Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs / Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ
Not a member yet
875 research outputs found
Sort by
Доктринальні інтерпретації дигіталізації як загальноправового феномена
Get PDFThe article demonstrates the doctrinal interpretations of digitalisation as a general legal phenomenon. The emphasis is placed on the fact that the analysis of the content of scientific publications in the field of digitalisation of social relations indicates that priority in this area is still given to highly specialised issues which are studied mainly within the framework of branch legal sciences, primarily constitutional, judicial, administrative and civil law. Therefore, the study of digitalisation usually lacks a comprehensive nature, since the relevant issues are analysed without clarifying the conceptual basis of digitalisation. The approaches proposed in the national legal science to improve certain legal regulators and reorient legislation to regulate social relations in the field of digitalisation often fall behind the rapid development of the relevant processes.
It is indicated that along with traditional law which is rapidly being digitised (moving into the virtual space from paper carriers), the phenomenon of digital law is emerging which is an intersectoral formation mediating social relations which take place in the virtual space (from cryptocurrency circulation to the provision of administrative services).
Furthermore, emphasis is placed on the fact that in practice, the formation of new legal models of digitalisation of public relations in general and public administration in particular takes place outside the doctrine of social relations legalisation which has been developed by theoretical and legal science. Such an approach fundamentally contradicts the existing social needs, leads to managerial and law-making chaos and the lack of distinction between the truly objective needs for legal regulation of new relations and opportunistic managerial decisions which only selectively stimulate the regulatory impact of law on digitalisation. It also fails to ensure timely and effective legal regulation of the relevant range of rapidly emerging social relations that significantly transform the conventional way of life of society, the political, legal and value “image” of the state, its institutional and functional foundations, as well as the lifestyle of each citizen, including the set of his or her personal rights exercised in the public life of the digital age.У статті продемонстровано доктринальні інтерпретації дигіталізації як загальноправового феномена. Акцентовано увагу на тому, що аналіз змісту наукових публікацій у сфері дигіталізації суспільних відносин свідчить, що пріоритет поки що надається вузькоспеціальним питанням, які досліджуються в межах переважно галузевих правових наук, насамперед конституційного, судового, адміністративного та цивільного права. Зазначено, що у правовому вимірі поруч із традиційним правом, що стрімко цифровізується, виникає й феномен цифрового права
Деякі аспекти декриміналізації статті 301 Кримінального кодексу України
Get PDFThe article proves that prohibition, as well as the decriminalisation of pornography, is a resonant social issue. In addition to playing the role of a moral and ethical component of public life, it acts as a lever in the international political arena, and also touches upon some matters of financial income and tax revenue. EU legislation generally regards pornography as a phenomenon that does not pose a social or moral and ethical danger. It is noted that with the expiry of the Law of Ukraine “On Protection of Public Morality”, the legal justification for a complete ban on pornography in Ukraine has also been lost. The logical continuation of the above legal changes is the revision of criminal legislation on pornography with due regard to the main trends of progressive legal development.
The analysis of the information materials to the BRDO’s initiative draft law stipulates that the absence of a regulatory definition of “debauchery” and “place of debauchery” creates conditions under which criminal liability may be imposed on party organisers, hotel and nightclub owners or creators of pornographic materials. Based on this, the BRDO proposes to exclude Article 302 from the Criminal Code of Ukraine as a whole. The BRDO’s argument is indeed convincing. However, it does not take into account the risks of such crimes and offences as: pimping or involvement of a person in prostitution (Article 303 of the Criminal Code of Ukraine); prostitution (Article 181-1 of the Code of Administrative Offences of Ukraine). In addition, if Article 302 is removed from the Criminal Code of Ukraine, its parts 3 and 4 will also be lost, which may reduce the protection of minors and young persons.
