Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs / Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ
Not a member yet
875 research outputs found
Sort by
Consideration of Retrospectivity in Judicial Commodity Expertise
No full textЗ’ясовано особливості врахування ретроспективності під час проведення судової товарознавчої експертизи. Розглянуто основні труднощі, що виникають у практичній діяльності експертів під час виконання цього виду досліджень. Визначено базові умови, обмеження та припущення, які необхідно враховувати при здійсненні ретроспективної оцінки майна. Обґрунтовано доцільність застосування як прямих, так і непрямих методів дослідження у процесі проведення ретроспективної оцінки. Запропоновано низку практичних і дієвих інструментів для вирішення завдань, що постають перед судовою товарознавчою експертизою.Retrospective assessment is a study conducted on the basis of specialised knowledge in the field of commodity science, which involves determining a specific set of characteristics of an object sufficient to establish its market value on a specific date in the past. This is a labour-intensive process based on knowledge of general economic patterns, theoretical principles of commodity science and the practical skills of a commodity expert. Avoiding mistakes when conducting a forensic commodity expertise with a view to retrospectivity will help improve the quality of expert work, ensure proper interaction between experts and enterprises, institutions and organisations regardless of their form of ownership, and reduce the number of reports on the impossibility of conducting an expertise. This, in turn, will contribute to establishing the objective truth in court cases and increasing the effectiveness of independent assessment.
The article clarifies the peculiarities of taking into account retrospectivity when conducting a judicial commodity expertise, analyses the main difficulties that arise in practice when evaluating objects on a date other than the date of the study. A number of practical and effective tools for solving typical expert tasks are proposed, and the basic conditions, limitations and assumptions for performing retrospective property valuation are defined. The feasibility of using both direct and indirect research methods is justified. Practical recommendations are provided for forensic institutions on improving the effectiveness of retrospective studies, improving organisational procedures and the correctness of the expert\u27s conclusion, which ensures its evidential value in court proceedings
The European Integration Dimension of Legal Regulation of Ukraine’s Cooperation with the European Union in the Field of Security
No full textУ статті досліджено правові засади, інституційні механізми та практичні аспекти співробітництва України з Європейським Союзом у сфері безпеки в контексті її євроінтеграційного розвитку, а також визначено їхній вплив на підвищення обороноздатності держави та інтеграцію національної системи безпеки в європейський безпековий простір. Розглянуто значення співробітництва для зміцнення міжнародної легітимності України, забезпечення координації з Європейським Союзом у сфері безпеки та протидії сучасним зовнішнім загрозам.The article examines the European integration dimension of legal regulation of Ukraine’s cooperation with the European Union in the field of security. The subject of the study is a set of constitutional, legal, international legal and practical aspects of Ukraine’s integration into the European security system, and the aim is to determine the impact of legal mechanisms of European integration cooperation on enhancing the state\u27s defence capabilities and strengthening Ukraine’s international legitimacy. The methodological basis consists of an analysis of normative legal acts, a comparative legal approach, a systematic method, and the study of practical cases of cooperation.
The relevance of the work is due to the intensification of global and regional threats to Ukraine’s national security as a result of the Russian Federation’s armed aggression in 2014 and 2022, which requires improving the legal basis for cooperation with the European Union and integration into European security mechanisms. The scientific novelty lies in a comprehensive understanding of the interconnection between constitutional and legal foundations, international legal norms and practical instruments of cooperation between Ukraine and the European Union (in particular, the Joint Security Commitments between Ukraine and the EU 2024, the European Peace Fund, the EU Military Assistance Mission to Ukraine (EUMAM), the EU Advisory Mission in Ukraine, and EU sanctions mechanisms) and determining their impact on the harmonisation of national security policy with European standards.
The study found that the legal and institutional boundaries of Ukraine’s cooperation with the European Union ensure the coordinated implementation of the European integration course, increase the institutional compatibility of the security and defence sector, facilitate coordination with international partners and strengthen the state’s ability to counter modern external threats. The practical significance of the work lies in the possibility of using the findings to improve legislation and mechanisms of interaction in the field of security, increase the effectiveness of Ukraine’s integration into the European collective security system, and strengthen its international legitimacy.
