Public Administration Aspects (E-Journal) / Аспекти публічного управління
Not a member yet
906 research outputs found
Sort by
Сучасний стан організаційно-правового та кадрового забезпечення діяльності місцевих судів в умовах європеїзації системи судового адміністрування в Україні
The article is devoted to the analysis and studying of the current state of organizational, legal, and staff support of local courts as the main link of the justice system in the context of the Europeanization of the judicial administration system in Ukraine. The article analyzes the regulatory framework that is of key importance for the judicial system of Ukraine, in particular, the provisions of the Laws of Ukraine “On Ratification of the Association Agreement between Ukraine, on one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community, and their Member States, on the other hand, “On the Judicial System of Ukraine”, “On the Judicial System and the Status of Judges”, “On Civil Service” and other legislative acts.
It is substantiated that judicial administration has its own inherent specificity, which does not allow applying general approaches and methods to it. The national experience of the formation and development of judicial administration, and its transformation within the framework of previously conducted judicial reforms are summarized. Priority directions for improving the organizational, legal, and staff support of local courts in the context of the Europeanization of the judicial administration system in Ukraine are identified and a number of solutions are proposed aimed at transition to intra-system judicial management to solve key problems that exist within the modern judicial system, guaranteeing the autonomy and independence of the judiciary in Ukraine; improving legislation on the implementation of judicial reform, harmonization of national legislation with the legislation of the European Union, increasing the effectiveness of the organization of the judiciary and institutions of justice, strengthening public trust in them and forming their positive image, authority capable of ensuring the establishment of the law supremacy which, along with democracy, respect for human rights and fundamental freedoms, is the most important European value.Стаття присвячена аналізу та вивченню сучасного стану організаційно-правового та кадрового забезпечення діяльності місцевих судів, як основної ланки системи правосуддя, в умовах європеїзації системи судового адміністрування в Україні. У статті проаналізовано нормативно-правове поле, що має ключове значення для судової системи України, зокрема, досліджено положення Законів України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», «Про судоустрій України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу» та інших актів законодавства. Обґрунтовано, що судове адміністрування має свою невід’ємну специфіку, яка не дозволяє застосовувати до нього загальні підходи та методи.
Узагальнено вітчизняний досвід становлення та розвитку судового адміністрування, його трансформації у рамках вже проведених раніше судових реформ. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення організаційно-правового та кадрового забезпечення місцевих судів в умовах європеїзації системи судового адміністрування в Україні та запропоновано низку рішень, що спрямовані на: здійснення переходу до внутрішньо-системного судового управління задля вирішення ключових проблем, що існують всередині сучасної судової системи, гарантування самостійності і незалежності судової гілки влади в Україні; вдосконалення законодавства щодо впровадження судової реформи, гармонізацію національного законодавства із законодавством Європейського Союзу, підвищення ефективності організації судової влади та інститутів правосуддя, зміцнення довіри до них суспільства та формування їх позитивного іміджу, авторитету, здатного забезпечити утвердження верховенства права, що наряду із демократією, повагою до прав людини і основоположних свобод, є найголовнішою європейською цінністю
Інституціоналізація місцевого референдуму в умовах демократизації публічного управління
In this study we have theoretically approached the institution of the local referendum. The article considers the content and features of the institution of the local referendum which is a priority form of direct democracy at the local level. The formalization of the local referendum has been investigated.
The normative legal acts of the Council of Europe, which were adopted from 1993 to 2021, was analyzed. The main provisions of these acts are studied in connection with the use of a local referendum as a tool for the direct participation of citizens in resolving issues of local importance. It give responsibility on all inhabits of local communities and it promotes to the democratic resolution of disputes and conflicts, also local autonomy and sense of local community strengthens.
Special attention was paid to the analysis of legal acts and the opinion of scientists regarding the essence of the local referendum and the main characteristics are considered. The main approaches and specific features are highlighted and the content of the institution of the local referendum was revealed. The special sign of the local referendum were described with particular attention. It allowed us to do conclusions. The local referendum can be considered as an instrument (means), a method and a form of direct participation of citizens in the local referendum procedure. The specific features of the local referendum differ from other forms of direct democracy when used at the local government level.
