Public Administration Aspects (E-Journal) / Аспекти публічного управління
Not a member yet
906 research outputs found
Sort by
Використання інструментів штучного інтелекту в мережевому управлінні: переваги, ризики та розвиток
Get PDFThe purpose of the article is to determine the main advantages, development prospects, and risks of applying artificial intelligence tools as mechanisms of network governance, as well as to provide practical recommendations for approaches to developing algorithms for applied models and their legislative regulation.
The theoretical and methodological foundations of network governance and the issues of its development concerning the application of artificial intelligence algorithms are analyzed. The essence of network governance as a system of communicative interaction among governance entities is determined. Ways to improve the efficiency of network governance in self-regulating sectors of activity through distributed access, a decentralized approach to addressing management issues, and collective decision-making are described.
The main tasks and functions of artificial intelligence algorithms in network governance systems are identified, including data analysis and forecasting, decision support, management process optimization, processing citizen requests, digital security, cybersecurity, and anti-corruption measures, risk modeling, and prediction, electronic document management, and data logistics. The article analyzes the fundamental risks that arise from the widespread use of artificial intelligence in network governance systems during the decision-making process by public authorities, including: lack of transparency and accountability, the risk of bias and discrimination in decision-making, data confidentiality and security, and the "Bayesian trap" risk.
It is argued that solving the problem of algorithmic transparency in network governance lies in using the interpretable artificial intelligence model. It is noted that the lack of consistent transparent standards and regulations is a barrier to the widespread use of artificial intelligence algorithms. It is recommended that when developing regulatory acts, the specificity and areas of application be taken into account, including network governance and the use of a predictive approach to norm-making.Метою статті є визначення основних переваг, перспектив розвитку та ризиків застосування інструментів штучного інтелекту, як механізмів мережевого управління, а також надання практичних рекомендацій щодо підходів до розробки алгоритмів застосованих моделей та їхнього законодавчого регулювання. Проаналізовано теоретико-методологічні засади мережевого управління та проблематику його розвитку з урахуванням застосування алгоритмів штучного інтелекту.
Визначено сутність мережевого управління, як системи комунікативної взаємодії суб’єктів управління. Описано шляхи підвищення ефективності мережевого управління в саморегульованих секторах діяльності за рахунок розподіленого доступу, децентралізованому підходу до вирішення управлінських питань та колективних рішень. Визначено основні задачі та функції алгоритмів штучного інтелекту в системах мережевого управління, серед яких: аналіз даних та прогнозування, підтримка прийняття рішень, оптимізація процесів управління, обробка запитів та звернень громадян, цифрова безпека, кіберзахист та боротьба з корупцією, моделювання та прогнозування ризиків, електронний документообіг та логістика даних. Проаналізовано базові ризики, які виникають при повсюдному використанні штучного інтелекту в системах мережевого управління в процесі прийняття рішень публічними органами влади, зокрема: недостатність прозорості та відповідальності, ризик біасу та дискримінації в прийнятті рішень, конфіденційність та безпека даних, ризик «байєсівської пастки». Доведено, що вирішення проблеми непрозорості алгоритмів штучного інтелекту в мережевому управлінні лежить у використанні моделі інтерпретованого штучного інтелекту.
Констатовано, що брак єдиних прозорих стандартів і регулювань є перепоною на шляху повсюдного застосування алгоритмів штучного інтелекту. Запропоновано при розробці регуляторних актів враховувати специфіку та сфери застосування, зокрема мережеве управління та використання прогностичного підходу до нормотворення
Механізми мережевого управління в діяльності органів публічної влади: сутність понять
Get PDFThe article's goal is to define the conceptual and terminological framework for researching mechanisms of the network of government, in the operations of public authorities.
Relevance of research. Although the level of trust of citizens in the activities of local self-government bodies is growing every year and is 59%, there is distrust in public authorities: officials (64%), political parties (63%), courts (59%) and the Verkhovna Rada of Ukraine (51%). It is argued that the issues of effective public communication, as well as the creation and implementation of mechanisms of the network of government, are now becoming relevant in the context of the activities of public authorities due to the imposition of martial law in Ukraine and the systemic crisis.
Results. Regulatory and legal support for the functioning of the institute of the interaction of public authorities with the public is in a state of constant transformational changes according to the demands of the present. In this regard, the primary legal regulations that govern indirectly the concepts of the network of government in the operations of public authorities are listed. It is proved that the essence of certain concepts and terms for the implementation of mechanisms of the network of government in the activities of public authorities needs to be clarified. Scientists today define network society as the formation and application of mechanisms of the network of government in the operations of public authorities to enhance public contact.
