Vernadsky National Library of Ukraine
The scientific electronic library of periodicals of the National Academy of Sciences of UkraineNot a member yet
199706 research outputs found
Sort by
75th anniversary of Corresponding Member of the NAS of Ukraine M.A. Primin
19 червня виповнюється 75 років відомому українському вченому доктору технічних наук, члену-кореспонденту НАН України Михайлу Андрійовичу Пріміну
Foreign Trade of Ukraine in Wartime Conditions: the Status and Basis for Forecasting for a Post-War Perspective
Узагальнення економічних аспектів передумов і перебігу російсько-української війни й прогнозування масштабів втрат України внаслідок війни та усвідомлення світового досвіду розробки й реалізації політик повоєнного розвитку на прикладі країн Європи, Південно-Східного субрегіону й Близького Сходу складає науково-практичне підґрунтя висновку щодо необхідності аналізу зовнішньоекономічної діяльності, зокрема – зовнішньої торгівлі як складової опрацювання сукупності проблем повоєнного відновлення України.
Метою даної статті є проведення комплексного статистичного дослідження зовнішньої торгівлі України та визначення першочергових завдань щодо забезпечення тенденцій її сталого розвитку як складової державної політики повоєнного відновлення.
Задля доведення правомірності пропонованого підходу й унаочнення проведеного аналізу в статті у статистичних таблицях і графіках представлено результати порівняльного дослідження найбільших партнерів України за одинадцять років: з 2013 по 2023 рр.; а проведено порівняльний аналіз ТОП-5 імпортерів й експортерів України щодо операцій з давальницькою сировиною за той же часовий період. Визначено за останній звітний 2023 р. питому вагу найбільших експортерів й імпортерів товарів у розрізі регіонів України та питому вагу видів транспорту в перевезеннях товарів у зовнішній торгівлі. Для визначення ефективності зовнішньої торгівлі країни розраховано показники експортної та зовнішньоторговельної квот, останній з яких на підґрунті підсумкового узагальнення спрогнозовано на короткострокову перспективу.
Проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності України в умовах війни підтверджує висновки щодо певної адаптації національної економіки до таких умов і формування об’єктивної основи подальшого зростаючого розвитку країни. Але, задля цього є необхідним розв’язання низки проблем: опрацювання на зразок «Плану Маршалла» фундаментального нормативно-правового акту – Закону «Про повоєнне відновлення України»); завершення ринкових реформ, зокрема – демократизації правоохоронної системи й боротьби з корупцією; визначення географічних і галузевих пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі; урахування новітніх підходів щодо регулювання зовнішньої торгівлі Європейського Союзу, пов’язаних із черговим семирічним бюджетним періодом ЄС; моделювання розвитку зовнішньої торгівлі України з використанням концепції та технологій-практик антисипативного менеджменту як регуляторного режиму державної відновлювальної політики.A generalization of the economic aspects of the prerequisites and course of the Russian-Ukrainian war and forecasting the scale of Ukraine’s losses as a result of the war and awareness of the world experience in developing and implementing post-war development policies using the example of the countries of Europe, the South-Eastern subregion and the Middle East constitutes a scientific and practical basis for the conclusion on the need to analyze foreign economic activity, in particular foreign trade as a component of the processing of the set of problems of post-war recovery of Ukraine.
This article aims to conduct a comprehensive statistical study of Ukraine’s foreign trade and determine the priority tasks for ensuring the trends of its sustainable development as a component of the state policy of post-war recovery.
To prove the legitimacy of the proposed approach and to visualize the analysis conducted, the article presents the results of a comparative study of Ukraine’s largest partners for eleven years: from 2013 to 2023; and a comparative analysis of the TOP-5 importers and exporters of Ukraine in terms of transactions with toll raw materials for the same period was conducted. The share of the largest exporters and importers of goods by regions of Ukraine and the share of modes of transport in the transportation of goods in foreign trade were determined for the last reporting year of 2023. To evaluate the effectiveness of the country’s foreign trade, indicators of export and foreign trade quotas were calculated, the latter of which, based on the final generalization, was forecasted for the short term.
