Scientific Repository of I.Horbachevsky Ternopil National Medical University
Not a member yet
13319 research outputs found
Sort by
кваліфікаційна робота
No full text«Дослідження щодо створення гелю для фіксації зубних протезів» кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістра фармації за спеціальністю 226 – Фармація, промислова фармація. Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, «Фармацевтичний факультет», кафедра «Управління та економіки фармації з технологією ліків». – Тернопіль, 2025. – 40 с., 5 табл, рис. 9, список використаних джерел із 38 найменувань, три розділи, дев’ять підрозділів.
Одним з пріоритетних завдань сучасної фармацевтичної технології є розробка нових фіксувальних засобів на основі АФІ з комплексною дією на слизову оболонку порожнини рота. На основі аналізу ЛРС яка використовується в терапії різних стоматологічних захворювань відповідно до Протоколів лікування та входить до ЛЗ групи А01А «Засоби для застосування в стоматології» у якості АФІ обрано фітоконцентрат «Бактрофор». Біофармацевтичними дослідженнями обґрунтовано вибір оптимальної основи-носія – гель карбополу. Встановлено, що досліджувані гелі з фітоконцентратом «Бактрофор» проявляють активність по відношенню до грам-позитивних стафілококів та стрептококів, грибів роду Candida, але не впливають на грам-позитивні бацили та лактобактерії. За результатами оцінки бактеріостатичної і бактерицидної дії щодо S.aureus, S.epidermidis, альфа-гемолітичних стрептококів та Candida albicans для подальших досліджень обрані гелі з вмістом фітоконцентрату «Бактрофор «7,5 % та 10 %
кваліфікаційна робота
Get PDFУ кваліфікаційній роботі досліджено психологічний клімат у медичних колективах як комплексне соціально‑психологічне та управлінське явище, що відіграє ключову роль у забезпеченні ефективності функціонування закладів охорони здоров’я. Робота розкриває еволюцію поняття психологічного клімату, сучасні інтерпретації цього феномена та його значення для підтримання емоційної стійкості, згуртованості й адаптивності персоналу в умовах високого емоційного навантаження та професійної турбулентності. У роботі запропоновано інноваційні управлінські інструменти й цифрові рішення, спрямовані на розвиток психологічної резильєнтності медичного персоналу. Зокрема, представлено авторську концепцію цифрового трекера «СтанСьогодні», що забезпечує моніторинг емоційного стану колективу, виявлення ризиків та впровадження мікроінтервенцій у режимі реального часу. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення управлінських практик, підвищення психологічної безпеки та зміцнення емоційної стійкості медичних колективі
Master's Thesis
No full textHeart failure (HF) is a major global cause of death, representing a significant clinical and public health challenge, with over 26 million people affected worldwide. In the United States, approximately 6.3 million individuals are currently living with HF, and this number is expected to rise by 46%, reaching more than 9 million by 2030. This increase is largely driven by factors such as an aging population and the widespread prevalence of risk factors like hypertension, coronary artery disease, and obesity. The economic impact of HF is also substantial. In the US, the direct medical costs for HF patients currently total 53 billion by 2030.
A number of comorbidities, such as hypertension (HTN), atrial fibrillation (AF), and diabetes mellitus (DM), are frequently seen in patients with heart failure (HF) and are also associated with poorer clinical outcomes.
Common comorbidities in heart failure (HF) patients, including atrial fibrillation, peripheral artery disease (PAD), cerebrovascular events (CVI), valvular heart disease, ischemic heart disease, acute myocardial infarction, chronic kidney disease (CKD), diabetes mellitus, chronic obstructive pulmonary disease (COPD), and hypertension, are often interconnected in their pathophysiology, contributing to the development and progression of HF.
Treatment for heart failure (HF) involves a combination of nonpharmacologic, pharmacologic, and invasive approaches aimed at managing and potentially reversing its effects. Nonpharmacologic interventions vary based on disease severity and typically include sodium and fluid restriction in the diet, appropriate physical activity, and careful monitoring of weight gain. Pharmacologic options include a broad range of medications such as diuretics, vasodilators, inotropic agents, anticoagulants, beta blockers, angiotensin-converting enzyme inhibitors (ACEIs), angiotensin receptor blockers (ARBs), calcium channel blockers (CCBs), digoxin, nitrates, B-type natriuretic peptides (BNPs), I(f) inhibitors, angiotensin receptor-neprilysin inhibitors (ARNIs), soluble guanylate cyclase stimulators, sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors (SGLT2Is), and mineralocorticoid receptor antagonists (MRAs).
