Public Administration Aspects (E-Journal) / Аспекти публічного управління
Not a member yet
906 research outputs found
Sort by
Застосування технології виборчого блокчейну в системі цифрового голосування
Get PDFThe relevance of the research topic is related to the practical application of digital voting systems and electoral blockchain technology in foreign countries. The first attempts to experimentally implement such a system in elections in Ukraine were not implemented. Meanwhile, the realities of the modern digital transformation of the political system in Ukraine lead to an understanding of the need for widespread use of digital technologies during the manifestation of the will of citizens and ensuring the reliability of voting results.
The purpose of this article is to determine the directions of implementation of the electoral blockchain when implementing the digital voting system, which is already used in elections of various levels abroad. The realization of this goal involves solving the following tasks: to give a detailed description of the concepts of "electronic voting" and "election blockchain"; analyze currently known cases of using digital voting and electoral blockchain abroad; identify positive and negative aspects of these electoral innovations; diagnose their problems and propose ways to solve them.
Digital voting systems in Switzerland, USA, Estonia, Canada and other countries were analyzed. Both positive and negative sides of digital election technologies are highlighted; the possibility of their use during elections of various levels is considered.
It is concluded that the use of digital voting systems and election blockchain technology in Ukraine will make elections more transparent, will reduce the costs of their holding and organization, and will allow more effective resistance to electoral absenteeism and offenses during voting and vote counting. A number of proposals are made to improve the legal framework for the possibility of using Internet voting in presidential, parliamentary, and local elections in the future.Актуальність теми дослідження пов’язана застосуванням на практиці систем цифрового голосування та технології виборчого блокчейну в зарубіжних країнах. Перші намагання спробувати експериментально впровадити таку систему на виборах в Україні не були реалізовані. Між тим, реалії сучасної цифрової трансформації політичної системи в Україні підводять до розуміння необхідності широко використання цифрових технологій під час волевиявлення громадян та забезпечення достовірності результатів голосування.
Метою цієї статті є визначення напрямків впровадження виборчого блокчейну при запровадженні системи цифрового голосування, що вже застосовуються на виборах різного рівня за кордоном. Реалізація цієї мети передбачає вирішення наступних завдань: дати розгорнуту характеристику понять «електронне голосування» та «виборчий блокчейн»; проаналізувати відомі на сьогодні практики застосування цифрового голосування та виборчого блокчейну за кордоном; виявити позитивні та негативні сторони цих виборчих інновацій; діагностувати їх проблемні сторони та запропонувати способи їх вирішення.
Проаналізовано цифрові системи голосування у Швейцарії, США, Естонії, Канаді та інших державах. Виділено як позитивні, так і негативні сторони цифрових виборчих технологій; розглянуто можливість їх використання під час виборів різного рівня.
Робиться висновок, що використання цифрових систем голосування та технології виборчого блокчейну в Україні дозволить зробити вибори прозорішими, скоротить витрати на їх проведення та організацію, дозволить більш ефективно протистояти електоральному абсентеїзму та правопорушенням під час голосування та підрахунку голосів. Висловлюється низка пропозицій щодо вдосконалення правової бази для можливості застосування інтернет-голосування на президентських, парламентських та місцевих виборах у майбутньому
Публічна служба в умовах цифрової трансформації: завдання, функції та вектори розвитку
Get PDFTheoretical interpretations of the purpose, tasks and functions of the public service are considered, the contours of the scientific controversy regarding the concept of "public service" are determined, the peculiarities of the change in vectors of the development of the public service in the conditions of digital transformation are emphasized.
The formation of highly professional personnel of the civil service and service in local self-government bodies is one of the most priority directions of the modern personnel policy of the state. The key problem of the democratization of state power puts on the agenda the ability and ability of civil servants and local self-government officials to establish a large-scale dialogue in the "state-citizen" system. Hence the strategic importance of the state personnel policy in the formation of professional personnel of public authorities, capable of working effectively in the conditions of digital transformation of the economy, the formation of a legal democratic state, and the development of civil society.
