Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs / Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ
Not a member yet
875 research outputs found
Sort by
Універсальність прав людини: загальнотеоретична характеристика
Full text linkThe article examines the general theoretical characteristics of universal human rights. It is noted that human rights are an integral part of human dignity, they define the essence of humanity, and represent the limits of state power in relation to the individual. It is emphasised that today there is no single approach to substantiating the theory of human rights.
The article emphasises that every person is endowed with universal, inalienable and inalienable rights, which are called human rights. It is established that the universality of human rights is clearly enshrined and recognised in numerous international legislative acts. The author emphasises that the universal nature of human rights and freedoms enshrined in the Universal Declaration of Human Rights is beyond doubt. A number of approaches to the understanding of human rights are investigated. It is determined that the universality and full observance of human rights is an ongoing process that requires constant attention and global cooperation.
It is noted that human rights are an integral part of human dignity; they are the fundamental principles which define the essence of humanity and apply to every individual. These rights are conditioned by the universal principles of justice and dignity, which must be protected and guaranteed by the State.
The author establishes that universal rights are inalienable, since a person cannot be deprived of them without violating the basic principles of justice. These rights create the limits of state power, emphasising that the state must protect and respect the rights of every individual. In essence, human rights cover a wide range of aspects, such as the right to life, liberty and security of the person, freedom of thought and expression, the right to education, work and an adequate standard of living. These rights are the basis for the development of a just and humane society. It is noted that human rights are universal and inalienable in any cultural or geographical context. Ensuring their respect and observance is the responsibility of both the individual state and the international community. Violations of human rights not only violate the basic principles of justice, but can also lead to serious social and political consequences.Проведено загальнотеоретичну характеристику універсальних прав людини. Зазначено, що права людини дозволяють людям по-справжньому поважати і співіснувати одне з одним. Встановлено, що права людини є невід’ємною частиною людської гідності, вони визначають сутність людства, представляють межі державної влади стосовно особистості людини. Зроблено акцент на тому, що універсальність прав людини чітко встановлена і визнана в численних міжнародних законодавчих актах. Звернено увагу на те, що універсальні права є невід’ємними, оскільки людину їх не можна позбавити
Експлуатація екіпірування поліцейського під час несення служби в умовах воєнного стану
Full text linkThe article examines the problematic issues of operation of police equipment during the service of ensuring public security and order under the legal regime of martial law, shows the current state of modern research on the topic, and outlines the main problems faced by police officers when operating equipment. The publications on this topic are reviewed, and the regulatory framework of the MIA of Ukraine on the analysed issue is also studied.
Based on the analysis of police uniforms and a survey of police practitioners, a list of equipment most often used by police officers during service has been compiled, taking into account the peculiarities of service under martial law and the experience gained in 2022–2023. Additionally, the weight characteristics of the specified sets of equipment for police officers was developed and presented regarding their equipment before and after the introduction of martial law.
The research has concluded that the lack of regulations and standards for equipment complicates the work of police officers, who have to use it without specific instructions. Police officers are forced to use their own experience and information available on the Internet, which can have a negative impact on their safety. Improper placement or incorrect use of equipment can endanger the life and health of police officers. Wearing the equipment incorrectly can lead to physical problems such as discomfort, restricted movement, overheating and poor ventilation, which can increase the risk of injury and strain. This can have a negative impact on the physical and psychological health of police officers and their work performance.У роботі розглянуто проблемні питання сучасного стану експлуатації екіпірування поліцейськими при несенні служби із забезпечення публічної безпеки та порядку в умовах дії правового режиму воєнного стану, наведено актуальний стан сучасних досліджень з обраної теми й основні проблеми, з якими стикаються поліцейські під час експлуатації екіпірування. У межах дослідження сформовано перелік екіпірування, яке поліцейські частіше використовують під час несення служби в умовах воєнного стану. Цей перелік опрацьовано відповідно до вимог чинного законодавства, надано відповідні висновки та рекомендації
Моральна відповідальності публічних службовців: сутність і напрями вдосконалення
Full text linkIt is indicated that the moral and ethical side of public servants’ activities is still “terra incognita” for both the national legislator and the scientific community. By comprehending the position of past thinkers, the understanding of the fundamental role of moral and ethical norms in shaping the doctrines of the essence of social responsibility, including such a dimension as moral responsibility, is formed.
