Наукові записки НаУКМА. Економічні науки
Not a member yet
188 research outputs found
Sort by
Вплив воєнного чинника на стан інфраструктури та природного середовища регіонів України після російської агресії
The article is devoted to the study of the impact of the military factor in the conditions of full-scale aggression of the Russian Federation on the infrastructure and natural environment of the regions of Ukraine and the determination of priority ways of their reconstruction and reproduction.On the basis of monographic, statistical and cartographic methods, the damage caused by hostilities in the socio-industrial sphere, transport infrastructure, energy and housing and communal services, the financial sector and their localization by administrative regions were analyzed. The negative impact of the military factor and the damage caused in physical and cost terms to such components of the environment as air, water resources, ground cover, nature reserve fund, forests are considered. Zoning of the territory of Ukraine was carried out according to the consequences of military actions due to the full-scale aggression of the Russian Federation according to the following criteria: the amount of negative impact on the infrastructure and the main components of the natural environment; possibilities of their safe reconstruction and restoration in our time; duration of occupation of temporarily occupied territories; the intensity of hostilities and the scale of the military’s impact on the economy and the natural environment today.According to the specified criteria, five regions were selected, two of which already have the opportunity to restore the necessary facilities for the life of the population and assistance to the Armed Forces. Prerequisites and priority directions for infrastructure reconstruction and restoration of the natural environment have been determined for territories where hostilities are not taking place and the risk of negative military impact has decreased. In the territories liberated from the occupiers, it is urgently necessary to create a comprehensive program of reproduction of the Red Book species of flora and fauna of our country, preservation of biodiversity, and in the reconstruction of the infrastructure destroyed by the war, a nature conservation approach, which will allow us to preserve our unique environment, is especially important.Досліджено вплив воєнного чинника за умов повномасштабної агресії РФ на інфраструктуру та природне середовище регіонів України з метою визначення пріоритетних шляхів їх відбудови та відтворення. Проаналізовано збитки постраждалих у результаті воєнних дій галузей соціального та продуктивного секторів, транспортної інфраструктури, енергетики та житлово-комунального господарства, фінансового сектору та їх локалізацію за адміністративними областями. Розглянуто негативний вплив воєнного чинника і висвітлено фінансову оцінку завданої шкоди таким компонентам довкілля, як повітря, водні ресурси, ґрунтовий покрив, природно-заповідний фонд, ліси.Проведено районування території України за наслідками воєнних дій у результаті повномасштабної агресії РФ за такими критеріями: величина негативного впливу на інфраструктуру та основні компоненти природного середовища; можливість їх безпечної відбудови та відновлення; тривалість окупації тимчасово захоплених територій; інтенсивність бойових дій та обсяг воєнного впливу на господарство і природне середовище, що відбуваються нині. На основі аналізу показників, що характеризують стан інфраструктури та природного середовища, за вказаними критеріями виділено п’ять макрорегіонів, два з яких уже зараз мають переваги щодо відновлення необхідних об’єктів для життєзабезпечення населення та допомоги ЗСУ. Запропоновано створення для звільнених від російських окупантів територій, що мають необхідні природні умови комплексної програми з розширеного відтворення червонокнижних видів флори і фауни нашої країни, збереження біорізноманіття, а також доцільність дотримання під час відбудови зруйнованої війною інфраструктури природоохоронного принципу, який дасть змогу зберегти наше унікальне довкілля
Застосування методу аналізу соціальних мереж для дослідження інноваційного лідерства в ІТ-організаціях
Social networking technology is a new and promising view of IT organization management, allowing for a deeper understanding of the organization’s internal relationships, structure, and social dynamics. This article examines modern approaches and prospects for developing social networking technologies in managing an IT organization based on innovative leadership. The article’s primary purpose is to study modern approaches and prospects for developing social networking technologies as applied tools in IT organization management based on innovative leadership. The article is a theoretical research work that defines the prospects for further research in organizational management. It is expected that the study’s results will reveal the importance of social networks in the context of innovative leadership and justify the effective use of social networking technologies to improve the performance of an IT organization. In addition, identifying the main components that influence the effectiveness of innovation leadership will enable IT organization leaders to effectively implement innovation leadership strategies and contribute to the successful integration of innovations in the organizational environment. The study of this topic is of practical importance. It can be used to develop human resource management strategies and improve the mechanisms for implementing innovations in the organizational environment. Moreover, the research will offer new insights into how social network structures can be optimized to foster a culture of continuous innovation. Given this, the article’s author seeks to consider and study the effectiveness of innovative leadership through the prism of social network theory since she assumes that the structure of the organizational social network can influence its effectiveness.