Scientific Repository of I.Horbachevsky Ternopil National Medical University
Not a member yet
13319 research outputs found
Sort by
кваліфікаційна робота
Get PDFУ роботі було оцінено результати комплексного хірургічного та реабілітаційного лікування пацієнтів після ендопротезування колінного суглоба з приводу гонартрозу
кваліфікаційна робота
No full textМетою даної кваліфікаційної роботи є аналіз організації лікарського забезпечення щодо застосування вітаміну D, аліментарного поступлення вітаміну D та кальцію із врахуванням антенатальної та постанальної профілактики аліментарного рахіту, впливу материнських і малюкових факторів на розвиток АР у дітей.
Завдання дослідження: оцінити організацію лікарського забезпечення щодо профілактики аліментарного рахіту у дітей з врахуванням виконання батьками призначень саплементації вітаміну D, аліментарного забезпечення вітаміном D та кальцієм, визначенням впливу материнських і малюкових факторів.
Предметом дослідження був аналіз виконань лікарських призначень застосування вітаміну D з профілактичною метою АР та вживання їжі з достатнім вмістом кальцію, вивчення материнських і малюкових факторів ризику виникнення АР у дітей.
Об′єкт дослідження: діти раннього віку (до 2-х років), матері дітей. Дослідження проводилося шляхом анонімного опитування матерів щодо висвітлення ними основних схем прийому призначеного лікарями вітаміну D для профілактики аліментарного рахіту. Також аналізувалося його надходження з продуктами в поєднанні з аналізом надходження кальцію.
В роботі висвітлена актуальність даної теми, яка зумовлена важливістю вітаміну D для організму дітей через вплив його на ріст і мінералізацію кісток і через множинну плейотропну дію в органах і тканинах організму, який постійно росте і розвивається. Всім дітям, які вигодовуються груддю і тим, що перебувають на штучному вигодовуванні, через інтенсивні процеси зростання, потрібний підвищений рівень вітаміну D. Формування правильної відповіді імунної системи також залежить від достатнього вмісту вітаміну D. Крім того такі прояви, як звуження нижньої апертури тазу після перенесеного АР у дитячому віці, може призвести до утруднених пологів та наступної смерті матері і плоду у майбутньому. Нестача вітаміну D в дитячому віці може під час материнства приводити до пониження лактації, впливати на перебіг вагітності та фертильність жінок.
Подані короткі відомості діагностики, схем профілактики АР в дитячому віці, як неонатального, так і постнеонатального, викладені в основних галузевих стандартах та клінічних настановах, виділені основні фактори ризику формування АР. Дані нормативні документи обгрунтовують необхідність обізнаності, що стосується основних клінічних та рентгенологічних проявів аліментарного рахіту (АР) з метою його ранньої діагностики та призначення подальшого лікування, лікарями різних спеціальностей. Наголошується, що аліментарний рaхіт на тлі дефіциту вітaміну D та/або дефіциту кaльцію в рaціоні харчування, зaлишається знaчною проблемою громaдського здоров'я.
В роботі показана роль фармацевта в організації лікарського забезпечення профілактики АР у дітей раннього віку, використання з цією метою основних засобів профілактики. Фармацевти, здійснюючи медичне забезпечення лікарських призначень стосовно профілактики АР, повинні володіти знаннями про діючі клінічні настанови із прийнятою зміною дозування вітаміну D, обов’язкове поєднання його прийому з кальцієм, який надходить з харчових продуктів.
Проаналізовано малюкові фактори ризику формування АР, а саме надходження вітаміну D і кальцію в тижневому раціоні дітей з основними продуктами харчування. Встановлено, що всі лікарі рекомендуюють застосування вітаміну D дітям для профілактики аліментарного рахіту відразу після народження. Більшість дітей отримували вітамін D з метою профілактики аліментарного віку до 1-річного віку, переважно в осінньо -зимово-весняну пору року. Дози вітаміну, що застосовувалася для дітей віком до і понад рік, була однаковою і складала 500 МО, що пояснюється виконанням попереднього діючого протоколу. Третина дітей отримувала вітамін D нерегулярно, десята частина - не отримувала взагалі.
