Problems of Legality (E-Journal)
Not a member yet
932 research outputs found
Sort by
Архітектура європейської безпеки наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ сторіччя
Get PDFTaking into account the new dangerous challenges to the modern international legal order and security system, politicians and scholars are faced with the question of the timeliness and validity of the revision of established conceptual approaches to the construction of international and European security architecture. Since the beginning of the XXI century there are more and more calls to significantly update the current international order, its institutions, norms and rules, which emerged after 1945 (especially the UN Security Council). In this regard, the study of the evolution of previous systems of international relations and security systems based on them (in particular the Vienna system) is relevant and of a practical significance. Regarding the «European Concert» as a core of the Viennese architecture of European security (1815–1914) there is a general ambiguous attitude in historiography, which prevents it from being properly assessed, as well as to trace the evolution of the Vienna system, its relationship with subsequent international systems, to assess the possibility of using its elements to design future international systems. It determines the attention caused by the formation, development and decline of the Vienna system. One of the concepts that require to be reconsidered in this context is the «balance of power», the theoretical foundations of which were mainly formed during the Vienna system. Over time, the content of the concept of «balance of power» changed markedly and was supplemented with new elements, which caused the conceptual ambiguity of the term. As a result of the development of international relations, changes in approaches to global and regional security, there is a need for a critical analysis of the «balance of power», its new conceptual models that explain the behavior of world politics’ subjects.На фоне появления новых опасных вызовов современному международному правопорядку и системе безопасности перед политиками и учеными возникает вопрос о своевременности и обоснованности пересмотра устоявшихся концептуальных подходов к конструированию архитектуры международной и европейской безопасности. С начала XXI в. все чаще раздаются призывы существенно обновить действующий международный порядок, его институты, прежде всего институт Совета Безопасности ООН, нормы и правила, сложившиеся после 1945 г. В этой связи актуальностью и практической значимостью характеризуются исследования, посвященные эволюции предыдущих систем международных отношений и основанных на них систем безопасности, в частности Венской системы. Что касается «Европейского концерта» как стержня Венской архитектуры европейской безопасности (1815–1914 гг.) в историографии сложилось в целом неоднозначное отношение, что мешает дать ему надлежащую оценку, а также проследить эволюцию Венской системы, ее связь с последующими международными системами, оценить возможность использования ее элементов для конструирования будущих международных систем. Это объясняет то внимание, которое вызывают вопросы становления, развития и упадка Венской системы. Одной из концепций, нуждающейся в переосмыслении в этом контексте, является «баланс сил», теоретические основы которой в основном сформировались в период действия Венской системы. С течением времени содержание концепции «баланса сил» заметно менялось и пополнялось новыми элементами, что привело к понятийной многозначности соответствующего термина. Вследствие развития международных отношений, изменения подходов к обеспечению глобальной и региональной безопасности возникла потребность в критическом анализе «баланса сил», его новых концептуальных моделей, объясняющих поведение субъектов мировой политики.На тлі появи нових небезпечних викликів сучасному міжнародному правопорядку і системі безпеки перед політиками і науковцями постає питання щодо своєчасності і обґрунтованості перегляду усталених концептуальних підходів стосовно конструювання архітектури міжнародної і європейської безпеки. Від початку ХХІ ст. дедалі частіше лунають заклики суттєво оновити чинний міжнародний порядок, його інститути, насамперед інститут Ради Безпеки ООН, норми і правила, які склалися після 1945 р. У цьому зв’язку актуальністю і практичною значущістю характеризуються дослідження еволюції попередніх систем міжнародних відносин і заснованих на них системах безпеки, зокрема Віденської системи. Стосовно «Європейського концерту» як стрижня Віденської архітектури європейської безпеки (1815–1914 рр.) в історіографії склалося в цілому неоднозначне ставлення, що заважає дати йому належну оцінку, а також прослідкувати еволюцію Віденської системи, її зв'язок з наступними міжнародними системами, оцінити можливість використання її елементів для конструювання майбутніх міжнародних систем. Це зумовлює ту увагу, яку викликають питання становлення, розвитку і занепаду Віденської системи. Однією з концепцій, що потребує переосмислення в цьому контексті, є «баланс сил», теоретичні основи якої в основному сформувалися в період дії Віденської системи. З плином часу зміст концепції «балансу сил» помітно змінювався і доповнювався новими елементами, що призвело до понятійної багатозначності відповідного терміна. З огляду на розвиток міжнародних відносин, зміни підходів до забезпечення глобальної і регіональної безпеки існує потреба в критичному аналізі «балансу сил», його нових концептуальних моделей, що пояснюють поведінку суб'єктів світової політики