Технологія аналізу соціальних мереж (Social Network Analysis) – інноваційний підхід до управління ІТ-організаціями, який відкриває можливості для детального дослідження структури та динаміки соціальних взаємодій в організаціях або групах. Завдяки цим можливостям мережевий аналіз може стати інструментом для оптимізації управління та підвищення інноваційної діяльності в ІТ-організації.У статті розглянуто сучасні підходи та перспективи використання мережевих технологій у контексті управління ІТ-організацією на засадах інноваційного лідерства. Метою статті є вивчення сучасних підходів і перспектив розвитку соціальних мережевих технологій як прикладних інструментів у галузі управління ІТ-організацією. Стаття є теоретичною дослідницькою роботою, що визначає перспективи для подальших досліджень. Очікується, що результати дослідження допоможуть розкрити важливість використання аналізу соціальних мереж у контексті інноваційного лідерства та обґрунтують ефективне застосування цієї технології для підвищення інноваційної активності в ІТ-організації. Окрім цього, виявлення основних компонентів організаційної мережі, що впливають на ефективність інноваційного лідерства, дасть змогу лідерам ІТ-організації ефективно впроваджувати стратегії інноваційного лідерства та підвищувати конкурентоспроможність організації. Дослідження цієї теми також має практичне значення, його результати можуть бути використані для розроблення стратегій управління персоналом організації, а також для поліпшення механізмів впровадження інновацій в організаційному середовищі. Враховуючи це, авторка статті аналізує інноваційне лідерство через призму теорії соціальних мереж, базуючись на припущенні, що структура організаційної мережі може впливати на його ефективність
Структура економіки – фокус для реформ освіти/науки в Україні
The article is about the reasoning importance and necessity of harmonizing the goals and methods of development and reform of education/science in Ukraine with development of priority economic sectors in Ukraine, including fixing the education and science (as an element of the knowledge economy) as priorities sectors in the structure of the Ukrainian economy.The author characterized indicators of Ukrainian economics development by type of: economics activity, capital investments, turnover of industrial enterprises, employment of population. All these characteristics show that in the last decades, the scientific and technical sectors of industry, according to most characteristics, occupied the smallest share in the structure of the Ukrainian economy. However, the sectors of wholesale and retail trade, the agricultural sector and the raw material sectors of industry had actively developed in Ukraine.Also, the author pays attention to the problems in education and science in Ukraine: to respect and demand for these professions in the Ukrainian society and to financing support.Reforms and support of education/science must be harmonized with the economic structure of Ukraine. They must be fixed on priority sectors for economic development. The education/science must be fixed as priority sectors like elements of the knowledge economy. The goals and objectives, the internal reforms and development in education/science must be oriented to the needs of the structure of the Ukrainian economy.Implementation of these steps will help improve the quality of educational and scientific activities, the effect of their impact on economic development in Ukraine, and the competitiveness of the Ukrainian state like knowledge economy will grow.Мета дослідження. Стаття має за мету обґрунтувати важливість і необхідність узгодження цілей і методів розвитку та реформування освіти/науки в Україні з розвитком пріоритетних секторів української економіки, зокрема необхідність виділення освіти й науки як пріоритетних секторів у структурі української економіки знань. Такий підхід сприятиме зростанню якості в освітній та науковій діяльності, результативності її впливу на економічний розвиток та підвищенню конкурентоспроможності України.Методи дослідження. У дослідженні використано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльного аналізу, комбінування якісних і кількісних методів. З використанням методу аналізу та синтезу охарактеризовано структуру й динаміку розвитку секторів в українській економіці, капітальних вкладень, товарообігу промислових підприємств, зайнятого населення в різних секторах української економіки. На основі методу індукції-дедукції обґрунтовано концептуальні проблеми в галузі освіти та науки, зокрема проблеми популярності й затребуваності цих професій в українському суспільстві, питання матеріального забезпечення тощо. Завдяки поєднанню кількісних та якісних методів обґрунтовано пропозиції щодо пріоритетності й логіки кроків у плануванні та впровадженні реформ у сфері освіти і науки в Україні.