процесі реалізації політики публічного управління сталим розвитком агросфери
Get PDFThe article examines the basic concepts of sustainable development, identifies the current state of the agricultural sector and presents its characteristics and factors constraining its balanced development in Ukraine.
Based on the analysis of world experience, it was established that the issues of effective public administration are extremely important in ensuring the sustainable development of the agrosphere, especially in the context of decentralization of power in which with most of management functions are transferred from central to local authorities. In these conditions, the need to use effective public administration technologies, with communications playing a key role, has been proven.
The paper suggests a system of organizational and economic activities aimed to ensure the sustainable development of the agrosphere, among which the resource balance is singled out. The latter includes three main balance – subsystems, namely balance in resource potential reproduction; resource and technological balance; balance in using resource potential. It provides:
- ensuring structural proportionality between material and technical, labor, land and other resources used in the process of agricultural production and meets the needs in overall scope;
- selection of resources considering the peculiarities of modern technologies and climatic conditions;
- economical use of available resources, which provides for their combination into a single production process that provides high resource efficiency and maintains a dynamic balance between all components of the biosphere.
The role and place of foresight in the formation and implementation of sustainable development policy based on reconciling the interests of all stakeholders, especially elites, building consensus on the future for society as a whole and was grounded. The reconciling provides a choice of action depending on the future forecasting and ways to achieve it, as well as shows possible ways to adjust them.
The paper reveals the analysis of the survey conducted amongst private farmers (according to a multifactor questionnaire in which the answers for each statement ranged from 0 - strongly disagree, to 4) on the most constraining factors in establishing communication between private farmers and public authorities. It was found out that the most influential ones included distrust of public authorities, misunderstanding of communication processes and tools as well as a lack of desire to communicate,
It is proved that large-scale information and consulting activities, as an organized exchange of information, should be implemented through the strengthening of communication links between public authorities, private farmers, community, academicians and other business entities as well as through government support programs.У статті досліджено основні концепції сталого розвитку, та означено сучасний стан аграрної галузі, наведено її характерні особливості та чинники, що стримують її збалансований розвиток в Україні.
На підставі аналізу світового досвіду встановлено, що у забезпеченні сталого розвитку агросфери надзвичайно важливого значення набувають питання ефективного публічного управління, особливо в умовах децентралізації влади, за якої більшість управлінських функцій передається від центральних органів на місця. У цих умовах доведена необхідність використання дієвих технологій публічного управління, серед яких ключова роль відводиться комунікаціям.
Запропоновано систему організаційно-економічних заходів, для забезпечення сталого розвитку агросфери, серед яких виокремлено ресурсну збалансованість, що включає три основні баланси-підсистеми: баланс у процесі відтворення ресурсного потенціалу; ресурсно-технологічний баланс; баланс у процесі використання ресурсного потенціалу і передбачає:
– забезпечення структурної пропорційності між матеріально-технічними, трудовими, земельними та іншими ресурсами, що використовуються в процесі сільськогосподарського виробництва і в загальному обсязі відповідає потребам;
– підбір ресурсів з урахуванням особливостей сучасних технологій та природно-кліматичних умов;
– ощадливе використання наявних ресурсів, що передбачає таке їх поєднання в єдиний виробничий процес, який забезпечує високу ресурсовіддачу і одночасно збереження динамічної рівноваги між всіма компонентами біосфери.
Обґрунтовано роль і місце форсайту у формуванні та реалізації політики сталого розвитку, який базується на узгодженні інтересів усіх стейкхолдерів, передусім еліт, створення консенсусу щодо майбутнього для всього суспільства і передбачає можливість вибору варіанта дій залежно від прогнозування майбутнього, тобто фактично спрямований на проектування майбутнього і пошук шляхів його досягнення, а також показує можливі шляхи їх коригування.
Наведено аналіз опитування ОСГ (за багатофакторною анкетою відповіді в якій для кожного твердження були в діапазоні від 0 -категорично не згоден, до 4) щодо найбільш стримуючих факторів налагодження комунікацій між ОСГ та органами публічної влади, який засвідчив, що найбільший вплив мають: недовіра до органів публічної влади, нерозуміння процесів та інструментів комунікації, також має місце відсутність бажання комунікувати.