A general conclusion is made concerning the institutionalization of the local referendum in the legislation or legalization at the local level in Ukraine. This will allow to consolidate and formalize local referendum relations as a result of the regulation of the process of its organization and hold. The conclusions also relate to the fact that the development of a local referendum in Ukraine is connected with its formation as a stable and sustainable institution, as well as the process of its adaptation to the European principles of referendum democracy. The legalization of the institution of the local referendum in Ukraine should imagine its autonomy and priority among other institutions of direct democracy.У статті розглянуто особливості інституту місцевого референдуму як пріоритетної форми безпосередньої демократії на локальному рівні, а також питання його формалізації. Аналіз нормативно-правових джерел Ради Європи 1993-2021 рр., в яких уміщено основні положення стосовно місцевого референдуму у якості інструменту прямої участі громадян, засвідчив те, що використання цього інституту покладає відповідальність на всіх мешканців громад і сприяє демократичному вирішенню конфліктних ситуацій, а також зміцненню місцевої автономії шляхом формування почуття належності індивіда до локальної спільноти.
Узагальнено дефініції нормативно-правових актів і думки науковців стосовно визначення сутності місцевого референдуму, а також його головні характеристики. Виокремлено три основні підходи, які в сукупності найбільш повно розкривають зміст інституту місцевого референдуму, а також виділено його специфічні ознаки. Приділено увагу особливостям місцевого референдуму як інструменту (засобу), способу та форми безпосередньої участі громадян у місцевій референдній процедурі, а також визначено його специфіку порівняно з іншими формами прямої демократії, що використовуються під час реалізації права громадян на місцеве самоврядування.
Досліджено аспекти, що стосуються інституціоналізації місцевого референдуму у законодавстві або легалізації місцевою владою в Україні як процесу, внаслідок якого формалізуються місцеві референдні відносини шляхом регламентації його організації та проведення. Зроблено висновок про те, що подальший розвиток місцевого референдуму в Україні пов’язаний з його формуванням як стабільного і сталого інституту, адаптацією до європейських принципів референдної демократії, а також юридичною легалізацією, що має відобразити його автономність й пріоритет стосовно інших форм та інструментів безпосередньої демократії
Фактори муніципального управління міським середовищем: температурний та вітровий комфорт
Digital transformation is changing, among other things, the attitude towards municipal management of human living environment in different types of settlements. The importance of urban open spaces and their effective parameters for the formation of municipal policy regarding the creation of a comfortable urban environment, in particular, the promotion of increased visits by city residents to open spaces, are considered. In recent years, the poor quality of outdoor environments has caused a low level of people's visitation in these places and, as a result, an increase in various problems in human life. One of the determining factors affecting the quality of the environment is the provision of human comfort. There are many such parameters of a comfortable environment, and among them attention is focused on temperature and wind comfort.
The purpose of this work is to determine the capabilities of municipal management bodies to influence the creation of temperature and wind comfort in cities. Consideration of these factors will make it possible to form certain criteria for making decisions on improving the comfortable environment in cities and improving the quality of life of their residents.
Various aspects of creating wind and temperature comfort in urban open spaces are considered, thanks to which it is possible to return people to urban spaces of social communication. Some conceptual frameworks for the design of urban spaces are proposed, taking into account the provision of wind and temperature comfort.
Conclusions. Creating a comfort zone for city dwellers in open spaces is a challenge for designers and architects who deal with this issue. But it is no less important for the heads of local self-government bodies, who determine programs and plans for the development of the city. It is necessary to understand the important role of open spaces for the development of a comfortable environment and the development of the city. A successful open space is a place that invites people to come together and interact with each other, enhancing social solidarity and local identity.Цифрова трансформація змінює, окрім іншого, й ставлення до муніципального управління середовищем життя людині у різного типу поселеннях. Розглядається важливість міських відкритих просторів та їх ефективні параметри для формування муніципальної політики щодо створення комфортного міського середовища, зокрема сприяння підвищенню відвідуваності жителями міст відкритих просторів. В останні роки погана якість зовнішніх середовищ спричинила низький рівень відвідуваності людей у цих місцях і, як наслідок, збільшення різних проблем у житті людини. Одним із визначальних факторів, що впливають на якість навколишнього середовища, є забезпечення комфорту людини. Таких параметрів комфортного середовища багато і з поміж них зосереджено увагу на температурному та вітровому комфорті.