Також оцінено материнські фактори ризику – аналіз надходження цих мікронутрієнтів в тижневому раціоні вагітних з метою встановлення можливості розвитку неонатального АР. Проведено аналіз саплементації вітаміну D з профілактичною метою дітям різного віку, призначеної лікарями. Аналізувались дача вітаміну D дитині, його дозування в залежності від віку, регулярність, сезонність, тривалість прийому. Також оцінювалася можливість утворення вітаміну в шкірі дитини під дією сонячного проміння – регулярність прогулянок на дворі, закритість тіла під час прогулянок. Діагностовано, що більшість жінок під час вагітності переважно перебували в приміщенні а під час прогулянок на дворі одяг закривав все тіло. Невелика кількість жінок під час вагітності дотримувалися спеціальних дієт - були вегетаріанками. Встановлено, що жінок вагітність яких перебігала без гестозів, добове забезпечення кальцію відповідає потребам і відбувається в основному за рахунок м′ясних продуктів. Жінки з гестозами першої половини вагітності недоотримують необхідний рівень цього мікроелементу
кваліфікаційна робота
Get PDFМетою дослідження було проведення комплексного аналізу законодавчих нововведень щодо провадження електронної роздрібної торгівлі (ЕРТ) лікарських засобів в Україні та визначення потенційних викликів
кваліфікаційна робота
No full textРобота присвячена вивченню фармакотерапії хворих хронічною мієлоїдною лейкемією та результату лікування. Це перше захворювання, спричинене «філадельфійською хромосомою». На частку захворювання припадає 15% від усіх онкопатологій крові. Раніше хвороба майже не піддавалась лікуванню, але завдяки сучасним препаратам і підходам до лікування таких хворих з’явилась можливість покращити якість життя й подовжити його тривалість.
Мета даного дослідження:
Проаналізувати літературно- інформаційні джерела з питань особливостей протікання та лікування хворих на ХМЛ.
Розкрити ефективність терапевтичної стратегії призначення інгібіторів тирозинкінази у пацієнтів із ХМЛ.
Проаналізувати ефективність лікування хворих ІТК
Розвиток психічних порушень в осіб, що перебувають в умовах вимушеної соціальної ізоляції (клініко-патопсихологічні і патопсихологічні особливості, сучасні підходи до корекції та лікування)
Get PDFМета роботи – на підставі комплексного соціально-демографічного, клініко-психопатологічного, патопсихологічного обстеження визначити особливості, покращити якість корекції психічних порушень в осіб, що перебувають в умовах вимушеної соціальної ізоляції під час пандемії. Ґрунтуючись на результатах двоетапного дослідження з використанням клініко-психопатологічного, психометричного, патопсихологічного та соціально-медичного методів, а також статистичного аналізу вперше комплексно охарактеризовано розвиток психічних порушень в осіб, що перебувають в умовах вимушеної соціальної ізоляції, а також гендерні і соціально-демографічні особливості розвитку психопатологічної симптоматики; оцінено роль соціальної активності та користування соціальними мережами як захисних чинників, що впливають на підтримку психічного здоров’я; виокремлено особливості психічних порушень у людей похилого віку. На основі отриманих результатів науково обґрунтовано, розроблено і впроваджено у практику охорони здоров’я програму психокорекції, орієнтовану на покращення емоційної регуляції, поведінкової самоефективності та когнітивних функцій осіб, що перебувають в умовах вимушеної соціальної ізоляції
кваліфікаційна робота
No full textРоботу присвячено дослідженню проблеми сестринського догляду за пацієнтами з гострим інфарктом міокарда, впливу догляду на перебіг та результат лікування пацієнтів.
У роботі з’ясовано стан проблеми медсестринського догляду за пацієнтами з гострим інфарктом міокарда в науковій літературі, окреслено сучасні тенденції захворюваності та смертності населення, пов’язані з хворобами серцево-судинної системи та гострим інфарктом міокарда, а також особливості лікування та невідкладної допомоги при гострому інфаркті міокарда. Досліджено особливості медсестринського догляду за пацієнтами з гострим інфарктом міокарда. На базі КНП «Міська лікарня №3 Миколаївської міської ради» розглянуто діагностику, лікування та сестринський догляд за пацієнтами при гострому інфаркті міокарда; проведено анкетування 30 пацієнтів з інфарктом міокарда (на основі розробленої авторської анкети). Розроблено основні рекомендації щодо вирішення проблем, пов’язаних з медсестринським доглядом за хворими з гострим інфарктом міокарда (для медичних сестер та пацієнтів)
кваліфікаційна робота
Get PDFМетою роботи було вивчити in vitro антиоксидантну активність пентапептиду: цистеїл-метіоніл-тирозил-гістидил-ізолейцину і його комплексоноутворювальну активність. Провести спектральний аналіз пептиду і металокомплексів.