The analysis of Ukraine’s foreign trade activity in wartime conditions confirms the conclusions regarding a specific adaptation of the national economy to such conditions and the formation of an objective basis for the country’s further development. However, for this it is necessary to solve several problems: elaboration of a fundamental regulatory legal act – the Law “On the Post-War Recovery of Ukraine” – on the model of the “Marshall Plan”); completion of market reforms, in particular – democratization of the law enforcement system and the fight against corruption; determination of geographical and sectoral priorities for the development of foreign trade; consideration of the latest approaches to regulating foreign trade of the European Union, related to the next seven-year budget period of the EU; modeling the development of foreign trade of Ukraine using the concept and technologies-practices of anticipatory management as a regulatory regime of state recovery policy
Modern Project Management and Change Management Tools for the Successful Implementation of Sustainable Development Projects and Programs in the Industrial Complex of Ukraine
Метою статті є дослідження можливостей застосування сучасного інструментарію проєктного менеджменту та управління змінами для успішної реалізації проєктів і програм сталого розвитку промислового комплексу в умовах війни та повоєнного відновлення економіки України. Стаття присвячена дослідженню можливостей застосування сучасного інструментарію проєктного менеджменту та управління змінами для успішної реалізації проєктів і програм сталого розвитку промислового комплексу України в умовах війни та повоєнного відновлення економіки. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою глобальною увагою до принципів сталого розвитку та гострою необхідністю глибоких трансформацій української промисловості для її відновлення, залучення інвестицій та інтеграції у світові сталі економічні процеси.
В статті обґрунтовано, що ефективне управління проєктами сталого розвитку в промисловості вимагає не лише традиційного планування та контролю, але й гнучкого реагування на зміни та активного залучення зацікавлених сторін.
Особлива увага приділяється необхідності використання сучасного інструментарію проєктного менеджменту, включаючи гнучкі (Agile) та ітеративні підходи, які забезпечують адаптивність до мінливих умов. Ключовим аспектом дослідження є інтеграція управління змінами в процеси реалізації проєктів сталого розвитку. Підкреслено, що впровадження принципів сталого розвитку неминуче пов'язане зі значними змінами в технологіях, процесах та організаційній культурі, тому ефективне управління цими змінами є критично важливим. Розглянуто сучасні моделі управління змінами (Курта Левіна, McKinsey 7-S, Джона Коттера, ADKAR) та їх потенціал для застосування в контексті проєктів сталого розвитку в промисловому комплексі України.
Наголошено на важливості синергії між інструментарієм управління проєктами та управління змінами для забезпечення єдиної структури управління, своєчасного коригування ресурсів та поведінки персоналу, а також подолання опору змінам. Доведено, що ітеративний підхід до реалізації проєктів є особливо цінним для проєктів сталого розвитку, оскільки забезпечує гнучкість, врахування зворотного зв'язку та адаптацію до нових екологічних, соціальних та економічних викликів.
Доведено, що спільне застосування сучасного інструментарію проєктного менеджменту та управління змінами є важливим фактором успішної реалізації проєктів і програм сталого розвитку промислового комплексу України, сприяючи його відновленню, конкурентоздатності та внеску в екологічно відповідальне майбутнє країни.The aim of the article is to explore the possibilities of applying modern project management and change management tools for the successful implementation of sustainable development projects and programs in the industrial complex amidst the war and post-war recovery of Ukraine's economy. The article is dedicated to the study of opportunities for using contemporary project management and change management instruments for the effective realization of sustainable development projects and programs within the industrial sector of Ukraine under the conditions of war and the post-war economic restoration. The relevance of the research is driven by the increasing global attention to the principles of sustainable development and the urgent need for profound transformations in Ukrainian industry for its recovery, attracting investments, and integration into the global sustainable economic processes. The article substantiates that effective management of sustainable development projects in industry requires not only traditional planning and control but also flexible responses to changes and active engagement of stakeholders.
