Problems of Legality (E-Journal)
Not a member yet
932 research outputs found
Sort by
Принцип поділу державної влади за Конституцією Пилипа Орлика 1710 року та Польською Конституцією 1791 року
Get PDFThe article analyzes the supreme bodies of state power under the Constitution of Pylyp Orlyk of 1710 and the Constitution of Poland of 1791 concerning the application of the principle of separation of state power into legislative, executive and judicial braches. The principle of separation of state power was introduced in these constitutions which were based on the own state and legal experience and ideas of the Western European political and legal thought of the Age of Enlightenment. In practice of the European constitutionalism, the Constitution of Pylyp Orlik of 1710 was the first attempt to adopt a constitution providing separation of state power into three branches (legislative, executive and judicial) as well as a system of checks and balances. Introducing the state power mechanism was aimed at the attempts of Cossack officers to increase the efficiency of state power and prevent usurpation of power by both a hetman and particular groups of Cossack officers. The Polish Constitution of 1791 was based on the idea of rule of the people, which is the only source of power, and the idea of separation of state power into three branches: legislative, executive and judicial. The legislature – the Seim, the executive power – the King and Government and the judiciary – local and higher courts are autonomous towards each other. None of the public powers could assign another body’s authorities. The mechanism of the system of checks and balances operated through parliamentary bicameralism, the Government formation by the King and Seim, participation of the King in the Government, the Seim deputies did not have the right to hold positions in executive bodies, different terms of authorities of the legislative, executive and judicial bodies. Such a mechanism was intended to prevent the usurpation of power by a single body or person and, most importantly, to improve the effectiveness of the state mechanism in order to withdraw the country from the political crisis and strengthen the Polish statehood. Constituting the separation of state power in the Ukrainian and Polish Constitutions of the eighteenth century was aimed at improving the state mechanism, preventing the possibility of usurpation of power within the country, increasing the effectiveness of the state mechanism in order to withdraw the country from the political crisis.Проведен анализ компетенции высших органов государственной власти предусмотренных Конституцией Пилипа Орлика 1710 г. и Конституцией Польши 1791 г. относительно использова-ния принципа деления государственной власти на законодательную, исполнительную и судебную. Принцип деления государственной власти установлено в этих конституциях опираясь на собственный государственно-правовой опыт и идеи западноевропейской политико-правовой мысли периода просветительства. Целью конституирования деления государственной власти в украин-ской и польской конституциях ХVІІІ в. было усовершенствование государственного механизма и предотвратить возможность узурпирования власти внутри страны.Проведено аналіз компетенції вищих органів державної влади за Конституцією Пилипа Орлика 1710 р. та Конституцією Польщі 1791 р. щодо застосування принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Принцип поділу державної влади запроваджено у цих конституціях спираючись на власний державно-правовий досвід та ідеї західноєвропейської полі-тико-правової думки періоду просвітництва. Метою конституювання поділу державної влади в українській та польській конституціях ХVІІІ ст. було удосконалення державного механізму та запобігання можливості узурпації влади всередині країни
Нормативно-правовий акт як джерело природоохоронного права
Get PDFThe article deals with the role and place of legal acts in the system of sources of environmental law, by considering their functions and features. The study of the place and role of normative legal act in the system of sources of law requires consideration of functions because they find their expression of the essence and social significance of this category. These include the following: 1) political, through the adoption of normative legal acts consolidates doctrinal approaches to the decision of environmental tasks; 2) legal establishment is connected with the implementation of specific tasks in the environmental sphere, on the basis of the creation of new legal norms; 3) regulatory is expressed in the establishment of positive rules of conduct, the granting of rights and the assignment of legal obligations to subjects of law; 4) the guard has always occupied a significant place in environmental regulatory acts in times of Kyiv Rus, the Grand Duchy of Lithuania, the Kozatsky-Hetman State, the UNR, the Ukrainian SSR and the independent Ukraine; 5) management was reflected in the creation of a system of organs related to the protection of natural resources, among which was the Regulations on the People's Commissariat of Land Affairs of 1923, the Regulations on All-Ukrainian Forest Management, approved by the Decree of the All-Ukrainian Central Executive Committee in 1927, the Mining Inspection , created on the basis of the Mining Code of the USSR in 1928; 6) informational establishes the main directions of activity on the development of the information sphere in relation to the relations related to the protection, use and reproduction of natural objects; 7) historical and cultural related to the need