1,720,970 research outputs found
The archetypical basis of modern Ukrainian political myth-making
No full textРезюме. У статті описано основні ознаки політичного
міфу. Акцентовано архетипну основу сучасного політичного
міфотворення. На матеріалі промов екс-президента України
П. Порошенка змодельовано політичний міф та доведено
його кореляцію з українською лінгвокультурою. Виявлено
та проаналізовано архетипи політичного міфуAbstract. The article describes the main features of a political myth. Emphasizes the archetypical basis of modern political
myth-making. The author modeled on the material of the speeches of the ex-president of Ukraine P. Poroshenko a political myth
and proved its connection with the Ukrainian culture. The author
analyzed the archetypes of the political myth
Linguosophy of Fedir Potushnyak’s poetic works
No full textРезюме. Мова поетичних творів Ф. Потушняка становить науковий інтерес з погляду вивчення ідіостилю митця, осмислення соціокультурного контексту його творчості, пізнання особливостей розвитку української лінгвокультури закарпатського краю. Мета статті полягала в з’ясуванні особливостей поетичної мовотворчості Ф. Потушняка на засадах лінгвософії. Це зумовило необхідність характеристики постаті митця, аналізу соціокультурного середовища, в якому він формувався і працював; виділення ключових образів поетичної мови письменника; дослідження специфіки словесного вираження виявлених образів з погляду лінгвософії.
З’ясовано, що поезія Ф. Потушняка виразно модерна, пройнята західноєвропейськими філософськими ідеями, позначена впливом символізму, імажинізму, сюрреалізму, неоромантизму. У ній часто ірреальне витісняє реальне, а містика поєднується з філософією. Автор виявляє високу майстерність, створюючи алогічні метафори, використовуючи численні символи, тонкі алюзії, специфічний синтаксис. Тексти, насичені цими мовними засобами, спрямовують на вдумливе прочитання, глибоке занурення в зміст, потребують розгадування, дешифрування. Ф. Потушняк розумів творчість не тільки як роботу духу, а й імпульси вищого начала. У поетичному вираженні цієї думки автор звертається до біблійних образів-символів. Письменник прагне максимально точно виразити внутрішній стан творчої особистості в хвилини натхнення, відтворити рух уяви і думки, процес пошуку слова. Відчуття найбільшого творчого піднесення митець передає через образ духа. Одним із ключових образів поета є також слово. Воно здобуває численні різнопланові інтерпретації в текстах Ф. Потушняка через епітети, метафори, порівняння. Автор неодноразово підкреслює надчасовість і велич слова, яке розуміє ширше, аніж мовну одиницю. Це творчість явлена в слові.
Виконане дослідження є лише першою спробою вивчення мовотворчості Ф. Потушняка на засадах лінгвософії. Результати аналізу показали перспективність подальших лінгвософських студій в аспекті поглибленого вивчення поетичного доробку митця.Abstract. The language of F. Potushniak’s poetic works is of scientific interest in terms of studying the idiom of the artist, comprehending the socio-cultural context of his work, and learning the peculiarities of the development of Ukrainian linguistic culture in the Transcarpathian region. The purpose of the article is to elucidate the peculiarities of Fedir Potushniak’s poetic language creation on the basis of linguosophy. This necessitated the characterisation of the artist's personality, analysis of the socio-cultural environment in which he was formed and worked; highlighting the key images of the writer's poetic language; studying the specifics of the verbal expression of the identified images on the basis of linguosophy.
It has been found that F. Potushniak’s poetry is distinctly modern, imbued with Western European philosophical ideas, marked by the influence of symbolism, imagism, surrealism, neo-romanticism. In it, the unreal often replaces the real, and mysticism is combined with philosophy. The author shows great skill in creating illogical metaphors, using numerous symbols, subtle allusions, and specific syntax. The texts saturated with these linguistic means direct to a thoughtful reading, deep immersion in the content, require unravelling, deciphering. F. Potushniak understood creativity not only as the work of the spirit, but also as the impulses of the higher principle. In the poetic expression of this idea, the author refers to biblical images-symbols. F. Potushniak seeks to express the inner state of a creative personality in moments of inspiration as accurately as possible, to reproduce the movement of imagination and thought, the process of searching for a word. The artist conveys his feelings at the time of the greatest creative upsurge through the image of the spirit. One of the key images of the poet is the word. It receives numerous diverse interpretations in the texts of F. Potushniak through epithets, metaphors, and similes. The author repeatedly emphasises the timelessness and greatness of the word, which he understands more broadly than a linguistic unit. This is creativity manifested in the word.
