20 research outputs found
О РАЦИОНАЛИЗАЦИИ ИЗМЕРЕНИЙ ХАРАКТЕРИСТИК СНЕГА ДЛЯ ОЦЕНКИ ЕГО УСТОЙЧИВОСТИ НА СКЛОНЕ
Get PDFInterpretation of the physical and mechanical characteristic measurements of the snowpack is a base for avalanche release prediction. The spatial variability of the measured characteristics and measurement errors can affect the quality of the initial data for assessing the snowpack stability on a slope and results of this assessment. The work describes principles of rationalization for the measurements of the characteristics that influence on snow stability on a slope. The fields of these characteristics and errors of their measurements were considered as random. A few quality criteria for networks measuring snow characteristics on a slope are used. The study includes estimates of the parameters of the spatial statistical structure (variances and autocorrelation functions) for the fields of thickness, density, shear strength and temperature of snowpack on slopes in various mountain regions. Errors of methods for measuring snow characteristics were estimated. It is shown that in different landscapes, spatial patterns of the point measurements should be different. The influence of spatial measurement schemes on the quality of snowpack stability interpretation is analyzed for different parameters of spatial statistical structure of the snow characteristics and accuracy their measurements.
The use of conventional deterministic methods for interpretation of point measurements of snowpack characteristics to assess its stability on the slope can and does lead to incorrect conclusions. The way out of this situation can be the use of statistical simulation based on deterministic models of mechanical stability of snowpack, the input data for which are generated on the basis of point measurements of snow characteristics and previously obtained parameters of their spatial statistical structure. Probabilistic estimates obtained with statistical simulation reflect the uncertainty of the input information in the probabilistic conclusion about the snowpack stability.Прогнозирование возникновения лавин в отдельно взятом лавинном очаге, как правило, основывается на интерпретации физико-механических характеристик снежного покрова. Обычно это достаточно грубые измерения, выполненные в отдельных точках склона. Пространственная изменчивость измеряемых характеристик и ошибки измерений могут существенно влиять на качество исходных данных для оценки устойчивости снега на склоне и на результаты такой оценки. Используемые в настоящее время системы пространственного мониторинга характеристик снега, определяющих его устойчивость на склоне, не имеют под собой рациональной основы. В работе рассмотрены принципы рационализации измерений характеристик снежного покрова, определяющих его устойчивость на склоне. При этом поля этих характеристик и ошибки методов их измерений рассматривались, как случайные. Определены критерии качества сети измерений характеристик снега на склоне. Даны оценки параметров пространственной статистической структуры (дисперсий и автокорреляционных функций) для полей толщины, плотности, температуры и сцепления снежного покрова на склонах в различных горных районах. Оценены ошибки методов измерений характеристик снега, в том числе с помощью экстраполяции эмпирической автокорреляционной функции в ноль. Показано, что в различных ландшафтах пространственные схемы измерений должны быть различными. Проанализировано влияние различных схем измерений на качество интерпретации получаемых с их помощью данных с целью оценки возможности возникновения лавин.
Использование существующих детерминированных методов интерпретации точечных измерений характеристик снега, выполненных традиционными методами для оценки его устойчивости на склоне, приводит к неправильным заключениям о лавинной опасности. Для оценки устойчивости снега на склоне предлагается использование методов статистического моделирования, основанных на детерминированных моделях механической устойчивости снега, входные данные для которых генерируются на основе точечных измерений характеристик снега и ранее полученных параметрах их пространственной статистической структуры. Вероятностные оценки, полученные с помощью статистического моделирования, отражают неопределенность входной информации в вероятностном заключении об устойчивости снега.
Литература
Алексеев Г.А. Методы оценки случайных погрешностей гидрометеорологической информации. Л.: Гидрометеоиздат, 1975. 96 с.
Божинский А.Н., Черноус П.А. Вероятностная модель устойчивости снега на склонах гор // Материалы гляциологических исследований. 1986. Вып. 55. С. 53-60.
Бойко Е.С., Погорелов А.В. Применение лазерного сканирования в исследованиях рельефа и снежного покрова. Морфометрический аспект. Новосибирск: Академическое изд-во «Гео», 2012. 147 с.
Войтковский К.Ф., Голубев В.Н. Войтковский В.К. Пространственная изменчивость строения и свойств снежного покрова на склонах гор // Вестник МГУ. Серия V. География. 1986. № 1. С. 80-86.