The purpose of the article is to determine the tasks and functions of the civil service in the conditions of digital transformation of the entire public administration system in Ukraine
The strategic importance of the state personnel policy in the formation of the professional staff of public authorities is emphasized. It is concluded that in the conditions of digitalization, the public service is a political, organizational, managerial and social institution of the state, which provides a complex of relations between citizens and their communities and the state, while using power resources. The main aspects of the relevance of the problems of the state and power, principles, forms, mechanisms and means of activity of the state apparatus and public service in the digital society are determined.Розглядаються теоретичні інтерпретації мети, завдань та функцій публічної служби, визначаються контури наукової полеміки щодо поняття «публічна служба», підкреслюються особливості зміни векторів розвитку державної служби в умовах цифрової трансформації.
Формування високопрофесійного кадрового складу державної служби і служби в органах місцевого самоврядування є одним із найбільш пріоритетних напрямів сучасної кадрової політики держави. Ключова проблема демократизації державної влади висуває на порядок денний спроможність та вміння державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування налагодити широкомасштабний діалог у системі «держава – громадянин». Звідси – стратегічне значення державної кадрової політики у формуванні професійного кадрового складу органів публічної влади, здатного ефективно працювати в умовах цифрової трансформації економіки, формування правової демократичної держави та розбудови громадянського суспільства.
Метою статті є визначення завдань і функцій державної служби в умовах цифрових перетворень всієї системи публічного управління в Україні.
Наголошується на стратегічному значенні державної кадрової політики у формуванні професійного кадрового складу органів публічної влади. Робиться висновок про те, що в умовах цифровізації публічна служба є політичним, організаційно-управлінським та соціальним інститутом держави, який забезпечує комплекс відносин між громадянами та їх спільнотами та державою, використовуючи при цьому владні ресурси. Визначаються основні аспекти актуальності проблем держави і влади, принципів, форм, механізмів і засобів діяльності державного апарату та державної служби у цифровому суспільстві
Соціальне підприємництво як фактор розвитку соціальної роботи: міждисциплінарний та міжпрофесійний погляд
Get PDFThe article considers social entrepreneurship as a driver of social work innovative development, which provides for proper consideration of strength of social entrepreneurship in solving social problems, promoting social changes and innovations nationwide and regionwide, as well as locally. The article is particularly focused on expanding the boundaries of social work as a profession and the area of training specialists based on the similarity of the value-based and semantic characteristics of social entrepreneurship and social work. In particular, it discusses taking into account the ability of social entrepreneurship to ensure access of various categories of people, in particular those in challenging situations, to new opportunities and resources for remedying their situation. The opinion of the expediency of vectoring of social work and social policy in general to the theory of post-materialism and, accordingly, to the value of self-expression, which implies a decreased pull of the values of survival, is confirmed.
The article reveals the public management aspect of the institutionalization of social entrepreneurship in European countries (creation of organizational structures within various public authorities; strengthening their subjectivity in public services; strategic, conceptual documents on the development of social enterprises, social economy, civil society; legal status specification, development of their accreditation procedures; maintenance of public registers). The paper also supports the opinion on the importance of expanding the practice of adopting the policy documents on the regional and local development of social entrepreneurship in Ukraine, which will contribute to the new forms of business activity in the social sphere, the interaction of government, businesses, civil society, and to the strengthening of local democracy. In the article, further scientific research is associated with the substantiation of the ways to improve the organizational mechanisms of public administration in terms of promoting the innovation actors.У статті розглянуто соціальне підприємництво як фактор інноваційного розвитку соціальної роботи, що передбачає належне врахування можливостей соціального підприємництва у вирішенні соціальних проблем, здійснені соціальних змін та інновацій на національному, регіональному, місцевому рівнях. Особливу увагу приділено розширенню меж соціальної роботи як професії та напряму підготовки фахівців виходячи зі схожості ціннісно-смислових характеристик соціального підприємництва і соціальної роботи. Йдеться про здатність соціального підприємництва забезпечити доступ різних категорій осіб зокрема тих, які перебувають в складних життєвих обставинах, до нових можливостей, ресурсів покращення їхнього становища. Підтверджується думка доцільності більшого орієнтування соціальної роботи, соціальної політики загалом на теорію постматеріалізму та відповідно цінності самовираження, зменшення тяжіння до цінностей виживання.
