1,720,972 research outputs found
Formation of Psychologo-Pedagogical Readiness of Higher School Future Teachers for Professional Activity
No full textВ магістерській роботі розглянуто теоретико-практичні основи формування психолого-педагогічної готовності майбутніх викладачів вищої школи до професійної діяльності. Виокремлено сутність поняття психолого-педагогічна готовність майбутніх викладачів вищої школи до професійної діяльності. Проаналізовано зміст основних компонентів структури психолого-педагогічної готовності майбутніх викладачів вищої школи до професійної діяльності. Виявлено провідні фактори, що визначають процес формування психолого-педагогічної готовності майбутніх викладачів вищої школи до професійної діяльності. Розроблено практичні рекомендації щодо формування психолого-педагогічної готовності майбутніх викладачів вищої школи до професійної діяльності. Розкрито структуру психолого-педагогічної готовності майбутніх викладачів вищої школи до професійної діяльності; визначено психолого-педагогічні умови формування психолого-педагогічної готовності майбутніх викладачів вищої школи до професійної діяльності; виявлено якісні зміни психолого-педагогічної готовності майбутніх викладачів вищої школи до професійної діяльності.In the master’s work the theoretical and practical bases of psychologo-pedagogical readiness of higher school future teachers for professional activity are considered. The concept essence of psychologo-pedagogical readiness of higher school future teachers for professional activity is highlighted. The main components content of the psychologo-pedagogical readiness of higher school future teachers for professional activity is analyzed. The leading factors that determine the process of psychologo-pedagogical readiness of higher school future teachers for professional activity are identified. Practical recommendations for the formation of psychologo-pedagogical readiness of higher school future teachers for professional activity have been developed. The psychologo-pedagogical readiness of higher school future teachers for professional activity is revealed; psychological and pedagogical conditions for the psychological readiness formation psychologo-pedagogical readiness of higher school future teachers for professional activity are determined; qualitative changes of psychologo-pedagogical readiness of higher school future teachers for professional activity are revealed
Theoretical and Methodological Principles of Innovative Activity of Higher Education Institution
No full textВ магістерській роботі здійснено цілісне висвітлення сучасного стану та перспективних напрямів розвитку інноваційної діяльності в галузі вищої освіти. Визначено суспільно-політичні, соціально-економічні, культурно-освітні чинники становлення та розвитку інноваційної діяльності в галузі вищої освіти на території України, у зв’язку з чим було сформовано основні підходи у розумінні поняття інновація. Визначено основні етапи інноваційного процесу в галузі вищої освіти. Сформульовано схему поділу інноваційного процесу на етапи, яка отримала назву «життєвий цикл інновацій». Уточнено структуру та особливості становлення і розвитку інноваційної діяльності в галузі вищої освіти в сучасній Україні. Проаналізовано теоретико – методологічні основи управління інноваційною діяльністю системи вищої освіти та визначено, що впровадження інновацій в галузі вищої освіти покликане забезпечити підвищення якості навчання, а також знизити витрати на досягнення звичних результатів освіти. Охарактеризовано та розкрито особливості розвитку інноваційної діяльності в галузі вищої освіти на сучасному етапі, у ході чого визначено основні напрямки модернізації вищої освіти, під час яких буде вирішена низка проблем сучасної вищої освіти. Сформовано методи та форми активного навчання, які орієнтовані на діджиталізацію освітнього процесу і забезпечують якісно новий рівень міжособистісної взаємодії, зокрема завдяки можливостям інформаційно-цифрових технологій. Конкретизовано динаміку розвитку інноваційної діяльності у галузі вищої освіти в європейському освітньому просторі та окреслено можливості використання позитивного досвіду в сучасних умовах реформування вищої школи України.The master's thesis provides a comprehensive coverage of the current state and promising areas of innovation in the field of higher education. Socio-political, socio-economic, cultural and educational factors of formation and development of innovative activities in the field of higher education in Ukraine have been identified, in connection with which the main approaches in understanding the concept of innovation have been formed. The main stages of the innovation process in the field of higher education are identified. The scheme of division of innovation process into stages which has received the name "life cycle of innovations" is formulated. The structure and features of formation and development of innovative activity in the field of higher education in modern