Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs / Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ
Not a member yet
875 research outputs found
Sort by
Фізичні тренування як фактор психологічної реабілітації та реадаптації військових
Get PDFThe analysis of scientific and applied research on the impact of physical activity on mental health is carried out. The training technology for improving the mental state of military personnel is presented. The results of observing changes in the psychophysiological state of the military after intensive physical training are highlighted.
The nature of changes in the psychophysiological state of the military under the influence of physical activity is determined. The results of the survey of the participants of the experimental group showed that physical training helps to relieve fatigue and restore strength in a short time, reduces anxiety and tension, increases physical endurance, facilitates adaptation in extreme conditions, balances the emotional state, improves mood and concentration, speeds up metabolism, reduces (prevents) cramps, helps to get rid of anxious thoughts.
Monitoring the behaviour and condition of the military who regularly performed physical activity showed that most soldiers improved their psychological stability in both stressful and everyday situations; increased physical endurance; stabilised sleep; reduced conflict; optimised the social and psychological climate in the team; improved attentiveness and physical endurance during combat missions. The results obtained can be useful in the process of developing psychological rehabilitation and readaptation programmes for the military.
It was found that regular physical activity helps to reduce stress, anxiety and depression, which are critical aspects for survivors of combat and other traumatic events. During exercise, biochemical changes occur in the body that stimulate the production of hormones that improve mood and emotional state.
Physical training is an integral part of a comprehensive approach to the psychological and social rehabilitation and readaptation of military personnel, as it ensures the integration of physical, mental and social health. In combination with other methods, such as psychotherapy, social support and educational programmes, physical activity contributes to the full recovery of the individual.Представлено аналіз науково-прикладних досліджень впливу фізичної активності на психічне здоров’я особистості. Презентовано технологію тренування та комплекс фізичних вправ, які позитивно впливають на психічний стан військовослужбовців і їхню готовність до виконання бойових завдань. Висвітлено результати спостереження за змінами у психофізіологічному стані військових після інтенсивних фізичних тренувань. З’ясовано, що фізичні тренування є невід’ємною частиною комплексного підходу до психологічної та соціальної реабілітації і реадаптації військових, оскільки вони забезпечують інтеграцію фізичного, психічного та соціального здоров’я
Форми спеціальних знань, що використовуються під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності
Get PDFThe article substantiates that the scientific literature uses various concepts to denote the ways in which specialist knowledge is used in the course of criminal investigations. The generalization of the Ukrainian scholars’ theoretical approaches made it possible to argue for the expediency of using the concept of “form of use of specialist knowledge”, since it indicates not only the external expression of such activity, but also covers the objective and subjective conditions in which specialist knowledge is implemented, as well as the legal framework which determines the procedural procedure for its application.
Based on the analysis of theoretical developments of scholars and generalisation of law enforcement practice materials, the article establishes that various forms of use of specialist knowledge are implemented during the investigation of criminal offences in the field of economic activity. It is argued that the following may be defined as classification criteria for the forms of use of specialist knowledge: procedural position of the person who implements it; importance for solving tactical tasks of investigation; stage of criminal procedural activity at which it is implemented; depending on the subject who uses specialist knowledge, availability of evidentiary potential in the results of its use, etc.
It is found that the typical procedural forms of using specialist knowledge for the group of criminal offences under study are: engagement of an expert to conduct an examination, engagement of a specialist to draw up an opinion, and participation of knowledgeable persons in investigative (search) and procedural actions. A non-procedural typical form of using the specialist knowledge of knowledgeable persons provided during the pre-trial investigation of criminal offences in the field of economic activity is the consulting activity of specialists.
