Vernadsky National Library of Ukraine
The scientific electronic library of periodicals of the National Academy of Sciences of UkraineNot a member yet
199706 research outputs found
Sort by
Restoration of special economic zones in Ukraine: focus on reindustrialization and structural transformation of the economy in times of war and post-war period
No full textОбґрунтовано доцільність та умови відновлення діяльності спеціальних економічних зон в Україні як інструменту структурної перебудови економіки у воєнно-повоєнному контексті на основі аналізу вітчизняного та міжнародного досвіду їх функціонування, сучасних глобальних тенденцій їх розвитку під впливом Четвертої промислової революції. Розроблено пропозиції щодо доопрацювання змісту Глави 39 Господарського кодексу України в частині посилення економічних стимулів для інвесторів, які здійснюють виробничу діяльність у спеціальних економічних зонах, реалізація яких сприятиме підвищенню якості прийняття управлінських рішень щодо формування інвестиційних та інфраструктурних умов забезпечення економічної відбудови України.To implement structural changes in Ukraine’s economy, merely creating equal conditions for all economic activities is insufficient. It is necessary to introduce radical economic measures and effective, internationally proven, tools for economic development. These tools can enable the country to overcome the resource curse, deindustrialization, and break out of the vicious cycle of poverty. One such tool is the establishment of special economic zones (SEZ) – geographically delineated areas within a country’s national borders or border regions of multiple countries, characterized by special, more favorable regulatory and fiscal regimes and well-developed infrastructure.
In Ukraine, special economic zones suffered a reputational setback due to the illegal activities associated with the Donetsk special (free) economic zone (S(F)EZ), which generated widespread negative perceptions of this instrument. However, the experience of other zones, particularly the Transcarpathian S(F)EZ, highlights the untapped potential of this tool in attracting foreign investment, stimulating industrial activity, creating jobs, and increasing tax revenues. This underscores the need to reassess the viability of using S(F)EZs as a mechanism for Ukraine’s economic reconstruction amidst the destruction and losses caused by wartime.
The purpose of the article is to substantiate the feasibility and the conditions for reviving the activities of special (free) economic zones in Ukraine as a tool for reindustrialization and structural economic transformation in the wartime and post-war context. Achieving this purpose entails a critical analysis of the experience of economic zones in Ukraine and abroad, along with consideration of contemporary global trends in their development influenced by the Fourth Industrial Revolution. The theoretical foundation of the study is based on the developmentalist tradition, A. Serra's theory of uneven economic development, and F. List's theory of economic nationalism.
The article outlines the historical evolution and modern global trends in the development of special economic zones. It is determined that a new generation of special economic zones is emerging, aligned with the requirements of the Fourth Industrial Revolution. These zones are characterized by their reliance on resource-efficient, energy-saving practices and the integration of digital technologies. Two key digital technologies driving the formation of modern industrial zones are digital twins and the metaverse. The adoption of these technologies enhances the innovativeness of industrial zones by optimizing costs and reducing the time required for modeling new production processes, prototyping, product testing, real-time monitoring of production efficiency at individual stages, and addressing operational challenges.
The analysis of international experience in the operation of special economic zones has revealed key lessons essential for shaping effective policies for their development. Specifically, SEZs require an incubation period of 5–10 years (or even longer in developing countries) to achieve tangible economic outcomes. State support and the clear alignment of their objectives with the country’s core interests and strategic development priorities are critical factors for success. Additionally, SEZs must account for the realities of global competition by offering investors a comprehensive set of advantages, including not only fiscal incentives but also modern infrastructure, access to a highly skilled workforce, and streamlined business processes.
