279 research outputs found
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ
No full textThe article envisages the results of the research in the field of vocational education and training obtained in the Institute of Vocational Education NAPS of Ukraine during 2013-2015 years. The conceptual basis of training content for skilled professionals focused on the requirements of the labor market are characterized. The methodological approaches to the development of professional and educational standards for competency-based are represented. It is emphasized on importance of integrating the techniques for working professionals into one - technologically sophisticated "enlarged" profession through research relationships between certain types of work in the field of professional activity.
The necessity of formation future qualified workers’ energy efficient competence in the process of teaching the course "Energy-efficiency basis" is grounded. It is concluded that the open professional training of a company personnel expands their opportunities for professional development both in the enterprise and beyond; optimizes training costs and timing, increases their competitiveness.
The author determined the activities of vocational schools for students’ vocational guidance, selection and implementation of their professional career. The theoretical value of educational technology concept and formation of youth’s perception of their professional success, their respective personal and professionally important qualities development.
It is emphasized on the practical importance of personal and developmental technologies, methods of teacher training schools for professional use in the educational process developed by the Institute.У статті висвітлено результати наукових досліджень у сфері професійної освіти і навчання, отримані в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України впродовж 2013– 2015 рр. Охарактеризовано концептуальні засади проектування змісту професійної підготовки кваліфікованих фахівців, орієнтовані на вимоги ринку праці. Розкрито методичні підходи до створення професійних і освітніх стандартів на компетентнісний основі. Наголошено на значущості методики інтегрування робітничих професій в одну – технологічно складну «укрупнену» професію на основі дослідження взаємозв’язків між видами робіт у певному полі професійної діяльності.
Обґрунтовано необхідність формування у майбутніх кваліфікованих фахівців енергоефективної компетентності шляхом впровадження в процес професійного навчання курсу «Основи енергоефективності». Зроблено висновок про те, що відкрите професійне навчання персоналу підприємств розширює можливості їхнього професійного розвитку як у своєму підприємстві, так і поза ним; оптимізує витрати і строки навчання, підвищує рівень їхньої конкурентоспроможності.
Схарактеризовно напрями діяльності професійних навчальних закладів з питань професійної орієнтації учнівської молоді на робітничі професії, вибору та реалізації професійної кар’єри. Розкрито теоретичне значення концепції і педагогічної технології формування в учнівської молоді уявлень про професійний успіх, розвиток у них відповідних особистісних і професійно важливих якостей.
Наголошено на практичній значущості розроблених в Інституті особистіснорозвивальних технологій, методики підготовки викладачів професійних навчальних закладів до їх використання в навчально-виховному процесі. Проаналізовано методичні підходи до розробки електронних підручників, відкритого інформаційно-освітнього середовища як інтегрованого, динамічного, відкритого Web-простору, функціонально спрямованого на формування електронної взаємодії між суб’єктами професійної освіти, забезпечення педагогічних, організаційних зв’язків й умов для здійснення централізованої електронної методичної підтримки навчально-виховного процесу в професійних навчальних закладах
Creating common epistemic spaces through multimodal stance-taking practices
No full textThe chapter, written by Valentyna Ushchyna, stands out in this volume, as it deals rather with real-life online communication than with artistic discourse. The author shows the linguistic ways epistemic stancetaking becomes an integral part of the shared epistemic spaces creation, where the dynamics and ecology of meaning-making presupposes interaction and collaboration. To be more specific, the focus of this study is on the epistemic stancetaking in COVID-19 discourse. Because knowledge concerning COVID-19 is insufficient, epistemic possibilities build upon uncertainty and unpredictability. The study uses objective hermeneutic approach as the methodological framework that allows disclosing of the concealed structures of discourse and enables explanation of the complex processes of social semiosis in post-modern computerized society. Within objective hermeneutic paradigm, analysis of stancetaking presupposes taking into account personal attitudes of individual speakers (stance-takers) along with the domineering social structures framing their discursive actions and interactions
Про сповідь, написану серцем
