Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs / Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ
Not a member yet
875 research outputs found
Sort by
Сучасні підходи до типізації окремих криміналістичних методик
Get PDFBased on the analytical review of scientific sources, the subject matter of which was the conceptual framework for classification of forensic techniques, the article substantiates the position that today the trends in the development of certain forensic techniques have changed and reoriented somewhat under the influence of modern changes which the current doctrine of criminal law and criminal procedure law undergoes under the legal regime of martial law. Based on the analysis of traditional approaches of scholars to the typification of certain forensic techniques and current trends in scientific research, the classification of certain forensic techniques is developed based on the following criteria: 1) criminal law factors; 2) completeness of the developed algorithms and practical recommendations; 3) degree of generality of the proposed recommendations; 4) stage at which criminal procedural activity is carried out; 5) form of display of the developed recommendations; 6) forensically significant features in a certain group of criminal offences and the existence of correlations between them, etc.
It is determined that the following criteria may be used as additional criteria for the classification of forensic techniques a) characteristics of the person who committed criminal offences (insane persons; minors; women; foreigners; repeat offenders; war criminals, etc.); b) form of organisation of co-perpetrators of a crime or members of a criminal group (methods of investigating crimes committed by a group of persons, organised criminal groups, criminal organisations, etc;) c) peculiarities of the legal regime (methodology for investigating crimes committed under martial law, in emergency situations, etc.); d) time of the criminal offence (for example, methodology for investigating crimes committed in previous years); e) peculiarities of the victim (methodology for investigating crimes committed against minors, women, elderly persons, persons with disabilities, etc.).
It is noted that the prospects for further research are to develop practical recommendations for the investigation of war crimes, criminal offences committed against combatants, etc.У статті за результатами проведеного аналітичного огляду наукових джерел, предметом дослідження яких стали концептуальні основи класифікації криміналістичних методик, обґрунтовано позицію, що сьогодні тенденції побудови окремих криміналістичних методик дещо змінилися й переорієнтувалися під впливом змін, яких зазнає чинна доктрина кримінального і кримінального процесуального права в умовах воєнного стану. Аналіз традиційних підходів учених і сучасних тенденцій став підґрунтям для розроблення класифікації окремих криміналістичних методик розслідування кримінальних правопорушень, в основу яких покладено такі критерії: 1) кримінально-правові чинники; 2) повнота розроблених алгоритмів і практичних рекомендацій; 3) рівень узагальненості запропонованих рекомендацій; 4) етап, на якому здійснюється кримінальна процесуальна діяльність; 5) форма відображення розроблених рекомендацій; 6) криміналістично значущі ознаки певної групи кримінальних правопорушень і наявність між ними кореляційних зв’язків тощо
Адміністративна відповідальність страхових компаній за порушення у сфері медичного страхування
Get PDFThe article is devoted to the study of the issue of administrative liability of insurance companies for violations in the field of health insurance. It is indicated that administrative liability of insurers in the field of health insurance is the establishment in a number of laws of Ukraine of a list of offences which may be committed in the course of provision of health insurance services, and also penalties for their commission. The conclusion is made that administrative liability of employees of insurance companies for violations in the field of health insurance means enshrining in the Code of Ukraine on Administrative Offences the list of administrative offences which may be committed by insurer’s employees when providing health insurance services to clients, and administrative penalties for their commission.
The article establishes that the list of measures of influence which the National Bank of Ukraine may apply to insurance companies is set out in the Laws of Ukraine “On Insurance”, “On the National Bank of Ukraine”, “On Financial Services and Financial Companies”. The emphasis is placed on the fact that violation of the terms of health insurance may be grounds for a temporary ban on entering into health insurance contracts and imposition of penalties. It is noted that violation of the terms and conditions of health insurance and violation of the rights of consumers of financial services may be the basis for the application of enforcement measures. The paper establishes that the Code of Ukraine on Administrative Offences defines the grounds and procedure for bringing to administrative liability employees of insurance companies who have violated the rights of consumers of financial services.