Conclusion. The conceptual and terminological framework for researching mechanisms of the network of government in the operations of public authorities has been clarified. The concept of the mechanism of the network of government is defined as a comprehensive mechanism that combines legal, administrative, organizational, personnel, financial and technical support for the activities of public authorities on network interaction with citizens. At the same time, the network interaction in the activities of public authorities term means such an organizational and legal form of administrative and managerial activity in which the mobile interaction of public authorities with the public is expanded, as well as the effectiveness of control over the adoption and implementation of managerial decisions are being implemented more frequently. A horizontal architecture of the network of government, including among other things, expert, advisory, and consultative groups under public authorities, is said to be necessary.Мета статті полягає у визначенні понятійно-термінологічного апарату дослідження механізмів мережевого управління в діяльності органів публічної влади.
Актуальність дослідження. Хоч рівень довіри громадян до діяльності органів місцевого самоврядування щороку зростає і становить 59%, однак існує недовіра до органів державної влади – чиновникам (64%), політичним партіям (63%), судам (59%), Верховній Раді України (51%). Стверджується, що нині, в умовах введення воєнного стану в Україні та системної кризи, в діяльності органів публічної влади актуальності набувають питання ефективної комунікації з громадськістю, а також формування та реалізації механізмів мережевого управління.
Результати. Нормативно-правове забезпечення функціонування інституту взаємодії органів публічної влади з громадськістю перебуває у стані постійних трансформаційних змін відповідно до вимог сьогодення. У зв’язку з цим визначено основні нормативно-правові акти, які опосередковано врегульовують питання мережевого управління в діяльності органів публічної влади. Доведено, що потребують уточнення сутність окремих понять і термінів щодо впровадження механізмів мережевого управління в діяльність органів публічної влади. На сьогодні мережеве суспільство розглядається науковцями як процеси формування та реалізації механізмів мережевого управління в діяльності органів публічної влади з метою покращення взаємодії з громадськістю.
Висновки. Уточнено понятійно-термінологічний апарат дослідження механізмів мережевого управління в діяльності органів публічної влади. Поняття «механізм мережевого управління» визначено як комплексний механізм, який об’єднує правове, адміністративне, організаційне, кадрове, фінансове та технічне забезпечення діяльності органів публічної влади щодо мережевої взаємодії з громадянами. При цьому термін «мережева взаємодія в діяльності органів публічної влади» означає таку організаційно-правову форму адміністративно-управлінської діяльності при якій розширюється мобільна взаємодія органів публічної влади з громадськістю, а також підвищується ефективність контролю за прийняттям і реалізацією управлінських рішень. Стверджується, що є необхідність у створенні горизонтальної інфраструктури мережевого управління, зокрема, серед іншого, експертно-консультативно-дорадчих груп при органах публічної влади
Механізми мережевого управління взаємодією публічної влади та громадянського суспільства
Get PDFThe new digital reality is changing not only civil society and its institutions, but also public authorities. Digitalization forms new models of interaction between public authorities and civil society institutions. As international practice shows, it is national, regional and local public authorities that play a leading role in the development of digital mechanisms of interaction in society, contribute to the development of civil society, implement digital management, analyze digital challenges and develop appropriate responses to them. However, in the context of a networked society based on digital platforms, the ability of civil society institutions to provide certain forms of direct democracy, which will take into account the needs and points of view of the majority of the population of the territories under their control, increases significantly.
The aim of the study is to determine the features of the mechanisms of network management of the interaction of public authorities and civil society institutions in the context of digital transformation of public administration.
The main directions of analysis of network management, its connection with the digital transformation of public administration, mechanisms for the formation of digital democracy, as a result of the development of the network community in the digital environment are determined.
It is concluded that the concept of digital network governance should be considered not so much as a technocratic project, but as a project aimed at further developing the principles of the rule of law, in which digital power is aimed at the fullest possible implementation of liberal principles; The digital state cannot be reduced only to the processes of digitalization of public and municipal services, it is only one of the forms of interaction between public authorities and citizens, civil society within the framework of network management.Нова цифрова реальність змінює не лише громадянське суспільство та його інституції, а й публічну владу. Цифровізація формує нові моделі взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. Як показує міжнародна практика саме національні, регіональні та місцеві органи публічної влади відіграють провідну роль у розвитку цифрових механізмів взаємодії у суспільстві, сприяють розвитку громадянського суспільства, впроваджують цифровий менеджмент, здійснюють аналіз цифрових викликів та розробку відповідних відповідей на них. Втім в умовах мережевого суспільства, основаного на цифрових платформах, значно зростають можливості інституцій громадянського суспільства забезпечувати певні форми прямої демократії, які передбачать врахування органами влади потреб та точок зору більшості населення підвладних територій.
