Наукові записки НаУКМА. Економічні науки
Not a member yet
188 research outputs found
Sort by
Використання інструментів поведінкової економіки для впливу на інфляційні очікування
No full textThe purpose of this article is to study the tools of behavioral economics in terms of their use for effective management of inflation expectations and ensuring macroeconomic stability. The article determines that inflation expectations are a factor in shaping the economic behavior of households, enterprises, and central banks. In turn, the country’s central bank acts as a key player that influences how economic agents perceive future price dynamics. According to the authors of the article, behavioral economics can provide the central bank with an effective tool for influencing inflation expectations, which is strategic communications. The use of strategic communications can be through clear and consistent informing the public about the goals of the central bank, its strategy, and assessment of the current economic situation; providing guiding signals about its future intentions regarding interest rates and other policy instruments; and establishing a target inflation rate. In this context, one of the main tasks of strategic communications is to build trust in the actions of the central bank and the government.The article notes that effective communication by the National Bank of Ukraine contributes to increasing transparency, strengthening public trust, and stabilizing economic behavior. Analysis of inflation expectations during 2022–2025 allowed the authors to identify three stages characterized by different levels of optimism and pessimism among households, banks, and financial analysts. The authors of the article are confident that the communication strategy of the National Bank of Ukraine should provide for a division into target audiences that differ in their interests, requests, and level of understanding of economic processes. The division of communication tools for segmented target audiences according to such criteria as: “target audience – communication goals – audience features – key communication tools – features from the point of view of behavioral economics” will allow better orientation in the complex challenges of the current economic climate and ensure long-term economic sustainability.Метою цієї статті є дослідження інструментів поведінкової економіки щодо використання їх для ефективного управління інфляційними очікуваннями та забезпечення макроекономічної стабільності. Визначено, що інфляційні очікування є фактором формування економічної поведінки домогосподарств, підприємств і центральних банків. Центральний банк країни є ключовим гравцем, що впливає на те, як економічні агенти сприймають майбутню динаміку цін. На переконання авторів статті, поведінкова економіка може дати центральному банку дієвий інструмент впливу на інфляційні очікування – стратегічні комунікації. Стратегічні комунікації реалізуються через чітке й послідовне інформування громадськості про цілі центрального банку, його стратегію та оцінювання поточної економічної ситуації; надання керівних сигналів про наміри щодо процентних ставок та інших інструментів політики; становлення цільового рівня інфляції. Одним із основних завдань стратегічних комунікацій є побудова довіри до дій центрального банку та уряду.Наголошено, що ефективна комунікація Національного банку України сприяє підвищенню прозорості, зміцненню довіри громадськості та стабілізації економічної поведінки. На підставі аналізу інфляційних очікувань протягом 2022–2025 рр. автори виділили три етапи, для яких характерний різний рівень оптимізму та песимізму серед домогосподарств, банків і фінансових аналітиків. Автори статті дійшли висновку, що комунікаційна стратегія Національного банку України повинна передбачати розподіл на цільові аудиторії, які різняться своїми інтересами, запитами та рівнем розуміння економічних процесів. Врахування таких аспектів, як цільова аудиторія, цілі комунікації, особливості аудиторії, ключові інструменти комунікації, особливості з погляду поведінкової економіки, дасть змогу краще орієнтуватися в складних викликах нинішнього економічного клімату та забезпечувати довгострокову економічну стійкість
Вплив програми «Доступні кредити 5-7-9%» на підприємства корпоративного сектору України
No full textThis study assesses the impact of the Affordable Loans 5-7-9% program on Ukrainian enterprises during 2021–2024. The Affordable Loans 5-7-9% program is one of the most popular and large-scale mechanisms of preferential lending for Ukrainian businesses. The program gained especially wide popularity after the outbreak of a full-scale war in 2022, when the program became the main source of financing and in fact, a lifeline for real sector enterprises during the war.The chronology of the development of the Affordable Loans 5-7-9% program is described in detail, and the need for a more systematic and thorough analysis of the program’s impact on key stakeholders is explained. The impact of the program on real sector enterprises was studied using two analytical stages. The control group of participating companies was carefully constructed using the pseudo-randomization method (propensity score matching), and the impact of the program was assessed with the difference-in-differences model, taking into account the fixed effects of the company as well as the type of economic activity.The simulation results show that the program has a clear positive impact on the number of employees, the volume of assets, and the profitability of enterprises, but this effect tends to weaken from year to year. Companies that received investment loans demonstrate a significantly higher increase in the volume of fixed assets compared to other participants in the program. The impact of the program is strongest for microenterprises, whereas the influence on small, medium, and large companies remains rather limited.This study can be useful for improving the future design and implementation of government lending support programs. It can also be expanded by analyzing the broader impact of preferential lending programs on the economy as a whole at the macro level.