Дроздов О.А., Шепелевский А.А. Теория интерполяции в стохастическом поле метеорологических элементов и ее применение к вопросам метеорологических карт и рационализации сети // ТрудыНИУГУГМС. 1946. Вып. 13. Серия 1. С. 65-115.
Жуковский Е.Б., Киселева Е.Л., Мандельштам С.М. Статистический анализ случайных процессов. Л.: Гидрометеоиздат, 1978. 408 с.
Казакевич Д.И. Основы теории случайных функций и ее применение в гидрометеорологии. Л.: Гидрометеоиздат, 1977. 320 с.
Канаев Л.А. Об изменчивости свойств снега // Тр. САРНИГМИ. 1969. Вып. 44 (59). С. 25–42.
Москалев Ю.Д., Канаев Л.А. Практическое пособие по прогнозированию лавинной опасности. Л.: Гидрометеоиздат, 1979. 200 с.
Соловьев В.А., Яхонтова В.Е. Элементарные методы обработки результатов измерений. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1977. 73 с.
Черноус П.А., Барашев Н.В., Федоренко Ю.В. Изменчивость характеристик снега и образование лавин // Лёд и снег. 2010. № 3 (111). С. 27-36
Черноус П.А., Осокин Н.И., Чернов Р.А. Пространственная изменчивость толщины снежного покрова на горном склоне (архипелаг Шпицберген) // Лёд и Снег. 2018. №58(3). С. 353-358. DOI: 10.15356/2076-6734-2018-3-353-358
Черноус П.А., Селиверстов Ю.Г., Сучков В.Е. Влияние характеристик снега на лавинообразование // Лёд и Снег. 2015. № 55 (2). С. 53–59. DOI: 10.15356/2076-6734-2015-2-53-59
Черноус П.А., Христоев Ю.В. Оценка точности данных о толщине снега в лавиносборах // Материалы гляциологических исследований. 1986. Вып. 55. С. 201–206.
Чиркова А.А. Особенности структурных функций глубины снежного покрова в зависимости от характера рельефа лавинных очагов // Труды САРНИГМИ, 1977a, вып. 37 (118). С. 43-50.
Чиркова А.А. Статистический анализ распределения глубины снежного покрова на малых площадях в горах // Тр. САРНИГМИ. 1977b. Вып. 32 (113). С. 40-54.
Chernouss P.A., Fedorenko Yu.V. Probabilistic evaluation of snow-slab stability on mountain slopes // Annals Glaciology. 1998. Vol. 26. P. 303-306. DOI: 10.3189/1998aog26-1-303-306
Chernous P., Barashev N., Fedorenko Yu. Spatial variability of snow characteristics and snow stability // Proceedings of “International Snow Science Workshop 2008” (September 21st – September 27th, 2008, Whistler, British Columbia, Canada). Whistler. 2008. P. 948-949
Chernous P., Fedorenko Yu., Barashev N. Spatial variability of some snow characteristics on a slope and interpretation of measurements for snow stability assessment // Proceedings of “International Snow Science Workshop 2006” (October 1 - 6, 2006, Telluride, CO). Telluride. 2006. P. 339-34
О НОВОМ СВОДЕ ПРАВИЛ «ИНЖЕНЕРНЫЕ ИЗЫСКАНИЯ ДЛЯ СТРОИТЕЛЬСТВА В ЛАВИНООПАСНЫХ РАЙОНАХ. ОБЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ»
Get PDFThe first national document containing the rules for avalanche danger assessing: «Guidelines for calculating avalanche loads in the design of structures. VSN 02-73», appeared in Russia in 1973. Despite many shortcomings, it was used until recently. In 2018, new rules for avalanche danger assessing: «SP 428.1325800.2018. Set of rules. Engineering surveys for construction in avalanche-prone areas. General requirements» were worked out. Some of the shortcomings of the previous document were eliminated in it. Used terms and definitions are given. For the first time in a regulatory document, a method for identifying of avalanche starting zones is presented. The conditions under which an avalanche danger assessment is required are formulated more correctly. The method for calculating the speeds and runouts of flowing avalanches, which was in the previous document, has been excluded. The rules allow, in case of insufficient data for analysis, to calculate the maximum possible avalanche path boundaries, but not the boundaries of the specified probability. New sections have appeared on the application of aerospace, phytocenotic, dendrochronological methods, as well as methods for studying buried soils to assess avalanche danger. At the same time, there are contradictions and shortcomings in the new rules. Clearer and mono-semantic terms and definitions are needed. Method for estimating the speed of powder avalanches is insufficiently substantiated and give greatly overestimated values. There is no sufficient rationale for determining the boundary of the air wave (powder avalanche) impact. The methods for assessing snow