Particular emphasis is placed on the necessity of utilizing modern project management tools, including agile and iterative approaches that ensure adaptability to changing conditions. A key aspect of the research is the integration of change management into the implementation processes of sustainable development projects. It is highlighted that the adoption of sustainable development principles is inevitably linked to significant changes in technologies, processes, and organizational culture, making effective management of these changes critically important. Modern change management models (Kurt Lewin's, McKinsey 7-S, John Kotter's, ADKAR) and their potential for application in the context of sustainable development projects in Ukraine's industrial complex are examined.
The importance of synergy between project management and change management tools is emphasized to ensure a unified management structure, timely adjustment of resources and personnel behavior, as well as overcoming resistance to change.
It is proven that an iterative approach to project implementation is particularly valuable for sustainable development projects, as it provides flexibility, consideration of feedback, and adaptation to new environmental, social, and economic challenges. It is demonstrated that the joint application of modern project management and change management tools is a crucial factor for the successful implementation of sustainable development projects and programs in the industrial complex of Ukraine, contributing to its recovery, competitiveness, and contribution to the environmentally responsible future of the country
Strategic Business Communication: A Tool for Shaping Stable Social-Labor Relations and Developing Human Potential
Стаття присвячена обґрунтуванню теоретичних і практичних аспектів стратегічного ділового спілкування як інструменту для формування стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу. Проаналізовано еволюцію ділового спілкування. Визначено теоретичні підходи і концепції, що вплинули на зростання ролі ділового спілкування у розвитку підприємств та організацій. Систематизовано види ділового спілкування (внутрішнє, зовнішнє, стратегічне, адаптивне, креативне, мотиваційне, кризове, формальне, неформальне). Обґрунтовано їхній вплив на аспекти розвитку людського потенціалу та соціально-трудових відносин. Запропоновано авторській підхід до визначення сутності стратегічного ділового спілкування, обґрунтовано його особливості та переваги. Стратегічне ділове спілкування запропоновано визначати як цілеспрямований, системний процес обміну інформацією, ідеями та цінностями між суб’єктами ділових відносин, спрямований на досягнення довгострокових організаційних цілей, формування стійких соціально-трудових відносин та розвиток людського потенціалу, що базується на принципах відкритості, прозорості, емпатії та взаємодії. Визначено фактори, які впливають на ефективність стратегічного ділового спілкування. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ролі стратегічного ділового спілкування у формуванні стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу підприємства.The article is dedicated to substantiating the theoretical and practical aspects of strategic business communication as a tool for shaping stable social-labor relations and developing human potential. The evolution of business communication is analyzed. The theoretical approaches and concepts that influenced the growing role of business communication in the development of enterprises and organizations are identified. Various types of business communication are systematized (internal, external, strategic, adaptive, creative, motivational, crisis, formal, informal). Their impact on the development of human potential and social-labor relations is substantiated. An original approach to defining the essence of strategic business communication is proposed, highlighting its features and advantages. Strategic business communication is defined as a purposeful, systematic process of exchanging information, ideas, and values between business relationship participants, aimed at achieving long-term organizational goals, forming stable social-labor relations, and developing human potential, based on the principles of openness, transparency, empathy, and interaction. The factors influencing the effectiveness of strategic business communication are identified. Practical recommendations are provided for enhancing the role of strategic business communication in forming stable social-labor relations and developing human potential within an enterprise
Communication Process in the Structure of the Social Responsibility Mechanism of Agribusiness Entities: the Impact of Digital Channels of Social Communication and Modern Practices
Стаття присвячена дослідженню комунікаційного процесу в структурі механізму соціальної відповідальності аграрного бізнесу з фокусом на цифрових каналах та сучасних практиках.
Визначено, що комунікаційний процес є фундаментальною основою ефективного функціонування механізму соціальної відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу, який охоплює ключові складові, такі як визначення цільової аудиторії, формування чітких та змістовних повідомлень, вибір оптимальних каналів комунікації, забезпечення двостороннього зв'язку та постійний моніторинг ефективності.
Встановлено, що розуміння внутрішніх та зовнішніх аспектів соціальної відповідальності є критично важливим для формування змістовного комунікаційного процесу. Внутрішні аспекти потребують внутрішньої комунікації, спрямованої на залучення та інформування персоналу, а зовнішні – зовнішньої, яка б демонструвала відповідальність суб’єкта агробізнесу перед суспільством.