Надлишкова причинність у деліктному праві
Get PDFIn vast majority of cases the but-for test works perfectly fine. However, in overdetermined-causation cases it produces falsely negative result. Overdetermined causation is present whenever there are two or more factors each of which alone would have been sufficient for the result. In such cases the but-for test paradoxically indicates that neither of factors is a cause of the result. That is so because the but-for test postulates causation through the concept of necessity and disregards the role of sufficiency.The drawback can be overcome by using more complicated NESS test (necessary element of a sufficient set). The latter is more precise, it takes into account not just the necessity but the sufficiency as well. Thus, in a set of the real-world factors there may be few subsets each of which is sufficient for the result’s occurrence. Some factor is a cause of the result if it constitutes a necessary element of such a subset and in the absence of the factor the subset is not sufficient.Overdetermined causation can be symmetrical or asymmetrical. In the case of symmetrical overdetermined causation there are two processes that run parallel with each other and entail the result. In the case of asymmetrical overdetermined causation only one of the processes ends up with the result, meanwhile the second processes would have entailed the result had not it been preempted by the first one. Therefore, asymmetrical overdetermined causation is also called preempted causation (where there is preemptive and preempted causes). In case of symmetrical overdetermined causation both factors should be considered as causes, on the contrary in asymmetrical overdetermined causation only the preemptive cause is a cause. That is why it is crucial to distinguish between the two, as R. Wright underlines. However sometimes it may be difficult to tell one from another, as is the case with McLaughlin’s hypothetical.The other source of difficulties is the situation where both factors are failures to do something. Though some scholars consider it to be the case of asymmetrical overdetermined causation, the author fortifies the opposite account contending that both failures should be regarded as causes of the result.Статья посвящена проблеме избыточной причинности: последняя имеет место, когда есть два (или более) события, каждое из которых само по себе было бы достаточным для возникновения определенного последствия. В таких случаях применение теста «если бы не» дает ложно отрицательный результат, указывая, что ни одно из событий не является причиной следствия. Эта проблема может быть решена с помощью теста NESS (необходимое условие достаточного набора). Согласно этому тесту определенное обстоятельство является причиной последствия, если оно входит как необходимый элемент в множество, достаточное для наступления соответствующего последствия. При этом в реальном мире достаточных множеств может быть несколько.Статтю присвячено проблемі надлишкової причинності: вона виникає, коли є дві або більше подій, кожна із яких поодинці була б достатньою для настання певного наслідку. У таких випадках застосування тесту «якби не» дає хибно заперечний результат, вказуючи що жодна із подій не є причиною наслідку. Цю проблему може бути розв’язано за допомогою тесту NESS (необхідна умова достатнього набору). Згідно з цим тестом певна обставина є причиною наслідку, якщо вона входить як необхідний елемент до множини обставин, достатньої для настання відповідного наслідку. При цьому в реальному світі достатніх множин може бути кілька
Організаційно-правові проблеми функціонування фондового ринку України
