Scientific Repository of I.Horbachevsky Ternopil National Medical University
Not a member yet
13319 research outputs found
Sort by
кваліфікаційна робота
No full textУ кваліфікаційній роботі досліджуються теоретичні аспекти, методологія та результати аналізу розладів харчової поведінки, що є актуальною проблемою сучасного суспільства. Розлади харчової поведінки мають значний вплив на фізичне та психологічне здоров’я людини, що зумовлює необхідність детального вивчення цього питання.
Метою дослідження є аналіз біопсихосоціальних аспектів розладів харчової поведінки у здобувачів медичної освіти, визначення основних факторів ризику їх розвитку та розробка ефективних підходів до профілактики і корекції цих станів.
Об’єкт дослідження – розлади харчової поведінки у здобувачів медичної освіти як комплексне біопсихосоціальне явище, що включає медичні, психологічні та соціальні чинники їх виникнення, перебігу та подолання.
Предмет дослідження – біопсихосоціальні чинники виникнення, перебігу та наслідків розладів харчової поведінки у здобувачів медичної освіти, а також ефективні стратегії та методи їх профілактики й подолання.
У першому розділі розглянуто поняття, класифікацію та основні причини розвитку розладів харчової поведінки. Детально описані найбільш поширені види таких розладів, зокрема анорексія, булімія, компульсивне переїдання та інші специфічні форми порушень харчової поведінки. Проаналізовано вплив емоційного стану на формування харчових звичок, а також соціокультурні фактори, що сприяють їхньому розвитку. Особлива увага приділена питанням діагностики та профілактики розладів харчової поведінки, а також методам їх раннього виявлення та запобігання.
Другий розділ присвячений методології дослідження, що включає опис інструментів збору даних, зокрема анкет. Визначено основні цілі дослідження, які полягають у встановленні рівня поширеності розладів харчової поведінки серед здобувачів медичної освіти, виявленні ключових факторів ризику та розробці рекомендацій щодо їх подолання. Детально описано методи статистичної обробки отриманих результатів, що дозволяють оцінити зв’язок між різними змінними та зробити обґрунтовані висновки.
У третьому розділі здійснено детальний аналіз та інтерпретацію отриманих результатів, зокрема розглянуто результати анкетування студентів щодо їхніх харчових звичок. Проаналізовано роль медичних та освітніх установ у ранньому виявленні та профілактиці розладів харчової поведінки. На основі отриманих даних сформульовано практичні рекомендації щодо запобігання розладам харчової поведінки серед здобувачів медичної освіти, які можуть бути використані у рамках профілактичних заходів та освітніх програм.
Кваліфікаційна робота містить висновки до кожного розділу та загальні висновки, що узагальнюють отримані результати, визначають основні тенденції та виклики у досліджуваній сфері. Також окреслено перспективи подальших наукових розвідок, спрямованих на вдосконалення методів профілактики та лікування розладів харчової поведінки
кваліфікаційна робота
Get PDFУ кваліфікаційній роботі здійснено комплексний аналіз впливу телемедичних технологій на управлінські процеси у закладах охорони здоров’я та особливості їх інтеграції в систему охорони здоров’я. Розкрито теоретичні та методологічні засади впровадження телемедицини, проаналізовано нормативно-правове забезпечення й сучасні підходи до використання цифрових рішень в управлінні медичними закладами. На прикладі КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР оцінено вплив телемедицини на організацію роботи персоналу, структуру прийняття управлінських рішень та ефективність управління. Визначено основні переваги, проблеми та бар’єри впровадження телемедичних технологій, а також запропоновано практичні рекомендації щодо оптимізації управлінських процесів і підвищення якості та доступності медичних послуг в умовах цифрової трансформації системи охорони здоров’я
кваліфікаційна робота
No full textПроблема рівня тривожності серед студентів майбутніх медичних сестер під час їх академічної підготовки викликає все більше занепокоєння в усьому світі. Ця тривожність перешкоджає їхній здатності оптимально вчитися, призводить до академічної стагнації та і далі підсилює рівень тривожності, що веде до створення так званого замкнутого кола проблеми. Особливо це стосується студентів перших курсів, оскільки нові ситуації в незнайомому раніше середовищі можуть викликати різні стресори з негативним впливом на студентів, що зрештою також призводить до посилення рівня тривоги. Дана проблема є особливо актуальною у часі російсько-української війни, тому що військові дії значно негативно вплинули на психоемоційний стан молоді та їх психосоціальну адаптацію. Постійний інформаційний тиск про бойові втрати та жертви серед цивільного населення веде до серйозних проблем у психічній сфері студентів та може стати причиною багатьох патологічних процесів.