Розкрито публічноуправлінський аспект інституціоналізації соціального підприємництва в європейських країнах (створення організаційних структур у складі різних органів публічної влади; підсилення їхньої суб’єктності у сфері публічних послуг; стратегічні, концептуальні документи з питань розвитку соціальних підприємств, соціальної економіки, громадянського суспільства; конкретизація правового статусу, розробка процедур акредитації; ведення публічних реєстрів). Обстоюється думка про важливість поширення практики прийняття програмних документів з питання розвитку соціального підприємництва на регіональному та місцевому рівнях в Україні, що сприятиме появі нових форм діяльності у соціальній сфері, взаємодії влади, бізнесу, громадянського суспільства, зміцненню місцевої демократії. Подальші наукові пошуки пов’язуються з обґрунтуванням засобів удосконалення організаційних механізмів публічного управління щодо сприяння діяльності акторів інноваційної поведінки
Європейські стандарти публічного управління взаємодією публічної влади та бізнесу
Get PDFBusiness plays a major role in the political life of modern Ukrainian society. This topic became especially relevant in connection with military aggression and the need to restore the country after the war. Future projects of reconstruction and growth are related to the activation of Ukraine's participation in globalization processes and the consideration of European standards and approaches to the interaction of government and business in public administration.
The article examines the concepts of state management of the interaction of power and business that are most common in Europe, including corporatism, pluralism, instrumentalism, etc. Based on them, an analysis of the peculiarities of the interaction between government and business in Ukraine was carried out. Various theoretical and methodological approaches to the study of business as a political actor are considered. Interest groups and pressure groups are types of protectionist groups that influence the actions of modern authorities, both in Europe and in Ukraine. Society consists of a large number of such interest groups and pressure groups, which represent all significant interests of the population and compete with each other for influence on state power. This competition takes place within the framework of intersectoral partnership, that is, a consensus has been reached regarding the basic foundations of the economic and political system and the acceptable level of conflict. In developed democracies, competition between groups and sectors of society ensures a state in which no group dominates and a balance of interests is maintained. This balance plays a decisive role for the stability of the existing social system.
The author concludes that of the concepts considered in the article, which analyze the interaction of government and business, the most acceptable for Ukrainian realities is liberal corporatism. Considering the state as a separate corporation, which has its own interests that are different from business structures and civil society and at the same time builds partnership relations with them, provides opportunities to analyze in more detail the organizational forms of interaction between government and business, the peculiarities of state management in this area, in addition, taking into account globalization trends that impose their limitations on this interaction.Бізнес відіграє велику роль у політичному житті сучасного українського суспільства. Ця тема набула особливої актуальності у зв’язку з військовою агресією і потребою відновлення країни після війни. Майбутні проекти реконструкції та зростання пов’язані з активізацією участі України в глобалізаційних процесах та врахуванням в публічному управлінні європейських стандартів та підходів до взаємодії влади та бізнесу.
У статті розглянуто найбільш поширені в Європі концепції державного управління взаємодією влади та бізнесу, зокрема корпоратизм, плюралізм, інструменталізм тощо. На їх основі проведено аналіз особливостей взаємодії влади та бізнесу в Україні. Розглядаються різні теоретико-методологічні підходи до вивчення бізнесу як політичного актора. Групи інтересів та групи тиску є різновидами протекціоністських груп, які впливають на дії сучасної влади, як в Європі, так і в Україні. Суспільство складається з великої кількості таких груп інтересів і груп тиску, які представляють всі значні інтереси населення і конкурують між собою за вплив на державну владу. Ця конкуренція проходить у рамках міжсекторального партнерства, тобто досягнутого консенсусу з приводу базових основ економічної і політичної системи та допустимого рівня конфлікту. У країнах розвиненої демократії конкуренція між групами та секторами суспільства забезпечує такий стан, при якому жодна з груп не домінує, і зберігається баланс інтересів. Цей баланс відіграє вирішальну роль для стабільності існуючої соціальної системи.
Автор робить висновок, що з розглянутих у статті концепцій, які аналізують взаємодію влади та бізнесу, найбільш прийнятним для українських реалій є ліберальний корпоратизм. Розгляд держави як окремої корпорації, яка має свої відмінні від бізнес-структур та громадянського суспільства інтереси і при цьому будує з ними партнерські відносини, надає можливості більш детально аналізувати організаційні форми взаємодії влади та бізнесу, особливості державного управління у цій сфері, до того ж враховуючи тенденції глобалізації, що накладають свої обмеження на цю взаємодію
Комфортне міське середовище мегаполісів: аспекти оцінювання
Get PDFThe relevance of the study is determined by the influence of the development of large urban agglomerations - megacities - on the well-being and quality of life in one country or another. The attractiveness of megacities from the standpoint of increasing urbanization, the concentration of investment resources and the accumulation of industrial, financial and business centers in them today is not unambiguously reflected in the well-being and comfort of human life. The conversion of the “wealth” accumulated by the metropolis into an attractive living environment is becoming an elusive problem that requires research into the main factors and parameters of comfortable urban living. The methodology presented in the paper for assessing megacities according to the formed parameters of the comfort of the urban environment makes it possible to identify areas for the necessary improvement, or the conversion of wealth into the quality of life.