to raise the level of society's culture, knowledge of history and the role of natural objects in preserving nature; 8) the ideological found in Soviet times by consolidating the Constitution of the Ukrainian SSR in 1978, which stated that natural objects are a national property, are only owned by a socialist state and can not be transferred for private use; 9) educational is related to the improvement of the population, especially young people, views on the protection of nature, reflected in various provisions of legal acts. It is shown that in laws adopted in the Soviet and independent Ukraine a significant amount of material was devoted to security and management functions, the tendency of the gradual complication of the structure of legal acts was proved, which changed with time for simpler and more accessible for practical use.An important characteristic of normative legal acts is their features, which allow to characterize in detail the essence of this phenomenon. Among the features include the following: 1) the reflection of public interests; 2) structure, documentary form of consolidation; 3) content; 4) the adoption by the state body, in the prescribed manner; 5) obligatory to perform, 6) it is provided by the system of state guarantees; 7) publication in special editions, operates in time, space and in relation to the circle of persons; 8) presence of legal force.В статье рассмотрены роль и место нормативно-правовых актов в системе источников природоохранного права при помощи исследования их функций и признаков. Показано, что в законах, принятых в Советской и независимой Украине, значительный объем материала посвящен охранной и управленческой функциям, доказана тенденция постепенного усложнения структуры нормативно-правовых актов, которая изменилась со временем на более простую и доступную для практического использования.У статті розглянуто роль і місце нормативно-правових актів у системі джерел природоохоронного права за допомогою розгляду їхніх функцій та ознак. Показано, що в законах, прийнятих у Радянській та незалежній Україні, значний обсяг матеріалу присвячено охоронній та управлінській функціям, доведено тенденцію поступового ускладнення структури нормативно-правових актів, яка змінилася з часом на більш простішу та доступну для практичного використання
Інцидент у Керченській протоці у світлі Конвенції ООН з морського права 1982 року
Get PDFThe aim of the article is to give an international legal assessment to Kerch Strait incident of 25 November 2018. The article deals with such issues in detail: Description of events, Scope of the discussion, Rights of navigation in the Kerch Strait (Rights under UNCLOS and Rights under the 2003 Cooperation Agreement), Denunciation / Termination of the Agreement between Ukraine and Russian Federation on cooperation in the use of the Sea of Azov and the Strait of Kerch (2003), Other violations of UNCLOS and Conclusions.Статья посвящена международно-правовой оценке инцидента в Керченском проливе, который имел место 25 ноября 2018 г. В статье детально рассмотрены следующие вопросы: описание событий, права навигации в Керченском проливе (права согласно Конвенции ООН по морскому праву 1982 г., права согласно Договору между Украиной и Российской Федерацией о сотрудничестве в использовании Азовского моря и Керченского пролива 2003 г.), возможность и последствия денонсации (прекращения) Договора 2003 г., нарушения Конвенции ООН по морскому праву 1982 г.Стаття має за мету дати міжнародно-правову оцінку інциденту в Керченській протоці, що стався 25 листопада 2018 р. Зазначається, що Україна і Російська Федерація підписали у 2003 р. Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, який встановлює, що кораблі обох держав мають право вільного проходу через Керченську протоку. Аналіз показує, що Російська Федерація порушила зазначений Договір, коли в односторонньому порядку затримала на два дні прохід українських кораблів через води, які ведуть до Керченської протоки. Ця затримка безсумнівно робить неможливою свободу навігації через протоку і таким чином порушує Договір про співробітництво 2003 р. На жаль, Договір про співробітництво 2003 р. не містить норм про обов’язкову процедуру розгляду спору між Україною та Росією. Висловлюється думка, що Рішення Арбітражу у справі між Словенією та Хорватією про Піранську затоку від 29 червня 2017 р. свідчить, що припинення Договору про співробітництво 2003 р. навряд чи змінить правовий статус Азовського моря і Керченської протоки як внутрішніх вод України і Російської Федерації.Наголошується, що перешкоджання з боку Російської Федерації проходу українських кораблів у 12-мильній зоні, яка прилягає до Керченської протоки, кваліфікується не лише як порушення Договору про співробітництво 2003 р., але також і як порушення Конвенції ООН з морського права 1982 р. До того ж обстріл і захоплення військових кораблів України під час Керченського інциденту прямо порушує статті 30 і 32 Конвенції ООН з морського права 1982 р.Зазначається, що Україна, на жаль, не зможе скористатися процедурами обов’язкового врегулювання спорів, які передбачені Конвенцією ООН з морського права 1982 р., оскільки Російська Федерація під час ратифікації цієї Конвенції зробила на підставі статті 298 застереження про незастосування до себе процедур обов’язкового врегулювання спорів у випадку, коли такі спори стосуються військової діяльності.Разом з тим висловлюється припущення, що Україна має можливість звернутися до інших механізмів правового захисту за межами статті 298 Конвенції ООН з морського права 1982 р., зокрема вдатися до контрзаходів щодо Російської Федерації і використати підтримку міжнародного співтовариства для покладення нових санкцій на Російську Федерацію