The following amendments to the current legislation of Ukraine are proposed to improve the grounds for administrative liability of insurance company employees for violations in the field of health insurance.Статтю присвячено проблемам адміністративної відповідальності страхових компаній за порушення у сфері медичного страхування. Зазначено, що адміністративна відповідальність страховиків у сфері медичного страхування – це закріплені в низці законів України правопорушення, які можуть бути вчинені під час надання послуг з медичного страхування, а також штрафні санкції за їх учинення. Запропоновано внесення змін до чинного законодавства для вдосконалення підстав адміністративної відповідальності працівників страхових компаній за порушення у сфері медичного страхування
Стан наукової розробленості проблематики використання спеціальних знань під час розслідування контрабанди
Get PDFThe article substantiates that smuggling as a socially dangerous phenomenon has existed since the inception of the first state formations. Its emergence was facilitated by the desire to avoid paying customs duties and moving goods beyond the control of state authorities. It is established that in order to counteract smuggling, appropriate legal measures were introduced in different historical periods. It is emphasised that today the criminal offences related to smuggling include smuggling of cultural property, poisonous, potent, explosive substances, radioactive materials, weapons or ammunition (except for smooth-bore hunting weapons or ammunition), parts of rifled firearms, and special technical means of covertly obtaining information; smuggling of timber and valuable tree species; smuggling of goods (except for excisable goods and electricity); smuggling of excisable goods; smuggling of narcotic drugs, psychotropic substances, their analogues or precursors or counterfeit medicines.
It is determined that in the modern period of development of the legal framework for combating crime and the scientific basis of such activities, which began in the early 2000s, attention has been repeatedly paid to the issues of ensuring effective investigation of criminal offences related to smuggling. It is established that some of the studies conducted still do not comply with the current doctrines of criminal law and criminal procedure, and some contain only descriptive recommendations on the typical types of forensic examinations conducted during the investigation. It is stated that the current level of forensic support for the use of special knowledge, technical and forensic support for the investigation of criminal offences related to smuggling is insufficient, and scientific research within the scope of this subject needs to be intensified.У статті обґрунтовано, що контрабанда як суспільно небезпечне явище існує з моменту зародження перших державних утворень. Її появі сприяло бажання уникнути сплати митних зборів і переміщення товарів поза контролем державних органів. З’ясовано, що з метою протидії контрабанді в різні історичні періоди запроваджувалися відповідні правові заходи. Визначено, що в новітній період розвитку правових засад протидії злочинності, наукових основ такої діяльності вже неодноразово приділялася увага проблематиці забезпечення ефективного розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із контрабандою. Водночас окремі дослідження все ж таки не відповідають чинним доктринам кримінального права і кримінального процесу, а деякі з них містять лише описові рекомендації щодо типових видів судових експертиз, що проводяться під час розслідування. Констатовано, що сучасний рівень криміналістичного забезпечення проблематики використання спеціальних знань, техніко-криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із контрабандою, є недостатнім, а наукові пошуки в межах окресленого предмета потребують активізації
Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень проти правосуддя, що вчиняються професійними учасниками судочинства
Get PDFThe article emphasises that criminal offences against justice committed by professional participants in justice are characterised by a specific intent, which is to violate the principles of justice, undermine confidence in law enforcement agencies and the judicial system, and also to cause harm to both victims and society as a whole. Given these features, it is substantiated that the development of methods for investigating such offences is one of the main tasks on the way to counteracting these facts of criminal behaviour.