Результати дослідження та висновки. Обґрунтовано, що реформи освіти/науки повинні бути пов’язані зі структурою економіки України. Потрібно визначити пріоритетні сектори/галузі економічного розвитку. Освіта і наука мають стати пріоритетними секторами, оскільки вони є елементом економіки знань. Цілі та завдання, внутрішні реформи та розвиток освіти/науки мають бути орієнтовані на зафіксовану структуру української економіки.Реалізація цих кроків сприятиме зростанню якості освітньої та наукової діяльності, більш ефективному її впливу на економічний розвиток України та підвищенню конкурентоспроможності нашої держави
Навчання підприємництву для динамічного економічного середовища: кейс-стаді студентських конкурсів стартапів
The article examines the aspects of the formation of entrepreneurial skills among students in the conditions of dynamic development of the modern economy. The authors consider the experience of holding a competition of student startups (Hackathon) as an interesting opportunity for students to demonstrate theoretical knowledge in practice. But an important component of such competitions is the jury, which must be knowledgeable and competent. That is why the authors paid attention to the aspects of attracting business and investors to such contests and their motivation to participate in such contests as a jury.The literature review shows that most research focuses on the importance of developing practical projects and conducting relevant competitions to form entrepreneurial skills in students. However, the issue of motivation and involvement of business representatives in such competitions remains insufficiently researched, so the authors focus on this aspect. The research analyses the practice of organizing the student competition of innovative ideas, Mohyla Open Hackathon “BE FIRST,” and the results of a survey of the competition’s jury members.In general, the jury members have a positive attitude towards such activities and show a desire to participate in similar events in the future, indicating the innovative and business community’s interest in such events as part of the ecosystem’s development and growth. One of the biggest advantages of hackathons is the benefits for participants, primarily students. However, our research shows that the benefits for judges are also significant and include personal (networking, improving communication skills, etc.) and professional (seeing students in action and understanding their potential for the industry and job market) advantages.Such competitions serve several roles: (1) demonstrating to university stakeholders the practical skills and competencies of students that are important for better employability, (2) enabling students to develop entrepreneurial skills, promoting proactivity and a greater propensity for self-employment, and (3) creating an environment for developing new ideas and introducing innovations, ensuring the sustainable development of the economy. Thus, the expansion of startup competitions appears to be an important and effective mechanism for promoting entrepreneurship in university settings.Досліджено особливості впровадження неформальних освітніх практик у навчальний процес, зокрема проведення конкурсів студентських стартапів чи буткемпів. Це особливо важливо з огляду на посилення критики та знецінення академічної освіти. У фокусі уваги статті аналіз практичного досвіду організації конкурсів студентських стартапів як трансформаційного освітнього інструменту для здобуття молодими підприємцями навичок адаптації та реального досвіду, необхідного для стійкості в динамічному економічному середовищі. На прикладі проведення студентського конкурсу інноваційних ідей у воєнний час проаналізовано особливості зміцнення інституційної спроможності університетів через залучення бізнесу.Аналіз наукового доробку продемонстрував, що більшість досліджень зосереджено на аналізі важливості розроблення практичних проєктів і проведення відповідних конкурсів для формування у студентів навичок підприємництва. Водночас недостатньо дослідженим залишається питання мотивації та залученості представників бізнесу до таких конкурсів, тому авторки зосередилися на цьому аспекті. У дослідженні проаналізовано практику організації студентського конкурсу інноваційних ідей «Могилянський Відкритий Хакатон “BE FIRST”» та результати опитування членів журі цього конкурсу.Загалом члени журі позитивно ставляться до такої діяльності та виявляють бажання брати участь у подібних заходах у майбутньому, що свідчить про зацікавленість інноваційної та бізнес-спільноти в таких заходах як частині розвитку й зростання екосистеми. Здебільшого хакатони пов’язують із перевагами для їхніх учасників – студентів, але це дослідження доводить, що переваги для суддів також є значними як в особистому вимірі (нетворкінг, удосконалення комунікаційних навичок тощо), так і в професійному (побачити студентів у дії, розуміти їхній потенціал для галузі та ринку праці).Такі конкурси виконують кілька завдань: 1) демонструють стейкголдерам (зацікавленим сторонам) університету практичні навички та компетенції студентів, важливі для найкращого працевлаштування; 2) дають змогу студентам розвивати підприємницькі навички, сприяючи проактивності та більшій схильності до самозайнятості; 3) створюють середовище для розвитку нових ідей та впровадження інновацій, забезпечуючи сталий розвиток економіки. Отже, розширення використання конкурсів стартапів є важливим та ефективним механізмом сприяння підприємництву в університетських умовах