Доведено, що широкомасштабна інформаційно-консультативна діяльність публічній сфері, як організований обмін інформацією, має реалізовуватися через посилення комунікаційних зв’язків між органами публічної влади, ОСГ, громадою, науковцями та іншими суб’єктами господарювання, через державні програми підтримки.У статті досліджено основні концепції сталого розвитку, та означено сучасний стан аграрної галузі, наведено її характерні особливості та чинники, що стримують її збалансований розвиток в Україні.
На підставі аналізу світового досвіду встановлено, що у забезпеченні сталого розвитку агросфери надзвичайно важливого значення набувають питання ефективного публічного управління, особливо в умовах децентралізації влади, за якої більшість управлінських функцій передається від центральних органів на місця. У цих умовах доведена необхідність використання дієвих технологій публічного управління, серед яких ключова роль відводиться комунікаціям.
Запропоновано систему організаційно-економічних заходів, для забезпечення сталого розвитку агросфери, серед яких виокремлено ресурсну збалансованість, що включає три основні баланси-підсистеми: баланс у процесі відтворення ресурсного потенціалу; ресурсно-технологічний баланс; баланс у процесі використання ресурсного потенціалу і передбачає:
– забезпечення структурної пропорційності між матеріально-технічними, трудовими, земельними та іншими ресурсами, що використовуються в процесі сільськогосподарського виробництва і в загальному обсязі відповідає потребам;
– підбір ресурсів з урахуванням особливостей сучасних технологій та природно-кліматичних умов;
– ощадливе використання наявних ресурсів, що передбачає таке їх поєднання в єдиний виробничий процес, який забезпечує високу ресурсовіддачу і одночасно збереження динамічної рівноваги між всіма компонентами біосфери.
Обґрунтовано роль і місце форсайту у формуванні та реалізації політики сталого розвитку, який базується на узгодженні інтересів усіх стейкхолдерів, передусім еліт, створення консенсусу щодо майбутнього для всього суспільства і передбачає можливість вибору варіанта дій залежно від прогнозування майбутнього, тобто фактично спрямований на проектування майбутнього і пошук шляхів його досягнення, а також показує можливі шляхи їх коригування.
Наведено аналіз опитування ОСГ (за багатофакторною анкетою відповіді в якій для кожного твердження були в діапазоні від 0 -категорично не згоден, до 4) щодо найбільш стримуючих факторів налагодження комунікацій між ОСГ та органами публічної влади, який засвідчив, що найбільший вплив мають: недовіра до органів публічної влади, нерозуміння процесів та інструментів комунікації, також має місце відсутність бажання комунікувати.
Доведено, що широкомасштабна інформаційно-консультативна діяльність публічній сфері, як організований обмін інформацією, має реалізовуватися через посилення комунікаційних зв’язків між органами публічної влади, ОСГ, громадою, науковцями та іншими суб’єктами господарювання, через державні програми підтримки
Штучний інтелект у муніципальному управлінні: вектори розвитку
Get PDFCurrent trends of digital transformation show that artificial intelligence is one of the most relevant and popular digital technologies, which is used to solve a wide range of problems related to the practice of public administration and the provision of municipal services. Artificial intelligence is becoming more and more popular both in public administration and in the practice of organizing the work of local governments, in the development and implementation of plans for the efficient use of municipal resources.
The aim of the study is to determine the main vectors of the introduction of artificial intelligence in the practice of municipal government based on the analysis of foreign experience of digital transformations.
Research methods. Comparative analysis has been used to study the experience of implementing digital artificial intelligence technology in countries that are leaders in the digitization of public administration and the development of GovTech. The structural-functional method has been used to determine the main vectors of the use of artificial intelligence in municipal government.
The results of the study showed the wide world practice of using artificial intelligence in the sphere of municipal government and the latest opportunities for its implementation in the practice of local self-government in Ukraine.