Здійснено оцінювання впливу програми «Доступні кредити 5-7-9%» на українські підприємства протягом 2021–2024 рр.Програма «Доступні кредити 5-7-9%» – один із найпопулярніших механізмів пільгового кредитування для українського бізнесу. Після початку повномасштабної війни у 2022 р. програма стала основним джерелом фінансування для підприємств реального сектору.Описано хронологію розвитку програми «Доступні кредити 5-7-9%», пояснено причину необхідності більш детального аналізу її впливу на ключових стейкголдерів.Дослідження впливу програми «Доступні кредити 5-7-9%» на підприємства реального сектору проведено у два етапи. Контрольну групу компаній-учасниць сформовано за допомогою методу псевдорандомізації (propensity score matching), а оцінювання впливу програми здійснено з використанням моделі різниці в різницях (difference-in-difference) із врахуванням ефектів компанії та виду економічної діяльності.Результати моделювання демонструють, що програма має позитивний вплив на кількість зайнятих, обсяг активів та прибутковість підприємств, однак цей ефект слабшає з кожним роком. Компанії, що отримували інвестиційні кредити, мають вищий приріст обсягу основних засобів порівняно з іншими учасниками програми. Вплив програми є найвищим для мікропідприємств, тоді як вплив на малі, середні та великі компанії є обмеженим.Це дослідження може бути корисним для вдосконалення дизайну державних програм підтримки кредитування. Його можна розширити шляхом аналізу впливу програм пільгового кредитування на економіку загалом на макрорівні
Спільне інвестування в креативні індустрії: світовий досвід і можливості в Україні
No full textThis article analyzes the role of creative industries as primary drivers of sustainable and competitive economic development. It underscores their ability to stimulate innovation, particularly in emerging markets and economies vulnerable to external shocks. Cultural and creative industries (CCIs) are among the fastestgrowing global economic sectors and are projected to contribute up to 10 percent of global GDP by 2030. CCIs demonstrate a significant economic multiplier effect, with each dollar invested generating 2.5 dollars in economic welfare. In regions where they are most developed, creative industries account for 2 to 7 percent of GDP and are expected to become increasingly important as government and investor interest grows. The rapid evolution of CCIs has prompted financial infrastructure institutions to adapt to the sector’s specific requirements. This article aims to present a comparative analysis of private, public, and hybrid financing instruments in CCIs, focusing on co-investment institutions and platforms and their availability in Ukraine. It reviews current trends and financing strategies in the context of economic instability caused by globalization, digitalization, technological innovation, the COVID-19 pandemic, and geopolitical changes. The analysis explores new investment institutions and instruments, emphasizing the expansion of investment objectives and methods in CCI financing. The development of such institutions is identified as essential for maintaining financial stability and supporting CCI in volatile markets. The article also examines the effects of global integration on access to projects and resources, stressing the need for investors to recognize both opportunities and challenges in CCIs financing. Adaptive and flexible investment strategies are advocated to leverage emerging opportunities. A comprehensive understanding of these dynamics and the adjustment of strategies are crucial for achieving sustainable outcomes for creative economy stakeholders and related institutions. Future research will focus on the development of the creative economy in Ukraine, the establishment of institutions to enhance investment efficiency, and the application of global co-investment practices to support Ukraine’s post-war economic recovery.Статтю присвячено дослідженню креативних індустрій як одного з головних чинників розвитку стійких і конкурентоспроможних економік. Встановлено їхню роль як чинника в стимулюванні інновацій на ринках, що розвиваються, та в країнах, вразливих до впливу екзогенних чинників. Культурні та креативні індустрії (ККІ) – це сектори економіки, що розвиваються найшвидше у світі і можуть становити 10 % світового ВВП до 2030 року, а також демонструють високий економічний мультиплікаційний ефект (1 витрачений долар створює 2,5 долара прибутку для економіки). Креативні індустрії становлять до 2–7 % ВВП там, де вони найбільше розвинені, і, ймовірно, стануть важливим рушієм економічного зростання, оскільки уряди й інвестори підвищують увагу до цього сектору. Встановлено, що динамічний розвиток культурних і креативних індустрій, а також їхня специфіка сприяли стрімкому розвитку адаптації інституцій фінансової