Invasive treatments for heart failure (HF) encompass several procedures aimed at improving heart function and survival. These include electrophysiological interventions such as pacemakers, cardiac resynchronization therapy (CRT) devices, and implantable cardioverter-defibrillators (ICDs). Revascularization procedures, like coronary artery bypass grafting (CABG) and percutaneous coronary intervention (PCI), may also be performed. Other options include valvular surgery, ventricular restoration, extracorporeal membrane oxygenation (ECMO), ventricular assist devices (VADs), and in severe cases, heart transplantation.
The advent of mechanical circulatory support, particularly continuous-flow left ventricular assist devices (CF-LVADs), has provided a new perspective on prolonging survival for patients with end-stage heart failure. These devices offer the potential not only to extend life but also to serve as a viable long-term solution, addressing the shortage of donor organs for heart transplants. However, LVADs are not without their drawbacks, as they come with device-related complications and have raised concerns about whether they genuinely improve patients' quality of lif
кваліфікаційна робота
No full textНаукова робота присвячена перспективам експериментального дослідження патологічних проявів, зокрема морфологічних змін нирок при хронічній алкогольній інтоксикації та їх корекції Тіотриазоліном, науковцем в галузі медсестринства для формування наукової компетентності. В експерименті змодельовано хронічну алкогольну інтоксикацію, проведено медикаментозну корекцію Тіотриазоліном, зроблено гістологічне дослідження препаратів нирки, що дозволило встановити морфогенез корегувального ефекту препарату Тіотриазолін на структурні зміни органа після алкогольного ушкодження.
Питання науково-дослідницької роботи медичних сестер у процесі їх професійного вдосконалення набуло актуальності в останні роки внаслідок трансформації ролі медсестер у системі охорони здоров’я. Формування компетентностей професійної компетенції є вагомим компонентом сучасної підготовки середнього медичного персоналу. Удосконалення післядипломної освіти потребує вивчення формування дослідницьких навиків та їх прикладного застосування у практиці. Світовий досвід показує, що безперервне навчання з формуванням компетентісних якостей у фахівця, в тому числі, наукових є необхідним не лише для участі в дослідженнях і розуміння основних засад доказової медицини, але й для освоєння навиків важливих для повсякденної роботи.
Алкогольна нефропатія, як один з проявів пошкоджуючої дії хронічного вживання алкоголю, є актуальним питанням для вивчення, бо, зазвичай, цей патологічний стан розвивається сукупно зі змінами печінки, серця, мозку, і впливає на якість життя людей і її тривалість загалом. З’ясування морфологічного підтвердження розвитку корегувального ефекту лікарських препаратів, зокрема Тіотриазоліну, на патологічні зміни вкрай важливе для доказової медицини. Сподіваємось, такий досвід допоможе медичній сестрі не лише освоїти дослідницькі навики, а й сформувати доказовий науковий світогляд, як основні складові наукової компетентності.
Наукова новизна отриманих результатів. Застосування експериментального дослідження в медсестринстві вперше дозволило сформувати дослідницькі компетентності у медичних сестер. Вперше медичною сестрою проаналізовано структурні прояви поширеного патологічного процесу на прикладі вивчення гістологічних препаратів нирок при алкогольному пошкодженні та лікувального корегування їх на структурному рівні. Розуміння розвитку патологічних змін, структурних проявів та впливу лікування дозволить забезпечити цілісний підхід до підготовки медичних сестер-науковців з точки доказової медицини.
