Scientific Repository of I.Horbachevsky Ternopil National Medical University
Not a member yet
13319 research outputs found
Sort by
кваліфікаційна робота
No full textСучасні наукові підходи до професіоналізму акцентують увагу на тому, що забезпечення високої якості медичних послуг є як моральним так і професійним обов’язком усіх медичних працівників, зокрема медичних сестер. Відтак вони мають демонструвати відмінні професійні компетентності, відкритість у спілкуванні з пацієнтами та постійно вдосконалювати якість надання медичних послуг. Професійна компетентність виконує ключову роль у процесі медсестринських послуг, що забезпечує підтримку встановлених професійних стандартів. У наукові літературі компетентність медичних сестер розглядається на сам перед у контексті забезпечення безпеки потреб та підвищення якості надання медичної допомоги.
Кваліфікаційна робота ґрунтується на ретроспективному досліджені, аналізу та узагальнення розвитку професійної компетентності при надані медичної допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST на первинні ланці. Аналізу можливостей подальшого удосконалення професійних компетентностей медичних сестер.
У контексті євроінтеграційних процесів, що тривають в Україні, а також реформи в галузі охорони здоров’я, тісно пов’язані з впливом повномасштабного вторгнення, стратегічним завданням системи охорони здоров’я стало забезпечення надання високоякісної медичної допомоги населенню. Реалізація цього завдання нерозривно пов’язана з професійною підготовкою висококваліфікованих фахівців медичної справи, що забезпечує максимальне розкриття їхнього потенціалу та індивідуальних здібностей. У зв’язку з цим особливого значення набуває компетентнісний підхід, який інтегрує освітній процес і його рефлексивне осмислення, сприяючи всебічному розвитку професійних якостей майбутніх медичних сестер.
У сучасному світі існують Шкали компетентності дій медичних сестер у надзвичайних ситуаціях. На сьогоднішній день у вітчизняні літературі не має опублікованих праць та досліджень які дозволяли оцінити рівень професійної компетентності сестер, які надають невідкладну допомогу на первинні ланці, автономно.
Комплексний аналіз наукових джерел, присвячених вивченню процесу формування професійної компетентності, засвідчує, що деякі дослідники розглядають її як багаторівневу структуру, яка включає п’ять основних компонентів. До них належать психологічні особливості особистості, що характеризують працездатність і стійкість до стресових факторів; соціальні характеристики, які відображають статус людини в професійному та суспільному середовищі; культурного розвитку що впливає на світоглядні орієнтири й етичні норми рівня поведінки; мовна компетентність, необхідна для ефективної комунікації та взаємодія у професійній діяльності; а також прагматичні аспекти, які охоплюють здатність до адаптації, рішень і застосування отриманих знань у реальних умовах професійної діяльності.
Актуальні та прогнозовані виклики, зокрема старіння населення, зростання поширеності хронічної захворюваності і мультизахворюваності, посиленого ставлення до здорового способу життя та профілактичних заходів, поставлені акценти на надання допомоги на рівні первинної ланки, спонукають розробляти нові моделі забезпечення медичних послуг. Автономія медичної сестри на первинні ланці сприяє розширенню кадрового потенціалу та збільшення об’єму надання медичних послуг для населення. Проведення огляду пацієнтів, виписування рецептів, направлень на лабораторні обстеження, встановлення медсестринського діагнозу та призначення відповідного лікування, надання невідкладної допомоги в разі необхідності вагомо розширює повноваження медичної сестри.