The aim of the study is to determine the main approaches to assessing the comfort of the urban environment, based on the study of the factors of satisfaction with the quality of life and the competitiveness of megacities.
As a result of a comparative analysis, it was found that megacities can be divided into three groups according to the degree of success in converting investments into a positive perception and behavior of their residents.
It is concluded that the development of ideas about the comfort of the urban environment and its impact on the development of the metropolis will help to avoid strategic mistakes in building the capacity of management structures that are not significant and not comfortable for residents. The formation of a system of assessment indicators of a comfortable urban environment contributes to an increase in the efficiency of the use of investment resources of the metropolis. An assessment of the current level of comfort in the urban environment will make it possible to form a holistic view of the megacity's trajectory and adjust the priorities for future changes and improvements.Актуальність дослідження визначається впливом розвитку великих міських агломерацій - мегаполісів - на добробут та якість життя в тій чи іншій країні. Привабливість мегаполісів з позицій наростаючої урбанізації, концентрації інвестиційних ресурсів та акумулювання в них промислових, фінансових та ділових центрів сьогодні не однозначно відбивається на добробуті та комфортності проживання людини. Конвертація накопичених мегаполісом «багатств» у привабливе для проживання середовище стає важкою проблемою, що вимагає дослідження основних факторів та параметрів комфортного міського проживання. Представлена в роботі методика оцінки мегаполісів за параметрами комфортності міського середовища, що формуються, дозволяє виявити напрями необхідного поліпшення, або конвертації багатств у якість життя.
Метою дослідження є визначення основних підходів до оцінювання комфортності міського середовища на основі вивчення факторів задоволеності якістю життя та конкурентоспроможності мегаполісів.
В результаті порівняльного аналізу вдалося встановити, що мегаполіси можна розділити на три групи за ступенем успішності конвертації інвестицій у позитивне сприйняття та поведінку їх мешканців.
Робиться висновок, що розвиток уявлень про комфортність міського середовища та його вплив на розвиток мегаполісу дозволить уникнути стратегічних помилок у нарощуванні потенціалу не значимих та не комфортних для мешканців напрямків діяльності управлінських структур. Формування системи оціночних показників комфортного міського середовища сприяє підвищенню ефективності використання інвестиційних ресурсів мегаполісу.
Оцінка поточного рівня комфортності міського середовища дозволить цілісно сформувати уявлення про траєкторію руху мегаполісу та скоригувати пріоритети майбутніх змін та покращень
Актуальні питання нормативно-правового забезпечення електронного голосування в Україні
Get PDFDigitalization is recognized by the leadership of the Ukrainian state as a priority area of socio-political and economic development of the country. One of the topical issues of this process, in accordance with world trends, is the introduction of the latest digital technologies in the preparation, conduct and administration of elections, as one of the main tasks of modernization of the electoral process. The purpose of the study is to determine the main characteristics of the legal framework for the introduction of electronic voting during the expression of will of citizens in Ukraine, the conditions and directions of its improvement. The result is an analysis of the laws and regulations of Ukraine and the identification of shortcomings in legal approaches to e-voting based on a comparative analysis of the main components of the legal framework of countries that successfully use digital technologies during elections. One of the main conclusions of the study is the thesis that legal changes in the introduction of digital technologies in the electoral process and the introduction of electronic voting in Ukraine should last several electoral cycles and be constantly reviewed based on technical experiments (from pilot tests, pilot projects to full-scale digital technologies) in national elections).Цифровізація визнана керівництвом української держави пріоритетним напрямком суспільно-політичного та економічного розвитку країни. Одним з актуальних питань цього процесу, відповідно до світових тенденцій, є впровадження новітніх цифрових технологій під час підготовки, проведення та адміністрування виборів, як одне із основних завдань модернізації виборчого процесу. Метою дослідження є визначення основних характеристик нормативно-правової бази щодо впровадження електронного голосування під час волевиявлення громадян в України, умов та напрямків її вдосконалення. Результатом є аналіз законів та підзаконних актів України, визначення недоліків правових підходів до електронного голосування на основі порівняльного аналізу основних компонентів правової бази країн, що успішно використовують цифрові технології під час виборів. Одним із основних висновків дослідження є теза, що правові зміни з впровадження цифрових технологій у виборчий процес та запровадження електронного голосування в Україні мають тривати кілька електоральних циклів та постійно переглядатися, виходячи з результатів технічних експериментів (від пробних тестувань, пілотних проєктів до повномасштабних застосувань цифрових технологій на національних виборах)