інфраструктури до потреб сектору. Мета статті полягає в порівняльному аналізі інструментів приватного, державного та гібридного фінансування ККІ, зокрема через інститути та платформи спільного інвестування. Проаналізовано сучасні тенденції та стратегії фінансування з урахуванням економічної нестабільності, зумовленої глобалізацією, цифровізацією та іншими технологічними інноваціями, впливом COVID-19 та геополітичними змінами. Зокрема, проведено порівняльний аналіз нових інвестиційних інституцій та інструментів у контексті розширення спектру інвестиційних цілей та інвестиційних підходів до фінансування ККІ. Наголошено на важливості розвитку таких інституцій для забезпечення фінансової стабільності та розвитку ККІ у волатильних ринкових умовах. Окрему увагу приділено глобальній інтеграції та її впливу на доступ до проєктів і ресурсів, що вимагає від інвесторів розуміння як позитивних, так і негативних особливостей фінансування ККІ. Наголошено, що інвестиційна поведінка має бути адаптивною та гнучкою для використання нових можливостей. Розуміння цих змін і адаптація стратегій мають вирішальне значення для досягнення оптимальних і тривалих результатів для суб’єктів креативної економіки, а також зацікавлених осіб і дотичних економічних інституцій. Перспективами подальших досліджень є аналіз розвитку креативної економіки в Україні, можливостей розвитку необхідних інституцій для ефективності інвестицій і застосування глобального досвіду спільного інвестування в креативні індустрії в Україні як перспективного напряму для післявоєнного відновлення української економіки
Специфіка інвестиційного оцінювання молодих компаній IT-сектору
No full textThis article aims to investigate the peculiarities of valuing young companies in the information technology (IT) sector, highlighting the challenges associated with unstable cash flows, evolving business models, and the lack of historical financial data. The goal is to propose a structured and comprehensive approach to investment valuation that integrates both financial and non-financial indicators relevant to tech startups at dif ferent stages of the life cycle.The research methodology involves a systematic review and analysis of existing valuation approaches for early-stage companies, particularly in the IT domain. The study utilizes a comparative method to distinguish between traditional financial valuation tools and newer approaches adapted to the specifics of the tech sector. It also incorporates case-based reasoning to demonstrate the application of metrics such as CAC (Customer Acquisition Cost), LTV (Customer Lifetime Value), contribution margin, burn rate, and revenue models (Freemium, SaaS, subscriptio n, marketplace, etc.).The findings reveal that traditional discounted cash flow models (DCF) are often ineffective for evaluating young IT companies due to their dependence on predictable long-term cash flows and stable capital structures. The research emphasizes the need to analyze user behavior, monetization structure, and product-market fit. It shows that key indicators such as the LTV/CAC ratio, unit economics, monthly recurring revenue (MRR), and churn rate provide a more realistic picture of a company’s financial sustainability and scalability potential. A step-by-step framework for evaluating IT businesses based on business model type (B2B, B2C, or C2C) and the source of revenue is presented.The proposed valuation approach may be useful for venture capitalists, startup accelerators, financial analysts, and innovation policy researchers. It enables a deeper understanding of business viability in uncertain and competitive environments. The methodology can also be applied in academic research and the practical valuation of high-growth startups across SaaS, digital marketplaces, and consumer platforms.Valuing young IT companies requires a multidimensional approach that goes beyond standard financial models. Understanding the monetization model, end-user structure, and core performance metrics is crucial. The paper argues for the inclusion of adaptive, sector-specific frameworks that reflect the dynamics and risks of tech startups. Integrating both quantitative and qualitative indicators improves the accuracy and relevance of investment valuation and supports more informed decisionmaking in the high-growth innovation economy.У статті розглянуто специфіку інвестиційного оцінювання молодих компаній у секторі інформаційних технологій (ІТ), зокрема проблеми, пов’язані з високою волатильністю ринку, динамікою бізнес-моделі та відсутністю стабільних фінансових показників на ранніх стадіях розвитку. Автор наголошує, що традиційні методи оцінювання, зокрема модель дисконтованого грошового потоку (DCF), часто є малоефективними для стартапів, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях щодо передбачуваності грошових потоків і стабільності капітальної структури, що не відповідає реаліям високотехнологічного середовища. Саме тому виникає потреба у використанні альтернативного підходу, який враховує як фінансові, так і нефінансові параметри, що визначають життєздатність і потенціал масштабування компанії.Запропоновано покрокову методику оцінювання ІТ-компаній, яка охоплює: 1) визначення типу бізнес-моделі (B2B, B2C, C2C); 2) аналіз джерел монетизації (Freemium, SaaS, підписка, транзакційна модель, реклама, маркетплейс тощо); 3) дослідження unit-економіки та ключових фінансових метрик (CAC, LTV, burn rate, runway, contribution margin, ARR, MRR, churn rate тощо). Особливу увагу приділено співвідношенню LTV/CAC як індикатору ефективності залучення та утримання клієнтів.