The results obtained can be applied in legislative, analytical and educational activities aimed at modernising the security and defence sector, training personnel and coordinating state policy in the field of European integration cooperation. The content of the results shows that the legal regulation of Ukraine’s cooperation with the EU in the field of security forms the normative basis for strengthening national security and integrating the state into the European security space
Current Issues of Law Enforcement in the Context of Martial Law
No full textУ статті наголошено, що правоохоронна діяльність в умовах воєнного стану спрямована на попередження і протидію внутрішнім загрозам, які виникають у цей період. Вона передбачає співпрацю із силами безпеки та оборони для реалізації спільних завдань, а також забезпечення законності, підтримання правопорядку та громадської безпеки. Окремо наголошено, що основним напрямом у цій сфері є протидія внутрішнім загрозам. Зокрема, йдеться про боротьбу зі злочинами проти основ національної безпеки України, протидію терористичним загрозам, злочинності та правопорушенням, що підривають правовий режим воєнного стану. Також серед пріоритетів зазначено забезпечення громадського порядку і захист прав та свобод громадян. Аналіз підтверджує, що специфіка правоохоронної діяльності в цих умовах полягає в її реалізації за двома основними напрямами: традиційним, спрямованим на забезпечення законності, правопорядку і захисту громадян, та новітнім, що включає протидію загрозам, пов’язаним із воєнним станом, та сприяння виконанню завдань, покладених на сили безпеки та оборони.The article analyses contemporary approaches to the concept of law enforcement, defining it in the context of the legal regime of martial law in Ukraine. It shows that, in a broad sense, this refers to the activities of all state bodies and non-governmental organisations to ensure the rights and freedoms of citizens, legality and law and order, taking into account the provisions of the legal regime of martial law. In a narrow sense, it is the work of specially authorised bodies aimed at protecting the rights and freedoms of citizens and maintaining legality within the limits of their powers and procedures established by law.
The main features of law enforcement activities are identified and analysed, including: an authoritative nature, which involves the actions of bodies and officials on behalf of the state; law enforcement nature as the obligation to act on the basis of legal facts and legal norms for making decisions in legal cases; implementation exclusively through lawful measures of influence; performance of functions by state-authorised bodies at the expense of state finances and resources.
It is shown that law enforcement practice in these conditions focuses on preventing threats to martial law, joint implementation of tasks with security and defence forces, ensuring public order, and maintaining law and order at the proper level. In the specific conditions of martial law, new areas of work are added: combating crimes against national security, countering terrorism, preventing violations that undermine the requirements of the legal regime of martial law, ensuring public safety and protecting the rights and freedoms of citizens against the backdrop of relevant challenges.
The factors influencing the content and characteristics of law enforcement activities are analysed, and the complications of working conditions due to new threats and psychological difficulties caused by the war are highlighted. Functional factors include the expansion of powers, increased workload and the development of new forms of cooperation. Organisational factors include the need to create special units or engage individual specialists to perform tasks in wartime
Сучасні підходи до типізації окремих криміналістичних методик
Full text linkBased on the analytical review of scientific sources, the subject matter of which was the conceptual framework for classification of forensic techniques, the article substantiates the position that today the trends in the development of certain forensic techniques have changed and reoriented somewhat under the influence of modern changes which the current doctrine of criminal law and criminal procedure law undergoes under the legal regime of martial law. Based on the analysis of traditional approaches of scholars to the typification of certain forensic techniques and current trends in scientific research, the classification of certain forensic techniques is developed based on the following criteria: 1) criminal law factors; 2) completeness of the developed algorithms and practical recommendations; 3) degree of generality of the proposed recommendations; 4) stage at which criminal procedural activity is carried out; 5) form of display of the developed recommendations; 6) forensically significant features in a certain group of criminal offences and the existence of correlations between them, etc.
It is determined that the following criteria may be used as additional criteria for the classification of forensic techniques a) characteristics of the person who committed criminal offences (insane persons; minors; women; foreigners; repeat offenders; war criminals, etc.); b) form of organisation of co-perpetrators of a crime or members of a criminal group (methods of investigating crimes committed by a group of persons, organised criminal groups, criminal organisations, etc;) c) peculiarities of the legal regime (methodology for investigating crimes committed under martial law, in emergency situations, etc.); d) time of the criminal offence (for example, methodology for investigating crimes committed in previous years); e) peculiarities of the victim (methodology for investigating crimes committed against minors, women, elderly persons, persons with disabilities, etc.).
