1942 research outputs found
Sort by
Between “German Land” and Rostov: Historical Realia in the Life of Isidore of Rostov
Get PDFThe article, based on the historical realia mentioned in the Life of Isidore of Rostov, tries to date this source more precisely, as well as to find out more about the time St. Isidore spent in Rostov. The data obtained allows for a more detailed understanding of a social, political and cultural contexts of the appearance and development of the worship tradition of Isidore, who was the first Russian saint to be canonically accepted as a Fool-for-Christ (yurodivy). This tradition would later strongly influence the development of Russian yurodstvo in Late Middle Ages and Early Modern times
The Ethnocultural Potential of Voice Forms and Its Discourse Actualization
Get PDFThe article belongs to the field of ethnogrammar, a branch of linguistics founded by Anna Wierzbicka, and the main goal of which is the reconstruction of cultural specificity on the basis of grammatical analysis. The analysis of grammar in the ethnocultural aspect enables us to reveal the ethnocultural factors which might have served as the backbone of certain grammatical categories or might explain the grammatical changes happening here and now. The aim of the article is the analysis of the category of voice in the ethnocultural aspect and elucidation of the ethnological factors which determine the choice of voice forms in various types of discourse. The choice of this category as the object of study is determined by the fact that it presents one of the most culture-sensitive categories and it reflects most fully the specificity of the nation’s mentality, its cultural values as well as the specificity of communication ethnostyle. The author shows the evolution of views on the essence of the category of voice in the context of changing paradigms of scientific knowledge, presents the essence of voice relations viewed from the functional and cognitive-discursive points of view and attempts to elucidate the ethnocultural factors which determine the choice of both categorical and noncategorial voice forms in various types of discourse. One of these factors is the ‘doing’ type of Anglo culture, and especially American culture in which a human being is presented as an active agent, a creator of his/her destiny and it finds reflection in the language consciousness and in the language units, including the choice of voice forms. Among other important factors which determine the necessity and expediency of using the passive constructions the author points out the following: 1) a deliberate wish not to point out the agent of the action in accordance with the politeness principle; 2) an attempt to avoid responsibility for one’s actions; 3) the intention to impart a generalizing meaning to one’s own opinion by disguising it as a general rule. All this enables the author to make a conclusion about the significance of discourse culture for the realization of voice forms as well as about the discourse variability of voice functions
ЯЗЫКОВОЕ СОЗНАНИЕ: РЕГИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ
Get PDFВ статье представлены результаты психолингвистического исследования, целью которого было выявление влияния культуры и языка на содержание образов языкового сознания, связанных с социально значимыми понятиями. Материалом исследования послужили данные массового ассоциативного эксперимента, проведенного в Республиках Татарстан и Саха (Якутия) с группами респондентов: русских, якутов-билингвов и татар-билингвов. Общей теоретической основой исследования является концепция языкового сознания, разрабатываемая в отечественной психолингвистике и связанная с такими понятиями, как «речевая деятельность», «сознание» и «культура». Языковое сознание понимается как отражение деятельности в ее обусловленности психическими (когнитивными) процессами и актуализация этих отношений в коммуникации. Методом получения данных стал свободный ассоциативный эксперимент с регистрацией первого ответа. Полученный материал представлен в виде модели «ассоциативный гештальт» по Ю.Н. Караулову, модифицированной в соответствии с целью исследования. В данной модели были выделены семантические зоны и субзоны, которые сравнивались далее в разных выборках. Результаты исследования показали, что в ассоциативном значении лексем-стимулов выявляются компоненты, очевидно обусловленные не только различиями структур национальных языков, но и различиями русской, якутской и татарской культур и взамовлиянием языков/культур в процессе взаимодействия народов в жизненно важных сферах деятельности
Изучение составных наименований в русской лингвистике
Get PDFThe history of composite names researching dates back to the names of M. V. Lomonosov, N. I. Grech, I. I. Sreznevsky, F. F. Fortunatov, A. A. Shakhmatov, Ch. Bally, L.V. Shcherba. Vinogradov's doctrine considering these phrases as one of numerous and productive types of phraseological units served in the basis for further composite names study under fundamentally different angles of view treating them as phraseological units or non-phraseological units either elements occupying an “average place between phraseological units and variable word combinations”. This is explained by a number of objective and subjective nature reasons, main of which refers to the semantic, structural and functional heterogeneity of linguistic units under study, their intensive interaction with vocabulary strata of various functioning types, lack of united viewpoint on phraseology and different understanding as to the terminological apparatus and phraseology basic units
Evaluative Senses in Russian Grammar (on the basis of verbs of emotional attitude)