Міжнародні резерви як чинник економічної безпеки держави
The purpose of the article is to study the most important problems related to the dynamics of total reserves, key factors affecting their volume and structure, the content of state measures aimed at their accumulation and rational use in the context of ensuring the economic security of the state, justification of the most urgent measures, aimed at overcoming existing problems in this area. General scientific and special methods are used: description, comparison, analysis, grouping, synthesis, theoretical generalization, abstract-logical. The volume of total reserves of Ukraine as of April 1, 2024 guarantees financing for 5.8 months of future imports, which characterizes the value of this indicator as “optimal”. The NBU’s net currency sales (funds spent on maintaining the relative exchange rate stability of the hryvnia during the war) during January 2022 – March 2024 exceeded USD 59 billion, or about USD 2.2 billion per month on average, which is two-thirds revenues in favor of the government in the form of loans and grants received during this period. The main factors that led to the unprecedented spending of reserves to support the hryvnia exchange rate were a multiple increase in the deficit of foreign trade in goods and services, an increase in balances on foreign currency accounts of non-financial corporations (the unwillingness of enterprises to sell currency at the current exchange rate), a radical increase in the expenses of refugees abroad, which are accounted for in balance of payments as “travel” or “import of services”. The dynamics of the growth of funds in the foreign currency accounts of legal entities indicates the expediency of considering the possibility of returning to the practice of mandatory sale of part of the foreign currency earnings of exporting enterprises. The parameters of this regulation should become the subject of a professional discussion between the government and the National Bank. Analysis of the long-term dynamics of gold prices indicates the need for a gradual increase in the share of this banking metal in the structure of the country’s total reserves, taking into account the 8-fold increase in its value since 2000. The structure of the country’s total reserves in terms of currencies shows the absolute dominance of the US dollar in it (92 %), which in the medium term will require taking measures aimed at harmonizing the structure of reserves due to the increase in the weight of other currencies that are actively used in settlements with partner countries, primarily euros and Chinese yuan.Досліджено динаміку міжнародних резервів країн-лідерів за значенням цього показника.Поточний обсяг міжнародних резервів України (ключовий індикатор Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки держави) станом на квітень 2024 р. визначено як «оптимальний».Описано ключові чинники, що впливають на динаміку міжнародних резервів України, зокрема: надходження на користь уряду від зовнішніх партнерів, виплати, пов’язані з обслуговуванням та погашенням зовнішнього боргу, валютні інтервенції НБУ на міжбанківському ринку.Досліджено проблему «проїдання» більшої частини зовнішніх надходжень на користь уряду від країн-партнерів через механізм валютних інтервенцій НБУ, що спрямовані на підтримку курсу гривні. Основними чинниками, що зумовили безпрецедентні витрати резервів на підтримку курсу, визначено такі: суттєве зростання дефіциту зовнішньої торгівлі товарами та послугами в умовах війни, зростання залишків на валютних рахунках нефінансових корпорацій, значна частина яких не бажає продавати наявні валютні кошти за поточним курсом, радикальне зростання витрат біженців за кордоном з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, що обліковуються в платіжному балансі як «подорожі» в межах статті «імпорт послуг».Обґрунтовано доцільність відновлення нормативу обов’язкового продажу валютних надходжень експортерів, розмір якого мають спільно визначити уряд та Національний банк.Визначено доцільність збільшення частки золота в структурі міжнародних резервів з урахуванням суттєвого зростання його вартості в довгостроковому часовому періоді (з близько 300 дол. США за унцію у 2000 р. до майже 2400 дол. США у квітні 2024 р.). Також запропоновано оптимізувати структуру резервів за рахунок зростання ваги валют, що активно використовуються в розрахунках з країнами-партнерами, передусім євро та китайських юанів
Теорія боргової дефляції та пастка середнього доходу: системно-динамічний підхід