No full textThe author analyzes the poetic and prose works of Natalia Zamulko-Dubushe (1948–2020). The Ukrainian emigrant writer, who has lived and worked in France since 1989, is the author of the Ukrainian-language poetry collection Storks of the Native Land (2004), prose books Alien Nation (2012), Rain Border (2018), and others. The aim of the article is to analyze the confessional beginning of Natalia Zamulko-Dubushe’s works. In order to comprehend the weight of the author’s personal experience in the poetic and prose narration, Valentyna Sobol compares the defining motives of the poetic and prose works of the writer. As a result of a comparative reading, the researcher draws a conclusion about the dominance of the autobiographical discourse of the entire creative work of the writer. It is shown how the motives of her poems resonate differently in prose each time. In fact, memory is the driving force in all emigration works. Returning mentally to her Ukrainian roots, the writer at the same time exposed herself as a person of the world.The author analyzes the poetic and prose works of Natalia Zamulko-Dubushe (1948–2020). The Ukrainian emigrant writer, who has lived and worked in France since 1989, is the author of the Ukrainian-language poetry collection Storks of the Native Land (2004), prose books Alien Nation (2012), Rain Border (2018), and others. The aim of the article is to analyze the confessional beginning of Natalia Zamulko-Dubushe’s works. In order to comprehend the weight of the author’s personal experience in the poetic and prose narration, Valentyna Sobol compares the defining motives of the poetic and prose works of the writer. As a result of a comparative reading, the researcher draws a conclusion about the dominance of the autobiographical discourse of the entire creative work of the writer. It is shown how the motives of her poems resonate differently in prose each time. In fact, memory is the driving force in all emigration works. Returning mentally to her Ukrainian roots, the writer at the same time exposed herself as a person of the world
ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА І НАВЧАННЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ
No full textThe article substantiates the necessity to conduct systematic changes in the educational sphere in Ukraine taking into account the progressive experience of foreign VET systems development, in particular the European Union (EU) countries. The peculiarities of young students‘ training concerning the choice of their future vocational direction by way of profile training, visits to vocational guidance centers (the Netherlands), and the provision of career guidance services at employment agencies (Germany) are revealed. The methodological foundations of vocational training for school and gymnasiums leavers in the dual system are described. Within that system the training is provided simultaneously both in industry and in professional schools in Germany. The criteria of enterprises‘ engagement in professional training are envisaged. The content of professional education is substantiated, modern approaches to curricula and programs design in vocational schools and at enterprises are substantiated. The attention is focused on content practical orientation of VET in the dual system. It widens VET graduates‘ employment opportunities in the EU countries, even those that have recently joined the EU. The analysis of VET and adults‘ education sectors legislation in the Netherlands has been carried out, thus the "school-based", "work-based" training models. The Denmark‘s VET system‘s flexibility, specific features of training programs design and development under the dual principle are revealed. The conclusion is made that it is necessary to introduce a dual form for future specialists training in Ukraine on the basis of ensuring interaction with social partners, using the EU countries‘ progressive experience in VET field.У статті обґрунтовано необхідність здійснення в Україні системних змін в освітній сфері з урахуванням прогресивного досвіду розвитку зарубіжних систем професійної освіти і навчання, зокрема країн Європейського Союзу (ЄС). Розкрито особливості підготовки учнівської молоді до вибору майбутнього професійного напряму шляхом профільного навчання, відвідування центрів професійної орієнтації (Нідерланди), отримання профорієнтаційних послуг від бірж праці (Німеччина). Схарактеризовано методичні основи професійного навчання випускників шкіл і гімназій в дуальній системі, що передбачає одночасне навчання і на виробництві, і в професійних школах Німеччини. Розглянуто критерії, згідно з якими підприємства можуть займатися професійним навчанням. Обґрунтовано зміст професійної освіти, сучасні підходи до формування навчальних планів і програм у професійних школах і на виробництві. Наголошено на практичній спрямованості змісту професійного навчання в дуальній системі. Це сприяє розширенню можливостей для працевлаштування випускників закладів професійної освіти у країнах ЄС, навіть в тих, що нещодавно приєдналися до ЄС. Визначено роль викладачів і майстрів виробничого навчання в організації професійної підготовки кваліфікованих робітників і спеціалістів у професійних школах і на виробництві. Проаналізовано законодавство Нідерландів у сфері професійної освіти та освіти дорослих, обґрунтовано моделі навчання «school – based» та «work – based», що використовуються в регіональних центрах професійної освіти. Розкрито гнучкість системи професійної освіти Данії, особливості формування освітніх програм за дуальним принципом. Обґрунтовано форми оцінювання результатів навчання студентів у закладах професійної освіти Данії, а також особливості проведення іспитів торговопромисловими та ремісничими палатами Німеччини. Наголошено на необхідності запровадження в Україні дуальної форми навчання майбутніх фахівців на основі налагодження взаємодії із соціальними партнерами, використання перевіреного в країнах ЄС прогресивного досвіду в сфері професійної освіти
ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІСЛЯСЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В ІРЛАНДІЇ: ВІД ЗАКОНОДАВЧИХ РЕФОРМ ДО СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ
No full textRelevance of the article lies in the need for a systematic analysis of the evolution of the multi-level structure of Further Education and Training (hereinafter – FET) in Ireland and the leading trends in its quality assurance. This system is complex, as it combines centralized strategic planning and funding with independent external quality control and standard compliance, and decentralized provision of educational services. Such an architecture, formed as a result of large-scale reforms in 2012-2013, is of significant interest to researchers and educational policy developers in Ukraine.