Доведено, що сучасні практики комунікації соціальної відповідальності в аграрному бізнесі активно використовують цифрові канали для досягнення забезпечення прозорості та залучення стейкхолдерів до діалогу. Приклади включають активне використання соціальних мереж, застосування новітніх технологій для візуалізації впливу та забезпечення простежуваності ланцюгів постачання та ін.
Підтверджено, що ефективне поєднання чітко визначених складових комунікаційного процесу з розумінням внутрішніх та зовнішніх аспектів соціальної відповідальності та впровадженням сучасних цифрових практик дозволяє суб’єктам аграрного бізнесу не лише інформувати про свої соціальні ініціативи, але й будувати міцні та довірливі відносини зі стейкхолдерами, підвищувати свою репутацію та сприяти сталому розвитку галузі в цілому. Недостатня увага до будь-якої з цих складових може призвести до неефективної комунікації та нівелювати позитивний вплив соціально відповідальної діяльності.The article is devoted to the study of the communication process in the structure of the social responsibility mechanism of agribusiness entities with a focus on digital channels and modern practices.
It is determined that the communication process is the fundamental basis for the effective functioning of agribusiness entities' social responsibility mechanism. This process includes key components such as defining the target audience, forming clear and meaningful messages, choosing optimal communication channels, ensuring two-way communication, and constant monitoring of effectiveness.
It is established that understanding the internal and external aspects of social responsibility is critically important for forming a meaningful communication process. Internal aspects require internal communication aimed at attracting and informing personnel and external ones - external, which would demonstrate the responsibility of the agribusiness entity to society.
It has been proven that modern practices of social responsibility communication in agribusiness actively use digital channels to achieve transparency and involve stakeholders in dialogue. Examples include the active use of social networks, new technologies to visualize the impact and ensure traceability of supply chains, etc.
It has been confirmed that the effective combination of clearly defined components of the communication process with an understanding of the internal and external aspects of social responsibility and the implementation of modern digital practices allows agribusiness entities not only to inform about their social initiatives but also to build strong and trusting relationships with stakeholders, improve their reputation and contribute to the sustainable development of the industry as a whole. Insufficient attention to these components can lead to ineffective communication and neutralize the positive impact of socially responsible activities
Clay vases of Ivan Bilyk
У статті акцентовано увагу на глиняних вазах, які виготовляв відомий опішнянський гончар Іван Білик. Окреслені основні способи декорування поверхні виробів, що застосовував майстер. Наголошено на питанні атрибуції виробів, що розглядаються, зокрема, на аналіз ритованих написів, видів декору. Визначено роль виставок народного мистецтва, на яких експонувалися вази.The article focuses on clay vases made by the famous Opishne potter Ivan Bilyk. The main methods of decorating the surface of the products used by the master are outlined. Emphasis is placed on the issue of attribution of the products under consideration, in particular, the analysis of ridged inscriptions, types of decor. The role of folk art exhibitions at which vases were exhibited is determined
«Bulgakov Case» The can(n)on and the context
Постать письменника Міхаїла Булгакова в українському суспільстві є контроверсійною. Діапазон ставлення спільноти до автора містить на одному краї максимальне захоплення його літературною творчістю та роллю в історії літератури Росії, Радянського Союзу та України в їхній нероздільній сукупності. На іншому краї — потужна критика його визначної ролі саме для української літератури і культури, адже автор ніколи не позиціонував себе саме як український письменник (навіть як «письменник з України»), і, відповідно, проблематичність його зв’язку з українським контекстом та присутністю в українському літературному каноні.
Дискусії довкола питання збереження та пропагування його літературної спадщини особливо гостро розгорнулися після анексії Криму 2014 року, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році відновилися з високим ступенем прояву в публічному та фаховому дискурсі. Гостроту питанню надає деколонізацій ний процес, який розгортається в країні. Відповідно, Булгаков, як письменник, який тримався цінностей імперії і виразно їх репрезентував у власній творчості, став предметом палких дискусій довкола питання щодо форм його подальшої присутності в сучасній українській культурі.