accumulation in an avalanche starting zone do not take into account the spatial variability of the snow depth and can lead to large errors in the assessment of avalanche danger. The use of statistical modeling to assess the probabilities of avalanches and their characteristics, in the proposed form, is not correct and can lead to an underestimation of the avalanche hazard. One of the reasons for the imperfection of the new document is the lack of requirements for the accuracy of the estimates performed with its help. It is proposed to discuss the document content and its possible changes more broadly and substantively by the time the set of rules update.Первый общегосударственный документ, содержащий правила оценки лавинной опасности: «Указания по расчёту снеголавинных нагрузок при проектировании сооружений. ВСН 02-73» в России появился в 1973 году. Несмотря на многие недостатки, он использовался до последнего времени. В 2018 году были созданы новые правила оценки лавинной опасности «СП 428.1325800.2018. Свод правил. Инженерные изыскания для строительства в лавиноопасных районах. Общие требования». Часть недостатков предыдущего документа в нём устранены. Приведены используемые термины и определения. Впервые в нормативном документе представлен метод выделения лавинных очагов. Корректнее сформулированы условия, при которых требуется оценка лавинной опасности. Исключён бывший в предыдущем документе метод расчёта скоростей и дальностей выброса текучих лавин. Допускается, в случае недостаточности данных для анализа, рассчитывать максимально возможные границы лавиносбора, а не границы заданной обеспеченности. Появились новые разделы, касающиеся применения аэрокосмических, фитоценотических, дендрохронологических методов, а также методов исследования погребенных почв для оценки лавинной опасности. Вместе с тем, в новых правилах имеются противоречия и недостатки. Необходимы более чёткие и однозначные формулировки используемых понятий. Методы оценки скорости пылевых лавин недостаточно обоснованы и дают сильно завышенные значения. Нет достаточных обоснований для определения границы воздействия воздушной волны. Методы оценки снегонакопления в лавинном очаге не учитывают пространственной изменчивости высоты снега и могут привести к большим ошибкам в оценке лавинной опасности. Применение статистического моделирования для оценки вероятностей лавин и их характеристик в предложенном виде не является обоснованным и может привести к недооценке лавинной опасности. Одной из причин несовершенства нового документа является отсутствие в нём требований к точности выполняемых с его помощью оценок. Предлагается к моменту актуализации свода правил более широко и предметно обсудить его содержание и возможные изменения в нём.
Литература:
Благовещенский В.П. Определение лавинных нагрузок. Алма-Ата.: Изд-во «Гылым», 1991. 115 с.
Москалёв Ю.Д. Динамика снежных лавин и снеголавинные расчёты. Л.: Гидрометеоиздат, 1977. 232 с.
Рунич А.В. Обоснование метода расчёта движения лавин для инженерных целей // Снег и снежные лавины. Труды Высокогорного геофизического института. 1972. Вып. 18. С. 26–60.
Селиверстов Ю.Г. Снежные лавины на равнине // Доклады и выступления VIII научно-практической конференции «Проблемы прогнозирования чрезвычайных ситуаций» (г. Санкт-Петербург, 8–10 октября 2008 г.). СПб: МЧС, 2009. С. 149–156.
Черноус П.А. Снеголавинные расчёты в нормативной базе инженерных изысканий для строительства в лавиноопасных районах // Сборник докладов международной научной конференции памяти выдающегося русского ученого Ю.Б. Виноградова «Четвёртые Виноградовские чтения. Гидрология от познания к мировоззрению» (г. Санкт-Петербург, 23–31 октября 2020 г.). СПб: Изд-во ВВМ, 2020. С. 366–371.
Черноус П.А. Мониторинг высоты снежного покрова при изысканиях для оценки лавинной опасности // Материалы Общероссийской научно-практической конференции «Изучение опасных природных процессов и геотехнический мониторинг при инженерных изысканиях» (г. Москва, 18 марта 2021 г.). М.: ООО «Геомаркетинг», 2021. С. 124–130.
Barbolini M., Issler D., Jóhannesson T., Hákonardóttir K., Lied K., Gauer P., Naaim M., Faug T., Natale L., Cappabianca F., Pagliardi M., Rammer L., Sovilla B., Platzer K., Surinach E., Furdada G., Sabot F., Vilajosana I. Avalanche Test Sites and Research Equipment in Europe ‒ An Updated Overview. Davos, 2006. 172 p.