Метою цієї роботи є визначення можливостей органів муніципального управління щодо впливу на створення температурного та вітрового комфорту у містах. Розгляд цих факторів дозволить сформувати певні критерії для прийняття рішень щодо покращення комфортного середовища у містах та підвищення якості життя їх жителів.
Розглянуто різні аспекти створення вітрового та температурного комфорту на міських відкритих просторах, завдяки чому можливо повернути людей у міські простори соціального спілкування. Запропоновано деякі концептуальні рамки для проектування міських просторів з урахуванням забезпечення вітрового та температурного комфорту.
Висновки. Створення зони комфорту для жителів міст у відкритих просторах є викликом для дизайнерів та архітекторів, які займаються цим питанням. Але не менш важливо це і для керівників органів місцевого самоврядування, які визначають програми та плани розвитку міста. Потрібне розуміння важливої ролі відкритих просторів для розвитку комфортного середовища і розвитку міста. Успішний відкритий простір – це місце, що запрошує людей збиратися разом і взаємодіяти один з одним, підвищувати соціальну солідарність та місцеву ідентичність
Реалізація механізмів взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства: виклики та перспективи
In the article, the author reveals an important condition for the success of public administration - it is the active participation of civil society in all aspects of the social and socio-political life of the state, which has a positive impact on the successful development of public democracy, reducing the level of such socially negative phenomena as corruption, poverty, intolerance, extremism.
According to the author of the article, active cooperation between the public and the authorities helps to build an open democratic society in which people will trust each other and solve social problems through joint efforts.
The purpose of the article is to analyze the implementation of the mechanisms of interaction between state authorities and civil society institutions in the context of modern global threats, including the war in Ukraine.
The issue of interaction between public authorities and civil society institutions has been one of the key issues of society throughout the entire period of its existence. The legitimacy of state power, its content and the stability of state administration depend on such interaction. The development of the Ukrainian state is characterized by the modernization of all social institutions included in the process of democratic transformations. However, these changes are not being implemented easily and even hellishly, because they are accompanied by a struggle against an external enemy - the Russian Federation, which on February 24, 2022 carried out an insidious attack on Ukraine, which unleashed a full-scale war on the territory of our state, occupying and annexing parts of the Donetsk and Lugansk regions in 2014 . At the same time, the resistance demonstrated by the Ukrainian society to the aggressor has been united around itself by all the democratic countries of the world, and this fact underlines the invariability of Ukraine's course towards democracy, membership in the EU and NATO, which actively supports civil society. These modernization processes in the development of Ukraine are facilitated by innovative mechanisms of interaction between the authorities and society, which provide for new forms of public activity in the fight against corruption, the growth of volunteer activities, the operation of the principles of transparency in state authorities and local self-government from the national to local levels.В статті автор розкриває важливу умову успіху публічного управління – це активна участь громадянського суспільства в усіх аспектах суспільно-політичного життя держави, що позитивно впливає на успішний розвиток суспільної демократії, зниження рівня таких соціально негативних явищ, як корупція, бідність, нетерпимість, екстремізм.
На думку автора статті, активна співпраця громадськості та влади допомагає побудувати відкрите демократичне суспільство, в якому люди будуть довірятимуть одне одному і спільними зусиллями вирішувати соціальні проблеми.
Метою статті є аналіз сучасного стану реалізації механізмів взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства в умовах сучасних глобальних викликів та загроз, серед яких війна в Україні.
