Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs / Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ
Not a member yet
875 research outputs found
Sort by
Features of Remote Participation in Court Hearings under Martial Law in Ukraine
No full textСтаттю присвячено правовим засадам і практиці дистанційної участі в судових засіданнях під час воєнного стану в Україні. Зазначено, що відеоконференція, яка набула поширення з часів пандемії COVID-19 і була визнана практикою Європейського суду з прав людини, є ефективним інструментом забезпечення доступу до правосуддя. Рішення про проведення відеоконференції ухвалюється судом за клопотанням учасника процесу, проте закон не визначає підстав для відмови. Визначено, що найчастіше причиною відмови є відсутність технічної можливості. Наголошено на різноманітній судовій практиці щодо задоволення клопотань про дистанційну участь у судових засіданнях, що створює правову невизначеність для учасників процесу. Зазначено, що інші проблеми, зокрема неможливість дослідження учасниками оригіналів документів безпосередньо в залі судового засідання, свідчать про необхідність подальшого нормативного врегулювання, розширення кола осіб, які мають право брати участь дистанційно, та модернізації технічної інфраструктури судів.This article is devoted to defining the legal basis, procedure, and practical aspects of remote participation in court hearings under martial law in Ukraine, identifying the features of its application, outlining problems in law enforcement, and formulating possible solutions. It is noted that the introduction of martial law necessitates the adaptation of court activities and the provision of unhindered access to justice.
The definition of the term “videoconference” and its characteristic features are provided. It is established that the consideration of cases via videoconference, which became widespread during the COVID-19 pandemic, has become an integral tool for implementing the principle of access to justice in the context of modern challenges and has demonstrated its practical effectiveness. The practice of the European Court of Human Rights confirms the legitimacy of this format, provided that procedural guarantees are observed.
It is found that, in accordance with the law, not only the parties to the proceedings, but also witnesses, experts, interpreters and specialists may participate in court hearings remotely. Judges and secretaries may also participate remotely, as this does not violate Article 6 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. It is stated that the decision to hold a court hearing via videoconference is made by the court on the basis of a relevant request from a party to the case, but the law does not provide grounds for refusing to grant such a request. An analysis of court decisions shows that one of the most common grounds for refusal is the lack of technical capacity in courts to hold hearings in this format. Attention is drawn to the lack of a uniform approach to granting motions to hold all court hearings via videoconference, which leads to different application of procedural law by courts and creates legal uncertainty for participants in the judicial process.
It is concluded that there is a need for further regulatory regulation of the procedure and conditions for remote participation in court hearings, in particular clear grounds for refusing such requests, expanding the range of entities entitled to participate remotely, and modernising the technical infrastructure of courts
The Application of Polygraph Test Results in the Evidence Process
No full textСтаттю присвячено аналізу теоретичних і практичних аспектів використання поліграфа як актуального техніко-криміналістичного засобу в системі доказування. Розкрито правові та методологічні умови допустимості результатів висновку експерта, отриманого на підставі проведення психологічної експертизи із застосуванням комп’ютерного поліграфа. Встановлено, що, попри збільшення застосування поліграфа у процесі отримання доказів, його результати мають імовірнісний характер і потребують критичної оцінки. Серед проблем – відсутність єдиних стандартів інтерпретації результатів, інструментальні похибки, висока залежність висновків від кваліфікації експерта, а також можливість свідомої чи несвідомої протидії дослідженню з боку підекспертного. Наголошено на необхідності уніфікації методик, правового регулювання процедури та дотримання процесуальних гарантій при використанні поліграфа в доказуванні.This article analyses the theoretical and practical aspects of using computerised polygraphs as a technical forensic tool in the evidence process in criminal proceedings. Based on an analysis of scientific sources and materials from judicial practice, the relevance of the study is justified in view of the updating of regulatory and legal acts, the need to unify the practice of conducting forensic psychological examinations using a polygraph, and the growing demand for the use of this tool in the activities of law enforcement agencies. It is noted that, despite the scientific and technological potential of the polygraph, its results are probabilistic in nature and cannot be considered conclusive evidence without strict procedural conditions being met.