The legal principles underpinning the support and development of S(F)EZs in Ukraine have been analyzed in greater depth. Proposals have been developed to refine Chapter 39 of the Economic Code of Ukraine, with a focus on strengthening economic incentives for domestic and foreign investors engaged in production activities in regions located near the front line, in de-occupied territories, or in areas affected by active hostilities. Implementing these proposals will enhance the quality of managerial decision-making related to creating favorable investment and infrastructure conditions, thereby contributing to the economic reconstruction of Ukraine
Problems and priorities of investment support for the economy of Ukraine in the postwar period (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025)
No full textIndustrial Cluster Systems as a Strategic Tool for Innovative Recovery of the Economy of Ukraine
No full textУ статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики смарт-спеціалізації (S3), участі у програмах Horizon Europe, Euroclusters, тощо. Представлено приклади українських кластерів, що вже інтегруються у транснаціональні проєкти. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності формування національної кластерної стратегії, розвитку фінансової інфраструктури та запуску інституційної підтримки. Визначено орієнтири для переходу до моделі Індустрії 5.0 з акцентом на стійкість, інновації та соціальну інклюзивність.У статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики смарт-спеціалізації (S3), участі у програмах Horizon Europe, Euroclusters, тощо. Представлено приклади українських кластерів, що вже інтегруються у транснаціональні проєкти. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності формування національної кластерної стратегії, розвитку фінансової інфраструктури та запуску інституційної підтримки. Визначено орієнтири для переходу до моделі Індустрії 5.0 з акцентом на стійкість, інновації та соціальну інклюзивність
Academician Roman Kucher's scientific school: achievements in science and practice (To the 100th anniversary of Academician of NAS of Ukraine R.V. Kucher)
No full textСтаттю присвячено пам’яті видатного українського вченого в галузі фізичної хімії, кінетики та каталізу, талановитого організатора науки, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1993), лауреата премії імені Л.В. Писаржевського НАН України (1969), директора Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (1982—1986), керівника Відділення фізико-хімії і технології горючих копалин Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України (1986—1991), доктора хімічних наук (1964), професора (1966), дійсного члена НТШ (1992), академіка НАН України (1973) Романа Володимировича Кучера.March 12 marks a century since the birth of Roman Volodymyrovych Kucher, an outstanding Ukrainian scientist in the field of physical chemistry, kinetics and catalysis, a talented organizer of science, laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology (1993), laureate of the L.V. Pisarzhevsky Prize of the NAS of Ukraine (1969), director of the Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS of Ukraine (1982—1986), head of the Department of Physical Chemistry and Technology of Combustible Minerals of the L. Pisarzhevsky Institute of Physical Chemistry of the NAS of Ukraine (1986—1991), Doctor of Chemical Sciences (1964), Professor (1965), full member of the Shevchenko Scientific Society (1992), Academician of the NAS of Ukraine (1973)
From the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (February 5, 2025)
No full textНа засіданні Президії НАН України 5 лютого 2025 р. року розглядалися такі питання:
- людський капітал України: втрати внаслідок війни і перспективи повоєнного відродження (доповідач — академік НАН України Е.М. Лібанова);
- інноваційні підходи до переробки радіоактивних відходів об’єктів ядерно-паливного циклу з метою досягнення цілей сталого розвитку держави (доповідач — академік НАН України Ю.Л. Забулонов);
- про нагородження відзнаками НАН України (д оповідач — академік НАН України В.Л. Богданов);
- кадрові та поточні питання
Alexey Kharsekin and his contribution to Etruscology
No full textМетою статті є висвітлення невідомих загалу сторінок наукової творчості знаного етрусколога Олексія Харсекіна, зокрема його внеску до інтерпретації етруської мови. Методи, що використовуються, складають поєднання історико-біографічного, історико-критичного та комбінаторного методу історичної лінгвістики. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні невідомих до цього часу відгуків і рецензій вітчизняних і зарубіжних етрускологів на монографію та запропонований Харсекіним метод інтерпретації етруських написів, а також відповіді на питання, чому йому й будь-кому ще не вдалося віднести етруську мову до певної мовної сім’ї чи групи і до кінця розтлумачити всі наявні етруські тексти. Висновки. Наукова праця О.І. Харсекіна мала свої підйоми та спади. Почавши як вчитель англійської мови, він у середині 1950-х рр. зацікавився давнім народом етрусками та їхньою таємничою нерозгаданою мовою. Мрія про віднайдення ключа до етруської мови стимулювала його вивчати різноманітні джерела, перш за все, корпус опублікованих на той час етруських написів. Він також долучився до збирання й каталогізації нових етруських написів на теренах СРСР. Харсекін встановив контакти з радянськими та іноземними істориками і філологами, які намагалися вирішити етруську проблему. Він опублікував цілу низку статей та дві монографії, брав участь у багатьох наукових конференціях з історії та культури етрусків. Проте він не зміг наблизитися до задовільної інтерпретації етруської мови через недостатню філологічну підготовку. Втім, вповні зрозуміти й класифікувати етруську мову ще й досі не вдалося нікому, адже археологія поки що не надала лінгвістам довгих різноманітних етруських і паралельних їм написів на зрозумілій інтерпретаторам мові, а також таких, які мають суспільний зміст, тобто