De Quervain M. Lawinenbildung // Lawinenschutz in der Schweiz, Bd. 9 der Reihe Bündnerwald, Beiheft, 1972. Pp. 15–32.
Eglit M., Yakubenko A., Zayko Y. A Review of Russian Snow Avalanche Models—From Analytical Solutions to Novel 3D Models // Geosciences. 2020. Vol. 10. Iss. 2. 77. DOI: 10.3390/geosciences10020077.
Issler D., Lied K., Rammer L., Revol R., Sabot F., Cornet E.S., Bellavista G.F., Sovilla B. European avalanche test sites. Overview and analysis in view of coordinated experiments. Mitteilungen des Eidg. Institutes für Schnee- und Lawinenforschung. 1999. Vol. 59. 122 p. Persistent URL: https://www.dora.lib4ri.ch/wsl/islandora/object/wsl:17261.
Harbitz C.B., Issler D., Keylock C. Conclusions from a recent survey of avalanche computational models // Proceedings of the anniversary conference «25 Years of Snow Avalanche Research» (Voss, 12–16 May, 1998). Oslo: Norwegian Geotechnical Institute, 1998. Pp. 128–139.
McClung D., Schaerer P. The Avalanche Handbook. Seattle: The Mountaineers Books, 1993. 272 p.
Oechslin M. Lawinengeschwindigkeiten und Lawinenluftdruck // Schweizerische Zeitschrift für Forstwesen. 1938. Vol. 89. Iss. 6. Pp. 153–160. DOI: 10.5169/seals-768146
IV International Conference «Avalanches and Related Issues»
No full textIV International Conference «Avalanches and Related Issues
Spatial variability of the snow depth on mountain slope in Svalbard
Get PDFThe study was carried out to estimate the spatial variability of snow cover depths in avalanche centers of the mountain slopes of Svalbard. Accounting for the variability is necessary for monitoring the snow cover depths in the avalanche centers and evaluating the snow cover stability on the slope. The main tasks of the work were to evaluate the variability parameters and compare them with similar estimates obtained in other regions. In contrast to conventional snow surveys, thickness measurements were carried out more frequently (with resolution of every 1 m) in profiles (eight profiles in total), not exceeding the characteristic linear size of the avalanche origin zone (up to 100 m2). Spatial variations of snow cover thickness in each profile are considered as the realization of a random process. Data of the spring measurements of 2015 were used to estimate the mathematical expectations, variances, and autocorrelation functions of the snow cover depth on the Mount Olav slopes. Comparison of parameters of variability with those obtained in different mountain regions of Russia with the similar underlying surface, shows that the variability on Svalbard are the most similar to the variability in the Khibiny Mountains. Although the scattering and coefficients of variation obtained in the Khibiny Mountains are slightly larger, the spatial coherence of the snow cover depths is the lowest on Svalbard. Estimates of the correlation radii are within the range of 2–6 m. With such variability any deterministic estimation of spatial snow accumulation with the help of remote measurement stakes is impossible. The obtained parameters of the spatial statistical structure of the snow cover thickness allow using statistical modeling for the interpretation of point measurements. In that case, uncertainty of snow cover thickness data in places where measurements were not made will be reflected in their probabilistic estimation
Short-term spatial and temporal forecast of dry snow avalanches of sublimation recrystallization and mixed origin
No full textA possibility of space-temporary short-term forecast-diagnosis of dry sublimative recrystallization and mixed (recrystallization plus fresh snow) avalanches is under consideration. The special discriminate analog–macrophysical models of the short-term background forecast is verified on correlation degree with probabilistic zoning of avalanche site № 22 in Khibiny. Аs a result we have correlation coefficients of order –(0.6÷0.7). The statistical significance of correlation coefficients (an order of 0.02–0.07) are checked and a conclusion on likelihood of assumed hypothesis is made. So by the current and predicted meteorological data such kind of forecast for such genetic avalanche types release in concrete sites becomes possible. The short-term forecast function transformation of the examined in the article avalanche types into long-term ones by averaging perennial realized forecast function values on slipping optimal 5-years intervals shows avalanche activity trend with probable 8–10 and 32-years harmonics during selected observation period. But in comparison with purely dry and wet fresh snow avalanches forecast analysed before the examined here above types are less precisely predicted. So it is needed an improvement of correspondent forecast functions on the base of theory contribution and future observations by increasing their serie
Long-term dynamics of nival processes in the Khibiny Mountains