Мета дослідження – Дослідити рівень тривожності студентів –ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України під час російсько-української війни.
Завдання дослідження:
• Дослідити рівень особистісної та реактивної тривожності студентів ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України під час російсько-української війни за шкалою оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна.
• Проаналізувати психічний стан студентів –ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України під час російсько-української війни за адаптованою методикою Г. Айзенк.
• Запропонувати рекомендації для зменшення рівня тривожності студентів ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України під час війни та покращення їх соціальної адаптації .
Об'єкт дослідження: Студенти 1-4 курсів ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, які навчаалисьу 2024 р. на спеціальності 223 Медсестринство, ОПП «Сестринська справа».
Предмет дослідження: Рівень тривожності та психічний стан студентів ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України в умовах війни.
При дослідженні рівня реактивної тривожності студентів ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України під час російсько-української війни за шкалою оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна виявлено, що тільки менше третини студентів мають низький рівень ситуативної тривожності. Дві третини студентів демонструють середній та високий рівень ситуативної тривожності.
В розрізі курсів, найвищий рівень ситуативної тривожності спостерігається у студентів 1 курсу, що пояснюється адаптаційними процесами до нових умов наввчання і нового колективу, потім цей показник зменшується, оскільки має місце адаптація студентів, і на 4 році навчання рівень ситуативної тривожності знову зростає, що можна пояснити невпевненістю студетів у завтрашньому дні, особливо в умовах війни.
При дослідженні рівня особистісної тривожності студентів ННІ медсестринства виявлено, що тільки менше четвертої частини усіх студентів мають низький рівень особистої тривожності. Три четвертини студентів демонструють середній та високий рівень особистої тривожності.
В розрізі курсів, найвищий рівень особистої ї тривожності спостерігається у студентів 1 курсу, що також пояснюється адаптаційними процесами до нових умов навчання і нового колективу, потім цей показник зменшується, оскільки має місце адаптація студентів і тривожність зменшується, і на 4 році навчання рівень особистої тривожності знову зростає, що можна пояснити невпевненістю студентів у завтрашньому дні, особливо в умовах війни, та страхом перед практичною діяльністю.
Аналізуючи результати за методикою самооцінки психічних станів Айзенка, можна виділити такі дані щодо психоемоційного стану респондентів, зокрема про тривожність:
Тільки у 19,0% опитаних виявлено низький рівень тривожності, , що вказує на їх високий рівень самовпевненості та спокою в будь-яких ситуаціях, включаючи незвичні чи стресові.
Середній рівень тривожності є домінуючим, оскільки 54,0% студентів показують середній рівень тривожності.Це свідчить про те, що більшість досліджуваних мають здатність контролювати свої емоції в стресових ситуаціях, хоча іноді можуть відчувати певну тривогу в нових або складних обставинах.
У 27% осіб заявлений високий рівень тривожності, що є надмірно високим серед досліджуваних, і може проявляєтися у схильності до відкладання важливих завдань через страх перед невдачею та неуникненням помилок.
Аналізуючи результати за методикою самооцінки психічних станів Айзенка, можна виділити такі дані щодо психоемоційного стану респондентів, зокрема про фрустрацію:
Більшість респондентів (29,8%) студентів відчувають середній рівень фрустрації, що вказує на не дуже високий рівень стійкості до невдач і здатність долати труднощі.
Тільки 16,2% студентів мають низький рівень фрустрації, що є показником високої адаптивності й психологічної стійкості.
Високий рівень фрустрації виявлений у 29,8% осіб, що свідчить про те, що ця кількість студентів демонструє схильність до фрустрації в умовах труднощів.