Based on the generalisation of scholars’ approaches, it is additionally argued that forensic characterisation is a mandatory substantive component of a separate methodology for investigating criminal offences. Given some differences in the mechanism of criminal unlawful activity, the crimes and criminal misdemeanours under study are divided into three subgroups, and then the components of the mechanism are studied for each subgroup. According to the results of the analysis of specific features of the type mechanism of criminal unlawful activity, the structure of forensic characteristics of criminal offences against justice committed by its professional participants is determined. It is found that its substantive elements can be classified into two groups: basic and additional (optional). The basic elements of the forensic characteristics of criminal offences of the type under study include: the method of commission, the circumstances of commission, including place and time; traces of criminal activity; identity of the offender and identity of the victim. The optional elements (which are not always reflected in the mechanism of criminal activity) are the instruments and means of committing criminal offences, as well as the motives and objectives of criminal behaviour.
Prospects for further research are identified in a thorough understanding of each of the identified elements of the structure of the forensic characteristic.На підставі узагальнення підходів учених аргументовано, що криміналістична характеристика є обов’язковим змістовним компонентом окремої методики розслідування кримінальних правопорушень. За результатами аналізу особливостей видового механізму кримінально протиправної діяльності визначено структуру криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень проти правосуддя, вчинених його професійними учасниками. Визначено, що її змістовні елементи можуть бути класифіковані на дві групи: основні та додаткові (факультативні). До основних елементів криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень досліджуваного виду віднесено: спосіб учинення, обстановку вчинення, включаючи місце та час; сліди кримінально протиправної діяльності; особу злочинця. Факультативними елементами, які не завжди відображаються в механізмі злочинної діяльності, визначено особу потерпілого; знаряддя та засоби вчинення кримінальних правопорушень
Процесуальний статус експерта у кримінальному провадженні
Get PDFThe provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine and the Law of Ukraine “On Forensic Expertise” establish the legal status of an expert as a participant in criminal proceedings, which is the most important legal guarantee of the objectivity and comprehensiveness of expert research. A detailed study of the content of these regulations indicates that there are discrepancies and inaccuracies in the definitions and wording of certain provisions, which does not contribute to the unambiguousness of their understanding. Based on the results of the study of the provisions of current legislation, scientific opinion and practice of application of legislative provisions regulating the legal status of an expert as a participant in criminal proceedings, the author identifies problematic issues and formulates proposals for improving criminal procedure legislation in this area. In particular, it is proposed to amend and supplement the provisions of certain paragraphs of Article 69 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, setting out their content as follows: para. 5, part 3 – “to ask questions relating to the subject and objects of the study to the participants of the relevant procedural action”; para. 6(3) – “to receive remuneration for the work performed and reimbursement of expenses related to the examination and summons to provide explanations or testimony within a reasonable time, if the examination is not the official duty of the person involved as an expert”; clause 6(5) – “to immediately notify the person who engaged him or her or the court that commissioned the expert examination of the impossibility of conducting the examination due to the lack of necessary knowledge or without the involvement of other experts”; clause 7(5) – “to file a petition to the person who appointed the expert examination or the court that commissioned it, if there is a doubt about the content and scope of the assignment, its clarification, involvement of other experts or to notify of the impossibility of conducting the examination according to the questions posed to him or her”.Положення Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про судову експертизу» закріплюють правовий статус експерта як учасника кримінального провадження, що є найважливішою юридичною гарантією об’єктивності й усебічності проведення експертного дослідження. Аналіз змісту цих нормативних актів свідчить про наявність розбіжностей і неточностей у визначеннях та формулюваннях окремих положень, що не сприяє їх однозначному розумінню. У зв’язку із цим на підставі проведеного аналізу правового статусу експерта у кримінальному провадженні сформульовано і подано пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства шляхом унесення змін і доповнень до окремих положень ст. 69 Кримінального процесуального кодексу України
Особливості початкового етапу розслідування втручання в діяльність представників органів державної влади
Get PDFIt is determined that interference with the activities of representatives of public authorities involves the allocation of two stages – initial and final. It is established that the main sources of information about the fact of interference with the activities of public authorities are most often: information from victims or witnesses; information posted in the media, messengers or social networks, or information found during the monitoring of open sources. It is found that the procedural registration of information on interference with the activities of representatives of public authorities is most often carried out in written documents, including: a statement of a criminal offence; a protocol on acceptance of a statement of a criminal offence; a report of a law enforcement officer; a report on interference with the activities of a judge in the administration of justice; information received from enterprises, institutions, organisations, including the referendum commission and the election commission.