Ukraine are specified. Theoretical and methodological bases of innovation management of the higher education system are analyzed and it is determined that the introduction of innovations in the field of higher education is designed to improve the quality of education and reduce the cost of achieving the usual educational outcomes. The peculiarities of the development of innovative activity in the field of higher education at the present stage are characterized and revealed, during which the main directions of modernization of higher education are determined, during which a number of problems of modern higher education will be solved. Methods and forms of active learning have been formed, which are focused on the digitalization of the educational process and provide a qualitatively new level of interpersonal interaction, in particular due to the possibilities of information and digital technologies. The dynamics of development of innovative activity in the field of higher education in the European educational space is specified and the possibilities of using positive experience in modern conditions of higher education reform in Ukraine are outlined
Methods of Forming of Professionally-Creative Abilities in the Process of Heuristic Dialogue
No full textЗ’ясовано важливу роль діалогової взаємодії при створенні освітніх продуктів – основної мети евристичної навчальної діяльності. У дослідженні на базі дидактичної моделі, яка включала й процесуально-діяльнісний компонент, формування професійно-творчих умінь наведено фрагменти лекційних і практичних занять, які сприяють успішному освоєнню майбутніми фахівцями інноваційної освітньої технології – евристичної діалогової взаємодії з пріоритетами запитальної діяльності студентів, спрямованої на досягнення мети навчальної діяльності, – створення значимого для них творчого освітнього продукту.The important role of dialogue co-operation is found out at creation of educational products – primary purpose of heuristic educational activity. In the research on the basis of didactics model that includes a procedural component, of forming professionally-creative abilities the fragments of lecture and practical employments are given. The successful mastering the future specialists of innovative educational technology is heuristic dialogue co-operation on priorities of interrogative activity of students. It helps to form organizational and regulatory abilities, in particular to carry out organization of participants’ activity to create (innovative) projects; to manage the behavior; to defend the position; communicative ability to cooperate on interactive basis in general (creative co-operating with other subjects of studies); to convince and inspire, attract to itself; to show mutual respect and understanding, mutual help; to be flexible in commonunication, to listen accessibly, distinctly and convincing to lay out an own look in a dialogue.
The basic stages of heuristic-dialogue co-operation, on that students prepared and secured for practical employments, productive practice, research and practice conferences in higher educational establishments and schools are distinguished.
After creation educational product on the basis of heuristic-dialogue co-operation (these products were recreated as writing works-reflections, essay, reports, scientific lectures, developments of heuristic conversation and others) the students presented them in the classroom. This independent work includes a few stages:
1. Motivational preparation of listeners. A main task consists in excitation, motive of future teachers to creative activity, to importance and active perception of this product. Students before an audience get a small logical comment and explanation in relation to a theme and problems that an author will lift in the performance, what he provides for in actuality, possibility of the use of product in the process of preparation to professional activity of humanities teachers. This monologue gives an opportunity to the speaker to approach an audience to perception of this work and active a heuristic dialogue co-operation.
2. Announcing the content of the product includes such moments as the author continues to deepen an audience to the select problem by facilities of expressiveness, availability, clarity and explanation by means of living word, permanent maintenance of teacher’s attention that carries out the role of basic expert.
3. Heuristic questions of the speaker and to the speaker. Every interactive group after presentation of creative product sets the row of heuristic questions to the author.
4. Performances of the reviewers (2–3 minutes) that are acquainted with a creative product beforehand. They express their opinion in relation to advantages and lacks of the created product, give to the speaker recommendations and advice for further perfection. A review on practical employment is examined by us as a verbal creative product that is estimated by a teacher at the end of study.