Методологічна основа дослідження спирається на систематичний огляд підходів до оцінювання компаній ранньої стадії, а також на порівняльний аналіз традиційних фінансових методів і сучасних інструментів, адаптованих до специфіки ІТ-сектору. Додатково використано кейс-орієнтований підхід, що дає змогу продемонструвати практичне застосування ключових метрик і бізнес-моделей.Результати дослідження свідчать, що інтеграція фінансових і операційних показників, а також аналіз поведінки користувачів та структури доходів дають більш реалістичне уявлення про перспективи зростання та фінансову стійкість ІТ-компаній. Запропонований підхід забезпечує глибше розуміння життєздатності бізнесу в умовах невизначеності та високої конкуренції та може застосовуватися як у наукових дослідженнях, так і в практичному оцінюванні швидкозростаючих стартапів у сфері SaaS, цифрових платформ і споживчих сервісів
Монетарна політика України під час війни
Full text linkThe purpose of this article is an in-depth statistical analysis of the military monetary policy of the National Bank of Ukraine. The article examines how the monetary policy strategy, administrative restrictions, indicators of the money market of Ukraine and macroeconomic indicators changed during February 2022 – April 2024. Based on the conducted statistical analysis, it was found that the administrative restrictions implemented by the Regulator in relation to individuals and legal entities achieved the desired result. Indicators of demand and supply of currency on the market have halved. As the balance of payments of Ukraine shows, the withdrawal of currency abroad in the form of credit payments, interest, dividends, and rent also decreased, which significantly reduced the pressure on the national currency, which is clearly observed when analyzing the balance of payments of Ukraine.In the context of the analysis of macroeconomic indicators, the results of the study showed that thanks to the measures taken in the monetary policy, the National Bank managed to restrain the pressure on the national currency and to stabilize inflation by the beginning of the fourth quarter of 2022, and already in the fourth quarter of 2023 it was possible to return inflation within the inflation target. However, in connection with the long-term management of the fixed exchange rate regime, the interventions of the National Bank increased significantly, causing considerable pressure on international reserves and creating a noticeable dependence of Ukraine on the financial aid of international partners. In addition, there are other caveats. The record amounts of currency outside the banks signal about the continuation of panicky moods and a decrease in confidence in the banking system. In addition, administrative currency restrictions negatively affected the gap between the total volume of import and export operations, which in the long run may hinder the further economic development of Ukraine. Despite the challenges, such as the growth of the volume of currency outside the banks and the noticeable dependence on international aid, it is important to emphasize that the implemented measures helped to reduce the risks and improve the financial stability of the country, which reflects the ability of the National Bank to respond effectively to economic challenges and ensure the stability of the financial system in times of crisis.Метою статті є поглиблений статистичний аналіз воєнної грошово-кредитної політики Національного банку України. Досліджено, як змінювалася стратегія монетарної політики, адміністративні обмеження, показники грошового ринку України та макроекономічні показники упродовж лютого 2022 р. – квітня 2024 р. На основі проведеного статистичного аналізу виявлено, що передбачені стратегією монетарної політики адміністративні обмеження, впроваджені регулятором щодо фізичних та юридичних осіб, досягли бажаного результату. Показники попиту та пропозиції валюти на ринку скоротились удвічі. Як показує платіжний баланс України, скоротилось і виведення валюти за кордон у формі кредитних платежів, відсотків, дивідендів та ренти, що суттєво знизило тиск на національну валюту, що яскраво спостерігається під час аналізу платіжного балансу України.У розрізі аналізу макроекономічних показників результати дослідження показали, що завдяки вжитим заходам у монетарній політиці Національному банку вдалося стримати тиск на національну валюту та стабілізувати інфляцію вже до початку четвертого кварталу 2022 р., а вже в четвертому кварталі 2023 р. вдалося повернути інфляцію в межі інфляційної мети. Однак, у зв’язку з тривалим застосуванням режиму фіксованого обмінного курсу, відчутно зросли інтервенції Національного банку, спричинивши неабиякий тиск на міжнародні резерви та створивши помітну залежність України від допомоги міжнародних партнерів. Також спостерігаються й інші фактори. Рекордні обсяги валюти поза банками свідчать про збереження панічних настроїв у населення та зниження довіри до банківської системи. Окрім цього, адміністративні валютні обмеження негативно вплинули на розрив між сукупним обсягом імпортних та експортних операцій, що в перспективі може завадити подальшому економічному розвитку України. Незважаючи на виклики, як-от зростання обсягів валюти поза банками, та помітну залежність від міжнародної допомоги, важливо підкреслити, що впроваджені заходи допомогли зменшити ризики та поліпшити фінансову стабільність країни, що свідчить про здатність Національного банку ефективно реагувати на економічні виклики та забезпечувати стійкість фінансової системи України в кризових умовах