Аналізуючи результати за методикою самооцінки психічних станів Айзенка, можна виділити такі дані щодо психоемоційного стану респондентів, зокрема про агресивність:
Більшість респондентів (64,1%) демонструють середній рівень агресивності, що свідчить про звичайний рівень здатності реагувати на стресові ситуації.
Високий рівень агресивності виявлений лише у 13,2% осіб. Це може свідчити про можливі труднощі в соціальних взаємодіях з іншими студентами та роботі з пацієнтами на клінічних базах.
19,0% студентів мають низький рівень агресивності, що свідчить про більш врівноважену поведінку.
Аналізуючи результати за методикою самооцінки психічних станів Айзенка, можна виділити такі дані щодо психоемоційного стану респондентів, зокрема про ригідність:
59,5% студентів показали середній рівень ригідності, що може свідчити про деяку обмеженість у здатності адаптуватися до різних змін і нових умов.
У 10,8% респондентів експериментальної групи виявлено високий рівень ригідності, що може свідчити про стереотипність поведінки, нездатність змінювати свої переконання або погляди .
Низький рівень ригідності виявлений у 29,7% осіб, що вказує на те, що багато студентів мають певні труднощі з гнучкістю у мисленні та поведінці
Master's Thesis
No full textPsoriasis is a chronic, immune-mediated skin disease that affects the skin, nails, and joints, and significantly impairs patients' physical, psychological, and social well-being. In nursing, particular attention must be paid to the comprehensive management of psoriasis due to its relapsing nature, visible manifestations, and strong association with comorbid conditions, including depression and cardiovascular diseases. Psoriasis can lead to serious deterioration in quality of life (QoL), requiring a multidisciplinary healthcare approach and personalized, evidence-based nursing care. It is essential to apply the nursing process in conjunction with dermatological and psychosocial assessment tools to facilitate effective care planning for patients living with psoriasis.
Purpose of the Study
To investigate the specific aspects of the nursing process in the care of patients with psoriasis and to assess the disease’s impact on their quality of life.
Research Objectives
1. To study the organization of the nursing process in the management of patients with psoriasis.
2. To analyze the psychological and social impact of psoriasis on patients.
3. To evaluate the tools used in nursing to assess quality of life in patients with chronic dermatological conditions.
4. To identify the role of nurses in multidisciplinary care and education of psoriasis patients.
5. To explore interventions aimed at improving life quality and long-term disease control.
Object of the Study
Patients diagnosed with chronic plaque psoriasis receiving treatment in dermatology departments and outpatient clinics.
Subject of the Study
Primary Objective:
To assess the quality of life among individuals diagnosed with psoriasis, taking into account the clinical manifestations of the disease, psychological and socio-biological factors, and to substantiate the use of pharmacological psycho-correction as part of a comprehensive psoriasis treatment approach.
Secondary Objectives:
To identify sociodemographic and clinical factors influencing quality of life in psoriasis patients.
To explore the role of nursing care in improving the quality of life among these individuals.
To provide nursing recommendations based on study findings.
Methods of the Study
The research involved clinical dermatological assessments, patient interviews, psychosocial surveys (e.g., DLQI – Dermatology Life Quality Index), structured nursing observations, general and targeted health assessments, analysis of medical histories, and statistical analysis of collected data. Additional methods included comparative analysis and the application of validated QoL measurement instruments.
Scientific and Practical Significance of the Study
This study provides insight into how nurses can contribute to improving life quality in patients suffering from chronic dermatological conditions. It emphasizes the need for targeted psychosocial support, patient education, and continuous disease monitoring. The data collected highlight both the physical and emotional burdens of psoriasis and the importance of individualized nursing strategies.
Results
Among the patients examined, 76% reported moderate to severe impairment in daily functioning due to psoriasis-related symptoms, such as itching, pain, and embarrassment about their appearance. About 45% of patients had comorbid anxiety or depressive symptoms. Employment difficulties were noted in 28% of patients, and 19% reported social isolation. The use of quality of life assessments helped tailor nursing interventions and prioritize mental health support, self-care guidance, and adherence to treatment plans.