The article analyzes the theoretical and practical aspects of the theory of the relationship between national debt and deflationary processes using the example of the impact of the economic recession in China on the decline in global economic growth, and determines the systemic effects of the national economy falling into the middle income debt trap and exiting it. With the help of simulation models, which are based on the methodology of system dynamics, the interrelationship of economic processes of global and national economies is presented. It was found that deflation leads to an increase in the price of the existing external and internal debt and inhibits economic growth and economic development of the national economy and is one of the forms of the country’s middle income trap. The use of the scenario approach made it possible to identify the basic options for the development of the world economy under the influence of negative economic phenomena at the national level and to develop appropriate recommendations for middle-income countries to achieve the goals of macroeconomic and financial stabilization with the appropriate access to the trajectory of new economic development.The study found that the factors of education, social and innovative development are of decisive importance in the country’s achievement of the goal of leaving the middle income trap. The economies of such countries as China are unable to independently overcome this trap without further involvement in global integration and trade processes, and at the same time they themselves form deflationary processes at the global level. In addition, the policy of economic and political semi-isolation leads to the destabilization of the existing world economic and financial systems.Метою статті є аналіз теоретичних і практичних аспектів теорії взаємозв’язку державного боргу та дефляційних процесів на прикладі впливу економічної рецесії в Китаї на зниження світового економічного зростання та визначення системних наслідків падіння національної економіки шляхом потрапляння в боргову пастку середнього доходу та виходу з неї.Методи дослідження. За допомогою імітаційних моделей, які базуються на методології системної динаміки, показано взаємозв’язок економічних процесів світової та національної економік. Використання сценарного підходу дало змогу визначити основні варіанти розвитку світової економіки під впливом негативних економічних явищ на національному рівні та розробити відповідні рекомендації для країн із середнім рівнем доходу щодо досягнення цілей макроекономічної та фінансової економіки, стабілізації з відповідним виходом на траєкторію нового економічного розвитку.Результати дослідження. Встановлено, що дефляція призводить до збільшення зовнішнього і внутрішнього боргу, гальмує економічне зростання та економічний розвиток національної економіки та є однією з форм пастки середнього доходу країни.Дослідження показало, що чинники освіти, соціального та інноваційного розвитку мають вирішальне значення для виходу країни з пастки середнього доходу. Економіки таких країн, як Китай, не можуть самостійно подолати цю пастку без подальшого залучення до глобальних інтеграційних і торговельних процесів, до того ж самі формують дефляційні процеси на глобальному рівні. Крім того, політика економічної та політичної напівізоляції призводить до дестабілізації світових економічних і фінансових систем.Можливе застосування результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані з науково-дослідницькою метою та на практиці для визначення стратегії поведінки національної економіки із середнім рівнем доходу та значним обсягом зовнішнього боргу.Висновки. У статті доведено, що дефляційні процеси призводять до потрапляння національної економіки в пастку середнього доходу, гальмують економічне зростання та розвиток.Пастка середнього доходу неминуча для країн із високим рівнем дефляції, що може негативно вплинути на економічне зростання світової економіки. Завдяки своїй здатності впливати на коливання темпів глобального економічного зростання одна велика країна із середнім рівнем доходу має значний вплив на динаміку світового боргу та дефляцію.Коливання дефльованого загального боргу через національну дефляцію можуть виникати в період економічної нестабільності, що призводить до розкручування національної та глобальної спіралі фінансової та економічної кризи.Щоб запобігти кризі, потрібні політичні інструменти для зміни структури економічної системи як поєднання монетарної, фіскальної та зовнішньоторговельної політик. Доцільно застосувати нові кейнсіанські методи стимулювання споживання. Потрібно трансформувати соціальну політику в бік збільшення витрат на соціальне забезпечення, включно з витратами на розвиток інновацій та освіту.Після виходу з рецесії економічна система (національна економіка) повернеться в стан рівноваги, оскільки на неї перестануть діяти зовнішні геополітичні та геоекономічні сили певного типу
Відновлення науково-інноваційного потенціалу України: від підприємницьких до інноваційних університетів