5. Estimation of creative product. On this stage every point will be taken into account for the conducted work. These estimations are proposed to the author of creative product by experts, opponents and delegates from every interactive sub-group. In the process of discussion all participants give their evaluation, taking into account the previous reviews. This estimation is not final, the possibility to perfect the creative product is given to a speaker
Image as a Component of Higher Education System
No full textУ статті з’ясовано сутність понять «імідж» та «імідж університету». Виявлено, що імідж – невід’ємна частина будь-якої організації, що направляє свої дії на формування сприятливого образу в умовах ринкової економіки для встановлення гармонійних відносин із громадськістю. Проаналізовано основні складові структури іміджу вищого навчального закладу: імідж освітньої послуги; імідж споживачів освітніх послуг; внутрішній імідж організації тощо. З’ясовано, що для ефективного іміджу вищого навчального закладу потрібні не тільки посилення позицій на локальному ринку освітніх послуг, але й у цілому рівень розвитку освіти в регіоні та в країні.The article reveals the essence of the concepts of «image» and «the image of the University». It was found that the image - an integral part of any organization, directing its actions to create a favorable image in the market economy to establish a harmonious relationship with the public. The main components of the higher education institution’s image structure are analyzed. The author identifies 8 components. 1. The image of the educational services - representation of people about the unique characteristics, which, in their opinion, is the service. Additional services (attributes) – is that the university provides excellent properties. 2. The image of the consumers of educational services includes information on the lifestyle, social status and some personal (psychological) characteristics of the consumers. 3. The internal image of the organization – a presentation of the teachers and students of the university. The main determinants are the internal image of the organization’s culture and socio-psychological climate. 4. The image of the rector of the university and the Scientific Council includes representation of abilities, attitudes, value orientations, psychological characteristics, appearance. 5. The image of the personnel – is a collective, generalized image of the teaching staff. 6. Social image – representation of the general public about the social order and the role of the university in the economic, social and cultural life of society. 7. The visual image – presentation about the organization, based on the visual sensations that capture information about the interior of the buildings, lecture halls, branding the organization. 8. Business image – presentation about the organization as a subject of business activity.
It was found that the image of the university is divided into four components: 1) the services of image – how good and necessary educational services it provides; 2) administrative and financial image – effectively manage the university, how optimally allocated budgetary funds received by the educational institution, and extra earned them in the provision of additional paid educational services; 3) the image of a public – active institution as a "member of society", as the subject of the region, which takes part in the educational institution of solving urgent social (and often cultural) issues; 4) the image of the educational institution as an employer – how it treats its employees and teachers, as an initiative supported by the (artistic and scientific) that offers professional growth.
It was found that the effective image of institution of higher education is necessary not only to strengthen the position on the local market of educational services, but in general, the level of educational development in the region and in the country
Heuristic Dialogue: Origin, Development, Use in Teaching
No full textУ статті з історико-педагогічних позицій з'ясовано витоки, розвиток, застосування у навчальному процесі евристичного діалогу. Виокремлено важливі етапи розвитку евристичного діалогу як ефективного способу освіти, з'ясовано його дидактичні можливості у професійній підготовці студентів.The article touches upon historical pedagogical positions and it is discovered sources, development, using in the educational process of the heuristic dialogue as effective tool of education. It is discovered its didactical opportunities in the professional preparing of students
Reflective-Evaluative Activity of the Subjects of Education in the Process of Heuristic Dialogue Co-Operation
No full textУ статті розглядається рефлексивно-діагностичний компонент розробленої дидактичної моделі формування професійно-творчих умінь у процесі евристичного діалогу. На основі розробленої моделі виділено основні види професійно-творчих умінь майбутніх учителів гуманітарних дисциплін: інтелектуальних, конструктивних, організаторсько-регулятивних та діалогово-евристичних. Проаналізовано основні етапи успішного оволодіння майбутніми фахівцями гуманітарних дисциплін зазначеними вміннями у процесі евристичної діалогової взаємодії. Виявлено основні способи реалізації евристичного діалогу в навчальному процесі під час створення студентами творчих освітніх продуктів – основної мети евристичного навчання.In the article the reflective-evaluative component of the worked out didactics model of forming of professional-creative abilities in the process of heuristic dialogue is examined. On the basis of the worked out model the basic types of professional-creative abilities of future teachers of humanitarian disciplines are distinguished: intellectual, structural and dialogue-heuristic. The basic stages of successful capture are analysed by the future specialists of humanitarian disciplines by the marked abilities in the process of heuristic dialogue co-operation. The basic methods of realization of heuristic dialogue in the educational process at creation by the students of creative educational products – the primary purpose of heuristic studies are described.