The present study is only the first attempt to study F. Potushniak’s language creativity on the basis of linguosophy. The results of the analysis have shown the prospects of further linguosophical studies in the aspect of in-depth study of the poetic works of the artist
Artistic interpretation of the concept of the word in the work of Myroslav Dochynеts
No full textРедакційна колегія: https://ks.iul-nasu.org.ua/redaktsijna-kolegiya.htmlЗміст: https://ks.iul-nasu.org.ua/vypusky-zhurnalu/2024-2/zbirnyk-kultura-slova-101-2024.htmlРезюме. У статті простежено специфіку художньої інтерпрета-
ції ключового для прозових творів М. Дочинця концепту СЛО-
ВО. Виявлено його текстові реалізації, що засвідчують бага-
тогранність художньо-чуттєвого і філософського осягнення
внутрішньої форми СЛОВА. Схарактеризовано асоціативні
зв’язки лексеми СЛОВО в епітетно-метафоричних конструк-
ціях, які виявляють оригінальність авторських інтерпретацій.
З’ясовано, що СЛОВО для митця є каналом зв’язку з народом,
його мовою і культурою, засобом збереження своєї національ-
ної ідентичності, формою збереження культурно-історичної
пам’яті, способом об’єднання мовної спільноти, інструмен-
том спілкування і самовираження. Дослідження виконано на
засадах лінгвософії.Abstract. The concept of a word has a wide verbal representation and aestheticized
expression in modern Ukrainian literature. In the process of active use, the
semantic scope of the word is constantly changing, existing ones disappear
and new associative connections arise, which serve as the basis for the
formation of metaphors, metonymies, and comparisons. Artistic texts
most fully reveal all the overtones of the word, its individual authorial
interpretations. The features of the artistic understanding of the word in
different time frames have repeatedly become the subject of scientific
research. However, the concept of a word in the work of M. Dochynets has
not yet been studied. In the work of M. Dochynets, the word is one of the
key concepts. The author subtly feels its semantic scope and masterfully
conveys semantic nuances. As in T. Shevchenko, in M. Dochynets, a word
is not an abstract generalization, but a native word, the language of the
native land, filled with the wisdom of the ages, rooted in the deep spiritual
experience of a particular person and people, capable of expressing the
most subtle movements of the soul and thought, causing excitement, and
encouraging reflection. The author notes the beauty and originality of the
language of the Transcarpathians. M. Dochynets emphasizes the spiritual
essence of the word, its unifying role. With special respect, the artist
writes about the specific vocabulary that preserves information collected
by the language collective throughout its existence, records all the cultural heritage of the people – the native speakers. In the internal monologues
and reflections of his characters, M. Dochynets uses a variety of linguistic
means and techniques that characterize the peculiarities of the artist’s
work on the word, reveal the difficulties that every writer faces. The word
in the works of M. Dochynets exists not only in established linguistic,
pragmatic, and cultural-sophical parameters. The artist defines a number
of its other associative characteristics, namely smell, taste, color, sound.
As a gourmet of the word, he especially appreciates the juicy folk word.
The concept of the word in the prose of M. Dochynets is characterized as
a linguistic, cultural-historical, psychological, spiritual phenomenon. The
word for the artist is a marker of identity and a means of its preservation; a
channel of communication with the people, their language, culture; a form
of preserving cultural and historical memory; a way of uniting a language
community; a tool of communication and self-expression
Metaphors of nature in the poetic texts of M. Rylskyi and L. Kostenko
No full textМетафори природи М. Рильського і Л. Костенко характеризуються синтезом інтелектуалізму й емоційності. У поетичних текстах митців вони сприяють реалізації авторських інтенцій і водночас зберігають зв’язок з традицією та виявляють ознаки того чи того художнього стилю (романтизму, класицизму, реалізму). Метафори природи еволюціонують разом з розвитком мовотворчості митців, що виявляється в асоціативному і семантико-граматичному ускладненні структури та розширенні функцій цих метафор.https://ks.iul-nasu.org.ua/en/vypusky-zhurnalu/2020-2/zbirnyk-kultura-slova-92-2020/english-metafory-pryrody-v-poetychnyh-tekstah-m-rylskogo-i-l-kostenko.htmlРезюме. Метафори природи у творчості українських поетів М. Рильського і Л. Костенко – це маркер індивідуального стилю, засіб вираження ключових художніх ідей та показник динаміки образної мови.
