1,720,954 research outputs found
STYLISTIC RESOURCE OF CREOLIZATION IN MODERN MASS-MEDIA
No full textThe author analyzes stylistic resource and potential of creolization in modern mass media. Approaches to the scientific interpretation of the phenomenon in the paradigm of communicative linguistics, functional stylistics are considered. The intra- and extralinguistic factors that actualize the means of creolization in modern media-media communication are taken into consideration. The author proposes to interpret partial and associative types of media creolization, which determine the dominant verbal/nonverbal components in media texts. The functional potential of means of creolization of the media language, aimed at informing, analyzing and influencing the language consciousness of the mass audience is also determined.</jats:p
Жанрові інноваціі в сучасних українських масмедіа
Get PDFDOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.45.27-38
У статті фахово прокоментовано тенденцію до жанрових інновацій в сучасних українських масмедіа. Авторська аргументація спирається на функціональну еволюцію літературної мови, що відображається у зміні комунікативної природи стилю, зокрема й медійного. Закономірно й у його жанровій системі. Коментується актуалізована в часі і просторі сучасної українськомовної комунікації ситуація моделювання жанрових форм за критеріями синкретизму, що пов'язується з потребою реципієнтів сприймати інформацію з медіа не лінійно, а конструктивно – різнопланово й варіативно. Це результується в активній появі жанрових варіантів, актуалізованих у ЗМІ, які за своєю природою модифікують свій функціонально-стилістичний ресурс і потенціал. Жанрові інновації інтерпретуються в контексті фахового аналізу нового для національних медіа жанру мовного шоу, що постає комунікативним інваріантом інтелект-шоу та синхронізується зі стилем формату едьютейнменту. Мовна фактологія засвідчує концептуалізацію культуромовного контексту суспільного спілкування українською мовою, що спирається на чинні правила, усталену традицію та перехідні форми, які проходять комунікативну адаптацію. Відтак, формулюється новизна жанру, що полягає в інтелектуальному осягненні комунікативної природи української мови в просторі медіа. Масова аудиторія отримує об'єктивну можливість долучитись до осмислення й розуміння процесів, що вказують на динаміку літературної мови, її норми та винятки. Доводиться теза про те, що новий для медіа жанр мовного шоу є синкретичним щодо функціонально-стилістичного ресурсу й жанрової природи явищем, яке спирається на комунікативно вмотивоване поєднання інформаційної та розважальної функцій мови. Інформація в такому разі спирається на когнітивний контекст вербалізації, оскільки стосується актуалізації пізнавальних процесів розвитку масової мовної свідомості, що забезпечується креолізованим ресурсом медійного ентертейнменту.
Ключові слова: медіа, жанр, медійна комунікація, медійний жанр, жанрові інновації, шоу, мовне шоу, когніція, ентертейнмент, едьютейнмент.
Інформація про автора: Дергач Дмитро Валерійович – кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри стилістики та мовної комунікації; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
ScopusID
Електронна адреса: [email protected]
ЛІТЕРАТУРА
1. Сухопара І., Тимощук М. Особливості застосування технології едьютейнмент на уроках "Я досліджую світ". Молодий вчений. 2021. № 10 (98). С. 73-76.
2. Шевченко Л.І. Інтелектуальна еволюція української літературної мови: теорія аналізу. Київ: ВПЦ "Київський. університет", 2001
Going Beyond Counting First Authors in Author Co-citation Analysis
Get PDFThe present study examines one of the fundamental aspects of author co-citation analysis (ACA) - the way co-citation
counts are defined. Co-citation counting provides the data on which all subsequent statistical analyses and mappings
are based, and we compare ACA results based on two different types of co-citation counting - the traditional type that
only counts the first one among a cited work's authors on the one hand and a non-traditional type that takes into
account the first 5 authors of a cited work on the other hand. Results indicate that the picture produced through this non-traditional author co-citation counting contains more coherent author groups and is therefore considerably clearer. However, this picture represents fewer specialties in the research field being studied than that produced through the traditional first-author co-citation counting when the same number of top-ranked authors is selected and analyzed. Reasons for these effects are discussed
Variations on the Author
Get PDF“Variations on the Author” discusses two of Eduardo Coutinho’s recent films (Um Dia na Vida, from 2010, and Últimas Conversas, posthumously released in 2015) and their contribution to the general question of documentary authorship. The director’s filmography is characterized by a consistent yet self-effacing form of authorial self-inscription: Coutinho often features as an interviewer that rather than express opinions propels discourses; an interviewer that is good at listening. This mode of self-inscription characterizes him as an author who is not expressive but who is nonetheless markedly present on the screen. In Um Dia na Vida, however, Coutinho is completely absent form the image, while Últimas Conversas, on the contrary, includes a confessional prologue that moves the director from the margins to the center of his films. This article examines the ways in which these works stand out in the filmography of a director who offers new insights into the notion of cinematic authorship
Appropriate Similarity Measures for Author Cocitation Analysis
Get PDFWe provide a number of new insights into the methodological discussion about author cocitation analysis. We first argue that the use of the Pearson correlation for measuring the similarity between authors’ cocitation profiles is not very satisfactory. We then discuss what kind of similarity measures may be used as an alternative to the Pearson correlation. We consider three similarity measures in particular. One is the well-known cosine. The other two similarity measures have not been used before in the bibliometric literature. Finally, we show by means of an example that our findings have a high practical relevance.information science;Pearson correlation;cosine;similarity measure;author cocitation analysis
Dispelling the Myths Behind First-author Citation Counts
Get PDFWe conducted a full-scale evaluative citation analysis study of scholars in the XML research field to explore just how different from each other author rankings resulting from different citation counting methods actually are, and to demonstrate the capability of emerging data and tools on the Web in supporting more realistic citation counting methods. Our results contest some common arguments for the continued
use of first-author citation counts in the evaluation of scholars, such as high correlations between author rankings by first-author citation counts and other citation
counting methods, and high costs of using more realistic citation counting methods that are not well-supported by the ISI databases. It is argued that increasingly available digital full text research papers make it possible for citation analysis studies to go beyond what the ISI databases have directly supported and to employ more
sophisticated methods
koamabayili/VECTRON-author-checklist: VECTRON author checklist
No full textWe have done our best to complete the author checklist relating to the use of animals in the hut study. Note that the objective for the hut study was to evaluate the IRS treatment applications for residual efficacy against Anopheles mosquitoes, including the local An. coluzzii mosquito population. Cows were only used to attract mosquitoes into the huts and no tests were carried out directly on the cows. The author checklist is intended for use with studies where experiments are carried out on animals, which is why we have had such difficulty in completing this for the hut study, as many of the questions do not relate to how the cows were used
- …