A study of regulatory sources has shown that there is currently a positive trend in the legal regulation of the use of computer polygraphs. At the same time, in practice, there is still a need to develop clear procedural guarantees regarding the admissibility and reliability of the results obtained, as well as methodological support for their evaluation using logical-probabilistic approaches.
Based on a review of national and international experience in the use of polygraphs, as well as a study of the risks associated with technical errors, the influence of subjective factors on the interpretation of results, and the possibility of counteracting the examination by the examinee, criteria have been summarised that should be taken into account when verifying and evaluating the materials obtained.
Based on an analysis of current judicial practice and changes to scientific and methodological documents, it has been concluded that further legitimisation of the polygraph in criminal proceedings is only possible if the procedure for its use is formalised, the assessment of results is methodologically justified, and the principles of adversarial proceedings are observed. It has been determined that the polygraph can be a useful auxiliary tool in psychological examination, but it requires critical evaluation and consideration of all factors that may affect its results
Administrative and Legal Support in the Field of Housing Stock Restoration
No full textСтаттю присвячено аналізу адміністративно-правового забезпечення у сфері відновлення житлового фонду. Встановлено, що питання адміністративно-правового забезпечення відновлення житлового фонду не отримало належного висвітлення в науковій доктрині адміністративного права, що свідчить про необхідність дослідження. Актуальність дослідження зумовлена практичними потребами відновлення житлового фонду та його реконструкції. Доведено, що адміністративно-правове забезпечення відновлення житлового фонду являє собою сукупність організаційно-управлінських дій та регуляторних інструментів, спрямованих на забезпечення реалізації механізмів відбудови, реконструкції та ремонту житлового фонду.This article is devoted to the analysis of administrative and legal support in the field of housing stock restoration. The research methodology is based on a system of philosophical, general scientific and special methods, in particular dialectical and formal-legal methods, as well as methods of analysis and synthesis.
Administrative and legal support for the restoration of the housing stock is defined as a comprehensive system of organisational and managerial measures and regulatory and legal regulation for the implementation of mechanisms for the restoration of the housing stock (reconstruction, repair and renovation). It is substantiated that the organisational and managerial element of support includes the establishment of clear procedures for coordinating the actions of state authorities and local self-government bodies, defining the responsibilities and powers of participants in housing programmes, planning and implementing specific housing reconstruction projects, as well as ensuring interaction between public authorities, international organisations, construction contractors and the public. It is emphasised that the administrative and legal support for the restoration of the housing stock is aimed at optimising construction and reconstruction processes, simplifying the processing of permits and strengthening control over the effective use of financial resources, including international assistance.
The practical significance of the research results lies in the possibility of using them in the development of a strategy for the restoration of the housing stock at the level of public administration programmes. It has been concluded that administrative and legal support in this area is a complex, coordinated system of management and regulatory and legal regulation of housing stock restoration. Promising areas for scientific research have been identified, in particular the study of administrative and legal support for control and monitoring of the implementation of housing stock restoration programmes
Процесуальне право України козацької доби (XVI–XVIII ст.)