Цифровізація у сфері імміграції кваліфікованих трудових ресурсів – запорука ефективного державного управління
Get PDFThe use of digital technologies, tools, platforms has covered literally all sectors and sectors of society, including the management of labor immigration. The International Organization of Migrants has recognized the effectiveness of the digitalization process as a way to combat illegal migration, increase mobility among migrants, but continues to focus on the protection and security of personal data, their constant systematic review, adaptation to new threats. The growth of online systems in government immigration systems shows a high potential for more streamlined immigration processes. Ukraine is becoming an active participant in the digitalization of Ukrainian society and public services and is involved in the introduction of digital technologies in the field of migration, in order to improve the quality of services in this area, improve migration management, especially in labor.
Використання цифрових технологій, інструментів, платформ охопило буквально всі галузі і сектори життєдіяльності суспільства, в тому числі й сферу управління імміграцією трудових ресурсів. Міжнародна Організація Мігрантів визнала ефективність процесу цифровізації, як способу протидії незаконній міграції, підвищення мобільності серед мігруючих осіб, однак продовжує головний акцент робити на захисті та безпеці персональних даних, їх постійного систематичного перегляду, адаптацію процесу цифровізації даних до нових загроз. Зростання онлайн-систем в імміграційних системах урядів показує високий потенціал до забезпечення більш впорядкованих імміграційних процесів загалом. Україна в рамках забезпечення програми «діджиталізації» (цифровізації) українського суспільства та публічних послуг стає активним учасником і долучається до впровадження цифрових технологій у сфері міграції, з метою покращення якості надання послуг у вказаній сфері, покращення процесів державного управління міграцією, особливо у трудовій сфері
Перспективні вектори цифрової трансформації публічного управління у сфері освіти
Get PDFToday, the technological process has set the task for the whole society of the task of digital transformation of social and economic life, as well as not bypassed and public administration The impact of the digital transformation on public administration is reflected in the change in the way we act and communicate with citizens in order to integrate the institutions of civil society and government. Today, our country is also taking important steps in the development of digital transformation, although we see that many public sector organizations today use a wide range of inherited outdated systems and technologies that require radical change. Therefore, we can say that the purpose of the study is to identify the main vectors of the digital transformation of public administration based on the study of basic documents and observation of the experience of other countries. The ongoing pandemic is pushing the education sector to use more and more digital technologies in education. Based on the existing problems, the Ministry of Education and Science has developed a draft Concept that defines the strategic directions of digital development and digital transformation of education and science.На сьогодні, технологічний процес поставив перед усім суспільством завдання цифрової трансформації соціального та економічного життя, а також не обійшло стороною і публічне управління. Вплив цифрової трансформації на органи публічного управління відображаються у зміні способу дій та спілкування з громадянами з метою інтеграції інститутів громадянського суспільства і влади. Наша країна у вирі сьогодення також робить важливі кроки у розвитку цифрової трансформації, хоча ми бачимо , що на сьогодні ще багато організацій державного сектора використовують широкий спектр успадкованих застарілих систем і технологій, які вимагають докорінних змін. Тому можемо сказати , що метою дослідження є виокремити основні вектори цифрової трансформації публічного управління на основі вивчення основних документів та спостереження досвіду інших країн. Пандемія, яка ще триває, підштовхує сферу освіти до того, щоб застосовувати в навчанні все більше цифрових технологій. Спираючись на існуючі проблеми, міністерство освіти і науки розробили проєкт Концепції, який визначає стратегічні напрями цифрового розвитку та цифрової трансформації освіти і науки
Міжнародні стандарти імплементації автономії закладів вищої освіти