No full textPeriod of warming is registered at Khibiny Mountains in the end of XX century. Sensible rise in temperature occur in winter. The one of general indicators of present climate changes is multiyear dynamic of nival processes not only for contrast high-mountain conditions but also for more temperate green belt. Compatible variability of both data sets from high-mountain (1050 m) and green belt (320 m) stations allows to full appreciation of present changes. The results of data evaluation shows stability of snow cover characteristics against changing of winter temperature conditions and avalanche activity
Snow variability effect upon avalanching
Get PDFThickness, density, shearing strength, and temperature of snow on mountain slopes are considered as stochastic fields or processes. Parameters of these fields (processes) were estimated in several geographical regions. Errors of snow stability estimation are shown to be depending on the above parameters, quantity of point measurements, and the measurement technique. Errors of different methods of space and time interpretation of measurements of the snow characteristics are discussed. Results of these studies performed on slope of the Khibiny Mountains, the Altai, the Baikal Mountains, and the Caucasus are presented in the article. Monitoring of the snow cover stability on slopes and the avalanche forecasting are the most difficult actions to be carried out in areas with great spatial variability of snow. The Khibiny Mountains are first of all such area among other ones
АНАЛОГИЧНОСТЬ В ОБРАЗОВАНИИ МЕТЕЛЕВЫХ ЛАВИН В ХИБИНАХ
Get PDFIn practice, forecasting of avalanche occurrences in a single avalanche path is usually subjective based on background avalanche and weather forecasts, data on the location and topography of the avalanche starting zone, as well as available data on the snowpack in it. Moreover, forecasters sometimes identify avalanche starting zones, in which, according to their opinion, avalanche formation is similar. It is generally believed that avalanche formation occurs similarly in avalanche starting zones similar in morphology and morphometry, as well as having similar exposure. The aim of the work was to establish a quantitative relationship in the avalanche formation of snowstorm avalanches in 22 avalanche starting zones located in an area of about 25 km2 located in the southern part of the Khibiny Mountains. The study was based on long-term observations of avalanches in this area. As a measure of the proximity of avalanche formation in two avalanche starting zones P (i / j), we used the conditional probability of avalanche formation in avalanche starting zone i, if an avalanche formed in avalanche starting zone j. As the study showed, correlations between avalanche formation in various avalanche starting zones are statistically significant, but, as a rule, rather weak. The most similar formation of snow avalanches occurs in the starting zones having a similar exposure. In addition, the deformations of the air flow in the mountain system and the size of the snow drift zones, as well as the spatial variability of the physical and mechanical characteristics of snowpack in avalanche starting zones, also affect. A methodology for probabilistic diagnosis and forecasting of snowstorm avalanches using avalanche starting zones-indicators is proposed.На практике прогнозирование возникновения лавин в отдельно взятом лавинном очаге осуществляется, как правило, субъективно на основе фоновых лавинных прогнозов, прогнозов погоды, данных о местоположении и рельефе лавинного очага, а также имеющихся данных о снежном покрове в этом очаге. При этом прогнозистами иногда выделяются лавинные очаги, в которых, по их мнению, лавинообразование происходит сходно. Обычно считают, что лавинообразование происходит сходно в лавинных очагах близких по морфологии и морфометрии, а также имеющих близкие экспозиции. Целью работы было установление количественной связи в лавинообразовании метелевых лавин в 22-х лавинных очагах, расположенных на территории площадью около 25 км2, находящейся в южной части Хибин. Исследование проведено на основе многолетних наблюдений за лавинами в данном регионе. В качестве меры близости лавинообразования в двух лавинных очагах P(i/j) была использована условная вероятность образования лавины в лавинном очаге i, если лавина образовалась в лавинном очаге j. Как показало исследование, статистические связи лавинообразования в различных лавинных очагах являются значимыми, но, как правило, довольно слабыми. Наиболее сходно образование метелевых лавин происходит в очагах имеющих сходную экспозицию. Помимо этого, влияют деформации воздушного потока в горной системе и размеры зон метелевого сноса снега, а также пространственная изменчивость физико-механических характеристик метелевого снега в лавинных очагах. Предложена методика вероятностной диагностики и прогнозирования метелевых лавин с использованием лавинных очагов-индикаторов.
Литература
Аккуратов В.Н. Генетическая классификация лавин // Труды Эльбрусской высокогорной комплексной экспедиции. Т. 1 (4): Снег, лавины и применение снега в народном хозяйстве: Материалы II Всесоюз. межвед. конференции, посвящ. вопросам снежного покрова / Под ред. Г.К. Сулаквелидзе и Г.К. Тушинского. Нальчик: Кабард.-Балкар. кн. изд-во, 1959. С. 215-232.