Теоретико-прикладні проблеми владних повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні
Get PDFThe article states that authority is a key structural element of criminal procedural competence. At the pre-trial stage, the investigative judge, who is empowered with powers that are specifically defined in the criminal procedure code, is a guarantee of the rights, freedoms and interests of individuals in criminal proceedings. In the general theory of competence distinguish the most typical powers, which include: a) to manage; b) to manage; c) to decide; d) participate; e) to standardize; e) to organize; g) develop; g) specify; h) coordinate; i) to control; and) prohibit. In turn, looking at the issues of authority of the investigating judge through the lens of the dogma of competence theory, gives the opportunity to point out certain features and to isolate some theoretical and applied problems. In accordance with the doctrine of criminal proceedings, powers are perceived as a duty (an inseparable combination of law and obligation) of a governmental entity. At the same time, the totality of such powers provides the possibility for the subject to fulfill his criminal procedural function. Therefore, it is no coincidence that the authority of the court in the scientific literature is defined as “fixed by the rules of criminal procedural law and determined by the subject matter of keeping the circle of rights and duties (responsibilities), established to perform specific procedural actions and to take appropriate procedural decisions in criminal proceedings. In turn, other researchers, adapting this definition to the procedural status of the investigating judge, propose to define his authority as a set of interrelated rights and obligations (responsibilities) established for him to perform procedural actions and to make procedural decisions on judicial execution. control over observance of rights, freedoms and interests of persons in criminal proceedings . Thus, as we can see, the science of criminal proceedings proposes to take the powers of an investigating judge as a means of exercising his function, and the CCP focuses on the fact that the function (judicial control) is one of the possible powers of the investigating judge. There are nine groups of powers for the investigating judge: 1) powers related to the application of criminal prosecution measures; 2) powers related to the consideration and resolution of issues concerning the granting of permission to conduct statutory investigative (investigative) actions, the NSRD and other procedural actions aimed at collecting evidence by the parties; 3) the authority to consider and resolve complaints against the decision, actions or omissions of the investigator and the prosecutor; 4) the power to collect evidence through interrogation and the appointment of expertise; 5) powers related to updating and setting procedural time limits; 6) the authority to consider and resolve allotment issues; 7) the authority to decide at the stage of pre-trial investigation the fate of material evidence; 8) the authority to resolve the issue of the use of information obtained as a result of the NSDF on the features of a criminal offense not investigated in this criminal proceeding in other criminal proceedings; 9) the general duties (powers) of the investigating judge on the protection of human rights enshrined in Art. 206 CPC. The authority of the investigating judge, defined by the scholars as enshrined in the rules of criminal procedural law and determined by the subject matter of keeping the circle of rights and duties (responsibilities), is established for the execution of specific procedural actions and the adoption of appropriate procedural decisions in criminal proceedings.Розглянуто питання владних повноважень слідчого судді та зазначено, що вони є ключовим структурним елементом кримінально-процесуальної компетенції. Повноваження слідчого судді у кримінальному провадженні ‒ це правообов’язок державно-владного суб’єкта. Вивчено варіанти класифікації повноважень слідчого судді за їх предметним критерієм. Обґрунтовано позицію, що принциповою рисою компетенції слідчого судді в кримінальному провадженні є пасивний характер судово-контрольних повноважень, за винятком загального обов’язку щодо захисту прав людини.Розглянуто питання владних повноважень слідчого судді та зазначено, що вони є ключовим структурним елементом кримінально-процесуальної компетенції. Повноваження слідчого судді у кримінальному провадженні ‒ це правообов’язок державно-владного суб’єкта. Вивчено варіанти класифікації повноважень слідчого судді за їх предметним критерієм. Обґрунтовано позицію, що принциповою рисою компетенції слідчого судді в кримінальному провадженні є пасивний характер судово-контрольних повноважень, за винятком загального обов’язку щодо захисту прав людини
Правове регулювання фінансового моніторингу в адвокатській діяльності
