Public Administration Aspects (E-Journal) / Аспекти публічного управління
Not a member yet
906 research outputs found
Sort by
Проблемні аспекти практичної реалізації моделі інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах
Get PDFThe paper discusses modern approaches to social services in territorial communities. The structure of revenues and expenditures of local budgets of Ukraine by economic classification has been analysed. The state and requirements of the development of social services for a modern system of integrated social services in communities have been investigated. Also, the components of the model of integrated social services have been considered and the principles that were adhered to when creating it have been described.The integrated social service model is based on the collaboration of various institutions and social service providers, transforming them into a single coherent system. It aims to improve collaboration and partnerships among all stakeholders to build capacity and achieve common goals. A complex, well-established system for the provision of social services leads to duplication of efforts and a lack of individual planning, hinders the integration of all services in the development of service delivery plans. It also does not allow to properly analyse the reasons and poor coordination of the practice of paperwork and organization of social benefits. The integrated social services model seeks to correct these shortcomings and offer a convenient alternative to both provider staff and clients.The promotion of an integrated system of social services will not only improve the lives of certain categories of the population and help to eliminate the old Soviet system of providing these services, but it will also allow monitoring the effectiveness of the provision of social services based on the norms of social responsibility of recipients of funds and the client-centrism of social protection agencies. Its essence lies in the establishment of activities at various levels and the provision of an effective approach to solving problem situations of residents of territorial communities.The data obtained as a result of the analysis will form the basis for the development of appropriate content-technological and educational-methodological support for the retraining of social workers in Ukraine.В статье рассмотрены современные подходы социальных услуг в территориальных общинах. Проанализирована структура доходов и расходов местных бюджетов Украины по экономической классификации. Исследовано состояние и требования развития социальных услуг для современной системы интегрированных социальных услуг в общинах. Также рассмотрены составляющие модели интегрированных социальных услуг и принципы, которых придерживались при ее создании.Модель интегрированных социальных услуг основана на сотрудничестве различных учреждений и поставщиков социальных услуг, превращая их в единую целостную систему. Она направлена на улучшение сотрудничества и налаживания партнерских отношений между всеми стейкхолдерами для наращивания потенциала и достижения общих целей. Сложная устоявшаяся система предоставления социальных услуг приводит к дублированию усилий и отсутствии индивидуальной планировки, препятствует интеграции всех услуг при разработке планов предоставления услуг. Это также не позволяет должным образом анализировать причины и плохую координацию практики оформления документов и организации социальных выплат. Модель интегрированных социальных услуг призвана исправить эти недостатки и предложить удобную альтернативу как персонала поставщиков услуг, так и клиентам.Продвижение интегрированной системы социальных услуг не только позволит улучшить жизнь определенных категорий населения и поможет устранить старую советскую систему предоставления этих услуг, но и позволит мониторить эффективность предоставления социальных услуг, исходя из норм социальной ответственности получателей средств и клиентоцентризму органов социальной защиты. Ее сущность заключается в налаживании мероприятий на различных уровнях и обеспечения эффективного подхода к решению проблемных ситуаций жителей территориальных общин.Полученные в результате анализа данные лягут в основу разработки соответствующего содержательно-технологического и учебно-методического обеспечения по переподготовке социальных работников в Украине.У статті розглянуто сучасні підходи соціальних послуг в територіальних громадах. Проаналізовано структуру доходів та видатків місцевих бюджетів України за економічною класифікацією. Досліджено стан та вимоги розвитку соціальних послуг для сучасної системи інтегрованих соціальних послуг в громадах. Також розглянуто складові моделі інтегрованих соціальних послуг і принципи, яких дотримувалися при її створенні.Модель інтегрованих соціальних послуг заснована на співробітництві різних установ і постачальників соціальних послуг, перетворюючи їх в єдину цілісну систему. Вона спрямована на покращення співпраці та налагодження партнерських відносин між усіма стейкхолдерами для нарощення потенціалу і досягнення спільних цілей. Складна усталена система надання соціальних послуг призводить до дублювання зусиль і відсутності індивідуального планування, перешкоджає інтеграції всіх послуг при розробці планів надання послуг. Це також не дозволяє належним чином аналізувати причини та погану координацію практики оформлення документів та організації соціальних виплат. Модель інтегрованих соціальних послуг покликана виправити ці недоліки і запропонувати зручну альтернативу як персоналу постачальників послуг, так і клієнтам.Просування інтегрованої системи соціальних послуг не тільки надасть можливість покращити життя певних категорій населення та допоможе усунути стару радянську систему надання цих послуг, а й дозволить моніторити ефективність надання соціальних послуг, виходячи із норм соціальної відповідальності отримувачів коштів та клієнтоцентризму органів соціального захисту. Її сутність полягає в налагодженні заходів на різних рівнях та забезпечення ефективного підходу до розв’язання проблемних ситуацій жителів територіальних громад.Отримані в результаті аналізу дані ляжуть в основу розробки відповідного змістовно-технологічного та навчально-методичного забезпечення з перепідготовки соціальних працівників в Україні
Професійна активізація у структурі управлінської діяльності публічних службовців
Get PDFThe analysis of the concept of "activity" from the standpoint of interdisciplinary research basic meanings: "labor", "work", "reaction system", "action system", "behavior", and very rarely - "activity". From the standpoint of an integrated approach, the general construction of individual professional activity of a public servant is considered in order to determine the importance of activation and activators in it. The author does this by using the basic concepts of "action", "goal", "management operation", "habit (" skill) "," needs "," motives ". Other components of professionalism and professional suitability are necessary for the development of public administration - the author proposes a set of components of the activation structure as part of the professional suitability of staff (subjective factors of professional activation of staff).
For the first time, the vector "activator-target" was proposed as one of the highest regulators of professional activity of public servants. Professional activation, as a separate unit (component) in the structure of activity, is closely related to all others, forming a certain system. The structure of management, from the point of view of the author of the article, will include: motive, problem definition, purpose (goal, perspective and operational image), activation, activity process, means (procedures, management tools, etc.), control, result, reflection. In this system, activation applies to all components of the structure of management.Здійснено аналіз поняття «діяльність» з позиції міждисциплінарного дослідження. основних значення: «праця», «робота», «система реакцій», «система вчинків», «поведінка», і дуже рідко – «активність». З позиції комплексного підходу розглянуто загальну побудову індивідуальної професійної діяльності публічного службовця з метою з’ясувати значення в ній активізації та активізаторів. Автором це зроблено шляхом використання опорних понять «дія», «ціль», «управлінська операція», «звичка («навичка»)», «потреби», «мотиви». Для розгортання діяльності у сфері публічного управління необхідні інші складові професіоналізму та професійної придатності – автором запропоновано комплекс компонентів активізаційної структури у складі професійної придатності персоналу (суб’єктивні чинники професійної активізації персоналу).