Get PDFThe article deals with the evaluative characteristics of lexis which are reflected in Russian grammar. The idea of semantic basis of grammar, created and developed by Anna Wierzbicka, has a continuation in the study of role and place of evaluative senses in productive grammar of the Russian language. The activity approach to the description of the language, adopted in this paper, involves studying the role of a subjective factor in Russian grammar. The article demonstrates the results of research aimed at the analysis of semantic space of Russian verbs. The aim of the work is to identify evaluative senses that are important for grammar and to demonstrate how the subjective component of the verb meaning influences the way of expressing its actant positions. The research has been conducted using the methods and operational procedures of component analysis, equivalent substitutions and context transformations, modeling and a linguistic experiment. The work has been carried out on the material of Russian dictionaries with the use of data from the National Corpus of the Russian language. As a result, the connection between intellectual and emotional evaluative characteristics of verb having an output in the grammatical space of the language has been established. It was demonstrated that evaluation (positive or negative), which verbal semantics contains, affects the syntagmatic behavior of the verb selectively and requires additional efforts in solving the problem of establishing those semantic zones where the role of evaluation component in the grammatical formulation of actant positions is the most significant. One of such semantic spheres is verbal lexicon which denotes the subject’s attitude to his/her own actions. Positive or negative evaluation in this case is significant for making the verb actant frame. The obtained results let raise the question of identifying the vector of estimation orientation in Russian grammar. The study of verbal semantics in its projection on syntagmatic properties makes it possible to find a new perspective for the disclosure of national-specific worldview. The continuation of the research in chosen direction could contribute to the development of comparative axiology
Історія написання і видання роману «Сонце з Заходу» Уласа Самчука: спроба реконструкції
Get PDFУ статті запропоновано авторську реконструкцію процесу створення і видання маловідомого роману «Сонце з Заходу» Уласa Самчука. Тривалий час текст вважали втраченим. Фронтальний аналіз повоєнних підшивок газети «Свобода» (Нью-Йорк) дав авторці статті змогу з’ясувати, що роман у повному обсязі був надрукований на шпальтах цього видання 1949 року. Співпраця з видавцем Іваном Ребриком (Ужгород) допомогла відшукати відсутні на офіційному сайті нью-йоркського часопису числа. Роман «Сонце з Заходу» занурює читача у вир політичного і культурного життя Хуста кінця 30‑х років, відтворює маловідомі факти про участь членів Організації Українських Націоналістів у підготовці проголошення незалежності Карпатської України. Авторка статті ретельно простудіювала доступні джерела, що засвідчують роботу письменника над твором. Основна увага зосереджена на дослідженні газетних повідомлень, інформації з довідкових видань, окремих листів письменника з його архіву. Авторці вдалося встановити, що працю над романом прозаїк почав одразу після поразки Карпатської України; кілька уривків з твору були надруковані різними еміграційними часописами в 40‑х роках. Роман «Сонце з Заходу» — складний і водночас цікавий матеріал для подальших літературознавчих досліджень. На думку авторки статті, ґрунтовного осмислення потребують жанрова природа твору, його документальна основа, розшифрування окремих явищ українського еміграційного життя й подробиць участі націоналістичного підпілля в підготовці проголошення Карпатської України, пошук прототипів персонажів тощо. Особливо продуктивними, на її думку, будуть текстологічні зіставлення надрукованих уривків та остаточної версії тексту роману. Виявити нові свідчення, що стосуються історії створення і видання роману, допоможе уважне студіювання епістолярної спадщини письменника
Sztuka post-przekładu
Get PDFThis article addresses meta-theoretical issues. Its core concern is to find a coherent conceptual language and an integrated research perspective which would allow to describe various experimental forms of artistic expression claiming the name of “translation”. Particular attention is paid to those literary and non-literary artistic experiments which obligatorily activate the interpretive context of translation proper and therefore require translational analytical tools. The methodological framework for research is provided by the ongoing “outward turn” in western European “post-translation studies”
Stazama slavistike
No full textУ Београду је од 20. до 27. августа 2018. године одржан XVI
међународни конгрес слависта. По први пут у историји, Београд
је постао центар светске славистике. Организатори конгреса
били су Међународни комитет слависта, на челу са председ ником проф. др Бошком Сувајџићем, и Савез славистичких
друштава Србије, којим руководи проф. др Рајна Драгићевић.
Суорганизатори су били Филолошки факултет Универзитета у
Београду и Српска академија наука и уметност
Metody przekładu wulgaryzmów w tłumaczeniu filmowym w kontekście przemian w komunikacji językowej
Get PDFThe article is an attempt at systematizing methods used in film translation of swearwords / (vulgarisms) from English into Polish. The methods presented in the study were arrived at through extensive research, which aimed at describing translation practices in the age of linguistic and sociolinguistic changes involving the increase in the frequency of usage of swearwords not only in every-day communication but also in film. The article presents quantitative research concerning the changes in the frequency of using vulgarisms in communication in Polish and English. The results constitute the basis for considering whether the changes a given language is undergoing can influence the translator’s decisions with regard to vulgarisms
Ciało w języku japońskim – pomiędzy relatywizmem kulturowym a uniwersalnością ludzkiego doświadczenia: Cielesność w kulturze Japonii. Literatura i język, red. Iwona Kordzińska-Nawrocka, Agnieszka Kozyra, Warszawa: Japonica, 2016, 271 s.
Get PDFA review of the book Cielesność w kulturze Japonii. Literatura i język, red. Iwona Kordzińska-Nawrocka, Agnieszka Kozyra, Warszawa: Japonica, 2016, 271 s