The choice of one of the ethical norms of behaviour by a public servant is positioned as the quintessence of moral responsibility of public servants. The moral responsibility of public servants is an independent analytical and self-critical activity of a particular public servant based on his/her conscience, as well as on the system of moral and ethical coordinates formed at the level of established and supported by the management practices of daily activities of the staff of a particular public authority, local self-government body, civil society institution, which is embodied in the analysis of their own behaviour and its correlation with the proper moral standard of public servants’ activities. The essence of the moral standard itself is reduced to a model of generally accepted behaviour in Ukrainian society, formed on the basis of administrative and legal legislation, history of the national State-building, moral and ethical values laid down at the level of the principles of public administration, leading trends in scientific and technological progress, acceptable among the population of Ukraine, with due regard for the interests of the main national, racial, linguistic, religious and other minorities. The category of moral and ethical portrait of a public servant is proposed, which is understood as a set of organisational, managerial, institutional, financial instruments and mechanisms for disseminating opinions about a particular public servant and forming social perception at the level of the entire population or a certain part of it (service recipients, representatives of a region, field of activity, organisation) regarding the role, functions, purpose (vocation) and activities of such a public servant in general.
In order to introduce high moral standards into the activities of domestic public servants, the following areas of improvement of their activities in the context of moral responsibility are proposed: restructuring of public morality in the context of understanding the activities of whistleblowers; increasing the authority of public authorities; development and adoption of the Code of Ethics for Public Servants at the national level.У статті зазначено, що морально-етичний бік діяльності публічних службовців все ще залишається terra incognita як для вітчизняного законодавця, так і для наукової спільноти. Вибір публічним службовцем однієї з етичних норм поведінки позиціонується як квінтесенція моральної відповідальності публічних службовців. З метою впровадження в діяльність вітчизняних публічних службовців високих моральних стандартів запропоновано такі напрями вдосконалення їхньої діяльності, як перебудова суспільної моралі в контексті розуміння діяльності викривачів; підвищення авторитету органів публічної влади; розроблення та ухвалення Кодексу етики публічного службовця
Місце Державного бюро розслідувань у системі державних правоохоронних органів України
Full text linkThe article describes the place of the State Bureau of Investigation in the system of state bodies of Ukraine, in particular, the content of the categories “state bodies” and “public authorities” is defined, the system of state bodies is outlined, and the specifics of law enforcement agencies are clarified. It is noted that state bodies (public authorities) are characterised by their own specific features, among which the following are distinguished: a set of state bodies form the apparatus of the State, and therefore each of them is one of the elements of the integral system of the State apparatus; they are created and operate on the basis of relevant regulations, in the person of one person (citizen) or a group of citizens; each structural unit (state body) is endowed with unique powers of state power; they are created with the aim of performing tasks and It is also emphasised that the State Bureau of Investigation is a law enforcement agency.
Therefore, the place of the State Bureau of Investigation in the system of state bodies is determined by its legal status as a central executive body, as evidenced by the specifics of its activities, since it was established for the special purpose of preventing and combating crimes committed by special categories of subjects, as well as war crimes, which is consistent with the law enforcement function of the state and has nothing to do with either legislative or judicial activities; as a law enforcement agency in view of the fact that its main and, in fact, the only task is to counteract criminal offences within its competence; as a state body with a special status, as evidenced by its tasks, powers and the fact that it carries out its activities independently and independently of other executive authorities in the organisational and functional aspect.У статті місце Державне бюро розслідувань у системі державних правоохоронних органів України визначено шляхом надання характеристики його правового статусу як центрального органу виконавчої влади, про що свідчить специфіка його діяльності, оскільки його cтворено зі спеціальною метою – запобігання та протидії злочинам, учиненим особливими категоріями суб’єктів, а також військовим злочинам, що за своїм змістом узгоджується з правоохоронною функцією держави та не має нічого спільного ані з законодавчою, ані з судовою діяльністю; як правоохоронного органу з огляду на те, що його основним і, по суті, єдиним завданням є протидія кримінальним правопорушенням, віднесеним до його компетенції; як державного органу зі спеціальним статусом, про що свідчать його завдання, повноваження і той факт, що бюро здійснює свою діяльність самостійно та незалежно від інших органів виконавчої влади в організаційно-функціональному аспекті
Делінквентність неповнолітніх у 1960-х рр. та діяльність міліції щодо протидії їй