Метою дослідження є визначення особливостей механізмів мережевого управління взаємодією органів публічної влади та інституцій громадянського суспільства в умовах цифрової трансформації публічного управління.
Визначені основні напрямки аналізу мережевого управління, його зв’язку цифровою трансформацією публічного управління, механізмів становлення цифрової демократії, як результату розвитку мережевої спільноти у цифровому середовищі.
Робиться висновок, що концепцію цифрового мережевого управління слід розглядати не стільки як технократичний проект, скільки як проект, спрямований на подальший розвиток принципів верховенства права, в якому цифрова влада спрямована на якнайповніше впровадження ліберальних принципів; Не можна зводити цифрову державу лише до процесів цифровізації публічних та муніципальних послуг, це лише одна з форм взаємодії органів публічної влади та громадян, громадянського суспільства в рамках управління мережею
Методологія дослідження державних механізмів захисту національних цінностей у сфері науки «Державне управління»
Get PDFThe purpose of the article is a methodological analysis of the study of mechanisms for protecting national values in the field of science “Public Administration”. The subject of the study is a set of principles, methods and scientific approaches of public administration to protect national values, which are used in Ukraine and foreign countries.
The methodological basis of the study is the theoretical justification of the features of state mechanisms for protecting national values from the standpoint of systemic, analytical, historical, axiological approaches; systems of interrelated and complementary general scientific and special research methods, in particular comparative, situational, systemic and structural-functional analysis.
To achieve the goals and objectives of the study, the author presents the results of the analysis and systematization of scientific works of domestic scientists on the protection of national values, outlines methodological approaches to the study of state mechanisms for protecting the national values of the individual, the values of society and the values of the state. The structure of the dissertation work is outlined, annotations to each of the sections are built on the empirical basis of the results of a survey of students in 2022-2023 during the full-scale aggressive invasion of Russia in Ukraine to determine the basic values of Ukrainian society (the research base was Kiev National University, Black Sea National Peter Mogila University and State Educational Institution "University of Educational Management" (APNU).
To conduct a survey, the author of the article presented a questionnaire regarding Ukrainians’ definition of basic national values, such as conciliarity, social justice, patriotism, tolerance, spirituality, hospitality, respect for family, “cordocentrism” and a number of others that form the basis of our Ukrainian mentality. Russian armed aggression against Ukraine is viewed by the public as a war of values. The author's substantiation of the methodology for studying state mechanisms for the protection of national values in Ukraine is carried out for the long-term government of the future on the issue of strengthening sovereignty and preserving the territorial integrity of Ukraine.Метою статті є методологічний аналіз дослідження держаних механізмів захисту національних цінностей у сфері науки «Державне управління». Предметом дослідження є комплекс принципів, методів та наукових підходів державного управління захистом національних цінностей, які використовуються в Україні та зарубіжних країнах.
Методологічною основою дослідження є теоретичне обґрунтування особливостей державних механізмів захисту національних цінностей з позицій системного, аналітичного, історичного, аксіологічного підходів; системи взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема, порівняльного, ситуативного, системного та структурно-функціонального аналізу.
Для досягнення мети і завдань дослідження автором представлено результати аналізу та систематизації наукових праць вітчизняних учених з питання захисту національних цінностей, окреслено методологічні підходи до дослідження державних механізмів захисту національних цінностей особистості, цінності суспільства та цінності держави. Окреслено структуру дисертаційної роботи, анотації до кожного з розділів, які будується на емпіричній базі результатів проведеного опитування студентів у 2022-2023 роках під час повномасштабного загарбницького вторгнення росії в Україну щодо визначення базових цінностей українського суспільства (базою дослідження були – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Чорноморський національний університет імені Петра Могили та ДЗВО «Університет менеджменту освіти» АПНУ) .