Get PDFThe presented article examines the problems of formation and development of stockexchange business in Ukraine during the last decade. The variety of scientific and normative viewson the definition of the stock market is indicated, as a result of which a conclusion is made aboutthe correctness of a broader perception of this concept, namely as legal relationships of exchangeparticipants on placement, circulation, accounting of securities and derivatives.Some statistical information on the current state of the stock market of Ukraine is analyzed, which shows the similarity of the movement of indices of stock exchanges of Ukraine and worldcountries, positive dynamics of the UX index compared to last year, reduction of the total number ofexchange organizations in Ukraine, which should also be assessed positively.In general, there is a tendency to develop stock relations in Ukraine, which is, however, quite slow. Factors due to which there are obstacles to the sustainable functioning of the country'sstock market, which do not allow to effectively perform its functions of capital allocation andconstant investment in the economy are considered. Among them: significant dependence of theUkrainian stock market on the negative impact of global external factors (pandemic, armedconflicts, political changes, etc.); too high level of capitalization of fuel and energy companies, which leads to the uniformity of exchange goods (relevant stocks); the impossibility of seriouscompetition of securities of Ukrainian companies with foreign "blue chips" presented on theUkrainian Stock Exchange; poor awareness of potential investors about the possibilities ofinvesting in securities as well as the presence of biased information about potential objects ofinvestment in the stock market of the country; high level of stock market manipulation andviolations of investors' rights, which leads to investors replacing national platforms for stockinvestments with foreign ones.There is the conclusion about the multilateral issues on becoming of effective stock marketexchange relationships in Ukraine, the solution of which should begin with the improvement of itslegal regulation using, first of all, the economic-legal toolkit.В представленной статье исследуется проблематика становления и развитиябиржевого дела в Украине в течение последнего десятилетия. Указывается на разнообразиенаучных и нормативных взглядов на определение фондового рынка. Анализируетсяопределенная статистическая информация о современном состоянии фондового рынкаУкраины.Отмечается тенденция к развитию фондовых отношений в Украине, котораяпроисходит в достаточно медленном темпе. Рассматриваются факторы, препятствующие стабильному функционированию фондового рынка страны, которые не позволяют эффективно выполнять возложенные на него функции распределения капитала и постоянного привлечения инвестиций в экономику.Делается вывод о многосторонней проблематике становления эффективныхрыночных биржевых отношений в Украине, решение которых следует начинать с совершенствования его правового регулирования с использованием, прежде всего, хозяйственно-правового инструментария.Досліджено проблематику становлення та розвитку біржової справи в Україні протягом останнього десятиріччя. Вказано на різноманітність наукових та нормативних поглядів на визначення фондового ринку. Проаналізовано певну статистичну інформаціющодо сучасного стану фондового ринку України.Зазначено в цілому тенденцію до розвитку фондових відносин в Україні, яка відбувається проте в досить повільному темпі. Розглянуто чинники, через які існують перешкоди для сталого функціонування фондового ринку країни, що не дозволяютьефективно виконувати покладені на нього функції розподілу капіталу та постійногозалучення інвестицій в економіку.Зроблено висновок про багатосторонню проблематику становлення ефективних ринкових біржових відносин в Україні, вирішення яких слід починати з удосконалення його правового регулювання з використанням насамперед господарсько-правовогоінструментарію
Суспільна небезпечність діяння в системі ознак поняття «кримінальне правопорушення»
Get PDFThe article is devoted to the analysis of the social danger of an act - a sign of the concept of «criminal offense», which actually performs the functions of the category of criminal law and is important for the entire system of concepts and norms of both the General and Special parts of criminal law. The most essential features and properties of this feature – a structural element of the concept - are considered, which reflect the social harmfulness and increased danger of this act for the values of society and social relations protected by criminal law, which are formed about these values. It is argued that the public danger of an act is organically inherent in a criminal offense, acts as its objective social characteristic, immanent to it as an objective social and legal phenomenon (fact of reality).Using a systematic approach, the author investigates the relationship and interconnection of this feature with other features of a criminal offense – with “criminal wrongfulness” and “criminal law punishability” of the act. It is noted that the social danger of an act is the social basis of criminalization and its recognition as criminally illegal and punishable. The signs of «public danger» and «criminal wrongfulness» of an act correlate with each other as the categories «content» and «form» correlate. The