The emphasis is placed on the prospects for further research in the context of clarifying the typical forms of use of specialist knowledge which are implemented during the trial of criminal offences in the field of economic activity.У статті на підставі проведеного аналізу теоретичних напрацювань учених та узагальнення матеріалів правозастосовної практики встановлено, що під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності реалізуються різні форми використання спеціальних знань. Підтримано позицію, що класифікаційними критеріями форм використання спеціальних знань можуть бути визначені такі: процесуальний статус особи, яка їх реалізує; значення для вирішення тактичних завдань розслідування; стадія здійснення кримінальної процесуальної діяльності, на якій їх реалізовано; суб’єкт застосування спеціальних знань; наявність доказового потенціалу в результатах їх використання тощо
Правовий режим цифрових речей крізь призму європейських стандартів
Get PDFThe subject of the research is civil legal relations arising in relation to digital assets, with the chosen topic also defined. The aim of the research is to determine the compliance/non-compliance of the legal regime of digital assets established by Ukrainian legislation with the standards of European Union law. Using a comparative legal method, it is substantiated that the traditional domestic understanding of the legal regime of property fully aligns with European standards. This factor, considering the signed Association Agreement between Ukraine and the European Union, the need to harmonize national law with European standards, demonstrates the relevance and scientific novelty of the work.
It is established that the term “ownership” used in Article 1 of Protocol 1 to the European Convention on Human Rights is identical in meaning to the traditional domestic legal term “property”. The concept of property itself encompasses not only tangible things but also property rights and obligations. The idea has further developed that the fact of belonging an economic good to a person can be legally formalized not only by ownership rights but also by other rights (property rights, obligations, intellectual property rights, etc.). The institution of property law in countries with a civil law system regulates relations concerning objects of the material world and is limited to that.
It is concluded that establishing or extending the regime of ownership rights to intangible goods cannot comply with European standards, at least for countries with a pandect system of law. The results of the research indicate the need for further studies on the legal regime of digital assets established by Ukrainian legislators to assess its compliance with European standards and to improve domestic civil legislation.Статтю присвячено аналізу відповідності режиму цифрових благ, встановленого національним законодавством України, стандартам права Європейського Союзу. Обґрунтовано, що традиційне вітчизняне розуміння правового режиму речей повністю відповідає європейським стандартам. Ба більше, такий підхід є власне європейським, оскільки притаманний країнам романо-германської правової сім’ї, до якої належить і Україна. На цій основі подальшого розвитку набула теза про сумнівність застосування до цифрових речей положень про речі, передбачених Цивільним кодексом України. Виявлено передумови появи двох протилежних підходів до оцінювання відповідності правового режиму цифрових речей, установленого Цивільним кодексом України, правовому режиму нематеріальних майнових благ у розумінні Європейського суду з прав людини
Professional Resilience of the National Police of Ukraine Managers of Departments and Units and its Correlation with the Level and Structure of Professionally Important Individual Traits
No full textУ статті представлено комплексний аналіз проблематики професійної життєстійкості керівників органів і підрозділів Національної поліції України середньої ланки. Наголошено, що професійна життєстійкість є системною особистісно-професійною особливістю, яка формується у фахівця впродовж професійного життя і виявляється у певному рівні включеності у професійну діяльність, контролі над нею та прийнятті професійних викликів. В умовах воєнного стану професійна життєстійкість керівника забезпечує опір агресивному середовищу, оптимальну адаптацію до наявних життєвих умов і здатність долати перешкоди. Виявлено значущі кореляційні зв’язки між показниками професійної життєстійкості та психологічними особливостями, які є важливими для успішності службової діяльності керівників. Зокрема, встановлено зв’язки з індексами самоздійснення, самоефективності, ментального здоров’я, мотивації, стійкості до стресу, а також із факторами опитувальника «Великої п’ятірки», такими як екстраверсія, нейротизм, сумлінність, поступливість і відкритість до досвіду. Описані у дослідженні психологічні чинники розвитку професійної життєстійкості та впливу на неї можуть бути покладені в основу заходів із психофізіологічного забезпечення професійної ефективності керівників поліції в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій.The article presents a comprehensive analysis of the issues of professional resilience among middle-level managers of the National Police of Ukraine and its correlation with the level and structure of professionally important individual traits. It is emphasised that professional resilience is a systemic personal and professional trait that is formed in a specialist throughout their professional life and manifests itself in a certain level of involvement in professional activities, control over them and acceptance of professional challenges. In the conditions of martial law in the state, the professional resilience of a leader ensures resistance to an aggressive environment, optimal adaptation to existing living conditions and overcoming obstacles.