Conclusions. Digital transformation of control, based on artificial intelligence, can be recognized as such one only as a result of full-scale digitization of the entire data set. collected and used in public administration, automation of this process and radical increase of data processing by artificial intelligence technologies that will significantly improve the quality of work, both municipal and government agencies.Штучний інтелект, враховуючи сучасні тренди цифрової трансформації, є однією з найбільш актуальних і затребуваних цифрових технологій, яка застосовується для вирішення широкого комплексу завдань, пов'язаних з практикою публічного управління та надання муніципальних послуг. Штучний інтелект стає все більш затребуваним як в державному управлінні, так і в практиці організації роботи органів місцевого самоврядування, при розробці і реалізації планів ефективного використання муніципальних ресурсів.
Мета дослідження - визначити основні вектори впровадження штучного інтелекту в практику діяльності органів муніципального управління на основі аналізу закордонного досвіду цифрових перетворень.
Методи дослідження. Для дослідження досвіду впровадження цифрової технології штучного інтелекту в країнах, що є лідерами цифровізації публічного управління та розробки GovTech, використано порівняльний аналіз. Структурно-функціональний метод застосовано для визначення основних векторів використання штучного інтелекту в муніципальному управлінні.
Результати дослідження показали широку світову практику використання штучного інтелекту у сфері муніципального управління та описали нові можливості для впровадження штучного інтелекту у практику місцевого самоврядування в Україні.
Висновки. Цифрове перетворення управління на основі штучного інтелекту може бути визнано таким тільки в результаті повномасштабного оцифрування усього масиву даних, які зібрано і що використовуються в публічному управлінні, автоматизації даного процесу і радикальному підвищенні ступеня обробки даних за допомогою технологій штучного інтелекту, які приведуть до значного підвищення якості роботи як муніципальних, так і державних відомств.Штучний інтелект, враховуючи сучасні тренди цифрової трансформації, є однією з найбільш актуальних і затребуваних цифрових технологій, яка застосовується для вирішення широкого комплексу завдань, пов'язаних з практикою публічного управління та надання муніципальних послуг. Штучний інтелект стає все більш затребуваним як в державному управлінні, так і в практиці організації роботи органів місцевого самоврядування, при розробці і реалізації планів ефективного використання муніципальних ресурсів.
Мета дослідження - визначити основні вектори впровадження штучного інтелекту в практику діяльності органів муніципального управління на основі аналізу закордонного досвіду цифрових перетворень.
Методи дослідження. Для дослідження досвіду впровадження цифрової технології штучного інтелекту в країнах, що є лідерами цифровізації публічного управління та розробки GovTech, використано порівняльний аналіз. Структурно-функціональний метод застосовано для визначення основних векторів використання штучного інтелекту в муніципальному управлінні.
Результати дослідження показали широку світову практику використання штучного інтелекту у сфері муніципального управління та описали нові можливості для впровадження штучного інтелекту у практику місцевого самоврядування в Україні.
Висновки. Цифрове перетворення управління на основі штучного інтелекту може бути визнано таким тільки в результаті повномасштабного оцифрування усього масиву даних, які зібрано і що використовуються в публічному управлінні, автоматизації даного процесу і радикальному підвищенні ступеня обробки даних за допомогою технологій штучного інтелекту, які приведуть до значного підвищення якості роботи як муніципальних, так і державних відомств
Взаємодія Міністерства освіти і науки України і громадських об’єднань в реорганізації системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів
Get PDFThe problem of reforming the system of professional development of pedagogical workers has been considered in the article. This system was developed in the secondary education of Ukraine during the last three decades. Preparatory work towards the reform of this system has been carried out by the public organization EdCamp Ukraine, which was created and operates on the principles of the global movement EdCamp. It emerged in the USA as an alternative to the state way of teacher training and professional development. Relying on the data of the previous Ukrainian and international researches, the EdCamp Ukraine team confirmed the trends concerning the peculiarities of teachers' professional development and the specifics of feedback on teaching. The methodological strategy (online surveys and unrepresentative samples) has been developed and sociological research objectives have been formulated, which confirmed the perception of changes in the reform of the current system of professional development by the educational community. In 2018 EdCamp Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine conducted an online survey of 8,427 educators as part of a joint project. The aim of the sociological study «Teach and learn: how and where Ukrainian