Черноус П.А., Перликов А.М., Мокров Е.Г. Автоматизированное рабочее место прогнозиста лавин // Материалы гляциологических исследований. 1998. № 84. С. 72-75
Черноус П.А. Применение многомерного дискриминантного анализа для распознавания лавиноопасных ситуаций // Исследования снега и лавин в Хибинах: материалы Хибинской гляциологической конференции (г. Кировск, 25-26 декабря 1972 г) / Отв. ред. Б.Н. Ржевский. Ленинград, Гидрометеоиздат, 1975. С. 64-70
Judson A. On the potential use of index path for avalanche assessment. // Journal of Glaciology. 1983. Vol. 29. No. 101. P. 178-184. DOI: 10.1017/S002214300000523
Психологічні особливості формування емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів засобами музики (Psychological Peculiarities of Emotional Intelligence Development in Prospective Primary School Teachers through Music)
Get PDFУ дисертації представлено теоретико-експериментальне дослідження психологічних особливостей формування емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів засобами музики у вимірі їх професійної спрямованості. У дисертації здійснено теоретичний аналіз поняття емоційного інтелекту у вітчизняній та зарубіжній психології. Визначено його співвідношення із суміжними поняттями “емоційна компетентність”, “емоційна креативність” тощо, які пов'язані з ефективністю та успішністю професійної діяльності вчителя. Доповнено визначення поняття емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів як інтегрально-ієрархічної структури когнітивного, емоційного, адаптаційного та мотиваційно-регулятивного компонентів, яка забезпечує реалізацію внутрішньоособистісних та міжособистісних здібностей до ідентифікації, розуміння та управління емоціями, є основою формування професійних компетентностей, сприяє успішному задоволенню індивідуальних, соціальних та професійних потреб. Досліджено у контексті заявленої теми структурні компоненти(когнітивний, емоційний, адаптаційний, мотиваційно-регулятивний) та функції (інтерпретативна, експресивна, рефлексивна, регулююча, адаптивна, комунікативна, стресозахисна, активізуюча) емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів, особливості його формування під час навчальнопрофесійної діяльності та місце у системі професійних компетентностей. На основі проведеного теоретичного аналізу емоційний інтелект майбутніх учителів початкових класів концептуалізовано як основу формування низки їх важливих професійних компетентностей, а також як важливий особистісний ресурс професійного становлення, що зумовлює здатність до активації власних адаптаційних можливостей, проактивності, професійної й особистісної гнучкості, налагодження конструктивної та партнерської взаємодії з учасниками освітнього процесу, вміння працювати в команді, вирішувати проблеми та знаходити творчі рішення тощо. На основі функціональної структури емоційного інтелекту досліджено критерії оцінки ефективності його формування у майбутніх учителів початкових класів: когнітивний, емоційний, адаптивний, регулятивний, мотиваційний. Проаналізовано та згруповано зовнішні й внутрішні чинники впливу на рівень розвитку емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів (особистісні, когнітивні й метакогнітивні, індивідуально-психологічні, соціальні, психолого-педагогічні). У системі психолого-педагогічних умов визначено групу критеріїв оцінки ефективності впливу засобів музики на розвиток емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів: соматичний, рефлексивний, психоемоційний, творчий, соціальний, що є основою для конструювання заходів формувального впливу. На основі проведеного теоретичного аналізу сконструйовано концептуальну динамічну модель формування емоційного інтелекту засобами музики, яка містить цільовий, структурно-функційний, операційний та діагностичний блоки і є основою побудови експериментального дослідження. Представлено програму, методи та організацію експериментального дослідження, проаналізовано результати констатувального етапу експерименту, описано формувальний етап експерименту. Результати констатувального етапу експериментального дослідження показали переважання низького й дуже низького рівнів розвитку емоційного інтелекту у вибірці студентів. Середній рівень емоційного інтелекту продемонстрували 36% респондентів за методикою ЕмІН та 38% респондентів за методикою Н. Холла. Найнижчою виявилася частка респондентів з високим рівнем емоційного інтелекту. Отримані дані продемонстрували, що студенти з нижчими показниками особистісної та ситуативної тривоги за методикою Спілбергера мають кращі здібності, які входять до структури емоційного інтелекту. Дослідження емоційного інтелекту в аспекті адаптації та стресоподолання продемонструвало, що за методикою діагностики копінгстратегій Дж. Амірхана близько 41 % респондентів мають низький та дуже низький рівень розвитку адаптивної копінг-стратегії вирішення проблем, а також 45 % відмічають низький рівень використання адаптивної стратегії пошуку соціальної підтримки. Водночас кореляційний аналіз за критерієм Пірсона показав негативні статистично значимі кореляційні зв’язки між малоадаптивною копінг-стратегією уникнення та загальним рівнем емоційного інтелекту за методикою ЕмІН (r=.522; р≤0.01) та інтеграційним інтелектом за тестом емоційного інтелекту Н. Холла (r=.478; р≤0.01). Було констатовано необхідність сприяння зниженню тривоги та актуалізації адаптивних копінг-стратегій студентів як важливих індикаторів емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів. Загалом