Full text linkThe research is devoted to the study of the procedural law of Ukraine in the Cossack era. It is established that the process of law-making on the territory of Ukraine has been ongoing and has a thousand-year tradition. The development of legal norms, including procedural ones, in the Ukrainian lands did not stop even in the periods of absence of the Ukrainian nation-state. This is due to the preservation of customs and traditions of people’s government and self-government in the popular consciousness. It is determined that the Cossack law and its procedural component were a system of customary legal norms which owed their origin to the social phenomenon of the Cossacks. It is noted that the revival of Ukrainian statehood, in turn, contributed to the further development of procedural rules, since the further genesis of procedural law was based on the universals of hetmans and colonels. The structure of the Cossack State was determined by the traditions of people\u27s rule in the organisation and exercise of power. The unique legal innovations in the area of judicial proceedings enshrined in the 1710 Constitution of Pylyp Orlyk are examined. Although these provisions were not practically implemented, they demonstrated a fairly high level of development of Ukraine’s procedural law during this period and revealed to the world the maturity of Ukrainian statehood ideas, according to which the judicial system was viewed as an independent, separate branch of government. Attention is drawn to the continued influence of ecclesiastical customary law on Ukrainian lands during this time. This is due to the fact that, among other factors, the effectiveness of the procedural component of Cossack law largely depended on Orthodoxy, as it served as a normative and value-based measure for Cossack customs and their application. It is noted that the manifestations of procedural law in the Ukrainian lands can be considered the procedural rules which were in force on the territory of Ukraine as a result of the influence of the Polish-Lithuanian Commonwealth, the Moscow State and the procedural component of Magdeburg law.Наукове дослідження присвячено аналізу процесуального права України козацької доби. Встановлено, що процес правотворення на теренах України відбувався безперервно, тож має багатовікові традиції. Розвиток правових норм, зокрема процесуальних, на українських землях не припинявся навіть у періоди відсутності національної державності. З’ясовано, що козацьке право, зокрема його процесуальна складова, становило систему звичаєво-правових норм, виникнення яких зумовлене суспільним феноменом козацтва. Відмічено, що відродження української державності сприяло подальшому розвитку процесуального права, оскільки його подальша генеза ґрунтувалася на універсалах гетьманів та полковників. Проаналізовано особливості новел у сфері судочинства, закріплених у Конституції Пилипа Орлика 1710 р. Хоча ці положення не були реалізовані на практиці, вони засвідчують високий рівень розвитку процесуального права України в означений період. Наголошено, що проявами процесуального права на українських землях можна вважати норми, що діяли під впливом правової системи Речі Посполитої, московської держави, а також процесуальні положення церковного та магдебурзького права
Сутність і зміст поняття адміністративно-правових (організаційно-правових) засад діяльності у певній сфері в Україні
Full text linkThis study analyses the understanding of the content and essence of the principles as a legally significant term. The validity of the study is due to the fact that in the scientific and legislative spheres the term “principles” is systematically used with different content. The article analyses the topics of dissertation research on legal issues which were submitted for consideration to the Academy of Legal Sciences of Ukraine.
The normative essence of the term “principles” is briefly characterised, which made it possible to identify its main characteristics. It is noted that in legislation the term “principles” refers to the foundations, principles, grounds, procedure and legal regime of activity, the list and general powers of the entities which carry it out, key procedures for its implementation, strategy, purpose, tasks, directions, and specific features of the formation and implementation of state policy in the relevant area.
The conclusions regarding the content of the term “principles” are made on the basis of the opinions of other scholars. The comparative analysis of the types of principles is carried out, in particular, legal, organisational and administrative principles. The article emphasizes that all these categories are interrelated, and the latter two may be generally identified in the context of the rule-of-law State, except for the cases when the scope of research is directly defined by administrative and tort law.
It is determined that the principles are a set of ideas, principles, qualities, directions, goals and foundations that serve as the basis for any type of activity. At the same time, however, the principles may be used in phrases as a mechanism or a way of carrying out an activity.