Для проведення опитування автором статті представлено анкету щодо для визначення українцями базових національних цінностей, якими є соборність, соціальна справедливiсть, патрiотизм, терпимiсть, духовність, гостиннiсть, повага до родини, “кордоцентризм” та низка iнших, що складають основу нашої української ментальностi. Російська збройна агресія проти України розглядається українською громадськістю як війна цінностей. Авторське обґрунтування методології дослідження державних механізмів захистом національних цінностей в Україні здійснено задля перспективного урядування майбутнього з питання змiцнення суверенiтету, збереження територiальної цiлiсностi України
Розвиток екосистеми управління людськими ресурсами державної служби у контексті формування морально-етичної компетентності державних службовців
Get PDFThe relevance of the study is due to the fact that human resources are a key factor in the development of the public service, which needs highly qualified, motivated and ethical employees. The purpose of the article is to study the peculiarities of the development of the human resource management ecosystem of the public service in the context of the formation of the moral and ethical competence of the public servant.
It has been established that the system of personnel selection, training, raising the level of professional competence of public servants, evaluating the results of their work, planning the service career, forming an effective system of motivating the work of public servants, etc., should be included in the human resources management ecosystem of the public service.
It was found that the role of professional competence in the process of development of the human resources management ecosystem of the public service is constantly growing. It was emphasized that the value-normative, moral-ethical priorities of an individual are an important component of professional competence. The moral and ethical competencies of a public servant are defined and it is proposed to single out the basic moral and ethical competences that a public servant must possess when entering the public service and the moral and ethical competences that are established in the process of the public servant's professional activity.
It was concluded that the consideration of moral and ethical competences as prerequisites and components of the professionalism of a public servant becomes one of the essential features of new models of personnel selection and evaluation in the modern public service of Ukraine and an important element of the development of the human resources management ecosystem.Актуальність дослідження зумовлена тим, що людські ресурси є ключовим фактором в процесі розвитку державної служби, яка потребує висококваліфікованих, мотивованих та етичних працівників. Метою статті є дослідження особливостей розвитку екосистеми управління людськими ресурсами державної служби у контексті формування морально-етичної компетентності державного службовця.
Встановлено, що до екосистеми управління людськими ресурсами державної служби слід віднести систему відбору персоналу, навчання, мотивації, підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, оцінювання результатів їх роботи, планування службової кар’єри тощо.
З’ясовано, що роль професійної компетентності в процесі розвитку екосистеми управління людськими ресурсами державної служби постійно зростає. Акцентовано увагу, що професійна компетентність державних службовців не зводиться тільки до оволодіння ними спеціальними знаннями, уміннями, навичками. Важливим компонентом професійної компетентності виступають ціннісно-нормативні, морально-етичні пріоритети особистості. Визначено морально-етичні компетентності державного службовця та запропоновано виокремити базові морально-етичні компетентності, якими повинен володіти державний службовець при вступі на державну службу та морально-етичні компетентності, які закріплюються в процесі професійної діяльності державного службовця.
Зроблено висновок, що врахування морально-етичних компетентностей, як передумов і складових професіоналізму державного службовця стає однією із суттєвих рис нових моделей добору та оцінки персоналу на сучасній державній службі України та важливим елементом розвитку екосистеми управління людськими ресурсами
Нормативно-правове забезпечення діджиталізації державних послуг
Get PDFThe purpose of the article. To determine the regularities of the regulatory and legal support of the digitization of public services in Ukraine and to substantiate the directions for its improvement.
Topicality. It was noted that the development of digital technologies in modern society is becoming an objectively inevitable process, and in a special way this applies to the provision of public services to the population thanks to the use of information and communication technologies and the Internet. It was noted that the basis for the implementation of digitalization processes is the regulatory and legal support for the provision of digital services by state authorities and local self-government bodies. It has been established that the issue of regulatory and legal support of the processes of digitalization of public services requires constant attention in view of the need for regular unification of legislation and its coordination with the norms of international law, which determines the relevance of this study.
The results. The domestic legal framework for digitalization of public services is analyzed and the norms of international law in the specified area are presented. It was found that the existing legislative framework is imperfect and creates many problems that are associated with the lack of clear criteria, principles, and strategic directions for the implementation of a unified state policy regarding the implementation of electronic government and the development of digital public services. Proposals for improving the regulatory and legal support for the digitization of public services in Ukraine are substantiated.