Практичне значення отриманих результатів: Отримані результати можуть бути використані в навчальному процесі медичних навчальних закладів при підготовці медичних сестер, а проведення експериментального дослідження може бути впроваджено для виконання кваліфікаційних робіт для здобуття магістерського рівня та присвоєння наукового ступен
кваліфікаційна робота
Get PDFКваліфікаційна робота присвячена аналізу проблеми утилізації протермінованих лікарських засобів споживачами. Дослідження охоплює екологічні ризики, законодавчі аспекти, рівень обізнаності населення, а також вітчизняний та міжнародний досвід організації систем збору протермінованих ліків. Результати онлайн-опитування показали, що понад 80 % споживачів викидають ліки у загальне сміття, що становить значну загрозу для довкілля. SWOT-аналіз вітчизняних пілотних проєктів (м. Львів та м. Київ) виявив високий потенціал для масштабування, але також вказав на слабку поінформованість населення та відсутність сталого фінансування. Запропоновано адаптувати європейські моделі, що ґрунтуються на принципі розширеної соціальної відповідальності виробника, з метою створення ефективної системи якості ЛЗ в Україні
кваліфікаційна робота
No full textМета дослідження - показати доцільність проведення моніторингу окремих інфекційних захворювань серед студентів медичних вузі
кваліфікаційна робота
No full textКваліфікаційна робота ґрунтується на комплексному дослідженні організації роботи медичних сестер у кардіохірургічному відділенні, аналізі їхніх професійних компетенцій та навантаження, а також оцінці ефективності сучасних методів догляду за пацієнтами в умовах високотехнологічного медичного середовища. В дослідженні розглянуто основні аспекти передопераційного, інтраопераційного та післяопераційного догляду, їхній вплив на результати лікування та реабілітацію пацієнтів.
Дослідження проведено із застосуванням анкетування, статистичного аналізу та порівняльного методу. В опитуванні взяли участь медичні сестри кардіохірургічного відділення лікарні надкластерного типу. Статистичний аналіз проведено за допомогою програмного пакету STATISTICA 10.0 («StatSoft Inc.», США), що дозволило оцінити ключові показники щодо рівня підготовки, професійного досвіду та ефективності організації роботи медсестринського персоналу.
Моніторинг стану пацієнта (98,6%) та профілактика ускладнень (98,9%) визначені як найбільш пріоритетні напрями сестринської діяльності. Контроль болю має нижчий показник (87,3%), що пов’язано з необхідністю індивідуального підходу до знеболення. Комунікація з пацієнтами оцінена найнижче (75,4%), оскільки основний фокус медичних сестер зосереджений на клінічних маніпуляціях. Кореляційний аналіз показав, що досвідчені медичні сестри більше уваги приділяють моніторингу (r = +0,41) та профілактиці ускладнень (r = +0,44), тоді як зв’язок між стажем і комунікацією виявився слабко негативним (r = -0,22).
На базі обласної лікарні надкластерного типу проаналізовано навантаження на медичних сестер двох блоків відділення: реанімаційного (А) та інтенсивної терапії (В). Встановлено, що блок А має 8 ліжкомісць та забезпечується 4 медичними сестрами, а блок В – 26 ліжкомісць із 2 медсестрами, що створює дисбаланс у навантаженні. Співвідношення пацієнтів на одну медсестру: 2:1 у блоці А та 13:1 у блоці В. Середній час перебування пацієнтів у відділенні: 3 дні (блок А), 5 днів (блок В).
Частота складних маніпуляцій значно вища у блоці А (60%) порівняно з блоком В (16,5%). Середній час виконання процедур також відрізняється: 7,5 хв у блоці А та 12,5 хв у блоці В. Контакт із кров’ю на одну медичну сестру в середньому становить 4 рази/день у блоці А та 1 раз/день у блоці В, що підвищує ризики інфекцій та потребує дотримання суворих санітарних норм.
Впровадження медсестер розширеної практики (APN) є важливим напрямком удосконалення медсестринської діяльності, що підтверджується міжнародними дослідженнями. У розвинених країнах, таких як США, Велика Британія та Швеція, вони виконують широкий спектр функцій, включаючи діагностику, лікування та моніторинг хронічних захворювань, що знижує навантаження на лікарів та підвищує доступність медичної допомоги. Відповідно до міжнародних стандартів, залучення медичних сестер до прийняття клінічних рішень покращує результати лікування та рівень задоволеності пацієнтів, особливо в умовах дефіциту лікарських кадрів [1]. В Україні така практика може суттєво оптимізувати роботу кардіохірургічних відділень, підвищити якість післяопераційного догляду та сприяти ефективному використанню ресурсів.