In view of the above, we believe that it would be appropriate to amend the content of part 1 of Article 302 of the Criminal Code of Ukraine as follows:
“Article 302. Organisation of activities for places to provide paid sexual services and engage in prostitution
Organisation and receipt of remuneration from the activities of places for the face-to-face provision of paid sexual services and prostitution – …”.У межах наукової статті доведено, що заборона, як і декриміналізація порнографії, – резонансна соціальна тема. Окрім виконання ролі морально-етичної складової суспільного життя, вона виступає важелем на міжнародній політичній арені, а також зачіпає деякі питання фінансових доходів і надходження податків. Законодавством ЄС порнографія в цілому розцінюється як явище, що не становить соціальної або морально-етичної небезпеки. У межах наукової праці обґрунтовано перегляд кримінального законодавства щодо проблематики порнографії з урахуванням основних тенденцій прогресивного правового розвитку держави та суспільства. Розглянуто сучасні ініціативи громадських організацій в Україні щодо декриміналізації статей Кримінального кодексу України, які стосуються порнографії. Запропоновано власні рекомендації, зокрема щодо внесення змін до ч. 1 ст. 302 Кримінального кодексу України
Сутність договорів, які укладаються з метою здійснення корпоративного інвестування
Get PDFThe article is focused on clarifying the essence of contracts in the field of corporate investment. Achieving the specified purpose is realized through the analysis of the relevant norms of the current legislation of Ukraine, court case-law and provisions of the legal doctrine, which is the objective of this article.
It has been emphasized that investment contracts cover various types of civil contracts. It has been determined by the subject matter and objectives of investment (joint operation agreements, capital construction contracts, credit granting agreements, purchase and sale agreements, fiduciary management agreements).
The contract is the main form of investing in the field of corporate legal relations. The author has substantiated the specific features of such a contract, which are: the special sphere of its application; special contracting parties.
The sphere of application of the contracts studied in the article is corporate legal relations, that is, relations connected to the exercise of corporate rights to participate in the management of a business entity. The parties to the contract in the field of corporate investment are the subjects of investment operation, which primarily include: an investor, i.e., the subject of investment operation that makes a decision to invest own, loaned and borrowed property and intellectual values into investment objects. The other party to the contract can be, in particular, a corporate fund, assets management company as recipients of investments.
Such contracts are not united by a common subject matter, which is determined by a specific type of investment contract (asset management actions, a share in the authorized (joint) capital of a business entity, etc.). Therefore, the author has emphasized the impracticality of uniting contracts in the field of corporate investment into a separate group of civil contracts. Contracts concluded for the purpose of implementing corporate investment are consensual, commutative and bilateral.Статтю присвячено з’ясуванню сутності договорів у сфері корпоративного інвестування. Наголошено, що інвестиційні договори охоплюють різні види цивільно-правових договорів. Сферою застосування досліджуваних договорів є корпоративні правовідносини, тобто відносини, пов’язані зі здійсненням корпоративних прав на участь в управлінні господарською організацією. Сторонами договору у сфері корпоративного інвестування є суб’єкти інвестиційної діяльності, до яких належить передусім інвестор, тобто суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Іншою стороною договору можуть бути, зокрема, корпоративний фонд, компанія з управління активами як реципієнти інвестицій. Такі договори не об’єднуються спільним предметом, який зумовлений конкретним видом інвестиційного договору (дії з управління активами, частка в статутному (складеному) капіталі господарського товариства тощо). Договори, які укладаються з метою здійснення корпоративного інвестування, є консенсуальними, оплатними та двосторонніми
Проблемні питання криміналістичного дослідження письмової мови та почерку в досудовому розслідуванні
Get PDFThe article retrospectively examines the genesis of theoretical and law enforcement issues, legislative and other regulatory frameworks relating to forensic examination of written language and handwriting with a view to improving them and further prospects for their use in forensic science and forensic examination. The genesis of the emergence and introduction of the first state, international, religious, economic and other types of documents, methods and types of their execution and registration, and the improvement of the historical documentary system in our country and the persons who could execute them in various fields of use in the country and in ensuring the vital activity of the population, as well as the mechanism of the first identification actions with this category of writing and handwriting are investigated. The