It is substantiated that the initial information about a criminal offence is subject to assessment and verification. The assessment of such information is aimed at establishing the sufficiency of the data revealed for further planning of priority investigative (detective) actions and procedural measures, as well as the presence of signs of a criminal offence, and refuting the insignificance of the act. The verification of information involves ascertaining its reliability, since the falsity of any facts will refute the expediency of taking further action, especially given the high workload of security forces.
It is argued that when taking a statement of a criminal offence, independently detecting signs of interference with the activities of representatives of pre-trial investigation bodies or when it is received by mail by an employee of a pre-trial investigation body, it is necessary to objectively assess whether it was filed within the statute of limitations for bringing a person to criminal liability for the relevant act; whether it contains a warning of criminal liability for knowingly false reporting of a criminal offence; whether it contains aУ статті визначено, що етапізація втручання в діяльність представників органів державної влади передбачає виокремлення двох етапів – початкового та завершального. Установлено, що основними джерелами інформації про факт втручання в діяльність представників органів державної влади найчастіше є: інформація від самих потерпілих або свідків; інформація, розміщена в медіа, месенджерах або соціальних мережах; інформація, отримана під час моніторингу відкритих джерел. З’ясовано, що процесуальне оформлення інформації про втручання в діяльність представників органів державної влади найчастіше здійснюється в письмових документах. Обґрунтовано, що вихідна інформація про кримінальне правопорушення підлягає оцінюванню та перевірці
Поняття і сутність спеціальних знань, що використовуються під час розслідування контрабанди
Get PDFThe article substantiates that in the theory of forensic science the concept of “special knowledge” has a broad and narrow meaning. The expediency of using this term in a narrow sense is determined by the context of its use (for example, in terms of a specific specialisation or a group of criminal offences combined on the basis of certain criminal law and/or forensically significant features). It is found that in the course of investigation of criminal offences related to smuggling, the most common is the use of specialised knowledge in the field of science, technology and art.
It is determined that the forms of expert participation in the smuggling investigation cover several procedurally regulated areas of interaction with pre-trial investigation authorities and the court. They involve the use of specialised knowledge with a view to clarifying the circumstances relevant to criminal proceedings and can be implemented both in the form of an expert examination and by engaging a specialist to provide technical advice or practical assistance, but under such conditions, a forensic expert acquires the procedural status of a specialist.
It is established that, for the most part, all examinations appointed during the investigation of criminal offences related to smuggling are mandatory, since it is impossible to solve tactical tasks in any other way, since this is within the competence of knowledgeable persons. The most typical examinations include commodity, weapons, explosives, biological and trace evidence, art history, etc.