Вперше запропоновано вектор «активізатор-ціль» як одного з вищих регуляторів професійної діяльності публічних службовців. Професійна активізація, як окремий блок (компонент) у структурі діяльності, тісно пов’язана з усіма іншими, складаючи певну систему. Структура управлінської діяльності, з позиції автора статті, включатиме: мотив, визначення проблеми, мету (ціль, перспективний та оперативний образ), активізацію, процес діяльності, засіб (процедури, інструменти управління тощо) діяльності, контроль, результат, рефлексію. У цій системі активізація стосується всіх компонентів структури управлінської діяльності.Здійснено аналіз поняття «діяльність» з позиції міждисциплінарного дослідження. основних значення: «праця», «робота», «система реакцій», «система вчинків», «поведінка», і дуже рідко – «активність». З позиції комплексного підходу розглянуто загальну побудову індивідуальної професійної діяльності публічного службовця з метою з’ясувати значення в ній активізації та активізаторів. Автором це зроблено шляхом використання опорних понять «дія», «ціль», «управлінська операція», «звичка («навичка»)», «потреби», «мотиви». Для розгортання діяльності у сфері публічного управління необхідні інші складові професіоналізму та професійної придатності – автором запропоновано комплекс компонентів активізаційної структури у складі професійної придатності персоналу (суб’єктивні чинники професійної активізації персоналу).
Вперше запропоновано вектор «активізатор-ціль» як одного з вищих регуляторів професійної діяльності публічних службовців. Професійна активізація, як окремий блок (компонент) у структурі діяльності, тісно пов’язана з усіма іншими, складаючи певну систему. Структура управлінської діяльності, з позиції автора статті, включатиме: мотив, визначення проблеми, мету (ціль, перспективний та оперативний образ), активізацію, процес діяльності, засіб (процедури, інструменти управління тощо) діяльності, контроль, результат, рефлексію. У цій системі активізація стосується всіх компонентів структури управлінської діяльності
Методологічні засади механізмів розвитку організаційної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування
Get PDFThe article investigates the use of methodological bases and the development of the appropriate terminological subsystem for the development mechanisms of organizational competence of local government officials. Researchers pay special attention to the methodology of public administration, the essence of which is revealed in this article.
The author tries to systematize the scientific works of domestic scientists on the methodology concerning with the competence of local government officials. While analyzing various theoretical and methodological approaches – systemic, dialogical, structural, functional and competence building approaches, the author emphasizes the importance of multi-vector process for the organization of government officials’ management activities. The essence of the multi-vector approach is that it should be stable, reproducible, progressive, it also should contain a source for further study of methods and principles of mechanisms for developing organizational competence of local government officials, that affects the effectiveness of their management activities.
In this context, the important task on the methodology of researching the mechanisms for the development of organizational competence of local government officials is to study their functional features in conditions of social transformation. It ensures the formation of partnerships between public authorities and the society. The effectiveness of problems solution depends on the ability of government officials to involve the public in management activities with different views, to unite them for producing innovative ideas and solutions. Therefore, the organizational competence of such officials contributes to the high quality of tasks resolution at the local level.
The implementation of the outlined tasks is also influenced by the choice of methods for the development of organizational competence of local government officials. Therefore, this scientific research allows to reveal the essence of such methods, characteristics and connections between them.У стaтті досліджується питaння використaння мeтодологічних основ механізмів розвитку організаційної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування. Особливу увагу приділено мeтодології дeржaвного упрaвління. Aвтором систeмaтизовано нaукові праці вітчизняних учених з питaнь мeтодології досліджeнь компетентності посадових осіб місцевого самоврядування. Аналізуючи різні теоретико-методологічні підходи – системний, діалогічний, компетентнісний, структурно-функціональний, автор акцентує увагу на значимості такого процесу як багатовекторність для організації управлінської діяльності посадових осіб. Сутність багатовекторного підходу полягaє в тому, що він повинeн бути стійким, відтворюючим, прогресуючим, містити в собі джерело для подальшого вивчення методів та принципів механізмів розвитку організаційної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування, яка впливає на ефективність їх управлінської діяльності.
У цьому контексті важливим завданням з методології досліджень механізмів розвитку організаційної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування є вивчення їх (посадових осіб) функціональних особливостей в умовах суспільної трансформації. Вона забезпечує формування партнерських відносин між публічною владою та громадськістю. Eфeктивність вирішeння залежить від уміння посадовими особами зaлучити до управлінської діяльності громадськість із різними поглядами, об'єднати їх для продукування інноваційних ідeй тa рішeнь. Тому організаційна компетентність посадових осіб сприяє високоякісно виконувати поставлені завдання на місцевому рівні.
На виконання окреслених завдань впливає також вибір методів розвитку організаційної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування. Тому, нaуковe дослідження дозволяє розкрити сутність цих методів, характеристики тa зв'язки між ними. У стaтті досліджується питaння використaння мeтодологічних основ механізмів розвитку організаційної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування. Особливу увагу приділено мeтодології дeржaвного упрaвління. Aвтором систeмaтизовано нaукові праці вітчизняних учених з питaнь мeтодології досліджeнь компетентності посадових осіб місцевого самоврядування. Аналізуючи різні теоретико-методологічні підходи – системний, діалогічний, компетентнісний, структурно-функціональний, автор акцентує увагу на значимості такого процесу як багатовекторність для організації управлінської діяльності посадових осіб. Сутність багатовекторного підходу полягaє в тому, що він повинeн бути стійким, відтворюючим, прогресуючим, містити в собі джерело для подальшого вивчення методів та принципів механізмів розвитку організаційної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування, яка впливає на ефективність їх управлінської діяльності.
У цьому контексті важливим завданням з методології досліджень механізмів розвитку організаційної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування є вивчення їх (посадових осіб) функціональних особливостей в умовах суспільної трансформації. Вона забезпечує формування партнерських відносин між публічною владою та громадськістю. Eфeктивність вирішeння залежить від уміння посадовими особами зaлучити до управлінської діяльності громадськість із різними поглядами, об'єднати їх для продукування інноваційних ідeй тa рішeнь. Тому організаційна компетентність посадових осіб сприяє високоякісно виконувати поставлені завдання на місцевому рівні.