Conclusion
The study confirmed that psoriasis greatly affects patients’ quality of life and highlighted the essential role of nursing in holistic care management. Nurses must be equipped with clinical, psychological, and educational tools to address the multifaceted needs of these patients. Enhanced awareness and interdisciplinary collaboration can lead to improved outcomes and better quality of life for individuals with psoriasis
кваліфікаційна робота
Get PDFУ кваліфікаційній роботі проведено комплексний аналіз процесу планування бюджетів у закладах охорони здоров’я, зокрема на прикладі Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради. Досліджено виклики та можливості фінансового планування в умовах реформування системи охорони здоров’я, воєнного стану, економічної нестабільності та обмеженості ресурсів. Розглянуто теоретичні основи бюджетування, нормативно-правове забезпечення, сучасні моделі фінансування через НСЗУ, а також інструменти підвищення ефективності використання бюджетних коштів.
На основі аналізу діяльності лікарні сформульовано практичні рекомендації щодо удосконалення бюджетного планування, оптимізації структури витрат, впровадження внутрішнього фінансового моніторингу, прогнозування доходів та залучення альтернативних джерел фінансування. Результати роботи можуть бути використані керівництвом медичних закладів, фінансовими підрозділами, органами місцевого самоврядування, а також у навчальному та науковому процесі для підвищення фінансової автономії та ефективності закладів охорони здоров’я
кваліфікаційна робота
No full textУ кваліфікаційні роботі здійснено поглиблене наукове дослідження організації професійної діяльності медичної сестри в умовах спеціалізованого нейрохірургічного відділення стаціонарної медичної допомоги. З огляду на зростаючу складність клінічних випадків, підвищену інтенсивність лікувально - діагностичних процесів, швидкий розвиток медичних технологій, а також постійну потребу в безперервному догляді за пацієнтами у важкому стані, роль медичної сестри в нейрохірургії набуває системо утворюючого значення. Саме медична сестра забезпечує неперервність медичного процесу, стабільність середовища, оперативне реагування на зміни у стані хворого, точне ведення документації, виконання призначень, догляд, моніторинг життєвих функцій, а також комунікацію з пацієнтами та родичами.
Актуальність теми дослідження обумовлена водночас клінічними, організаційними та соціальними аспектами. На сьогодні в Україні та світі спостерігається зростання тиску на медичний персонал: дефіцит кадрів, надмірне навантаження, емоційна нестійкість, неефективність управлінських підходів, фрагмент не впровадження цифрових рішень - усе це ускладнює роботу медичних сестер у критичних стаціонарах, таких як нейрохірургічні. Саме тому постає нагальна потреба у науково обґрунтованому аналізі організаційної структури роботи медичних сестер, реальних викликів у їхній діяльності, а також у розробці ефективних інструментів підтримки та вдосконалення практики.
У центрі дослідження поставлено аналіз змісту, динаміки навантаження та проблематики сестринської діяльності в умовах відділення нейрохірургії що об’єднує, як інтенсивний догляд за пацієнтами з тяжкою соматичною та неврологічною патологією, так і виконання складних адміністративних та організаційних функцій. У роботі систематизовано наявну нормативно-правову базу, що регламентує діяльність середнього медичного персоналу, охарактеризовано специфіку контингенту пацієнтів нейрохірургічного відділення, розкрито особливості професійної ролі медичної сестри в мультидисциплінарній команді. Значну увагу приділено практичним викликам, що виникають у щоденній роботі персоналу: управління графіком, введення медичної документації, міжзмінна комунікація, розподіл функцій та обов’язків, дотримання стандартів догляду, участь у прийнятті клінічних рішень.
Методологія дослідження передбачала поєднання теоретичного аналізу сучасної літератури, клінічних рекомендацій, нормативних актів та емпіричного соціального дослідження у формі анкетного опитування медичних сестер, які працюють у нейрохірургічному відділенні. Опитування дозволило виявити реальний стан організаційного процесу, суб’єктивне сприйняття навантаження, рівень відповідальності, ступінь участі у командних рішеннях, емоційний стан персоналу та наявність системної підтримки з боку адміністрації. Отримані результати вказують на низку гострих проблем: перевищення допустимих обсягів навантаження, непропорційне поєднання клінічних і паперових завдань, часте подовження зміни, нестача часу на безпосередній догляд за пацієнтом, нечіткий розподіл функцій, відсутність структурованої міжзмінної комунікації, а також високий рівень емоційного виснаження. Більшість респондентів виявили ознаки професійного вигорання на фоні постійного психоемоційного тиску, відсутності програм підтримки, хронічної втоми та дефіциту позитивного зворотнього зв’язку.