The purpose of the article is to identify and characterize the leading trends in FET quality assurance in Ireland, and to ascertain the possibilities of considering them in improving the quality assurance system of vocational education in Ukraine.
Methods: study of legislative, regulatory, and legal documents, empirical data – to determine the leading trends in FET quality assurance in Ireland; analysis and synthesis, generalization of views on the problem under study – to ascertain the possibilities of considering these trends in improving the quality assurance system of vocational education in Ukraine.
Results: the leading trends in FET quality assurance in Ireland have been identified and characterized (institutionalization of partnership between FET institutions and stakeholders, strengthening the role of Quality and Qualifications Ireland in external FET quality assessment, orientation towards learning outcomes and professional competencies, digitalization of FET quality management processes); a number of recommendations for improving the Ukrainian vocational education quality assurance system have been formulated.
Conclusions. Legislative reforms in the FET system initiated a strategic restructuring of its architecture and quality improvement. The establishment of institutions for centralized coordination of FET quality assurance and the implementation of the National Framework of Qualifications made it possible to form a unified system for recognizing qualifications, monitoring, and accrediting educational programs and FET institutions. Thanks to this, Ireland remains competitive in the global educational and professional environment, and graduates of FET institutions gain opportunities for career growth and international mobility. Ireland\u27s experience is relevant for implementation in Ukraine: an integrated quality management model for vocational education; a results-oriented approach to vocational training of specialists; institutionalization of partnerships between vocational education institutions and stakeholders; digital tools for monitoring and evaluating the quality of vocational education, etc.Актуальність статті полягає в необхідності системного аналізу еволюції багаторівневої структури післясередньої освіти і професійної підготовки (далі – ПОП) в Ірландії та провідних тенденцій забезпечення її якості. Ця система є складною, оскільки поєднує централізоване стратегічне планування та фінансування із незалежним зовнішнім контролем якості освіти й дотримання стандартів та децентралізованим наданням освітніх послуг. Така архітектура, що сформувалася внаслідок масштабних реформ 2012-2013 рр., представляє значний інтерес для дослідників і розробників освітньої політики в Україні.
Метою статті є визначення та характеристика провідних тенденцій забезпечення якості ПОП в Ірландії, з’ясування можливостей їх урахування у вдосконаленні системи забезпечення якості професійної освіти в Україні.
Методи: вивчення законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних – для визначення провідних тенденцій забезпечення якості ПОП в Ірландії; аналіз і синтез, узагальнення поглядів щодо досліджуваної проблеми – для з’ясування можливостей урахування означених тенденцій у вдосконаленні системи забезпечення якості професійної освіти в Україні.
Результати: визначено та схарактеризовано провідні тенденції забезпечення якості ПОП в Ірландії (інституціоналізація партнерства закладів ПОП зі стейкхолдерами, посилення ролі Національного агентства якості та кваліфікацій у зовнішньому оцінюванні якості ПОП, фокусування на результатах навчання та професійних компетентностях, цифровізація процесів управління якістю ПОП); сформульовано низку рекомендацій для вдосконалення української системи забезпечення якості професійної освіти.