The researchers of professional resilience are now equipped with a pretty wide range of diagnostic techniques to study this phenomenon in detail, which makes it possible to do more research on the methods and ways to strengthen and develop the professional resilience of the managers of the National Police of Ukraine. O. Kokun’s professional resilience questionnaire is advantageous for using with police employees and managers, as they are representatives of socio-economic professions, and the questionnaire clearly emphasises this professional aspect. O. Kokun’s professional resilience questionnaire is based on three interrelated components of resilience: control, inclusion and acceptance of challenges. When developing the questionnaire, four components were identified in each of the components of professional resilience: emotional, motivational, social and professional. O. Kokun’s questionnaire makes it possible to determine the overall level of professional resilience, as well as the degree of expression of its three components and subcomponents.
Significant correlations have been established between indicators of professional resilience and psychological characteristics that are important for the success of managers in their work, indices of self-actualisation, self-efficacy, mental health, motivation and stress resistance, as well as factors from the Big Five questionnaire, such as extraversion, neuroticism, conscientiousness, agreeableness and openness to experience
The Right to Work and Artificial Intelligence
No full textThe article states that artificial intelligence technologies are becoming increasingly integrated into everyday life, leading to their growing influence on various areas of human activity. It is noted that the use of artificial intelligence has a significant impact on the labour market, increasing the efficiency of labour utilisation. The use of artificial intelligence is transforming work processes, as it significantly increases the speed of labour-intensive tasks related to data analysis and exchange. As a result, employees are beginning to perform tasks at a higher intellectual level, focusing their attention on strategic goals. At the same time, it is observed that with changes in the labour market, artificial intelligence can lead to changes in professions and job losses. It is indicated that there is a global shortage of specialists in the field of artificial intelligence, as the training, retraining and upskilling of employees cannot keep pace with demand. It is predicted that over the next ten years, the number of jobs in the technology sector will grow twice as fast as the total workforce.
It is emphasised that there is no consensus in scientific discussions on the benefits or threats of artificial intelligence in the field of labour rights compliance. It is proved that the spread of artificial intelligence technologies is inevitable, therefore it is necessary to introduce clear principles for its use, taking into account human rights, in particular the right to work. The provisions of Regulation (EU) 2024/1689 – the Artificial Intelligence Act – regarding guarantees for the observance of human rights are disclosed. The reservations established in the Regulation regarding the possible high degree of risk of using artificial intelligence in the field of employment, recruitment, management and promotion of employees are highlighted.
It is argued that the Ukrainian government is paying attention to the development of artificial intelligence and has developed several programmes for its implementation, but these do not take into account aspects of labour rights and employment. It is underlined that compliance with international and European human rights standards, in particular labour rights, is one of the important conditions for Ukraine to become a full member of the European Union. The need to strengthen training of employees in the use of artificial intelligence skills and to invest in modern technologies in order to fully exploit its advantages is outlined.Наголошено, що технології штучного інтелекту дедалі глибше інтегруються в повсякденність, посилюючи свій вплив на різні сфери людської діяльності. Констатовано, що їх застосування суттєво трансформує ринок праці, підвищуючи ефективність використання трудових ресурсів. Зауважено, що зі зміною ринку праці штучний інтелект може призвести до зміни професій та втрати робочих місць. Доведено, що поширення технологій штучного інтелекту є неминучим, а отже, необхідне запровадження чітких принципів їх використання з урахуванням дотримання прав людини, зокрема права на працю. Розкрито положення Регламенту (ЄС) 2024/1689 щодо гарантій захисту прав людини. Звернено увагу на передбачені в ньому застереження у сфері працевлаштування, підбору персоналу, керівництво та просування по службі. Визначено потребу в підвищенні кваліфікації працівників у сфері застосування технологій штучного інтелекту, а також у збільшенні інвестицій у сучасні розробки з метою максимально ефективного використання їхніх переваг