Get PDFThe article analyzes the main international regulations aimed at implementing the autonomy of higher education institutions. It is noted that the planned creation of a single European higher education area and increase the prestige of the European higher education system in the world will be fully implemented. It is emphasized that the final result is planned to be achieved by solving the following tasks: adoption of the system of scientific degrees; organization of higher education in two cycles; establishment of a single system of credit units; increasing mobility, autonomy and ensuring academic freedom for students and teachers; development of European cooperation in the field of quality assurance of education; preservation of cultural and linguistic diversity, originality of national higher education systems and autonomy of higher education institutions. The main principles of functioning of universities are singled out, which include: university autonomy, which performs the function of understanding reality in order to spread culture through teaching and research; university independence from economic, political and ideological power; a significant link between research and teaching; achieving compliance with the needs of society and the economy; freedom of research, teaching, learning; fulfillment of the mission subject to compliance with the requirements of mutual will: universities and authorities; rejection of intolerance and at the same time maintaining dialogue, the formation of universities as a meeting place for teachers who are able to transfer their knowledge, as well as students who are motivated to learn them; preservation and transmission of the values of European humanism; realization of the main tasks in the context of achieving general knowledge beyond geographical and political borders, mutual knowledge and interaction of cultures.В статье проведен анализ основных международных нормативно-правовых актов, направленных на реализацию автономии высших учебных заведений. Отмечено, что запланировано создание единого европейского пространства высшего образования и повышение престижа европейской системы высшего образования в мире будет в целом реализовано. Отмечено, что конечный результат планируется достичь за счет решения следующих задач: принятие системы научных степеней; организация высшего образования из двух циклов; установление единой системы зачетных единиц; повышение мобильности, автономности и обеспечения академической свободы для студентов и преподавателей; развитие европейского сотрудничества в сфере обеспечения качества образования; сохранение культурного и языкового разнообразия, своеобразия национальных систем высшего образования и автономии высших учебных заведений. Выделены главные принципы функционирования университетов, к которым отнесены: университетская автономия, выполняющая функцию осмысления действительности с целью распространения культуры через преподавание и научные исследования; университетская независимость от экономической, политической и идеологической власти; связь научных исследований и преподавания; исследования с помощью этого соответствия в потребностях общества и экономики; свобода исследований, обучения, преподавания; выполнение миссии при условии соблюдения требований взаимной воли: университетов и власти; отказ от нетерпимости и вместе с этим поддержание диалога, становление университетов как места взаимоотношений преподавателей, способных к передаче своих знаний, а также студентов, мотивированых к их усвоению; сохранение и передача ценностей европейского гуманизма; реализация главных задач в контексте достижения общих знаний вне географических и политических границ, взаимное познание и взаимодействие культур.У статті проведено аналіз основних міжнародних нормативно-правових актів спрямованих на реалізацію автономії закладів вищої освіти. Зазначено, що заплановане створення єдиного європейського простору вищої освіти та підвищення престижу європейської системи вищої освіти у світі буде в цілому реалізоване. Наголошено, що кінцевий результат планується досягти за рахунок вирішення таких завдань: ухвалення системи наукових ступенів; організація вищої освіти з двох циклів; установлення єдиної системи залікових одиниць; підвищення мобільності, автономності та забезпечення академічної свободи для студентів і викладачів; розвиток європейського співробітництва у сфері забезпечення якості освіти; збереження культурної та мовної різноманітності, своєрідності національних систем вищої освіти та автономії закладів вищої освіти. Виділено головні принципі функціонування університетів, до яких віднесено: університетську автономність, що виконує функцію осмислення дійсності з метою поширення культури через викладання та наукові дослідження; університетську незалежність від економічної, політичної та ідеологічної влади; суттєвий зв’язок наукових досліджень та викладання; досягнення за допомогою цього відповідності у потребах суспільства та економіки; свобода досліджень, навчання, викладання; виконання місії за умови дотримання вимог взаємної волі: університетів та влади; відмова від нетерпимості й разом з цим підтримання діалогу, становлення університетів як місця зустрічі викладачів, що здатні до передачі своїх знань, а також студентів, що мотивовані до їх засвоєння; збереження та передача цінностей європейського гуманізму; реалізація головних завдань у контексті досягнення загальних знань поза географічними та політичними межами, взаємне пізнання та взаємодія культу
Ключові принципи забезпечення транспарентності в діяльності органів місцевого самоврядування