У роботі представлено результати дослідження антиокидантної активності пентапептиду: цистеїл-метіоніл-тирозил-гістидил-ізолейцину і його металокомплексів з іонами куруму, феруму, кобальт in vitro.
Проведено спектральні дослідження металокомплексів пентапептиду: цистеїл-метіоніл-тирозил-гістидил-ізолейцину з іонами купруму, кадмію
кваліфікаційна робота
No full textРобота присвячена комплексній оцінці рівня емоційного вигорання медичного персоналу лікарень, зокрема медичних сестер відділень терапевтичного профілю, та розробці необхідних практичних рекомендацій, спрямованих на його профілактику.
Останнім часом особлива увага приділяється питанням синдрому емоційного вигорання та втоми від співчуття в контексті медичної допомоги. Поява вище вказаних синдромів може призвести до погіршення роботи медичних працівників, впливати на їх психологічний стан і збільшувати ймовірність медичних помилок. Це, в свою чергу, становить загрозу безпеці пацієнтів. [35, 40]. Сучасні умови відзначаються постійною мінливістю, невизначеністю та хронічним стресом. У таких умовах загальні показники психічного здоров'я серед персоналу та медичних закладів погіршуються. [44, 76, 81].
Мета дослідження полягає у оцінка синдрому емоційного вигорання у медичних сестер відділень терапевтичного профілю в залежності від рівня їх комунікативної компетентності та розробка дієвих підходів в ідентифікації та запобіганні проблеми.
У дослідженні ми використали стандартний опитувальник професійного вигорання для медичних працівників Maslach Burnout Inventory та опитувальник для самооцінки комунікативних навичок Gap-Kalamazoo, які було адаптовано та поєднано в Google формі. Анкета заповнювалась анонімно. Посилання на Google форму поширювалось протягом місяця. Опитувальник було розіслано 130 медичним працівникам та було отримано 126 заповнених анкет. Таким чином, ефективність анкетування склала 96,9 %. Отримані результати були зведені до таблиці та оброблені за допомогою програми Microsoft Excel.
Аналіз отриманих результатів опитування продемонстрував, що у 47,4% медичних працівників середньої ланки спостерігається високий рівень синдрому емоційного вигорання. Середні значення показників емоційного виснаження серед респондентів становлять (28,34±6,26), деперсоналізації – (15,12±3,52), редукції – (35,38±5,14). За результатами дослідження, у 29% медичних працівників відзначено низький ступінь емоційного виснаження, у 32% – помірний, а у 39% має місце високий ступінь емоційного виснаження. Щодо показників деперсоналізації, у 33% респондентів виявлено низький ступінь знеособлення, у 29% – помірний, а у 38% – високий ступінь деперсоналізації. Щодо особистого задоволення, відзначено високий ступінь редукції професійних досягнень у 63% опитаних, помірний – у 20%, і низький – у 17% медичних сестер. Також нами виявлено кореляційний зв'язок між показниками емоційного вигорання і втоми від співчуття та рівнем комунікативної компетентності медичних працівників. У разі доброго володіння навичками комунікації, має місце нижчий рівень емоційного вигорання.
Аналіз даних щодо можливостей попередження синдрому емоційного вигорання та втоми від співчуття показав, що у 82% респондентів є потреба у професійній допомозі спеціалістів для вирішення виявлених проблем. Однак 6% медичних сестер не знають про проблему емоційного вигорання та втоми від співчуття, а 12% не вважають виявлені результати проблематичними.
Отже, високі показники рівня емоційного вигорання та втоми від співчуття виявлені серед медичних сестер відділень терапевтичного профілю. Це вказує на необхідність розробки релевантних інструментів для їх регулярної оцінки та впровадження необхідних заходів для підтримки психічного здоров'я цих медичних працівників, а також ефективних стратегій дієвої самодопомоги та самовдосконалення, в тому числі з питань комунікативної компетентност