Administrative and Legal Regulation of the Activities of the Situation Centre of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in Crisis Situations
No full textРозглянуто особливості адміністративно-правового регулювання діяльності Ситуаційного центру Міністерства внутрішніх справ України в умовах виникнення кризових та надзвичайних ситуацій. До таких ситуацій можна віднести загрози техногенного, природного, у сфері охорони здоров’я чи будь-якого іншого характеру. Досліджено особливості функціонування зазначеного новітнього технічного комплексу як окремого структурного елемента системи антикризового менеджменту країни, діяльність якого спрямована на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки й обороноздатності України. Визначено особливості діяльності загальнодержавної системи управління ризиками в контексті можливого виникнення надзвичайних ситуацій. Проаналізовано роль досліджуваного технічного комплексу в загальнодержавному кризовому управлінні та надано оцінку ефективності його діяльності. Також розглянуто нормативно-правову базу, відповідно до якої здійснюється регулювання діяльності Ситуаційного центру Міністерства внутрішніх справ України, встановлено її переваги й недоліки, а також проаналізовано аспект міжвідомчої взаємодії цього антикризового органу з іншими державними інституціями.This scientific article examines the peculiarities of administrative and legal regulation of the activities of the Situation Centre of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in crisis and emergency situations. Such situations include threats of a man-made, natural, health or any other nature. The functioning of this modern technical complex as a component of the state’s crisis management system aimed at ensuring the internal and external security and defence capability of Ukraine is examined. Particular attention is paid to the activities of the national risk management system in the context of emergencies, as well as the role of the Situation Centre of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in this system, and an assessment of its effectiveness is provided. The regulatory and legal framework governing the work of the Situation Centre of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is analysed, its advantages and disadvantages are identified, and problems of interagency cooperation with other state institutions are outlined. Particular attention is paid to its functioning under the legal regime of martial law. Based on the research, problematic aspects of its activities were identified and practical recommendations for improving Ukraine’s anti-crisis legislation were formulated. The implementation of the proposed changes should contribute to improving the effectiveness of the Situation Centre of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and strengthening the nationwide crisis management system
Mandatory Participation of a Psychologist During the Interrogation of a Minor
No full textСтаттю присвячено вивченню особливостей проведення допиту неповнолітніх, зокрема визначенню переліку спеціалістів, які повинні бути присутні під час допиту в обов’язковому порядку. Здійснено аналіз чинного кримінального процесуального законодавства, а також наукових праць вітчизняних дослідників, які займалися вивченням цієї проблематики. Висвітлено авторське бачення щодо конкретизації окремих норм кримінального процесуального законодавства та запропоновано можливі шляхи його вдосконалення, зокрема в частині, що регулює участь спеціаліста під час допиту неповнолітніх.The article is written in order to study the features of the interrogation of minors, namely the definition of specific specialists who must be present during the interrogation. The norms of the current criminal procedure legislation and the work of domestic scientists who considered the outlined issue are analyzed. The article highlights the author’s vision of specifying some norms of procedural legislation. Ways of improving the legislation regulating the participation of a specialist during the interrogation of minors are proposed.
Based on the analysis, it is determined that in most cases it is advisable to involve a psychologist during the interrogation of a minor. A psychologist is a specialist who understands the psycho-emotional processes of children. The teacher, unlike the psychologist, should teach children, give them knowledge. During interrogation, the psychologist helps the investigator formulate questions that should be asked to the minor. Such a specialist can help create a trusting environment during interrogation and prevent pressure on the child or intimidation.