The article proposes to identify administrative and legal principles and organisational and legal principles, which are understood as a set of rules of conduct of subjects of a certain activity or any relations, methods and mechanisms for organising their activities, peculiarities of their legal status in the system of public administration and public relations, as well as principles, ideas of functioning and directions of their improvement which are “pointers” for their development and ensuring.У проведеному дослідженні здійснено аналіз розуміння змісту та сутності засад як юридично значущого терміна. Обґрунтованість цього дослідження зумовлена тим, що в науковій та законодавчій сферах цей термін систематично використовують із різним змістом. Наведено висновки щодо його змістовного наповнення на підставі поглядів інших учених. Здійснено порівняльний аналіз видів засад, а саме: правових, організаційно-правових та адміністративно-правових. Наведено авторське визначення адміністративно-правових засад, а також окремо розкрито сутність терміна «засади»
Прокурорський нагляд за проведенням негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування наркозлочинів
Full text linkThe features of prosecutorial supervision over the conduct of covert investigative (search) actions during the pre-trial investigation of drug-related crimes have been explored as an important component in ensuring the legality and effectiveness of counteracting criminal offenses in the field of illegal drug trafficking. Through a systematic analysis of the Criminal Procedural Code of Ukraine and the practice of applying its provisions during procedural leadership in the pre-trial investigation of drug-related crimes and the conduct of covert investigative (search) actions, the most important elements of the prosecutor\u27s activity have been identified. Both the procedural and organizational aspects (foundations) of their work have been considered. The subject and means of prosecutorial supervision over the pre-trial investigation of drug-related crimes have been defined. It has been established that the latent nature of drug-related crimes leads to the widespread use of covert investigative (search) actions to detect and document these criminal offenses. In criminal proceedings of the investigated category, the full range of covert investigative (search) actions provided for by the Criminal Procedural Code of Ukraine has been used. Their optimal list, timing, and location in each investigative situation must be determined separately, taking into account the means of concealment used and potentially available to individuals involved in the commission of drug-related crimes.
A key role in determining the list and sequence of covert investigative (search) actions during the pre-trial investigation of drug-related crimes is actually played by the prosecutor, due to their procedural powers. The prosecutor bears the main responsibility for ensuring the effectiveness and legality of covert investigative (search) actions, as well as the admissibility of using their materials as evidence in criminal proceedings. However, the determination of the system of covert investigative (search) actions in a specific criminal case should rely on constructive interaction between the prosecutor, the investigator, and the employees of operational units involved in the operational support of the criminal proceedings. The criteria that must be monitored by the prosecutor to ensure the legality of conducting a specific covert investigative (search) action during the pre-trial investigation of drug-related crimes have been identified.Досліджено особливості прокурорського нагляду за проведенням негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування наркозлочинів як важливого складника забезпечення законності й ефективності протидії цим кримінальним правопорушенням. Шляхом системного аналізу положень Кримінального процесуального кодексу України та практики їх застосування під час процесуального керівництва досудовим розслідуванням наркозлочинів виокремлено ключові елементи діяльності прокурора щодо нагляду за проведенням негласних слідчих (розшукових) дій. Розглянуто процесуальні й організаційні засади його діяльності. Визначено предмет і засоби прокурорського нагляду за досудовим розслідуванням наркозлочинів
Зарубіжний досвід правового регулювання корпоративної етики: новели для України (на прикладі Федерального бюро розслідувань США)
Full text linkThe article explores current issues in the foreign experience of legal regulation of corporate ethics, using the U.S. Federal Bureau of Investigation (FBI) as a case study. It outlines that the need to reform the Security Service of Ukraine (SSU) is driven by the necessity to enhance corporate culture, employee ethics, and public trust in the agency.
It is emphasized that the regulatory framework governing corporate ethics within the FBI is classified and available exclusively to its personnel. The study finds that the FBI’s corporate ethics are grounded in values such as strict adherence to the U.S. Constitution, compassion, leadership, respect for the dignity of all citizens the Bureau is tasked to protect, justice, personal integrity, institutional integrity, personal accountability, and answerability to senior leadership.
It is established that the norms governing corporate ethics at the FBI are set out in the Federal Bureau of Investigation Act and its internal code of conduct. The formation of corporate culture is shown to begin as early as training at the FBI Academy.
The article describes the FBI’s corporate culture as a closed, coherent structure that shapes relationships among employees, their values, mission, and responsibilities in the performance of their professional duties. The FBI’s corporate ethics constitute a set of rules and norms based on a unified value system defined by the FBI Act, which laid the foundation for the Bureau’s high professional prestige.