Результати дослідження свідчать про необхідність розширення повноважень медичних сестер, впровадження цифрових технологій для моніторингу стану пацієнтів. Запропоновані заходи сприятимуть підвищенню ефективності медичної допомоги, зниженню навантаження на персонал та покращенню реабілітації пацієнтів після кардіохірургічних втручан
кваліфікаційна робота
No full textАктуальність дослідження:
Ін’єкційні косметологічні процедури є одним із найпопулярніших напрямків сучасної естетичної медицини, проте вони супроводжуються ризиком розвитку місцевих та системних ускладнень. Ускладнення можуть суттєво знижувати якість життя пацієнтів, викликати естетичні дефекти та функціональні порушення, а також впливати на репутацію медичних закладів. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю вивчення характеру ускладнень, визначення їх основних причин та розробки ефективних профілактичних заходів для підвищення безпеки ін'єкційних процедур.
Мета дослідження:
Аналіз структури та частоти ускладнень після ін'єкційних косметологічних процедур і розробка практичних рекомендацій щодо їх профілактики.
Завдання дослідження:
• Провести аналіз літературних даних щодо найпоширеніших ін’єкційних методик і пов’язаних із ними ускладнень.
• Дослідити клінічні випадки розвитку ускладнень серед пацієнтів косметологічної практики.
• Визначити основні фактори ризику ускладнень.
• Розробити комплекс профілактичних заходів для мінімізації ризику ускладнень при ін'єкційних процедурах.
Методи дослідження:
Теоретичний аналіз наукової літератури, анкетування пацієнтів, клінічне дослідження випадків ускладнень після ін’єкційних процедур, методи статистичної обробки даних.
Основні результати:
1. Виявлено, що найбільш поширеними ускладненнями є місцеві реакції у вигляді набряків, гематом, болючості та ущільнень (39,1 % випадків), а також алергічні реакції, естетичні дефекти та інфекційні ураження.
2. Встановлено, що основними факторами ризику розвитку ускладнень є ігнорування супутніх захворювань, недостатня антисептична підготовка, неправильний вибір препарату або техніки введення, а також низький рівень інформування пацієнтів.
3. Розроблено практичні рекомендації для профілактики ускладнень, які включають ретельну клінічну оцінку пацієнта перед процедурою, суворе дотримання антисептичного режиму, коректний підбір техніки ін’єкцій та забезпечення якісного післяпроцедурного супроводу.
4. Підкреслено важливість підвищення кваліфікації фахівців та дотримання сучасних стандартів безпеки в косметології для запобігання розвитку ускладнень.
Висновки:
Ускладнення після ін'єкційних процедур є поширеною клінічною проблемою, яка потребує особливої уваги на всіх етапах взаємодії з пацієнтом — від первинної консультації до завершення реабілітаційного періоду. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що впровадження комплексних профілактичних заходів дозволяє суттєво знизити частоту ускладнень та підвищити загальну безпеку косметологічних втручань
кваліфікаційна робота
No full textУ межах кваліфікаційної роботи узагальнено дані наукової літератури щодо морфолого-фармакологічних особливостей вероніки лікарської як перспективного джерела для створення нових лікарських засобів. Проведено систематичний аналіз сучасної інформації щодо застосування цієї сировини у традиційній та доказовій медицині. Досліджено вплив технологічних чинників, зокрема ступеня подрібнення трави вероніки лікарської, на її технологічні властивості Було досліджено фракційний склад, насипну густину, насипний об’єм до і після усадки, коефіцієнти набухання та поглинання в залежності від ступеня подрібнення сировини. Проведено розрахунок впливу розміру часточок на об’єм екстрагенту та об’єму екстрактора, на кількість екстрагенту, який залишиться в шроті, тобто, на вихід кінцевого продукту
кваліфікаційна робота
Get PDFУ роботі було проведено аналіз асортименту косметичних засобів для лікування та корекції вугревої хвороби на ринку України та Королівства Бельгії