Найчастіше метафоричне вираження в поетичних текстах обох митців мають традиційні для лірики образи природи. Більшість із цих метафор відображають красу і досконалість навколишнього світу та корелюють із концептами час, історія, пам’ять, воля, свобода.
Метафори природи обох митців характеризуються синтезом інтелектуалізму й емоційності. Вони оригінальні і водночас зберігають зв’язок з традицією, виявляють ознаки певного художнього стилю (романтизм, класицизм, реалізм). Динаміка метафор природи виявляється в асоціативному і семантико-граматичному ускладненні їхньої структури, та розширенні функцій.Abstract. Metaphors of nature are very important in the works of Ukrainian poets M. Rylsky and L. Kostenko. Metaphors of nature are a means of expressing key artistic ideas and a marker of individual style, and an indicator of the dynamics of figurative language. For M. Rylsky and L. Kostenko, nature is a source of inspiration and an object of poetic image. Through the metaphorization of the concepts of nature, the authors realize a wide range of ideas about the eternal problems of mankind.
Most often metaphorical expression in the poetic texts of M. Rylsky and L. Kostenko have traditional for the lyrics images of the seasons (autumn, spring, summer, winter), flora (forest, individual trees (willow, oak), atmospheric phenomena, rain, snow, fog, wind), parts of the day (evening), reservoirs (river). A separate subject of metaphorization is nature, the world as a whole. Most of these metaphors profile the beauty and perfection of nature, but often have the semantics of time, memory, recollection, will, freedom.
Metaphors of nature in the poetic texts of M. Rylsky and L. Kostenko are characterized by a synthesis of intellectualism and emotionality. In the poetic texts of artists, they contribute to the realization of the author's intentions and at the same time preserve the connection with tradition and show signs of a particular artistic style (romanticism, classicism, realism). Metaphors of nature evolve with the development of language creativity of artists, which is manifested in the associative and semantic-grammatical complication of the structure and expansion of the functions of these metaphors
Native language in a policultural society
No full textAbstract. The purpose of the study is to reveal the specifics of the definition of the native language and find out the role of the native language in the life of a policultural society.
Sources of research are historical documents and observations of scientists of different years.
In Ukrainian linguistics, the concept of «native language» is determined by various differential signs. Most often determined by the type of language learning (person learned as a child at home (usually from parents (mother) without special training) and nationality (national language).
The native language was important in the formation of the Ukrainian nation in the 19th - early 20th centuries. This problem was very acute in the policultural Transcarpathia.
Language as an identifier of the people has become an instrument of political manipulation, a means of separation of Ukrainian Transcarpathia and the formation of sympathy for Russia. The struggle for national self-determination was primarily a struggle for the native language of the people.
In the multinational USSR, the implementation of the policy of internal colonialism and the formation of the Soviet people was accompanied by repressive measures against Ukrainian nationally conscious citizens and ethnic minorities, erasing the policultural of many regions of Ukraine, the adoption of Russian as a language of interethnic communication and as a native language for non-Russian citizens. All-Union censuses reflect this trend. The results of a survey on the use of languages in 1926, 1970, 1979 and 1989 are analyzed.
A long war against Ukrainian identity, language, statehood, and the assimilation policy of the USSR led to the Russification of the Ukrainian people and numerous ethnic groups living in Ukraine. This destroyed the policulturalism of the regions of Ukraine. In the new Ukrainian state, it became necessary to approve the status of the Ukrainian language and languages of national minorities.
In a modern policultural society, the definition of the native language is important for establishing the identity of a person and his belonging to a particular ethnic group. This does not lose relevance in the case of the presence of two native languages, since a person can identify himself with the corresponding ethnic groups by language.