Питання взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства є одним з ключових питань суспільства упродовж всього його періоду існування. Від такої взаємодії залежить легітимність державної влади, її зміст та стабільність державного управління. Розвиток Української держави характеризується модернізацією всіх соціальних інститутів, що включені в процес демократичних перетворень. Однак ці зміни здійснюються нелегко та навіть пекельно, адже вони супроводжуються боротьбою із зовнішнім ворогом – Російською Федерацією, яка здійснила 24 лютого 2022 р. підступний напад на Україну, розв’язала повномасштабну війну на території нашої держави, окупувавши й анексувавши у 2014 році Крим та частини Донецької й Луганської областей. Разом із тим спротив, що демонструє українське суспільство агресору, солідаризували навколо себе всі демократичні країни світу, і цей факт підкреслює незмінність курсу України на демократію, членство в ЄС та НАТО, яке громадянське суспільство активно підтримує. Зазначеним модернізаційним процесам розвитку України сприяють інноваційні механізми взаємодії влади та суспільства, які передбачають нові форми громадської активності в боротьбі з корупцією, зростання волонтерської діяльності, дію принципів транспарентності в органах державної влади та місцевого самоврядування від національного до місцевого рівнів
Концептуальні підходи до формування інформаційних механізмів запобігання та розв’язання міжнаціональних конфліктів
The purpose of the article is to define conceptual approaches to the formation of information mechanisms for the prevention and resolution of international conflicts. The study of problems related to information mechanisms has a significant potential for understanding: the nature of their occurrence, dynamics, development of methods, measures, means and technologies for combating international conflicts in Ukraine. Taking into account the prospects for the development components of the information and communication space helps to increase the effectiveness of the mechanisms for public policy making for countering international conflicts. This will contribute to ensuring national unity, sustainable peace, harmony and mutual understanding between different ethnic groups. The insufficiency of aspect consideration in relation to information interaction substantiated. This can lead to increased tensions, conflicts and distancing of different national groups from cooperation and mutual understanding. Conceptual approaches to understanding information mechanisms analyzed. The approaches based on the use of various theories, concepts and models. Such as theories of media, communication, mass information, political communication, communication in conflicts, etc. These approaches make it possible to determine the main components of information mechanisms: «agenda», «narratives», «content», «context» and «rhetoric». It is also the dynamics and interaction of elements: sources, distributors, receivers, messages, distribution channels, means of communication and target audiences. The main approaches to the formation of information mechanisms for the prevention and resolution of inter-ethnic conflicts in Ukraine defined, namely: instrumental, communicative, suggestive, managerial, constructivist, psychological, value and systemic. The use of various information mechanisms has its advantages and disadvantages. Therefore, in further scientific research on countering inter-ethnic conflicts, we suggest using all the approaches defined in the article.Метою статті є визначення концептуальних підходів до формування інформаційних механізмів запобігання та розв’язання міжнаціональних конфліктів. Доведено, що дослідження проблематики використання інформаційних механізмів має значний потенціал для розуміння природи їх виникнення, динаміки розвитку та розробки відповідних методів, заходів, інструментів та технологій протидії міжнаціональним конфліктам в Україні. Урахування перспектив розвитку всіх складових інформаційно-комунікативного простору сприяє підвищенню ефективності механізмів вироблення державної політики протидії міжнаціональним конфліктам, спрямованої на забезпечення національної єдності, стійкого миру, встановлення гармонії та взаєморозуміння між різними етнічними групами. Обґрунтовано, що недостатнє урахування всіх аспектів інформаційної взаємодії може призвести до посилення напруженості, конфліктів та віддалення різних національних груп від співпраці та взаєморозуміння. Проаналізовано концептуальні підходи до розуміння інформаційних механізмів, які базуються на використанні різноманітних теорій, концепцій та моделей, таких як теорії медіа, комунікації, масової інформації, політичної комунікації, комунікації в конфліктах тощо. Зазначені підходи дозволяють визначити основні складові інформаційних механізмів, такі як «порядок денний», «наративи», «контент», «контекст» та «риторика», а також динаміку та взаємодію таких елементів як джерела, передавачі, отримувачі, меседжі, канали поширення, засоби комунікації та цільові аудиторії використання. Визначено основні підходи щодо формування інформаційних механізмів у сфері запобігання та розв'язання міжнаціональних конфліктів в Україні, а саме: інструментальний, комунікативний, сугестивний, управлінський, конструктивістський, психологічний, ціннісний та системний. Виявлено, що використання різних інформаційних механізмів має свої переваги та недоліки, а тому у подальших наукових дослідженнях щодо їх протидії міжнаціональним конфліктам пропонуємо використовувати всі визначені у статті підходи
Модернізація публічного управління в Україні в умовах війни та в поствоєнний період у контексті європейських цінностей