It is noted that the structure of special knowledge and practical skills of knowledgeable persons involved in the investigation of criminal offences related to smuggling is dominated by knowledge in the fields of biology, weapons science, explosives, materials science, art, natural sciences (mainly chemistry and physics), etc. It is recommended that the special knowledge used in the investigation of criminal offences related to smuggling should be understood as scientific and technical knowledge, as well as knowledge in the field of art, which is a prerequisite for solving tactical tasks of investigation and trial which are beyond the professional competence of the parties to criminal proceedings and the court.У статті наголошено, що поняття «спеціальні знання» має широке та вузьке значення. Зазначено, що доцільність використання цього терміна у вузькому розумінні залежить від контексту його застосування. Установлено, що під час розслідування контрабанди найбільш поширеним є використання спеціальних знань у сфері науки, техніки та мистецтва. Аргументовано, що форми участі експерта під час розслідування контрабанди охоплюють кілька процесуально врегульованих напрямів взаємодії. Визначено, що до категорії найбільш типових експертиз належать товарознавча, експертиза зброї, вибухотехнічна, мистецтвознавча, біологічна і трасологічна
Окремі аспекти зупинення досудового розслідування кримінального провадження в умовах воєнного стану
Get PDFThe article compares and highlights some of the grounds for suspending and resuming criminal proceedings under martial law. It has been established that, under the legal regime of martial law, the legislator has defined in certain sections of the Criminal Procedure Code of Ukraine the grounds for suspending pre-trial investigations and suspending the term of pre-trial investigations, and has also provided for the possibility of such decisions being taken by various authorised participants in criminal proceedings. The article highlights the practical aspect of applying the norms of criminal procedural legislation of Ukraine when deciding to suspend pre-trial investigations under martial law, in particular, citing as circumstances for such a decision the physical loss of access to criminal proceedings materials, material evidence, communication with the place of detention of the suspect, etc. At the same time, attention is focused on the practice of resolving the issue of extending the term of detention of a suspect until a decision is made to suspend criminal proceedings under martial law. Particular attention is paid to the consequences of the decision to resume pre-trial proceedings, as well as the cancellation of the decision to suspend the pre-trial investigation and to suspend the term of the pre-trial investigation. Emphasis is placed on the fact that the purpose of the institution of suspension of pre-trial investigation is to preserve the term of pre-trial investigation under the circumstances specified by criminal procedural law. It is concluded that the definition of the grounds for suspension of pre-trial investigation under martial law in separate sections of the Criminal Procedure Code of Ukraine is inappropriate and may lead to problems during practical implementation, create additional grounds for appealing such decisions, and the various consequences of cancelling decisions to suspend pre-trial investigations or suspend the term of pre-trial investigations may lead to abuse.Здійснено порівняння та висвітлено окремі підстави зупинення та відновлення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Акцентовано увагу на тому, що метою інституту зупинення досудового розслідування є збереження строку досудового розслідування за обставин, визначених кримінальним процесуальним законодавством. Зроблено висновок, що визначення підстав зупинення досудового розслідування в умовах воєнного стану в окремих розділах Кримінального процесуального кодексу України є недоцільним і таким, що може призводити до проблем під час практичної реалізації, а різні наслідки скасування прийнятих рішень про зупинення досудового розслідування та зупинення строку досудового розслідування можуть призвести до зловживань
Національна кібербезпека в умовах диджиталізації суспільства: роль поліції в захисті критичної інфраструктури
Get PDFIn the modern context of accelerated digital transformation, national cybersecurity has become a critical element of state policy aimed at protecting society, the economy, and national interests. The active integration of information and communication technologies into all spheres of public administration, economic processes, and everyday life not only generates new opportunities but also creates significant risks associated with cybercrime and the resilience of critical infrastructure. Against the backdrop of military aggression against Ukraine and large-scale cyberattacks targeting government agencies and strategic facilities, the effective operation of the national cybersecurity system is of particular relevance. This study focuses on analyzing the role of the police as a key actor within the cybersecurity system, responsible for law enforcement activities in cyberspace, prevention and investigation of cybercrime, and cooperation with other government bodies, incident response teams (CERT/CSIRT), private sector entities, and civil society organizations. The purpose of the research is to identify current approaches to shaping an effective model of police interaction in ensuring national cybersecurity and to explore legal, organizational, and practical aspects of police engagement in protecting