1,720,960 research outputs found
Modes of denial in Russia's strategic communication during the full-scale Russo-Ukrainian war (preliminary research notes)
Get PDFТези доповіді учасника науково-практичної конференції "Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик", що відбулась у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 24 лютого – 7 березня 2025 року
National identity of Southern and Eastern Ukraine’s population on the eve of the full-scale Russo-Ukrainian war
No full textWriting of this thesis started back in 2021 – about one year before the full-scale Russian invasion in Ukraine. Initially, it was planned as a contribution to facilitation of Ukraine’s reintegration of those regions in Donetsk and Luhansk oblasts that had been occupied by Russia in 2014-2015. However, the focus had been shifted in February 2022, when I was taking cover in a shelter during Russia’s airstrike. Not surprisingly, a significant share of this paper was being written during missile attacks – except for the small breaks to play "Uno" with my nieces, cousin, and our new friends from the shelter. This work and opportunities that it, hopefully, opens are dedicated to men and women who have been fighting for Ukraine in combat, as well as to volunteers who have been helping them. For they are the ones who gave me the privilege to worry about this thesis at all
Дослідження стратегічної комунікації Росії у повномасштабній російсько-українській війні: три методологічні рекомендації
No full textДослідження стратегічної комунікації Росії набуло значної важливості у повномасштабній Російсько-українській війні, зважаючи на спроби Росії легітимізувати її вторгнення, воєнні злочини та завдання шкоди цивільному населенню. В умовах динамічного воєнного медіапростору в українських і міжнародних медіафахівців є потреба здобувати валідні знання щодо російської стратегічної комунікації ще швидше, ніж раніше. Отже, ці тези пропонують три методологічні орієнтири, ціль яких — дозволити зробити дослідження стратегічної комунікації Росії з меншими часовими витратами: 1) фокусування на тезах посадових осіб Росії; 2) фокусування на стратегічних наративах (з використанням інтеграційних моделей) і 3) потенційне використання описового підходу (документування стратегічної комунікації).Research on Russia’s strategic communication has gained significant importance in the full-scale Russo-Ukrainian war while Russia attempts to legitimize its invasion, war crimes, and civilian harm. In the dynamic warfare media landscape, Ukrainian and international media specialists need to gain valid insights into Russia’s strategic communication even faster than before. This conference paper thus suggests three meth¬odological standpoints aimed to make the research on Russia’s strategic communication less time-consuming: 1) focusing on the statements by Russian officials, 2) focusing on strategic narratives (using integrated models), and 3) considering the descriptive ap¬proach (documenting the strategic communication) for the research
Концептуалізація російських стратегічних наративів у повномасштабній російсько-українській війні
Get PDFСтратегічна комунікація Росії у повномасштабному вторгненні в Україну 2022 року покладалася на специфічні стратегічні наративи, а також особливості стратегічної культури. Хоча існує низка публікацій як на тему стратегічних наративів, так і стратегічної культури, ці два сумісні концепти не завжди інтегруються для ефективного аналізу стратегічної комунікації. Як стверджується в цьому дослідженні, існує також і нестача більш узагальненого та структурованого викладу стратегічних наративів Росії. Завдання цього дослідження – запропонувати комплексну концептуалізацію стратегічних наративів Росії у повномасштабній Російсько-українській війні через поєднання стратегічних наративів із концепцією стратегічної культури та через критичний синтез наявних теоретичних відомостей. По-перше, у дослідженні проводиться критичний огляд релевантної наукової літератури, яка стосується російських стратегічних наративів/культури в контексті повномасштабної війни. У результаті для цілей дослідження поєднуються перспективи стратегічних наративів і стратегічної культури. По-друге, здійснюється теоретичний синтез, що базується на комбінації індуктивного й дедуктивного аналізу тексту з тематичним кодуванням. Знахідки вказують на те, що стратегічні наративи поділяються на дві загальні категорії: наратив «великої держави» і наратив «загроза ззовні, протистояння Заходу». Обидва стратегічні наративи включають у себе три рівні субнаративів і слугують як основа для стратегічної комунікації Росії у війні.Russia’s strategic communication in the 2022’s full-scale invasion of Ukraine has relied on spe-cific strategic narratives as well as features of strategic culture. And while there are several publi-cations on both strategic narratives and strategic culture of Russia, these two compatible concepts are not always integrated for effective strategic communication analysis. And as argued in this study, there is also a lack of more generalized and structured outline of Russia’s strategic narra-tives. The objective of this research is to provide comprehensive conceptualization of Russia’s strategic narratives in the full-scale Russo-Ukrainian war by bridging strategic narratives with strategic culture concept and by critical synthesis of the existing theoretical knowledge. Firstly, the study provides critical review of the relevant scholarly literature on the Russian strategic nar-rative/culture in the context of the full-scale war. Consequently, perspectives of strategic narra-tives and strategic culture are aligned for the purposes of the research. Secondly, relying on a combination of inductive and deductive text analysis with thematic coding, theoretical synthesis is conducted. Findings indicate that Russia’s strategic narratives are divided into the two general categories: “great power” narrative and “external threat, versus West” narrative. Both strategic narratives include three levels of sub-narratives and serve as a base for Russia’s strategic com-munication in the war
Interrelations Between Ukrainians’ Trust In President, Parliament And Government, 2014–2018
No full textThe population of Ukraine (denoted shortly as "Ukrainians" in the
title of this paper) were considered the object of this research, and the interrelations
between their trust in president, parliament and government of Ukraine in 2014-2018
was defined as the issue. Accordingly, the aim of this research was to verify these
interrelations
Концептуалізація фреймів для досліджень стратегічної комунікації Росії під час повномасштабної російсько-української війни на основі класичних підходів
No full textChociaż framing pozostaje popularnym kierunkiem teoretycznym w badaniach nad mediami i komunikacją, brakuje pewnych szczegółów na temat tego, w jaki sposób ramy są konceptualizowane w kontekście rosyjskich studiów nad komunikacją strategiczną. Celem tego artykułu jest zaproponowanie optymalnej konceptualizacji ram opartej na klasycznych podejściach do kontekstu rosyjskich studiów nad komunikacją strategiczną w pełnoskalowej wojnie rosyjsko-ukraińskiej. Niniejszy artykuł zawiera integracyjny przegląd klasycznych podejść do konceptualizacji ram autorstwa Goffmana, Entmana, Gamsona i innych badaczy w dziedzinie mediów i komunikacji. Podejścia są oceniane zgodnie z systemem trzech wskaźników kryterialnych, spośród których określane są najbardziej praktyczne dla odpowiedniego kontekstu.