У всьому світі серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті, причому половина випадків пов’язана з ішемічною хворобою серця [1] . Гострий коронарний синдром (ГКС), серйозне серцево - судинне захворювання, яке може мати різні наслідки для здоров’я та прогноз в залежності від швидкості діагностики та якості лікування. ГКС - тип серцево - судинного захворювання, яке може виникнути в наслідок раптового зниження кровотоку через коронарні артерії, що постачають різні ділянки міокарда. Цей стан охоплює гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST, гострий інфаркт міокарда без підйомом сегмента ST, і нестабільну стенокардію. Він є причиною приблизно одного мільйона смертей щороку в усьому світі [2] ] і поширеність ГКС зростає в країнах із низьким і середнім рівнем доходу [3]
Своєчасне та ефективне втручання протягом «золотої години» - критичних перших 90 хвилин між візитом до лікаря та кардіологічної лабораторії (балону коронарної артерії) має вирішальне значення для початку життєво необхідного лікування та зниження смертності при гострому коронарному синдромі. Важливо уникати будь яких затримок у постановці діагнозу, який включає диференційну діагностику з іншими причинами розвитку больового синдрому, таких як нейрогенний біль, біль у грудні клітці на фоні психо - емоційного перезбудження.
Дванадцяти канальне ЕКГ з інтерпретацією та вимірюванням тропоніну в сироватці крові є золотим стандартом, щоб вчасно забезпечити відповідне лікування. Окрім того медичні сестри повинні бути ознайомлені з характерними ознаками змін очікуваних на електрокардіограмі при ГКС, щоб мати можливість розпочати негайне лікування з урахуванням особливостей пацієнта та показань чи протипоказань до медикаментозних середників, які використовуються згідно протоколу лікування ГКС з підйомом сегмента ST.
Медичні сестри відіграють ключову роль в оцінці стану пацієнта, так як супроводжують його протягом всього періоду перебування на етапі первинної ланки отримання медичних послуг, і тому часто є першими, кому вдається діагностувати ГКС. Догляд за пацієнтам з ГКС вимагає цілеспрямованої оцінки та втручань, на основі клінічних суджень для можливості прийняття рішення щодо подальшого маршруту пацієнта.
Для аналізу компетентностей медичних сестер при наданні допомоги пацієнтам на первинні ланці, з ГКС з підйомом сегмента ST, було проаналізовано 58 анкет медичних сестер. Анкетування охоплювало ключові аспекти клінічного мислення, здатності до інтерпретації ЕКГ, розуміння фармакотерапії ГКС, а також алгоритмів дій у невідкладних станах .
Результати дослідження засвідчили низьку частку правильних відповідей на запитання, що стосується розпізнавання симптомів заднього інфаркту міокарда, зниженням сегмента ST у дзеркальних відведеннях, вибором медикаментозної тактики (аспірин, морфін, клопідогрель) та прийняття рішень у межах своєї професійної відповідальності. Значна частина респондентів обрали пасивно - рефлексивні дії (виклик лікаря, передача пацієнта кардіологу) або не клінічно доцільний варіант(парацетамол, відсутність необхідної допомоги), що свідчить про нестачу практично - орієнтованої підготовки.
Аналітичні дані отриманні в межах дослідження, лягли основу рекомендацій щодо впровадження симуляційного навчання, оновлення освітніх модулів для медичних сестер, а також необхідність формування алгоритмів при прийнятті рішень на первинному рівні допомоги пацієнтам з ГКС.
Одержаний цифровий матеріал опрацьовували з використанням програмного пакету STATISTICA 10.0 («StatSoft Inc.», США), серійний номер диска BXXR303F737429FA-8. Використовували варіаційний та альтернативний аналіз. При варіаційному аналізі розраховували середнє арифметичне (M), середньоквадратичне відхилення та похибку середньої арифметичної (m). При альтернативному аналізі встановлювали частоту ознаки у відсотках (M) та її середню похибку (m). Вірогідність відмінностей оцінювали за параметричним критерієм Стьюдента для рівня значущості р0,05
Результати дослідження свідчать про потребу у поглибленні практичної підготовки медичних сестер первинної ланки у сфері розпізнавання та надання допомоги пацієнтам з ГКС з елевацією сегмента ST. Недостатній рівень клінічних впевненості, помилки в інтерпретації ЕКГ та виборі першочергових дій підтверджують необхідність впровадження сучасних освітніх стратегій, зокрема симуляційного навчання та між професійних тренінгів, з метою формування ефективної, автономної та компетентної сестринської практики
кваліфікаційна робота
No full textІрина Побережна «Дослідження впливу фармацевтичних факторів на вилучення деяких продуктів первинного синтезу з розхідника звичайного трави» кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістра фармації за спеціальністю 226 – Фармація, промислова фармація. Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, «Фармацевтичний факультет», кафедра «Управління та економіки фармації з технологією ліків». – Тернопіль, 2025. – 40 с., 2 табл, рис. 14, список використаних джерел із 38 найменувань, три розділи.
