3 research outputs found
Gambaran Pelaksanaan Kewaspadaan Universal di Puskesmas Tanawangko
No full textUniversal precautions is an efforts undertaken in the framework of preventive protection, and minimize cross-infection among health care workers and patients as a result of direct contact with the patient, or the patient's body fluids, and infected with contagious diseases. The purpose of research is to describe the implementation of the universal precautions in the Tanawangko Health Center. This research is a descriptive study. The results showed all respondents always wash their hands before and after performing medical procedures, all respondents always wash their hands with soap and flowing water, 45.45% of respondents did not use a mask when treat patients, all respondents always use gloves when contact with blood or body fluids, 13.64% of respondents did not use gloves when cleaning medical equipment, all respondents always take steps decontamination and sterilization, all respondents always wash medical equipment after use with soap or detergent, 9.09% of respondents did not close the syringe needle with one hand method, 22.73% of respondents did not dispose needle and other sharps in special containers, 77.27% of the respondents did not dispose of medical waste and non-medical in the trash bin. Keywords: Universal Precaution
Инновационная восприимчивость экономики Республики Беларусь
Get PDFInnovative Receptivity of Belorussian Economy / Данильченко Т.В., (Белорусский Государственный Экономический Университет, Минск). Danil''Chenko T.V., (Belorusskij Gosudarstvennyj Jekonomicheskij Universitet, Minsk).Рассматривается сущность и роль инновационной восприимчивости в развитии экономики Республики Беларусь. Проанализированы некоторые понятия и подходы в научной литературе, раскрывающие экономическое содержание категории «инновационная восприимчивость». Дана авторская трактовка инновационной восприимчивости с позиций человеческого капитала и раскрыта внутренняя взаимосвязь и взаимообусловленность между данными понятиями. Предложена модель инновационной восприимчивости экономики, отражающая инфраструктурные аспекты инновационного типа развития на уровне индивида, фирмы и национальной экономики. Выделены и обоснованы стабилизирующие, структурные и активизирующие факторы, обеспечивающие успешное формирование национальной инновационной восприимчивости экономики на основе эффективного развития человеческого капитала. Автором предложены и обоснованны некоторые мероприятия институционального и экономического характера, которые будут содействовать повышению инновационной восприимчивости на отечественных предприятиях и обеспечат стабильность и поступательность экономического роста. = The meaning and role of innovation receptivity in the development of the Belarusian economy is considered in the article. Some concepts and approaches to the economic content of the innovation receptivity category are analyzed. The author gives an interpretation of "innovation receptivity" in terms of human capital and shows inter-nal interconnection and interdependence between these concepts. a model of innovation receptivity of the economy is proposed. The model reflects infrastructural aspects of an innovative type of development at the individual, firm and national economies levels. Stabilizing, structural and activating factors, which ensure the successful establish-ment of national innovation economy receptivity through effective human capital development, are identified and justified. The author proposes and justifies some institutional and economic activities which will promote domestic enterprises innovation receptivity and provide stability and sustained of economic growth
Pavlo Movchan as an art researcher: word, image, sign
Get PDFПредметом дослідження у статті є особливості теоретико-літературних і мистецтвознавчих публікацій визначного українського поета Павла Мовчана, а також його історико-літературних та історико-мистецьких праць. Основною проблемою статті стала потреба звести ці особливості в єдину концепцію і визначити її наукову основу. Для цього було зібрано з різноманітних джерел і опрацьовано значний масив (більше п’ятдесяти) статей, рецензій, есеїв поета-дослідника за період від середини 1970‑х років до другого десятиліття ХХІ століття. Творчість поета не має належного опрацювання з боку науковців, а його теоретико-літературний та історико-літературний доробок залишився поза їхньою увагою, крім хіба що побіжних спостережень О. Хоменка в одному з досліджень поезії П. Мовчана. Метою статті є висвітлення системного характеру літературознавчих поглядів Павла Мовчана й застосування їх до аналізу творчості класиків і сучасних українських та зарубіжних митців. Для цього використовувалися психологічний метод у визначенні словесно-образної сутності Мовчанової теоретичної концепції, історико-літературний — в аналізі його рецензій і «портретних» публікацій, міфопоетичний — у концептуалізації усного і писемного слова, художнього слова як єднальної ланки між поколіннями, автором і реципієнтами.