teachers can grow» was to study the range of ideas of teachers and other stakeholders about reforming the current system, training system, expected changes and specific steps. The legal documents, governing the work of public authorities in the process of public administration together with state, municipal educational institutions, public organizations with the involvement of international experience in a pilot project for certification of teachers – «Agents of Changes», have been analyzed in the article. It has been emphasized that in present-day realities to improve the current system of teachers training process' management it is necessary to apply current regulations and to see the experience of their implementation in the certification process with the involvement of all stakeholders. The purpose of certification, the main principles on which the project is based, the stages of their implementation, the course of events, the quantitative indicators of participants, changes in the process of the experiment and the results of certification of 2019 and 2020 have been revealed in the article.В представленной статье был проведен анализ нормативно-правовых документов, регулирующих работу органов власти в процессе государственного управления с вовлечением государственных, коммунальных учреждений образования и общественности при реализации совместного с международными организациями пилотного проекта по сертификации педагогов. Сформулировано, что в современных условиях для совершенствования существующей системы управления процессом повышения квалификации украинского учительства следует применять нормы принятых правовых актов по этому поводу, опыт их реализации в пилотном проекте сертификации 2019-2021 и опыт привлечения общественного сообщества, педагогов и международных организаций. Для выполнения подготовительной работы по реорганизации существующей системы повышения квалификации учителей, которая не отвечала вызовам современности, МОН Украины привлекло общественную организацию EdCamp Ukraine. Опираясь на мировой опыт, команда EdCamp Ukraine провела среди педагогов социологическое исследование по изменению действующей системы. Результаты исследования были использованы в «Декларации по эффективному повышения квалификации», выводы которой положены в основу государственной политики по профессионального роста украинского учительства. Это дало толчок для институциональных изменений в сфере повышения педагогической квалификации и проведения пилотного проекта сертификации учителей «Агенты перемен». Кроме того, в статье освещены условия и ход событий процесса сертификации: регистрация участников, три этапа проведения испытания и результаты. В ходе проведения пилотного эксперимента были обнаружены учителя с высоким уровнем педагогического мастерства. Они владеют методиками компетентностного обучения, современными образовательными офф-и онлайн технологиями и, пока, смогут стать агентами распространения их на весь педагогический общественность учителей начальной школы страны. Отмечено, что в условиях демократичности, открытости, доступности, объективности сертификация может стать альтернативой аттестации или существовать параллельно - право выбора должно принадлежать учителю.В представленій статті було проведено аналіз нормативно-правових документів, що регулюють роботу органів влади в процесі державного управління з залученням державних, комунальних закладів освіти та громадськості під час реалізації спільного з міжнародними організаціями пілотного проекту із сертифікації педагогічних працівників. Сформульовано, що в сучасних умовах для вдосконалення існуючої системи управління процесом підвищення кваліфікації українського вчительства варто застосовувати норми прийнятих правових актів з цього приводу, досвід їх реалізації в пілотному проекті сертифікації 2019-2021 та досвід залучення громадської спільноти, освітян і міжнародних організацій. Для виконання підготовчої роботи щодо реорганізації існуючої системи підвищення кваліфікації вчителів, яка не відповідала викликам сучасності, МОН України залучило громадську організацію EdCamp Ukraine. Спираючись на світовий досвід, команда EdCamp Ukraine провела серед освітян соціологічне дослідження щодо зміни чинної системи. Результати дослідження було використано в «Декларації щодо ефективного підвищення кваліфікації», висновки якої покладено в основу державної політики щодо професійного росту українського вчительства. Це дало поштовх для інституційних змін у сфері підвищення педагогічної кваліфікації і проведення пілотного проекту сертифікації вчителів «Агенти змін». Крім того, в статті висвітлено умови та перебіг подій процесу сертифікації: реєстрація учасників, три етапи проведення випробування і результати. В ході проведення пілотного експерименту були виявлені вчителі з високим рівнем педагогічної майстерності. Вони володіють методиками компетентнісного навчання, сучасними освітніми офф- і онлайн технологіями і, наразі, зможуть стати агентами поширення їх на весь педагогічний загал учителів початкової школи країни. Зазначено, що в умовах демократичності, відкритості, доступності, об’єктивності сертифікація може стати альтернативою атестації або існувати паралельно – право вибору має належати вчителю