Get PDFThe article considers the key principles of ensuring the implementation of transparency in the activities of local governments. Transparency as a tool of good governance allows implementing the right of the public for participation in the decision-making process during the formation of regional and state policy via access to public information through open dialogue and partnership. The analysis of such important principles of transparency as: transparency, participation, accountability and ethical principles of local self-government are key aspects of democratic governance in public authorities and are considered to be one of the important achievements of reforms in recent years in Ukraine. Emphasis has been placed on the substantiation of the expediency of local democracy usage mechanisms in the activities of public authorities. The readiness of Ukrainian society to use the mechanisms of local democracy is quite low. The low level of readiness of Ukrainian civil society to make decisions jointly and to solve local problems indicates the distrust to governmental officials, lack of open communication and reluctance of citizens to take responsibility. In this context, the formation and development of civic competence is a necessary condition for the implementation of the public participation in the decision-making process. Forms of public participation such as partnership, delegation of authority to address pressing issues and public governance are examples of real participation in community life. The analysis of the research of transparency principle helps to identify key areas and mechanisms for improving governance at the local level and for the cooperation between government and the community.В статье рассматриваются ключевые принципы обеспечения реализации транспарентности в деятельности органов местного самоуправления. Транспарентность как инструмент хорошего управления позволяет обеспечить реализацию прав на участие общественности в процессе принятия решений в формировании региональной и государственной политики путем доступа к публичной информации через открытый диалог и партнерство. Анализ таких важных принципов транспарентности, как: прозрачность, участие, подотчетность, этические принципы деятельности органов местного самоуправления являются ключевыми аспектами демократического управления в деятельности органов публичной власти и рассматривается как одно из важных достижений реформ, проводимых последние годы в Украине. Акцентировано внимание на обосновании целесообразности использования механизмов местной демократии в деятельности органов публичной власти. Готовность украинского общества использовать механизмы местной демократии находится на достаточно низком уровне. Низкий показатель готовности украинского гражданского общества к совместному принятию решений и решения местных проблем говорит о недоверии к представителям власти, отсутствие открытых коммуникаций и нежелание граждан брать на себя ответственность. В этом контексте формирование и развитие гражданской компетентности - необходимое условие реализации процесса участия общественности в процессе принятия решений. Такие формы участия общественности как партнерство, делегирование полномочий по решению актуальных вопросов, общественное управление - примеры реального участия общества в общественной жизни.Анализ исследования обеспечения принципа транспарентности способствует определению ключевых направлений и механизмов совершенствования управления на местном уровне и взаимодействия между властью и обществом.У статті розглядаються ключові принципи забезпечення реалізації транспарентності в діяльності органів місцевого самоврядування. Транспарентність як інструмент доброго врядування дозволяє забезпечити реалізацію прав на участь громадськості в процесі прийняття рішень у формуванні регіональної та державної політики шляхом доступу до публічної інформації через відкритий діалог та партнерство. Аналіз таких важливих принципів транспарентності, як: прозорість, участь, підзвітність, етичні принципи діяльності органів місцевого самоврядування є ключовими аспектами демократичного управління в діяльності органів публічної влади та розглядається як одне з важливих досягнень реформ, що проводяться останні роки в Україні. Акцентовано увагу на обґрунтуванні доцільності використання механізмів місцевої демократії в діяльності органів публічної влади. Готовність українського суспільства використовувати механізми місцевої демократії знаходиться на достатньо низькому рівні. Низький показник готовності українського громадянського суспільства до спільного прийняття рішень та розв’язання місцевих проблем говорить про недовіру до представників влади, відсутність відкритих комунікацій та небажання громадян брати на себе відповідальність. У цьому контексті формування та розвиток громадянської компетентності – необхідна умова реалізації процесу участі громадськості у процесі прийняття рішень. Такі форми участі громадськості як партнерство, делегування повноважень щодо розв’язання актуальних питань, громадське керування – приклади реальної участі громади в суспільному житті.Аналіз дослідження забезпечення принципу транспарентності сприяє визначенню ключових напрямів та механізмів удосконалення управління на місцевому рівні та взаємодії між владою і громадою