Full text linkThe article examines the dynamics of juvenile delinquency in the 1960s and the main measures taken by the militia to counteract delinquency of children and adolescents. The state of juvenile delinquency in this period, which tended to increase, is characterised. The main forms and methods used by the militia to counteract this phenomenon are revealed. For this purpose, militia children’s rooms were organised, and public activists were involved in working with “difficult” adolescents. Their activities were based on preventive measures to prevent child neglect and work directly with children and adolescents detained for various offences. Responsibility for organising the fight against child neglect and juvenile delinquency was vested directly in the heads of city, district and line militia bodiesThis meant that this issue was given considerable importance. At the same time, militia children\u27s rooms were directly subordinated to the criminal investigation units. This was due to the growth of juvenile delinquency and the need to counteract it more actively. The intensification of the activities of commissions on juvenile affairs, as stated in the policy documents of the authorities of the time, was also supposed to contribute to this work. Inspectors of the children’s room of the militia were obliged to organise and carry out preventive measures to prevent child neglect, juvenile delinquency and violations of the rules of conduct on the streets and in public places in order to prevent accidents with children, victims of road accidents, fires from fire pranks, crimes and anti-social behaviour by children and adolescents themselves in the territory served. The presence of a large number of crimes committed by juveniles indicated significant shortcomings in the militia\u27s activities in this area, but the objective root cause of such phenomena was the social conditions of life in the USSR.У статті досліджено динаміку розвитку злочинності неповнолітніх у 1960-ті рр. та основні заходи міліції щодо протидії делінквентності дітей і підлітків. Охарактеризовано стан злочинності неповнолітніх, рівень якої мав тенденцію до зростання. Розкрито основні форми та методи, що використовувалися міліцією для протидії цьому явищу: організація дитячих кімнат міліції, залучення до роботи з важкими підлітками громадського активу. Велика кількість злочинів, учинених неповнолітніми, вказувала на недоліки роботи міліції в цьому напрямі, однак основною причиною цих явищ були соціальні умови в СРСР
Кримінологічна експертиза нормативно-правових актів і їхніх проєктів у системі заходів протидії корупційній злочинності в секторі безпеки та оборони України
Full text linkThe article is devoted to the study of the essence, purpose of criminological examination of regulatory legal acts and their drafts as a tool for combating corruption crime in the security and defense sector of Ukraine. A narrow and broad understanding of the specified examination is proposed. It is established that criminological examination as such is broader in subject matter, functions, objectives, and applied significance than anti-corruption. The latter is one of the types of criminological. The position is substantiated, according to which regulatory legal acts and their drafts, which regulate social relations both directly in the sphere of activity of entities of the security and defense sector of Ukraine, and of entities related to it (for example, medical and social expert commissions, which are built into the mechanism for implementing mobilization measures and affect the personnel potential of the Armed Forces of Ukraine) should be subjected to both anti-corruption and criminological examination.
The main tasks of criminological examination of regulatory legal acts and their drafts as a means of combating corruption crime in the security and defense sector of Ukraine are identified, which include: identifying defects in the legal regulation of control mechanisms for the implementation of the powers of security and defense sector entities; identifying regulatory prerequisites for committing corruption criminal offenses using discretionary powers; identifying shortcomings (poorly defined concepts, contradictions, duplication of powers, discretionary provisions) in regulating the implementation of control and supervisory procedures, receipt, registration, circulation, write-off of property in the field of activity of security and defense sector entities of Ukraine; identifying discrepancies between the real needs of legal entities and the existing legal mechanisms for their satisfaction and implementation, which determines the request for the existence of compensatory corruption practices; identification and neutralization of legal corruption factors in the mechanisms of defense procurement, in particular through non-tender procedures, as well as at the stages of placement, execution and acceptance of the results of the defense order for repair and restoration work on military equipment and weapons systems.Статтю присвячено дослідженню сутності й призначення кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їхніх проєктів як інструменту протидії корупційній злочинності в секторі безпеки та оборони України. Запропоновано вузьке і широке тлумачення цієї експертизи. Встановлено доктринальне співвідношення між кримінологічною та антикорупційною експертизами. Визначено основні завдання кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їхніх проєктів як засобу протидії корупційній злочинності у секторі безпеки та оборони України
Класифікація та визначення автентичності тютюнової сировини при проведенні судової товарознавчої експертизи
Full text linkThe scientific article examines the peculiarities of classification (botanical, geographical, commodity, international); requirements for the quality of tobacco raw materials and their safety for human health and life, as well as requirements for packaging and labelling in order to improve the examination of tobacco raw materials. Methodological recommendations for determining the authenticity of tobacco raw materials have been developed, which can be used in practical work by customs officers when conducting an examination of goods of group 24 of the Ukrainian Classifier of Goods for Foreign Economic Activity. The identification tasks of the commodity expertise of tobacco raw materials (identification of the type of tobacco, establishment of the grade, quality control, determination of the degree of processing, analysis of aroma and taste) are defined. Modern methods of analysis are presented, in particular, instrumental