Інформаційна система контролюючого органу (RAIS) або розширена регуляторна інформаційна система (ARIS): можливості надання публічних послуг
Get PDFIn accordance with the aim of the research, the author reviewed the «Regulatory Authority Information System» (RAIS) and «Advanced Regulatory Information System» (ARIS) information systems designed for radiation safety regulatory authorities to determine the possibilities of providing public services online. The relevance lies in the consideration of RAIS and ARIS information systems from the standpoint of the activities of state regulatory authorities in the field of radiation safety under the influence of the newest management concepts. The research method is a comparative analysis, which was conducted according to the following criteria: functions, structure (sections), settings (changing or adding fields to the database), access (download for installation), interface translation, use (number of countries). The results of the review of the above systems indicate that at this stage of software development attention is paid to the functions of accounting, reporting and document management. Therefore, the need for online public services to be provided by regulatory authorities is not a priority for developers of these systems. The author concludes that for regulatory authorities on radiation safety in different countries not a unified specialized software has been created to take full advantage of function the provision of public services online.Автором здійснено відповідно до мети дослідження огляд інформаційних систем «Regulatory Authority Information System» (RAIS) та «Advanced Regulatory Information System» (ARIS), що створені для контролюючих органів з радіаційної безпеки, для визначення можливостей надання публічних послуг онлайн. Актуальність полягає в розгляді інформаційних систем RAIS та ARIS з позицій діяльності державних регулюючих органів у сфері радіаційної безпеки під впливом на них новітніх управлінських концепцій. Методом дослідження є порівняльний аналіз, який проводився за критеріями: функції, структура (розділи), налаштування (зміна або додавання полів у базу даних), доступ (скачування для встановлення), переклад інтерфейсу, використання (кількість країн). Результати огляду вищезазначених систем вказують на те, що на даному етапі розробки програмних версій увагу приділено функціям обліку, звітності та управлінню документацією. Тому потреба в наданні онлайн публічних послуг регулюючими органами не є пріоритетним завданням для розробників цих систем. Автор приходить до висновку, що для регулюючих органів з радіаційної безпеки країн світу не створено єдиного уніфікованого спеціалізованого програмного забезпечення для використання повною мірою всіх потрібних функцій, у тому числі надання публічних послуг онлайн
Теоретичні підходи до досліджень понять та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби
Get PDFIn the article, the author analyzes theoretical approaches to the definition of concepts and mechanisms for ensuring performing discipline in public service bodies. Attention is focused on the need for a systematic, integrated approach to the study of forms, methods of the state of the executive discipline of public servants, which will help to reveal the main directions of increasing the level of executive discipline in the public service.
The author of the article proposes to generalize and adapt the experience of the countries of the European Community in improving the level of performing discipline in Ukrainian reality by introducing innovative mechanisms for ensuring executive discipline in public service bodies. This will have a positive effect on the further professional development of public servants of the authorities in Ukraine.
The expediency of researching theoretical approaches to understanding the concepts and mechanisms of ensuring executive discipline in public service bodies is determined by the importance of developing good democratic governance in Ukraine. This will help to improve the reputation of the public service in the authorities, enhance the image of a public servant, and form a qualitatively new public service system in Ukraine.
Scientific approaches to the concepts of "public service", "performing discipline", "public administration" reflect new, modern trends in the formation of scientific discourse on this issue in the field of knowledge 28 "Public administration and administration" and at the same time can become a platform for further conclusions regarding growth directions the effectiveness of performing discipline in public service bodies.
These factors necessitate a thorough analysis of theoretical approaches to understanding the definitions; the study uses the formulation of one's own interpretation of the conceptual field and mechanisms for ensuring performing discipline in public service bodies in Ukraine.У статті здійснено аналіз теоретичних підходів до визначення поняття та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби, акцентовано увагу на необхідності проведення системного, комплексного підходів щодо дослідження форм, методів стану виконавської дисципліни публічних службовців, що допоможе розкрити основні напрями підвищення рівня виконавської дисципліни на публічній службі.