It is noted that the prospects for further research are to develop practical recommendations for the investigation of war crimes, criminal offences committed against combatants, etc.У статті за результатами проведеного аналітичного огляду наукових джерел, предметом дослідження яких стали концептуальні основи класифікації криміналістичних методик, обґрунтовано позицію, що сьогодні тенденції побудови окремих криміналістичних методик дещо змінилися й переорієнтувалися під впливом змін, яких зазнає чинна доктрина кримінального і кримінального процесуального права в умовах воєнного стану. Аналіз традиційних підходів учених і сучасних тенденцій став підґрунтям для розроблення класифікації окремих криміналістичних методик розслідування кримінальних правопорушень, в основу яких покладено такі критерії: 1) кримінально-правові чинники; 2) повнота розроблених алгоритмів і практичних рекомендацій; 3) рівень узагальненості запропонованих рекомендацій; 4) етап, на якому здійснюється кримінальна процесуальна діяльність; 5) форма відображення розроблених рекомендацій; 6) криміналістично значущі ознаки певної групи кримінальних правопорушень і наявність між ними кореляційних зв’язків тощо
Адміністративна відповідальність страхових компаній за порушення у сфері медичного страхування
Full text linkThe article is devoted to the study of the issue of administrative liability of insurance companies for violations in the field of health insurance. It is indicated that administrative liability of insurers in the field of health insurance is the establishment in a number of laws of Ukraine of a list of offences which may be committed in the course of provision of health insurance services, and also penalties for their commission. The conclusion is made that administrative liability of employees of insurance companies for violations in the field of health insurance means enshrining in the Code of Ukraine on Administrative Offences the list of administrative offences which may be committed by insurer’s employees when providing health insurance services to clients, and administrative penalties for their commission.
The article establishes that the list of measures of influence which the National Bank of Ukraine may apply to insurance companies is set out in the Laws of Ukraine “On Insurance”, “On the National Bank of Ukraine”, “On Financial Services and Financial Companies”. The emphasis is placed on the fact that violation of the terms of health insurance may be grounds for a temporary ban on entering into health insurance contracts and imposition of penalties. It is noted that violation of the terms and conditions of health insurance and violation of the rights of consumers of financial services may be the basis for the application of enforcement measures. The paper establishes that the Code of Ukraine on Administrative Offences defines the grounds and procedure for bringing to administrative liability employees of insurance companies who have violated the rights of consumers of financial services.
The following amendments to the current legislation of Ukraine are proposed to improve the grounds for administrative liability of insurance company employees for violations in the field of health insurance.Статтю присвячено проблемам адміністративної відповідальності страхових компаній за порушення у сфері медичного страхування. Зазначено, що адміністративна відповідальність страховиків у сфері медичного страхування – це закріплені в низці законів України правопорушення, які можуть бути вчинені під час надання послуг з медичного страхування, а також штрафні санкції за їх учинення. Запропоновано внесення змін до чинного законодавства для вдосконалення підстав адміністративної відповідальності працівників страхових компаній за порушення у сфері медичного страхування
Стан наукової розробленості проблематики використання спеціальних знань під час розслідування контрабанди
Full text linkThe article substantiates that smuggling as a socially dangerous phenomenon has existed since the inception of the first state formations. Its emergence was facilitated by the desire to avoid paying customs duties and moving goods beyond the control of state authorities. It is established that in order to counteract smuggling, appropriate legal measures were introduced in different historical periods. It is emphasised that today the criminal offences related to smuggling include smuggling of cultural property, poisonous, potent, explosive substances, radioactive materials, weapons or ammunition (except for smooth-bore hunting weapons or ammunition), parts of rifled firearms, and special technical means of covertly obtaining information; smuggling of timber and valuable tree species; smuggling of goods (except for excisable goods and electricity); smuggling of excisable goods; smuggling of narcotic drugs, psychotropic substances, their analogues or precursors or counterfeit medicines.
It is determined that in the modern period of development of the legal framework for combating crime and the scientific basis of such activities, which began in the early 2000s, attention has been repeatedly paid to the issues of ensuring effective investigation of criminal offences related to smuggling. It is established that some of the studies conducted still do not comply with the current doctrines of criminal law and criminal procedure, and some contain only descriptive recommendations on the typical types of forensic examinations conducted during the investigation. It is stated that the current level of forensic support for the use of special knowledge, technical and forensic support for the investigation of criminal offences related to smuggling is insufficient, and scientific research within the scope of this subject needs to be intensified.У статті обґрунтовано, що контрабанда як суспільно небезпечне явище існує з моменту зародження перших державних утворень. Її появі сприяло бажання уникнути сплати митних зборів і переміщення товарів поза контролем державних органів. З’ясовано, що з метою протидії контрабанді в різні історичні періоди запроваджувалися відповідні правові заходи. Визначено, що в новітній період розвитку правових засад протидії злочинності, наукових основ такої діяльності вже неодноразово приділялася увага проблематиці забезпечення ефективного розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із контрабандою. Водночас окремі дослідження все ж таки не відповідають чинним доктринам кримінального права і кримінального процесу, а деякі з них містять лише описові рекомендації щодо типових видів судових експертиз, що проводяться під час розслідування. Констатовано, що сучасний рівень криміналістичного забезпечення проблематики використання спеціальних знань, техніко-криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із контрабандою, є недостатнім, а наукові пошуки в межах окресленого предмета потребують активізації
Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень проти правосуддя, що вчиняються професійними учасниками судочинства
Full text linkThe article emphasises that criminal offences against justice committed by professional participants in justice are characterised by a specific intent, which is to violate the principles of justice, undermine confidence in law enforcement agencies and the judicial system, and also to cause harm to both victims and society as a whole. Given these features, it is substantiated that the development of methods for investigating such offences is one of the main tasks on the way to counteracting these facts of criminal behaviour.