interrelation of the sign «social danger of an act» with the sign of «criminal-legal punishability of an act» is clarified. Attention is focused on the fact that the public danger of an act significantly affects the degree of punishability of the act, on the establishment in the sanction of the type and measure of punishment for committing a socially dangerous act provided for in the disposition of the article of the Special Part of the Criminal Code. At the same time, it is emphasized that the type and measure of punishment specified in the sanction are important formalized indicators of the degree of public danger of an act, which constitutes the content of a criminal offense and determine its severity when deciding whether to classify it (classification) as a criminal offense or a crime, and the latter to one of the categories – not heavy, heavy or especially heavy. The role and influence of the public danger of a criminal offense on the systemic and structural links between various elements of the law on criminal liability is considered.The conclusion is formulated that the sign «social danger of an act» in the structure of signs of the concept of «criminal offense» has a fundamental character, is an immanent (organically inherent) property of a criminal offense and therefore must certainly be indicated in the legislative definition of the concept of «criminal offense».Статья посвящена анализу общественной опасности деяния – признака понятия «уголовное правонарушение», которое фактически выполняет функции категории уголовного права и имеет важное значение для всей системы понятий и норм как Общей,так и Особенной частей уголовного права. Рассматриваются наиболее существенные черты и свойства этого признака – структурного элемента понятия – которые отражают социальную вредоносность и повышенную опасность этого деяния для охраняемых уголовным законом ценностей общества и общественных отношений, которые складываются по поводу этих ценностей. Утверждается, что общественная опасность деяния органически присуща уголовному правонарушению, выступает его объективной социальной характеристикой, имманентна ему как объективномусоциально-правовому явлению (факту реальной действительности).С применением системного подхода исследуется соотношение и взаимосвязь этого признака с другими признаками уголовного правонарушения – с «уголовнойпротивоправностью» и «уголовно-правовой наказуемостью» деяния. Отмечается, что общественная опасность деяния является социальной основой криминализации и признания его уголовно-противоправным и наказуемым. Признаки «общественная опасность» и «уголовная противоправность» деяния соотносятся между собой как соотносятся категории «содержание» и «форма». Выясняется взаимосвязь признака «общественная опасность деяния» с признаком «уголовно-правовая наказуемость деяния». Акцентируется внимание на том, что общественная опасность деяния существенно влияет на степень наказуемости деяния, на установление в санкции вида и меры наказания за совершение общественно опасного деяния, предусмотренного в диспозиции статьи Особенной части УК. При этом подчеркивается, что вид и мера наказания, указанные в санкции, выступают важными формализованными показателями степени общественной опасности деяния, которое составляет содержание уголовного правонарушения и определяют его тяжесть при решении вопроса об отнесении его (классификации) к уголовному проступку или к преступлению, а последнего к одной из категорий – к нетяжким, тяжким или особо тяжким. Рассматривается роль и влияние общественной опасности деяния уголовного правонарушения на системно структурные связи между различными элементами закона об уголовной ответственности.Формулируется вывод, что признак «общественная опасность деяния» в структуре признаков понятия «уголовное правонарушение» имеет фундаментальный характер, является имманентным (органически присущим) свойством уголовного правонарушения и поэтому должен быть непременно указан в законодательном определении понятия «уголовное правонарушение».Стаття присвячена аналізу суспільної небезпечності діяння – ознаки поняття «кримінальне правопорушення», що фактично виконує функції категорії кримінального права і має відправне та установче значення для всієї системи понять і норм як Загальної, так і Особливої частин кримінального права. Розглядаються найбільш суттєві риси і властивості цієї ознаки – структурного елемента поняття – що визначають соціальну шкідливість і підвищену небезпечність цього діяння для охоронюваних кримінальним законом цінностей суспільства і суспільних відносин, що складаються відносно цих цінностей. Стверджується, що суспільна небезпечність діяння органічно притаманна кримінальному правопорушенню, виступає його об’єктивною соціальною характеристикою, іманентна цьому правопорушенню як соціально-правовому явищу (факту) реальної дійсності.