Автор статті пропонує узагальнити та адаптувати досвід країн Європейського співтовариства щодо підвищення рівня виконавської дисципліни до української дійсності шляхом запровадження інноваційних механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби. Це позитивно вплине на подальший професійний розвиток публічних службовців органів влади в Україні.
Доцільність дослідження теоретичних підходів щодо розуміння понять та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби обумовлюється важливістю розвитку належного демократичного врядування в Україні. Це сприятиме підвищенню репутації публічної служби в органах влади, зростанню іміджу публічного службовця, формуванню якісно нової системи публічної служби в Україні
Наукові підходи до понять «публічна служба», «виконавська дисципліна», «публічне управління» відображають нові, сучасні тенденції становлення наукового дискурсу з цієї проблематики у галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» й водночас можуть стати платформою для подальших висновків щодо напрямків зростання ефективності виконавської дисципліни в органах публічної служби.
Зазначені чинники зумовлюють необхідність ретельного аналізу теоретичних підходів до розуміння понять, що використовується в досліджені, формулювання власної інтерпретації понятійного поля та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби в Україні.У статті здійснено аналіз теоретичних підходів до визначення поняття та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби, акцентовано увагу на необхідності проведення системного, комплексного підходів щодо дослідження форм, методів стану виконавської дисципліни публічних службовців, що допоможе розкрити основні напрями підвищення рівня виконавської дисципліни на публічній службі.
Автор статті пропонує узагальнити та адаптувати досвід країн Європейського співтовариства щодо підвищення рівня виконавської дисципліни до української дійсності шляхом запровадження інноваційних механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби. Це позитивно вплине на подальший професійний розвиток публічних службовців органів влади в Україні.
Доцільність дослідження теоретичних підходів щодо розуміння понять та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби обумовлюється важливістю розвитку належного демократичного врядування в Україні. Це сприятиме підвищенню репутації публічної служби в органах влади, зростанню іміджу публічного службовця, формуванню якісно нової системи публічної служби в Україні
Наукові підходи до понять «публічна служба», «виконавська дисципліна», «публічне управління» відображають нові, сучасні тенденції становлення наукового дискурсу з цієї проблематики у галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» й водночас можуть стати платформою для подальших висновків щодо напрямків зростання ефективності виконавської дисципліни в органах публічної служби.
Зазначені чинники зумовлюють необхідність ретельного аналізу теоретичних підходів до розуміння понять, що використовується в досліджені, формулювання власної інтерпретації понятійного поля та механізмів забезпечення виконавської дисципліни в органах публічної служби в Україні
Теоретичні основи впровадження антикризового менеджменту в діяльність органів публічного управління
Get PDFIt is known that the processes of reform of local self-government and territorial organization of government are accompanied by crises, risks and uncertainties, namely phenomena that negatively affect community life and require the use of anti-crisis approaches in the activities of public administration. Special relevance is the issue of improving the efficiency and competence of management of public administration, which cannot be done without the introduction of crisis management tools. The justification of this provision is chosen for the purpose of this article.The concepts of «crisis», «crisis management», «crisis management» are analyzed. The essence of anti-crisis management in the activity of public administration bodies is revealed. Peculiarities of using the concept of «crisis management» in the field of public administration are determined. The functions and principles of crisis management are outlined. The mechanism and technologies of anti-crisis activity in public administration are revealed. The breadth and evolution of views on the definition of «crisis management» are shown. Based on the analysis of modern publications, the stages of crisis management, the requirements for their diagnosis, the appropriate choice of priority actions are considered. These tools of crisis management. The conditions for successful implementation of anti-crisis management in the activities of public administration bodies have been clarified. The advantages of introduction of the newest methodical approaches of anti-crisis management, use of modern information and communication technologies and means of the analysis in anti-crisis management are analyzed. It is shown that the introduction of crisis management in the work of public authorities is a necessary condition for their effective operation.On the basе of the conducted research the conclusion on expediency of system and complex use of available tools of anti-crisis management considering a current situation, normative-legal maintenance and resource possibilities is made. The need for a full-fledged digital transformation based on the use of reengineering – a component of crisis management. Prospects for further research on this issue are outlined.