складаються не лише з особистих імен чи спеціальних релігійних термінів.The aim of the publication is to highlight the unknown pages of scientific activity of well-known etruscologist Alexei Kharsekin, in particular his contribution to the interpretation of Etruscan language. The used methods are a combination of historical-biographical, historical-critical and combined methods of historical linguistics. Scientific novelty of the study is highlighting previously unknown responses and reviews of local and foreign etruscologists to the monograph and the interpretatoion method for Etruscan inscriptions proposed by Kharsekin, as well as the answer to the question of why he and anyone else did not manage to attribute the Etruscan language to a certain language family or group, and to explain completely all the existing Etruscan texts. Conclusions. The scientific activity of O.I. Kharsekin had its ups and downs. Starting as an English teacher, he became interested in the ancient Etruscan people and their mysterious, unsolved language in the mid-1950s. The dream of discovering the key to the Etruscan language stimulated him to study various sources, primarily the corpus of Etruscan inscriptions published at that time. He also participated in the collection and cataloging of new Etruscan inscriptions in the USSR. Kharsekin established contacts with Soviet and foreign historians and philologists who were trying to solve the Etruscan problem. He published a number of articles, two monographs, and participated in many scientific conferences about history and culture of the Etruscans. However, he was unable to interprete Etruscan language satisfactory due to insufficient philological training. However, no one all over the world has yet managed to understand and classify Etruscan language completely, because archaeology has not yet provided linguists with long, diverse Etruscan and parallel inscriptions in a language understandable to interpreters, as well as the inscriptions with social meaning which consist not only of personal names or special religious terms
Changes in the ethnolinguistic composition of the population of Ukraine: the second half of the 20th — the beginning of the 21st century (According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, December 26, 2024)
No full textУ статті проаналізовано етномовні процеси в Україні другої половини ХХ — початку ХХІ ст. Зміни етномовного складу населення України за радянських часів не були природними, а стали результатом політики російщення України. В умовах бездержавності українці перебували у стані «підпорядкованої більшості», яка зазнавала асиміляції з боку домінантної російської етнічної меншини, загальна чисельність населення України зростала за рахунок не українськомовного, а російськомовного населення. Лише зі здобуттям Україною незалежності відновилися природні етномовні процеси. Інерційний вплив етномовних процесів радянської доби продовжував зберігатися в урбаністичному середовищі східних та південних областей, особливо в Криму, Донецькій та Луганській областях. З початком російської агресії українці знову опинилися в умовах етнодемографічної катастрофи.The article analyzes ethnolinguistic processes in Ukraine in the second half of the twentieth and early twenty-fi rst centuries. Changes in the ethnolinguistic composition of the Ukrainian population during the Soviet era were not natural, but were the result of the policy of russification of Ukraine. In the conditions of statelessness, Ukrainians were in the state of a “subordinate majority” that was subjected to assimilation by the dominant Russian ethnic minority, and the total population of Ukraine grew at the expense of the Russian-speaking population rather than the Ukrainian-speaking population. Only with the acquisition of independence by Ukraine were natural ethnolinguistic processes restored. The inertial influence of ethnolinguistic processes of the Soviet era continued to persist in the urban environment of the eastern and southern regions, especially in the Crimea, Donetsk and Luhansk regions. With the beginning of Russian aggression, Ukrainians again found themselves in conditions of ethnodemographic catastrophe
Solvency II and Risk Management: The Path to Financial Stability of an Insurance Company
No full textФінансова стабільність страхової компанії багато в чому залежить від того, наскільки ефективно вона управляє ризиками, зокрема ризиком втрати ліквідності. У цій статті розглянуто, як сучасні підходи до управління ризиками в межах європейської регуляторної системи Solvency II допомагають страховикам не просто відповідати нормативам, а й реально зміцнювати свою платоспроможність. На прикладі ПрАТ СК «ПЗУ Україна» за 2023 рік проаналізовано фінансові показники компанії, виявлено ключові ризики та здійснено розрахунок капіталу, необхідного для їх покриття (SCR). Отримані результати підтверджують: коли ризиками управляють грамотно, це стає надійною основою для фінансової стійкості компанії. У підсумку, процес управління ризиками вже не сприймається як формальність — це невід’ємна частина стратегічного планування та сталого розвитку страховика.The financial stability of an insurance company largely depends on how effectively it manages risks, particularly the risk of liquidity loss. This article examines how modern risk management approaches within the European regulatory framework Solvency II help insurers not only comply with regulatory requirements but also enhance their solvency. Based on the case of PJSC IC "PZU Ukraine" in 2023, the article analyzes the company's financial indicators, identifies key risks, and calculates the capital required to cover them (SCR). The results confirm that competent risk management serves as a reliable foundation for the financial stability of an insurance company. Ultimately, the risk management process is no longer perceived as a formality – it becomes an integral part of strategic planning and the sustainable development of the insurer