Conclusions. It was determined that the analysis of legislative and sub-legislative legal acts currently in force in the Ukrainian state indicates the existence of a multi-level model of legal support for the introduction of digital tools in the sphere of providing public services to the population. The main directions in which the legislative base of Ukraine needs to be developed in the future are presented. It is argued that the indicated directions are able to ensure the development of digitalization of public services at a qualitatively new level and take into account the experience of developed countries.Мета. Визначити закономірності нормативно-правового забезпечення діджиталізації державних послуг в Україні та обґрунтувати напрями його покращення.
Актуальність. Відзначено, що розвиток цифрових технологій в сучасному суспільстві стає об’єктивно невідворотнім процесом, і особливим чином це стосується надання державних послуг населенню завдяки застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій та мережі Інтернет. Відмічено, що основою для реалізації процесів діджиталізації є нормативно-правове забезпечення надання цифрових послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Встановлено, що питання нормативно-правового забезпечення процесів діджиталізації державних послуг вимагає постійної уваги з огляду на потребу регулярної уніфікації законодавства та узгодження його з нормами міжнародного права, що визначає актуальність даного дослідження
Результати. Проаналізовано вітчизняну нормативно-правову базу діджиталізації державних послуг та представлено норми міжнародного права у зазначеній сфері. З’ясовано, що існуюча законодавча база є недосконалою і породжує чимало проблем, які пов’язані із відсутністю чітких критеріїв, засад та стратегічних напрямів реалізації єдиної державної політики щодо впровадження електронного урядування та розвитку цифрових державних послуг. Обґрунтовано пропозиції щодо покращення нормативно-правового забезпечення діджиталізації державних послуг в Україні.
Висновки. Визначено, що аналіз законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які діють на даний час в українській державі, свідчить про наявність різнорівневої моделі правового забезпечення впровадження цифрових інструментів у сферу надання державних послуг населенню. Представлено основні напрями, за якими в подальшому потрібно розвивати законодавчу базу України. Аргументовано, що вказані напрями здатні забезпечити розвиток діджиталізації державних послуг на якісно новому рівні та врахувати досвід розвинених держав
Реалізація державної екологічної політики в країнах Європейського Союзу: досвід для України
Get PDFThe article's goal is analyzing and summarizes the approaches to the implementation of the state environmental policy in the countries of the European Union and determines the possibilities of applying foreign experience for Ukraine.
Relevance of research. In Ukraine, at the legislative level until 2030, modern problems have been defined and the state of the environment has been characterized, in particular, the existing processes of globalization and transformations in society have intensified priorities for environmental protection, and thus require urgent measures by public authorities. In this connection, the study of foreign experience in the implementation of state environmental policy, in particular in the countries of the European Union, becomes relevant.
Results. Ukraine is a party to a significant number of international bilateral and multilateral agreements in the field of environmental protection. Since 1998, cooperation between Ukraine and the European Union in the field of environmental protection has been aimed at combating the deterioration of the environment and includes the issue of effective implementation of state environmental policy. The unified environmental policy in European countries was initiated since the conference of heads of states and governments was held in Paris in 1972. In the countries of the European Union since the beginning of the 1990s of the XX century. active work is underway to develop environmental management standards.
Conclusions. It was established that in order to solve existing environmental problems in Ukraine, it is necessary to conduct active international cooperation in the implementation of the state environmental policy.
It was determined that in the countries of the European Union there are national levels of law-making and institutional levels, at which legal regulation of topical issues in the field of ecology is carried out. Thus, in 1998, normative legal acts declared the inclusion of environmental protection issues in all areas of policy. The directives of the European Union establish a system of standards in the environmental field.
It is proven that the application of the prescriptions of the directives of the European Union is carried out with the aim of harmonizing and adapting the national legislation of a certain country, particularly Ukraine, for the formation of uniform legal bases of state regulation in the environmental sphere.
Separate directives in the field of ecology have been singled out in such directions as regarding freedom of access to environmental information; on environmental impact assessment; on ensuring public participation in the development of national environmental policy.