Зважаючи на обмежену популярність розхідника звичайного в офіційній медицині, вивчення впливу технологічних факторів на ефективність процесів екстрагування та вилучення біологічно активних речовин (БАР) є важливим етапом для удосконалення методів отримання лікарських засобів (ЛЗ) на основі цієї рослини. На підставі аналізу результатів експерименту та статистичної обробки даних вивчено вплив технологічних факторів на вилучення продуктів первинного синтезу з розхідника звичайного трави, зокрема суми вільних органічних сполук та амінокислот, а також вмісту сухого залишку і екстрактивних речовин з розхідника звичайного трави. Встановлено, що для вилучення вилучення цих БАД з розхідника звичайного трави слід використовувати сировину із розміром часточок від 1 до 2 мм, як екстрагент – 20 % етанол, метод екстракції - метод мацерації з перемішуванням та метод мацерації з ультразвуком
кваліфікаційна робота
No full textКваліфікаційна робота присвячена вдосконаленню менеджменту гіпертонічної хвороби (ГХ) у хворих в поєднанні з ментальними розладами мультидисциплінарною командою з важливою участю медсестри.
В Україні протягом останніх років проводить реформування медичної системи, яка ставить завдання якісно нової підготовки медичних сестер. Реформа медсестринства впроваджує не лише здійснення медсестрою певних функцій (виконання лікарських призначень, робота у бригаді), а і самостійних ланок медсестринського процесу — висококваліфікованого догляду і належної допомоги пацієнту. Мета медсестринського процесу - підтримання здоров’я, запобігання захворюванням, сприяння покращення стану хворого, одужання та відновлення його здоров’я.
Впродовж останнього часу модель медсестринського догляду значно трансформувалась, проте особливо важливі зміни спостерігаються у підходах до психічного здоров’я людини. Саме тому проблема сучасного статусу медсестри проблеми охорони психічного здоров'я є надзвичайно актуальною та своєчасною.
Для досягнення поставленої мети до дослідження були залучені пацієнти з верифікованим діагнозом ГХ І та ІІ стадій та наявністю ознак ментальних порушень. Гіпотезою наукового дослідження стало твердження, що хворі на гіпертонічну хворобу, поширеність якої у суспільстві дуже висока, в умовах війни мають додаткові потужні чинники, які сприяють появі цих розладів. На вираженість психічних порушень має вплив і тривалість артеріальної гіпертензії.
Відповідно до цього такі хворі потребують особливого спостереження, яке здійснює мультидисциплінарна команда і особлива роль у якій відводиться медсестрі – помічнику сімейного лікаря. Таким хворим, окрім ретельного спостереження, моніторингу артеріального тиску, проведення ефективної антигіпертензивної терапії потрібен необхідний і особливий підхід до розробки заходів корекції психічних порушень з активним залученням медсестри.
Обстежено 86 хворих, що спостерігались у Тернопільському районному центрі первинної медичної допомоги та КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги». Залежно від тривалості хвороби всі досліджені були розподілені на дві групи: до 1-ї увійшли 42 пацієнтів з гіпертонічною хворобою І та ІІ стадій та проявами психічих порушень, тривалість артеріальної гіпертензії на момент участі в дослідженні становила до 5 років; до групи 2 – 44 пацієнти, тривалість хвороби становила понад 5 років.
Усі етапи роботи були проведені з дотриманням принципів біоетики згідно із «Загальною декларацією про біоетику та права людини (ЮНЕСКО)» та Гельсінською декларацією «Етичні принципи медичних досліджень за участю людей». У дослідженні використовувались соціально-демографічний, клініко- анамнестичний, психодіагностичний та статистичний методи. Робота з хворими проводилась під контролем сімейного лікаря.