critical infrastructure. The study reviews the current legal framework in Ukraine on cybersecurity, including the Law of Ukraine “On Basic Principles of Ensuring Cybersecurity of Ukraine”, the Law “On Critical Infrastructure”, as well as European and international documents such as the NIS2 Directive and the Budapest Convention on Cybercrime. The research methodology is based on systemic, comparative-legal, analytical, and formal-legal methods. The scientific novelty lies in the comprehensive examination of the legal regulation of police activities in cybersecurity and the identification of key directions for improving interagency cooperation amid growing cyber threats. The theoretical significance of the study lies in enhancing the academic understanding of the police’s role in ensuring cybersecurity and in developing legal mechanisms for their activities. The practical significance lies in formulating recommendations for improving legal regulations and enhancing collaboration between the police, CERT structures, private companies, and civil society. The research concludes that systemic approaches must be adopted to increase the effectiveness of police work in cybersecurity, aligned with European standards and international best practices, as a crucial factor in strengthening national resilience against cyber threats.У статті акцентовано увагу на тому, що в сучасних умовах цифрової трансформації національна кібербезпека набула особливого значення як один із пріоритетних напрямів державної політики, спрямованої на захист суспільства, економіки та національних інтересів. У контексті воєнної агресії проти України, масових кібератак на державні органи й об’єкти стратегічного значення питання ефективного функціонування національної системи кібербезпеки стає особливо актуальним. Дослідження присвячене аналізу ролі поліції як одного із ключових суб’єктів системи кібербезпеки, що здійснює правоохоронну діяльність у кіберпросторі, запобігає кіберзлочинам і розслідує їх, взаємодіє з іншими органами державної влади, командами реагування на інциденти, суб’єктами приватного сектору та громадянським суспільством. Сформульовано висновки щодо необхідності впровадження системних підходів до підвищення ефективності діяльності поліції у сфері кібербезпеки з урахуванням європейських стандартів і міжнародного досвіду, що є важливим чинником формування національної стійкості перед кіберзагрозами
Contemporary Vectors of Structuring Ukraine’s security legislation under martial law: theoretical and legal analysis
No full textУ статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз структури безпекового законодавства України й окреслено напрями його розвитку в умовах воєнного стану. Обґрунтовано авторську концепцію його сучасної структуризації як динамічного та багатофакторного процесу і сформульовано визначення ключових понять у цій сфері. Проаналізовано елементи структури законодавства, встановлено, що на рівні законів вона формується переважно за горизонтальним, а не ієрархічним принципом. Виявлено провідні вектори розвитку, що сформувалися під впливом повномасштабної агресії, серед яких, зокрема, домінування військового законодавства та запропонований авторський термін «безпековий інтервенціонізм». Ідентифіковано основні проблеми сучасного етапу структуризації: правову невизначеність, колізійність і нестабільність регулювання. Констатовано, що цей процес є незавершеним, інтенсивним та значною мірою детермінованим військовими загрозами. Зроблено висновок про необхідність подальшої системної оптимізації безпекового законодавства з метою підвищення ефективності механізмів забезпечення національної безпеки України.The article provides a comprehensive theoretical and legal analysis of the structure of Ukraine’s national security legislation, identifies key trends (vectors) and problems in its development under martial law. The aim of the work is to form a comprehensive scientific description of the structure based on a systematic approach. It has been proved that the complication of the structure of security legislation is objective and inevitable, which is projected onto the sphere of law enforcement. The author\u27s concept of the current stage of structuring security legislation as a dynamic, contradictory and multifactorial process is substantiated, and the author’s definitions of the concepts of “structure of national security legislation” and “structuring of national security legislation” are formulated. The main components of the structure of security legislation are analysed, and the role and place of the Constitution of Ukraine, laws, subordinate regulatory legal acts, international treaties and “non-classical” acts of strategic law-making in it are determined. It has been established that at the level of laws, its structure is formed mainly according to a horizontal rather than a hierarchical principle, and the thesis about the legal priority of security laws over others has been refuted. The key vectors of development of security legislation, which have been shaped by full-scale aggression, have been identified and characterised, including the dominance of military legislation and the author’s term “security interventionism” to denote the penetration of security norms into other areas of law. The main problems of the current stage of structuring, related to legal uncertainty, conflicts and instability of regulatory regulation, are outlined. Conclusions have been drawn regarding the unfinished nature of this process, its intensification and significant determination by military threats, which determines the prospects for further improvement