The issue of ensuring constitutional provisions in the field of environmental protection in certain countries of the European Union is outlined, in particular, the norms of the Constitutions of the Federal Republic of Germany, Austria, Sweden, Hungary and Poland are analyzed, and it is determined that environmental policy in the countries of the European Union is a key area of activity.У статті здійснено аналіз та узагальнено підходи до реалізації державної екологічної політики в країнах Європейського Союзу та визначення можливостей застосування зарубіжного досвіду для України. Визначено сучасні проблеми та охарактеризовано стан довкілля, зокрема наявні процеси глобалізації та трансформацій у суспільстві активізували пріоритети щодо збереження довкілля, і тим самим, потребують термінового вжиття заходів органами публічної влади. В зв’язку з цим набуває актуальності дослідження зарубіжного досвіду реалізації державної екологічної політики, зокрема в країнах Європейського Союзу. Констатовано, що Україна є Стороною значної кількості міжнародних двосторонніх та багатосторонніх угодах у сфері охорони довкілля. Обґрунтовано, що співробітництво України та Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища з 1998 року спрямоване на протидію погіршення стану навколишнього середовища і включає спрямовано на здійснення ефективної реалізації державної екологічної політики. Зазначено, що формування єдиної екологічної політики в ЄС започатковано з часу проведення у 1972 р. в Парижі конференції глав держав та урядів, завдяки чому створено необхідні умова для проведення активної роботи щодо розроблення стандартів управління навколишнього середовища. Встановлено, що з метою вирішення наявних екологічних проблем в Україні необхідно проводити активне міжнародне співробітництво при реалізації державної екологічної політики. Визначено, що в країнах Європейського Союзу існують національний рівень правотворчості та інституційний, на яких здійснюється правове регулювання актуальних питань у сфері екології. Так, у 1998 р. нормативно-правовими актами задекларовано включення питань охорони навколишнього природного середовища в усі напрями політики. В директивах Європейського Союзу закріплено систему стандартів в екологічній сфері. Доведено, що застосування приписів директив Європейського Союзу проводиться з метою гармонізації та адаптації національного законодавства певної країни, зокрема України, для формування єдиних правових засад державного регулювання в екологічній сфері. Виокремлено окремі директиви у сфері екології за такими напрямами як щодо свободи доступу до екологічної інформації; про оцінку впливу на стан довкілля; про забезпечення участі громадськості у вироблені національної політики навколишнього природного середовища. Окреслено питання забезпечення конституційних положень у сфері охорони навколишнього природного середовища в окремих країнах Європейського Союзу, зокрема проаналізовано норми Конституцій Федеративної Республіки Німеччини, Австрії, Швеції, Угорщини та Польщі та визначено, що екологічна політика у країнах Європейського Союзу є ключовим напрямом діяльності
Роль інституціоналізації медіації в публічному управлінні: теоретитичний аспект
Get PDFThe purpose of the article is theoretical substantiation of the role of institutionalization of mediation in public administration. The importance of institutionalization of mediation in public administration is characterized. It was emphasized that the full-scale invasion of Russia into Ukraine somewhat changed the specifics of the development of public administration and presented it with a rather large test, which in turn requires the search for new relevant and effective tools that will contribute to the achievement of the priority goals of the state and the development of citizens, therefore there was a need to institutionalization of mediation in public administration. It was noted that the formation of the institution of mediation within the borders of Ukraine is currently in the genesis stage, despite the adoption of the Law of Ukraine «On Mediation» in 2021. An understanding of the definitions «institutionalization» and «mediation» was determined, which confirms their belonging to public administration. It is noted that the institutionalization of mediation in the field of public administration aims to ensure effective resolution of conflicts, increase the openness and transparency of processes, involve the public in decision-making and improve the quality of public services. The components that should lead to the institutionalization of mediation in the Ukrainian space are defined. The steps of institutionalization of mediation, which have already been implemented, are described. Recommendations are proposed for the development of mediation in public administration and among public servants, and it is stated that the final component of the institutionalization of mediation is the evaluation and ensuring the functioning of the institution in sustainable development, because it is precisely in such a situation when the criteria for evaluating the functioning of the mediation institute and determining the current state of the outlined criteria are determined , we can talk about the institutionalization of mediation.Метою статті є теоретичне обґрунтування ролі інституціоналізації медіації в публічному управлінні. Охарактеризовано значення інституціоналізації медіації в публічному управлінні. Наголошено на тому, що повномасштабне вторгнення росії в Україну дещо змінило специфіку розвитку публічного управління та поставило перед ним досить велике випробування, що в свою чергу вимагає пошук нових актуальних та дієвих інструментів які сприятимуть у досягненні пріоритетних цілей держави та розвитку громадян, тому виникла потреба в інституціоналізації медіації в публічному управлінні. Зауважено, що становлення інституту медіації в межах України на сьогодні знаходиться у стадії подальшого розвитку, незважаючи на прийняття у 2021 р. Закону України «Про медіацію». Визначено розуміння дефініцій «інституціоналізація» та «медіація», що підтверджує їх приналежність і до публічного управління. Зазначено, що інституціоналізація медіації в сфері публічного управління має на меті забезпечити ефективне вирішення конфліктів, підвищити відкритість та прозорість процесів, залучити громадськість до прийняття рішень та покращити якість публічних послуг. Визначено складові, які мають призвести до інституціоналізації медіації в українському просторі. Описано кроки інституціоналізації медіації які вже реалізовані. Запропоновані рекомендації для розвитку медіації в публічному управлінні та серед публічних службовців, зазначено, що заключною складовою інституціоналізації медіації виступає оцінка та забезпечення функціонування інституції у сталому розвитку, бо саме за такої ситуації, коли відбувається визначення критеріїв оцінки функціонування інституту медіації та визначення нинішнього стану окресленим критеріям, можна говорити про інституціоналізацію медіації
Політика європейської пам’яті через призму євроінтеграції постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи: нормативно-правова основа
Get PDFThe goal is to study the normative and legal basis of the European memory policy through the prism of European integration of the former countries of the social camp of Central and Eastern Europe.