role, essence and significance of written language, handwriting and documentary studies in their historical aspect in terms of formation, improvement and use in establishing and identifying the person who executed a certain document or written text are determined. Separate objectives have been identified to improve knowledge, including subculture and skills, on the detection, establishment and preparation for forensic examination of written language and handwriting by detectives, investigators, forensic specialists, experts, prosecutors, investigating judges and court personnel, taking into account the requirements of the time regarding the use by criminals of documents made both by conventional means and with the help of computer equipment, the Internet, mobile communications, as well as other modern telecommunications achievements and digitalisation of the pre-trial process. The article investigates the peculiarities of forensic methods of examination of written language and handwriting objects to be taken into account by officials who, in particular, conduct pre-trial investigation of criminal offences committed with the use of ordinary or forged written documents, handwriting forgery, and other criminal methods of their use with a view to qualitative preparation and conduct of relevant handwriting and authenticity examinations. Based on the results of the study, the author\u27s scientific positions and ways of solving the existing problematic issues have been developed.Досліджено генезис законодавчого регулювання криміналістичного дослідження письмової мови та почерку з метою їх удосконалення і подальших перспектив використання у криміналістиці та судовій експертології. Визначено історичні етапи виникнення та проаналізовано наукові позиції вчених щодо розглянутих питань. Окреслено завдання щодо вдосконалення знань субкультури при розслідуванні кримінальних правопорушень. Досліджено напрями щодо виявлення та підготовки до проведення експертиз письмової мови й почерку, враховуючи сталі і новітні способи вчинення злочинів із використанням комп’ютерної техніки, мобільного зв’язку та інших досягнень цифровізації й обрання тактичних слідчих (розшукових) дій. Встановлено особливості методів криміналістичного дослідження об’єктів письмової мови та почерку, при створенні яких застосовувалися звичайні або підроблені письмові документи. Особливу увагу приділено питанням незаконного обігу зброї, боєприпасів і вибухових речовин із зони бойових дій. За результатами дослідження напрацьовано авторські наукові пропозиції та запропоновано шляхи вирішення окреслених проблемних питань
Цивільно-правовий договір як інститут цивільного права
Get PDFThe article argues that civil law is a branch of law which regulates property and personal non-property relations between individuals and/or legal entities based on the principles of equality, free expression of will and protection of rights and legitimate interests of participants to civil legal relations. Civil law includes rules that establish the basis for the creation, modification and termination of civil relations, as well as determine the procedure for the protection of violated civil rights.
It has been stated that a civil contract as an institution of civil law is a voluntary agreement in which the parties to the contract express a single will aimed at establishing, changing or terminating civil rights and obligations and achieving certain civil law consequences in the appropriate form.
The author identifies the following key features of a civil law contract (agreement): like any contract, it is concluded on a voluntary basis, however, its parties are equal and bear mutual responsibility for non-performance and/or improper performance of their obligations; the contract is personalised; stability of the contract (agreement) terms which remain in force until they are changed by agreement of the parties or until the contract expires in accordance with the stipulated terms; flexibility of terms and conditions, since the parties have the right to determine their own terms and conditions of the contract, in particular, price, terms, scope, etc.; the scope of a civil law contract is broad, and may include issues related to the sale and purchase of goods, services, loans, lease of property, etc.; a civil law contract is an important source of civil law.У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів учених, запропоновано авторське визначення поняття «цивільне право». Аргументовано, що цивільно-правовий договір (угода) є важливим інститутом цивільної галузі права. Запропоновано авторське визначення поняття цивільно-правової угоди як інституту цивільного права, а також виокремлено його ключові ознаки
Національна поліція в системі суб’єктів профілактики адміністративної деліктності
Get PDFThe article notes that the introduction of martial law in Ukraine has changed the approach to the organisation of police work, since domestic law enforcement agencies have faced challenges previously unknown to science and practice, in particular, in the area of prevention of administrative delinquency among internally displaced persons, in the de-occupied territories, and in the context of hostilities, which required new algorithms and approaches, as well as consideration of the priorities and principles of activity.