Get PDFIt is established that according to the Law of Ukraine "On Prevention and Counteraction to Legalization (Laundering) of Proceeds of Crime, Financing Terrorism and Financing the Proliferation of Weapons of Mass Destruction" notaries, attorneys, law firms and associations, auditors, audit firms, subordinate firms, audit firms provide accounting services, entities providing legal services (other than persons providing employment in the framework of employment relationships) are specially designated entities of the primary financial monitoring.Appearance of advocates among the entities of primary financial monitoring is obviously conditioned by the need to implement in national law international standards in the field of preventing and combating the legalization (laundering) of proceeds of crime, or the financing of terrorism and the financing of proliferation.It should be noted that Part 1 of Art. 8 of the mentioned Law outlines specific cases where the lawyer's representatives are obliged to perform the duties of the subject of the initial financial monitoring, namely, when they are involved in a financial transaction for their client in relation to: purchase and sale of real estate; management of client's assets; managing a bank account or a securities account; raising funds for the formation of legal entities, ensuring their activities and managing them; the formation of legal entities, the provision of their activities (including auditing) or the management thereof, as well as the sale and purchase of legal entities (corporate rights).Scientific literature notes that attorneys, law firms, and associations may not notify a specially authorized body of their suspicion when the relevant information has become known to them in a matter of professional secrecy, or is privileged to maintain professional secrecy, as well as cases where they perform their duties to protect the client, represent their interests in the judiciary and in pre-litigation matters.In the case of such transactions, the entity shall be registered with the State Financial Monitoring Service of Ukraine no later than the day of the contractual relations with clients on such transactions. The subject shall notify the state regulator of the operation performed by the state regulator not later than the next business day from the day of registration of such operations. Prior to the appointment of the responsible person for financial monitoring, the responsibility lies with the head of the law firm and the law firm. After the appointment of the responsible person, there is an obligation to inform the State Financial Monitoring Service of Ukraine within three days.The conclusions state that the current Law of Ukraine “On Prevention and Counteraction to Legalization (Laundering) of Proceeds of Crime, Financing Terrorism and Financing the Proliferation of Weapons of Mass Destruction” allows attorneys, law firms and associations not to report on the relevant operations if such operations fall under information under a lawyer's secret. In turn, this opportunity is not provided for other entities providing legal services (including law firms).Осуществлен анализ правового положения адвоката, адвокатского бюро, адвокатского объединения как субъектов первичного финансового мониторинга в части исполнения ими требований законодательсвта о предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения.Проаналізовано правовий статус адвоката, адвокатського бюро та адвокатського об’єднання як суб’єктів первинного фінансового моніторингу у контексті виконання ними вимог чинного законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення
Сутність та способи класифікації договорів
Get PDFIn the article on the basis of analysis of Ukrainian legislation and doctrinal sources are considered issues of classification of civil law contracts. The article analyzes a number of aspects of legal regulation and determination of certain theoretical and practical issues of classification of civil law contracts, designation of approaches to determination of contract classification criteria and explores the problems of application of certain methods of contract classification.There can be no doubt that economic life objectively involves the need of society in some methods and ways of organizing and determining relationships between individuals. The most important and universal legal construction which satisfies that need is a contract: contract is prerequisite for functioning of private relationships. Aforementioned causes necessity in legal researches in the sphere of classification of civil law contracts. Such scientific studies can serve as a fundament for development of legislation and provide the great support in filling the gaps in existing law. Special attention is paid to the legal classification of contracts determined by Civil code of Ukraine. In article is emphasized that doctrine is not unified in questions related to the grounds for the classification of contracts and thus different approaches to such classification are analyzed. Two major methods of classification of contracts are distinguished. The dichotomy of division constitutes the essence of the first method of classification. The drawback is, however, that this way of categorization does not cover all existing types of contracts. According to the second method, contracts are divided into different groups, but there exist no uniform criterion for the classification.This article therefore contains accurate exploration of logical consistency of criteria used for classification of contracts and practical importance of different ways to categorize civil law contracts.Рассматривается ряд аспектов правового регулирования и определения отдельных теоретико-практических вопросов классификации договоров. Определяются подходы к установлению критериев классификации договоров, а также проблемы применения способов классификации договоров.Розглянуто деякі аспекти правового регулювання та з’ясовано окремі теоретико-практичні питання класифікації договорів. Окреслено підходи до встановлення критеріїв класифікації договорів та проблеми застосування способів класифікації договорів.