The article examines the problems and ways of modernizing public administration in Ukraine during the war and the postwar period in the context of European values. The concept of "modernization of public administration" is defined. The article describes the political and economic situation after Russia's full-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022. The author analyzes the main directions of restructuring the public administration and economy of Ukraine during the war and in the post-war period for its further development and accession to the EU as a full member. Special attention is paid to the issues of external support for Ukraine, including financial, economic, military, political and diplomatic support provided by more than 50 countries, including: The United States, the United Kingdom, France, Germany, Japan, Canada, Poland, and other countries that fully support the territorial integrity, freedom, and independence of our country and the Ukrainian people. It is substantiated that the development and reconstruction of the national economy in wartime and the post-war period requires a clear state strategy, where success depends on the systematic nature of the state economic policy and its focus on specific indicators of qualitative changes. It was found that Ukraine has not yet been able to achieve real changes in the value orientations of society. The author establishes that among the main determinants of the development of Ukrainian society, an important place is occupied by European values, the focus on building a legal, democratic, human-centered society with the priority of human rights and freedoms. The study of the dynamics of values allowed us to formulate the following seven main trends: the urgent need to promote positive value transformation of society by state organizations; prevalence of situational values over strategic ones; rather slow life cycle of value transformation - uneven sensitivity of different age groups to it; negative impact of individualization on the processes that should be managed through public administration; positive trends in the gradual change of value orientations and their approximation to European values. In order to modernize public administration during the war and in the post-war period, it is proposed to amend the Strategy for Reforming Public Administration of Ukraine for 2022-2025 and a number of other regulatory acts and to develop the Concept for Forming the System of Values of Ukrainian Society in the Context of its Transformation and Europeanization, and Entry into the European Administrative Area.У статті досліджено проблеми та шляхи модернізації публічного управління в Україні в умовах війни та в поствоєнний період у контексті європейських цінностей. Визначено поняття «модернізація публічного управління». Дано характеристику політичної та економічної ситуації після повномасштабного вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року. Проаналізовано основні напрямки перебудови державного управління та економіки України під час війни та в поствоєнний період задля подальшого її розвитку та входження в ЄС як повноправного члена. Окрему увагу приділено питанням зовнішньої підтримки України, зокрема фінансової, економічної, військової та політико-дипломатичної підтримки, яку надали понад 50 країн світу, зокрема: США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія, Канада, Польща, інші країни, які повністю підтримують територіальну цілісність, свободу та незалежність нашої держави та українського народу. Обгрунтовано, що розвиток та відбудова національної економіки в умовах воєнного часу та поствоєнний період потребує чіткої державної стратегії, де успіх залежить від системності державної економічної політики та її націленості на конкретні показники якісних змін. Виявлено, що Україна поки що не змогла досягти реальних зрушень ціннісних орієнтацій суспільства. Встановлено, що серед основних детермінант розвитку українського суспільства важливе місце займають європейські цінності, спрямованість на побудову правового, демократичного, людиноцентричного суспільства з пріоритетом прав та свобод людини. Дослідження динаміки цінностей дозволило сформулювати сім наступних головних трендів: нагальна необхідність сприяння позитивній ціннісній трансформації суспільства з боку державних організацій; перевага ситуативних цінностей над стратегічними; достатньо повільний життєвий цикл трансформації цінностей – нерівномірна чутливість до нього різних вікових груп; негативний вплив індивідуалізації на процеси, що мають бути керованими через публічне управління; позитивні тренди щодо поступової зміни ціннісних орієнтирів і наближення їх до європейських зразків; ризик непослідовності у дотриманні системи цінностей та сталості такої системи; нагальна необхідність сприяння позитивній ціннісній трансформації суспільства з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування. З метою модернізації публічного управління в умовах війни та в поствоєнний період запропоновано внести зміни до Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки, низки інших нормативно-правових актів та розробити Концепцію формування системи цінностей українського суспільства в умовах його трансформації та європеїзації, входження до європейського адміністративного простору
Самоменеджмент в контексті розвитку професійної кар’єри державних службовців
В статті автором розкриваються важливі аспекти сучасної парадигми розвитку державного управління, яке вимагає нових підходів до вирішення проблем професіоналізації державної служби. Важливе значення автор приділяє питанню ефективного управління кар’єрним розвитком державних службовців. Адже для сучасної України, яка перебуває в умовах воєнного стану внаслідок широкомасштабної війни Росії на території України, ця проблема набуває особливого значення в перспективі отримання статусу країни-кандидата на членство в ЄС.