Topicality. Granting Ukraine the status of a candidate for membership in the European Union actualized the issue of accelerating European integration processes in all spheres of Ukrainian society. One of the important components of integration is the formation of European collective memory. And that is why it is relevant to study the issues of formation of the basic principles of memory policy, its regulatory and legal support, and the activities of international organizations. Considering the communist past of the countries of Central and Eastern Europe, including Ukraine, overcoming the totalitarian past and condemning the crimes of communist regimes is characteristic of integration processes in the field of European memory policy.
The results. The main legal acts of the bodies of the European Union (the European Parliament, the Council of the EU, the European Commission) and the Parliamentary Assembly of the Council of Europe, which regulate the policy of European memory and characterize the issue of developing pan-European approaches to the perception of the communist totalitarian past, are considered. The activities of the Platform of European Memory and Conscience as the leading international organization in this field in Europe and the European participation of representatives of Ukraine in its activities are revealed. The Ukrainian factor in the European memory policy is highlighted and its influence on the implementation of the national memory policy in Ukraine is assessed.
Conclusions. The European integration of the post-socialist countries of Central and Eastern Europe determined the advantages in the policy of memory – integration into the European collective memory of the communist totalitarian past, the development of pan-European approaches to its understanding, ensuring the recognition of the crimes of the communist regimes that dominated Europe in the 20th century, and the commemoration and perpetuation memory of the victims of these crimes.Мета – дослідження нормативно-правової основи політики європейської пам’яті через призму євроінтеграції колишніх країн соцтабору Центральної та Східної Європи.
Актуальність. Надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі актуалізувало питання прискорення євроінтеграційних процесів у всіх сферах життя українського суспільства. Однією з важливих складових інтеграції є формування європейської колективної пам’яті. А тому, актуальним є вивчення питань формування основних засад політики європейської пам’яті, її нормативно-правового забезпечення, діяльності міжнародних організацій. Враховуючи комуністичне минуле країн Центральної та Східної Європи, в тому числі й України, для інтеграційних процесів у сфері політики європейської пам’яті характерним є подолання тоталітарного минулого та засудження злочинів комуністичних режимів.
Результати. Розглянуто основні нормативно-правові акти органів Європейського Союзу (Європейського Парламенту, Ради ЄС, Європейської Комісії) та Парламентської Асамблеї Ради Європи, що регламентують політику європейської пам’яті та охарактеризовано питання вироблення загальноєвропейських підходів до сприйняття комуністичного тоталітарного минулого. Розкрито діяльність Платформи європейської пам’яті та сумління як провідної в даній сфері міжнародної організації в Європі та встановлено участь представників України в її діяльності. Висвітлено український фактор у політиці європейської пам’яті та оцінено її вплив на реалізацію політики національної пам’яті в Україні.