Хоча фреймінг залишається популярним теоретичним напрямком у студіях медіа та комунікацій, існує певний брак деталізації того, як концептуалізуються фрейми в контексті досліджень стратегічної комунікації Росії. Метою цієї статті є запропонувати оптимальну концептуалізацію фреймів на основі класичних підходів для контексту досліджень стратегічної комунікації РФ у повномасштабній Російсько-українській війні. Ця стаття містить інтегративний огляд класичних підходів до концептуалізації фреймів Ґоффмана, Ентмана, Ґемсона та інших дослідників у сфері медіа та комунікацій. Підходи оцінюються за системою трьох критеріальних показників, серед яких визначаються найбільш практичні для відповідного контексту.While framing remains a popular theoretical direction in the media and communication studies, there is a lack of precision in terms of how frames are conceptualized in the context of Russia’s strategic communication studies. The aim of this paper is to suggest an optimal, suitable conceptualization of frames based on the classical approaches for the context of studies of Russia’s strategic communication in the full-scale Russo-Ukrainian war. The research provides an integrative review of classical approaches to conceptualization of frames by Goffman, Entman, Gamson, and other scholars of the media and communication field
Стратегічна комунікація росії у повномасштабній російсько-українській війні: аналіз з використанням моделі комунікації Лассвелла
Get PDFWhile the context of Russia’s strategic communication has changed since the be-ginning of the full-scale Russo-Ukrainian war, the research need for its conceptual-ization reemerges. This study aims to describe the key features of Russia’s wartime strategic communication. Harold Lasswell’s (1971) classical model of communication for the analysis (deductive approach) of five elements in Russia’s communication: the communicator, the content, the receiver, the channel, and the effect. The analysis highlights the multi-faceted structure of Russia’s strategic communication as well as its major inconsistencies and flaws. The study thus provides a theoretical ground for further research on Russia’s information warfareОскільки з початку повномасштабної Російсько-української війни змінився контекст стратегічної комунікації Росії, знову виникає дослідницька потреба в її концептуаліза-ції. Це дослідження націлене на опис ключових характеристик стратегічної комуніка-ції Росії воєнного часу. У межах цієї роботи класична модель комунікації Гарольда Лассвелла (1971) застосовується для аналізу (дедуктивний підхід) п’яти елементів ко-мунікації Росії: комунікатора, контенту, отримувача, каналу й ефекту. Аналіз висвітлює багатосторонню структуру стратегічної комунікації Росії, а також її значні суперечності та прогалини. Дослідження надає теоретичне підґрунтя для подальших досліджень інформаційної війни Росії
Russia’s typical frames of civilian harm cases in the full-scale Russo-Ukrainian war: exploratory frame analysis (2022–2024 data)
Get PDFThe purpose of this exploratory study is to preliminarily highlight the key frames that Russia uses within its strategic communication to explain the cases of civilian harm done by its forces in the full-scale Russo-Ukrainian war. The main research method applied in the research is the qualitative frame analysis of the messages by Russia’s communicators (primarily, state officials) that were spread in 2022 – 2024. The sample of civilian harm cases is identified based on the randomized selection from the Bellingcat dataset. Entman’s (1993) analytical framework of the 4 frame functions is used in interpretation of the results. The results show that Russian communicators apply the set of at least three frame types (ignoration, hit military targets, and anti-Russian insinuation) to interpret Russia’s war crimes in a favorable light. On the other hand, two more less typical, but important frame types are identified (depersonalized accident and vengeance). The results indicate Russia’s attempts to legitimize or reinterpret its war crimes and serve as a theoretical base for further studies of Russia’s framing within its strategic communication
Going Beyond Counting First Authors in Author Co-citation Analysis
Get PDFThe present study examines one of the fundamental aspects of author co-citation analysis (ACA) - the way co-citation
counts are defined. Co-citation counting provides the data on which all subsequent statistical analyses and mappings
are based, and we compare ACA results based on two different types of co-citation counting - the traditional type that
only counts the first one among a cited work's authors on the one hand and a non-traditional type that takes into
account the first 5 authors of a cited work on the other hand. Results indicate that the picture produced through this non-traditional author co-citation counting contains more coherent author groups and is therefore considerably clearer. However, this picture represents fewer specialties in the research field being studied than that produced through the traditional first-author co-citation counting when the same number of top-ranked authors is selected and analyzed. Reasons for these effects are discussed
- …