Висновки: Законодавчі реформи у системі ПОП започаткували стратегічну перебудову її архітектури та вдосконалення якості. Створення інституцій для централізованої координації забезпечення якості ПОП й упровадження Національної рамки кваліфікацій дало змогу сформувати єдину систему визнання кваліфікацій, моніторингу та акредитації освітніх програм і закладів ПОП. Завдяки цьому Ірландія залишається конкурентоспроможною в глобальному освітньому та професійному середовищі, а випускники закладів ПОП отримують можливості для кар’єрного зростання та міжнародної мобільності. Досвід Ірландії є актуальним для запровадження в Україні: інтегрованої системи управління якістю професійної освіти, результатоорієнтованого підходу до професійної підготовки фахівців; інституціоналізованої моделі партнерства закладів професійної освіти зі стейкхолдерами; цифрових інструментів моніторингу та оцінювання якості професійної освіти тощо
Methods of diagnosing the motivational and value component of the culture of safety of professional activity of future occupational safety and health engineers
No full textThe article presents the results of the study, which reveal the methods of diagnostics of the motivational and value component of the culture of professional activity among future engineers in occupational safety, and aims to study the impact of the pedagogical system of the culture of safety of professional activity in future safety engineers, at work on the formation of the motivational and value component. The students who specialized in "Civil safety" in the field of knowledge, specialization "Labor protection" (226 students in the control group and 221 students in the experimental group) in different regions of Ukraine participated in the research. The results of the study confirm significant positive changes in the levels of formation of the motivational and evaluative component of the safety culture of professional activity in future occupational safety engineers. According to the results of the pedagogical experiment, the effectiveness of the proposed author's measures during the implementation of the pedagogical system of formation of the safety culture of professional activity in future occupational safety engineers is proved.El artículo presenta los resultados del estudio, que revelan los métodos de diagnóstico del componente motivacional y valorativo de la cultura de la actividad profesional entre los futuros ingenieros en seguridad del trabajo, y tiene como objetivo estudiar el impacto del sistema pedagógico de la cultura de la seguridad de la actividad profesional en futuros ingenieros de seguridad, en el trabajo sobre la formación del componente motivacional y valorativo. Participaron en la investigación los estudiantes que se especializaron en "Seguridad civil" en el campo de conocimiento, de la especialización "Protección laboral" (226 estudiantes en el grupo de control y 221 estudiantes en el grupo experimental) en diferentes regiones de Ucrania. Los resultados del estudio confirman cambios positivos significativos en los niveles de formación del componente motivacional y valorativo de la cultura de segurid ad de la actividad profesional en los futuros ingenieros de seguridad laboral. De acuerdo con los resultados del experimento pedagógico, se comprueba la efectividad de las medidas de autor propuestas durante la implementación del sistema pedagógico de form ación de la seguridad de la cultura de la actividad profesional en los futuros ingenieros de seguridad en el trabajo
ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ В ПОВОЄННИЙ ЧАС
No full textThe relevance of the article is due to the necessity of substantiating the principles of developing public-private partnerships in the field of vocational and technical education in Ukraine, particularly to achieve goals that represent the public interest, invest in the construction and restoration of educational infrastructure, especially in the post-war period.
Objective: to identify and characterize the principles of developing public-private partnerships in the field of vocational and technical education, and to determine their potential in establishing cooperation between educational institutions and public and private entities.
Methods: studying scientific sources, legislative and regulatory documents, empirical data - to determine the state of development of public-private partnerships in the field of vocational and technical education; theoretical analysis and synthesis, generalization of views on the researched problem - to identify the principles of developing public-private partnerships in the field of vocational and technical education, and formulate conclusions.
Results: based on the analysis of modern legislative and regulatory documents, scientific sources, and empirical data, the principles of developing public-private partnerships in the field of vocational and technical education have been identified and characterized, and their potential in establishing cooperation between educational institutions, government bodies, local administration, social institutions, and the private sector have been clarified.