На виконання окреслених завдань впливає також вибір методів розвитку організаційної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування. Тому, нaуковe дослідження дозволяє розкрити сутність цих методів, характеристики тa зв'язки між ними. 
Фактори, що впливають на прийняття електронного уряду в організаціях державного сектору Курдистану
Get PDFGovernment institutions digitalization is an important element of development in advanced systems. The adoption of e-Government has great potential for the effective interaction between citizens and policymakers. The trends for development and digitalization of governmental activities raised the necessity for the adoption of the e-government in public sector institutions. The key factors affecting the adoption of e-government in the Kurdistan Region have been investigated in this study. The study has also been made to highlight obstacles that limited government capability to elude the paper-based system and to measure the extent of public support in approaching the new administration, which sought to be a pre-condition for its successful implementation. The exploratory research design has been used and data has been collected through a questionnaire. Four key factors that affect the implementation of e-government in public sector organizations of Kurdistan Region have been identified: motivational factor, personal factor, technical factor and reliability factor. All factors have a positive connection with e-government adoption, but they are not equally influencing the process of its implementation. The motivational factor is more effective compared to other factors due to the perceived benefits of the system to the citizens, but the personal factor has the least impact on the adoption of e-government. It has been determined by the study that citizens appreciate the perceived values created by the e-government as it minimizes routines and inefficiency of public administration that burden their resources. It has been highlighted that there is a positive impression for citizens on the adoption of e-government, which supports the successful implementation of the process. It has been said in the study that IT infrastructure development, adequate training, public awareness and more motivation on perceived benefits can profoundly guarantee the success of e-government adoption and can become an important tool of reform in public sector institutions. Its successful implementation can also improve the quality of public sector management and work on the delivery of public services in an effective and efficient manner.Цифровизация государственных учреждений является важным элементом развития передовых стран. Внедрение системы электронного управления имеет большой потенциал для формирования эффективного взаимодействия между гражданами и политиками. Тенденции развития и цифровизации государственной деятельности обусловили необходимость внедрения системы электронного управления в государственных учреждениях. В этом исследовании изучено ключевые факторы, влияющие на внедрение системы электронного управления в Курдистане. Исследование также было проведено с целью освещения препятствий, ограничивающих возможности правительства отказаться от бумажной системы, и оценки объема государственной поддержки в приближении к новой администрации. Такая поддержка должна была стать предпосылкой ее успешного внедрения. Было использовано проектные исследования, а данные были собраны с помощью анкеты. Определены четыре ключевые факторы, влияющие на внедрение электронного управления в организациях государственного сектора Курдистана: мотивационный фактор, личный фактор, технический фактор и фактор надежности. Все факторы имеют положительную связь с внедрением электронного правительства, но они не одинаково влияют на процесс его осуществления. Мотивационный фактор является более эффективным по сравнению с другими факторами благодаря ощутимой выгоде системы для граждан, и личный фактор меньше влияет на внедрение электронного управления. Исследование установило, что граждане положительно оценивают ценности, созданные электронным правлением, поскольку он сводит к минимуму рутину и неэффективность государственного управления, забирают их ресурсы. Было подчеркнуто, что у граждан сложилось положительное впечатление о принятии электронного правительства, это поддерживает успешное внедрение процесса. Также в исследовании было сказано, что развитие ИТ-инфраструктуры, адекватное обучение, осведомленность общественности и большая мотивация относительно возможных преимуществ могут гарантировать успех принятия электронного правительства и могут стать важным инструментом реформирования в учреждениях государственного сектора. Успешное его внедрения также может улучшить качество управления государственным сектором и позволить эффективно предоставлять государственные услуги.Цифровізація державних установ є важливим елементом розвитку передових країн. Впровадження системи електронного урядування має великий потенціал для формування ефективної взаємодії між громадянами та політиками. Тенденції розвитку та цифровізації державної діяльності зумовили необхідність впровадження системи електронного урядування в державних установах. У цьому дослідженні вивчено ключові фактори, що впливають на впровадження системи електронного урядування в Курдистані. Дослідження також було проведено з метою висвітлення перешкод, що обмежують можливості уряду відмовитись від паперової системи, та оцінювання обсягу державної підтримки у наближенні до нової адміністрації. Така підтримка мала стати передумовою її успішного впровадження. Було використано проектні дослідження, а дані було зібрано за допомогою анкети. Визначено чотири ключові фактори, що впливають на впровадження електронного урядування в організаціях державного сектору Курдистану: мотиваційний фактор, особистий фактор, технічний фактор та фактор надійності. Усі фактори мають позитивний зв’язок із впровадженням електронного урядування, але вони не однаково впливають на процес його імплементації. Мотиваційний фактор є більш ефективним у порівнянні з іншими факторами завдяки відчутній вигоді системи для громадян, та особистий фактор найменше впливає на впровадження електронного урядування. Дослідження встановило, що громадяни позитивно оцінюють цінності, створені електронним урядуванням, оскільки він зводить до мінімуму рутину та неефективність державного управління, які забирають їхні ресурси. Було підкреслено, що у громадян склалося позитивне враження щодо прийняття електронного уряду, це підтримує успішне впровадження процесу. Також у дослідженні було сказано, що розвиток ІТ-інфраструктури, адекватне навчання, обізнаність громадськості та більша мотивація щодо можливих переваг можуть гарантувати успіх прийняття електронного уряду та можуть стати важливим інструментом реформування в установах державного сектора. Успішне його впровадження також може покращити якість управління державним сектором та дозволити ефективно надавати державні послуги
Механізми забезпечення охорони громадського порядку на місцевому рівні в умовах децентралізації влади: досвід ЄС для України
Get PDFThe aim of the article is to study the experience of the emergence and development of municipal law enforcement agencies, to analyse the current state of local police in European countries. The other aim of the article is to study the development of local police, the state of legal, economic support in Ukraine, to form suggestions for the development of municipal police in Ukraine.The initiated reform of decentralization of power in Ukraine, active development of local self-government, building civil society, creation of united territorial communities, transfer of resources, powers from the central level to local levels in the framework of decentralization and local government reform have necessitated the strengthening role of local self-government. Protection of public order should go together with strengthening of a role of local governments in the spheres of medicine and education, in rendering accessible and qualitative administrative, municipal, social services. An additional condition for the formation of local law enforcement is the connection between the development of local self-government in democracies with the development of local law enforcement.Accordingly, the urgency and need to create municipal police in Ukraine, which is a democratic state, is beyond doubt, as evidenced by the active discussion of this topic, both among officials and the public.The world experience of the emergence and current state of functioning of the municipal police in European countries with democratic political regimes has been analysed in the article. Trends in the development of municipal police in European countries have been identified. The existing world models of financial support of the municipal police have been determined.Domestic approaches to the creation of municipal police have been considered. The current state of development of projects of municipal law enforcement forces, the state of adoption of the regulatory framework for the implementation of the functioning of the municipal guard has been studied. An analysis of problematic aspects of the functioning of the National Police of Ukraine, the state of corruption in Ukraine as a way for possible abuse and use of law enforcement agencies for the interests of certain classes has been made. Based on the experience of European EU member states, recommendations on the organization and definition of sources of funding for municipal law enforcement agencies have been made.