«Кейс Булгакова» чудово надається для препарування і аналізу процесу змін символічного ландшафт і публічних просторів українських міст зараз. Іншими словами, ми проаналізуємо що (не) впливає на практики і «концептуалізації» надання чи позбавлення або ж знов надання статусу історичного спадку (пор. heritagization — de-heritagization — re-heritagization1 [Harrison, R. (2013). Heritage: Critical Approaches. Routledge.] (Harrison, 2013)) у перспективі деколонізаційних процесів в теперішній Україні, та як ми розуміємо і пояснюємо собі ці процеси.
В рамках цієї статті ми плануємо розглянути як імперська уявність формувала «Київський міф» і образ Києва, до створення якого долучився Булгаков і який він так заповзято ретранслював у своїх текстах? Також розглянемо, з чого постав образ Києва у його текстах та спробуємо з’ясувати, звідки взявся «міф Булгакова» та яку роль він відіграє у формуванні історичного/культурного спадку сьогодні, коли процеси деколонізації набирають обертів. І нарешті проаналізуємо можливі способи роботи з дуже відмінними групами об’єктів — пам’ятниками/монументами та будинками/пам’ятками і процесами надання/позбавлення їх статусу історичного/культурного спадку — тобто конструювання масиву історичної/культурної пам’яті в сучасній Україні.The figure of Mikhail Bulgakov remains highly controversial in contemporary Ukraine. The spectrum of attitudes towards this author spans from extreme admiration for his literary contributions and his role in the literary history of Russia, the Soviet Union, and Ukraine collectively, to strong criticism regarding his significance specifically for Ukrainian literature and culture. Bulgakov never positioned himself as a Ukrainian writer (not even as a «writer from Ukraine»), thus his connection to the Ukrainian context and his place in the Ukrainian literary canon are highly problematic.
Discussions about the appropriateness of preserving and promoting his literary legacy gained momentum after the annexation of Crimea in 2014 and resurfaced with renewed intensity following Russia’s full-scale invasion of Ukraine in 2022. This has sparked heated debates in both public and professional discourse. The issue is further intensified by the decolonization process currently unfolding in the country. Consequently, Bulgakov, as a writer who embraced and clearly represented imperial values in his work, has become the focal point of passionate discussions regarding his continued presence in contemporary Ukrainian culture.
«The Bulgakov case» appears to be perfectly tailored for analyzing the changes in Ukrainian cities' symbolic landscape and public spaces today. This paper explores how decolonization affects current practices and «conceptualizations» of heritagization, de-heritagization, and re-heritagization (Harrison, 2013), and how these processes are approached on both institutional and popular levels. Starting with an analysis of how imperial imagery emerged and shaped the «Kyiv myth» and the overall image of Kyiv, to which Bulgakov contributed and which he zealously retransmitted, the paper will examine the role the «Bulgakov myth» still plays in heritagization as decolonization processes gain momentum. Finally, we will analyze possible ways of working with different groups of objects — monuments, and buildings — as part of the heritagization process, i.e., constructing a body of historical and cultural memory in contemporary Ukraine
The Kyivan Rus heritage at the political and scientific crossroads of centuries-long controversy
Історія продукує розмаїті смисли, думки, потрактування, інтерпретації, візії, концепції й теорії. У певному розумінні вона поєднує багатоманітний колективний досвід людства. З огляду на це доречно розглядати історію на межі політики й культури, пам’яті й цінностей, соціуму й потреб національного розвитку. Тому автор звертається до ключової епохи в історії України, до питання про Давньоруську / Києво-Руську / Старокиївську / Староруську спадщину, яке набуло особливого звучання в ХIХ ст. та пізніші часи, аж до наших днів. Потрактування в такому ключі української минувшини з проєкцією її на сьогодення може допомогти подолати сучасні виклики, які постали нині перед нашою державою.History produces various meanings, thoughts, interpretations, visions, concepts and theories. In a certain sense, it combines the diverse collective experience of humanity. In view of this, it is appropriate to consider history on the border of politics and culture, memory and values, society and the needs of national development. Therefore, the author turns to a key era in the history of Ukraine, to the question of the Ancient Rus / Kievan Rus / Old Kievan / Old Russian heritage, which acquired a special resonance in the 19th century and later times, up to the present day. Interpreting the Ukrainian past and present through this lens with its projection onto the present can help overcome the modern challenges that our state is currently facing