Із застосуванням системного підходу досліджується співвідношення і взаємозв’язок цієї ознаки з іншими ознаками кримінального правопорушення – з «кримінальною протиправністю» і «кримінально-правовою караністю» діяння. Зазначається, що суспільна небезпечність діяння є соціальною основою (підставою) криміналізації діяння і визнання його кримінально протиправним, тобто передбаченим у законі про кримінальну відповідальність. Ознаки «суспільна небезпечність» і «кримінальна протиправність» діяння співвідносяться між собою як категорії «зміст» і «форма». З’ясовується співвідношення ознаки «суспільна небезпечність діяння» із ознакою «кримінально-правова караність діяння». Наголошується, що суспільна небезпечність діяння суттєво впливає на ступінь його караності, на встановлення в санкції виду і міри покарання за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого в диспозиції статті Особливої частини Кримінального кодексу України. При цьому підкреслюється, що вид і міра покарання, вказані в санкції, виступають важливими формалізованими показниками ступеня суспільної небезпечності діяння, яке становить зміст кримінального правопорушення, визначає його тяжкість та віднесення його (класифікації) до кримінального проступку або до злочину, а останнього до однієї з категорій: до нетяжкого або тяжкого чи особливо тяжкого. Розглядається вплив суспільної небезпечності діяння кримінального правопорушення на системно-структурні зв’язки між різними елементами закону про кримінальну відповідальність.Формулюється висновок, що ознака «суспільна небезпечність діяння» у структурі ознак поняття «кримінальне правопорушення» має фундаментальний характер, є іманентною властивістю кримінального правопорушення і тому має бути неодмінно вказана у законодавчому визначенні поняття «кримінальне правопорушення»
Біткойн у польському правовому порядку
Get PDFThe current digital and technological changes make bitcoin trading more and more popular. Virtual money (cryptocurrency) is no longer just a fashion, but it is more and more often used in practice on the Internet, and there are no statutory provisions in Polish law, which can lead to many legal complications. Bitcoin first appeared in 2008 thanks to a user disguised as Satoshi Nakamoto who published an article titled Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. The concept of bitcoin was published in a nine-page document, and the essence of the concept was the actual creation, launch and placement of a software based on a very complex algorithm for generating bitcoin, based on e.g. on blockchain technology. Satoshi proposed a solution to the problem that had existed since the inception of the Internet, ie how to create a universal electronic payment system. The basic idea of the creator of the bitcoin system was to maintain the anonymity of transactions and property and to exclude unnecessary intermediaries from circulation. From the point of view of computer science, the bitcoin network is a decentralized database of information about the flow of certain numerical values between accounts of system users, where the above numerical values constitute the bitcoin currency. The state and public institutions, in turn, decide on the issue of this currency, its size and creation.The issue of bitcoin forces lawyers to investigate primarily at the level of civil law. The article presents the issues of bitcoin at the level of Polish civil law, and above all de lege lata considerations in the field of both civil and family law regarding the issue of bitcoin division after the divorce of spouses. Discrepancies appearing in the Polish doctrine on the civil law assessment of the nature of bitcoin are presented.Современные цифровые и технологические изменения делают торговлю биткойнами все более популярной. Виртуальные деньги (криптовалюта) стали не просто модой, они все чаще и чаще используются на практике в Интернете. К сожалению, в польском законодательстве нет нормативных положений относительно биткойна, что может привести ко множеству юридических осложнений. Проблема биткойнов заставляет юристов вести расследования в первую очередь на уровне гражданского права. В статье представлен биткойн на уровне польского гражданского права и, прежде всего, de lege lata соображения в области как гражданского, так и семейного права в отношении проблемы распределения биткойнов после развода супругов. Представлены неточности в польской доктрине гражданско-правовой оценки природы биткойна.Сучасні цифрові та технологічні зміни сприяють тому, що торгівля біткойнами стає все більш популярною. Віртуальні гроші (криптовалюта) більше не є модою, але все частіше використовуються на практиці в Інтернеті. На жаль, у польському законодавстві немає законодавчих норм у справі біткойна, що може призвести до багатьох юридичних ускладнень. Питання біткойна змушує юристів вести розслідування насамперед на рівні цивільного законодавства. У статті представлено біткойн на рівні польського цивільного законодавства і перш за все міркування de lege lata як в цивільному, так і в сімейному законодавстві щодо питання поділу біткойна після розлучення подружжя. Представлено розбіжності, які виявляються у польській доктрині щодо цивільно-правової оцінки природи біткойна