Целью статьи является изучение опыта возникновения, развития муниципальных сил правопорядка, анализ современного состояния обеспечения деятельности местной полиции в европейских странах. Изучение развития местной полиции, состояние правового, экономического обеспечения в Украине, формирование предложения по развитию муниципальной полиции в Украине.Основана реформа децентрализации власти в Украине, активное развитие местного самоуправления, построение гражданского общества, создание объединенных территориальных общин, передача ресурсов, полномочий из центрального уровня на местные уровни в рамках децентрализации власти и реформы местного самоуправления обусловила необходимость усиления роли местного самоуправления в сфере обеспечения охраны общественного порядка вместе с усилением роли органов местного самоуправления в сферах медицины и образования, в предоставлении доступных и качественных административных, коммунальных, социальных услуг. Дополнительным условием образования местных сил правопорядка связь между развитием местного самоуправления в демократических странах мира с развитием местных сил правопорядка.Соответственно, актуальность и необходимость создания муниципальной полиции в Украине - демократическом государстве, не вызывает сомнения, о чем дополнительно свидетельствует активное обсуждение этой темы как среди чиновников, так и среди общественности.В статье проанализирован мировой опыт возникновения и современное состояние функционирования муниципальной полиции в европейских странах с демократическим политическим режимом. Выявлены тенденции развития муниципальной полиции в странах Европы. Определены существующие мировые модели финансового обеспечения муниципальной полиции.Рассмотрены отечественные подходы к созданию муниципальной полиции. Изучено современное состояние разработки проектов муниципальных сил правопорядка, состояние принятия нормативно правовой базы для внедрения функционирования муниципальной стражи. Осуществлен анализ проблемных аспектов функционирования Национальной полиции Украины, состояния коррупции в Украине как пути для возможного злоупотребления и использования органов правопорядка для интересов определенных классов. На основе опыта европейских государств-членов ЕС сформированы рекомендации по организации и определение источников финансирования органов муниципального правопорядка.Метою статті є вивчення досвіду виникнення, розвитку муніципальних сил правопорядку, аналіз сучасного стану забезпечення діяльності місцевої поліції в європейських країнах. Вивчення розвитку місцевої поліції, стан правового, економічного забезпечення в Україні, формування пропозиції щодо розвитку муніципальної поліції в Україні.Започаткована реформа децентралізації влади в Україні, активний розвиток місцевого самоврядування, побудова громадянського суспільства, створення об’єднаних територіальних громад, передача ресурсів, повноважень з центрального рівня на місцеві рівні в рамках децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування зумовила необхідність посилення ролі місцевого самоврядування у сфері забезпечення охорони громадського порядку разом з посиленням ролі органів місцевого самоврядування у сферах медицини й освіти, у наданні доступних та якісних адміністративних, комунальних, соціальних послуг. Додатковою умовою утворення місцевих сил правопорядку є зв'язок між розвитком місцевого самоврядування в демократичних країнах світу з розвитком місцевих сил правопорядку.Відповідно, актуальність та потреба створення муніципальної поліції в Україні - демократичній державі, не викликає сумніву, про що, додатково, свідчить активне обговорення цієї теми як серед посадовців, так і серед громадськості.В статті проаналізовано світовий досвід виникнення та сучасний стан функціонування муніципальної поліції в європейських країнах з демократичним політичним режимом. Виявлено тенденції розвитку муніципальної поліції в країнах Європи. Визначено існуючі світові моделі фінансового забезпечення муніципальної поліції.Розглянуто вітчизняні підходи до створення муніципальної поліції. Вивчено сучасний стан розробки проектів муніципальних сил правопорядку, стан прийняття нормативно правової бази для запровадження функціонування муніципальної варти. Здійснено аналіз проблемних аспектів функціонування Національної поліції України, стану корупції в Україні як шляху для можливого зловживання та використання органів правопорядку для інтересів певних класів. На основі досвіду європейських держав-членів ЄС сформовано рекомендації щодо організації та визначення джерел фінансування органів муніципального правопорядку
Особливості партисипативного стилю управління лідера в публічно-управлінській діяльності
Get PDFLeadership style as a characteristic behavior of a leader, is the prerogative in public administration activity. As follows the leader stimulates employees to achieve the goals of a public institution. The author of the article notes that style is primarily an element of the leadership system, which is characterized by individual characteristics that are directly determined by the personality of the leader. The article analyzes the first studies conducted by K. Levin on issues of the effectiveness of leadership style, which contributed to the separation of authoritarian, democratic and liberal style of management.
In his research, the author focuses on special aspects of the leadership styles study, in particular, the "hidden" that formed during the heyday of American business. The article analyzes the "hidden" style of leadership, that is characterized by recognition of the importance of horizontal relationships – free communication between representatives of different structural units, which contributed to effective interaction between them.
The author also draws attention to such leadership styles as executive, proactive and inconsistent in terms of authoritarianism and collegiality. However, in public administration such a leadership style as participatory (democratic) is poorly explored. According to the author of the article, such a leadership style allows to achieve a high degree of cooperation in developing a common position on solving numerous tasks. The author carried out a scientific generalization of the researches on the issues of introduction of participatory leadership in public administration in Ukraine, which was conducted by the Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation within the framework of the Program for Promoting Public Activity "Join!" (USAID / ENGAGE), funded by the United States Agency for International Development (USAID) and implemented by the Pact in Ukraine, based on a nationwide survey in January-February 2020 on public involvement in public administration activity.Стиль лідерства визначає та характеризує поведінку лідера, є прерогативою у виконанні функціональних обов’язків в публічно-управлінській діяльності. За допомогою стилю управління лідер мотивує співробітників на досягнення цілей публічної установи. Тож у даній статті автор розкриває систему публічного управління, яка визначається індивідуальними особливостями лідера, що зумовлюються стилем. У статті аналізуються перші дослідження, які були проведені щодо видів стилів управління, здійснені під керівництвом К. Левіна, які сприяли виокремленню авторитарного, демократичного та ліберального стилю управління.