It is emphasised that in order to ensure the widest possible consideration of the fundamental principles, including the rule of law, police activity should be based on a coherent and consistent system of indicators which is relevant to modern socio-political realities. An important indicator of police activity is the effectiveness of work in the area of prevention of administrative delinquency. Measurement and analysis of this indicator are rather complex processes, as they are carried out not only within the framework of police activities, but are also largely related to the functioning of civil society institutions, educative, cultural, scientific and educational institutions and organisations, including international ones, which focus their activities on solving urgent problems that constitute the social basis of administrative delinquency.
It has been noted that prevention of administrative delinquency is a complex category which should be considered through the prism of a system of organically interrelated actors at the level of understanding a wide range of relations between them, including police bodies and units. It has been emphasised that such a system should be based on the principles of equality, broad public participation and be coordinated by collectively formed management centres at the level of the State or a particular area (region, community).
The areas for further development of police activities in the field of prevention of administrative delinquency include a set of organisational and administrative measures related to the need to ensure the rights and freedoms of internally displaced persons, prevention of bullying under martial law, and widespread application of the programme approach both in administrative law and administrative law doctrine.Зазначено, що запровадження режиму воєнного стану в Україні змінило підхід до організації роботи поліції, зокрема у сфері профілактики адміністративної деліктності. Зауважено, що профілактика адміністративної деліктності є комплексною категорією, яку доречно розглядати саме крізь призму системи органічно взаємозв’язаних суб’єктів на рівні осмислення широкого кола зв’язків між ними, серед яких є і органи та підрозділи поліції. Відмічено, що така система має ґрунтуватися на засадах рівності, широкої участі громадськості та координуватися колегіально сформованими центрами управління на рівні держави або конкретного регіону (області, громади)
Організаційно-правові засади державного контролю за реалізацією адміністративної юрисдикції освітніми установами в Україні
Get PDFThe article notes that quality education is the foundation for intellectual, cultural, spiritual, social and economic development of the State and its components. It has been noted that the fundamental direction of education is the multi-vector evolution of a person as an individual and the highest value of society, development of his/her talents, mental and physical abilities, education of high moral qualities, formation of citizens capable of making a conscious social choice, enrichment on this basis of the intellectual, creative, cultural potential of the people, improvement of their educational level, and provision of the State with qualified specialists.
The essence of the definition of “education” lies in understanding it as a purposeful process of acquiring and honing knowledge and skills, values, beliefs and habits through various forms of cognitive activity, as well as education and training in the circles of interests of a person and society, which is confirmed by the statement that a citizen has mastered the educational levels determined by the state.
The article establishes that the State is one of the main subjects of the control function in society. This follows from the fact that the State has the capabilities and is endowed with real powers to influence society, and in the course of such influence it relies on the results of control. The author emphasises that the State is the central subject of implementation of the control function in society, since it has all the necessary levers of influence on it, using an extensive system of relevant authorised public administration bodies. The main purpose of these bodies is to ensure legality and discipline, which is directly related to their jurisdictional activities.
It is emphasised that the legislator has developed a hierarchical pyramid of relevant governing bodies of public authority in Ukraine to implement the State control over the exercise of administrative jurisdiction by educational institutions. This system of public authority includes several levels: from the parliamentary-presidential, governmental-central and regional levels to the regional and district levels.Сформульовано й охарактеризовано правову сутність дефініції «освіта», встановлено її соціальне призначення, зауважено, що важливими напрямами освіти вбачається становлення людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей тощо. Наголошено на важливості проведення правового аналізу дефініцій «державний контроль», «адміністративна юрисдикція», «адміністративно-юрисдикційна діяльність». Встановлено, що зазначені поняття мають розглядатися крізь призму функціонування органів публічного адміністрування
Психолого-правові аспекти кібербулінгу
Get PDFArticle is devoted to the psychological and legal aspects of cyberbullying. To achieve this goal, research methods were used. The following methods were used to study the problem of cyberbullying: theoretical method (analysis and systematization of scientific literature, scientific papers, professional publications), empirical method (content analysis, observation, survey), statistical method (using methods of mathematical statistics), content analysis (used in the normative analysis of the legal framework and analysis of social networks).