Правовий режим майна Національної академії наук України та національних галузевих академій наук
Get PDFThe article is devoted to the study of the legal regime of property (property complexes) of the National Academy of Sciences of Ukraine and national branch academies of sciences.The conclusion about the need to bring the Law of Ukraine „On the peculiarities of the legal regime of the National Academy of Sciences of Ukraine, sectoral national academies of science and the status of their property complex” into line with the laws of Ukraine „On management of state-owned objects” and „On scientific and scientific-technical activity” in particular, in terms of the unification of legal norms defining the powers of the National Academy of Sciences of Ukraine and national branch academies of sciences for the management of objects of property complexes relevant academies.It is proposed to define in the Law of Ukraine „On the peculiarities of the legal regime of activity of the National Academy of Sciences of Ukraine, branch national academies of sciences and the status of their property complex” the content of the right of economic management and the right of operational management of property of these academies and their scientific organizations as well as to fix the concepts of the right to conduct business and operational management rights, revealing their contents, in the updated Civil Code of Ukraine.Статья посвящена исследованию правового режима имущества (имущественных комплексов) Национальной академии наук Украины и национальных отраслевых академий наук.Аргументируется необходимость приведения Закона Украины «Об особенностях правового режима деятельности Национальной академии наук Украины, отраслевых национальных академий наук и статуса их имущественного комплекса» в соответствие с законами Украины «Об управлении объектами государственной собственности» и «О научной и научно-технической деятельности», в частности, в части унификации правовых норм, определяющих полномочия НАН Украины и национальных отраслевых академий наук по управлению объектами имущественных комплексов соответствующих академий. Предлагается определить в Законе Украины «Об особенностях правового режима деятельности Национальной академии наук Украины, отраслевых национальных академий наук и статуса их имущественного комплекса» содержание права хозяйственного ведения и права оперативного управления имуществом указанных академий и их научных организаций, а также закрепить понятия права хозяйственного ведения и права оперативного управления, раскрыв их содержание, в обновленном ГК Украины.Досліджено правовий режим майна (майнових комплексів) Національної академії наук України та національних галузевих академій наук.Обґрунтовано висновок про необхідність приведення Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих національних академій наук та статусу їх майнового комплексу» у відповідність до законів України «Про управління об'єктами державної власності» та «Про наукову і науково-технічну діяльність», зокрема в частині уніфікації правових норм, що визначають повноваження НАН України та національних галузевих академій наук з управління об'єктами майнових комплексів відповідних академій.Аргументовано потребу визначити в Законі України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих національних академій наук та статусу їх майнового комплексу» зміст права господарського відання та права оперативного управління майном зазначених академій і їх наукових організацій, а також закріпити поняття права господарського відання та права оперативного управління, розкривши їх зміст, в оновленому ГК України
Причинний зв'язок у деліктному праві: рефлексія над тестом «якби не»
Get PDFCausal connection between tortfeasor’s behavior and damage sustained by the plaintiff constitutes an inevitable precondition for liability in tort. The concept of causation is a matter of much debate in academic literature. In contrast, courts rarely provide exhaustive reasoning on the issue of causal nexus. That is so partly because the causal connection is often considered obvious or self-evident. Undoubtably there are many cases where causation is so evident that no one will question it. However there are also some factual situations where that is not the case. No one can effectively cope with difficult cases unless having established workable principles for the easy cases in the first place. The basic tool for analyzing causation in easy cases is the “but for” test. Notwithstanding the causation itself is of ontological nature the “but for” test is of linguistic nature. In fact it constitutes a question: would B have occurred, but for A? (where A is antecedent and B is consequent). The result of the “but for” test’s application depends on several choices. First, in reality the result is always caused by numerous factors. In contrast, the “but for” test tests only one antecedent. Therefore, this one factor has to be chosen (by a judge). Secondly, having chosen some factor judge still can choose the exact wording of that factor. Thirdly, although the consequent is always the damage sustained by the plaintiff, this damage can be put in words in numerous ways (from general outline to very specific description).