The reflective-evaluative component of the worked out didactic model envisaged organization of reflection activity of teachers and students for the exposure of changes in the levels of formed professional-creative abilities of students and at necessity bringing of corresponding corrections in organization of heuristic-dialogue studies. For the decision of these tasks the students get acquainted with the methods of self-diagnose and self-control, that assisted realization and evaluation of own actions, skills, capabilities (analysis and self-examination of results of dialogue-heuristic activity). On working out educational situations, that required an estimation, self-appraisal, own opinion, realization of reflexive actions, were purposefully constructed; the possibility to defend the own point of view was given to students.
A diagnostic tool was specified in relation to the certain type of professional-creative work of students and showed a sufficient description of levels of achievements and corresponding to them semantic indexes and criteria. Criteria expose quality of indexes of achievements on high, sufficient, elementary or initial levels in mastering of the scientific knowledge of students, shown at implementation of that or other independent work. The subjects of educational process came to the implicit conclusion, that exactly the presence of such co-operation guarantees conscious, transparent, clear and decision basis for further successful diagnostic actions.
Realization of the reflection training came true in a few stages: on the preparatory stage students prepared a lecture up to 10 minutes, expected for consideration of one of the aspects of the problem. A lecture contained answers for such questions: «Essence of object», «Basic concepts», «Emotional estimation»; the first stage is performances of participants. After a lecture each student is asked questions on understanding; the second stage is the expression of the students’ attitude in relation to the heard information: 1) marking of interesting moments of the lecture; 2) defining positive and negative moments of the lecture, using the formulations «If I were…»; the third stage is answers of a speaker for questions and expounded positions of participants; the fourth stage is direct realization of the reflexive training, in the process of which students carried out self-examination on certain professional descriptions on levels: own ideas about themselves, about other participants, own ideas about presentations of other participants
Professional-Creative Skills and Their Forming in the Heuristic Learning
No full textУ статті з психологічно-педагогічних позицій з'ясовано поняття «уміння», «професійно-творчі уміння», уточнено їх класифікацію та способи формування в евристичному навчанні, яке на сьогодні займає вирішальні позиції в педагогічній освіті. З'ясовано основні позиції щодо формування професійно-творчих умінь у навчальній діяльності – когнітивних, креативних, методологічних.The article contains the concepts of «ability», «professionally-creative abilities», their classification and forming methods are specified in the heuristic teaching which for today occupies decision positions in pedagogical education. Important positions of forming of professionally-creative abilities are distinguished in educational activity
Theoretical and Methodological Foundations the Dialog Formation of Culture of Future Teachers of the Humanities
No full textУ статті узагальнено змістово-процесуальні характеристики поняття «діалогічна культура» студентів – майбутніх педагогів у контексті сучасних стратегічних принципів модернізації їх загальнонаукової та професійно-педагогічної підготовки; обґрунтовано значення методологічної, інформаційної, дослідницької культури як основи розвитку діалогічної культури студентів у навчально-пізнавальній діяльності; визначено сукупність педагогічних умов, що забезпечують системний розвиток діалогічної культури у процесі вивчення педагогічних дисциплін.The article generalizes profound-processional characters of the concept «dialogic cultwe» of the students – future teachers in the context of contemporary strategic principles of modernization of their global science and professionally-pedagogical preparation; substantiates sense of methodological, informative, exploratory culture as base of development of dialogic culture of the students in the educational-cognitive action; determines totality of pedagogical conditions, which provide the system development of dialogic culture in the process study pedagogical disciplines.Сlaim of priorities of educational dialogue in educational space of higher school, productive forms of pedagogical commonunication is the issue of the day of the modern stage of development of home education and our society on the whole. Therefore a dialogic culture becomes the key professional and personality competense of teacher.