The article reveals the modern problem of Ukrainian strategizing practice of socio-economic development that a separate factor associated with the creation of research, entrepreneurial, and innovation Universities has been absent there. It is shown that this reality directly contradicts the current world trends, where the development of the mentioned types of universities is an important priority of the state economic policy. An analysis of the evolutionary transformation of the content and role of the functioning of university-type institutions as a production factor of the economic development of countries, which ensures the influence of the scientific activity of universities on the effectiveness of economic systems, is performed. A review of the literature is presented, which demonstrates the evolution of organizational types of universities from purely research to entrepreneurial and innovative ones.A problematic analysis of the state of innovative performance of Ukrainian universities, particularly those that had the status of “research”, was carried out according to official statistics of inventive activity, which reflect the indicators of the stages of the innovation cycle: the number of received patents, inventions, useful models and industrial samples. This analysis of the innovation potential of the leading Ukrainian universities showed that they do not ensure the commercialization of their inventions and scientific and technological developments in the form of industrial samples. In this context, for the post-war restoration of the scientific and innovative potential of Ukraine, it is proposed to create organizational and material and technical conditions for the formation and effective functioning of research, entrepreneurial and innovative universities. It is shown that the implementation of an innovative model of economic development in Ukraine determines new principles of organization of the field of higher education and science, which provide this field with a central place in innovation ecosystems through the introduction of the “Triple Helix” model that should be included in management on all stages of innovation cycle.Досліджено проблему української практики стратегування економічних процесів без врахування такого чинника соціально-економічного розвитку країни, як створення дослідницьких, підприємницьких та інноваційних університетів. Показано, що така реальність суперечить сучасним світовим тенденціям, згідно з якими розбудова зазначених типів університетів є важливим пріоритетом державної економічної політики. Виконано аналіз еволюційної трансформації змісту і ролі функціонування інституцій університетського типу як виробничого чинника економічного розвитку країни, що забезпечує вплив наукової діяльності університетів на результативність економічних систем. Представлено огляд літератури, у якому показано еволюцію організаційних типів університетів від суто дослідницьких до підприємницьких та інноваційних.Виконано проблемний аналіз стану інноваційної результативності українських університетів, зокрема тих, які раніше мали статус «дослідницький», на базі офіційної статистики винахідницької активності, яка віддзеркалює індикатори стадій інноваційного циклу: кількість отриманих патентів, винаходів, корисних моделей та промислових зразків. Такий аналіз інноваційного потенціалу провідних українських університетів показав, що вони не забезпечують комерціалізації своїх винаходів і науково-технологічних розробок у вигляді промислових зразків. У цьому контексті для повоєнного відновлення науково-інноваційного потенціалу України запропоновано створити організаційні та матеріально-технічні умови для формування та ефективного функціонування дослідницьких, підприємницьких та інноваційних університетів. Показано, що реалізація в Україні інноваційної моделі економічного розвитку зумовлює нові принципи організації галузі вищої освіти і науки, які забезпечують цій галузі центральне місце в інноваційних екосистемах через запровадження управлінської моделі інноваційного циклу «Потрійна спіраль»
Оцінювання впливу монетарних інструментів на ринок праці України в умовах зростаючих ризиків
This comprehensive study investigates the complex relationship between monetary instruments and Ukraine’s labor market against the backdrop of heightened risks. In the light of the ongoing Russo-Ukrainian war, economic instability, and significant migration dynamics, understanding the role of monetary policies in shaping labor market dynamics is crucial. Employing a robust empirical approach, the research aims to analyze the impact of monetary instruments on key labor market indicators, including employment levels, unemployment rates, and wage dynamics. By utilizing econometric and mathematical methodologies (system of simultaneous equations), the study seeks to provide nuanced insights into the effectiveness of monetary policies in addressing labor market challenges amidst heightened risks. Furthermore, the research tries to identify potential strategies and policy interventions to mitigate adverse effects on the labor market and foster resilience in the face of uncertainty. The findings of this study are anticipated to contribute to a deeper understanding of the complex interplay between monetary policy measures and labor market outcomes in Ukraine. Additionally, the insights derived from this research are expected to inform policymakers, economists, and stakeholders in designing more targeted and effective policy responses to address labor market challenges and promote sustainable economic development. Overall, this study aims to provide valuable insights into the role of monetary instruments in navigating Ukraine’s labor market through turbulent times and fostering resilience in the face of heightened risks.