Об'єктивна потреба у правовому регулюванні територіального планування та його реалізації в Литовській Республіці
Get PDFThe article analyzes the social and legal assumptions that determine the need for the legal regulation of territorial planning. The extent to which the appropriate legal regulation of territorial planning is related to the protection of the environment, ensuring sustainable development and the protection of human rights is assessed. It is concluded that the process of territorial planning is complex and complicated, has different needs and interests of natural and legal persons regarding the use of the respective territories are constantly encountered. Although the reform of the legal regulation of territorial planning has been carried out three times in Lithuania, gaps in the legal regulation of territorial planning have been identified so far.В статье анализируются социально-правовые предпосылки, определяющие необходимость правового регулирования территориальногопланирования. Определена степень, в которой соответствующее правовоерегулирование территориального планирования связано с защитойокружающей среды, обеспечением устойчивого развития и защитой прав человека. Делается вывод, что процесс территориального планированияявляется комплексным и сложным, постоянно встречаются различныепотребности и интересы физических и юридических лиц по использованиюсоответствующих территорий. Несмотря на то, что реформа правового регулирования территориального планирования в Литве проводилась трижды, проблемы правового регулирования территориального планирования до настоящего времени не преодолены.У статті проаналізовано соціально-правові передумови, що визначають необхідність правового регулювання територіального планування. Визначено, наскільки відповідне правове регулювання територіального плануванняпов’язане з захистом охорони навколишнього середовища, забезпеченням сталого розвитку та захистом прав людини. Зроблено висновок, що процес територіального планування є комплексним та складним, оскільки постійно виникають різні потреби й інтереси фізичних та юридичних осіб щодо використання відповідних територій. Хоча реформа правового регулювання територіального планування в Литві проводилася тричі, прогалини в правовому регулюванні територіального планування досі не подолані
Історичні етапи становлення ідеї захисту прав засуджених
Get PDFThe article is devoted to the study historical stages of the idea aboutprisoner’s rights protection. Institute of prisoner’s rights protection have beenanalized as especial feature which have natural basis in human consciousness. Protection of prisoner’s rights interpreted as a mechanism human’s security andit’s a fundamental needs of people.It has studied generation of human rights idea and found out that thehistorical passing of it doesn’t same as stage prisoner’s rights protection. Established the fact that prisoner’s right protection is latest law notion than humanrights and scientific and legal grounding of it to divide on two stage: first - subjectively intimidating. In that stage we have some examples will of one's ownand unlimited power in execution action. The sole decisions of the monarchs (king, prince etc.) is basic kind of “court” and punishment.The second stage is subject-specific stage. There is a person of prisoner andarise a punishment law (even executive code) and another laws which regulatecourt process and using sanctions. When the subject did executive action totransforming in new public relations with new content and purpose.Статья посвящена рассмотрению вопроса об исторических истоках идеи о необходимости защиты прав осужденного. Институт защиты прав проанализирован как автономный, имеющий естественное основание в человеческом сознании. Защита прав интерпретируется как механизм обеспечения безопасности человека и является одной из фундаментальных его потребностей. Рассмотрены поколения идеи прав человека и установлено, что их историческое протекание не совпадает с условными этапами становления идеи защиты прав осужденных. Защита прав осужденных представляет собой более позднюю в историческом смысле правовую категорию, ее научное и юридическое обоснование и закрепление произошло в два этапа: первый – это безсубъектно-запугивающий. На этом этапе имеем дело скорее с проявлениями произвола и неограниченности в процессе осуждения, назначения наказания и его исполнения. Власть предстает как единоличное решение монарха (князя, короля, царя), который и судит, и карает по своему усмотрению и волей. Второй этап – субъектноопределенный. На этом этапе появляется субъект осужденного и возникают нормы права, которые регламентируют судебный процесс и его составляющую – наказание. С появлением субъекта видоизменяются уголовно-исполнительные правоотношения, их предмет, содержание и цель.