Статья посвящена исследованию причинной связи в деликтном праве. В центре внимания – тест «если бы не» как базовый инструмент анализу причинности судом. Подчеркивается, что, хотя причинная связь как таковая имеет онтологическую природу, способ же проверки причинной связи в праве – имеет лингвистическую природу и синтаксически представляет собой вопросительную конструкцию. Поэтому результат применения теста критически зависит от того, какими словами выражены антецедент и консеквент.Досліджено причинний зв’язок у деліктному праві. У центрі уваги – тест «якби не» як базовий інструмент аналізу причинності судом. Застережено, що хоча причинний зв'язок як такий має онтологічну природу, спосіб перевірки причинного зв’язку в праві має лінгвістичну природу і синтаксично становить собою питальну конструкцію. Тому застосування цього тесту критично залежить від того, якими словами виражено антецедент і консеквент
Проблеми визначення оригіналу електронного доказу в цивільному процесі України
Get PDFThe article is devoted to the research of the concept of originals of electronic evidence, in particular the possibility to recognize an electronic information item as original on the basis of certain criteria. The issue is relevant, given the numerous cases of courts refusing to recognize electronic evidence as originals, as well as the uncertainty of this concept in the civil procedure legislation of Ukraine.At the beginning of the article the author gives a series of definitions, which are enshrined in national and international standards, academic dictionaries and legal acts that govern similar legal relations. Based on the analysis, several characteristics are identified to serve as criteria for assessing the originality of electronic information. It allows outlining three approaches to understanding of the originals of electronic evidence: materialistic, structural and interpersonal.It is proved that in accordance with the philosophy of dialectical materialism, on which the Ukrainian theory of proof is based, the use of the term “original” with respect to information is incorrect, and the concept of the original of electronic evidence is meaningless. According to the structural approach, the originals of electronic evidence are inherent in the unity of all internal components, which is absent in their copies. This is manifested in the presence in the originals of electronic evidence of certain details, among which metadata occupies a prominent place. The subjective attitude of the participants in a case to a specific form of expression of electronic information can also affect its recognition as an original, including the voluntary recognition by all participants of a case of the authenticity of a certain copy of an electronic document.Based on the results of the study, the author suggests some ways how to improve the situation that has developed around the concept of the originals of electronic evidence in the civil procedure of Ukraine. Among the possible scenarios there are a change in the definition of the concept of electronic evidence, fixing a separate definition of the original of electronic evidence and a radical rejection of the use of the term “original” to electronic evidence.Статья посвящена исследованию понятия оригинала электронного доказательства, в частности возможности признания той или иной электронной информации оригинальной на основании некоторых критериев. Особую актуальность вопрос приобретает, учитывая многочисленные случаи отказа судов в признании электронных доказательств оригиналами, а также неопределенность этого понятия в действующем гражданском процессуальном законодательстве Украины.Автор предлагает некоторые пути улучшения положения, которое сложилось относительно понятия оригинала электронного доказательства в гражданском судопроизводстве Украины. Среди возможных сценариев развития ситуации: изменение определения понятия электронных доказательств, закрепление отдельной дефиниции оригинала электронного доказательства и радикальный отказ от употребления термина «оригинал» к электронным доказательствам.Досліджено поняття оригіналу електронного доказу, зокрема можливості визнання тієї чи іншої електронної інформації оригінальною на підставі деяких критеріїв. Особливої актуальності це питання набуває з огляду на численні випадки відмов судів у визнанні електронних доказів оригіналами та невизначеність цього поняття у чинному цивільному процесуальному законодавстві України.Автором запропоновано деякі шляхи покращення становища, що склалося довкола поняття оригіналу електронного доказу у цивільному судочинстві України. Серед можливих сценаріїв розвитку ситуації є зміна визначення поняття електронних доказів, закріплення окремої дефініції оригіналу електронного доказу та радикальна відмова від вживання терміна «оригінал» щодо електронних доказів