Проведено аналіз взаємозв’язку між монетарними інструментами та динамікою ринку праці в Україні на тлі підвищених ризиків. З огляду на російсько-українську війну, економічну нестабільність та значні міграційні процеси важливо розуміти вплив монетарної політики на формування динаміки ринку праці. З метою аналізу впливу монетарних інструментів на ключові показники ринку праці, як-от зайнятість, безробіття та попит на робочу силу, застосовано емпіричний аналіз, зокрема підхід на основі економетричного моделювання. На базі оціненої системи симультативних рівнянь формується розуміння щодо ефективності монетарного регулювання ринку праці в сучасних умовах макроекономічної дестабілізації та підвищених ризиків. Однією з переваг симультативних моделей є можливість відображати складні та багатогранні взаємозв’язки між економічними процесами. Крім того, застосування подібного інструментарію дає змогу розробляти на його основі широкий спектр сценарного аналізу. Прогнозування рівнів зайнятості та попиту на робочу силу за різних типів монетарної політики виявило, що підвищення облікової ставки зумовлює зниження зайнятості в результаті стримування економічного зростання.Очікується, що отримані результати сприятимуть глибшому розумінню складних зв’язків між монетарною політикою та динамікою ринку праці в Україні, а також слугуватимуть основою для розроблення більш ефективного інструментарію для реагування на виклики ринку праці та сприяння сталому економічному розвитку. Загалом, це дослідження пропонує висновки щодо ролі монетарних інструментів у вирішенні проблем, що постають на ринку праці України в умовах економічної нестабільності та повномасштабної російсько-української війни
Вплив кінцевих споживачів на розвиток відновлюваної енергетики через поведінковий вибір на користь чистої енергії
This article examines the challenges of renewable energy development in the context of global sustainable development priorities, the world’s achievement of climate neutrality by 2050, and the current challenges of financing energy transformation programs. The shortcomings of state regulation of the renewable energy sector due to the introduction of a feed-in tariff, which in the case of Ukraine has had negative consequences for the energy market, foreign investors, and the state budget, are discussed.The presented hypothesizes that irrational consumer choices and behavioral factors that influence purchasing decisions and the utility of the transaction may affect renewable energy development. The economic potential of attracting European Union end-user’s funds to finance renewable energy measures using behavioral economics tools, including incentives for consumer choice in favor of clean energy products, is assessed.The logic of consumer choice of buyers belonging to different age categories, with different income levels and permanently residing in Ukraine, Slovakia, Germany, Austria, and the Czech Republic between products produced using conventional energy and “clean” energy was investigated, the identified regularities were described and conclusions were drawn.It is shown that the use of effective instruments of behavioral economics in the context of stimulating informed consumer choice in favor of products produced using “clean” energy can create conditions for attracting additional funds from end users to the development of renewable energy.In the process of public policy moderation in the energy sector, it is proposed to stimulate the introduction of the market and behavioral instruments to stimulate consumer demand in favor of products produced using clean energy, with the formation of a transparent chain of fixing the use of clean energy at all stages of production.
JEL classіfіcatіon: М30, М31, М38, R11Розглянуто проблеми розвитку відновлюваних джерел енергії в контексті глобальних пріоритетів сталого розвитку та досягнення світом кліматичної нейтральності до 2050 р., а також проблеми фінансування програм трансформації енергетики. Обговорено недоліки державного регулювання сектору відновлюваної енергетики через запровадження зеленого тарифу, що в Україні мало негативні наслідки для енергетичного ринку, іноземних інвесторів та державного бюджету.Представлена гіпотеза передбачає, що ірраціональний споживчий вибір та поведінкові чинники, що впливають на рішення про купівлю і корисність угоди, можуть вплинути на розвиток відновлюваної енергетики. Оцінено економічний потенціал залучення коштів кінцевих користувачів Європейського Союзу для фінансування заходів щодо відновлюваної енергетики з використанням інструментів поведінкової економіки, включно зі стимулюванням споживчого вибору.Описано дослідження споживчого вибору покупців різних вікових категорій, різного рівня доходів і місця проживання (Україна, Словаччина, Німеччина, Австрія та Чехія) між продуктами, виробленими з використанням традиційної та чистої енергії, представлено виявлені закономірності та зроблено висновки.Показано, що використання інструментів поведінкової економіки в умовах стимулювання усвідомленого споживчого вибору на користь продукції, виробленої з використанням чистої енергії, може створити умови для залучення коштів саме кінцевих споживачів у розвиток відновлюваної енергетики.У процесі модерації державної політики у сфері енергетики запропоновано впровадження ринкових і поведінкових інструментів стимулювання споживчого попиту на продукцію, вироблену з використанням чистої енергії, з прозорою фіксацією ланцюжка використання чистої енергії на всіх етапах виробництва.