отримані дані засвідчили, що близько половини опитаних студентів спеціальності “Початкова освіта” мають певні труднощі з ідентифікацією й розумінням своїх і чужих емоцій та управлінням ними, а відтак потребують розвитку емоційного інтелекту відповідно до його структурно-функційних складових. Результати діагностування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання музичних засобів у професійній діяльності та для саморозвитку вказують на недостатній рівень розуміння їх цінності у процесах навчання та розвитку особистості. Це обумовлює актуальність едукаційної роботи в напрямку подолання традиційних уявлень щодо доцільності застосування музичних засобів, насамперед, для досягнення естетичних та організаційно-виховних цілей порівняно з цілями розвитку емоційної сфери школярів та власної емоційної компетентності. На основі концептуальної динамічної моделі, а також згідно з отриманими на етапі констатувального дослідження даними було запропоновано спеціальну програму формування емоційного інтелекту майбутніх учителів початкових класів засобами музики та здійснено її верифікацію під час формувального етапу експерименту. Основну мету та завдання програми (розвиток структурно-функціональних компонентів емоційного інтелекту студентів, підвищення їх мотивації до застосування засобів музики упрофесійній діяльності та для саморозвитку, формування мотивації використання музичних засобів для оптимізації копінг-ресурсів для подолання стресу) було реалізовано шляхом втілення психолого-педагогічної фасилітації, тілесно-орієнтованого, емоційно-сфокусованого, творчого, соціально-спрямованого підходів під час імплементації компонентів програми. Здійснено якісну і кількісну інтерпретацію результатів формувального експерименту та запропоновано методичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту засобами музики. Згідно з аналізом експериментальних даних встановлено, що в ЕГ відбулася помітна оптимізація усіх компонентів емоційного інтелекту відповідно до виділених критеріїв результативності програми: когнітивного, емоційного, адаптаційного, регулятивного, мотиваційного. Емпірично обґрунтовано та підтверджено ефективність впливу музичних засобів на виокремлені нами структурно-функційні компоненти моделі емоційного інтелекту майбутнього вчителя початкових класів. Розроблено методичні рекомендації для викладачів ЗВО та студентів щодо ефективного використання засобів музики для розвитку емоційного інтелекту, де зазначено теоретико-методологічні підстави; основні завдання та умови; основні критерії ефективності їхнього впливу (рефлексивний, психоемоційний, соматичний, творчий та соціальний), що дозволяють обирати найбільш оптимальні музичні засоби відповідно до потреб конкретної групи чи індивіда; представлено орієнтовний перелік та опис технік, рекомендованих для проведення музичних інтервенцій
(The dissertation presents a theoretical and experimental study of the psychological features of forming emotional intelligence in prospective primary school teachers through music within the context of their professional orientation. The thesis provides a theoretical analysis of the concept of emotional intelligence in both domestic and foreign psychology. It defines its relationship between emotional intelligence and related concepts such as "emotional competence" and "emotional creativity," which are associated with the effectiveness and success of the teacher’s professional activities. This research proposed the definition of emotional intelligence for prospective primary school teachers as an integral hierarchical structure comprising cognitive, emotional, adaptive, motivational, and regulatory components. This structure ensures the development of intrapersonal and interpersonal abilities to identify, understand, and manage emotions, forming the basis for professional competencies and contributing to the successful fulfilment of individual, social, and professional needs. It identified and discussed the structural components (cognitive, emotional, adaptive, motivational, and regulatory) and functions (interpretative, expressive, reflective, regulatory, adaptive, communicative, stress-protective, and activating) of emotional intelligence in future primary school teachers, as well as the peculiarities of its formation during educational and professional activities. The thesis also examined the role of emotional intelligence in the system of professional competencies. Based on the theoretical analysis, the author conceptualised emotional intelligence in prospective primary school teachers as a foundation for developing a range of important professional competencies and a crucial personal resource for professional growth. This resource enhances their ability to activate adaptive capabilities, proactivity, professional and personal flexibility, constructive and partnership interactions with educational process participants, teamwork, problem-solving, and creative solutions etc. The scholar highlighted the criteria for assessing the effectiveness of emotional intelligence development, basing on its functional structure, including cognitive, emotional, adaptive, regulatory, and motivational aspects. The thesis analysed and grouped the external and internal factors influencing the development of emotional intelligence in prospective primary school teachers (personal, cognitive and metacognitive, individual psychological, social, psychological, and