За останні роки докорінно змінилися уявлення про кар’єру, зокрема вона сприймається як можливість усвідомити власний професійний розвиток, використати особистісні резерви (потенціали) для реального усвідомлення власних здібностей. На думку автора, саме в процесі професійного розвитку державних службовців актуалізується питання формування навичок планування кар’єри, що реалізується у визначенні цілей кар’єрного розвитку та шляхів їх досягнення.
Автор актуалізує увагу вчених на розвитку професійної кар’єри, які називають дії працівників для реалізації свого плану – це планування та управління кар'єрним розвитком, що приносить ряд переваг як самому чиновнику, так і організації, в якій він працює.
Автор підкреслює, що у професійній діяльності державних службовців особливого значення набуває проблема забезпечення взаємодії професійної та внутрішньоорганізаційної кар’єри. Ця взаємодія вимагає виконання ряду завдань: досягнення взаємозалежності цілей державної установи/організації та окремого державного службовця; забезпечення орієнтації планування кар’єри на конкретного державного службовця з метою врахування його особистих потреб; забезпечення прозорості процесу управління кар’єрою; створення чітких критеріїв професійного розвитку; експертиза професійного потенціалу державних службовців тощо.In the article, the author reveals important aspects of the modern paradigm of the development of public administration, which requires new approaches to solving the problems of professionalization of the public service. The author attaches great importance to the issue of effective career development management of civil servants. After all, for modern Ukraine, which is under martial law as a result of Russia's large-scale war on the territory of Ukraine, this problem takes on special importance in the perspective of obtaining the status of a candidate country for EU membership.
In recent years, ideas about career have changed fundamentally, in particular, it is perceived as an opportunity to realize one's own professional development, to use personal reserves (potentials) for real awareness of one's abilities. According to the author, it is in the process of professional development of civil servants that the issue of career planning skills formation is actualized, which is implemented in determining career development goals and ways to achieve them.
The author actualizes the attention of scientists on professional career development, they refer the actions of employees to implement their plan as a planning and management of career development, which brings a number of advantages to both the official himself and the organization in which he works.
The author emphasizes that the problem of ensuring the interaction of professional and intra-organizational careers is of particular importance in the professional activity of civil servants. This interaction requires the fulfillment of a number of tasks: achieving the interdependence of the goals of a state institution/organization and an individual civil servant; ensuring orientation of career planning to a specific civil servant in order to take into account his personal needs; ensuring the transparency of the career management process; creation of clear criteria for professional development; examination of the professional potential of civil servants, etc
Повноваження засновників закладів середньої освіти в Україні: публічно-управлінський аспект
In the article, the authors define the main powers of local self-government bodies of the basic level in the field of education to ensure the management of secondary, preschool and out-of-school education. Local governments, according to the authors, should provide the appropriate infrastructure and staffing capacity, which are the minimum guarantees for the provision of quality educational services.
From the beginning of the creation of territorial communities (TC), it was not clear what functions would be transferred to local authorities in terms of managing education, culture and the social sphere. Then the created communities decided to create departments (managements) of education under the executive committees in order to be able to develop their own network of educational institutions and engage in their development. The new Law of Ukraine "On Education", which came into force in September 2017, created a legal basis for the transformation of the education system.
According to the legislation (Article 66 of the Law of Ukraine), the powers of local self-government bodies at three levels of the administrative-territorial structure, including the TG, are defined, which are mainly in the field of education to perform the functions of the founder of an educational institution. The main tasks of the founder of an educational institution are: planning and providing a network of institutions of preschool, general secondary and extracurricular education; planning and ensuring the development of a network of specialized secondary education institutions of an academic direction (local councils with a population of less than 50 thousand in agreement with the regional council); the right to establish, reorganize and liquidate educational institutions; fix the territory of service; ensure the transportation of applicants for education and teaching staff to educational institutions (if necessary); ensuring transparency and information openness of educational institutions.