Conclusions: the main principles of developing public-private partnerships in the field of vocational and technical education have been identified, including integrativeness, linking theory with practice and productive activity, decentralization of management, equality of partners, coordination of partnership interests, social responsibility, benchmarking, joint financing, and risk sharing among partners. The definition of "public-private partnership in the field of vocational and technical education" has been improved as a system of long-term mutually beneficial contractual economic and organizational relations between state and non-state actors aimed at attracting additional investments in the development of vocational and technical education, increasing the level of joint responsibility for making decisions that represent the public interest, and achieving pedagogical, social, and economic effects.Актуальність статті зумовлюється необхідністю обґрунтування принципів розвитку в Україні державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти особливо для досягнення цілей, що становлять суспільний інтерес, здійснення інвестицій в будівництво і відновлення освітньої інфраструктури, особливо в повоєнний час.
Мета: визначити та схарактеризувати принципи розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти; з’ясувати можливості їх урахування в налагодженні співробітництва закладів освіти з державними та недержавними суб’єктами.
Методи: вивчення наукових джерел, законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних – для з’ясування стану розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти; теоретичний аналіз і синтез, узагальнення поглядів щодо досліджуваної проблеми – для визначення принципів розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, формулювання висновків.
Результати: на основі аналізу сучасних законодавчих, нормативно-правових документів, наукових джерел, емпіричних даних визначено та схарактеризовано принципи розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти; з’ясовано можливості їх урахування в налагодженні співробітництва між закладами освіти, органи державної влади, місцевою адміністрацією, соціальними інститутами та приватним сектором.
Висновки: виокремлено основні принципи розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти: інтегративності, зв’язку теорії з практикою і продуктивною діяльністю, децентралізаціє управління, рівноправності партнерів, узгодження інтересів сторін партнерства, соціальної відповідальності, бенчмаркінгу, спільного фінансування, розподілу ризиків між партнерами; удосконалено зміст поняття «державно-приватне партнерство у сфері професійної (професійно-технічної) освіти» як система довгострокових взаємовигідних договірних економічних та організаційних відносин державних і недержавних суб’єктів з метою залучення додаткових інвестицій у розвиток професійної (професійно-технічної) освіти, підвищення рівня спільної відповідальності за прийняття рішень, що становлять суспільний інтерес, досягнення педагогічного, соціального, педагогічного та економічного ефектів
ІННОВАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
No full textThe relevance of this article is dictated by the need to develop the innovative competencies of vocational education instructors, considering the dynamic changes in the labor market as well as processes of globalization and digitalization, which actively influence the transformation of the educational system. Modern employers require from professionals not only the presence of professional knowledge but also the ability to adapt to new production conditions, to think critically, and to solve complex tasks. Consequently, vocational education must modernize in response to contemporary challenges, and instructors must be prepared for innovative professional activity to integrate cutting-edge technologies into the educational process.
The aim of this article is to identify and substantiate the key components of the innovative competency of vocational education instructors and contemporary approaches to its development in the context of labor market requirements and technological changes in economic sectors.
Research methods: analysis of scientific sources, legislative and regulatory documents, empirical data to determine the extent of research problem development; surveys for gathering quantitative data on the state of development of the instructors\u27 innovative competencies; semi-structured interviews to identify barriers hindering the integration of new technologies into the educational process; observation for the objective evaluation of instructors\u27 use of innovative approaches in their work; and synthesis and systematization to formulate conclusions, recommendations, and perspectives for further research.
Results: The main components of the innovative competency of vocational education instructors have been identified; traditional and modern approaches to the development of innovative competencies have been substantiated; organizational, psychological, and technological barriers that limit the development of innovative competencies have been identified; modern forms of professional development for vocational education instructors that foster innovative competency have been substantiated; the role of digital technologies in stimulating innovative competency has been revealed; recommendations for enhancing the level of innovative competency of vocational education instructors have been formulated.
Conclusions: The study has determined that the innovative competency of vocational education instructors is a key factor in modernizing the educational process and ensuring its alignment with the contemporary labor market demands. The key components of the instructors\u27 innovative competency include professional knowledge and skills, creative thinking, research skills, skills in pedagogical innovation, communication skills, teamwork and collaboration skills, and adaptability and flexibility. The development of instructors\u27 innovative competency is based on traditional (classical, informational-reproductive) and modern (competency-based, problem-oriented learning, constructivist, project-based, acmeological, interactive, inclusive, digital) approaches. Modern forms of professional development for vocational education instructors that develop innovative competency include short-term courses and trainings; online courses and webinars; coaching and mentorship; participation in international projects; self-development and self-education; internships, etc.