The article concludes that a positive step toward adopting the U.S. experience would be the creation of an Ethics Code for the Security Service of Ukraine (Corporate Ethics Code of the SSU), which would establish the groundwork for the development of a modern, high-quality law enforcement agency tasked with ensuring national security.У статті досліджено актуальні питання зарубіжного досвіду правового регулювання корпоративної етики на прикладі Федерального бюро розслідувань Сполучених Штатів Америки. Наголошено, що нормативно-правова база, яка регулює питання корпоративної етики Федерального бюро розслідувань, має закритий характер: її положення доступні лише для співробітників Бюро. Визначено, що корпоративна етика Федерального бюро розслідувань ґрунтується на таких цінностях, як суворе дотримання положень Конституції США, співчуття, лідерство, повага до гідності всіх громадян, яких Федеральне бюро розслідувань покликане захищати, справедливість, особиста доброчесність, інституційна цілісність, особиста відповідальність за власні дії та підзвітність вищому керівництву
Напрями вдосконалення адміністративного законодавства у сфері безпеки держави
Full text linkThe article is devoted to the analysis of the problems of applying the norms of the Code of Ukraine on Administrative Offenses in the sphere of state security under martial law. Four key aspects are studied that limit the effectiveness of the Code of Ukraine on Administrative Offenses. Firstly, insufficient adaptation of the norms to the realities of war is revealed, in particular, the absence of specialized offenses to regulate such acts as ignoring alarm signals or spreading disinformation, as well as the inconsistency of sanctions with the severity of consequences in wartime. Secondly, the blurred boundaries between administrative and criminal liability are considered, which is manifested in the complexity of the qualification of acts (for example, between Article 173 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses and Article 111 of the Criminal Code of Ukraine), uneven law enforcement, and inadequacy of procedural approaches. Thirdly, the limited scope of liability, which excludes legal entities from sanctions for violations in the areas of technogenic, cyber and economic security, despite their significant impact on national interests, is analyzed. Fourthly, the problems of proof and sanctions are highlighted: outdated methods of fixation (limited use of video recordings or digital evidence), short terms of appeal (2–3 months under Article 38 of the Code of Administrative Offenses), which complicate the consideration of complex cases, as well as low fines (up to UAH 1,700 under Article 77 of the Code of Administrative Offenses), which do not correspond to the level of public danger. Based on the analysis of current legislation, case law and scientific sources, the need for a comprehensive reform of the Code of Administrative Offenses is substantiated, in particular by adapting the norms to military conditions, clarifying the qualification criteria, expanding the subject composition and modernizing procedures and sanctions, to ensure effective protection of state security.Статтю присвячено аналізу проблем застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення у сфері безпеки держави в умовах воєнного стану. Досліджено чотири ключові аспекти, що обмежують ефективність Кодексу: недостатню адаптацію його норм до реалій війни; розмитість меж між адміністративною та кримінальною відповідальністю; обмеженість кола суб’єктів відповідальності, яка виключає юридичних осіб із-під санкцій за порушення у сферах техногенної, кібернетичної та економічної безпеки; проблеми доказування і санкцій, що не відповідають рівню суспільної небезпеки. На основі аналізу чинного законодавства та наукових джерел обґрунтовано необхідність комплексного реформування Кодексу України про адміністративні правопорушення
Правове регулювання безпеки дорожнього руху в Українській РСР в середині 1960-х років
Full text linkIn the 1960s, the problem of road safety in Ukraine acquired great social significance of state importance. This was due to a significant increase in the number of cars and motorcycles, that is, an increase in the intensity of traffic on the roads. This, in turn, led to an increase in the number of road accidents. The most common violations were violations of the rules of intersections, as well as violations of the rules of overtaking and maneuvering. It was during this period that uniform Rules for the entire state on streets and roads were adopted, a new standard “Road signs and indicators” came into force, as well as a single standard for a distinctive sign for vehicles participating in international traffic. The departments for regulating street traffic were finally liquidated, and their functions were transferred to the State Traffic Inspectorate. The introduction of indicator tubes to detect the