methods used to establish quality and safety indicators (visual inspection, microscopic analysis, chemical analysis, physicochemical methods, gas chromatography and mass spectrometry, spectral analysis). These methods allow to examine tobacco raw materials at the molecular, chemical and morphological levels to obtain objective information about its quality, safety and other characteristics that may be important in litigation. The article provides a systematisation of information on the characteristic defects of tobacco raw materials, namely: mould, rot, drying, cracking, deformation (these defects may arise as a result of various factors, such as climatic conditions, methods of growing, storing and processing of tobacco raw materials). Defects that are characteristic of low-quality products with signs of spoilage: impurities and contamination, mould, rot, drying out, cracking. The mechanism for conducting a forensic examination of tobacco raw materials with the aim of objective assessment of quality, safety and other characteristics is described.У науковій статті, з метою вдосконалення експертизи тютюнової сировини, досліджено особливості її класифікації (ботанічної, географічної, товарної, міжнародної), вимоги до якості та безпеки для здоров’я і життя людини, а також вимоги до пакування й маркування. Розроблено методичні рекомендації щодо визначення автентичності тютюнової сировини, які можуть бути використані у практичній діяльності співробітників митних органів під час проведення експертизи товарів групи 24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
Теоретичні підходи до вдосконалення термінологічного апарату психодіагностичних досліджень у системі Міністерства внутрішніх справ України
Full text linkThe article provides a comprehensive analysis of the basic concepts and terms used in the field of psychological diagnostics. The scientific approaches to the formation of terms and conceptual apparatus by which this branch of psychological science describes its subject of study are considered. It is emphasised that the development of science is determined primarily by the formation of terminology, that is, its language as a system of general and specific concepts that are reflected in certain terms and signs. It is stated that the language of psychodiagnostics is a complex, multilevel, integral system, the elements of which are categories, concepts, terms, symbols. It is shown that in the course of the development of psychology, the conceptual apparatus is continuously being improved, definitions are being clarified, and the terminological vocabulary is being enriched. The current state of development of psychodiagnostics, the formation of promising theories of assessment and measurement of individual characteristics have necessitated the clarification of its terminological apparatus, a significant number of concepts, definitions, which are often contradictory, through the use of various approaches and terminological elements. It is emphasised that the conceptual and terminological apparatus of psychodiagnostics should be developed on the basis of modern realities, abandoning outdated approaches to the definition of certain concepts, and that work towards clarifying and unifying terms requires special care and validity.
With a view to improving the terminology, the author provides clarifications of some common definitions. Thus, it is proposed to distinguish between the concepts of “qualities” and “traits”, since “quality” corresponds to the Kettellian term “superficial” or “primary” trait and the Allportian term “secondary” or “secondary” disposition, and the concept of “trait” is more generalised, it summarises the existence of a significant number of qualities. It is proposed to understand individual (individual psychological) properties as generalised characteristics of temperament, character, abilities, orientation, i.e. stable mental phenomena which influence human activity, characterise a personality from the psychological and social aspects and are implemented in society. In addition, it is proposed to clearly distinguish between the concepts of “qualities”, “traits”, “features”, to introduce the terms “individual and personal properties and traits”, and to differentiate psychodiagnostic tools for the study of constitutional, individual and personal traits.У статті здійснено комплексний аналіз базових понять і термінів, які застосовують у процесі психологічної діагностики персоналу Міністерства внутрішніх справ України з метою її вдосконалення. Розглянуто наукові підходи до формування термінів, понятійного апарату, за допомогою якого ця галузь психологічної науки описує свій предмет дослідження. Показано, що мова психодіагностики являє собою складну, цілісну систему, елементами якої є категорії, поняття, терміни. Сучасний стан розвитку психодіагностики, формування перспективних теорій оцінки й вимірювання індивідуальних особливостей зумовили необхідність уточнення її термінологічного апарату, багатьох понять і визначень, які часто мають суперечливий характер. З метою вдосконалення термінологічного апарату надано авторські визначення поширених дефініцій; запропоновано розрізняти поняття «якості», «риси», «особливості», «властивості», запроваджено певні уточнені терміни, а також диференційовано психодіагностичний інструментарій для дослідження конституціональних, індивідуальних та особистісних рис тощо
Зараження людини збудником інфекційної хвороби: аналіз конструктивних об’єктивних ознак складів кримінальних правопорушень
Full text linkWith a view to confirming the hypothesis that the ineffectiveness of criminal law provisions under Articles 130, 131, 133 of the Criminal Code of Ukraine is due to the shortcomings of their legislative design, the author analyses the definitions used by the legislator to determine the constructive objective features of criminal offences under Articles 130, 131, 133 of the Criminal Code of Ukraine. The author establishes that they are inconsistent with the terminology of healthcare regulations which should be used when qualifying encroachments on biological safety manifested in infection of a person (persons) with infectious disease agents.