The current Criminal Procedure Code of Ukraine does not contain a specific definition of which specialist should be chosen to conduct investigative actions with the participation of a minor. The legislator left this choice to the investigator. The investigator determines who to invite - a psychologist or teacher. That is why sometimes the presence of a teacher who does not understand child psychology becomes a simple formality. The lack of the necessary specialist negatively affects the results of the interrogation. According to the author, special attention should be paid to the choice of a psychodog if the child is a victim in a criminal case. Incorrectly asked questions or conducted investigative actions can harm the child, force him to mentally return to the crime. Such testimony and evidence may be false or have no evidentiary value to the case. Also, incorrect actions on the part of the investigator can harm the psychological state of the child. It should be noted that in order to establish the necessary psychological contact, to ensure a benevolent atmosphere when interrogating persons who committed a socially dangerous act before they reach the age of criminal responsibility, as well as those who have reason to consider mentally retarded, it is more expedient to involve a psychologist rather than a teacher
Prevention of Corruption-Related Criminal Offences in the State Penitentiary Service of Ukraine
No full textУ статті досліджено проблему запобігання корупційній злочинності в Державній кримінально-виконавчій службі України. Визначено, що корупційні прояви становлять загрозу державності, підривають довіру до влади та гальмують розвиток суспільства. Проаналізовано принципи антикорупційної політики, чинники виникнення корупції та їх загострення в умовах воєнного стану. Запобігання корупції розглянуто як систему правових, виховних і соціально-економічних заходів, спрямованих на усунення детермінант її проявів у Державній кримінально-виконавчій службі України та формування нульової толерантності до корупції.The article examines the problem of preventing corruption-related crime in the State Penitentiary Service of Ukraine. It is noted that corruption-related crime has its own determinants of emergence and existence. It is stated that corruption offences in the state in general and in the penitentiary system in particular are a threat to the existence of society, a danger to its state and political organisation, i.e. to the existence of statehood. The main principles of anti-corruption policy, defined by the Anti-Corruption Strategy for 2021–2025, are considered.
It is noted that today society has a fairly active demand for information on the state of corruption, the identification of the determinants of its commission, and the need to develop effective mechanisms to prevent and counteract this socially negative phenomenon in order to ensure the proper trust of citizens in the authorities and the law enforcement system. It is noted that the problem of corruption has been exacerbated by the introduction of martial law in connection with Russia\u27s war against Ukraine. It is proved that corruption undermines trust in state institutions, hinders economic development and demoralises society. The existence of corruption in the State Penitentiary Service of Ukraine poses an increased public danger, as corruption offences violate the rights and freedoms of citizens who are isolated from society.
Based on research into the legal and social nature of corruption, the concept of “corruption prevention in the State Penitentiary Service of Ukraine” has been defined as a set of systematic, interrelated and coordinated educational, legal and socio-economic measures whose main goal is to eliminate the determinants of corruption among officials of the State Penitentiary Service of Ukraine, as well as to create a social environment in which corruption is risky and morally unacceptable
Interaction in the course of Pre-trial Investigation of Criminal Offences Committed in the Sphere of Economic Activity Using Forged Documents
No full textУ статті проаналізовано особливості взаємодії під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, учинених у сфері господарської діяльності з використанням підроблених документів. Висвітлено основні форми співпраці між слідчими, оперативними, експертними та контролюючими органами, окреслено проблеми нормативного забезпечення такої взаємодії. Розглянуто питання використання результатів експертиз і оперативних матеріалів у доказуванні підробки документів, а також вплив цифровізації та воєнного стану на організацію розслідування. Доведено, що підвищення ефективності взаємодії можливе через удосконалення нормативної бази, розвиток інформаційних технологій і зміцнення міжвідомчої координації.The study is devoted to a comprehensive analysis of the peculiarities of interaction in the course of pre-trial investigation of criminal offences committed in the sphere of economic activity using forged documents. The relevance of the topic is due to the increase in the number of such crimes, their transnational nature, the use of the latest technologies, and the need to ensure effective coordination between investigative, operational, expert, and supervisory bodies. The aim of the study is to identify the theoretical, legal and organisational aspects of interaction between participants in criminal proceedings and to develop practical recommendations for its improvement.
The methodological basis consists of general scientific and special methods – systemic-structural, comparative-legal, formal-dogmatic, modelling, analysis and synthesis. The scientific basis of the study is formed on the basis of the works of Ukrainian and foreign scientists in the field of criminology, criminal procedure and the organisation of law enforcement agencies.