Міжнародна практика інвестиційної діяльності в період макроекономічної нестабільності
Full text linkInvestments are a key element of the economic mechanism at both the micro and macro levels. In the context of increasing volatility, the importance of sound decisions in the field of investments is becoming increasingly crucial. The aim of this article is to conduct a comparative analysis of international investment strategies that contribute to the formation of balanced short- and long-term decisions under conditions of economic instability, with an emphasis on investor risk management. The article analyzes current trends and strategies in the field of investments, taking into account the conditions of economic instability caused by globalization, technological innovations, and geopolitical changes. In particular, an analysis of successful practical experience in sustainable investing has shown significant growth, reaching 110 billion by 2024, is also highlighted. Additionally, the impact of cryptocurrencies and blockchain technologies on the investment market is analyzed, which have shown growth and volatility with the market capitalization recovering to $2.5 trillion. Risk management strategies are considered, including portfolio diversification, hedging, and the importance of liquidity in international investment strategies. The role of these strategies in ensuring financial stability and reducing potential losses in unstable market conditions is noted. Special attention is paid to global integration and its impact on financial markets, which requires investors to understand both the positive and negative aspects of international economic interdependence. It is emphasized that investment behavior must be adaptive and flexible to optimize responses to market changes and take advantage of new opportunities arising from economic downturns and instability. Understanding these changes and adapting strategies are crucial for ensuring long-term stability and success in the modern investment environment. Prospects for further research include evaluating the effectiveness of investments under economic instability, taking into account the impact of artificial intelligence.Інвестиції є ключовим елементом економічного механізму мікро- та макрорівня. В умовах зростаючої волатильності грамотні рішення в царині інвестицій є вкрай важливими. Мета статті полягає в порівняльному аналізі міжнародних інвестиційних стратегій, що сприяють формуванню виважених коротко- та довгострокових рішень в умовах економічної нестабільності з наголосом на управлінні ризиками інвестора. У статті проаналізовано сучасні тенденції та стратегії в царині інвестицій з урахуванням економічної нестабільності, зумовленої глобалізацією, технологічними інноваціями, геополітичними змінами. Зокрема, проведений аналіз вдалого практичного досвіду сталого інвестування показав значне його зростання – до 35,3 трлн дол. США, що становить приблизно 36 % від усіх активів в управлінні в розвинутих економіках. Виділено також тренд розвитку технологічних інновацій, особливо у сфері штучного інтелекту, з прогнозованими витратами на розробку у 110 млрд дол. США до 2024 р. Крім того, проаналізовано вплив на ринок інвестицій криптовалюти та блокчейн-технологій, які продемонстрували зростання та волатильність з відновленням ринкової капіталізації до 2,5 трлн дол. США. Розглянуто стратегії управління ризиками, зокрема диверсифікацію портфеля, застосування хеджування, важливість ліквідності в міжнародних інвестиційних стратегіях. Наголошено на ролі цих стратегій для забезпечення фінансової стабільності та зменшення потенційних втрат у нестабільних ринкових умовах. Окрему увагу приділено глобальній інтеграції та її впливу на фінансові ринки, що вимагає від інвесторів розуміння як позитивних, так і негативних аспектів міжнародної економічної взаємозалежності. Наголошено, що інвестиційна поведінка має бути адаптивною та гнучкою для оптимізації відповідей на ринкові зміни та використання нових можливостей, що виникають внаслідок економічних спадів і нестабільності. Розуміння цих змін і адаптація стратегій мають вирішальне значення для забезпечення довгострокової стабільності та успіху в сучасному інвестиційному середовищі. Перспективами подальших досліджень є оцінювання ефективності інвестицій в умовах економічної нестабільності із врахуванням впливу штучного інтелекту
Взаємозв’язок між дефіцитом рахунку поточних операцій та дефіцитом державного бюджету в Україні: емпіричний аналіз