Based on the generalisation of scholars’ approaches, it is additionally argued that forensic characterisation is a mandatory substantive component of a separate methodology for investigating criminal offences. Given some differences in the mechanism of criminal unlawful activity, the crimes and criminal misdemeanours under study are divided into three subgroups, and then the components of the mechanism are studied for each subgroup. According to the results of the analysis of specific features of the type mechanism of criminal unlawful activity, the structure of forensic characteristics of criminal offences against justice committed by its professional participants is determined. It is found that its substantive elements can be classified into two groups: basic and additional (optional). The basic elements of the forensic characteristics of criminal offences of the type under study include: the method of commission, the circumstances of commission, including place and time; traces of criminal activity; identity of the offender and identity of the victim. The optional elements (which are not always reflected in the mechanism of criminal activity) are the instruments and means of committing criminal offences, as well as the motives and objectives of criminal behaviour.
Prospects for further research are identified in a thorough understanding of each of the identified elements of the structure of the forensic characteristic.На підставі узагальнення підходів учених аргументовано, що криміналістична характеристика є обов’язковим змістовним компонентом окремої методики розслідування кримінальних правопорушень. За результатами аналізу особливостей видового механізму кримінально протиправної діяльності визначено структуру криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень проти правосуддя, вчинених його професійними учасниками. Визначено, що її змістовні елементи можуть бути класифіковані на дві групи: основні та додаткові (факультативні). До основних елементів криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень досліджуваного виду віднесено: спосіб учинення, обстановку вчинення, включаючи місце та час; сліди кримінально протиправної діяльності; особу злочинця. Факультативними елементами, які не завжди відображаються в механізмі злочинної діяльності, визначено особу потерпілого; знаряддя та засоби вчинення кримінальних правопорушень
Процесуальний статус експерта у кримінальному провадженні
Full text linkThe provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine and the Law of Ukraine “On Forensic Expertise” establish the legal status of an expert as a participant in criminal proceedings, which is the most important legal guarantee of the objectivity and comprehensiveness of expert research. A detailed study of the content of these regulations indicates that there are discrepancies and inaccuracies in the definitions and wording of certain provisions, which does not contribute to the unambiguousness of their understanding. Based on the results of the study of the provisions of current legislation, scientific opinion and practice of application of legislative provisions regulating the legal status of an expert as a participant in criminal proceedings, the author identifies problematic issues and formulates proposals for improving criminal procedure legislation in this area. In particular, it is proposed to amend and supplement the provisions of certain paragraphs of Article 69 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, setting out their content as follows: para. 5, part 3 – “to ask questions relating to the subject and objects of the study to the participants of the relevant procedural action”; para. 6(3) – “to receive remuneration for the work performed and reimbursement of expenses related to the examination and summons to provide explanations or testimony within a reasonable time, if the examination is not the official duty of the person involved as an expert”; clause 6(5) – “to immediately notify the person who engaged him or her or the court that commissioned the expert examination of the impossibility of conducting the examination due to the lack of necessary knowledge or without the involvement of other experts”; clause 7(5) – “to file a petition to the person who appointed the expert examination or the court that commissioned it, if there is a doubt about the content and scope of the assignment, its clarification, involvement of other experts or to notify of the impossibility of conducting the examination according to the questions posed to him or her”.Положення Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про судову експертизу» закріплюють правовий статус експерта як учасника кримінального провадження, що є найважливішою юридичною гарантією об’єктивності й усебічності проведення експертного дослідження. Аналіз змісту цих нормативних актів свідчить про наявність розбіжностей і неточностей у визначеннях та формулюваннях окремих положень, що не сприяє їх однозначному розумінню. У зв’язку із цим на підставі проведеного аналізу правового статусу експерта у кримінальному провадженні сформульовано і подано пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства шляхом унесення змін і доповнень до окремих положень ст. 69 Кримінального процесуального кодексу України
Особливості початкового етапу розслідування втручання в діяльність представників органів державної влади
Full text linkIt is determined that interference with the activities of representatives of public authorities involves the allocation of two stages – initial and final. It is established that the main sources of information about the fact of interference with the activities of public authorities are most often: information from victims or witnesses; information posted in the media, messengers or social networks, or information found during the monitoring of open sources. It is found that the procedural registration of information on interference with the activities of representatives of public authorities is most often carried out in written documents, including: a statement of a criminal offence; a protocol on acceptance of a statement of a criminal offence; a report of a law enforcement officer; a report on interference with the activities of a judge in the administration of justice; information received from enterprises, institutions, organisations, including the referendum commission and the election commission.