В своєму дослідженні автор акцентує увагу на особливих аспектах дослідження стилів лідерства, зокрема, «прихованому», що сформувався у період розквіту американського бізнесу. В статті аналізується «прихований» стиль лідерства, якому властиві визнання значущості горизонтальних зв’язків – вільна комунікація між представниками різних структурних одиниць, які сприяли ефективній взаємодії між ними.
Звертається увага на такі стилі лідерства як виконавчий, ініціативний та непослідовний за характеристиками авторитарності й колегіальності.
Однак, в публічно-управлінській діяльності такий стиль лідерства як партисипативний (демократичний) є малодослідженим. На думку автора статті, такий стиль дозволяє досягти високого ступеню співпраці між органами влади та громадськістю у виробленні загальної позиції та управлінського рішення щодо розв’язання багаточисельних завдань.
Автором здійснено наукове узагальнення досліджень щодо запровадження партисипативного лідерства в публічно-управлінській діяльності в Україні, яке проводилося фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні, на основі загальнонаціонального опитування у січні-лютому 2020 р. щодо громадського залучення до управлінської діяльності. Стиль лідерства визначає та характеризує поведінку лідера, є прерогативою у виконанні функціональних обов’язків в публічно-управлінській діяльності. За допомогою стилю управління лідер мотивує співробітників на досягнення цілей публічної установи. Тож у даній статті автор розкриває систему публічного управління, яка визначається індивідуальними особливостями лідера, що зумовлюються стилем. У статті аналізуються перші дослідження, які були проведені щодо видів стилів управління, здійснені під керівництвом К. Левіна, які сприяли виокремленню авторитарного, демократичного та ліберального стилю управління.
В своєму дослідженні автор акцентує увагу на особливих аспектах дослідження стилів лідерства, зокрема, «прихованому», що сформувався у період розквіту американського бізнесу. В статті аналізується «прихований» стиль лідерства, якому властиві визнання значущості горизонтальних зв’язків – вільна комунікація між представниками різних структурних одиниць, які сприяли ефективній взаємодії між ними.
Звертається увага на такі стилі лідерства як виконавчий, ініціативний та непослідовний за характеристиками авторитарності й колегіальності.
Однак, в публічно-управлінській діяльності такий стиль лідерства як партисипативний (демократичний) є малодослідженим. На думку автора статті, такий стиль дозволяє досягти високого ступеню співпраці між органами влади та громадськістю у виробленні загальної позиції та управлінського рішення щодо розв’язання багаточисельних завдань.
Автором здійснено наукове узагальнення досліджень щодо запровадження партисипативного лідерства в публічно-управлінській діяльності в Україні, яке проводилося фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні, на основі загальнонаціонального опитування у січні-лютому 2020 р. щодо громадського залучення до управлінської діяльності. 
Проблеми і переваги цифровізації місцевого самоврядування
Get PDFThe use of digital technologies in local governments and the municipal government system is becoming increasingly important in the context of digital transformation of society. There is a development and implementation of digital technologies and forms of access to high-speed Internet. The absence of these technologies creates a digital gap, which leads to inequality and violation of human rights and freedoms. There is a gradual transition from informatization and e-government to digitalization and digital management, based on the use of large databases and artificial intelligence.
The aim of the study is to identify the main problems and benefits of digitalization of local government and the introduction of digital technologies in municipal government.
Three important elements of local self-government have been analyzed, each of which requires its own special approach in digitalization policy. These elements include: municipal government, the participation of residents in the implementation of the local self-government and the direct formation of local self-government by residents. The main problems of digitalization, faced by local governments, have been identified. The advantages and benefits that municipal structures receive from the introduction of digital technologies in their work have been shown.
It has been concluded that between all public administration sectors, local governments can benefit most from investments in digital technologies, which will ensure the effectiveness of municipal governance and socio-economic development of communities.В умовах цифрової трансформації суспільства актуальності набуває використання цифрових технологій в органах місцевого самоврядування та системі муніципального управління. Відбувається розвиток і впровадження цифрових технологій та форм доступу до швидкісного Інтернету, оскільки його відсутність створює цифрове відставання, яке веде до нерівності людей і порушенню прав і свобод людини. Відбувається поступовий перехід від інформатизації та електронного урядування до цифровізації та цифрового управління на основі використання великих баз даних та штучного інтелекту.
Метою дослідження є визначення основних проблем і переваг цифровізації місцевого самоврядування та впровадження цифрових технологій в муніципальне управління.
Проаналізовано три важливі елементи місцевого самоврядування, для кожного з яких потрібен свій особливий підхід в політиці цифровізації. До них відносяться: муніципальне управління, участь жителів у здійсненні місцевого самоврядування та безпосереднє формування жителями органів місцевого самоврядування. Визначено головні проблеми цифровізації, з якими стикаються органи місцевого самоврядування. Показано переваги та вигоди, які отримують муніципальні структури від впровадження цифрових технологій у свою роботу.
Зроблено висновок про те, що з усіх секторів публічного управління, саме органи місцевого самоврядування можуть мати найбільшу вигоду від інвестицій у цифрові технології, які забезпечать ефективність муніципального управління та соціально-економічний розвиток громад.В умовах цифрової трансформації суспільства актуальності набуває використання цифрових технологій в органах місцевого самоврядування та системі муніципального управління. Відбувається розвиток і впровадження цифрових технологій та форм доступу до швидкісного Інтернету, оскільки його відсутність створює цифрове відставання, яке веде до нерівності людей і порушенню прав і свобод людини. Відбувається поступовий перехід від інформатизації та електронного урядування до цифровізації та цифрового управління на основі використання великих баз даних та штучного інтелекту.
Метою дослідження є визначення основних проблем і переваг цифровізації місцевого самоврядування та впровадження цифрових технологій в муніципальне управління.