Віктимологічні аспекти запобігання домашньому насильству
Get PDFThe article substantiates the victimological approach to the problem of domestic violence prevention.I. The system of concepts to describe the phenomenon of victimity (also referred to as “victimhood”) has been specified. The central concept of the system: victim-like behavior of the person who has suffered from domestic violence is an integral feature of personality, characterized by low self-esteem, disproportionately critical self-attitude; increased level of anxiety; low ability to overcome external pressure; a noticeable helplessness-focused mindset; behavioral dispositions in family relationships, guided by victim-like stereotypes. Other definitions:1. Victimity - physical, psychological, moral and social features and characteristics of a person that have transformed or potentially lead to transformation of such person into a victim;1.1. Personality victimity is a specific personal construct, realized in the guidelines and attributes of victim’s personality;1.2. General victimity depends on the social and role characteristics that transform a person into a victim;2. Victim propensity is a set of features stipulated by social, psychological and other reasons that contribute to non-adaptive reaction style of the subject and lead to negative consequences for him/her, which consists in transforming a person into a victim.3. Victimization - the process of victimity realization in dynamics;4. Victim-like behavior - deviation from the rules of dangerous behavior, implemented in the aggregate of social, psychological and moral manifestations of a personality, leading to the victim‘s role;5. Victimogenic factors (causes) - objective circumstances formed directly before or during commission of an offense and not connected with victimity of a sufferer or his/her behavior.A conclusion has been made about the expansion of the meaning of victim-like behavior in domestic violence situations, set in the Law "On domestic violence prevention and combating" compared with the definition given in the corresponding Law that had been in force earlier.II. The assumption that the effectiveness of victimology is in direct correlation with the effective application of primarily psychological methods has been substantiated.ІІІ. The comparison of scientific approaches to the study of the rates and causes of victimization among women affected by domestic violence (namely: socio-cultural approach, systemic family approach and individual-psychological approach) has been presented.IV. The content of the main types of victimity - person-based and role-based (general) ones - has been specified. The opinion on the effectiveness of the person-based type of victimity correction has been expressed.V. The issue of choosing the ways and methods of de-vitmization is put into dependence on the type of person who had suffered from domestic violence.VІ. The conclusion has been made of the applicability of the new direction of research – so called “riskology” (risk analysis) - in victimological researches to identify the risk groups.VIІ. A suggestion has been made to investigate victimogenic factors as an element of the domestic violence determination system.VIIІ. It has been proposed to carry out the victimological countermeasures through the most accessible channels: social network groups, a purposeful influence on young women made by the members of their reference groups.It has been emphasized that victimity is subject to correction, resulting in de-victimization of (potential) victims of domestic violence.Обоснован виктимологический подход к решению проблемы предупреждения домашнего насилия. Уточнена система понятий для описания явления виктимности в домашнем насилии; представлено сравнение научных взглядов на причины виктимизации. Предложены виктимологические контрмеры через наиболее доступные каналы: сообщества в социальных сетях, целенаправленное воздействие со стороны референтных групп и т.д. Сделан вывод о перспективах программирования коррекции виктимности.Обґрунтовано віктимологічний підхід до вирішення проблеми запобігання домашньому насильству. Уточнено систему понять для опису явища віктимності у домашньому насильстві; подано порівняння наукових поглядів на причини віктимізації. Запропоновано віктимологічні кон-трзаходи через найбільш доступні канали: спільноти у соціальних мережах, цілеспрямований вплив з боку референтних груп тощо. Зроблено висновок про перспективи програмування корекції віктимності