Підсумком дослідження стали такі результати. 1. Умовно літературознавчі та літературно-критичні дослідження Павла Мовчана можна розділити на кілька блоків: теорії слова, образу, образотворчості; специфіки лірики, художнього перекладу; розвитку української поезії другої половини ХХ–ХХІ століть; аналізу творів української класики («Слова о полку Ігоревім…», творчості Т. Шевченка, М. Гоголя, поетів-романтиків та ін.), поетів-сучасників; оцінку доробку зарубіжних літераторів Заходу і Сходу; рецепцію живописного і кінематографічного доробку українських митців-сучасників. 2. Основою теоретико-літературної концепції П. Мовчана було вчення О. Потебні про зовнішню і внутрішню форму слова та його зміст, про постійну потребу відновлювати чи створювати конкретно-чуттєві значення слова-образу в художній творчості. Широкий спектр значень слова, накопичений протягом століть, є основою діалогу між автором і реципієнтами, єднальною ланкою між ними. Рівень майстерності митця пов’язаний з умінням віднайти і відродити цей широкий значеннєвий спектр. 3. Павло Мовчан уважає основним завданням художнього перекладу не просто адекватне механічне передавання змісту слів, а відтворення духу слів, твору, неповторності ідіостилю споріднених за творчими інтенціями авторів, для чого перекладач має ґрунтовно вивчити біографію і доробок автора оригіналу, літературний і суспільний контекст, історію написання твору, значення й відтінки кожного слова, чудово володіти рідною мовою і специфікою мови оригіналу, менталітет народу, до якого належить автор, та багато іншого, аж до флори і фауни, їх символіки тощо. 4. Такі самі принципи і вимоги П. Мовчан ставить перед собою як перед літературним критиком і літературознавцем у дослідженнях конкретних творів чи творчості певних авторів. Це дає йому можливість не лише всебічно і глибоко схарактеризувати творчий доробок різних авторів, а й визначити його домінантні риси, зробити власні оригінальні та аргументовані відкриття. 5. Мистецтвознавчі погляди П. Мовчана у сфері візуальних мистецтв органічно корелюють із його літературознавчою концепцією, свідчать про глибоке знання цієї сфери і тонке естетичне відчуття в оцінці творів живопису і кінематографу.
Практичне значення статті полягає в можливості її застосування при вивченні та викладанні теорії літератури і теорії мистецтва, основ потебнянської теорії, історії класичної й сучасної української та зарубіжної літератур, історії українського живопису й кінематографу ХХ–ХХІ століть, неповторності творчості самого Павла Мовчана.The subject of the research in the article is the peculiarities of theoretical-literary and art-scientific publications of the outstanding Ukrainian poet Pavlo Movchan, as well as his histori-cal-literary and historical-artistic works. The main problem of the article was the need to reduce these features into a single concept, to determine the scientific basis of this concept. To do this, a large array of (more than fifty) articles, reviews, and essays of the research poet for the period from the mid-1970s to the second decade of the XXIcentury was collected from various sources and processed. The poet’s work has not been properly studied by scholars, and his theoretical-literary and historical-literary works have gone out of their attention if we do not take into ac-count the cursory observations of O.Khomenko in one of the studies of poetry by P.Movchan. The aim of the article is to highlight the systemicnature of Pavlo Movchan’s literary views and apply them to the analysis of the works of classics and contemporary Ukrainian and foreign art-ists. To do this, we used the psychological method in determining the verbal and figurative es-sence of Movchan’s theoretical concept, historical and literary —in the analysis of his reviews and “portrait” publications, mythopoetic —in conceptualizing the oral and written word, the ar-tistic word as a link between generations, author and recipients.The results of the research are 1.Conditionally literary and literary-critical research of Pavlo Movchan can be divided into several blocks: the theory of words, images, art; specifics of lyrics, literary translation; development of Ukrainian poetry in the second half of theXX–XXIcenturies; analysis of works of Ukrainian classics (“A Word about Igor’s Regiment”, works by T.Shev-chenko, M.Gogol, romantic poets, etc.), contemporary poets; evaluation of the works of foreign writers of the West and the East; reception of paintings and cinematographic works of Ukrainian contemporary artists. 2.The basis of the theoretical and literary concept of P.Movchan was the theory of O.Potebnja about the external and internal form of the word and its content, the con-stant need to restore or create specific sensory meaning of the word-image in art. The wide range of meanings of the word, accumulated over the centuries, is the basis of dialogue between the author and the recipients, the link between them. The artist’s skill level is interrelated with the ability to find and revive this wide range of meaning. 3.Pavlo Movchan considers the main task of literary translation to not just be an adequate mechanical transmission of words, buta reproduction of the spirit of words, works, and uniqueness of idiosyncrasies related to the creative intentions of authors, for which the translator must thoroughly study the biography and works of the original, literary and social context, the history of writing the work, the meaning and nuances of each word, excellent command of the native language and the specifics of the original language, the mentality of the people to which the author belongs and much more, up to flora and fauna, their symbols and more. 4.Pavlo Movchan sets the same principles and re-quirements as a literary critic in the study of specific works or works of certain authors. This gives him the opportunity not only to comprehensively and deeply characterize the creative work of various authors but also to dominant features, to make their own original and reasoned discoveries. 5.Pavlo Movchan’s art views in the field of visual arts are organically correlated with his literary concept, testify to a deep knowledge of this field and a subtle aesthetic sense in the evaluation of works of painting and cinema.The practical significance of the article lies in the possibility of its application in the study and teaching of literary theory and art theory, the basics of Potebnja theory, history of classical and modern Ukrainian and foreign literature, history of Ukrainian painting, and cinema of XX–XXIcenturies, the uniqueness of Pavlo Movchan
