Septentrio Academic Publishing
Not a member yet
6415 research outputs found
Sort by
Research Assessment – Navigating Pitfalls and Promoting Change
No full textWatch VIDEO.
The main theme of the Munin conference is scholarly communication in its myriad of forms. The push for a reform of research assessment argues for precisely the need to recognize and reward a wider set of research activities and competencies. The demand – and initiative – for change will surely impact how and where research is disseminated and communicated. A key question then is how to evaluate research activities and outputs beyond academic publications.
With this panel we welcome a discussion on research assessment that brings together perspectives from all the topics of this year’s Munin conference. We invite you to add your insights and diverse expertise to this panel that will reflect on questions such as: how do we measure the impact of citizen science, or document quality in innovative research practices and scholarly outputs? And how to ensure consensus on assessment methods for a wider and more inclusive range of research activities within a diverse academic landscape
Вступ
No full textThis book consists of fifteen interdisciplinary lesson plans that inspire us to learn more about the ocean and our sense of it. Kindergarten and high school teachers are our primary audience, but they are not the only ones. We hope people of all ages can use them. Parents can experiment with their children at home. Some classes can be tried at retirement homes or local youth groups. Older students can use other plans as a guide for teaching younger students or at science fairs. All lesson plans were developed within the framework of the research project entitled "Expanding knowledge about methane in the Arctic" (AKMA project number 287869). The AKMA project was funded by Science Norway and led by UiT The Arctic University of Norway in collaboration with the US Woods Hole Oceanographic Institution (Woods Hole).Ця книжка складається з п’ятнадцяти міждисциплінарних планів уроків, які надихають на те, щоб більше взнати про океан та усвідомлювати його через наші відчуття. Вихователі дитячих садків та вчителі середньої школи - основна наша аудиторія, але не лише вони. Ми сподіваємося, що люди будь-якого віку можуть їх використовувати. Батьки можуть експериментувати з дітьми вдома. Деякі уроки можна спробувати в будинках для літніх людей або в місцевих молодіжних групах. Інші плани можуть бути використані дорослішими учнями як керівництво для навчання молодших школярів або на наукових ярмарках. Усі плани уроків були розроблені в рамках дослідницького проєкту під назвою “Розширюємо знання про метан в Арктиці” (проєкт AKMA номер 287869). Проєкт AKMA фінансувався Норвезькою науковою радою та очолювався Арктичним університетом Норвегії в Тромсе (UiT) у співпраці з Інститутом океанографії Вудс Хоул (Woods Hole) США
Подорож до холодних просочень: Як вчені вивчають метан в Арктичному океані: План уроку з парним викладанням
No full textFocus:
Where are and what happens at cold seeps and how scientists study them.
Learning objectives:
After this lesson, students should be able to:
Relate different datasets by observing and describing scientific maps
Differentiate between carbon dioxide and methane gas
Clarify misconceptions about greenhouse gas
Explain what cold seeps are and why most gas/methane hydrates
occur at continental margins
Describe some of the methods scientists use to locate and study
methane/gas hydrates
Prerequisites:
Prior to this lesson, students should be familiar with understanding maps, molecular structure and bonding, and the greenhouse effect and gases.
Key words:
Arctic Ocean, Methane, Carbon Dioxide, Gas Hydrate, Cold Seep, Greenhouse Gases.Фокусуємося на:
холодних просоченнях: де вони знаходяться, що там відбувається та як вчені їх вивчають.
Цілі навчання:
Після уроку учні будуть мати змогу:1. Встановлювати зв’язки між різними наборами картографічних даних, спостерігаючи та описуючи наукові карти.2. Розрізняти діоксид вуглецю (вуглекислий газ) та метановий газ.3. Прояснити неправильні уявлення про парникові гази.4. Пояснити, що таке холодні просочення та чому більшість газу / метанових гідратів виникає на континентальних шельфах.5. Описати деякі з методів, якими користуються вчені для локалізації та вивчення метанових / газових гідратів.
Попередні вимоги:
Перед цим уроком учні повинні ознайомитись з тим, як користуватися картами, що таке молекулярна структура та як вона зв’язана, що таке парниковий ефект і парникові гази.
Ключові слова:
Арктичний океан, метан, діоксид вуглецю, газовий гідрат, холодне просочення, парниковий газ
An offer the journal couldn’t refuse : How a Danish collaborative project paves the way for DOAJ inclusion
No full textThe article describes a two-year project (running from 2021 to 2022) that worked on getting Danish Open Access journals indexed in the Directory of Open Access Journals (DOAJ). The project was run in partnership by Copenhagen Business School (CBS Library), Royal Danish Library and Aalborg University Library, in close collaboration with DOAJ. All of the journals that participated are hosted on the libraries’ Open Journal Systems (OJS). In this article the authors demonstrate some of the challenges the journals and the project group faced in the inclusion process and in the assistance the project provided, as well as learning outcomes and perspectives
Biographical Introduction and Summary of Contents
No full textThe fifteenth volume in the series presents a monograph by the famous meteorologist and astronomer Anders (in Latin: Andreas) Celsius (1701–1744), founder of the Centigrade temperature scale known as °C. From a young age, Celsius collected observations of the aurora borealis from Swedish territories. He participated in the editing of the Acta Literaria Sveciæ, the journal of the Royal Swedish Society of Learning and Sciences in Uppsala, in which a substantial number of observations were published. The journal articles in question were often quite short, with the aurora often inserted in lists of meteorological observations with little space for descriptions. By contrast, Celsius’ monograph contains a ten pages long historical introduction discussing the periodicity of the phenomenon, arguing that one should differentiate between minor and major aurorae: only the latter were visible on the European Continent and British Isles. There follows a 48-page chronological account of 316 observations made in Sweden, including Finland, during the period from 1716 to 1732. A network of observers established by the Uppsala society provided the basis for this impressive display of Swedish science. Celsius himself had made 67 of the 316 observations; the rest had been reported by sixteen other amateur and professional practitioners of science. The introduction, written by neo-Latinist and historian of science Per Pippin Aspaas, contains biographical information on each of the various observers as well as extracts of Celsius’ text in English translation