Thus, the article reveals the problems associated with the expansion of the powers of local authorities and trends in the management capacity of newly created communities, which today are not sufficiently effective.Визначені основні повноваженнями органів місцевого самоврядування базового рівня у сфері освіти щодо забезпечення управління закладами середньої, дошкільної та позашкільної освіти. Органи місцевого самоврядування, на думку авторів, мають забезпечувати відповідну інфраструктуру та кадрову спроможність, що є мінімальними запоруками надання якісних освітніх послуг.
Від початку створення територіальних громад (ТГ) було не зрозуміло, які функції будуть передані місцевим органам вдади в частині управління освітою, культурою та соціальною сферою. Тоді новостворені громади вирішили створювати відділи (управління) освітою при виконавчих комітетах для того, щоб мати можливість розбудовувати власну мережу закладів освіти та займатися їх розвитком. Новий Закон України «Про освіту», вступивши в силу у вересні 2017 року, створив юридичне підґрунтя для трансформації системи освіти.
Відповідно до законодавства (ст. 66 Закону України) визначено повноваження органів місцевого самоврядування на трьох рівнях адміністративно-територіального устрою, у тому числі ТГ, які здебільшого полягають у сфері освіти щодо виконання функцій засновника закладу освіти. Основними завданнями засновника закладу освіти є: планування та забезпечення мережі закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти; планування та забезпечення розвитку мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування (місцеві ради із населенням менше 50-ти тис. за погодженням з обласною радою); право засновувати, реорганізовувати та ліквідувати заклади освіти; закріплювати територію обслуговування; забезпечувати підвезення здобувачів освіти та педагогічних працівників до закладів освіти (у разі потреби); забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладів освіти.
Таким чином, в статті розкриваються проблеми, які пов’язані з розшириненням повноважень місцевої влади, та тенденціями управлінської спроможності новостворених громад, які сьогодні не є досить ефективними
Професійно-етичне навчання публічних службовців як необхідна умова налагодження морально-етичного клімату на публічній службі
The article substantiates the need to support the system of professional and ethical training of public servants as a necessary condition for establishing a moral and ethical climate in the public service. It is noted that the main purpose of professional and ethical training of public servants is to prevent corruption and ensure the proper quality of public service. It has been established that now there is a real contradiction between the requirements for a public servant and the type of employee who is in the public service today. Their social, moral, professional and value attitudes need significant adjustment. All this leads to the need for constant improvement of the moral and ethical competences of public servants, through the development of their knowledge, abilities and skills in this matter.
It has been found out that in many European countries (Austria, Spain, Romania, Turkey, Moldova, Serbia, Bosnia and Herzegovina, Croatia, Estonia, Latvia, Lithuania etc.) the requirements for professional and ethical training are included in strategic documents, which is a positive indicator of its recognition. Unfortunately, our country does not pay due attention to this issue.
The content of the educational-professional training program for masters in the specialty 281 «Public Administration» of the Dnipro University of Technology, is analyzed. A training program for advanced training of public servants, which deals with moral and ethical issues, has been proposed. This program aims to increase the level of professional, moral and ethical competence of public servants by developing their knowledge, skills, abilities in the process of introducing high standards of moral and ethical behavior in the public service system.
It is established that professional and ethical training should become part of a large-scale and comprehensive state policy to combat corruption, reform the public administration system, and be reflected in policy documents.В статті обґрунтовується необхідність підтримки системи професійно-етичного навчання публічних службовців як необхідної умови налагодження морально-етичного клімату на публічній службі. Зазначено, що основна мета професійно-етичного навчання публічних службовців полягає в попередженні корупції та забезпеченні належної якості публічної служби. Встановлено, що зараз існує реальне протиріччя між вимогами до публічного службовця, які пред’являє нинішня ситуація і тим типом працівника, який перебуває сьогодні на публічній службі. Істотного коригування потребують їх соціальні, моральні, професійні та ціннісні установки. Все це зумовлює необхідність постійного вдосконалення морально-етичних компетентностей публічних службовців, шляхом розвитку їх знань, вмінь та навичок з цього питання.