Висновки. Євроінтеграція постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи визначила пріоритети в політиці пам’яті – інтегрування до європейської колективної пам’яті комуністичного тоталітарного минулого, вироблення загальноєвропейських підходів до його розуміння, забезпечення визнання злочинів комуністичних режимів, що панували в Європі у ХХ столітті та вшанування й увічнення пам’яті жертв цих злочинів
Штучний інтелект як інструмент зниження корупційних ризиків у сфері публічних закупівель
Get PDFThe article is aimed at identifying key benefits of AI use for mitigation of corruption risks in public procurement, and providing practical recommendations with regards maximum implementation of its algorithms and technologies. The author provides analysis or regulatory, organizational and technological peculiarities of public procurement process in Ukraine under martial law legal regime. The author identifies the weaknesses of the “top-down” principle applied to financial planning of volumes of public procurement by public authorities. The author indicates that procurement process remains an administrative burden and its procedures are persistent and time consuming because of a need to fill in a plethora of complicated blank forms, which consume significant human resource. It is proven that in order to properly implement AI, the priority should be given to its technological benefits and algorithms, which will be used for mitigation of corruption risks, raising effectiveness and efficiency of public procurement. The author presents key benefits of AI algorithms and technologies, in case of their implementation into public procurement, which will help to save consumer budget and/or make profit by a supplier (timely and proper informing of potential participants of a procurement process; monitoring of big volumes of data pertinent to open tenders; planning, forecasting and analysis; robotization of labor consuming, routine, standard, typical and repeated operations; optimization and/or coordination of internal procurement operations; development of management strategies for procurement process). The article contains a proof that there is a need to use chat-bots built on specific AI program solutions, which will be able to use machine learning technology to analyze typical faults and current problems of procurement processes, and will help participants of open bids to fill in their proposals correctly and submit them in time. Chat-bots can be a transparent communication platform for submitting and processing of information and getting feedback excluding a human factor, substantially limiting direct contacts between a consumer and tender participants, fostering good competition and avoiding possible corruption risks. The article contains practical recommendations for maximization of implementation of algorithms and technologies of AI, in particular: in order to develop the best algorithms of procurement procedures it is necessary to upgrade mechanisms of open tender and contract signing procedures preparation through implementation of a system of an evaluation and analysis of data from previous tenders and contracts; identify goods and services which better suit open tenders; their necessary amount and optimal cost, using optimization algorithms and machine learning.Метою статті є визначення основних переваг застосування штучного інтелекту для зниження корупційних ризиків у сфері публічних закупівель, а також надання практичних рекомендацій щодо максимізації рівня впровадження його алгоритмів та технологій. Проаналізовано нормативні, організаційні та технологічні особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Визначено недоліки застосування принципу «top-down» для фінансового плануванні обсягів публічних закупівель органами державної влади. Констатовано, що закупівельний процес продовжує бути адміністративно обтяжливим, а його процедури є персистентними та часоємними, через необхідність заповнення складних форм, які вимагають значних людських ресурсів. Доведено, що для послідовного впровадження штучного інтелекту слід враховувати передусім переваги його технологій й алгоритми, які будуть використовуватися для зниження корупційних ризиків, підвищення ефективності та результативності публічних закупівель. Визначено основні переваги алгоритмів та технологій штучного інтелекту за умови їх впровадження у сферу публічних закупівель, що сприятиме заощадженню бюджету для замовників та/або отримання прибутку для постачальників (своєчасне та належне інформування потенційних учасників закупівельного процесу; моніторинг великих масивів даних відкритих тендерів; планування, здійснення аналітичної та прогностичної діяльності; роботизація трудомістких, рутинних, стандартних, типових та повторюваних операцій; оптимізація та/або узгодження внутрішніх операцій закупівельного процесу; розробка стратегій з управління закупівельним процесом). Доведено, необхідність використання чат-ботів, побудованих на основі спеціальних програмних рішень штучного інтелекту, які завдяки використанню технології «machine learning» зможуть аналізувати типові помилки та існуючі проблеми закупівельних процесів, допомагати учасникам відкритих торгів правильно заповнити та своєчасно подати свої пропозиції. Чат-боти зможуть стати транспарентною комунікативною платформою для подання, обробки інформації та забезпечення зворотного зв’язку, виключаючи «людський фактор», що суттєво обмежить безпосередню комунікацію між замовником та учасниками тендеру, забезпечить здорову конкуренцію та сприятиме уникненню можливих корупційних ризиків. Надано практичні рекомендації для максимізації рівня впровадження алгоритмів та технологій штучного інтелекту, а саме необхідно: для розробки оптимальних алгоритмів закупівельних процедур вдосконалити механізм підготовки процедур відкритих торгів та укладання контрактів через впровадження системи оцінювання та аналізу даних попередніх торгів та контрактів; обирати роботи, товари і послуги, які краще підходять для проведення відкритих торгів, їх необхідний обсяг та оптимальну вартість за допомогою оптимізаційних алгоритмів та машинного навчання