Проаналізовано три важливі елементи місцевого самоврядування, для кожного з яких потрібен свій особливий підхід в політиці цифровізації. До них відносяться: муніципальне управління, участь жителів у здійсненні місцевого самоврядування та безпосереднє формування жителями органів місцевого самоврядування. Визначено головні проблеми цифровізації, з якими стикаються органи місцевого самоврядування. Показано переваги та вигоди, які отримують муніципальні структури від впровадження цифрових технологій у свою роботу.
Зроблено висновок про те, що з усіх секторів публічного управління, саме органи місцевого самоврядування можуть мати найбільшу вигоду від інвестицій у цифрові технології, які забезпечать ефективність муніципального управління та соціально-економічний розвиток громад
Інституційно-правове забезпечення функціонування суб’єктів місцевого самоврядування в Україні
Get PDFSome aspects of institutional and legal support of local self-government social institutions' functioning in Ukraine have been considered. Modern municipal transformations related to the sphere of local self-government affect the activities of local self-government bodies, territorial communities and other public administration institutions as well as the interaction between them, which necessitates resolving issues related to the institutional and legal aspects of the local self-government practice. For this, the features of the institutional component in the structural and organizational sense and the legal component in terms of legislative and statutory regulation of the functioning of local governments have been analyzed. General characteristics of formal and informal rules, on which institutional maintenance of activity of subjects of local self-government is based, have been presented in the article. Special attention has been paid to the legislative definition of local self-government system social institutions, which are located at the appropriate institutional levels, as well as the peculiarities of relations between the subjects in this area. The peculiarities and methodological principles of the institutional building of the territorial community as a subject of local self-government, as well as the powers of direct and indirect participation in municipal relations, defined by law, have been highlighted. The importance of improving the interaction between members of the territorial community and local self-government bodies through the mechanisms of cooperation that should be regulated in legal acts at the local level has been emphasized. The specifics of local regulation of the functioning of local governments in the regional programs for the development of local government and the promotion of public activity in the Dnipropetrovs’k region have been studied. The problems of development of statutory rulemaking have been considered, which concern the shortcomings of the legislative detailing of the subject content of the statutes of territorial communities, the obligation to adopt them, the absence of norms on the procedure for their development and adoption at the local level. The formulated proposals for solving the existing problems of statutory regulation of the functioning of local governments will contribute to the further development of territorial communities in Ukraine.Рассматриваются отдельные аспекты институционально-правового обеспечения функционирования социальных институтов местного самоуправления в Украине. Современные муниципальные трансформации, касающихся сферы местного самоуправления, влияют на деятельность органов местного самоуправления, территориальных общин и других институтов публичного управления, а также взаимодействие между ними, что обусловливает необходимость решения вопросов, касающихся институционально-правового аспекта практической деятельности субъектов местного самоуправления . Для этого анализируются особенности институциональной составляющей в структурно-организационном смысле и правовой составляющей в части законодательного и уставного регулирования функционирования субъектов местного самоуправления. Дается общая характеристика формальных и неформальных правил, на которых базируется институциональное обеспечение деятельности субъектов местного самоуправления. Уделено внимание законодательному определению места социальных институтов системы местного самоуправления, находящихся на соответствующих институциональных уровнях, а также особенностям отношений между субъектами в этой сфере. Выделены особенности и методологические принципы институциональной построения территориальной общины как субъекта местного самоуправления, а также полномочия по непосредственной и опосредованной участия в муниципальных отношениях, определенных законодательством. Подчеркнута важность улучшения взаимодействия между членами территориальной общины и органами местного самоуправления через механизмы сотрудничества, которые должны быть регламентированы в правовых актах на локальном уровне. Исследуется специфика локального регулирования функционирования субъектов местного самоуправления в региональных программах по развитию местного самоуправления и содействие гражданской активности Днепропетровской области. Рассмотрены проблемы развития уставной нормотворчества, касающиеся недостатков законодательной детализации вопросов предметного наполнения уставов территориальных общин, обязательности их принятия, отсутствия норм о порядке их разработки и принятия на местном уровне. Сформулированы предложения по решению существующих проблем уставного регулирования функционирования субъектов местного самоуправления, способствовать дальнейшему развитию территориальных общин в Украине.Розглядаються окремі аспекти інституційно-правового забезпечення функціонування соціальних інститутів місцевого самоврядування в Україні. Сучасні муніципальні трансформації, які стосуються сфери місцевого самоврядування, впливають на діяльність органів місцевого самоврядування, територіальних громад та інших інституцій публічного управління, а також взаємодію між ними, що обумовлює необхідність вирішення питань, які стосуються інституційно-правового аспекту практичної діяльності суб’єктів місцевого самоврядування. Для цього аналізуються особливості інституційної складової в структурно-організаційному сенсі та правової складової в частині законодавчого і статутного регулювання функціонування суб’єктів місцевого самоврядування. Надається загальна характеристика формальних і неформальних правил, на яких базується інституційне забезпечення діяльності суб’єктів місцевого самоврядування. Приділено увагу законодавчому визначенню місця соціальних інститутів системи місцевого самоврядування, що знаходяться на відповідних інституційних рівнях, а також, особливостям відносин між суб’єктами в цій сфері. Виділено особливості та методологічні принципи інституційної побудови територіальної громади як суб’єкта місцевого самоврядування, а також, повноваження щодо безпосередньої та опосередкованої участі в муніципальних відносинах, визначених законодавством. Підкреслено важливість покращення взаємодії між членами територіальної громади та органами місцевого самоврядування через механізми співпраці, що мають бути регламентовані в правових актах на локальному рівні. Досліджується специфіка локального регулювання функціонування суб’єктів місцевого самоврядування в регіональних програмах з розвитку місцевого самоврядування та сприяння громадянської активності Дніпропетровської області. Розглянуто проблеми розвитку статутної нормотворчості, які стосуються недоліків законодавчої деталізації питань предметного наповнення статутів територіальних громад, обов’язковості їх прийняття, відсутності норм щодо порядку їх розробки і прийняття на місцевому рівні. Сформульовано пропозиції щодо вирішення існуючих проблем статутного регулювання функціонування суб’єктів місцевого самоврядування, що сприятимуть подальшому розвитку територіальних громад в Україні
Врахування впливу глобалізаційних процесів в ході прийняття стратегічних рішень з регіонального розвитку