З’ясовано, що в багатьох європейських країнах (Австрія, Іспанія, Румунія, Туреччина, Молдова, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Естонія, Латвія, Литва, та ін.) вимоги до професійно-етичного навчання внесені в стратегічні документи, що є позитивним показником його визнання. Нажаль, наша країна не приділяє належну увагу цьому питанню.
Проаналізовано зміст освітньо-професійної програми підготовки магістрів за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» та зазначено, що навчальний модуль з професійної етики публічної служби, нажаль, в цій програмі відсутній. Запропоновано тренінгову програму підвищення кваліфікації публічних службовців, яка стосується морально-етичної проблематики. Ця програма має на меті підвищення рівня професійної, морально-етичної компетентності публічних службовців шляхом розвитку їх знань, умінь, навичок в процесі запровадженні високих стандартів морально-етичної поведінки в системі публічної служби.
Встановлено, що професійно-етичне навчання має стати частиною масштабної і комплексної політики держави по боротьбі з корупцією, реформи системи публічного управління, та відбиватися в програмних документах
Вплив цифрової трансформації на муніципальне управління
Digital transformation has become a global trend and covers all spheres of social life. According to the index of digital development, Ukraine is not in the first ranks. The implementation of digital technologies is also uneven in the middle of the country. If at the national level the central authorities implement significant high-tech projects, then in the municipal sphere at the level of regions and communities the situation is much more complex and diverse and requires further research. Municipal administration is the field where the introduction of digital technologies is associated with the possibility of achieving significant results in the development of communities.
The purpose of the work is to determine the main directions of implementation of digital technologies in municipal administration in Ukraine.
Based on the analysis of the foreign experience of implementing digital development in the world, some areas of digital transformation of municipal management are highlighted. It was noted that the digital transformation of municipal administration is a new stage in the development of local self-government and the content of its reform. It provides an opportunity to significantly increase the validity and effectiveness of the activities of local self-government bodies within the framework of the general trend towards the formation of a digital society in Ukraine.
It was concluded that the digitalization of municipal administration will contribute to increasing its effectiveness. For municipal administration, digital transformation is a strategic action program. Digital transformation occurs in stages and gradually - new technologies are introduced and constantly improved, employees learn and apply new digital solutions, organizational culture moves from "manual" management methods to digital systems. It is shown that today there are many technologies and software products designed to make the transition of the municipal sphere to digital management as smooth and understandable as possible.Цифрова трансформація стала світовим трендом і охоплює усі сфери суспільного життя. Україна за індексом цифрового розвитку знаходиться не в перших рядах. Також нерівномірно відбувається впровадження цифрових технологій і в середині країни. Якщо на загальнонаціональному рівні центральні органи влади реалізують значні високотехнологічні проекти, то в муніципальній сфері на рівні регіонів та громад ситуація значно складніша і різноманітніша і потребує подальшого дослідження. Муніципальне управління є тією сферою де з впровадженням цифрових технологій пов'язані можливості досягнення значних результатів у розвитку громад.
Мета роботи полягає у визначенні основних напрямків впровадження цифрових технологій у муніципальне управління в Україні.
На основі аналізу зарубіжного досвід впровадження цифрового розвитку у світі виокремлені деякі напрямки цифрової трансформації муніципального управління. Відзначено, що цифрова трансформація муніципального управління є новим етапом розвитку місцевого самоврядування і змістом його реформування. Вона дає можливість значного підвищення обґрунтованості та ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в рамках загального тренду на становлення цифрового суспільства в Україні.
Зроблено висновок, що цифровізація муніципального управління сприятиме підвищенню його результативності. Для муніципального управління цифрове перетворення є стратегічною програмою дій. Цифрова трансформація відбувається поетапно та поступово - нові технології впроваджуються та постійно вдосконалюються, працівники навчаються та застосовують нові цифрові рішення, організаційна культура переходить від «ручних» способів управління до цифрових систем. Показано, що на сьогодні існує багато технологій та програмних продуктів, розроблених, щоб зробити перехід муніципальної сфери до цифрового управління якомога плавним та зрозумілим