Діагностику та лікування АГ ІІ стадії здійснювали згідно з Уніфікованим клінічним протоколом первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія», 2024 року; клінічною настановою з артеріальної гіпертензії Асоціації кардіологів України (2016) та рекомендаціями Європейської асоціації кардіологів (2018).
У процесі роботи досліджено особливості клініко-психопатологічної симптоматики, вивчено вираженість проявів астенії, тривоги та депресії, проведено оцінку якості життя, проаналізовано особисті особливості досліджених та варіанти їхньої стрес-долаючої поведінки.
Дослідження проводилось за наступними етапами.
1. Підготовка до досліджень, розробка індивідуальної анкети та програм обстеження, проведення підбору хворих з АГ для дослідження.
2. Проведення клініко-діагностичного обстеження, що передбачало проведення клінічної бесіди (клінічне інтерв’ю за розробленою анкетою з метою деталізації скарг щодо наявності ментальних порушень. Діагностику психічних порушень проводили з допомогою наступних шкал: методика «Суб’єктивна оцінки астенії (Multidimensional Fatigue Inventory, MFI-20 E. Smets et al.,1994); методика «Інтегративний тест тривожності», розробленої Бізюк А.П та спів.; шкала «Самооцінка депресії» Zung W.W. (1965); методика оцінки якості життя Mezzich et al.,1999 в адаптації Н.О. Марути, 2001.
3. Психо-корекційний етап - проведення комплексу психоосвітніх лекцій, тренінгів з метою засвоєння практичних знань для роботи зі стресами та тривогою.
4. Проведення порівняльного аналізу результатів застосування низки корекційних заходів у досліджуваних хворих, оцінка результатів проводилась через 2 місяці.
За результатами дослідження у пацієнтів з гіпертонічною хворобою з різною тривалістю хвороби було виявлено тенденцію до погіршення дезадаптивного стану з початком великої війни, що проявилось появою тривожної, астенічної і депресивної симптоматики.
Серед досліджуваних хворих 2 групи (хворі з тривалістю захворювання більше 5 років), на відміну від досліджуваних 1 групи (пацієнти з тривалістю хвороби менше 5 років), достовірно частіше спостерігались наступні розлади адаптації: тривога, астенія і депресія, що демонструє тенденцію до погіршення психопатологічного стану хворого при тривалості артеріальної гіпертензії більше 5 років. Поряд з тим, у досліджуваних 2 групи спостерігався і достовірно вищий рівень депресії. Усі її випадки серед обстежених обох груп відповідали легкому рівню, що свідчить про наявність депресивного стану у межах розладів адаптації в умовах війни. Також встановлено вищі ризики виникнення симптомів психічних розладів у досліджуваних 2 групи порівняно з частотою їх виникнення у хворих 1 групи, що стверджує припущення про вплив на них зовнішніх факторів (війна).
У процесі дослідження також виявлено категорію хворих, які потребували здійснення корекційних заходів, що направлені на нівелювання впливів психопатологічних феноменів. Досліджено і якість життя хворих на ГХ з різної її тривалістю та наявністю психічних порушень, а також їх взаємозв'язок з ознаками розладів адаптації.
Науково обґрунтовано впровадження у практику первинної ланки медичної допомоги персоніфікованої системи корекції психічних порушень у хворих на ГХ, залежно від її тривалості. Заходи корекції розроблено з акцентуацією зменшення наслідків війни для досліджуваних обох груп.
Отримані дані обгрунтовують необхідність впровадження заходів ранньої діагностики і корекції психічних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу з початку її діагностики, та залучення у мультидисциплінарну команду, окрім сімейного лікаря та медсестри, спеціалістів у галузі психіатрії у хворих з більшою тривалістю хвороби
кваліфікаційна робота
No full textЗапобігання інфекціям у медзакладах є критично важливим для безпеки пацієнтів та персоналу. Внутрішньолікарняні інфекції є значною причиною захворюваності та смертності у світі, особливо в умовах зростання антибіотикорезистентності. Ефективний інфекційний контроль та профілактика є ключовими завданнями, підкресленими пандемією COVID-19 та ініціативами ВООЗ.