The research has shown that cyberbullying is an urgent problem not only in Ukraine but also in other countries. In our opinion, public policy should be aimed at combating various types of violence against children, and a protection system should be developed and implemented at different levels.
The article proposes measures aimed at counteracting and preventing cyberbullying (creating a healthy psychological environment, trainings and lectures on cyberbullying, fostering mutual respect, support, kindness and empathy; systematic sessions with a psychologist, etc.)
Increasing the use of the Internet has led to a growing number of cases of online harassment. One of the ways to solve the problem is to develop measures to prevent and combat cyberbullying. The authors conclude that cyberbullying is becoming increasingly common and has a negative impact on a person\u27s future. Cyberbullying is mostly about causing emotional harm, but it can escalate into open harassment, which usually includes physical intimidation and beatings.
The article states that parents, teachers/educators should be an example of tolerant behavior, organize various activities to bring them closer to students, be sure to work with a psychologist, involve children in various clubs/sections, creative work, where respect and goodwill will be promoted. The parents and others should also respond to all forms of violence and harassment against children.У статті розглянуто психолого-правові аспекти кібербулінгу. Актуальність теми полягає в тому, що онлайн-навчання має свої позитивні сторони (легкість демонстрації відео, презентацій тощо), але негативною стороною є те, що відсутність візуального, емоційного й тактильного контакту спричиняє брак спілкування, а іноді особа починає почувати себе самотньою. Відповідно, діти починають шукати друзів у інтернет-просторі й багато проводять часу за гаджетами, що призводить до збільшення випадків кібербулінгу. Мета роботи – висвітлити проблеми кібербулінгу та з’ясувати, яку психологічну допомогу може надати фахівець. Для цього було використано теоретичні та емпіричні методи досліджень. Ми дійшли висновку, що кібербулінг відбувається в інтернеті, але може перерости в так званий відкритий булінг, що є для особи таким, що травмує найбільше. З точки зору психології кібербулінг – це агресивна поведінка особи, частіше підлітка, спрямована проти конкретної дитини засобами електронної комунікації. Важливою є робота з кожною особою, яка має певну роль у цьому явищі
Виникнення незалежної Польської держави та проблема національних меншин
Get PDFThe main approaches to the regulation of the status of national minorities in the Polish state restored after the First World War were investigated. They were reflected in the relevant provisions of the first Constitution of independent Poland (March 1921), which was a kind of compromise between the views of the Polish right-wing led by Roman Dmowski, who advocated the absolute dominance of ethnic Poles\u27 interests, and the leaders of Polish socialist parties (T. Goluwko, L. Wasilewski), who wanted to support the national and cultural inspirations of minorities in exchange for their loyalty to the Polish state.
The legal acts used to regulate the situation of national minorities were analysed. Their compliance with the international legal mechanisms for the protection of national minority rights, which began to operate in Europe within the framework of the Versailles-Washington system of international relations, in particular, the provisions of the Treaty of Versailles Minor, was determined. In case of compliance with the proclaimed legal norms, the Polish state had every chance to avoid an open confrontation with representatives of the non-title nation. However, the situation in Poland with regard to national minorities became a classic example of the discrepancy between law-making theory and law enforcement practice.
It has been proved that due to the lack of mechanisms for monitoring compliance with international norms which were supposed to guarantee the rights of national minorities and imperfections in domestic legislation, the Polish authorities at various levels have repeatedly violated the democratic principles of the March 1921 Constitution and other legal acts designed to ensure equal rights for representatives of national minorities, which, in turn, created constant tension within the Second Polish Republic, destabilising the internal situation in the country.
This situation was caused by a number of factors: the difficult economic situation, which provoked permanent tensions in society and the Poles\u27 disrespect for members of national minorities. Artificially created borders after the First World War also provoked interethnic conflicts. Finally, it should be considered that the vast majority of Poles were supporters of the concept of the nation-state promoted by the National Democrats, which envisaged the assimilation of national minorities.Досліджено основні підходи до врегулювання статусу національних меншин у відродженій після Першої світової війни Польській державі. Проаналізовано за допомогою яких нормативно-правових актів відбувалося врегулювання становища національних меншин. Визначено їх відповідність міжнародно-правовим механізмам захисту прав національних меншин, що почали діяти в Європі в межах Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин.
