1,720,961 research outputs found

    O politykę realną. Ukraińscy konserwatyści Galicji Wschodniej wobec II Rzeczypospolitej 1923–1930

    No full text
    For Realpolitik. The attitude of Ukrainian conservatives of Eastern Galicia towards the Second Polish Republic 1923–1930 The Ukrainian conservative political thought in Eastern Galicia evolved around a lack of self-sovereignty. Leading activists during the Ukrainian national revolution were involved in the construction of an independent Ukrainian state. Those experiences led them to conclude that the Galician Ukrainians were too immature to hold an independent state. Their greatest demand of Polish authorities was the autonomy within Poland. Loyalty, however, did not imply either support for the Polish policy or rejection of the independence idea. These moderate political projects did not gain conservatives any support. They were accused of appeasement and opportunism. The events of 1930 showed the failure of Ukrainian conservative thought. За реальну політику. Українські консерватори Галичини й польська держава 1923–1930.Консервативна течія української політичної думки Галичини 20-их рр. XX ст. розвивалася за умов відсутності власної держави. Провідні діячі цього русла у період визвольних змагань взяли участь у будові самостійної України. Цей досвід привів їх до висновку про неготовність галицьких українців до національної незалежності. Після програної війни з Польщею вони зайняли помірковані в межах Польщі. Лояльне ставлення не означало підтримки для польської національної політики та відмовлення від ідеї незалежності. Політичні проекти консерваторів, яких звинувачували в угодовстві та опортунізмі, зустрілися з негативними оцінками більшості українського політикуму. Загострення політичної ситуації в 1930 р. означало фіаско проектів цього середовища.політичні позиції. Максимальною вимогою, яку ставили Варшаві було українська автономіяFor Realpolitik. The attitude of Ukrainian conservatives of Eastern Galicia towards the Second Polish Republic 1923–1930 The Ukrainian conservative political thought in Eastern Galicia evolved around a lack of self-sovereignty. Leading activists during the Ukrainian national revolution were involved in the construction of an independent Ukrainian state. Those experiences led them to conclude that the Galician Ukrainians were too immature to hold an independent state. Their greatest demand of Polish authorities was the autonomy within Poland. Loyalty, however, did not imply either support for the Polish policy or rejection of the independence idea. These moderate political projects did not gain conservatives any support. They were accused of appeasement and opportunism. The events of 1930 showed the failure of Ukrainian conservative thought. За реальну політику. Українські консерватори Галичини й польська держава 1923–1930.Консервативна течія української політичної думки Галичини 20-их рр. XX ст. розвивалася за умов відсутності власної держави. Провідні діячі цього русла у період визвольних змагань взяли участь у будові самостійної України. Цей досвід привів їх до висновку про неготовність галицьких українців до національної незалежності. Після програної війни з Польщею вони зайняли помірковані в межах Польщі. Лояльне ставлення не означало підтримки для польської національної політики та відмовлення від ідеї незалежності. Політичні проекти консерваторів, яких звинувачували в угодовстві та опортунізмі, зустрілися з негативними оцінками більшості українського політикуму. Загострення політичної ситуації в 1930 р. означало фіаско проектів цього середовища.політичні позиції. Максимальною вимогою, яку ставили Варшаві було українська автономі

    «Szopki i hałaburdy». Osyp Nazaruk o Polsce i o Polakach

    No full text
    «Cribs and quarrels». Osyp Nazaruk about Poland and PolesOsyp Nazaruk 1883–1940 was a Ukrainian lawyer, politic, publicist and novelist descended from Galicia. His literary production is devoted mainly to Ukrainian-Polish neigbourhood. In historical literature Nazaruk is known as a proponent of Ukrainian agreement during the inter-war period as well as a supporter of taking the “real» loyal to Warsaw political course by Ukrainian politics in the second Polish Republic. The article analyzes Nazaruk’s journalistic production from almost forty years. Separate subsections are devoted to the Ukrainian-Polish relations – in Nazaruk’s analysis – at the beginning of the 20th century, during World War I and the Ukrainian revolution, the second Polish Republic as well as during World War II. In his writing a generally negative stereotype of Poles and Poland dominates, however, his approach varies depending on many factors.  «Шопки й галабурди»: Осип Назарук про Польщу та поляківОсип Назарук 1883–1940 – український адвокат, політик, публіцист і письменник. Родом із містечка Бучач, що на сході Галичини. В багатій творчій спадщині письменника О. Назарука суттєве місце займає питання українсько-польських відносин та його ставлення до Польщі, поляків і польської культури. Історична довідкова література, особливо в Польщі, про О. Назарука подає таку інформацію: політик із міжвоєнного періоду, що представляв кола консерваторів Східної Галичини, прихильник українсько-польського порозуміння і лояльності українських політичних угруповань щодо Варшави. О. Назарук відомий як відвертий і безпосередній полеміст, якому легко дається сформулювати категоричні засуди й оскарження своїх опонентів. Був критикований за часто змінювані погляди, пройшов еволюцію свого світогляду – від соціаліста до монархіста.У статті розглянуто твори О. Назарука, передусім публіцистичні, що створені протягом майже сорока років. Їх поділено за хронологічним принципом на чотири групи. Перша з них починається з початком століття – час дебюту авторапубліциста, остання завершується 1917 роком – початком української революції. В наступній частині статті розглянуто праці, що постали в період визвольних змагань 1917–1923. Третя частина містить тексти, що написані в умовах поразки українських національновизвольних подій та переходу Східної Галичини до складу Польщі 1923–1939. Окремо вирішив представити тему ставлення до Польщі та поляків на основі спогадів О. Назарука із жовтня 1939 року. На підставі аналізу праць, що з’являлися протягом кількох десятиліть, постає висновок, що автор намагався створювати переважно негативний, а в період обидвох світових воєн, навіть дуже негативний образ Польщі та поляків. Це зображення було доволі цілісним, хоч іноді зазнавало певних модифікацій, що виникали з політичного контексту і світоглядних метаморфоз автора: наскільки в текстах із двох початкових періодів він картав «панську Польщу», настільки в 1939 році він критикував вже елітарну та недемократичну Польщу. Поміркована тональність праць, написаних між 1927–1939 роками, пояснюється, мабуть, наявністю польської цензури, а також конкретною його політичною метою – намаганням створення автономії для українців у Польщі. Окремим питанням є ставлення О. Назарука до польської культури, зокрема літератури. І хоча він декларував до неї негативний стосунок, проте тяжко переоцінити її вплив – передусім польського романтизму – на формування його світогляду

    Десять років згодом: украінське політичне життя Львова у 1928 р.

    No full text
    During tne mid-war period Lviv was a leading centre of Ukrainian cultural and political life in Polish state. Despite the untavourable political situation Ukrainian elites tried to create mythologized image of the city as a ”heart and brain” of West Ukraine. In 1928 the opportunities for such actions were, among others, parliamentary elections in March, and - in November - 1st anniversary of the outbreak of the Ukrainian-Polish war.У міжвоєнний період м. Львів виступало центром українсыкого політичного та культурного жкиття Польщі. Незважаючи на непрості політичні обставини, українсыкі еліти намагалися формулювати образ міста як „серця й мозку" західної України. У 1928 р. нагодою до цього стали, зокрема, березневі вибори до парламенту та листопадові святкування десятої річниці спалаху українсыко-польської війни
    corecore