Get PDFIt has been emphasized in the article that under the influence of globalization processes, which are taking place in the world economy, new patterns appear and the levels of responsibility for regional and local development change. The role of regional authorities in ensuring the socio-economic development of territories is growing significantly. The development of regions and the state today depends on the interest and ability of local authorities to implement effective tools of regional governance. With the reform of local self-government and territorial organization of power in Ukraine, regional and local authorities are becoming key players in the sphere of community development. Obtaining new powers contributes to the transformation of regions and communities from the objects of government to the subjects of government, which significantly increases the responsibility for public administration decisions.The aim of the article is to analyze approaches to defining the nature, stages of formation and development of globalization, to study the quantitative dimensions of assessing the levels of globalization and to provide suggestions for the estimation of globalization impacts on public administration decisions in regional development.Two main approaches to determining the stages of formation and development of globalization have been identified in the article. The first approach is "historical", according to which the origins of globalization should be sought in the past. The second approach - "integrated" one, considers globalization as an exclusively modern socio-economic phenomenon.Economic, sociological, political science and universal approaches to defining the essence of globalization have been given.The approaches to estimating the level of globalization on the basis of globalization indices have been studied: the globalization index A.T. Kearney; KOF-index of globalization; CSGR globalization index; sociological index of globalization (Global Index); the new globalization index (NGI); Maastricht Globalization Index (MGI) and Integrated Globalization Index.The most powerful for modern Ukraine trends of economic development of regions in conditions of globalization and interstate integration have been generalized.It has been concluded that taking into account the trends of the impact of globalization factors on regional development will contribute to the adoption of prudent public administration decisions in the sphere of modernization of regional policy. Today, the regional government should initiate the activation of the regions' own economic potential and the use of their competitive advantages. In these conditions there is a process of increasing regional coordination of the subjects of formation and implementation of economic policy of regional development. Also, the development of strategic decisions on regional development should be based on the analysis of economic, social, cultural, and institutional features of each region, measuring the impact of globalization processes on them.В статье отмечается, что под влиянием глобализационных процессов, которые происходят в мировой экономике, появляются новые закономерности и меняются уровне ответственности за региональное и местное развитие. Существенно возрастает роль региональных органов власти в обеспечении социально-экономического развития территорий. Развитие регионов и государства сегодня зависит от заинтересованности и возможности местных властей внедрять эффективные средства регионального управления. В условиях реформы местного самоуправления и территориальной организации власти в Украине региональная и местная власть становятся ключевыми игроками в сфере развития общин. Получение новых полномочий способствует превращению регионов и общин из объектов управления в субъекты управления, существенно увеличивает ответственность за принятие государственно-управленческих решений.Целью статьи является анализ подходов к определению сущности, этапов становления и развития глобализации, исследования количественных измерений оценивания уровней глобализации и предоставление предложений относительно учета глобализационных воздействий на принятие государственно-управленческих решений по региональному развитию.В статье выделяются два главных подхода к определению этапов становления и развития глобализации. Первый подход - "исторический", согласно которому истоки глобализации следует искать в прошлом. Второй подход - "интегральный", рассматривает глобализацию как исключительно современное социально экономическое явление.Приведены экономический, социологический, политологический и универсальный подходы к определению сущности глобализации.Исследуются подходы к оценке уровня глобализации на основе индексов глобализации индекса глобализации A.T. Kearney; KOF-индекса глобализации; индекса глобализации CSGR; социологического индекса глобализации (Global Index); нового индекса глобализации (NGI) Маастрихтского индекса глобализации (MGI) и интегрального индекса глобализации.Обобщаются актуальные для современной Украины наиболее мощные тренды экономического развития регионов в условиях глобализации и межгосударственной интеграции.Сделаны выводы, что учет трендов влияния глобализационных факторов на региональное развитие будет способствовать принятию взвешенных государственно-управленческих решений в сфере модернизации региональной политики. Региональные власти сегодня должен выступать инициатором активизации собственного экономического потенциала регионов и использования их конкурентных преимуществ. В этих условиях происходит процесс роста региональной координации субъектов формирования и реализации экономической политики развития регионов. Также, в основу разработки стратегических решений по региональному развитию должен быть положен анализ экономических, социальных, культурных, институциональных особенностей каждого региона с учетом влияния на них глобализационных процессов.В статті наголошується, що під впливом глобалізаційних процесів, які відбуваються у світовій економіці, з’являються нові закономірності та змінюються рівні відповідальності за регіональний та місцевий розвиток. Суттєво зростає роль регіональних органів влади у забезпеченні соціально-економічного розвитку територій. Розвиток регіонів та держави сьогодні залежить від зацікавленості та можливості місцевої влади впроваджувати ефективні засоби регіонального управління. В умовах реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні регіональна та місцева влада стають ключовими гравцями у сфері розвитку громад. Отримання нових повноважень сприяє перетворенню регіонів та громад із об’єктів управління в суб’єкти управління, що суттєво збільшує відповідальність за прийняття державно-управлінських рішень. Метою статті є аналіз підходів до визначення сутності, етапів становлення й розвитку глобалізації, дослідження кількісних вимірів оцінювання рівнів глобалізації та надання пропозицій стосовно врахування глобалізаційних впливів на прийняття державно-управлінських рішень щодо регіонального розвитку.В статті виокремлюються два головних підходи до визначення етапів становлення та розвитку глобалізації. Перший підхід – “історичний”, згідно з яким витоки глобалізації слід шукати в минулому. Другий підхід – “інтегральний”, розглядає глобалізацію як виключно сучасне соціально- економічне явище.Наведено економічний, соціологічний, політологічний та універсальний підходи до визначення сутності глобалізації.Досліджено підходи до оцінювання рівня глобалізації на основі індексів глобалізації: індексу глобалізації A.T. Kearney; KOF-індексу глобалізації; індексу глобалізації CSGR; соціологічного індексу глобалізації (Global Іndex); нового індексу глобалізації (NGI); Маастрихтського індексу глобалізації (MGI) та інтегрального індексу глобалізації.Узагальнюються актуальні для сучасної України найбільш потужні тренди економічного розвитку регіонів в умовах глобалізації і міждержавної інтеграції.Зроблено висновки, що врахування трендів впливу глобалізаційних чинників на регіональний розвиток сприятиме прийняттю виважених державно-управлінських рішень у сфері модернізації регіональної політики. Регіональна влада сьогодні має виступати ініціатором активізації власного економічного потенціалу регіонів та використання їх конкурентних переваг. В цих умовах відбувається процес зростання регіональної координації суб’єктів формування та реалізації економічної політики розвитку регіонів. Також, в основу розробки стратегічних рішень щодо регіонального розвитку має бути покладено аналіз економічних, соціальних, культурних, інституціональних особливостей кожного регіону з урахуванням впливу на них глобалізаційних процесів
Демократизація публічного управління: регіональний аспект
Get PDFThe article identifies aspects of direct democracy that ensures the fullest participation of the people in the management of public life in territorial communities. The subject of the study is local government as the basis for the formation and development of democratization, and the object - the formation of democracy in the development of the rule of law. The goal is to reveal the issues of democratization of public administration at the regional level and to form measures to improve public participation in addressing issues of local self-government. The methodology of studying the problem is the analysis of the provisions of the Constitution of Ukraine, current legislation, comparison of opinions of scientists in the field. Based on the studied sources, the following conclusion was made: the purpose of democratization as a mechanism for implementing local self-government is the development of democracy, widespread civic initiative, involvement of residents of the territorial community in local governance. Citizens should have the right to exercise local self-government in all its content, in all spheres of local life.