Проаналізовано за допомогою яких нормативно-правових актів відбувалося врегулювання становища національних меншин. Визначено їх відповідність міжнародно-правовим механізмам захисту прав національних меншин, що почали діяти у Європі у рамках Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, зокрема положенням Малого Версальського трактату. У випадку дотримання проголошених правових норм, польська держава мала всі шанси уникнути відкритої конфронтації з представниками не титульної нації. Проте ситуація, що склалася у Польщі навколо національних меншин стала класичним прикладом розбіжностей між нормотворчою теорією та правозастосовною практикою.
Вдалося довести, що через відсутність механізмів контролю за дотриманням міжнародних норм, які мали стати гарантом дотримання прав національних меншин та недосконалістю внутрішнього законодавства, польська влада на різних рівнях неодноразово порушувала демократичні принципи березневої Конституції 1921 р. та інші нормативно-правові акти, що були покликані забезпечити рівноправ’я представникам національних меншин, що, у свою чергу, створювало постійну напругу у середині ІІ Речі Посполитої, дестабілізуючи внутрішню ситуацію у країні.
Така ситуація була зумовлена цілою низкою факторів: важким економічним станом, який провокував перманентну напруженість у суспільстві та неповагу поляків до представників національних меншин. Штучно створені після Першої світової війни кордони також провокували міжнаціональні конфлікти. Нарешті, слід мати на увазі, що переважна більшість поляків були прибічниками концепції національної держави, яку пропагували націонал-демократи, що передбачала асиміляцію національних меншин
Актуальні напрями вдосконалення адміністративно-правових та організаційних засад діяльності закладів вищої освіти МВС України, які готують поліцейських, з урахуванням вимог воєнного стану
Get PDFThe authors have studied the legal and organisational framework for the activities of higher education institutions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine which provide police training. It has been determined that the state of war caused by Russia’s aggression against Ukraine imposes new requirements on the quality of staffing of all security and defence sector entities, in particular, the National Police of Ukraine. Today, police units take part in hostilities, are involved in stabilization and filtration measures, mine countermeasures, evacuation of the civilian population from the combat zone and adjacent territories. Policemen are also involved in providing assistance to the population in the liberated territories, delivering food and essential items to people who have survived the occupation in extremely difficult conditions.
It has been proven that institutions of higher education with specific learning conditions, which train police officers, must quickly adapt to changes in the tasks and powers of the National Police, so that the skills and abilities of students of higher education meet not only the standards of higher education in the relevant specialties, but also the state of internal security environment of the state and new areas of activity of state law enforcement agencies in a special period.
On the basis of the work carried out, conceptual directions for further improvement of the activities of these institutions of higher education have been formulated, taking into account the requirements of the martial law. The main areas that need appropriate optimization and transformation are as follows: the regulatory and legal support of the educational process and scientific activity, legal regulation of the work of the psychological service, as well as material and technical support of the service by those seeking higher education; the need to change industry standards of higher education and typical curricula and educational programmes for police training; the improving the content of special educational disciplines, and changing approaches to the formation of personnel.Досліджено нормативно-правові й організаційні засади діяльності закладів вищої освіти системи МВС України, які готують поліцейських. На підставі проведеної роботи сформульовано концептуальні напрями подальшого вдосконалення діяльності цих закладів вищої освіти з урахуванням вимог воєнного стану. Основними сферами, які потребують відповідної оптимізації та трансформації, визначено: нормативно-правове забезпечення освітнього процесу та наукової діяльності, правове регулювання роботи психологічної служби, а також матеріально-технічного забезпечення проходження служби здобувачами вищої освіти; необхідність зміни галузевих стандартів вищої освіти та типових навчальних планів і освітніх програм підготовки поліцейських; покращення змісту спеціальних навчальних дисциплін; зміна підходів до формування кадрового складу