Full text linkThe purpose of this research is to investigate the causal relationship between the current account deficit (CAD) and the government budget deficit (GBD) in Ukraine using an empirical analysis.The authors employ a quantitative approach using quarterly data from 2002 to 2018. They first de-seasonalize the data using a moving average method to account for seasonal fluctuations. Then, they apply the Pearson correlation test to examine the correlation between the CAD and the GBD.The findings of the study indicate a positive correlation between the CAD and the GBD in Ukraine. The Pearson correlation coefficient is 0.4, suggesting a moderate positive relationship between the two variables. However, the correlation test does not establish causality.The results of this research can be used to inform policy decisions aimed at addressing the twin deficits in Ukraine. The authors suggest that policymakers should consider implementing fiscal consolidation measures to reduce the GBD, which could potentially lead to a narrowing of the CAD.The study provides evidence of a positive correlation between the CAD and the GBD in Ukraine. While causality cannot be determined from the correlation analysis, the findings suggest that there may be a link between the two deficits. Further research is needed to explore the causal relationship between the CAD and the GBD in more depth.● The study focuses on the Ukrainian economy, but the findings may have implications for other countries facing similar challenges.● The authors acknowledge that other factors may also influence the CAD and the GBD, and they call for further research to investigate these factors.● The study is limited by the availability of data and the use of a relatively short period.Overall, the research provides a valuable contribution to understanding the relationship between the CAD and the GBD in Ukraine. The findings have implications for policymakers and researchers interested in addressing the twin deficits in Ukraine and other countries.Протягом останніх 15 років Україна стикається з хронічним дефіцитом державного бюджету та дефіцитом рахунку поточних операцій. Ці негативні тенденції суттєво впливають на макроекономічні показники країни, стримуючи економічне зростання та дестабілізуючи національну валюту. Для розуміння динаміки розвитку та розроблення дієвих заходів державної політики вкрай важливо дослідити причинно-наслідковий зв’язок між дефіцитами державного бюджету та рахунку поточних операцій.У межах дослідження було проведено аналіз динаміки дефіцитів за період з 2002 по 2018 р. Для очищення даних від сезонних коливань та визначення статистичного зв’язку між показниками використано методи ковзного середнього та коефіцієнт кореляції Пірсона.Аналіз динаміки дефіцитів свідчить про їхній стійкий характер протягом досліджуваного періоду. Кількісний аналіз даних за допомогою методу ковзного середнього та коефіцієнта кореляції Пірсона показав наявність позитивної кореляції між дефіцитом державного бюджету та дефіцитом рахунку поточних операцій. Коефіцієнт кореляції свідчить про помірний зв’язок між показниками.Хоча дослідження чітко ідентифікує наявність кореляції між дефіцитами, воно не дає остаточної відповіді щодо причинно-наслідкового зв’язку. Існує ймовірність взаємного впливу дефіцитів один на одного, а також впливу інших факторів, не врахованих у дослідженні.З огляду на складність проблеми, автори дослідження не рекомендують використовувати обмежувальні заходи щодо імпорту чи жорстку монетарну політику для поліпшення балансу рахунку поточних операцій. Такі дії можуть мати негативний вплив на економічне зростання та не дати стійких результатів у довгостроковій перспективі.Натомість автори пропонують стимулювати експортні галузі за допомогою фіскальної політики. Це може бути досягнуто шляхом надання податкових пільг, субсидій та інших форм державної підтримки експортерам.Важливо зазначити, що стимулювання експорту має бути зосереджено на галузях із високим потенціалом розвитку та наявністю попиту на їхню продукцію на світовому ринку. Для цього необхідні додаткові дослідження та ретельний аналіз конкурентних переваг та експортних можливостей різних секторів економіки.Дослідження дефіцитів державного бюджету та рахунку поточних операцій в Україні є складним завданням, яке потребує подальшого вивчення та аналізу. Розуміння причинно-наслідкових зв’язків і впливу різних факторів на динаміку дефіцитів є ключовим для розроблення дієвих заходів державної політики, спрямованих на поліпшення макроекономічної стабільності та стимулювання економічного зростання в Україні
Моделювання ринку праці України: системно-динамічний підхід
No full textThe purpose of the article is to develop a System Dynamics model of the functioning and development of the Ukrainian labor market, which can subsequently be used to simulate various government decisions and policies. The Stella Architect software is used to construct the model, allowing to provide insights into the current state of the labor market and forecasts future trends, helping identify potential improvements.The explanatory System Dynamics Model effectively demonstrates the complex interrelationships that influence the dynamics of the Ukrainian labor market. The identified balancing loops highlight key factors such as retirement, business closures, production levels, and the formation of new businesses, all of which shape labor supply and demand. Each loop illustrates how changes in one economic aspect can impact others, underscoring the interconnectedness of labor dynamics, economic growth, and business development. Furthermore, the developed causal loop diagrams emphasize the cyclical nature of these interactions, where increases in labor supply can result in higher wages and GDP, leading to further investment and business creation. This model offers valuable insights into the feedback mechanisms that may stabilize or destabilize the labor market, particularly in response to external shocks or policy interventions. In the future, the developed model can be used to test various policies for major elements of the model and to simulate its behavior.