Survey results confirmed the importance of developing digital skills and the ability of instructors to integrate new technologies into the educational process. However, the main obstacles to effective innovation implementation were found to be certain objective and subjective barriers, including insufficient technical support and limited resources, fear of change, and low motivation for professional development. This highlights the need for a comprehensive approach to developing instructors\u27 innovative competency, which includes targeted professional development programs, their support, and stimulation of innovative activity.Актуальність статті зумовлюється необхідністю розвитку інноваційної компетентності викладачів закладів професійної освіти з урахуванням динамічних змін на ринку праці, а також процесів глобалізації та цифровізації, що активно впливають на трансформацію освітньої системи. Сучасні роботодавці потребують від фахівців не лише наявності професійних знань, але й здатності адаптуватися до нових виробничих умов, критично мислити та вирішувати комплексні завдання. У зв’язку з цим професійна освіта має модернізуватися відповідно до сучасних викликів, а викладачі – бути готовими до інноваційної професійної діяльності для інтеграції новітніх технологій у освітній процес.
Метою статті є визначення та обґрунтування основних складників інноваційної компетентності викладачів закладів професійної освіти й сучасних підходів до її розвитку в контексті вимог ринку праці та технологічних змін у галузях економіки.
Методи дослідження: вивчення наукових джерел, законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних – для з’ясування ступеня розробленості проблеми дослідження; анкетування – для збору кількісних даних про стан розвитку інноваційної компетентності викладачів закладів професійної освіти; напівструктуровані інтерв’ю – для виявлення бар’єрів, що перешкоджають інтеграції новітніх технологій у освітній процес; спостереження – для об\u27єктивного оцінювання використання викладачами інноваційних підходів у своїй роботі; узагальнення та систематизація – для формулювання висновків, рекомендацій і перспектив подальших досліджень.
Результати: визначено основні складники інноваційної компетентності викладачів закладів професійної освіти; обґрунтовано традиційні і сучасні підходи до розвитку інноваційної компетентності; виявлено організаційні, психологічні й технологічні бар’єри, що обмежують розвиток інноваційної компетентності; обґрунтовано сучасні форми підвищення кваліфікації викладачів закладів професійної освіти; розкрито роль цифрових технологій у стимулюванні інноваційної компетентності; сформульовано рекомендації для підвищення рівня інноваційної компетентності викладачів закладів професійної освіти.
Висновки: у ході дослідження з’ясовано, що інноваційна компетентність викладачів закладів професійної освіти є ключовим чинником модернізації освітнього процесу та забезпечення його відповідності сучасним вимогам ринку праці. До основних складників інноваційної компетентності викладачів закладів професійної освіти віднесено: професійні знання та вміння, креативне мислення, дослідницькі навички, навички педагогічної інноватики, комунікативні навички, навички співпраці та командної роботи, навички адаптивності та гнучкості тощо. Розвиток інноваційної компетентності викладачів базується на положеннях традиційних (класичний, інформаційно-репродуктивний) і сучасних (компетентнісний, проблемно-орієнованого навчання, конструктивістський, проєктний, акмеологічний, інтерактивний, інклюзивний, цифровий) підходів. До сучасних форм підвищення кваліфікації викладачів закладів професійної освіти, що розвивають інноваційну компетентність належать: короткострокові курси і тренінги; онлайн курси та вебінари; коучинг та наставництво; участь у міжнародних проєктах; саморозвиток та самоосвіта; стажування тощо.
Результати анкетування підтвердили важливість розвитку цифрових навичок і здатності викладачів закладів професійної освіти до інтеграції новітніх технологій у освітній процес. Однак, основними перешкодами на шляху до ефективного впровадження інновацій виявилися певні об’єктивні і суб’єктивні бар’єри, зокрема, недостатня технічна підтримка та обмеженість ресурсів, страх перед змінами та низька мотивація до професійного розвитку. Це свідчить про потребу комплексного підходу до розвитку інноваційної компетентності викладачів, що охоплює цільові програми підвищення кваліфікації, їх підтримку і стимулювання інноваційної діяльності
ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО У ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН: ПРОВІДНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
No full textThe relevance of this article is conditioned by the necessity to identify and analyze the leading development trends of public-private partnership in vocational education in European countries to consider them in establishing state-private partnership in Ukraine’s vocational education system.