Стаття присвячена розгляду питання історичних витоків ідеї про необхідність захисту прав засудженого. Інститут захисту прав проаналізовано як автономний і такий, що має природне підґрунтя у людській свідомості. Захист прав інтерпретується як механізм забезпечення безпеки людини і є однією з фундаментальних її потреб. Досліджено покоління ідеї прав людини і встановлено, що їх історичний розвиток не співпадає з умовними етапами становлення ідеї захисту прав засуджених. Визначено, що захист прав засуджених являє собою більш пізню в історичному сенсі правову категорію, її наукове таюридичне обґрунтування і закріплення відбувалося в два етапи: перший – це безсуб’єктно-залякувальний. На першому етапі маємо справу скоріше з проявами свавілля під час засудження, призначення покарання та його виконання. Влада постає як одноособове рішення монарха (князя, короля,царя тощо), який і судить, і карає за своїм розсудом та волею. Другий етап – суб’єктновизначений. На цьому етапі постає суб’єкт засудженого та виникають норми права, які регулюють судовий процес і його складову – покарання. З появою суб’єкта відбувається трансформація кримінально-виконавчих правовідносин, їх предмета, змісту та мети
Політика щодо інвалідності Європейського Союзу: наднаціональний рівень правового регулювання
No full textIn the modern European Union, disability policy (which was paid extremely little attention in the framework of traditional social policy in the late twentieth century) became one of the priorities of legal regulation. Today, this area of social policy includes not only social protection and integration in the labor market, but also takes care of the problem of ensuring equal rights and non-discrimination. In the context of this evolution, the article examines these questions: what is the legal nature of the European Union? What impact does the emergence of a supranational level of legal regulation have on disability policy? How does the international law and European legal regulation in the field of disability relate? How has the terminology changed in the regulations of the international, regional and national levels? How has EU disability policy evolved and what factors influenced on it? The article presents the results of a systematic analysis of EU regulations on disability policy, covering the period from 1951 to 2020.В современном Европейском Союзе политика в сфере инвалидности, которой в конце ХХ в. уделялось очень мало внимания в рамках традиционной социальной политики, превратилась в один из приоритетов правового регулирования. Сегодня это направление социальной политики включает не только социальную защиту и интеграцию на рынке труда, но и занимается проблемой обеспечения равенства прав и недискриминации. В контексте этой эволюции в статье исследуются такие вопросы: какова правовая природа Европейского Союза? Какое влияние на политику инвалидности имеет появление наднационального уровня правового регулирования? Как соотносится международно-правовой и общеевропейский уровень правового регулирования в сфере инвалидности? Как менялась терминология в нормативно-правовых актах международно-правового, регионального и национального уровней? Как эволюционировала и под влиянием каких факторов политика ЕС по инвалидности? В статье представлены результаты системного анализа нормативных документов ЕС по политике в сфере инвалидности, охватывающих период с 1951 по 2020 год.У сучасному Європейському Союзі політика в сфері інвалідності, якій наприкінці ХХ ст. приділялося надзвичайно мало уваги в рамках традиційної соціальної політики, стала одним із пріоритетів правового регулювання. Сьогодні цей напрям соціальної політики включає не тільки соціальний захист та інтеграцію на ринку праці, але й опікується проблемою забезпечення рівності прав та недискримінацію. У контексті такої еволюції у статті досліджуються питання правової природи Європейського Союзу впливу на політику інвалідності появи наднаціонального рівня правового регулювання,співвідношення міжнародно-правового і загальноєвропейського рівняправового регулювання в сфері інвалідності, зміни термінології нормативно-правових актів міжнародно-правового, регіонального і національного рівнів,еволюціонування факторів політики ЄС щодо інвалідності. У статтіпредставлені результати системного аналізу нормативних документів ЄС щодополітики в сфері інвалідності, що охоплюють період з 1951 по 2020 рік
Екосистема як об’єкт екологічного права крізь призму впровадження екосистемного підходу