pedagogical). In the system of psychological and pedagogical conditions, the study determined a set of criteria for assessing the effectiveness of music in developing emotional intelligence in future primary school teachers, including somatic, reflective, psycho-emotional, creative, and social aspects. These criteria form the basis for designing formative procedures. Following a theoretical examination, the research sets up a conceptual dynamic model of the development of emotional intelligence through music, comprising target, structural and functional, operational, and diagnostic blocks. This model underpins the experimental study design. The dissertation outlines the programme, methods, and organisation of the experimental study, analyses the results of the initial stage of the experiment, and describes the formative stage. The findings of the initial experimental stage indicate a predominance of low and very low levels of emotional intelligence among the students sampled. 36% of respondents using the Emotional Intelligence Test methodology and 38% of respondents using the Hall’s EQ Test demonstrated an average level of emotional intelligence. The share of respondents with a high level of emotional intelligence appeared to be the lowest one. Data obtained using Pearson’s correlation coefficient revealed that students with lower trait and state anxiety scores, according to Spielberger State-Trait Anxiety Inventory (STAI), exhibited better abilities within the structure of emotional intelligence. The study of emotional intelligence in the context of adaptation and stress management, using Amirkhan’s Coping Strategy Indicator, showed that approximately 41% of respondents had a low or very low level of development in the adaptive coping strategy for problem-solving, and 45% demonstrated a low level of using the adaptive strategy for seeking social support. Furthermore, the Pearson’s correlation analysis highlighted significant negative correlations between the low-adaptive avoidance coping strategy, the General Emotional Intelligence (GEQ) according to the Emotional Intelligence Test methodology (r=.522; р≤0.01), and integrative intelligence in line with the Hall’s EQ Test Test: r=.478; р≤0.01). The research findings emphasised the necessity of promoting anxiety reduction and the actualisation of adaptive coping strategies as key indicators of prospective primary school teachers’ emotional intelligence. Overall, the data indicates that about half of the surveyed students pursuing a major in Primary Education experience difficulties in identifying, understanding, and managing one’s own emotions and those of others, highlighting the need for developing emotional intelligence in accordance with its structural and functional components. The research also assessed the readiness of future primary school teachers to use musical means in professional activities and self-development. The results indicate an insufficient understanding of their value in learning and personal development processes. This underscores the need for educational efforts to overcome traditional views on the use of music, prioritising its role in emotional development over aesthetic, organisational, and educational objectives, compared to the goals of developing the emotional sphere of students and their own emotional competence. Based on the conceptual dynamic model and the initial experimental stage data, the author proposed a specialised programme for developing emotional intelligence in prospective primary school teachers through music and validated it during the formative stage of the experiment. The research managed to holistically implement the programme and achieve its goals and objectives (developing structural and functional components of emotional intelligence, enhancing motivation to use music professionally and for self-development, as well as forming motivation to use music for optimising coping resources to manage stress) through psychological and pedagogical facilitation, body-oriented, emotionally focused, creative, and socially oriented approaches. The dissertation provides a qualitative and quantitative interpretation of the formative experiment results and proposes methodological recommendations for developing emotional intelligence through music. The analysis of experimental data demonstrates a significant improvement in all components of emotional intelligence in the experimental group according to the cognitive, emotional, adaptive, regulatory, and motivational criteria of the programme performance. Moreover, the research empirically substantiated and confirmed the effectiveness of music for the structural and functional components of the emotional intelligence model elaborated for a prospective primary school teacher. The study developed methodological guidelines for lecturers / academic staff, and students on the effective use of music for developing emotional intelligence, encompassing theoretical and methodological foundations, main goals and conditions, and criteria for evaluating effectiveness (reflective, psycho-emotional, somatic, creative, and social). The guidelines also provide an indicative list and description of recommended techniques for musical interventions
IV Международная конференция «Лавины и смежные вопросы»
No full textIV International Conference «Avalanches and Related Issues»IV Международная конференция «Лавины и смежные вопросы