На підставі отриманих даних сформовано низку практично орієнтованих рекомендацій щодо покращення організаційної роботи медичної сестри в нейрохірургічному відділенні. Серед них - впровадження стандартних операційних процедур (протоколів догляду), цифровізації медичної документації, оптимізація графіків роботи на основі тайм - менеджменту, впровадження системи індикаторного моніторингу якості догляду, посилення ролі медичних сестер у клінічні взаємодії, розширення повноважень у концепції Advanced Nursing Practice, а також запровадження програм профілактики професійного вигорання, зокрема психоемоційна підтримка.
Практичне значення роботи полягає в можливості застосування її результатів для вдосконалення системи управління персоналом у закладах охорони здоров’я, формування внутрішніх стандартів і регламентів, удосконалення організації догляду в умовах стаціонарної допомоги. Окремі розділи можуть бути використані в освітньому процесі для підготовки медичних сестер, розробки тренінгових модулів і програм підвищення кваліфікації.
Таким чином магістерська робота має не лише теоретичну, ай виражену прикладну цінність, сприяє поглибленню розуміння проблеми організації сестринської діяльності в умовах інтенсивної медицини та формує підґрунтя для запровадження якісних змін у практику роботи серед медичних сестер нейрохірургічного профілю
монографія
Get PDFУ монографії подані дані про життєвий і творчий шлях видатної вченої-патофізіолога, фундадора кафедри патологічної фізіології Тернопільського медичного інституту, талановитої педагогині, громадської діячки, професорки Олени Олексіївни Маркової, 95-річчя з дня народження якої відзначаємо 12 січня 2025 року. Вона пройшла не легкий, але плідний науковий шлях, залишивши у спадок наступному поколінню свої ідеї. Покоління лікарів, яким вона дала путівку в життя, згадують її з любов’ю, повагою, теплотою, насамперед як чудову лекторку, товаришку, друга. Вона продовжила науковий напрямок кафедри, поєднавши його з напрямком свого учителя академіка М.М. Сиротиніна, і його розробляють її учні до нині. Багато з її учнів стали видатними науковцями, фахівцями в галузі охорони здоров’я, адміністраторами, у тому числі за межами України.
Монографія розрахована на широке коло науковців, здобувачів вищої освіти, лікарів та всіх тих, хто знав і поважав видатну вчену
кваліфікаційна робота
No full textСучасне суспільство перебуває у стані суттєвого кризи, що негативно впливає на фізичний і психічний стан його окремих представників — особливо підлітків. В цей період життя закладаються основи здорового способу життя, сформованість ціннісних орієнтирів і ставлення до власного здоров'я. Тому актуальним стає питання формування у молоді відповідального ставлення до свого здоров’я, розвиток ефективних навичок самозбереження та профілактики захворювань. Особливо гостро ця проблема постає у шкільному віці, оскільки саме тут закладаються фундаментальні особистісні та поведінкові чинники, важливі для здорового дорослого життя.
Незважаючи на значну кількість наукових досліджень і публікацій, присвячених цій темі, залишається актуальним аналіз ролі медичних працівників у системі освіти — зокрема, медичних сестер, які працюють у загальноосвітніх закладах. Вони відіграють ключову роль у збереженні та підтримці психічного і фізичного здоров'я підлітків, адже саме медична сестра може здійснювати медико-психологічне консультування, організовувати профілактичні заходи, навчати дітей та їхніх батьків правильній поведінці щодо здоров'я.
Значна кількість досліджень нині присвячена вивченню ефективності діяльності медичних сестер у школах та їх впливу на формування здорових звичок у підлітків. Водночас, необхідно більше уваги приділяти питанням вдосконалення їхньої роботи, розробляти сучасні методики і програми профілактики, зважаючи на динаміку соціальних і медичних викликів.