degree of alcohol intoxication of drivers began, the first stationary traffic militia posts appeared, which were supposed to monitor compliance with traffic rules on country roads. The first examination devices appeared to assess the theoretical knowledge of candidates for driver’s licenses. For driving a car and motorcycle while intoxicated, a large number of drivers were deprived of the right to drive, but the most common punishment for violating traffic rules was a warning by composting tickets, materials for violations were sent to the consideration of labor collectives and comradely courts, and fines were levied on violators. The main areas of activity of the executive branch in ensuring road safety include the technical improvement of cars and the creation of conditions for their high-quality technical maintenance, road construction and improving the equipment of roads with traffic management means, improving the training of drivers, and promoting road safety.У 1960-ті роки проблема безпеки дорожнього руху в Україні набула великого соціального значення та державної ваги. Це було пов’язано зі значним зростанням кількості авто- і мототранспорту, тобто зі збільшенням інтенсивності руху на дорогах, наслідком чого стало збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод. Найбільше було зафіксовано порушень правил проїзду перехресть, а також правил обгону та маневрування. Саме в цей період були запроваджені єдині для всієї держави Правила руху вулицями і дорогами та набув чинності новий Державний стандарт «Знаки та покажчики дорожні». Остаточно були ліквідовані відділи регулювання вуличного руху, а їхні функції передані до Державної автомобільної інспекції
Моніторинг отримання грошової допомоги постраждалими внаслідок військової агресії працівниками об’єктів критичної інфраструктури
Full text linkThe article reveals the results of the monitoring conducted by the Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights regarding the observance of the right to receive financial assistance by employees of critical infrastructure facilities, civil servants and local self-government officials affected by military aggression. The relevance of the topic is due to the fact that ensuring observance of the constitutional rights of citizens, and in the context of martial law, ensuring guarantees for employees whose activities are directly related to the victory over the aggressor is a priority for the State. The purpose of the article is to analyse the legislation regulating the issue of receiving a one-time financial benefit for damage to life and health caused to employees.
The achievement of the above goal was made possible through the use of a set of methods of scientific knowledge, namely, dialectical, comparative legal, formal and logical, and systemic and structural methods. Based on the analysis, the research proves that the methodology for determining the critical infrastructure object does not meet the conditions of martial law. The author establishes the need to revise the sectoral and intersectoral criteria for determining the level of negative impact in the event of destruction (damage) of a critical infrastructure facility. The article emphasises the untimely adoption of bylaws and regulations, which results in a violation of the victims’ right to receive one-time assistance. The subjective factors of submitting inaccurate data for inclusion of an object in the Register of Critical Infrastructure Objects, which leads to a violation of this right, are emphasised. It is established that the Law of Ukraine “On Critical Infrastructure” does not comply with the provisions of Directive (EU) 2022/2557. On the basis of the study, the conclusions on the gaps in the legislation that lead to violations of the rights of this category of citizens are formulated.Розкрито результати моніторингу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо дотримання права на отримання одноразової грошової допомоги постраждалими внаслідок військової агресії працівниками об’єктів критичної інфраструктури, державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування. Доведено невідповідність методики визначення об’єкта критичної інфраструктури умовам воєнного стану. Встановлено необхідність перегляду секторального та міжсекторального критеріїв визначення рівня негативного впливу в разі знищення (пошкодження) об’єкта критичної інфраструктури. Акцентовано на несвоєчасності ухвалення підзаконних нормативно-правових актів, унаслідок чого відбуваються порушення права потерпілих на отримання одноразової грошової допомоги. Зауважено на суб’єктивних чинниках подання неточних даних для включення об’єкта до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, що призводить до порушення цього права. Аргументовано необхідність унесення змін до законодавства з метою поновлення права на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду, завдану життю і здоров’ю працівників