Виявлення дефектів у періодичних структурах
The paper presents generally applicable algorithmic solution for a system that can analyze images and reveals defects automatically on par or better than a human operator. The general principle is based on approach that some general properties about the analyzed part (periodicity) is known beforehand. The method of defects reveal by pattern-recognizing not defects themselves but periodic background is proposed.У статті представлено алгоритмічне рішення для системи, яка аналізує зображення та виявляє дефекти нарівні з людиною-оператором або краще за неї. Основний принцип базується на підході, що деякі спільні властивості аналізованого об’єкта відомі заздалегідь. Запропонований метод дає змогу знаходити дефекти завдяки розпізнаванню зображень не самих дефектів, а періодичного фону
Концептуалізація та оцінка парадигми «smart city» в контексті сталого розвитку
У статті досліджено становлення концепції «Smart City» від її зародження в урбаністичних та технократичних теоріях XX ст. до сучасного трактування в контексті сталого розвитку. Проаналізовано ключові етапи еволюції поняття – від ідеї «раціонального міста» до моделі «цифрової рівноваги». Визначено три основні хвилі розвитку концепції «Smart City»: технократична (1990-2000), соціально-інклюзивна (2010-2020), інтеграційна або «Smart City 4.0» (з 2020). Обґрунтовано актуальність та необхідність розширеного дослідження концепцій з метою ефективного впровадження в умовах урбанізації. Розглянуто актуальні проблеми урбанізації з урахуванням основних сфер діяльності населення, якості життя та сталого розвитку, що включає такі галузях, як освіта, охорона здоров'я, транспорт, державне управління. Виявлено, що сучасна парадигма «Smart City» базується на поєднанні цифрової та просторової справедливості. Запропоновано історико-теоретичну типологію підходів до «Smart City», що може бути основою для подальших досліджень сталих урбаністичних моделей. Охарактеризовано різні підходи до планування та впровадження «Smart City» з огляду не лише на сучасні технологій а й з урахуванням належного управління, економічного розвитку, освітніх можливостей та соціальної рівності. Продемонстровано основні переваги застосування «Smart City» при рішенні проблем, що виникають внаслідок урбанізації. Обґрунтовано ключові принципи та напрямки розвитку «Smart City» з урахуванням урбанізації та конвергенції в контексті сталого розвитку.У статті досліджено становлення концепції «Smart City» від її зародження в урбаністичних та технократичних теоріях XX ст. до сучасного трактування в контексті сталого розвитку. Проаналізовано ключові етапи еволюції поняття – від ідеї «раціонального міста» до моделі «цифрової рівноваги». Визначено три основні хвилі розвитку концепції «Smart City»: технократична (1990-2000), соціально-інклюзивна (2010-2020), інтеграційна або «Smart City 4.0» (з 2020). Обґрунтовано актуальність та необхідність розширеного дослідження концепцій з метою ефективного впровадження в умовах урбанізації. Розглянуто актуальні проблеми урбанізації з урахуванням основних сфер діяльності населення, якості життя та сталого розвитку, що включає такі галузях, як освіта, охорона здоров'я, транспорт, державне управління. Виявлено, що сучасна парадигма «Smart City» базується на поєднанні цифрової та просторової справедливості. Запропоновано історико-теоретичну типологію підходів до «Smart City», що може бути основою для подальших досліджень сталих урбаністичних моделей. Охарактеризовано різні підходи до планування та впровадження «Smart City» з огляду не лише на сучасні технологій а й з урахуванням належного управління, економічного розвитку, освітніх можливостей та соціальної рівності. Продемонстровано основні переваги застосування «Smart City» при рішенні проблем, що виникають внаслідок урбанізації. Обґрунтовано ключові принципи та напрямки розвитку «Smart City» з урахуванням урбанізації та конвергенції в контексті сталого розвитку