У підсумку, проблема збереження та зміцнення здоров’я підлітків та формування ставлення до нього лишається актуальною та потребує системного підходу, активної участі всіх учасників освітнього і медичного простору. Це дозволить не лише покращити ситуацію сьогодні, але й сприятиме вихованню здорового і відповідального молодого покоління в майбутньому.
У даній кваліфікаційній роботі обґрунтовані психолого-педагогічні умови формування ціннісного ставлення до власного здоров’я у дітей шкільного віку. Охарактеризували проблему формування ціннісного ставлення до здоров’я та здорового способу життя. Визначено, що аналіз сучасних досліджень та практики навчання та виховання з проблеми формування ціннісного ставлення до здоров’я у сучасних підлітків свідчить про низький рівень сформованості даного новоутворення, діагностується недостатня мотивація, пов’язана із збереженням власного здоров’я та прагненням до ведення здорового способу життя. Головна роль у вирішенні цієї проблеми належить освітній установі, оскільки саме в ЗО дитина проводить більшу частину свого часу і саме школа має широке різноманіття форм, методів та засобів виховної, освітньої роботи.
Встановлено, що ефективність формування ціннісного ставлення до здоров’я безпосередньо залежить від всебічного розвитку особистості того, хто навчається, від того, наскільки активна її особиста здоров’язберігаюча позиція.
Важливість сімейних традицій і особистого прикладу батьків у формуванні здорового способу життя у дітей. Вплив сім’ї є ключовим, оскільки саме сімейне середовище створює основу ціннісних орієнтирів щодо здоров’я. Тому важливо створювати таке здоров’язбережуюче середовище в освітніх закладах, де взаємодія педагогів, батьків, дітей і медичних працівників буде побудована на принципах співробітництва.
Ця співпраця має сприяти не лише обміну інформацією, але й формуванню у дітей позитивного, ціннісного ставлення до здоров’я, розвитку відповідальних поведінкових моделей. Взаємодія між освітніми установами та сім’єю повинна бути системною, цілісною та орієнтованою на збереження фізичного і психічного здоров’я молодого покоління.
Конкретно, створення такої взаємодії сприяє тому, щоб у дитини закріпилися цінності, пов’язані з турботою про власне здоров’я і відповідальним ставленням до нього. Така співпраця є дієвим інструментом у процесі виховання здорової особистості і запобігання негативним тенденціям щодо стану здоров’я підлітків.
Встановлено, що заклад освіти визначає нові стратегії виховання здорової дитини на основі вибудовування ефективної взаємодії з сім’ями вихованців.
Це важливий аспект сучасної профілактичної роботи у системі освіти та охорони здоров’я. Ви підкреслюєте, що медичні працівники (зокрема, медичні сестри) та педагоги повинні мати не лише професійні знання, але й високий рівень компетентності в сферах комунікації та проектування взаємодії з батьками. Це дозволить ефективно сприяти формуванню в дітей ціннісного ставлення до здоров’я.
Для досягнення цієї мети потрібно володіти спеціальними проектними компетенціями, що дозволять створити модель системної взаємодії освітнього закладу з сім’єю. Така модель має включати розробку форм і методів педагогічної освіти батьків щодо формування у дітей відповідального ставлення до здоров’я. Її реалізація сприятиме підвищенню рівня психологічної та інформаційної підтримки, а також формуванню здоров’язбережувальних навичок у підлітків
кваліфікаційна робота
Get PDFУ роботі досліджено вплив хіміотерапевтичного лікування на функціональний стан печінки у пацієнтів з колоректальним раком. Проведено оцінку змін біохімічних показників (АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ, загальний білірубін, білок) та результатів інструментальних досліджень (УЗД, КТ) на різних етапах хіміотерапії. Проаналізовано демографічні та клінічні характеристики пацієнтів. Вивчено частоту та особливості розвитку гепатотоксичних ускладнень, спричинених хіміотерапевтичними препаратами. Додатково розглянуто основні схеми хіміотерапії, зокрема FOLFOX (фолінова кислота, 5-фторурацил, оксаліплатин) та XELOX (капецитабін, оксаліплатин), які найбільш часто застосовуються при лікуванні колоректального раку