The aim of the article is to identify and analyze the leading trends of public-private partnership development in the vocational education of European countries; to explore the possibilities of considering these trends in the domestic practice of establishing state-private partnership in the field of vocational education.
Methods: Examination of scientific sources, legislative and normative legal documents, empirical data regarding public-private partnership in vocational education – to identify its leading development trends in European countries; formulation of conclusions and recommendations.
Results: Based on the analysis of modern legislative, normative legal documents, scientific sources, and empirical data, the leading trends in the development of public-private partnerships in vocational education of European countries were identified and analyzed: expansion of partnership participants and development of its new forms; the partnership\u27s impact on improving the quality of vocational education; joint development of educational programs with partners according to labor market requirements; increased funding for vocational education through investments from the public and private sectors, as well as international organizations, etc.
Conclusions: The leading trends in the development of PPP in vocational education in European countries are focused on: enhancing the efficiency of interaction between educational institutions, public and private establishments, civic, professional, and international organizations; engaging small, medium, and large companies in the process of developing new qualifications, standards, educational programs, implementation of innovative vocational training technologies; ensuring equal access to vocational education, employment opportunities in the labor market; increasing financial support for educational institutions and enterprises that provide vocational training to students, etc. Proposals for Ukrainian vocational education institutions to establish state-private partnership (SPP) include: ensuring effective communication among partnership participants – for the exchange of experience and joint resource utilization; defining clear conditions, commitments, and risks among partners – to increase their accountability for the quality of SPP project implementation; improving mechanisms for control and evaluation of cooperation results – for timely adjustment of partnership development directions; increasing financial support for SPP projects – to ensure the stable functioning of vocational education institutions based on additional resources; expanding public participation in the implementation of SPP projects – to enhance the prestige of vocational education and its impact on post-war Ukraine\u27s recovery, etc.Актуальність статті зумовлена необхідністю виявлення та аналізу провідних тенденцій розвитку публічно-приватного партнерства у професійній освіті європейських країн для їх урахування в налагодженні державно-приватного партнерства в системі професійної освіти України.
Метою статті є виявлення й аналіз провідних тенденцій розвитку публічно-приватного партнерства у професійній освіті європейських країн; з’ясування можливостей їх урахування у вітчизняній практиці налагодження державно-приватного партнерства у сфері професійної освіти.
Методи: вивчення наукових джерел, законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних щодо публічно-приватного партнерства у професійній освіті – для виявлення його провідних тенденцій розвитку в європейських країнах; формування висновків і рекомендацій.
Результати: на основі аналізу сучасних законодавчих, нормативно-правових документів, наукових джерел, емпіричних даних виявлено та проаналізовано провідні тенденції розвитку публічно-приватного партнерства у професійній освіті європейських країн: розширення учасників партнерства і розвиток його нових форм; вплив партнерства на підвищення якості професійної освіти; розроблення спільно з партнерами навчальних програм відповідно до вимог ринку праці; збільшення обсягів фінансування професійної освіти шляхом інвестицій державного та приватного секторів, а також міжнародних організацій тощо.
Висновки: провідні тенденції розвитку ППП у професійній освіті європейських країн орієнтовані на: підвищення ефективності взаємодії між навчальними закладами, державними та приватними установами, громадськими, професійними й міжнародними організаціями; залучення малих, середніх і великих компаній до процесу розроблення нових кваліфікацій, стандартів, навчальних програм, впровадження інноваційних технологій професійного навчання; забезпечення рівного доступу до професійної освіти, робочих місць на ринку праці; збільшення фінансової підтримки навчальних закладів та підприємств, які здійснюють професійне навчання студентів тощо. Сформульовано пропозиції українським закладам професійної освіти для налагодження державно-приватного партнерства (ДПП), а саме: забезпечення ефективної комунікації між учасниками партнерства – для обміну досвідом і спільного використання ресурсів; визначення чітких умов, зобов’язань і ризиків між партнерами – для підвищення рівня їхньої відповідальності за якість реалізації проєктів ДПП; вдосконалення механізмів контролю та оцінювання результатів співпраці – для своєчасного коригування напрямів розвитку партнерства; збільшення обсягів фінансової підтримки проєктів ДПП – для забезпечення стабільного функціонування закладів професійної освіти на основі додаткових ресурсів; розширення участі громадськості в реалізації проєктів ДПП – для підвищення престижності професійної освіти та її впливу на відновлення України в повоєнний час тощо
НАУКОВА ПЛАТФОРМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ
No full textThe relevance of the article is related to the post-industrial society’s challenge with the assurance of the quality of professional (vocational) education (hereinafter “P(V)E”).