Известно, что процессы реформ местного самоуправления и территориальной организации власти сопровождаются возникновением кризисных ситуаций, рисков и неопределенности, то есть явлений, отрицательно влияющих на жизнь общества и требуют использования антикризисных подходов в деятельности органов публичного управления. Особую актуальность приобретает вопрос повышения эффективности и компетентности управленческой деятельности органов публичного управления, не может быть осуществлено без применения инструментов антикризисного менеджмента. Обоснование этого положения избран целью данной статьи.Проанализировано понятие «кризис», «антикризисный менеджмент», «антикризисное управление». Раскрыта сущность антикризисного менеджмента в деятельности органов публичного управления. Определены особенности использования понятия «антикризисный менеджмент» в сфере публичного управления. Указанные функции и принципы антикризисного менеджмента. Раскрыт механизм и технологии антикризисной деятельности в публичном управлении. Показано широту и эволюцию взглядов относительно определения понятия «антикризисное управление». На основе анализа современных публикаций рассмотрены этапы антикризисного управления, требования к их диагностике, целесообразен выбор направлений первоочередных действий. Указанные инструменты антикризисного управления. Выяснены условия успешного внедрения антикризисного менеджмента в деятельность органов публичного управления. Проанализированы преимущества внедрения новейших методических подходов антикризисного менеджмента, использования современных информационно-коммуникационных технологий и средств анализа в антикризисном управлении. Показано, что внедрение антикризисного менеджмента в работу органов публичной власти является необходимым условием их эффективной деятельности.На основе проведенного исследования сделан вывод о целесообразности системного и комплексного использования доступного инструментария антикризисного менеджмента с учетом текущей ситуации, нормативно-правового обеспечения и ресурсных возможностей. Актуализирована необходимость полноценной цифровой трансформации на основе применения реинжиниринга - составляющей антикризисного управления. Обозначены перспективы дальнейших исследований рассматриваемого вопроса.Відомо, що процеси реформ місцевого самоврядування та територіальної організації влади супроводжуються виникненням кризових ситуацій, ризиків і невизначеності, тобто явищ, що негативно впливають на життя громади та вимагають використання антикризових підходів в діяльності органів публічного управління. Особливої актуальності набуває питання підвищення ефективності та компетентності управлінської діяльності органів публічного управління, що не може бути здійснено без впровадження інструментів антикризового менеджменту. Обґрунтування цього положення обрано метою даної статті.Проаналізовано поняття «криза», «антикризовий менеджмент», «антикризове управління». Розкрито сутність антикризового менеджменту в діяльності органів публічного управління. Визначено особливості використання поняття «антикризовий менеджмент» у сфері публічного управління. Окреслені функції та принципи антикризового менеджменту. Розкрито механізм та технології антикризової діяльності в публічному управлінні. Показано широту та еволюцію поглядів щодо визначення поняття «антикризове управління». На основі аналізу сучасних публікацій розглянуто етапи антикризового управління, вимоги до їх діагностики, доцільний вибір напрямів першочергових дій. Зазначені інструменти антикризового управління. З’ясовано умови успішного впровадження антикризового менеджменту в діяльність органів публічного управління. Проаналізовано переваги впровадження новітніх методичних підходів антикризового менеджменту, використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та засобів аналізу в антикризовому управлінні. Показано, що впровадження антикризового менеджменту в роботу органів публічної влади є необхідною умовою їх ефективної діяльності.На основі проведеного дослідження зроблено висновок про доцільність системного та комплексного використання доступного інструментарію антикризового менеджменту з урахуванням поточної ситуації, нормативно-правового забезпечення та ресурсних можливостей. Актуалізована необхідність повноцінної цифрової трансформації на основі застосування реінжинірингу – складової антикризового управління. Окреслені перспективи подальших досліджень розглянутого питання