Мета: визначення основних теоретичних засад інфекційного контролю та оцінка рівня знань та навичок медичних сестер у сфері профілактики інфекцій та інфекційного контролю за допомогою стандартизованих опитувальників, а також розробка рекомендацій щодо підвищення його ефективності в закладах охорони здоров’я на основі аналізу існуючої літератури та ґрунтовного SWOT-аналізу
Завдання: аналіз літератури та нормативних документів з ІК; оцінка сучасних методів та засобів ІК; оцінка ролі персоналу та ефективності навчання; анкетування медичних сестер для оцінки реалізації компонентів ІК (IPCAT-H) та знань з гігієни рук; розробка пропозицій щодо підвищення ефективності ІК на основі SWOT-аналізу.
Об'єкт дослідження: система інфекційного контролю в закладі охорони здоров’я.
Предмет дослідження: теоретичні та практичні аспекти ІК; знання, сприйняття та практики медичних сестер щодо профілактики ІК та гігієни рук; ефективність впровадженої програми ІК та її компонентів.
Наукова новизна: систематизовано теоретичні знання про ІК в умовах зростання ВЛІ. Обґрунтовано комплекс пропозицій щодо підвищення ефективності ІК на основі аналізу літератури та SWOT-аналізу. Вперше комплексно оцінено реалізацію компонентів ІК та знань з гігієни рук у досліджуваному закладі за допомогою інструментів ВООЗ, виявлено сильні та слабкі сторони системи ІК та прогалини у знаннях персоналу.
Практичне значення: виявлені сильні та слабкі сторони системи ІК та знань персоналу дозволяють цілеспрямовано вдосконалювати локальні програми ІК та навчальні програми для медичних працівників. Результати дослідження надають об'єктивні дані для прийняття управлінських рішень щодо розподілу ресурсів, впровадження нових технологій та оптимізації кадрової політики з метою зниження ризику ВЛІ та підвищення безпеки пацієнтів. Застосування інструментів ВООЗ сприяє впровадженню кращих світових практик у сфері ІК. Отримані результати мають прямий вплив на практичну діяльність закладів охорони здоров'я, сприяючи підвищенню якості та безпеки медичної допомоги
кваліфікаційна робота
No full textкваліфікаційна робота присвячена аналізу концепції правового статусу медичних працівників (медичної сестри) – сукупність прав, обов'язків, свобод та відповідальності, які закріплені в чинному законодавстві України.
Проблеми правового регулювання та пошук шляхів їх вирішення не можуть бути розкриті повністю без аналізу правового статусу такого важливого суб’єкта правових відносин у сфері медицини, як медичний працівник, особливість якого зумовлена передусім специфічним видом діяльності, а саме – наданням медичної допомоги.
У юридичній літературі поняття «правовий статус» розглядають як сукупність суб’єктивних юридичних прав та обов’язків, гарантій здійснення прав і обов’язків. Водночас правовий статус конкретної фізичної особи можна розглядати як суму загального, спеціального, індивідуального статусів, співвідношення яких варіюється залежно від конкретних ситуацій.
В кваліфікаційній роботі проведено аналіз та узагальнення даних у науковій літературі, аналіз та узагальнення основних підзаконних документів актів, ретроспективний аналіз літературних джерел з проблеми дослідження.
Під час підготовки та написання дослідження було проведено аналіз питання правового статусу медичного працівника (медичної сестри) як суб'єкта надання медичних послуг. Адаптації правового статусу медичних працівників до сучасних викликів у сфері охорони здоров'я. Відповідальності у галузі догляду за хворими та розвитку гуманного суспільства.
Матеріали даної кваліфікаційної роботи можуть бути використані освітянами, науковцями та фахівцями – практиками галузі у процесі організації практичної діяльності щодо вивчення правового статусу медичних сестер. Теоретичні матеріали наукового дослідження можуть бути використані у практичній роботі викладачів ЗВО, які готують майбутніх медичних сестер з метою урізноманітнення навчально-виховної діяльності у формуванні правової культури у здобувачів спеціальності 223 «Медсестринство».