It is noted that in modern conditions the successful functioning of the institute of local self-government is the main source of social activity of the population in solving problems of the territorial community, and the state and level of this activity is the main indicator of local government efficiency. For this purpose, appropriate portraits of citizens with and without an active civil position were formed.
It is substantiated that in order to increase the effectiveness of social participation in local self-government issues it is necessary to implement the following measures: improvement of legislation; informing citizens about opportunities to participate in issues of local importance; education through mass media, educational institutions, system of actions at the level of the country, regions, territorial communities; creation at the level of the country as a whole, in each region and territorial community of a system for educating new leaders of local self-government; development of recommendations for education to create a system of support for community initiatives; creation of an education system for the formation of specialists in the field of public relations, development of model documents for public education, creation of effectively functioning resource centers; more active involvement of media representatives in the process of development of social activity.
The article may have practical significance in public administration, aimed at the development of people's power, increasing the participation of citizens at the regional level in active political life.У статті визначено аспекти безпосередньої демократії, що забезпечує найповнішу участь народу в управлінні громадським життям у територіальних громадах. Предметом дослідження є органи місцевого самоврядування як основа становлення та розвитку демократизації, а об'єктом – становлення демократії в умовах розвитку правової держави. Мета – розкрити питання демократизації публічного управління на регіональному рівні та розробити заходи щодо вдосконалення громадської участі у вирішенні питань місцевого самоврядування.
Методологією вивчення проблеми є аналіз положень Конституції України, чинного законодавства, зіставлення думок вчених у досліджуваній сфері. На основі вивчених джерел зроблено наступний висновок: метою демократизації як механізму реалізації місцевого самоврядування є розвиток народовладдя, широке поширення проявів громадянської ініціативи, залученні мешканців територіальної громади до управління місцевими справами. Громадяни повинні бути забезпечені державою ефективними механізмами реалізації права на здійснення місцевого самоврядування у всьому його змісті, у всіх сферах місцевого життя.
Відзначено, що в сучасних умовах успішне функціонування інституту місцевого самоврядування є основним джерелом розвитку соціальної активності населення у вирішенні проблем територіальної громади, а стан та рівень цієї активності є основним показником ефективності діяльності органів місцевого самоврядування. Для цього було сформовано відповідні портрети громадян з та без активної громадянської позиції.
Обґрунтовано, що задля підвищення ефективності соціальної участі у питаннях місцевого самоврядування необхідно реалізувати такі заходи: вдосконалення законодавства; інформування громадян про можливості участі у питаннях місцевого значення; виховання через ЗМІ, заклади освіти; система акцій на рівні країни, регіонів, територіальних громад; створення на рівні країни в цілому, у кожному регіоні та територіальній громаді системи з виховання нових лідерів місцевого самоврядування; розробка рекомендацій для освіти щодо створення системи підтримки суспільних ініціатив; створення системи освіти для формування фахівців в сфері взаємодії з громадськістю, розробка модельних документів для освіти по роботі з громадськістю, створення ефективно працюючих ресурсних центрів; більш активне включення до процесу розвитку суспільної активності представників ЗМІ.
Стаття може мати практичну значущість у публічному управлінні, спрямована на розвиток місцевого самоврядування як форми публічної влади, підвищення участі громадян на регіональному рівні в активному політичному житті.У статті визначено аспекти безпосередньої демократії, що забезпечує найповнішу участь народу в управлінні громадським життям у територіальних громадах. Предметом дослідження є органи місцевого самоврядування як основа становлення та розвитку демократизації, а об'єктом – становлення демократії в умовах розвитку правової держави. Мета – розкрити питання демократизації публічного управління на регіональному рівні та розробити заходи щодо вдосконалення громадської участі у вирішенні питань місцевого самоврядування.
Методологією вивчення проблеми є аналіз положень Конституції України, чинного законодавства, зіставлення думок вчених у досліджуваній сфері. На основі вивчених джерел зроблено наступний висновок: метою демократизації як механізму реалізації місцевого самоврядування є розвиток народовладдя, широке поширення проявів громадянської ініціативи, залученні мешканців територіальної громади до управління місцевими справами. Громадяни повинні бути забезпечені державою ефективними механізмами реалізації права на здійснення місцевого самоврядування у всьому його змісті, у всіх сферах місцевого життя.
Відзначено, що в сучасних умовах успішне функціонування інституту місцевого самоврядування є основним джерелом розвитку соціальної активності населення у вирішенні проблем територіальної громади, а стан та рівень цієї активності є основним показником ефективності діяльності органів місцевого самоврядування. Для цього було сформовано відповідні портрети громадян з та без активної громадянської позиції.
Обґрунтовано, що задля підвищення ефективності соціальної участі у питаннях місцевого самоврядування необхідно реалізувати такі заходи: вдосконалення законодавства; інформування громадян про можливості участі у питаннях місцевого значення; виховання через ЗМІ, заклади освіти; система акцій на рівні країни, регіонів, територіальних громад; створення на рівні країни в цілому, у кожному регіоні та територіальній громаді системи з виховання нових лідерів місцевого самоврядування; розробка рекомендацій для освіти щодо створення системи підтримки суспільних ініціатив; створення системи освіти для формування фахівців в сфері взаємодії з громадськістю, розробка модельних документів для освіти по роботі з громадськістю, створення ефективно працюючих ресурсних центрів; більш активне включення до процесу розвитку суспільної активності представників ЗМІ.
Стаття може мати практичну значущість у публічному управлінні, спрямована на розвиток місцевого самоврядування як форми публічної влади, підвищення участі громадян на регіональному рівні в активному політичному житті