Under the development of the Ukrainian state, understanding the mother tongue as a national one remains very important.Резюме. У статті різноаспектно схарактеризовано поняття «рідна мова». З’ясовано основні параметри його. Проаналізовано вплив політичних, ідеологічних, соціальних чинників на визначення рідної мови. Схарактеризовано кореляцію поняття «рідна мова» з поняттями «національна мова», «материнська мова», «перша мова». Розкрито специфіку визначення рідної мови в полікультурному середовищі
Going Beyond Counting First Authors in Author Co-citation Analysis
Get PDFThe present study examines one of the fundamental aspects of author co-citation analysis (ACA) - the way co-citation
counts are defined. Co-citation counting provides the data on which all subsequent statistical analyses and mappings
are based, and we compare ACA results based on two different types of co-citation counting - the traditional type that
only counts the first one among a cited work's authors on the one hand and a non-traditional type that takes into
account the first 5 authors of a cited work on the other hand. Results indicate that the picture produced through this non-traditional author co-citation counting contains more coherent author groups and is therefore considerably clearer. However, this picture represents fewer specialties in the research field being studied than that produced through the traditional first-author co-citation counting when the same number of top-ranked authors is selected and analyzed. Reasons for these effects are discussed
The Concept of «Native Word» in T. Shevchenko’s Poetry
No full textРезюме. У статті на основі аналізу наукових праць обґрунтовано необхідність дослідження поняття рідна мова. Акцентовано роль рідної мови у творенні нації. Встановлено, що у поезії Т. Шевченка поняття «рідна мова» і «рідне слово» співвідносні. За допомогою методу семантико-стилістичного аналізу розкрито специфіку реалізації концепту «рідне слово» у поезії Т. Шевченка. Встановлено, що концепт «рідне слово» у поезії Т. Шевченка пов’язаний з концептами «духовність», «історична пам’ять», «індивідуальна пам’ять» та з концептами емоційної сфери людини.Abstract. In the article, based on the analysis of scientific works, the necessity of researching the concept of native language is substantiated. The role of the native language in the creation of a nation is emphasized. It has been established that in T. Shevchenko's poetry, the concepts of "native language" and "native word" are related. Using the method of semantic and stylistic analysis, the specifics of the implementation of the concept "native word" in the poetry of T. Shevchenko were revealed. It has been established that the concept of "native word" in T. Shevchenko's poetry is related to the concepts of "spirituality", "historical memory", "individual memory" and the concepts of the emotional sphere of a person
Українська мова: дві форми буття
No full textРезюме. Зміна систем письма та його типів свідчить про пошуки оптимального способу передавання мови на письмі, а також пристосування графіки до потреб суспільства. Процес формування української графіки ускладнювали бездержавний статус українців, суспільно-політичні обставини, у яких перебував народ, розділений кількома державами, а також різновекторні наукові концепції, що викликали гарячі дискусії. Результатом праці багатьох поколінь учених, митців, редакторів, видавців над формуванням графіки української мови є не тільки сучасна система письма, яка загалом точно передає особливості звучання української мови, а й збережена тисячолітня культурна традиція української писемності, розвиток якої засвідчує багата літературна спадщина. Це надбання є культурно-історичною основою нашого народу, його духовно-ідентифікаційним осердям, чинником, що визначає походження та самобутність українців
Metaphors of the word in ukrainian poetry of the XX century
No full textМетафоризація концепту слово в мові української поезії ХХ ст. відбувалася переважно за традиційними моделями, окремі з яких сформовані ще в дохристиянську епоху. Продуктивність моделі визначали рівень концептуалізації донорської зони та співвідносність її властивостей з реципієнтною зоною. Способи метафоризації концепту істотно залежали від світогляду митця, його емоційно-інтелектуального стану. Діапазон метафоричних проекцій у межах кожної з моделей упродовж століття постійно розширювався, що засвідчує когнітивну динаміку українського поетичного мовомислення.https://www.ff.upol.cz/ksl/sekce-ukrajinistiky/veda-a-vyzkum/olomoucke-sympozium-ukrajinistu/Abstract. The article reveals the specifics of regular changes in the metaphors of the word in the language of Ukrainian poetry of the 20th century. The metaphors of the word are often used in the language of Ukrainian poetry. New metaphors for the word are formed mainly in accordance with traditional patterns. The dynamics of model is manifested in many artistic metaphors, which are interpretations of the main metaphor. The level of conceptualization of the source domain and the correspondence of its properties to the target domain determines the performance of the model. The range of metaphorical projections in models is constantly expanding over the course of a century. This speaks of the cognitive dynamics of the language of Ukrainian poetry.Резюме. У статті розкрито специфіку регулярних змін у метафорах слова у мові української поезії ХХ століття. Метафори слова часто вживаються в мові української поезії. Нові метафори слова формуються переважно відповідно до традиційних зразків. Динаміка моделі проявляється у багатьох художніх метафорах, які є інтерпретаціями основної метафори. Рівень концептуалізації вихідного домену та відповідність його властивостей цільовій області визначає продуктивність моделі. Діапазон метафоричних проекцій у моделях постійно розширюється протягом століття. Це говорить про пізнавальну динаміку мови української поезії
- …