The article substantiates the theoretical foundations of interaction between subjects of pre-trial investigation, reveals the essence of communication and coordination mechanisms, and characterises the forms of cooperation between investigative bodies and operational units, expert institutions, regulatory authorities and international law enforcement structures. Particular attention is paid to the role of expert research in proving document forgery, problems of procedural use of materials from operational and investigative activities, and issues of regulatory support for interaction.
Current trends in the development of interaction are identified, including the digitisation of investigative activities, the introduction of information systems for data exchange, the strengthening of cybersecurity requirements, and the adaptation of investigation methods to the conditions of martial law. It is concluded that improving the effectiveness of cooperation is possible provided that the regulatory framework is improved, the organisational structure is optimised, international cooperation is developed, and the qualifications of participants in criminal proceedings are improved
Administrative and Legal Means of Ensuring State Information Security in Wartime
No full textСтаттю присвячено аналізу адміністративно-правових засобів забезпечення інформаційної безпеки держави в умовах воєнного стану, зокрема в контексті сучасної російсько-української війни. Досліджено теоретичні засади інформаційної безпеки, ключові загрози, організаційно-правові механізми та засоби їх реалізації, спрямовані на захист національного інформаційного простору. Узагальнено, що загрози інформаційній безпеці у 2025 році включають дезінформацію, пропаганду, кібератаки, а також внутрішні вразливості, зокрема низьку інформаційну культуру та витоки даних. Особливу увагу приділено новітнім кіберзагрозам, зокрема атакам, що використовують штучний інтелект, методи соціальної інженерії та атаки на ланцюг поставок, які значно ускладнюють захист критичної інфраструктури. Класифіковано засоби забезпечення інформаційної безпеки на адміністративні, правові, технічні та соціальні.This article is devoted to the analysis of administrative and legal means of ensuring state information security in a state of martial law, particularly in the context of the current Russian-Ukrainian war. It examines the theoretical foundations of information security, key threats, organisational and legal mechanisms and means of their implementation aimed at protecting the national information space.
It is noted that the relevance of the topic is due to the escalation of hybrid threats, where the information component plays a decisive role in ensuring national security and social stability. The theoretical foundations are based on the principles of confidentiality, integrity and availability of information (CIA model), adapted to wartime conditions, with integration into the national security system in accordance with the Law of Ukraine “On National Security of Ukraine”.
The concepts of information warfare and resilience are considered, which include multi-level protection – from the individual to the state level. A review of scientific research demonstrates the evolution of approaches from theoretical concepts to practical recommendations.
It is stated that threats to information security in 2025 include disinformation, propaganda, cyberattacks (DDoS, phishing, interference with critical infrastructure), as well as internal vulnerabilities such as low information culture and data leaks. Particular attention is paid to the latest cyber threats, including attacks using artificial intelligence, social engineering, and attacks on supply chains, which complicate the protection of critical infrastructure.
It is emphasised that organisational and legal mechanisms cover the activities of the National Security and Defence Council of Ukraine, the State Service for Special Communications and Information Protection of Ukraine, the Security Service of Ukraine, as well as the regulatory and legal framework, including the Constitution of Ukraine, the relevant regulatory and legal framework, and the Decree of the President of Ukraine “On the Introduction of Martial Law in Ukraine” dated 24 February 2022 No. 64/2022. Measures are divided into administrative (media licensing, telethon), legal (criminal and administrative liability), technical (cyber protection, encryption, data backup) and social (media literacy, strategic communications). The Law of Ukraine “On Amendments to Certain Laws of Ukraine on Information Protection and Cyber Protection of State Information Resources and Critical Information Infrastructure” dated 27 March 2025 No. 4336-IX strengthens protection through standardisation and the creation of a national cyber incident response system.
It is concluded that administrative and legal measures are a key element of national defence, but need to be improved through enhanced coordination, practical implementation and international cooperation with the EU and NATO. Relevant recommendations have been made, namely: the adoption of a special law, the creation of a single centre to counter disinformation, the development of cyber technologies, the conduct of regular media literacy training for the population, and the introduction of effectiveness audits. The need for a comprehensive approach to ensure the resilience of the information space by 2026 was emphasised, given the predicted growth of threats from artificial intelligence and cyberattacks