Метою дослідження є розроблення системно-динамічної моделі функціонування та розвитку ринку праці України, яку можна використовувати для стимулювання поведінки системи та моделювання різних урядових рішень та заходів. Для побудови моделі використано програмне забезпечення Stella Architect, що дає змогу сформувати уявлення про поточний стан ринку праці та прогнозувати майбутні тенденції, допомагаючи визначити потенційні напрями для підвищення ефективності його функціонування. Розроблена системно-динамічна модель є складною системою, що має п’ять основних блоків, взаємодія яких розкриває складну взаємозалежність ключових аспектів ринку праці: населення, робоча сила (пропозиція праці), підприємства (попит на працю), заробітна плата та макроекономічний компонент.Пояснювальна системно-динамічна модель ефективно ілюструє складні взаємозв’язки, які зумовлюють динаміку ринку праці України. Виявлені балансуючі петлі зворотного звʼязку визначають критичні фактори, як-от вихід на пенсію, закриття бізнесів, рівні виробництва та формування нових підприємств, що в сукупності формують пропозицію і попит на робочу силу. Кожна петля показує, як зміни в одному аспекті економіки можуть впливати на інші, підкреслюючи взаємозв’язок між динамікою ринку праці та економічним зростанням. Крім того, підсилюючі петлі наголошують на циклічному характері цих взаємозв’язків: збільшення пропозиції робочої сили може зумовити зростання заробітної плати та ВВП, що, своєю чергою, стимулює подальші інвестиції та створення бізнесів. Ця модель надає цінну інформацію про зворотні механізми, які можуть стабілізувати або дестабілізувати ринок праці, особливо в умовах зовнішніх шоків або змін урядової політики.Розроблена модель продемонструвала свою валідність через тестування на реальних даних, що дає змогу сформувати обґрунтовані висновки щодо основних взаємозв’язків у моделі та використовувати її для розроблення ефективних стратегій. Також модель може бути розширена шляхом додавання нових причинно-наслідкових субмоделей, зокрема тих, що стосуються воєнних дій на території України та політики іноземних країн щодо українських біженців
ESG-інвестування у відбудову економіки України: перспективи, переваги і слабкі сторони
Full text linkUnderstanding the essence and potential of ESG can ensure the creation of favorable conditions for the sustainable economic development of Ukraine and its successful integration in the international investment market. The purpose of the study is to substantiate the possibility and expediency of applying ESG principles in the rebuilding economy and revitalizing investment activity in Ukraine, as well as to highlight the main advantages and disadvantages of the ESG approach. In the course of the study, methods of analysis and generalization of the theoretical foundations and the actual state of ESG investing in the world and Ukraine were used.The article examines the essence, advantages and disadvantages of ESG (Environmental, Social, Governance) investing. The prospects of its application in Ukraine in the process of post-war economic recovery and development, the importance of considering ESG principles for making investment decisions are also considered. And it is also important to widely implement ESG approaches in the practice of investing and conducting business in general in the context of Ukraine’s accession to the European Union, support of infrastructure projects, development of renewable energy and balanced social development. International experience has been analyzed and measures are proposed for the successful implementation of the ESG strategy in Ukraine.The result of the study is a justification of the importance, advantages and disadvantages of the approach and prospects of ESG investing in Ukraine. They contribute to ecological restoration, social development and improvement of management, attraction of foreign investors, development of financial instruments, ensure transparency of management of investment projects and, even, fight against corruption. The results of the study can be used in the further improvement of the theoretical foundations of ESG income, in the implementation of ESG principles in the investment activities of Ukrainian companies, in the development of state economic and financial policy measures to stimulate the spread of ESG approaches, attract foreign investments and rebuild the economy after the war.The application of the ESG approach is appropriate in Ukraine during the reconstruction of the economy after the victory. ESG principles should be accepted as determining factors in investment activity. The work takes place in the fact that the analysis of strengths and weaknesses is necessary for a better understanding, application, improvement and development of the ESG approach. The analyzed weaknesses do not make the ESG approach unacceptable, the identification of weaknesses opens up opportunities for its better awareness and qualified application.