JEL classіfіcatіon: М30, М31, М38, R1
Цифрова трансформація аграрного сектору: перспективи, виклики та рішення
The digital transformation of the agricultural sector has received considerable attention due to its potential to increase efficiency and productivity. This paper reviews recent research and publications to identify key themes and gaps in the digitalisation of agriculture. The analysis shows that while some studies highlight the potential benefits of digital agriculture, others emphasise the limitations and challenges associated with its implementation. The case of Ukraine fits into the ‘light digitalisation’ scenario, where agriculture digitalisation is at a basic level, data control is limited, and digital literacy and technology adoption varies among different agricultural stakeholders.To promote the digitalisation process, data exchange between stakeholders such as farmers, government, traders, producers, consumers and AgriTech should be improved. Digital platforms, e-governance, agricultural extension, access to financial services and information exchange are very important for digital transformation. The author explores digital interactions between farmers and agri-tech companies, food traders/producers and consumers, highlighting the elements and benefits of such interactions.The role of the government in creating a reliable digitalisation system and facilitating cooperation between stakeholders is discussed. It proposes the implementation of solutions such as farm management systems, data collection tools, decision support systems and data-driven farming technologies. These solutions facilitate data analysis, informed decision-making and optimisation of farm operations.Challenges and limitations associated with the digital transformation of the agricultural sector are limited financial resources, regulatory constraints, resistance to change, and privacy concerns. Further research is needed to explore data quality standards, data ownership and privacy rules, skills development, modelling systems and digital platforms.
JEL classification: H83, O38, Q10, Q18Цифрова трансформація аграрного сектору привертає значну увагу суспільства через багатообіцяльні перспективи для підвищення ефективності та прибутковості. Для визначення ключових тем і прогалин у цифровізації сільського господарства розглянуто останні дослідження та публікації в цій сфері. Аналіз показав, що, хоча деякі дослідження вказують на потенційні переваги цифрового сільського господарства, інші підкреслюють обмеження та проблеми, пов’язані з його впровадженням. Процеси цифровізації аграрного сектору України відповідають сценарію «легкої цифровізації», що характеризується базовим рівнем цифровізації сільського господарства, обмеженим контролем даних та суттєвою різницею в цифровій грамотності і впровадженні технологій між різними зацікавленими сторонами в аграрному секторі. Щоб сприяти процесу цифровізації, потрібно поліпшити обмін даними між зацікавленими сторонами, як-от фермери, уряд, трейдери, виробники, споживачі та AgriTech. Цифрові платформи, електронне врядування, сільськогосподарські консультації, доступ до фінансових послуг та обмін інформацією є дуже важливими для цифрової трансформації. Досліджено цифрову взаємодію між фермерами та агротехнологічними компаніями, трейдерами/виробниками продуктів харчування та споживачами з акцентом на її елементах і перевагах. Обговорено роль уряду у створенні надійної системи цифровізації та сприянні співпраці між зацікавленими сторонами. Уряд пропонує впровадження таких рішень, як системи управління фермами, інструменти збору даних, системи підтримки ухвалення рішень і технології землеробства на основі даних. Ці рішення полегшують аналіз даних, ухвалення обґрунтованих рішень та оптимізацію роботи ферми.Проблеми та обмеження, пов’язані з цифровою трансформацією аграрного сектору, – це обмежені фінансові ресурси, нормативні обмеження, опір змінам і проблеми конфіденційності. Потрібні подальші дослідження для вивчення стандартів якості даних, прав власності на дані та правил конфіденційності, розвитку навичок, систем моделювання та цифрових платформ.
JEL classification: H83, O38, Q10, Q1