Відтак, дана кваліфікаційна робота розглядає актуальні питання правового статусу медичних працівників. Зазначено, що одним із важливих суб’єктів правовідносин, що виникають у сфері охорони здоров’я, виступає медичний працівник, праця якого безпосередньо пов’язана з реалізацією гарантованого Конституцією України права на охорону здоров’я
кваліфікаційна робота
No full textУ межах кваліфікаційної роботи проведено аналіз ГЛЗ, що діють на нервову систему щодо країни та фірм виробників, виду ЛФ. Досліджено склад ГЛЗ, що діють на нервову систему, встановлено наявність 60 субстанції, з яких АФІ рослинного походження становлять 56,67 %, субстанції мінерального походження становлять – 26,67 %. Частка препаратів тваринного походження становить 13,33 % з яких 5 суіс-органних препаратів (8,33 %). Встановлено наявність 4 нозодів. Досліджено гомеопатичні розведення, в яких вони зустрічаються та частота їх повторень. Вивчено асортимент та глибину товарного ГЛЗ, що діють на нервову систему в різних аптеках міста Тернополя. Досліджено цінову кон'юнктуру ринку ГЛЗ даної групи, використовуючи такі показники, як коефіцієнт ліквідності ціни та коефіцієнт адекватності платоспроможності
кваліфікаційна робота
Get PDFДослідження присвячене вивченню комунікативної компетентності у фармацевтичних працівників. Опитувальники оцінки навичок професійного спілкування PRCA-24, CAT, SEGUE Framework, Communcation Skills Assessment Form Gap-Kalamazoo є релевантними інструментами експертизи рівня комунікативної компетентності фахівців фармацевтичної служби. Самооцінка комунікативної компетентності респондентів продемонструвала, що 52 % опитаних оцінили свій рівень комунікативної компетентності як «Відмінний» та «Дуже добрий». При цьому опитані продуктивно комунікують з колегами, клієнтами, пацієнтами, вміють правильно планувати розмову для досягнення кращого результату, чітко формулюють свої думки, інформацію письмово, однак мають певні проблеми у спілкуванні з пацієнтами в складних ситуаціях, розпізнанні та контролі емоцій клієнтів/пацієнтів
кваліфікаційна робота
Get PDFУ кваліфікаційній роботі розглянуто особливості фізичної терапії підлітків із сколіотичною хворобою. Досліджено поширеність, патогенез, клінічні прояви та класифікацію сколіозу, а також обґрунтовано сучасні методи консервативного лікування. Розроблено та впроваджено комплексну програму фізичної терапії із застосуванням методу Шрот та корсетотерапії за типом Шено. Проаналізовано ефективність програми на основі функціональних і рентгенологічних показників, якості життя пацієнтів, а також побудовано прогностичні моделі для оцінки результатів реабілітації. Отримані результати свідчать про високу ефективність комбінованого підходу в корекції сколіотичних деформацій у підлітковому віці
кваліфікаційна робота
Get PDFДосліджено вплив концентрації етанолу на ступінь вилучення біологічно активних речовин з цинії вузьколистої (Zinnia angustifolia Kunth.) трави. Зокрема, було визначено кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот, суми флавоноїдів, суми поліфенолів та кількість сухого залишку
кваліфікаційна робота
Get PDFПроведені дослідження допомогли встановити та вивчити рівень професійного вигорання у фахівців громадського здоров’я Волинської області.
Було виявлено наявність професійного вигорання у фахівців громадського здоров’я, при цьому переважали такі складові як емоційне виснаження та редукція особистих досягнень, рівні яких були високими, рівень деперсоналізації був середнім. Значний вплив на рівень емоційного виснаження мав фактор перебування рідних у лавах Збройних сил України. Встановлено наявність у опитаних тривожності/депресії. Остання впливала на наявність емоційного вигорання.
За результатами роботи зроблені відповідні висновки та наведені конкретні рекомендації і пропозиції, щодо психологічної підтримки фахівців громадського здоров’я, особливо з акцентом на підтримку працівників, чиї рідні знаходяться у лавах ЗСУ задля профілактики професійного вигорання