The article states that current legislation does not contain any lists of incurable and venereal diseases. On this basis, it is concluded that the qualification of the relevant criminal offences is not based on the provisions of legislation, but on the previous court practice, common sense of law enforcement officers and the level of their legal awareness.
The view is supported that the indication of a virus as an instrument of criminal offences (Articles 130, 131 of the Criminal Code of Ukraine) significantly limits the criminalisation of encroachments on biological security in the form of spread of infectious diseases.
Attention is drawn to the discrepancy between the constructions of the objective side of the corpus delicti of criminal offences under Articles 130 and 133 of the Criminal Code of Ukraine, which provide for an identical mechanism of causing harm to the victim. It is established that the absence of any references in the disposition of Article 133 of the Criminal Code of Ukraine to the means of infection (live pathogen) unjustifiably delays the moment of termination of this criminal offence until the victim develops clinical manifestations of the disease.
Finally, the conclusion is made that the gradual widening of the gap between the substantive criminal law and medical law makes it increasingly difficult to qualify the infection of another person with dangerous infectious diseases and creates problems in delimiting related corpus delicti of criminal offences.
The editorial wording of the unified basic elements of a criminal offence consisting in infecting a person with a pathogen which is dangerous to his/her life is proposed.Вироблено науково обґрунтований підхід до уніфікації кримінальної відповідальності за зараження людини інфекційними хворобами. Проаналізовано дефініції, використані законодавцем для визначення конструктивних об’єктивних ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 130, 131, 133 Кримінального кодексу України. Встановлено, що такі дефініції не узгоджуються з термінологією базових нормативних актів у сфері охорони здоров’я, до яких слід звертатися при кваліфікації зазначених правопорушень. Сформульовано оптимальний варіант редакції основного складу кримінального правопорушення, яке полягає в інфікуванні людини збудником хвороби, що є небезпечною для її життя
Процесуальне право Стародавнього Риму в царський період
Full text linkThe scientific study is devoted to the consideration of procedural law in ancient Rome during the reign of the kings. It is noted that scientific research is usually devoted to the problems of substantive law, both civil and family law, and procedural law and its institutions have been considered by legal scholars much less frequently. The article examines the governing bodies of the Roman State, namely, the People’s Assembly, the king (rex) and the Senate. It is noted that at any time the People\u27s Assembly could remove the king from office, i.e. he cannot be called an absolute monarch. The king was a military commander, a priest, who dealt with the day-to-day management of the polis-state and acted as the supreme judge. The boundaries of the governing bodies of Ancient Rome, their competence and powers were established by custom. Customs were the first source of law in ancient Rome, which regulated relations within the family and community with the help of religious norms and social principles. Later, customs were recognised and enforced by the state. The collection of the most widespread and applied customs, the Laws of the XII Tables, was approved by the People\u27s Assembly in 451–450 BC.
The study describes the procedural order of consideration of civil and criminal cases. It is determined that the Roman criminal procedure concerned only the quirits, which constituted a small number of Roman citizens. The second group of the population was made up of commoners – plebs, the third group of the Roman population was clientis, and the fourth – slaves. The subjects and allies of Rome, a huge mass of slaves, whose number was many times higher than the number of Roman citizens, were subject to trial in a simplified manner, and slaves were generally subject to extrajudicial proceedings.
The originality of the Roman procedural law of that time is examined, and it is concluded that it had many common general features with the legal process of the first, initial stage of the aristocratic republic, which is more fully and reliably known in science.Наукове дослідження присвячено розгляду процесуального права у Стародавньому Римі в період правління царів. Досліджено органи управління в римській державі, їхню компетенцію та повноваження. Встановлено, що межі діяльності органів управління Стародавнього Риму визначалися звичаями, охарактеризовано процесуальний порядок розгляду цивільних і кримінальних справ. Визначено, що римський кримінальний процес стосувався лише квіритів, які становили незначну кількість римських громадян. Піддані та союзники Риму, величезна кількість рабів, що значно перевищувала кількість власне громадян Риму, підлягали суду у спрощеному порядку, а до рабів взагалі застосовувався позасудовий порядок розгляду справ. Розглянуто своєрідність тогочасного римського процесуального права, зроблено висновок, що воно мало багато загальних рис з юридичним процесом першого, початкового етапу аристократичної республіки, відомості про який в науці є більш повними та достовірними