It is substantiated that the initial information about a criminal offence is subject to assessment and verification. The assessment of such information is aimed at establishing the sufficiency of the data revealed for further planning of priority investigative (detective) actions and procedural measures, as well as the presence of signs of a criminal offence, and refuting the insignificance of the act. The verification of information involves ascertaining its reliability, since the falsity of any facts will refute the expediency of taking further action, especially given the high workload of security forces.
It is argued that when taking a statement of a criminal offence, independently detecting signs of interference with the activities of representatives of pre-trial investigation bodies or when it is received by mail by an employee of a pre-trial investigation body, it is necessary to objectively assess whether it was filed within the statute of limitations for bringing a person to criminal liability for the relevant act; whether it contains a warning of criminal liability for knowingly false reporting of a criminal offence; whether it contains aУ статті визначено, що етапізація втручання в діяльність представників органів державної влади передбачає виокремлення двох етапів – початкового та завершального. Установлено, що основними джерелами інформації про факт втручання в діяльність представників органів державної влади найчастіше є: інформація від самих потерпілих або свідків; інформація, розміщена в медіа, месенджерах або соціальних мережах; інформація, отримана під час моніторингу відкритих джерел. З’ясовано, що процесуальне оформлення інформації про втручання в діяльність представників органів державної влади найчастіше здійснюється в письмових документах. Обґрунтовано, що вихідна інформація про кримінальне правопорушення підлягає оцінюванню та перевірці
Поняття і сутність спеціальних знань, що використовуються під час розслідування контрабанди
Full text linkThe article substantiates that in the theory of forensic science the concept of “special knowledge” has a broad and narrow meaning. The expediency of using this term in a narrow sense is determined by the context of its use (for example, in terms of a specific specialisation or a group of criminal offences combined on the basis of certain criminal law and/or forensically significant features). It is found that in the course of investigation of criminal offences related to smuggling, the most common is the use of specialised knowledge in the field of science, technology and art.
It is determined that the forms of expert participation in the smuggling investigation cover several procedurally regulated areas of interaction with pre-trial investigation authorities and the court. They involve the use of specialised knowledge with a view to clarifying the circumstances relevant to criminal proceedings and can be implemented both in the form of an expert examination and by engaging a specialist to provide technical advice or practical assistance, but under such conditions, a forensic expert acquires the procedural status of a specialist.
It is established that, for the most part, all examinations appointed during the investigation of criminal offences related to smuggling are mandatory, since it is impossible to solve tactical tasks in any other way, since this is within the competence of knowledgeable persons. The most typical examinations include commodity, weapons, explosives, biological and trace evidence, art history, etc.
It is noted that the structure of special knowledge and practical skills of knowledgeable persons involved in the investigation of criminal offences related to smuggling is dominated by knowledge in the fields of biology, weapons science, explosives, materials science, art, natural sciences (mainly chemistry and physics), etc. It is recommended that the special knowledge used in the investigation of criminal offences related to smuggling should be understood as scientific and technical knowledge, as well as knowledge in the field of art, which is a prerequisite for solving tactical tasks of investigation and trial which are beyond the professional competence of the parties to criminal proceedings and the court.У статті наголошено, що поняття «спеціальні знання» має широке та вузьке значення. Зазначено, що доцільність використання цього терміна у вузькому розумінні залежить від контексту його застосування. Установлено, що під час розслідування контрабанди найбільш поширеним є використання спеціальних знань у сфері науки, техніки та мистецтва. Аргументовано, що форми участі експерта під час розслідування контрабанди охоплюють кілька процесуально врегульованих напрямів взаємодії. Визначено, що до категорії найбільш типових експертиз належать товарознавча, експертиза зброї, вибухотехнічна, мистецтвознавча, біологічна і трасологічна