A dialogic culture as component of professionally-pedagogical culture is the level of development of methodological, informative, research cultures that form totality of communicative and intellectual abilities. The system forming of dialogic culture in the process of study of pedagogical disciplines the observance of next terms will assist: development of the system of the valued orientations on creative саморозвиток, self-determination and self-realization, on forming of the professional consciousness based on the valued attitude toward professional activity; creation of problem-searching space, that assist to intellectual and personality development of students – future teachers, to the increase of level them methodological, research and informative cultures; integration of principles of problem, варіативності in an educational process, application of different forms and methods of studies. Certainly, that for forming of competent teacher it is extraordinarily important to inculcate the integral system of bringing in of students to dialogic co-operation. Therefore in the process of teaching of pedagogical disciplines we use such methods and forms studies of problem and interactive character, that will assist creation of valued-semantic, problem-searching space; will provide forming of proof interest of students to the process of development of personality dialogic culture and requirement in саморозвитку and self-education (problem lecture, діалог- micro-examination, binary lecture, seminar-dialogue, lectures-discussions, internet-dialogue, role pedagogical plays, analysis of pedagogical situations, group discussions on the analysis of the different going near the decision of pedagogical tasks and their self-examination, defence of pedagogical projects)
Analysis оf the Results оf Experimental Studies оf Formation оf Professional-Creative Skills оf the Students оf Humanities іn the Process оf Heuristic Dialogue Interaction
No full textУ статті проаналізовано результати впровадження в навальний процес дидактичної моделі формування професійно-творчих діалогових умінь. Виявлено позитивну динаміку раніше визначених нами професійно-творчих умінь – інтелектуальних, конструктивних, організаторсько-регулятивних та діалогічно-евристичних, якими студенти оволодівали під час евристичної діалогової взаємодії, що позитивно вплинули на якість створених майбутніми вчителями творчих освітніх продуктів. З’ясовано, що важливою дидактичною умовою в управлінні евристичною діяльністю студентів є організація суб’єкт-суб’єктної взаємодії за евристичної діалогової взаємодії до особистісно значимої діяльності, паритетних стосунків суб’єктів під час навчання, взаємовідносин на основі смислових особистісних позицій.The article analyzes the results of introduction in educational process of didactic models of formation of professional-creative dialogue skills. It reveals positive dynamics of previously identified by us professional-creative skills – intellectual, structural, organizational-regulative and dialogical-heuristic, which students acquire during heuristic dialogue interaction that had a positive impact on the quality of created by future teachers the creative educational products. It is found out that an important didactic condition in the management of heuristic activity of students is the organization of subject-subject interaction in the heuristic dialogue interaction to a personal important activity, equal relations of the subjects during the study, relationships based on personal semantic positions.
We were able to trace the effectiveness of the heuristic dialogue for the various components specified in the model. Thus, the level of absorption the material was determined by appraisal, disclosed when a student created a meaningful product through a series of questions about the basic concepts of the topic, learning (tests, assignments), fluency issues, whether it is clear for the students the practical application of knowledge in a particular pedagogical situation and prospects affected by the problem. Comparing the data of the ascertaining and control stages of the experiment, we analyzed the growth dynamics of individual groups of professional-creative skills of future teachers of humanitarian disciplines.
First of all, in the article is given the specificity of the developed model (its purpose, content), we were interested in the dynamics of the dialogue-heuristic skills of the students. Remembering that all the skills are manifested in the activity, while specifying skills and primarily the skill to put the heuristic questions, we paid special attention during the experiment to this indicator.
Therefore, an important step of the conducted research was to identify the quality of improvement of the interrogative skills in the creation of an educational product for humanitarian disciplines. In the experimental groups the students during the course of study showed high and sufficient levels in the process of creating a number of heuristic cognitive issues and purposefully mastered the essential methods of heuristic dialogue
Basis for Monitoring the Quality of Teacher Education Master's Degrees Higher Education Institutions
No full textУ статті на основі аналізу наукової літератури визначено сутність поняття моніторингу у двох основних аспектах. З’ясовано основні цілі та мету моніторингу якості педагогічної освіти магістрантів. Виявлено, що управлінський процес має спиратися на об'єктивні дані, одержувані в ході інформаційного обміну між суб'єктами моніторингового дослідження та органами управління освітою.The objects of monitoring the quality of teacher education is a dynamic, constantly evolving. They are influenced by external and internal influences that can cause unwanted changes in the functioning of the object. Implementation monitoring the quality of teacher education involves the continuous tracking (evaluation study). The regularity of the measurements is determined by the characteristics of the object of monitoring and resource capabilities. The organization of monitoring of the quality of teacher education provides a selection of sound indicators and indicators. Monitoring is carried out by direct measurement or description of the parameters of the object. Monitoring the quality of teacher education involves the construction of the forecast of development (changes of state) of the system of pedagogical education. 5. Each monitoring system must be targeted to a particular consumer and should be considered as a means of information support of management and educational activities
- …