The article aims to describe the mission and objectives of scientific-methodical support to assure the quality of P(V)E in terms of its modernization.
Research methods include a theoretical analysis of Ukraine’s education legislation in the field of P(V)E, scientific sources, taught and research degrees to determine the main areas and ways to bring the quality of professional education more in line with technological and socio-economic challenges of the post-industrial society.
Results: the article identifies the two main drivers of addressing the research problem on the assurance of professional education quality (the focus of educational management on learning outcomes, as well as the conditions to achieve them). Besides, it singles out the main objectives to assure the quality of professional education and the ways of realizing them. The article justifies the role of research institutions in enhancing the efficiency of P(V)E schools as for assuring the quality of their educational and managerial activities and creating an internal system for assuring professional education quality.
Conclusions: the article specifies the main objectives of Ukrainian professional education regarding the assurance of its quality (creating an effective educational environment; promoting the professional development of teachers; improving educational management in P(V)E schools; developing an effective internal system for assuring professional education quality). Importantly, the article shows that appropriate scientific-methodical support for P(V)E schools is a prerequisite for realizing the identified objectives. It also describes its mission (training highly qualified specialists who can effectively work in the dynamic conditions of the post-industrial society) and objectives (promoting scientific achievements and advanced scientific-pedagogical experience; training the research and teaching staff for the professional education system; enabling scientific management of innovative educational activities in P(V)E schools; carrying out analytical and consultative activities to influence the state’s education policy and activities of educational institutions in terms of assuring education quality).Актуальність дослідження визначається викликами постіндустріального суспільства щодо забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О).
Мета: охарактеризувати місію і завдання науково-методичного супроводу забезпечення якості П(ПТ)О в умовах її модернізації.
Методи: теоретичний аналіз освітнього законодавства України в галузі П(ПТ)О, наукових джерел, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм з підготовки здобувачів вищої освіти – для визначення основних напрямів і способів приведення якості професійної освіти у відповідність з техніко-технологічними та соціально-економічними викликами постіндустріального суспільства.
Результати: виокремлено два основні вектори формування наукової проблеми забезпечення якості професійної освіти – зосередженість освітнього менеджменту на результатах освіти та умовах, необхідних для їх отримання; визначено основні завдання щодо забезпечення якості професійної освіти та необхідні для їх реалізації умови; обґрунтовано роль наукових установ у підвищенні ефективності закладів П(ПТ)О щодо забезпечення якості їхньої освітньої й управлінської діяльності та формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
Висновки: визначено основні завдання вітчизняної професійної освіти щодо забезпечення її якості (створення ефективного освітнього середовища, підвищення кваліфікації педагогів; удосконалення освітнього менеджменту закладів П(ПТ)О; розроблення ефективної системи внутрішнього забезпечення якості освіти); показано, що важливою умовою ефективного вирішення визначених завдань є якісний науково-методичний супровід діяльності закладів П(ПТ)О, охарактеризовано його місію (підготовка фахівців нової якості, готових ефективно й успішно працювати в динамічних умовах постіндустріального суспільства) та завдання (популяризація наукових досягнень; поширення передового науково-педагогічного досвіду, підготовка педагогічних і науково-педагогічних кадрів для системи професійної освіти; здійснення наукового керівництва інноваційною освітньою діяльністю закладів П(ПТ)О; проведення інформаційно-аналітичної, експертної, консультативної і дорадчої діяльності для забезпечення впливу на освітню політику держави та практичну діяльність освітніх установ у питаннях забезпечення якості освіти)
- …