Get PDFThe article is devoted to the study of the ecosystem as an object of environmental law through the prism of the ecosystem approach – the newest strategy aimed at shifting the emphasis from the management of individual natural objects to the management of ecosystems that are of direct importance to humanity. The doctrinal views on the ecosystem as an object of environmental law and its place among other objects of legal regulation are analyzed. The opinion is substantiated that the implementation of the ecosystem approach into environmental law provides for the transformation of this branch of law at the level of the object composition and the recognition of the ecosystem as its central object. It has been suggested that with a change in the structural organization of environmental law, when the ecosystem will be recognized as its central object, and all other objects will be considered in the ecosystem context, the ecosystem concept will have the status of the main paradigm of environmental law and, probably, subsequently, being quite «ecosystemocentric», environmental law will be transformed into «ecosystem law», just as environmental legislation will finally be based on a single scientific concept – the concept of an ecosystem, which significantly activates the process of codification of environmental legislation in the form of developing an «Ecosystem Code». Such position is certainly debatable and can be critically perceived in scientific circles, and therefore requires a comprehensive development and justification. At the same time, the very formulation of the question of the place of the ecosystem among the objects of environmental law can start a lively and fruitful scientific discussion that will help to develop an optimal model of legal regulation of environmental relations.В статье анализируются доктринальные взгляды на экосистему как объект экологического права и ее место среди других объектов эколого-правового регулирования. Обосновывается мысль о том, что внедрение экосистемного подхода предусматривает трансформацию экологического права на уровне объектного состава и признание экосистемы его центральным объектом. Делается предположение, что такое изменение структурной организации экологического права может в будущем существенно повлиять на его дальнейшее развитие и кодификацию его источников.У статті проаналізовано доктринальні погляди на екосистему як об’єкт екологічного права та її місце серед інших об’єктів еколого-правового регулювання. Обґрунтовано думку про те, що впровадження екосистемного підходу передбачає трансформацію екологічного права на рівні об’єктного складу та визнання екосистеми його центральним об’єктом. Зробленоприпущення, що така зміна структурної організації екологічного права може в майбутньому суттєво вплинути на його подальший розвиток та кодифікацію його джерел
До питання класифікації договорів на консенсуальні та реальні договори
Get PDFIn the article on the basis of analysis of current and former Ukrainian legislation and doctrinal sources are considered some issues of classification of civil law contracts into consensual and real contracts. Approach to divide contracts into two aforementioned groups originates in Roman law; however, its sufficient theoretical model is produced only in XIX century. In Soviet period this method to classify contracts was sharply criticized. Current Civil code of Ukraine uses both types (models): consensual and real contracts.Contract is to be treated as consensual unless the opposite is prescribed in civil legislation. In order to conclude real contract, in addition to sufficient agreement, transfer of property or execution of other action is needed. Such transfer of property or other action are not considered as a part of fulfillment of contractual obligation; they take place at the stage of contract formation and are prerequisite for the very existence of real contract. Based on these considerations, direct application of norm regulating contractual transfer of ownership to conclusion of real contract is complicated and cannot be conducted without certain adjustments.Another issue related to the formation of real contract is transfer of non-documentary securities and non-cash money. These civil law objects following a common approach are not regarded as things (res). Therefore, transfer of non-documentary securities and non-cash money in a procedure of formation of real contract cannot be qualified as transfer of property in its traditional meaning.Рассмотрены некоторые аспекты правового регулирования и определены отдельные теоретико-практические вопросы классификации договоров на консенсуальные и реальные договоры. Очерчены подходы к пониманию сущности консенсуальных и реальных договоров та проблемы применения законодательства, которое регламентирует консенсуальные и реальные договоры.Розглянуто деякі аспекти правового регулювання і з’ясовано окремі теоретико-практичні питання класифікації договорів на консенсуальні та реальні договори. Окреслено підходи до розуміння сутності консенсуальних і реальних договорів, а також проблеми застосування законодавства, що регламентує консенсуальні та реальні договори