Розуміння сутності та потенціалу ESG (Environmental, Social, and Governance) може забезпечити створення сприятливих умов для відбудови, сталого економічного розвитку України та її успішної інтеграції на міжнародному інвестиційному ринку. Метою дослідження є обґрунтування можливості та доцільності застосування принципів ESG у відбудові економіки та пожвавленні інвестиційної діяльності в Україні. У статті розглянуто сутність, переваги та слабкі сторони ESG-інвестування. Наголошено на важливості врахування принципів ESG під час ухвалення інвестиційних рішень, а також широкого впровадження підходів ESG у практику інвестування та ведення бізнесу загалом у контексті вступу України до Європейського Союзу, підтримки інфраструктурних проєктів, розвитку відновлюваної енергетики та збалансованого соціального розвитку. Проаналізовано міжнародний досвід і запропоновано заходи для успішної реалізації стратегії ESG в Україні. Також проаналізовано слабкі сторони, як-от відсутність єдиних стандартів звітності і розкриття інформації та несумлінне використання поняття, назви ESG (greenwashing, carbonwashing). Результатом дослідження є обґрунтування важливості, переваг, недоліків та перспектив ESG-інвестування в Україні. Вони сприяють екологічному відновленню, соціальному розвитку та вдосконаленню менеджменту, залученню іноземних інвесторів, розвитку фінансових інструментів, забезпечують прозорість управління інвестиційними проєктами і навіть боротьбу з корупцією. Результати дослідження можуть бути використані в подальшому вдосконаленні теоретичних засад підходів ESG, у впровадженні принципів ESG в інвестиційну діяльність українських компаній, у розробленні заходів державної економічної та фінансової політики щодо стимулювання поширення ESG-підходів, залучення іноземних інвестицій та відновлення економіки після війни
Імпакт-підприємництво та ESG-стратегія як ефективна альтернатива корпоративній соціальній відповідальності
Full text linkThe purpose of this study is to reveal the essence of impact entrepreneurship and ESG strategy, as well as to investigate the hypothesis of the moral obsolescence of the CSR model. The article outlines the stages of forming the CSR model and describes the reasons for the emergence of unscrupulous CSR, which has been termed “washing,” and explains how this phenomenon harms society. The relevance of the study lies in the fact that in the 21st century, the phenomenon of CSR, particularly unscrupulous CSR, has gained significant importance in shaping companies’ reputations, thus necessitating the search for new models to ensure stable and genuinely positive company impacts that benefit society and improve company reputations.Research methods. The research is based on the synthesis methods, including comparative analysis, interpretation, and applying systematic research synthesis.Research results. The study emphasizes that the phenomenon of CSR is morally obsolete, as it cannot effectively control the emergence and spread of unscrupulous CSR practices, which negatively affect public trust in social initiatives and reduce the likelihood of consumer choice in favor of the products of a company that communicates its social responsibility. Instead, the study presents the model of impact entrepreneurship and ESG strategy as a more effective alternative to CSR, capable of ensuring real positive impacts by embedding social effects directly into the company’s products or services and focusing on practices that reduce negative societal impacts. Based on the research results, a list of criteria is provided to help determine whether a company is an impact enterprise. Additionally, examples of companies in the same or related industries working under different models—CSR and impact entrepreneurship—are presented. The proposed perspective on impact entrepreneurship aims to address the following tasks: moral-ethical and social—promoting a culture of genuine business responsibility and creating a positive impact; business and reputational—strengthening the reputation of companies operating under the impact entrepreneurship model and potentially increasing company profits due to reputational competitive advantages.Метою дослідження є розкриття сутності імпакт-підприємництва та ESG-стратегії, а також доведення гіпотези про моральну застарілість моделі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ).У статті розкрито етапи формування моделі КСВ та описано причини виникнення недоброчесної КСВ, так званих «вошингів», а також роз’яснено, чим явище недоброчесної КСВ шкодить суспільству. Актуальність дослідження полягає в тому, що у ХХІ столітті явище КСВ, зокрема недоброчесної КСВ, набуло особливо великої ваги у формуванні репутації компаній, а тому зумовило необхідність пошуку нових моделей забезпечення стабільного та дійсного позитивного впливу компаній, який має працювати на користь суспільства та поліпшення репутації компаній.Наголошено, що явище КСВ є морально застарілим, адже воно не може ефективно контролювати появу та поширення практик недоброчесної КСВ, що негативно впливає на довіру суспільства до соціальних ініціатив та знижує ймовірність споживчого вибору в бік продуктів компанії, яка декларує свою соціальну відповідальність. Натомість у дослідженні наведено модель імпакт-підприємництва та ESG-стратегії, які є більш ефективною альтернативою КСВ та можуть забезпечити виконання реального позитивного впливу компаній, закладаючи соціальний ефект безпосередньо в продукт чи послугу компанії і зосереджуючись на впровадженні практик, що зменшують негативний вплив на суспільство.За результатами дослідження наведено та описано перелік критеріїв, які допомагають визначити, чи є компанія імпакт-підприємством, а також наведено приклади компаній однієї або суміжної галузі, які працюють за різними моделями: КСВ та імпакт-підприємництва. Запропонований погляд на імпакт-підприємництво має розв’язати такі завдання: морально-етичне та соціальне – поширення культури справжньої відповідальності бізнесу та створення позитивного впливу; бізнесове та репутаційне – посилення репутації компаній, що працюватимуть за моделлю імпакт-підприємництва, та потенційне збільшення прибутків компанії, зумовлене репутаційною конкурентною перевагою